SlideShare uma empresa Scribd logo
1 de 51
Baixar para ler offline
30 червня 2014
ВИКЛИКИ та РИЗИКИ
Безпековий огляд ЦДАКР № 5
Загальні оцінки
Основні виклики та ризики другої половини червня 2014
У дзеркалі експертної думки
Три измерения «украинского кризиса»
Розвідувальне співтовариство України не потребує нових
штучних надбудов
Експерти про нову газову війну та можливості виходу із
енергетичної кризи
Аналітичні розробки
Як гартувалася Україна: До перипетій ІІІ газової війни між
Україною та Росією
«Резерв национальной энергобезопасности»
Какое энергетическое сырье должна выбрать Украина в
качестве «национального резервного топлива»?
Возможности по развертыванию дополнительных
формирований Вооруженных Сил Украины на базе
вооружения, находящегося на хранении
ЦЕНТР ДОСЛІДЖЕНЬ АРМІЇ, КОНВЕРСІЇ ТА РОЗЗБРОЄННЯ
CENTER FOR ARMY CONVERSION AND DISARMAMENT STUDIES
Адреса: вул. Іллінська, 10, офіс 5, Київ, 04070
тел.: +38 (044) 425-42-10, факс +38 (044) 425-16-22
www. cacds.org.ua
Безпековий огляд «ВИКЛИКИ та РИЗИКИ» Центру досліджень армії,
конверсії та роззброєння (ЦДАКР, www.cacds.org.ua ) здійснюється
аналітиками ЦДАКР за підтримки банку «Аркада». Для підготовки оглядів
залучаються відомі експерти, дипломати, військові фахівці та спеціалісти
усіх відомств, що працюють у безпековому середовищі України.
Метою публікацій Безпекового огляду «ВИКЛИКИ та РИЗИКИ» є оперативне
та аналітичне інформування зацікавлених профільних структур, ЗМІ та
громадян, що цікавляться актуальними проблемами безпеки України.
Кожний огляд присвячений короткому періоду (1 – 2 тижні), та містить
експертні думки, які можуть не збігатися з офіційною позицією української
влади.
@2014 Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння
У разі цитування обов’язкове посилання на ЦДАКР
Редакційна колегія:
Бадрак В.В. – головний редактор, директор ЦДАКР
Копчак В.І. – відповідальний секретар, керівник оборонно-промислових
проектів ЦДАКР
Члени Редакційної колегії:
Бондарчук С.В. – член Експертної Ради у галузі національної безпеки,
генеральний директор ДК «Укрспецекспорт» (2005-2010 рр.)
Згурець С.Г. – головний редактор журналу «Экспорт оружия и оборонный
комплекс Украины», директор інформаційно-консалтингової компанії (ІКК)
Defense Express
КабаненкоІ.В. – заступникміністраоборони,першийзаступникначальника
Генерального штабу ЗСУ (2012 – 2013 рр.), член Експертної Ради у галузі
національної безпеки
Конопльов С.Л. – директор Гарвардської програми з чорноморської
безпеки та програми з безпеки США-Росія і США-Південна Азія, член
Експертної Ради у галузі національної безпеки
Литвиненко О.В. – заступник секретаря Ради національної безпеки і
оборони України (1994 – 1999 рр.)
Міхненко А.В. – головний редактор журналу «Ukrainian Defense Review»
Паливода К.В. – голова правління банку «Аркада», член Експертної Ради у
галузі національної безпеки
Поляков Л.І. – голова Експертної Ради ЦДАКР, перший заступник міністра
оборони України (2005 – 2007 рр.), заступник міністра оборони України
(2014 р.)
Рябих В.О. – член Експертної Ради у галузі національної безпеки, директор
з розвитку інформаційно-консалтингової компанії (ІКК) Defense Express
Щербак Ю.М. – письменник та громадський діяч, Надзвичайний і
Повноважний Посол України в США (1994 - 1998 рр.), міністр охорони
навколишнього середовища (1991 - 1992)
ВИКЛИКИ та РИЗИКИ / 30 червня 2014 3
Загальні оцінки
Основні виклики та ризики другої половини червня 2014
Основні виклики та ризики першої половини червня 2014 пов’язані
з фактичним провалом мирного плану врегулювання військового про-
тистояння на сході України, загостренням ситуації навколо перегово-
рів з Росією у галузі постачання енергоносіїв, відсутністю прогресу у
воєнно-політичному конфлікті з РФ. Ключовими питаннями залиша-
ються можливість розширення зон сепаратизму та терористичних
проявів антиукраїнськими угрупованнями, умовність контролю кор-
донів, можливість перетворення проблеми міграції у гуманітарну ка-
тастрофу. Окремим викликом цього етапу стало гальмування, а у дея-
ких випадках, навіть, відсторонення Заходу від розв’язання конфлікту
України з Росією.
Цілком логічно виглядало використання з боку новообраного пре-
зидента України використати шанс мирного врегулювання військово-
го протистояння з Росією. Це була реалізація обіцянки та демонстра-
ція західному співтовариству кроку назустріч миру. Дехто пов’язує
крок президента Порошенка із додатковим страхуванням укладання
угоди про Асоціацію з ЄС. Однак, вчинення терористами протягом
проголошеного тижневого перемир’я близько шістдесяти нападів на
підрозділи України в зоні антитерористичної операції (АТО) та вбив-
ство близько двох десятків військових засвідчило небажання прези-
дента Росії Володимира Путіна погодитися на припинення війни з
Україною. То ж стало зрозуміло, що намір нового глави Української
держави вийти на рівень переговорного процесу з Росією був ілюзією.
Фактично можна казати, що неможливість втілення переговорного
плану пов’язана передусім із небажанням Кремля погодитися на пере-
говори та небажання Заходу нести збитки через Україну.
Водночас Володимир Путін продовжив обраний курс на знищення
України як незалежної європейської держави. Основними кроками
Кремля в цей період були такі.
По-перше, політична, військова та інформаційна підтримка керо-
ваних російськими професійними диверсантами терористичних угру-
повань з найманців з Росії та українських сепаратистів. Фактично з по-
чатку червня почалось поступове перекидання на територію України
важких озброєнь і військової техніки (ОВТ), а тижневе перемир’я до-
зволило здійснити певне перегрупування сил та засобів загонів бойо-
виків (включно із поповненням них). Відбулося фактичне розмивання
поняття «терористичні акти» чи «напади бойовиків» - відсьогодні є усі
підстави казати про ведення Росією повномасштабної війни проти
України, в якій застосовуються фактично усі засоби та сили (як вій-
ськові, так і невійськові). Єдиною причиною відмови від застосування
бойової авіації та ракетних ударів є побоювання Путіна щодо масових
Ключовими пи-
таннями залиша-
ються можли-
вість розширення
зон сепаратизму
та терористич-
них проявів анти-
українськими
угрупованнями,
умовність контр-
олю кордонів, мож-
ливість перетво-
рення проблеми
міграції у гумані-
тарну катастро-
фу. Окремим ви-
кликом цього
етапу стало
гальмування, а у
деяких випадках,
навіть, відсторо-
нення Заходу від
розв’язання кон-
флікту України з
Росією.
