Митчик Галини Феодосіївни, Остап Вишня

1. Тема. Остап Вишня. «Мисливські усмішки». Оптимізм, любов до природи,
1
м'який гумор як ознаки індивідуального почерку письменника
Мета:
- ознайомити учнів із творами збірки «Мисливські усмішки»;
- формувати вміння: - працювати з текстами;
- аналізувати прочитане;
- розуміти автора у творі;
- розвивати естетичні смаки, почуття гумору, творчу уяву школярів;
- виховувати любов до природи, бажання оберігати й примножувати її
багатства.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: портрет Остапа Вишні, книжкова виставка, ілюстрації до
«Мисливських усмішок», вислови видатних митців про сміх, картини В. Перова
«Мисливці на відпочинку», епіграф, мультимедійна презентація.
Епіграф: З природою найліпше навзаєм:
Слід за любов платити їй любов’ю.
Остап Вишня
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Емоційне налаштування на урок
Слово вчителя
— Вклонившись, ми мовили один одному,
Хоч були зовсім незнайомі:
— Здрастуйте!
Що особливого ми сказали одне одному?
Просто «Здрастуйте!»
Чому ж на краплинку щастя стало більше у світі?
Чому ж на краплинку радісніше стало життя?
Володимир Солоухін

2. Ось такі чудові, щирі рядки написав поет Володимир Солоухін. І ми
2
сьогодні скажемо одне одному: «Здрастуйте» — і почнемо наше спілкування.
Діти, мені подобаються ваші очі, бо в них бачу потяг до знань, допитливість
і доброту.
Отже, починаємо працювати. Як писав видатний педагог Я. А.
Коменський:" Хай нам все вивчається: легко, швидко, ґрунтовно".
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Слайд № 1 (портет, епіграф)
Слово вчителя
«Мабуть, від часів Котляревського Україна не сміялась таким
життєрадісним, таким іскрометним сонячним сміхом, яким вона засміялася знову
в прекрасній творчості Остапа Вишні», — писав Олесь Гончар.
Почуття гумору — провідна риса українця. Навіть у найтяжчі часи, попри
всі негаразди і біди, українці не могли обходитись без сміху і жарту, який
допомагав долати труднощі, додавав оптимізму й віри у свої сили.
Остап Вишня — життєлюб і оптиміст. За найскладніших умов він вірив у
людину, у її душевну красу, творчу вдачу, любив природу, любив, знав і відчував
народну пісню, гумор і дотеп.
І хоч великого сміхотворця вже давно немає серед живих, Остап Вишня і
нині залишається неперевершеним майстром гумору, адже його усмішки
надихнули на творчість цілу плеяду гумористів, які «виросли з Вишневого
кореня».
Остап Вишня — хто він для нас? Країна веселої мудрості, слава України, її
невмируща краса?
Справді, хто для вас Остап Вишня? Щоб дати відповідь на це питання,
складемо асоціативний кущ до особистості Остапа Вишні.
Асоціативний кущ до особистості Остапа Вишні (записують на дошці)
(Остап Вишня: несхитний, душевний, витривалий, мужній, емоційний,
вірний ідеалам простих людей, іскрометний, розумний, талановитий,
неперевершений)

3. 3
- Скажіть, будь ласка, які риси характеру Остапа Вишні вразили вас
найбільше?
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ОГОЛОШЕННЯ
ТЕМИ, МЕТИ, ЕПІГРАФА УРОКУ
Вчитель. Гумор! Це щит душі людини від розпачу і меч до всього
ворожого. Не навчившись правильно сприймати й розуміти гумор, не станеш
справжньою людиною – життєрадісною і самокритичною.
Сьогодні на уроці ми спробуємо правильно сприйняти і зрозуміти гумор.
Слайд № 2 (тема уроку)
Отже, тема нашого уроку «Остап Вишня. «Мисливські усмішки». Оптимізм,
любов до природи, м'який гумор як ознаки індивідуального почерку
письменника».
Запишіть, будь ласка, у зошит дату і тему уроку.
Поміркуйте, яких навчальних результатів ви можете досягти, і закінчіть
подані речення.
Слайд №3
1. Перед цим уроком я хвилююся, оскільки...
2. На уроці я сподіваюся...
3. Від цього уроку очікую...
Слайд № 4 (мета уроку)
Мета нашої сьогоднішньої співпраці ― поринути у світ усмішок Остапа
Вишні про природу нашого краю, навчитись у письменника тонкощам риболовлі
та полювання, навчитись правильно сприймати й розуміти гумор.
ІV. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Слово вчителя
У великому творчому доробку Остапа Вишні представлено різноманітні
жанри малої прози, але скрізь присутній іронічно усміхнений автор у ролі
мудрого, дотепного оповідача. Письменник мовби сам усміхається,
розповідаючи. .
Слайд № 5

