1. Тема 3. Класифікація туризму
План
• 1. Наукове і практичне значення класифікації туризму
• 2. Основні типи і форми туризму
• 3. Види туризму за метою перебування
2. Прогноз розподілу обсягів в’їзного туризму по регіонах
(міжнародні туристські прибуття, млн.чол.),WTO
2000 2010 2020
Європа 366 526 717
Східна Азіа
(Тихоокеанський
регіон)
105 231 438
Америка 131 195 284
Африка 26 46 75
Ближній Схід 19 37 69
Південна Азія 6 11 19
ВСЬОГО: 673 1046 1602
6. 1. За спрямованістю
потоків (за видами)
1.В’їзний
2.Виїзний
3.Внутрішній
2. За охопленою
територією (за
типами)
1.Національний
2.Міжнародний
3.В межах країни
3. За метою
турподорожі
1.Діловий
2.Екологічний
3.Етнічний
4.Курортно-лікувальний
5.Навчальний
6.Культурно-пізнавальний
7.Пригодницько-екстремальний
8.Рекреаційний
9.Релігійний
10.Розважальний
11.Спортивно-оздоровчий
7. Класифікація туризму
4 За транспортом
• Авіаційний
• Автомобільний
• Залізничний
• Морський/річковий
• Гужовий
5. За тривалістю подорожі
• Вихідні дні (1-3 доби)
• Короткотривалі (3-8 діб)
• Середньотривалі (до 14 діб)
• Довготривалі (до 30 діб і більше)
6. За сезонністю
• Постійний
• Сезонний
8. 7. За ступенем ризику
1.Традиційний
2. Активний
3. Екстремальний
8. За формою організації
( типи)
1.Плановий
2.Самодіяльний: (організований; неорганізований)
9. За віком учасників
1.Дитячий
2.Молодіжний
3.Дорослий
4.Сімейний
5.Третій вік
10. За соціальним
складом
1. Масовий (комерційний)
2. Соціальний
3. Елітний
4. Інсентив
5. Інвалідний
11. За формою
організації
1. Індивідуальний
2. Груповий
12. За типом розміщення
В готелях
В інших закладах
13. За характером
середовища
1.Міський
2.Сільський
3.Гірський
4.Водний
5.Підводний
6.Повітряний
7.Підземний
8.Космічний
9. Рекреаційний туризм
• Рекреаційний туризм – туризм метою відпочинку та
оздоровлення.
• Світовий ринок рекреаційного туризму охоплює 71%
загальної кількості прибутків у світі та
характеризується поступальними темпами розвитку і
стабільністю туристичного попиту.
• Рекреаційний туризм у Західній Європі складає 68%
туристичного ринку, в Америці – 76%, у Південній
Азії – 73%, в Африці – 30%. Туристичний попит теж
має свої відмінності – райони екологічно чистої
природи починають витісняти традиційний продукт –
„сонце та море”.
10. Культурно-пізнавальний туризм
• охоплює всі аспекти подорожі, за допомогою якого людина
дізнається про життя, культуру, звичаї іншого народу.
3S (SAN, SEA, SEND) 3 L (LENDSCAPE, LORE, LEISURE)
Найбільші потоки туристів, що подорожують з пізнавальною
метою, спостерігаються в Європу, Азію та на Ближній Схід.
Країни - центри культурно- пізнавального туризму
- Франція (81,9 млн. осіб),
- Іспанія (59,2 млн. осіб)
- США (56 млн. осіб)
• Китай (54,7 млн. осіб)
• Великобританія (30,7 млн. осіб)
• Німеччина (24,4 млн. осіб).
11.
12. Культурно-пізнавальний
туризм
• Мінімальний набір ресурсів для пізнавального туризму може
дати будь-яка місцевість, але для його масового розвитку
потрібно певна концентрація об'єктів культурної спадщини,
серед яких можна виділити:
- Пам'ятники археології;
- Культову і цивільну архітектуру;
- Пам'ятники ландшафтної архітектури;
- Малі та великі історичні міста;
- Сільські поселення;
- Музеї, театри, виставкові зали та ін;
- Соціокультурну інфраструктуру;
- Об'єкти етнографії, народні промисли та ремесла, центри
прикладного мистецтва;
- Технічні комплекси і споруди.