Неможливість
втілення перего-
ворного плану
пов’язана переду-
сім із небажанням
Кремля погодити-
ся на переговори
та небажання
Заходу нести
збитки через
Україну.
ВИКЛИКИ та РИЗИКИ / 30 червня 2014 4
втрат мирного населення, що може змінити настрої у східних регіонах
до повного неприйняття Росії та самого Путіна. Водночас, не виключе-
но найближчим часом використання терористами авіації - Росія вже
перекинула до кордону з Україною ескадрилью винищувачів МіГ-29 та
проводить підготовчі польоти.
По-друге, Путін намагається підривною роботою проти України
розширити зону нестабільності та керованого Кремлем хаосу. Росій-
ський президент вдало використовує обережну гру з західними лідера-
ми, відвертий тиск на нове керівництво України та розширення спек-
тру підривних дій в самій Україні. Для досягнення мети здійснюються
постійні спроби диверсій в інших регіонах, напрацьовуються плани
спецоперацій проти України, в яких зростає вірогідність людських
жертв. Не виключені у майбутньому й більш масштабні диверсії,
включно із провокуванням катастроф техногенного характеру із масо-
вою загибеллю людей. Цілком очевидно, що й стягування військ до
українських кордонів на проведення військових маневрів слугує не
тільки засобом залякування української влади та населення східних
регіонів, але й напрацюванням майбутніх прикордонних диверсій (їх
слід очікувати вже в першій половині липня).
По-третє, вкрай небезпечним залишається поступове просування
до вищих ешелонів влади України проросійських агентів впливу. Зо-
крема, незрозуміле для багатьох спостерігачів введення до переговор-
ного процесу посланників Путіна Віктора Медведчука та Олега Царьо-
ва є намаганням Кремля максимально паралізувати можливості Києва
позбавитися залежності від Москви. Окремо слід наголосити, що під-
тримка такого формату переговорів з боку канцлера Німеччини Анге-
ли Меркель є м’якою та прихованою формою зради Берліном україн-
ських інтересів. Той факт, що Путін проголосив про продовження
підтримки так званого «руського мира» в Україні та заява про подаль-
ший захист етнічних росіян в Україні і тих українців, хто відчуває свій
нерозривний зв’язок з Росією, по суті, є вираженням наміру формува-
ти потужні антиукраїнські рухи та лідерів, яких Кремль просуватиме
на керівні посади в структури влади України. А у максимально нега-
тивній версії цю заяву слід розглядати як готовність Кремля до фак-
тичної війни з Україною (вже стало неважливим, здійснюється ця ві-
йна відкрито чи має прихований характер). При цьому, заява Путіна в
Австрії про те, що відміна постанови Ради Федерації про можливість
використання ЗС РФ в Україні означає, що Путін залишає за собою
можливість повномасштабної відкритої агресії проти України. Те, що
хазяїн Кремля позначив це на території Європи, в країні, яка відмовля-
лася від військового опору нацистській Німеччині Гітлера, є символіч-
ним та вразливим для позицій самої Європи у переговорному процесі.
Водночас Володи-
мир Путін продо-
вжив обраний курс
на знищення Украї-
ни як незалежної
європейської дер-
жави.
Відсьогодні є усі
підстави казати
про ведення Росією
повномасштабної
війни проти Украї-
ни, в якій застосо-
вуються фактич-
но усі засоби та
сили (як військові,
так і невійськові).
Стягування військ
до українських
кордонів на прове-
дення військових
маневрів слугує не
тільки засобом
залякування укра-
їнської влади та
населення східних
регіонів, але й
напрацюванням
майбутніх прикор-
донних диверсій (їх
слід очікувати вже
в першій половині
липня).
ВИКЛИКИ та РИЗИКИ / 30 червня 2014 5
По-четверте, перенесення штампів щодо України та українського
керівництва на офіційний рівень у риторику президента та прем’єр-
міністра РФ, реалізація цих штампів на території Європи (зокрема,
заяви Путіна у Відні про озброєний та небезпечний «Правий сектор»)
означає передусім зневажливе ставлення російського лідера до Євро-
пи. «Ми в прямому сенсі для бойових дій, слава Богу, збройні сили не
використовували. Більше того, ми навіть не перевищили чисельність
ЗС РФ, передбачену міжнародними договорами», - цю заяву Путіна
Києву слід розглядати не тільки як знущання над Європою (хоча і це в
ній проглядається), але й як намір продовжувати грати неприховану
лицемірну гру, тобто діяти щодо України на свій розсуд.
Новим викликом часу стала фактична зрада України деякими кра-
їнами Європи. Після Франції, яка запросила Путіна у Нормандію на
святкування 70-річчяя висадки військ союзників, Австрія визначила
за можливе прийняти російського експортера тероризму у своїй сто-
лиці. Після цього, а також після неочікуваних заяв німецького канцле-
ра Ангели Меркель, стало зрозуміло, що Європа ще більше наблизила-
ся до готовності відмовитися від України. На цьому тлі стала майже
логічною позиція США – Вашингтон проголосив про готовність секто-
ральних санкцій (обмеження на постачання устаткування для нафто-
видобутку та у сфері інформаційних технологій), проте, не бажає за-
стосовувати їх без Європи.
Висновок відомий: ізоляції Путіна не відбулося, санкції не спра-
цювали. Далі заяв Європа не пішла. Чи є це досягненням російської
дипломатії або прорахунками української, чи це просто свідома пози-
ція Європи, - до кінця незрозуміло. Однак цілком зрозуміло, що на
цьому етапі зусилля київської дипломатії виявилися недостатніми. На
цьому тлі укладання угоди про Асоціацію з ЄС фактично нівелюється.
До того ж, проголошення Віднем про приєднання до «Південного по-
току» загострило й енергетичну проблему України – принаймні, наве-
ло туману на майбутнє.
В таких умовах цілком очевидна необхідність уточнення подаль-
шої стратегії боротьби з Росією. На тлі відмови Заходу від допомоги
Україні потрібна мобілізація внутрішніх ресурсів. Передусім, активі-
зація АТО з поєднанням силових та несилових компонентів (попере-
дній випуск бюлетеня детально надавав про це інформацію, в тому
числі, розробки заступника міністра оборони адмірала Ігоря Кабанен-
ка) та роботи на дипломатично-економічному фронті з країнами Єв-
ропи. Слід пам’ятати (хоча ця теза була оприлюднена у попередньому
випуску бюлетеня, її варто повторити ще раз): без успіху суто у вій-
ськовій площині Україна не зможе вести переговори з Кремлем на рів-
них! І, скоріш за все, взагалі не зможе вести переговори – Путін сприй-
має лише мову сили (ще одне повторення пройденого).