4. Новому жанру Остап Вишня дав таке жартівливе означення: «Мені нове
4
життя усміхається, і я йому усміхаюся! Через те й усмішки».
Евристична бесіда
- Що таке усмішка?
- Які її характерні ознаки? (Усмішка — невеликий твір, у якому м'який гумор
поєднується з ліризмом. Характерними ознаками є іронічність, дотепність,
ліризм, відступи, пейзажі).
- Які жанрові різновиди усмішок розвивав Остап Вишня?. (Жанрові
різновиди усмішки: усмішка-пародія, усмішка-жарт, усмішка-нарис, усмішка-
мініатюра, усмішка-реп'яшок, усмішка-оповідання.
З легкої руки гумориста в багатьох часописах і нині вміщують рубрики
«Народні усмішки», «Козацькі усмішки» тощо.
«Мисливські усмішки» Остапа Вишні
Вершиною розвитку жанру вважаються «Мисливські усмішки», які Максим
Рильський назвав «ліричною поезією в прозі».
Як мудрий знавець природи й співець її щедротного світу, постає Остап
Вишня в усмішках власне мисливських – про перебування людини на полюванні,
риболовлі, допитливість і вміння пізнавати звички й характери «мешканців» лісу,
степів, річок, озер. Поетичний лад усмішок обумовлений тим, що в них діє
спостережливий, багатий душею оповідач, якому притаманне чуття прекрасного і
який уміє скористатися народним колоритним словом, знає численні
«бувальщини» з мисливського побуту.
Слайд № 6
«Мисливські усмішки», складав Остап Вишня протягом тривалого часу, а
найповніше видання було здійснене вже після його смерті - в 1958 році.
Темою «Мисливських усмішок» є змалювання краси рідної природи й
заклик до її збереження.
Головна ідея усмішок - любити й берегти природу, утвердження думки про
захист природи.
Тему та ідею діти записують у зошит

5. У збірці автор використовує такі художні компоненти: дотеп, анекдот,
пейзаж, що виконує важливу композиційну або ідейно-смислову функцію;
портрет, пісню, авторський ліричний відступ, порівняння, епітети, персоніфікація,
гіпербола.
5
Автор постає в “Мисливських усмішках” як співець рідної природи,
великий гуманіст, що змалював колоритних мисливців і рибалок, безмежно
закоханих у рідні озера і ліси, річки і гаї.
Остап Вишня був великим шанувальником полювання. Але його кредо як
мисливця звучало так: «Хай живуть зайці». Про це свідчать записи у щоденнику:
Слайд № 7
“23 грудня, 51. Були на полюванні. І не вбили, не застрілили нічого. Для
мене це — типове явище».
У щоденнику за 23 січня 1952 р. Остап Вишня писав:
“ Їздили полювати. Це не вперше і не востаннє. Нічого! І як радісно, що я
нічого не вбив!”
Щоденникові записи, спогади друзів свідчать, що для Остапа Вишні був
важливим не результат полювання і навіть не власне процес, а особлива
атмосфера, що панувала там.
За сюжетно-композиційними та структурними особливостями у збірці
«Мисливські усмішки» виділяється кілька груп усмішок:
Слайд № 8-9
На мультимедійній дошці показано поділ «Мисливських усмішок» за
сюжетно-композиційними та структурними особливостями»:
1) Усмішки ознайомлювального характеру: в них автор, вдаючись до
гумористично-жартівливих та іронічних порад, з неабиякою дотепністю відкриває
«секрети полювання», веде мову про особливості мисливської зброї («Заєць»,
«Ружжо»).
2) Усмішки, що змальовують вихід на природу(«Вальдшнеп», «Перепілка»).
3) Усмішки, що відображають «можливі» мисливські успіхи, засуджують
браконьєрів та звіроловів («Дика коза», «Бенгальський тигр», «Каченята
плачуть»).