13.
14. Курортно – лікувальний туризм
(лікувально – оздоровчий туризм)
• Лікувальний туризм здійснюється з метою зміцнення
здоров'я і передбачає перебування в санаторно-
курортних установах. Туризм із метою лікування
виокремлений і у класифікації осіб, які подорожують,
рекомендованій UNWTO.
• Види курортів: бальнеологічні, грязеві і кліматичні,
комплексні
• Країни: Німеччина, Чехія, США, Таїланд, Австрія
• В Україні: Трускавець, Моршин, Куяльник,
Миргород, Сатанів, Немирів тощо.
16. Освітній туризм
• Навчальні тури передбачають вивчення іноземних
мов, але їх все частіше використовують з метою
отримання сучасних знань на базі освітніх закладів
країни перебування.
• Інтенсивна навчальна програма тут чергується з
екскурсіями, розвагами, спортивними заняттями;
часто забезпечується проживання у сім'ях носіїв
мови.
• Найбільший розвиток інфраструктура навчального
туризму отримала на Кіпрі, у Великобританії, США,
Австралії, Німеччині.
17.
18. Діловий туризм
• Діловий туризм займає біля 13% світового туристського
ринку, але також представлений у регіонах нерівномірно.
Так, в Африці він складає 40% туробміну, в інших
регіонах – 12-14%. Ділові поїздки характеризуються
попитом на обслуговування за найвищими класами,
відповідно – високої вартості; на них мало впливає фактор
сезонності. Різновидами ділових подорожей є
• конгресний туризм
• науковий туризм
• шопінг туризм
MICE
Meetings (зустрічі, стратегічні, циклові наради, переговори,
презентації);
Incentives (інсентив, заохочувальні поїздки, мотиваційні
програми, стимулювання лояльності партнерів,
співробітників, дилерів);
Conferences / Conventions (конференції, форуми, конгреси);
Exhibitions / Events (виставки, подієвий туризм, корпоративні
події).
20. На конференції ВТО в Ліссабоні за результатами
дослідження "Tourism 2020 Vision" проголошені п'ять
перспективних туристичних напрямків XXI століття
• пригодницький туризм;
• круїзи;
• екологічний туризм;
• культурно-пізнавальний туризм;
• тематичний туризм.
21. Пригодницький туризм
(adventure tourism )
• вид туризму, що поєднує всі подорожі, пов'язані з активними
способами пересування й відпочинку на природі (outdoor), що
мають своєю метою одержання нових відчуттів, вражень,
поліпшення туристом фізичної форми й досягнення спортивних
результатів.
• «Важкий екотуризм»
• «Активний туризм»
• Екстремальний туризм
22. Водні види пригодницького
туризму
• Дайвінг – підводне плавання із
застосуванням спеціального
спорядження. Існує декілька
видів дайвінгу: рекреаційний,
професійний і спортивний.
• Водні лижі – пересування по
воді на водних лижах на тросі,
який тягне катер.
• Вейкбординг – не просто
катання на спеціальній дошці
тримаючись за трос, що
буксирується катером, це ще й
виконання в русі різних трюків
за допомогою хвиль і
трамплінів.
23. Водні види пригодницького
туризму
• Серфінг – катання по хвилях на
спеціальній дошці. Одним з
видів серфінгу є віндсерфінг ( з
вітрилом)
• Каякинг – екстремальний сплав
по річці за допомогою
одномісного або двохмісного
каяка.
• Рафтинг – сплав по річці за
допомогою спеціального
човна рафта. Це, на відміну
від каякинга, командний вид.
24. Повітряні види пригодницького
туризму
• Стрибки з парашутом Такі види
як повітряна акробатика, фрістайл
і скайсерфинг більше відносяться
до професійного спорту.
• Бейс-джампінг – це стрибки з
парашутом з нерухомих об'єктів.
• Баджі-джампінг – стрибки з
мостів або спеціальних висотних
споруд з прив'язаним до ніг
еластичним канатом.