Незрозуміле для
багатьох спосте-
рігачів введення до
переговорного
процесу посланни-
ків Путіна Вікто-
ра Медведчука та
Олега Царьова є
намаганням Крем-
ля максимально
паралізувати
можливості Києва
позбавитися за-
лежності від Мо-
скви.
Без успіху суто у
військовій площині
Україна не зможе
вести переговори з
Кремлем на рівних!
ВИКЛИКИ та РИЗИКИ / 30 червня 2014 6
Усі застереження у військовій площині, що було висловлено екс-
пертами одразу після вступу у посаду нового президента, залиша-
ються актуальними. Передача керівництва АТО від СБУ до Генераль-
ного штабу ЗСУ. Проведення масштабної військової операції з
блокуванням кордонів та готовністю відповісти на прикордонні
провокації, що ретельно готуються. Потрібне термінове посилення
усій системи розвідки України – від агентурної до суто технічної.
Необхідне невідкладне формування бойових мобільних загонів спе-
ціального призначення – для проведення локальних (точечних) опе-
рацій з ліквідації груп терористів (зниження ватажків, російських
диверсантів і т.п.). Враховуючи зростання загрози подальшого теро-
ристичного проникнення, варто більш ретельно готувати «другу лі-
нію оборони» - на кордонах усіх східних та південних областей Укра-
їни. У цьому контексті варто не забувати, що загони терористів на
80% складаються з українців – переважно тих, хто не здатен себе ре-
алізувати в інших умовах. Отже, таких людей чимало й в інших регі-
онах країни, а справа не є наслідком суто особливого менталітету
Донбасу.
Абсолютно не використаний потенціал роботи з населенням схід-
них регіонів – їх відверте неприйняття путінського плану облаштуван-
ня Донбасу може суттєво вплинути на баланс сил. Про наявність важ-
ливого невикористаного нюансу зазначив командир батальйону
«Донбас», якого ми знаємо як Семена Семенченка. Зазначивши про
відсутність шансів на мирне врегулювання ситуації без здачі націо-
нальних інтересів України (zn.ua, 28.06.14), він висловив думку, що у
процесі конфлікту деякі соціальні групи на Донбасі створили свій ва-
ріант нової еліти, яка виступає проти негативних процесів в суспіль-
стві. Отже, цю еліту варто підтримувати з центру, оскільки здійснення
повної заміни місцевої еліти стає найважливішою запорукою майбут-
нього розвитку регіонів.
Також залишаються невикористаними можливості інформаційної
кампанії в регіоні – передусім, внаслідок втрати цілісного національ-
ного інформаційного поля. Потрібно разом з АТО терміново формува-
ти соціальну політику центру щодо палаючих регіонів. Втім, загальні
настрої українського народу мають у цій війні глобальне значення, так
само, як настрої більшості населення в регіонах, що перетворилися на
гарячі точки. Хоча на Донбасі місцеве населення почало розчаровува-
тися в сепаратистах і російських найманцях, ще далеко до цілеспрямо-
ваної політики центру стосовно східних регіонів. Слід відзначити, що
за цей період часу практично нічого не було зроблено у напрямку сти-
мулювання мотивації учасників АТО. Йдеться про запровадження мо-
тиваційних пакетів, в яких центральне місце посідає адекватне матері-
ВИКЛИКИ та РИЗИКИ / 30 червня 2014 7
альне забезпечення, страхування, відповідні нагороди та компенсації
у разі різних випадків. Серед іншого, цей фактор шкодить новій владі,
оскільки негативно впливає на уявлення народу України на удоскона-
лення владою системи організації військового опору агресору. З іншо-
го боку, аналіз поточної ситуації свідчить, що Путіну вдалося припи-
нити початок істерії в рядах бойовиків – передусім, за рахунок
використаного етапу перемир’я та насичення загонів новими ОВТ.
Особливості інформаційних операцій проти України полягають у
подальшому розвитку пропаганди на території Росії. Наслідком цього
можна вважати оприлюднені дані соціологічного опитування: біль-
шість росіян - 64% - переконані, що Росія повинна надати військово-
технічну підтримку бойовикам на сході України. Слід відзначити по-
дальші акценти Путіна та лідерів громадської думки Росії – до цієї ж
технології відноситься й влаштована останніми днями неформальна
зустріч російського президента з діячами культури країни. Готовність
населення РФ долучатися до антиукраїнської політики є одним з осно-
вних ризиків для закріплення національної ідеї всередині України -
поруч з тривалим мовчанням західних країн та проблемами оператив-
ного формування адекватно забезпечених бойових підрозділів для
АТО.
Настрої та морально-бойовий дух українських учасників АТО за-
лишається високим. Хоча на цьому тлі лунають невдоволення керівни-
цтвом АТО, називаються імена генералів, які не приймали своєчасних
рішень. Дісталося й новому президентові. Зокрема, у приватних роз-
мовах військові НГУ за ЗСУ зазначали про очікування від Президента
України введення воєнного стану в Луганській та Донецькій областях.
А також про необхідність більш чітких наказів керівництва АТО. Пи-
тання повноважень та секторів відповідальності залишається невирі-
шеною проблемою. Зокрема, батальйони територіальної оборони час-
то діють на свій розсуд. Саме внаслідок нечіткого керівництва, як
зазначають спостерігачі, батальйон «Донбас» потрапив свого часу у за-
сідку, а штаб АТО не поспішав надавати йому підтримку.
Важливо зазначити, що протягом часу з моменту інавгурації Пе-
тра Порошенка до 30 червня характеризуються певними втратами з
боку нової влади. Фахівці вважають, що іміджу новообраного Прези-
дента України шкодять дві складові. Перша пов’язана із уповільнен-
ням прийняття рішень (хоча фахівці визнають: рішення ретельно про-
працьовані). Друга – із втратою уваги до люстрації та окремих епізодів
роботи судової системи. Зокрема, найбільше зашкодила Петру Поро-
шенку поява на переговорах щодо долі Донбасу людей, що були про-
голошені українською владою у розшук – Олега Царьова та лідерів те-
рористичних організацій регіону. А також доволі сумнівного Віктора
ВИКЛИКИ та РИЗИКИ / 30 червня 2014 8
Медведчука, який у суспільстві асоціюється із Путіним та готовністю
до запровадження елементів антиукраїнської політики. Цей факт під-
силили інші, а саме: протягом двох тижнів після вступу Порошенка у
діяльність на посаді глави держави відбулося два звільнення вбивць
(Лозинського та Тарана), що вкрай негативно було сприйнято громад-
ськістю. Виявилось, що ці (та такі ж резонансні) випадки громадська
думка пов’язує із діяльністю Президента та його адміністрації.
ЦДАКР протягом другої половини червня досліджував питання
ставлення до окремих фахівців сектору безпеки. Варто сказати декіль-
ка слів щодо іміджу певних осіб, які беруть участь у керівництві АТО.
Переважна більшість фахівців з питань безпеки (серед них й ті, що бе-
руть участь у бойових діях), які зверталися до ЦДАКР протягом черв-
ня ц.р., зазначали таке.