6. Учні записують в зошит поділ усмішок
«Мисливські усмішки» — лебедина пісня Остапа Вишні.
Це ліричні вірші в прозі, які стоять в одному ряду із записками мисливця І.
Тургенєва та мисливськими етюдами й оповіданнями М. Лескова та М. Пришвіна.
Сьогодні на уроці ми проаналізуємо усмішку «Як варити і їсти суп із дикої
6
качки» та «Сом».
Слайд № 10
Усмішка «Як варити і їсти суп із дикої качки»
На мультимедійній дошці розміщено ілюстрацію до твору і запис
Вчитель. «Як варити і їсти суп із дикої качки» - одна з найдотепніших і
найліричніших «Мисливських усмішок» Остапа Вишні. Присвячена вона
Максимові Рильському. Вперше надрукована в журналі «Перець» 1945 р., вже
після повернення письменника із заслання.
Слайд №11
Усмішка «Сом»
На мультимедійній дошці розміщено ілюстрацію до твору і запис
Вчитель. Уперше надрукована в журналі «Дніпро» 1953 року №11, згодом
увійшла до збірки «Мисливські усмішки».
Вашим домашнім завданням було прочитати згадані усмішки зі збірки
«Мисливські усмішки».
А завдання на уроці – зробити художньо-ідейний аналіз усмішок.
Робота в групах
Клас об’єднується у дві групи.
І група «Дослідники» робить художньо-ідейний аналіз усмішки «Як варити і
їсти суп із дикої качки», ІІ група «Літературознавці» - усмішки «Сом». Аналіз
усмішок записують у зошит. Питання до змісту усмішки ставлять усно.
Слайд № 12
Рольова гра. Інтерв'ю з письменником
Кореспондент. Доброго дня, Павле Михайловичу, дякую за інтерв’ю. Будь
ласка, охарактеризуйте вашого оповідача.

7. Остап Вишня. Герой-оповідач трохи хитрий, трохи дивакуватий у своєму
священнодійстві збирання на полювання, в очікуванні зайця чи лисиці, у
поверненні здебільшого без здобичі або й без рушниці чи шапки, але завжди
іронічний, доброзичливий і наївний, наче дитина.
Кореспондент. Скажіть, будь ласка, звідки Ви берете теми для написання
7
мисливських усмішок?
Остап Вишня. Чимало мисливських усмішок пересипані розповідями
невдах-полювальників (як і я сам) про якісь неймовірні мисливські подвиги чи
бувальщини.
Коресподент. Що бачили люди у Ваших усмішках?
Остап Вишня. У моєму сміхові завжди бачив народ: хорошого чоловіка,
привітну жінку, веселооку дитину, бабу з дідом … І так мені хотілося, щоб
посміхнулися вони, були радісні, хороші.
Кореспондент. Ви оптиміст, Павле Михайловичу. Може, і нам дасте
декілька порад, як не занепасти духом у наш складний і тривожний час?
Остап Вишня. Є такий афоризм, мої дорогенькі: «Оптимізм – це безмежна
віра в надію». Я завжди сподівався на щось краще, хотів багато встигнути, скрізь
брав участь. Горів, кипів. Коли мене перший раз арештували думав: «Якось то
воно буде». Аж тут влада міняється. І мені замість розстрілу – комуналку в місті
Харкові. Отож нехай ваші думки будуть світлими! І людьми не гордуйте, фортуна
мінлива.
Кореспондент. Спасибі Вам за розмову, за хороші побажання.
Слайд № 13
Аналіз картини В. Перова «Мисливці на відпочинку» (Додаток №1)
На мультимедійній дошці розміщено картину Василя Перова «Мисливці на
відпочинку».
Зверніть увагу на репродукцію картини В. Перова «Мисливці на
відпочинку».
- Скажіть, хто із зображених персонажів, на вашу думку, виступає
оповідачем? (Я вважаю, що оповідачем виступає найстарший мисливець
(персонаж зліва). З надмірною цікавістю його слухає наймолодший учасник