25. Повітряні види пригодницького
туризму
• Польоти на повітряних кулях
• Дельтапланеризм – польоти на
спеціальному літальному засобі
дельтаплані. У світі понад 90
тис. Дельтапланеристів
• Парапланеризм
26. Наземні види
пригодницького туризму
• Маунтинбайкінг – це
екстремальний вид наземного
туризму, що передбачає їзду на
гірському велосипеді по різного
роду височинах.
• Спелеологія – вид подорожей
основним місцем зосередження
яких є печери.
• Альпінізм - вид туризму, що
основною метою ставить
сходження природні та штучні
скелі та стіни, зокрема на
гірські вершини.
29. Види пригодницького
туризму
Англійська фірма "Exodus" пропонує наступні види пригодницьких турів:
- Discovery and Adventure Holiday - подорожі у віддалені регіони планети з
активними переміщеннями;
• - European Destinations - короткострокові недорогі тури в ООПТ
європейських країн з пересуваннями на велосипедах або пішки;
• - Walking and Trekking - базовий вид пригодницького туризму. Це пішохідна
подорож, похід без перенесення багажу (речі туриста несе спеціальний носій
або їх перевозять транспортом) по спеціальних екологічних стежках;
- Multi Activity Holidays - подорож, що припускає значні фізичні
навантаження тривалістю біля одного тижня, що включає рафтинг,
каньонинг, спелеологію, скелелазіння, рибну лов, джиппинг;
- Overland - подорож на спеціально переустатковані для житла вантажних
автомобілях підвищеної прохідності. Як правило, тур організується в країни
з теплим кліматом (Африка, Південна Америка, Південно-Східна Азія), і
туристи відвідують за одну поїздку кілька країн.
31. ТУРИСТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ
у районі наукових інтересів України в Антарктиці
• Традиційні морські подорожі поєднуються з
новими пригодницькими або навіть
екстремальними видами туристичної діяльності:
• плавання на океанічних каяках;
• дайвінг, підводна кіно- та фотозйомка
(прозорість води – до 100 м);
• катання на лижах;
• кількаденне проживання в наметових таборах на
берегах мальовничих островів Бус, Ховгард,
Пітерман, Аргентинського архіпелагу, а також
на Березі Грейама (Антарктичний півострів);
• сходження на прибережні гірські вершини
Берега Грейама, що акцентують його ланд-
шафт: г. Демарія (638 м), г. Мілл (735 м), г.
Скотт (882 м), г. Шеклтон (1465 м) та г. Пірі
(1900 м)
32. Круїзний туризм
• Цей сектор туризму розвивається феноменально швидкими
темпами. Якщо 1997 р. на круїзних суднах морськими і
річковими маршрутами подорожувало близько 7 млн. чол., то
вже 2000 р. їх кількість зросла до понад 9 млн.
• У 2007 р. частка ринку круїзного туризму досягає 14%
• У 2000 р. світі збудовано 42 восьмипалубних круїзних
теплоходи місткістю до 6200 пасажирів кожен.
• Основні райони морських та річкових круїзів:
Волга, Дунай, Дніпро, Ніл, Темза, Рейн, …
Чорне море, Середземне море, Карибське море, Атлантичний
океан
36. Екологічний туризм
• За визначенням Міжнародного союзу охорони дикої природи
екологічний туризм – це подорож із відповідальністю перед
навколишнім середовищем, дбайливим ставленням до
збереження природних територій з метою дослідження та
спостереження за природою та культурними пам’ятками, яка
сприяє охороні природи та справляє "м’який" вплив на довкілля,
забезпечує активну соціально-економічну участь місцевого
населення в отриманні ними переваг від такої діяльності
• Ц. Ласкурьє (мексиканський еколог) : відвідування туристами
будь-яких куточків дикої природи з екологічно передбачливим
ставленням до навколишнього середовища (середовища
перебування)
37. Екологічний туризм
• Зелений туризм – це туристська діяльність на території природних
ландшафтів (лісопарків, лугопарків, гідропарків, ботанічних садів) з
елементами благоустрою, де існують певні умови для короткочасного
відпочинку, збирання ягід і грибів.
• Сільський туризм (rural) – це туристська діяльність на території
сільських поселень, де є умови для тривалого і короткочасного
відпочинку, мальовничий природний ландшафт, сільське житло,
придатне для прийому туристів, необхідні об’єкти обслуговування;
мандрівки туристів до сільських районів для відпочинку на природі й
ознайомлення з умовами сільського життя. Головна особливість –
розміщення у будинках господарів на території сільських садиб.