Василь Крутов. Має місце нейтрально-негативне відношення. Ніх-
то не піддає сумніву його професіоналізм, особисту хоробрість та ком-
петентність як організатора антитерористичних заходів, однак зрос-
тає переконання у неможливості для СБУ здійснювати загальне
керівництво АТО.
Валентин Наливайченко. Його компетентність не викликає пи-
тань. Однак спеціалісти вважають керівника СБУ «фахівцем мирного
часу» і все більше намагаються досягти рішення щодо суттєвих змін у
способі керівництва АТО.
Михайло Коваль. Відбувається поступове зростання довіри до в.о.
міністра оборони, зростання позитиву його особистого сприйняття
серед фахівців та й у суспільстві в цілому. При цьому частину позитив-
ного іміджу генерал перебирає від Генерального штабу, який фактично
залишається структурою без особистостей, що легко упізнаються сус-
пільством. З іншого боку, на адресу Генерального штабу лунало чима-
ло звинувачень у наявності в його структурі зрадників, або фахівців,
що сприяють діям терористичних організацій та сепаратистських ру-
хів на Сході країни.
Зберігається рівне, скоріше нейтральне відношення до секретаря
РНБОУ Андрія Парубія. Але така ситуація радше пов’язана із тим, що
секретар РНБОУ прямо не долучений до керівництва АТО чи перего-
ворного процесу та став менше з’являтися в ефірі із гучними сумнів-
ними заявами.
Арсен Аваков. Відзначається негативне відношення до його не-
контрольованих висловів на ФБ. Окремі з них шкодять здійсненню
операцій АТО. Хоча в цілому експерти відзначають послідовність та
впевненість самого міністра.
Микола Литвин. Поширюється вкрай негативне ставлення до ке-
рівника ДПСУ внаслідок втрат на кордоні та проблематичності з боку
ВИКЛИКИ та РИЗИКИ / 30 червня 2014 9
керівництва АТО щодо координації дій прикордонників та інших під-
розділів АТО.
	 На тлі розгорнутої війни з’явилися ризики в інших сферах. Зо-
крема, питання газової війни (воно досліджено детальніше у блоках
нижче), питання військово-технічного співробітництва (ВТС) з РФ та
ризики рейдерського захоплення ключових підприємств оборонної га-
лузі (та взагалі високотехнологічних виробництв). Зокрема, згідно з
підрахунками ЦДАКР, втрати України від призупинення військово-
технічного співробітництва з РФ не перевищать 250 (фактичних) – 300
(потенційних) млн дол. на рік. А в разі формування реалістичного дер-
жавного оборонного замовлення, цілком можливо здійснити компен-
сацію підприємствам за рахунок закупівель в інтересах національного
війська. Владі варто проголосити, що нині йдеться не про відмову ро-
сійським замовникам, а про замороження поставок внаслідок військо-
вої агресії Росії. В цей час Україна повинна розірвати військово-техніч-
не співробітництво з Росією, інакше українці не матимуть морального
прав вимагати від інших держав припинення поставок зброї в РФ. Слід
розуміти, що практично всі спільні проекти важливі саме для оборон-
ної сфери Росії, і немає жодного проекту в інтересах ЗСУ. Надалі, після
припинення збройової боротьби та підживлення російською стороною
терористів можливе відновлення кооперації в межах ВТС в інтересах
третіх країн та проектів подвійного призначення. За даними ЦДАКР,
якщо в 2008 році на Росію припадало 24% всього українського експорту
в галузі озброєнь, то до початку 2014 року її частка скоротилася до 15%.
Більше того, Києву слід враховувати подальшу воєнно-технічну полі-
тику Москви, яка спрямована на повне імпортозаміщення до 2016 року.
То ж вкрай важливо першими здійснити кроки на диверсифікацію по-
стачань. За будь-яких умов Україна має відмовитися від проектів, що
пов’язані із озброєнням російської армії. Та вимагати такої ж самої ре-
акції від партнерів в Європі. Можна додати, що для України доцільно
припинити обслуговування МБР РФ та поновити спроби переговорів з
США щодо більшого залучення національної ракетно-космічної галузі
до проектів США, включно із військовими (можна нагадати, що до 2007
року виконувалися контракти з вивчення можливостей України щодо
забезпечення проекту НПРО США).
Що стосується літакобудування, то Україні варто шукати альтер-
нативних партнерів для проектів Ан-70 та виробництва модернізова-
них версій Ан-124. Відомо, що американська сторона могла б виступи-
ти партнером, оскільки випуск ВТЛ С-17 припинено, а Росія має
обмежені можливості щодо випуску Ан-124 (незважаючи на наявність
стапелів на ульяновському підприємстві «Авіастар», в Росії немає сер-
йозної конструкторської школи військово-транспортних літаків).
ВИКЛИКИ та РИЗИКИ / 30 червня 2014 10
В цьому контексті слід максимально використати можливості ВТС
України з США. Наприкінці червня США надали декілька сигналів
щодо можливості розширення військово-технічного співробітництва
з Україною, включно з сприянням в компенсації втрат українського
оборонно-промислового комплексу у зв’язку зі згортанням Києвом
українсько-російської співпраці в цій галузі. Зокрема, попередні пере-
мовини із заступником помічника держсекретаря США з питань регі-
ональної безпеки і оборони Грегорі Кознером з представниками про-
фільних структур і відомств у Києві можна вважати вдалим початком
процесу. Для української влади вкрай важливим стане не стільки отри-
мання компенсації, скільки розміщення на національних оборонних
підприємствах різноманітних замовлень західних партнерів. У подаль-
шому Україні варто спрямувати зусилля на входження у міжнародні
(мультинаціональні) групи з розробок та виробництва нових систем
ОВТ з відповідними закупівлями нових систем та технологій. Це є
фактично єдиним шляхом досягнення адекватного рівня стримування
російської агресії у майбутньому.
Що стосується можливостей рейдерського захоплення оборонних
та високотехнологічних потужностей України, варто зазначити про
намагання низки бізнесово-промислових угруповань скористатися
увагою уряду до військових дій та здійснити такі кроки. В цей час пе-
редусім йдеться про літакобудівний комплекс. Зокрема, відомо, що
такі спроби ведуться стосовно ДП «Антонов». Йдеться про зусилля,
спрямовані на дроблення виробництв (як колись це було здійснено
щодо підприємства-гіганта СРСР ВО «Хартрон»). Так, серед іншого,
з’явилася інформація про намагання виокремити у самостійні сегмен-
ти-підприємства (тобто, розчленити існуючий в цей час державний
концерн):
• Транспортний підрозділ «Авіалінії Антонова», що здійснює ван-
тажні перевезення;
• Підрозділ з пасажирських перевезень;
• Аеропорт «Гостоміль»;
• Конструкторське бюро «Антонова»;
• Підприємство з виробництва літаків (колишній авіаційний завод
«Авіант»).