8. полювання. Жестикуляція і міміка оповідача свідчать про те, що його барвиста
уява на злеті, а експромтом витворені фантазії стають захопливими для самого
оповідача, котрий особисто переживає те, про що розповідає.)
- Кого і як зображено у центрі картини? (Я гадаю, що мисливець,
зображений у центрі картини скептично ставиться до розповіді товариша.
Звертаю увагу, що жест лівої руки і глузлива усмішка свідчать, що з уст цієї
людини ось-ось зірвуться слова, які вмить розвінчають чергову побрехеньку
найстаршого оповідача.)
- Що ви бачите на передньому плані картини? (На передньому плані
8
картини зображено мисливські трофеї: заєць і рябчики.)
- Які деталі картини свідчать про те, що надворі пізня осінь? (Те, що
описана пора року — пізня осінь підтверджують низьке небо й пожовкла трава
Отже, почалося полювання. Мисливці підкріпились харчами й чаркою. До речі,
Василь Перов типово змалював ситуацію, характерну для полювання.)
Слайд № 14
Ілюстрація «Остап Вишня і Максим Рильський. Після полювання»,1951 р..
Подивіться на копію фото, на якому зображено Остапа Вишню і Максима
Рильського.
Після війни Остап Вишня найчастіше вирушав на полювання з Максимом
Рильським, якого називав Максимом Черешнею. Здебільшого вони поверталися
без здобичі, бо не за нею вирушали. Але завжди були задоволені щасливі, що
відпочили, намилувалися краєвидами, нарозмовлялися з друзями і наслухалися
різних побрехеньок.
Своєму другові Максим Рильський присвятив поезію, яку так і назвав
«Остап Вишня». Послухайте, будь ласка.
Читання напам'ять поезії Максима Рильського «Остап Вишня»
По полях ми з Вишнею бродили
Восени, шукаючи зайців,
І бур’ян пожовклий, посивілий
Під ногами срібно хрупостів.
Скільки доброти було в обличчі,

9. 9
Скільки мудрості в очах було,
Як дивився приятелеві в вічі,
Любий наш Михайлович Павло!
Ну, а вмів же бути і суворим,
І безжальним бути Вишня міг,
Як назустріч злобним поговорам
Підіймав свій праведний батіг!
Без гучних прожив він декларацій,
А в душі поезія цвіла!
Друг людини, друг природи й праці,
Грізний ворог нечисті і зла.
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО
Слайд №15
Стратегія «Вільне письмо»
- Що отримує читач, ознайомившись із збіркою «Мисливські
усмішки»
Пропоную записати у зошит свої думки щодо вивченого
матеріалу.
До уваги не беруться помилки, стиль.
Зафіксуйте свої емоції, не соромлячись їхнього існування.
(Доброзичливий, веселий сміх, що породжує прекрасний настрій,
бажання любити і дбайливо ставитися до матінки-природи так, як любив і
оберігав її Остап Вишня)
Сенкан до «усмішки»
Пригадайте, що таке сенкан, яку будову він має. Складіть сенкан до жанру
«усмішка».
Усмішки.
Невеличкі, ліричні.
Життєстверджують, повчають, надихають.
Закликають всіх берегти природу.
Твори.

10. - Яке значення мають «Мисливські усмішки» Остапа Вишні?
(«Мисливські усмішки» Остапа Вишні виховують почуття любові до всього
живого, до природи, розкривають перед нами її чарівну силу, сприяють розвитку
смаків та уподобань людини.
Гумор Остапа Вишні має глибоко національний характер. Він надзвичайно
вдало висвітлює скарби народнопоетичної творчості. Пісні, прислів’я, приказки,
казкові зачини надають його творам чарівної інтимності та чарівності.)
Вчитель. «Мисливські усмішки» Остапа Вишні, хоч і «мисливські», але
навчають не нищити, не вбивати природу, а навпаки дбати про неї, берегти для
нащадків.
Слайд № 16
Не забуваймо вислів Остапа Вишні, який був епіграфом сьогоднішнього
10
уроку: «З природою найліпше навзаєм: слід за любов платити їй любов’ю»
Слайд № 17
На мультимедійній дошці — проблемне запитання:
Як ви вважаєте, що спонукало Остапа Вишню писати саме усмішки?
VІ. ПІДСУМОК УРОКУ
Гра «Феєрверк афоризмів»
Вчитель. От і познайомилися ви сьогодні зі збіркою Остапа Вишні
«Мисливські усмішки». Вам, натхненним знайомством, пропоную пограти в таку
гру: згадати афоризми про гумор, про сміх і влаштувати феєрверк афоризмів.
Кажуть, що афоризми – тест на інтелект.
Учні по черзі читають афоризми
1. Сміх такий же святий, як і молитва (Чандра Мохан).
2. Сміх найкраще досягає мети там, де безсилі інші засоби (Максим
Рильський).
3. Проблему не завжди можна вирішити, але її можна пересіяти.
4. Життя завжди краще, ніж твій настрій.
5. Вміння сміятися над собою – перша ознака морального здоров’я.
Вчитель. Як світло стало від вашого феєрверку. Тест на інтелект ви склали
добре.