• Аграрний туризм – це туристська діяльність на території
сільськогосподарських (фермерських) угідь, де є умови для
виробництва сільськогосподарської продукції і відпочинку міського
населення з добровільним частковим залученням бажаючих до деяких
видів сільськогосподарських робіт.
38.
39. • В Україні 28600 сіл
• Щороку зникає близько 20 сіл
• У 8,5 тис. сіл не народжуються діти
40. Переваги сільського
зеленого туризму
• 1. Чисте природне середовище, мальовничий ландшафт
• 2. Низький рівень урбанізації
• 3. Сприятлива аграрна структура ( господарства середньої
величини), зростання попиту на місцеві продукти
• 4. Доступна ціна
• 5. Можливість пізнання національних традицій, ознайомлення з
автентичною культурою
• 6. Збереження традиційного укладу життя сільських населених
пунктів
• 7. Створення додаткової зайнятості сільського населення
• 8 Покращення інфраструктури ( комунальної, транспортної,
соціальної)
41. Проблеми і недоліки
• Туристичний сезон збігається із сезоном польових
робіт
• Поширення стандартизованих форм культури
• Незадовільний санітарний стан, питна вода
• Низький рівень розвитку інфраструктури
• Недостатній рівень реклами
• Нормативно-правова невизначеність
42. Туристичний продукт сільського
зеленого туризму
Основні послуги :
- організація перевезень;
- організація розміщення туристів ( агрооселя, агроготель);
- послуги з організації харчування туристів.
Додаткові послуги:
- організація екскурсій;
- залучення туристів до народних промислів та с/г робіт;
- послуги гідів та перекладачів;
- анімаційні послуги ( обряди, фестивалі, тощо);
- прокат авто, турспорядження;
- послуги побутового обслуговування
- інше ( мисливство, рибальство, фотозйомка, експедиції
44. • В Україні запроваджується добровільна категоризація у сфері
сільського зеленого туризму «Українська гостинна садиба»,
чотири категорії якої позначаються відповідним знаком.
• Знак має чотири категорії засобів розміщення:
• базову (найнижча) – позначається без квітки
• першу – однієї квіткою
• другу - двома квітками
• третя - трьома квітками
• Знак дає право сільському господарю повідомляти про
відповідну якість житлових умов та рівень послуг у засобах
реклами та інформації, встановлювати плату, співставлену з
його категорією тощо. Цей знак надається Спілкою сприяння
розвитку сільського зеленого туризму в Україні і може
використовуватися як маркетинговий інструмент у зростанні
популярності садиби.
45. Потенційні споживачі
86% - молоді люди з великих міст у віці до 33 років
Цілі
• втеча від напруженого ритму життя (35%);
• 20% - поєднання відпочинку з активними
подорожами;
• 17% - спілкування з природою;
• 10% - сімейний відпочинок.
46. Tематичний туризм
- передбачає підвищену зацікавленість до конкретного
явища, наприклад, кліматичних умов певної
місцевості або тематичних парків як місць
відпочинку.
47. Еногастрономічний
туризм
• вид туризму, пов'язаний з
ознайомленням з
виробництвом,
технологією приготування
та дегустацією
національних страв та
напоїв, а також
кулінарними традиціями
народів світу.
48. Гастрономічні та винні тури і
маршрути
• - відвідування національних ресторанів, дегустація оригінальних
страв та напоїв;
• участь в гастрономічних фестивалях, участь у приготуванні
національних страв;
• - відвідування місцевих виробництв традиційних продуктів,
знайомство з історією та рецептурою національної кулінарії ;
• - відвідування продукт - спеціалізованих майстер - класів,
виставок, курсів, вивчення технології приготування певних
харчових продуктів та страв з цих продуктів;
• - участь у національних святах та обрядах , пов'язаних з
гастрономією;
• - відвідування дегустаційних залів, дегустація продуктів - вина,
сирів, меду, наливок, приготовлених за традиційними
рецептами;
• - апробація оригінальних технологій харчування з метою
лікування та оздоровлення, тощо.