Слід наголосити, що це питання досконало не опрацьовано, і це
може суттєво зруйнувати наявну систему. Немає впевненості, що на-
мір відсторонити від управління комплексом президента – генераль-
ного конструктора Дмитра Ківу є вдалим способом вирішення пробле-
ми розвитку національного літакобудування. Деякі експерти та
політики вже відзначили, що на сьогодні в Україні відсутні фахівці, які
за рівнем кваліфікації як конструктора, так і у сфері знань Європей-
ВИКЛИКИ та РИЗИКИ / 30 червня 2014 11
ських авіаційних стандартів, могли би повноцінно замінити Дмитра
Ківу. Крім того, на самому ДП «Антонов» вказують, що поспішні рі-
шення уряду можуть вдарити по конструкторській системі у літакобу-
дуванні. Так, йдеться про те, що будуть свідомо зруйновані традиції
школи літакобудування: попередник Дмитра Ківи Петро Балабуєв 13
років працював першим заступником генерального конструктора Оле-
га Антонова, а Дмитро Ківа, у свою чергу, 14 років перебував на посаді
першого заступника генерального конструктора Петра Балабуєва.
Щодо нинішнього першого заступника, то, як зазначають фахівці ДП
«Антонов», 47-річний Григорій Рудюк лише 3,5 роки на посаді. Це, як
вказують експерти з питань літакобудування, є недостатнім для того,
щоб вдало очолити школу. Крім того, як стало відомо, група, яка на-
магається заволодіти підприємством, просуває до топ-менеджменту
Сергія Меренкова, який ніколи не працював на керівних посадах в ДП
«Антонов» (тоді АНТК імені Антонова) та був головним конструкто-
ром літака Ан-140. Свого часу, як вказують джерела на підприємстві,
його було звільнено за ведення несанкціонованих переговорів з пред-
ставниками Іранської компанії HESA. Варто також додати, що Міно-
борони та Держадміністрація Києва не погодили звільнення Дмитра
Ківи. Таким чином, питання зміни керівництва підприємства та про-
сування сумнівних ідей здається неопрацьованим та певною мірою
упередженим. Уряд не має чіткої стратегії розвитку літакобудування,
комплекс залишається не акціонованим. За таких умов будь-які рішен-
ня, прийняті в стані фактичного військового протистояння з Росією,
можуть призвести до непередбачуваних негативних наслідків.
Фахівці наголошують, що ДП «Антонов» може стати першим серед
низки стратегічно важливих науково-промислових об’єктів, які Украї-
на ризикує втратити.
ВИКЛИКИ та РИЗИКИ / 30 червня 2014 12
У дзеркалі експертної думки
Три измерения «украинского кризиса»
Андрей Ермолаев,
директор Института стратегических исследований «Новая Украина»:
Нынешний «украинский кризис» имеет минимум три измерения.
Первое измерение, на котором я регулярно акцентирую внимание, и
которое в силу специфики нашей информационной пропагандистской
машины обходится стороной, состоит в продолжающемся величайшем
конфликте между ведущими политэкономическими группами. Одна из
них была, по сути, олицетворением и распределителем старого режима и
костяк которой сбежал за пределы страны. Эта группа пыталась и пытается
активно финансировать реванш. Вторая группа узурпировала власть, поль-
зуясь результатами протестного движения Майдана. Она использовала
этот конфликт для укрепления своей власти, не обращая порой внимания
на линейку рисков, которые возникали уже внутри страны. Именно этот
конфликт послужил почвой и дал возможность Российской Федерации в
лице Кремля непосредственно включиться в наш внутриполитический
гражданский процесс. Поэтому, главная, на мой взгляд, ошибка при анали-
зе нынешних процессов состоит в том, что часто все сводится только к
проблеме украино-российских взаимоотношений. Конечно, есть все осно-
вания считать и утверждать, что Россия активно, планово и целенаправ-
ленно играет на поражение Украины, на ее дробление, на поражение укра-
инского проекта как такового. Свидетельством тому есть и переход Крыма
в состав Российской Федерации, и текущая поддержка сепаратистов. Но
повторюсь, все это стало возможным только потому, что возникла «плодо-
родная» почва, которая и была активно использована.
В этой ситуации сейчас – и я это уже утверждаю категорически – в са-
мом составе нынешней украинской власти есть, как минимум, три пози-
ции. Здесь есть свои «ястребы», есть свои «голуби» плюс есть, условно го-
воря, свои «компрадоры». Ястребы – это сторонники использования
конфликта с Россией для решения своих задач по сохранению власти лю-
бой ценой, в том числе, и за счет переформатирования страны. Именно
поэтому так странно в свое время выглядела антитеррористическая опера-
ция. Именно поэтому многие действия власти выглядели либо как не
завершенные, либо как провокационные. Я уже не говорю о решениях,
которые привели фактически к необратимой милитаризации общества, к
появлению парамилитарных формирований, которые на сегодня прочно
заняли свою нишу, в том числе, и в политике.
«Голуби» – это те политические силы, которые пытались, в том числе,
будучи представлены во власти, перевести конфликт в мирное русло, со-
хранив в стране стабильность. И то, что эта «позиция голубей» отвечала
ожиданиям общества, свидетельствуют в том числе и итоги президентских
Главная, на мой
взгляд, ошибка при
анализе нынешних
процессов состоит
в том, что часто
все сводится толь-
ко к проблеме
украино-россий-
ских взаимоотно-
шений.
ВИКЛИКИ та РИЗИКИ / 30 червня 2014 13
выборов. Все политические лидеры, которые в той или иной форме пропа-
гандировали реванш или чью-то победу – решение проблемы через кон-
фликт – потерпели поражение. И победа Петра Порошенко - это не столько
победа какой-то его уникальной программы, сколько победа позиции, ко-
торая оказалась более приемлемой обществу… Трагизм состоит в том, что
позиция «голубей» – это позиция конгломерации групп, партий и персон,
которые не консолидированы и не в состоянии проводить системную по-
литику.
Второе измерение. Ключевая проблема состоит в том, что сам по себе
конфликт в Украине проходит на фоне глубочайшего кризиса государ-
ственности. Именно поэтому в такой жестокой форме происходит переза-
грузка всех ключевых институтов государственности - от армии до госу-
дарственной системы. Соответственно, именно сейчас имело бы смысл в
качестве превентивной меры использовать инструмент реформ - консти-
туционной, экономической и так далее. Но здесь мы столкнулись с пробле-
мой отсутствия единого центра реформ, грубо говоря, центра принятия
решений. Поэтому, ситуация с точки зрения государственного управления
фактически выходит из-под контроля, приобретая стихийный характер.
Другой важный момент второго измерения состоит в том, что наличие
трех упомянутых компонентов в системе власти, включая и преступный,
попросту блокирует необходимые тактические перемены. Для того чтобы
иметь возможность государственной власти в лице Кабинета Министров,
Верховного Совета, Президента говорить со всеми и предлагать те или
иные форматы переговоров либо компромисса, необходимо обладать
высокой степенью морального признания и так называемой социальной
легитимности. Не будут протестующие или избиратели на местах в разных
регионах принимать состав власти, которая в их глазах выглядит спорной
или является результатом какого-то сговора. Не понимать это невозможно.