11. 11
Тести (Додаток №2 ). Взаємоперевірка
Слайд № 18
Ключ: 1-в, 2-в, 3-в, 4-б, 5-в, 6-а, 7-а, 8-б, 9-а, 10-а, 11-б, 12-б.
Колективне повідомлення
Слайд № 19
Уявіть, що ви диктор, який веде програму «ТСН». Підготуйте, будь ласка,
декілька жартівливих повідомлень про життя та творчість Остапа Вишні.
(1.Остап Вишня, щоб пройти посвяту на пост начальника видавництва
«Перець», з`їв сміючись 10 кг червоного перцю.
2. У людей виникає питання: «Чому псевдонім саме Вишня?». Письменник
відповів: « Більше перцю не їстиму!».
3. У друкарні вийшли нові анекдоти для мисливців і в додаток поради. Одна з них:
«Ніколи не беріть на полювання жінку, яка думає, що коза може бути дитиною.»
4. І ще одна порада, коли читаєте усмішку «Як варити і їсти суп із дикої качки»,
повірте, книгу варити не обов`язково.)
Бесіда
- Чи знайшлось місце для «Мисливських усмішок» у вашому серці?
- Чи варто прочитати інші усмішки даної збірки?
Випереджувальне завдання
Слайд № 20
Учні вашого класу вважають, що старшокласникам варто прочитати інші
усмішки зі збірки. Створити і презентувати буклет «Мисливські усмішки.
Вибране». Додаток № 3 (Оскільки, як не жаль, люди все менше читають, але
гумор залишається родзинкою не тільки літератури, а українського мистецтва
взагалі, то ми вважаємо, що книгу треба випустити, включивши туди цікаві
твори, які принесуть задоволення і допоможуть краще зрозуміти життя та
захоплення самого автора. Яскравим прикладом таких творів є: «Відкриття
охоти», «Заєць», «Дикий кабан, або вепр», «Як варити і їсти суп із дикої качки»,
«Сом».
Рекламу творчості Остапа Вишні ми почали з твору «Відкриття охоти»
замість прологу. ЇЇ настрій примусить перегорнути сторінки для подальшого
читання. Далі «Заєць», «Дикий кабан, або вепр», «Як варити і їсти суп із дикої

12. 12
качки», «Сом».
Дана книга Остапа Вишні «Вибране» розрахована на широке читацьке
коло. Любителі природи й полювання віднайдуть тут неповторну правду і
яскравий сміх, що чується крізь рядки.
Полюбіть “ Мисливські усмішки” Остапа Вишні. Полюбіть їх за те, що
вони запашні, за те, що вони ніжні, за те, що вони жорстокі, за те, що вони
смішні і водночас глибоко трагічні.
Обкладинку ми вирішили зробити не намальовану, а з використанням
світлини Остапа Вишні з підписом: «Остап Вишня – мисливець-фантазер».)
Слово вчителя
У своїх творах Остап Вишня атакував слабкості свої та своїх земляків,
вважаючи, за Гоголем, що «кому вже немає духу посміятися з власних хиб, краще
тому вік не сміятися». Особливо нещадно висміював Остап Вишня слабість в
українців національної єдності, їхню інертність, що так дорого обійшлися й
обходяться Україні сьогодні.
Слайд № 21
Сьогодні на уроці варто згадати, що Національний банк України вводить в
обіг 29 жовтня 2014 року пам’ятну монету номіналом 2 гривні, присвячену 125-
річчю від дня народження Остапа Вишні (Павла Михайловича Губенка) –
видатного українського письменника, блискучого майстра гумористичних
оповідань, фейлетонів, шаржів.
Перевірка очікувань
Зверніться до очікуваних вами результатів і скажіть, чи досягли ви їх? Якщо
ні, то чому? Відповіді учнів
Слово вчителя
Усі завдання виконано. Ви старанно працювали. Та найцінніше те, що ви
свої знання, уміння зуміли застосувати на практиці. Адже ще давногрецький
драматург Есхіл казав: «Мудрий не той, хто багато знає, а той, чиї знання
корисні».
Сьогодні на уроці ви були мудрими і за корисні знання отримаєте оцінку.
Оцінювання учнів