И люди, которые сейчас при власти, это понимают. Но не могут найти
компромисс. Поэтому все разговоры о необходимости нового политичес-
кого разговора, технического правительства в переходный период до пар-
ламентских выборов попросту уходят в песок. Вот эта несбалансирован-
ность власти в условиях кризиса государственности является
дополнительным фактором стихийной перезагрузки самой государствен-
ности и создает почву для самых разнообразных новых государственечес-
ких процессов. Если два-три месяца назад заявки о появлении
разнообразных республик выглядели, как провокации или спецоперации,
то по состоянию на сейчас эти процессы уже обрастают политическими
формами, получают, пусть и небольшую, но социальную поддержку, поли-
тически программируются и так далее. И ситуация в Крыму, и последую-
щее развитие ситуаций в Донецкой и Луганской областях показывают, что
этот процесс начинает постепенно приобретать черты полулегитимного
Трагизм состоит
в том, что пози-
ция «голубей» –
это позиция кон-
гломерации групп,
партий и персон,
которые не
консолидированы
и не в состоянии
проводить сис-
темную политику.
Если два-три
месяца назад
заявки о появлении
разнообразных
республик
выглядели, как
провокации или
спецоперации, то
по состоянию на
сейчас эти
процессы уже
обрастают поли-
тическими форма-
ми, получают,
пусть и неболь-
шую, но социаль-
ную поддержку,
политически
программируются
и так далее.
ВИКЛИКИ та РИЗИКИ / 30 червня 2014 14
характера. Пускай здесь и есть пока приставка «полу» – не считаться с этим
невозможно. Это означает, что формальные меры, связанные, например, с
наведением порядка, с преодолением угрозы терроризма или с «космети-
ческими» реформами и полномочиями, будут уже недостаточны…
И третье измерение – это геополитический уровень проблемы. В кон-
фликт жестко вошла Россия, которая преследует свои цели. Они заключа-
ются в ослаблении и подрыве украинской государственности, недопуще-
нии укрепления Евросоюза, решении своих внутренних проблем,
связанных с доказательством эффективности российской модели государ-
ственности. Эти цели и возможные победы, на мой взгляд, для России
выглядят тактическими. А вот потери, которые несет и понесет Россия,
куда более существенные и более стратегического характера. Попросту го-
воря, из этого конфликта и украинская, и российская сторона – обе выйдут
не просто с нулевым результатом, а с конкретным минусом. За счет этого
конфликта уже происходит глобальная перегруппировка сил. Причем, гео-
политическая и геоэкономическая. В частности, происходит необратимый
на данном этапе разрыв между Евросоюзом и Россией. Россия вынуждено
идет на сближение с Китаем, для которого она является не просто страте-
гическим партнером, но и перспективным жизненным пространством. Се-
годня фактически уже происходит сдерживание модернизационных про-
цессов и в России, и в Украине. Потому что резко уменьшается
инвестиционный потенциал для модернизации, происходит милитариза-
ция общества. Этот конфликт также является серьезным аргументом для
новойгонкивооружений,вчемзаинтересованыопределенныевлиятельные
круги ведущих стран мира. Естественно, сегодня это удовлетворяет
консервативные силы самой России в части ВПК, армии и так далее.
Поэтому на эти процессы стоит смотреть шире, как это ни цинично звучит
- с прагматичной точки зрения. Ибо этот конфликт действительно являет-
ся выгодным предлогом и способом глобальных изменений. К указанному
факторному ряду добавлю укрепление популярности идей формирования
экономического и политического общества в сближении Евросоюза и
Соединенных Штатов. Все это является элементами глобальной трансфор-
мации.
Поэтому, для того чтобы обрести субъектность в сложившейся ситуа-
ции, нам нужно четко понимать, по каким правилам этот конфликт живет
и развивается.
Что касается возможных выходов из ситуации, во-первых, нам необ-
ходимо научиться формировать опережающие варианты решения насущ-
ного вопроса. В том числе, опережая те повстанческие и государствообра-
зующие процессы, которые происходят сегодня на Востоке страны.
Во-вторых, необходимо правильное контрпропагандистское исполь-
зование тех инструментов, которые сейчас распространены на Востоке.
Формальные меры,
связанные, напри-
мер, с наведением
порядка, с преод-
олением угрозы
терроризма или с
«косметическими»
реформами и по-
лномочиями, будут
уже
недостаточны…
Из этого конфлик-
та и украинская, и
российская сторо-
на – обе выйдут не
просто с нулевым
результатом, а с
конкретным мину-
сом.
ВИКЛИКИ та РИЗИКИ / 30 червня 2014 15
Например, сейчас муссируется новороссийский проект. Почему даже не
рассматривается вариант того, чтобы конвертировать идею Новороссии в
антироссийский проект? А ведь возможности для этого есть. Например,
трансформировать ее в проект формирования истинно русского национа-
листического движения, критикующего положение дел в самой России.
Это как один из частных возможных случаев. Но это задача сильной влас-
ти, которая умеет возникающие риски превращать в новое оружие.
Третий момент: сейчас принципиально важна вместе с планом мирно-
го урегулирования собственного вооруженного конфликта (а мирное уре-
гулирование вооруженного конфликта – это всего лишь предпосылка для
каких-то действий, а не решение проблемы) разработка комплексного ан-
тикризисного плана, плана посткризисного развития. Посткризисного –
это не означает «после кризиса». Посткризисное развитие означает приме-
нение мер, которые сами по себе преодолевают кризисы. Здесь же опять
несколько направлений. Первое направление – социогуманитарное. Мы
имеем дело с регионом, где проживает более восьми миллионов населения.
Там представлены все целевые группы, особенно на территориях,
контролируемых украинской властью. Эти регионы должны получить це-
левую социальную помощь, поддержку, реабилитацию. Речь идет о людях,
которые сейчас не получают пенсию и требуют гарантий, связанных с
личным обеспечением, медикаментами и так далее. Отдельный блок во-
просов – это малообеспеченные семьи, дети; вопросы следующего учебно-
го года, организация вывоза этих групп для временного проживания в
регионы вне конфликта… Для этого надо формировать условия активного
межрегионального сотрудничества, чтобы это выглядело как националь-
ная политика поддержки населения. Формировать, в конце концов,
военизированные подразделения, которые бы занимались поддержкой
функционирующей инфраструктуры. Потому что уже остро стоят
проблемы питьевой воды, отопления и так далее, работы таких социальных
учреждений, как больницы, поликлиники, скорая помощь… К этому плану
должны быть привлечены все без исключения центральные органы власти,
каждый из которых должен стать частью плана антикризисного развития
регионов. Даже в условиях, когда идет конфликт. Потому как для живущих
там наших соотечественников вопрос поведения власти, акцентов, которые
ею делаются, существует только в двух измерениях. Либо это подтвержде-
ние, что они еще живут в этом государстве и находятся под его защитой,
опекой и прочее, либо они это воспринимают как политику, которую счи-
тают оккупационной, где в фокусе только заботы об армии, территории,
безопасности, и так далее. Именно в этом вопросе центральная власть Ки-
ева сегодня «вдрызг» проигрывает поведению сепаратистских образова-
ний и главного их союзника – российской власти, которые сейчас делают
акцент на гуманитарной помощи, на разработке планов развития новых
Почему даже не
рассматривается
вариант того,
чтобы конверти-
ровать идею Ново-
россии в антирос-
сийский проект? А
ведь возможности
для этого есть.
Например, транс-
формировать ее в
проект формиро-
вания истинно
русского национа-
листического
движения, крити-
кующего положе-
ние дел в самой
России.
Надо формиро-
вать условия
активного межре-
гионального со-
трудничества,
чтобы это
выглядело как
национальная
политика по-
ддержки населения.
ВИКЛИКИ та РИЗИКИ / 30 червня 2014 16ВИКЛИКИ та РИЗИКИ/24 квітня 2014
республик, которые уже опубликованы. Пускай это сегодня только слова и
бумага, которые, скорее всего, не будут подкреплены делом. Сегодня важен
фактор восприятия.
Следующий отдельный блок вопросов – это разработка плана
экономической реабилитации кризисного на сегодня региона. Одной из
главных проблем, с которой сталкивается этот регион, является утечка и
без того немногочисленного активного бизнес класса. Малого, среднего
бизнеса, который обеспечивает жизнь внутреннего рынка. В этой связи
сразу же обостряется угроза резкой авторитаризации жизни. Зависимость
сотен тысяч людей от административной власти или от еще функциониру-
ющей промышленности может привести к тому, что будет формироваться
сильный социальный спрос на жесткий милитарный стиль управления, на
административно-командные способы управления. Поэтому создание
условий для малого и среднего бизнеса, гарантий стимулирования его
работы, кредитования, общественной поддержки, спецстрахования и так
далее мы и выносим в отдельный блок вопросов.
Также одним из главных направлений приложения усилий является
формирование эшелона комплементарной Киеву восточной элиты. Сегод-
ня модно проводить различные исторические параллели. Так вот, одной из
особенностей конфликта на Донбассе, если его сравнивать очень условно и
в кавычках, например, с «гражданской войной» в США или сегодняшней в
Сирии, является то, что на стороне сепаратистов нет ярко выраженной
влиятельной политической гуманитарной элиты. Прежде всего, потому
что сами по себе сепаратистские движения на старте финансировались
сбежавшей частью старого режима, которая была вне границы. (В продо-
лжение грубых аналогий – представьте себе на минуту, что вся аристокра-
тия Юга США взяла и сбежала в Британию…) Представители сбежавшего
режима финансировали только вооруженные отряды. И это во многом
способствовало тому, что все заявленные прожекты отделения, самостоя-
тельности не получали поддержки населения - население попросту не по-
нимало почему из-за этих авантюристов нужно куда-то отделяться.
Также нужно помнить и учитывать, что на начальном этапе идеология
пророссийскости не имела широкой базы поддержки, потому что мы име-
ем дело скорее с травмированным советским массовым сознанием, чем с
сознанием русским как таковым. Кстати, обратите внимание, что даже рос-
сийское руководство в последнее время все чаще говорит не о «соотече-
ственниках», но русских, русскоязычных и украинцах, которые «тяготеют к
России». Даже в Кремле увидели фундаментальные ошибки, связанные со
спецификой этого региона. Это сложнейшая задача на самом деле. Потому
как на сегодня очень ограничен круг персоналий, которые могли бы уча-
ствовать в формировании местной государственной власти, будучи одно-
временно комплементарной Киеву и уважаемой на местах. Но это задача,
которую нужно решить в кротчайшие сроки.
Для живущих там
наших соотече-
ственников вопрос
поведения власти,
акцентов, которые
ею делаются,
существует толь-
ко в двух измерени-
ях. Либо это под-
тверждение, что
они еще живут в
этом государстве и
находятся под его
защитой, опекой и
прочее, либо они
это воспринимают
как политику,
которую считают
оккупационной, где
в фокусе только
заботы об армии,
территории, без-
опасности, и так
далее.
Зависимость сотен
тысяч людей от
административной
власти или от еще
функционирующей
промышленности
может привести к
тому, что будет
формироваться
сильный
социальный спрос
на жесткий
милитарный стиль
управления, на
административно-
командные способы
управления.
ВИКЛИКИ та РИЗИКИ / 30 червня 2014 17
А тот путь, который избран сейчас, мне кажется, ошибочен. Сегодня
либо делается попытка заигрывания с олигархами, которые являются хозя-
евами региона и будут делать все, чтобы сохранить всю свою собствен-
ность и влияние любой ценой, либо идет вовлечение фигур, которые
зависимы от российской власти. Все это может привести к обратному
эффекту. Такие шаги власти считаю неправильными.
Также при решении восточного конфликта не учитывается культурная
и духовная составляющие. Так объективно сложилось, что в последнее
время мы наблюдаем сильную политизацию подавляющего большинства
наших соотечественников. Люди привыкли ориентироваться преимуще-
ственно на политиков, представителей власти. В действительности же об-
разами национального единства должны стать это наука, культура, искус-
ство, образование. К сожалению, у Киева не хватило мозгов сформировать,
если хотите, круг представителей региона Донбасс, представляющих
разные сферы жизни, которые являются сторонниками и у которых есть
конкретные аргументы решения проблемы восточного конфликта в пользу
Украины. Поэтому со временем люди вольно или невольно ориентируются
либо на местных сепаратистов, либо на политиков, которые являются
выходцами из этого региона и представлены в парламенте. Этим людям
просто не дали других «реперных точек».
Следующее важнейшее направление – это работа с местными
гуманитарными элитами, которые оказались во временной изоляции. Ведь и
Луганск, и Донецк, и города в соседних регионах, которые не охвачены кон-
фликтами, но где тоже веет сепаратистское дыхание – все это университет-
ские центры. Это центры, где тысячи студентов, где очень сильный научно-
преподавательский состав, который давно оказался вне дискуссии о стране,
о приоритетах ее развития, о приоритетах регионального развития и так да-
лее. От голоса и позиции этих людей, их влияния на жителей региона, на
средства массовой информации во многом и зависит то, что называется
общественным мнением. Работу с этой средой, разработку этого мощного
«гуманитарного пласта» в свете формирования решений восточного вопро-
са я вообще считаю одной из ключевых. Но, к сожалению, силами только
экспертных групп, общественных организаций этого не поднять при всем
желании. Это все-таки задача общегосударственного масштаба. Мы со своей
стороны запланировали целую программу под названием «Восточный диа-
лог». Просто в силу событий, которые там развернулись (мы просто не успе-
ваем за динамикой развития событий), программа пока не реализуется. Но я
уверен, что где-то с июля-августа мы этот проект начнем разворачивать. Я
надеюсь, что нас тут поддержит и Академия наук, и наши коллеги по научно-
экспертному цеху. Но, повторюсь, я удивлен и возмущен тем, что это важ-
нейшее направление, от которого зависит успех и убедительность всех идео-
логических проектов на Востоке Украины, вообще игнорируется властью.