13. 13
Слайд № 22
VIІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Виписати зразки усної народної творчості із гуморесок циклу
«Мисливські усмішки» Остапа Вишні.
2. Написати твір «Ніколи не сміявся без любові».
Для допитливих. Прочитати роман В. Гжицького «Ніч і день»
(про трагічну долю Остапа Вишні), табірний щоденник Остапа Вишні
«Чиб’ю».
Хай почуття гумору буде надійним супутником вашого життя,
старшокласники.
Людина, яка вміє щиро сміятися, має в серці натхнення для позитивного
сприймання себе й світу.
Я бажаю вам бути творцями своєї долі, долі своєї сім’ї, держави,
творити добро, вміти практично оцінювати свої й чужі погляди й водночас бути
терпимими, чуйними, толерантними, милосердними.
Урок закінчено! Дякую за роботу!

14. Додаток №1
14
Василь Перов. Мисливці на відпочинку

15. Додаток № 2
15
Прізвище та ім’я учня_________________________________

16. 16
Тестові завдання
Вибрати одну правильну відповідь
1. Справжнє ім’я та прізвище Остапа Вишні:
а) Павло Грабовський; б) Олег Ольжич;
в) Павло Губенко; г) Іван Лозов’ягін.
2. Остап Вишня народився в:
а) с. Чаплинка на Херсонщині; б) м. Носівка на Чернігівщині;
в) на Полтавщині в хуторі Чечва; г) с. Шилівка на Полтавщині.
3. Остап Вишня був письменником:
а) реалізму; б) романтизму; в) гумористично-сатиричного жанру;
г) класицизму.
4. Прозовий жанр, який створив Остап Вишня:
а) фейлетон; б) усмішка; в) гумореска; г) співомовка.
5. Вкажіть рядок, у якому правильно названо цикл усмішок, що
розглядався на уроці
а) «Вишневі усмішки»;
б) «Сільські усмішки»;
в) «Мисливські усмішки»;
г) «Київські усмішки».
6. Остап Вишня здобув професію:
а) фельдшера; б) бухгалтера;
в) хірурга; г) вчителя.
7. На перешкоді до закінчення Київського університету стало:
а) відданість літературі; б) смерть батька;
в) нестача коштів; г) політичні переконання.
8. Перший друкований твір:
а) «Моя автобіографія»; б) «Демократичні реформи Дєнікіна»;
в) «Зенітка»; г) «Походження світу».
9. Уперше з’явився псевдонім «Остап Вишня»:
а) у газеті «Селянська правда»; б) «Зоря»;
в) «Вільний голос»; г) «Правда».
10. До збірки «Мисливські усмішки» входить твір:
а) «Як ми колись учились »; б) «Чухраїнці»;
в) «Моя автобіографія»; г) «Відкриття охоти».
11. Слова з гуморески Остапа Вишні «У мене немає жодного сумніву в
тому, що я народився... мати сказала, що мене витягли з колодязя, коли
напували корову Оришку» належать:
а) Діду Свириду з гуморески «Зенітка»;
б) Остапу Вишні з гуморески «Моя автобіографія»;
в) Остапові Вишні з гуморески «Сом»;
г) Івану Івановичу з гуморески «Як варити і їсти суп із дикої качки».
12. Похований Остап Вишня:
а) у Харкові; б) у Києві; в) у Чернігові; г) у Полтаві.