Идеология пророс-
сийскости не
имела широкой
базы поддержки,
потому что мы
имеем дело скорее с
травмированным
советским
массовым сознани-
ем, чем с сознанием
русским как
таковым.
У Киева не хвати-
ло мозгов сформи-
ровать, если хоти-
те, круг предста-
вителей региона
Донбасс, представ-
ляющих разные
сферы жизни,
которые являют-
ся сторонниками и
у которых есть
конкретные
аргументы реше-
ния проблемы
восточного кон-
фликта в пользу
Украины.
ВИКЛИКИ та РИЗИКИ / 30 червня 2014 18
И последний момент, опять же ключевой, – это информационная вой-
на. Все без исключения наши коллеги, эксперты, журналисты жалуются на
то, что Украина проигрывает информационную войну. И более того, счита-
ется, что мы ее не ведем. Так вот, я хочу разочаровать всех: мы информаци-
онную войну ведем, просто делаем это глупо и бездарно, зачем-то теми же
«кремлевскими» инструментами. Российская пропагандистская машина
просто работает длительное время и более хорошо отлажена. Плюс с точки
зрения применяемых инструментов, украинский ответ – а) неадекватен, б)
приводит, как правило, к обратному эффекту. Я привожу всегда очень про-
стой пример. Российская пропагандистская машина включилась на полную
в момент разворачивания Майдана. Это сработало в том числе и потому,
что все предыдущие попытки использовать эту машину, например, для
пропаганды федеральной идеи, или для пропаганды неуспешности укра-
инских реформ, или даже для дискредитации нашей европейской интегра-
ции, – все они были вообще неуспешны и бесполезны. Эта пропагандист-
ская махина вообще не имела эффекта в аккурат до осени 2013-го года.
Она начала работать на этапе, когда в Украине началось движение на Май-
дане. Разрозненность посылов, стихийность этого без сомнения искренне-
го движения позволило российской пропагандистской машине сформиро-
ватьупрощенныйсмысловойиоценочныйряд,которыйлегкоиэффективно
начал работать на дискредитацию всего происходящего в Украине. На всех
уровнях пошла социально-культурная агрессия.
Но наш ответ оказался почему-то линейным. На обвинения в том, что
Майдан был фашистским (а он фашистским не был - это действительно на-
глое вранье), начали применяться тезисы о «колорадах» и так далее. Это,
как ни крути, выглядело определенным оскорблением в глазах людей, сим-
патизирующих России или действительно толерантно относящихся к со-
ветскому прошлому. На информационную кампанию, что в Киеве власть
захватили бандеровцы (опять же полная ерунда), в ответ идут активные
информационные атаки в адрес России как новой «империи зла», обвине-
ния в терроризме в адрес всех возникших парамилитарных объединений и
групп в восточных областях. Все эти упрощенческие подходы приводят к
тому, что мы в этой информационной войне уже начали проигрывать сис-
темно. Потому как мы оказались втянуты в войну с внешним врагом, но
при этом внутри теряем своих реальных и потенциальных симпатизирую-
щих.
Непонимание законов этой социально-культурной войны (война идет
в первую очередь внутри, а уже потом с внешним врагом) привело к
неутешительным результатам. Сегодня, к сожалению, наши соотечествен-
ники в Донецкой, Луганской областях независимо от гражданской позиции
до сих пор крайне критично относятся к происходящему в стране в целом
и к политике Киева в частности. Даже те, кто уже разочаровался в поведе-
Мы информацион-
ную войну ведем,
просто делаем это
глупо и бездарно,
зачем-то теми же
«кремлевскими»
инструментами.
Это центры, где
тысячи студен-
тов, где очень
сильный научно-
преподаватель-
ский состав,
который давно
оказался вне дис-
куссии о стране, о
приоритетах ее
развития, о при-
оритетах регио-
нального развития
и так далее.
Разрозненность
посылов, стихий-
ность этого без
сомнения искренне-
го движения позво-
лило российской
пропагандистской
машине сформиро-
вать упрощенный
смысловой и
оценочный ряд,
который легко и
эффективно начал
работать на
дискредитацию
всего происходяще-
го в Украине.
ВИКЛИКИ та РИЗИКИ / 30 червня 2014 19
нии сепаратистских лидеров, даже те, кто, сходив на референдум 12 мая,
уже передумали поддерживать эти республики, тем не менее, и близко не
стали толерантны к Киеву. Это говорит о том, что Киев как государствен-
ная власть оказался пока несостоятельным в борьбе за сознание и настро-
ение соотечественников. И эту ситуацию надо менять радикально. Конеч-
но же, это задача комплексная. Она предполагает и изменение подходов со
стороны власти, со стороны тех кругов, которые поддерживают ее инфор-
мационную политику, и со стороны гражданского общества, экспертной
среды. Но проблема состоит в том, что уровень упрощенства уже достиг
таких масштабов, что нужно готовиться еще к очень длительной инерции
от всего этого.
Приведу еще один пример, казалось бы, без слабых мест. Я всерьез
считаю преступной кампанейщину вокруг вооружения наших солдат с по-
мощью добровольных взносов и сбрасывания денег на обмундирования и
другое оборудование. Во-первых, потому что это - стимулирование тенево-
го рынка. Во-вторых, это полный примитивизм понимания того, как вооб-
ще надо подходить к формированию национальной армии. И в-третьих,
это разворачивание ненужной истерики и психоза на бытовом уровне, ког-
да и так тысячи семей готовы направить своих мужей, сыновей на фронт.
Это кампания только в глазах недалеких людей выглядит патриотичной.
На самом же деле, это квасной патриотизм, который на корню убивает по-
нимание, какой должна быть армия, какой должна быть ответственность
чиновников за принятие оборонного бюджета, ответственность за серти-
фикацию военной продукцию, подготовку инструкторов и так далее.
Сегоднянадоговоритьпростыевещи,связанныеиснашимнеразумным
поведением в информационной войне, и с нашей самодискредитацией как
государства, когда мы говорим об организации, например, антитеррорис-
тической операции. Нужно кардинально и комплексно менять все подходы.
Так, мирная инициатива Президента была ожидаема как обществом, так и
международным сообществом. Несомненно, она требует поддержки. Но
также нужно просто понимать, что мирный план Петра Порошенко даже в
случае его полной реализации - это лишь создание предпосылок для даль-
нейшего развития. А вот вопрос выбора пути остается открытым. И тут я
не исключаю того, что упрощенный вариант, который когда-то казался
простым выходом из ситуации - реформа самоуправления (которую
почему-то все назвали децентрализацией) уже будет недостаточным. Нуж-
но думать и искать свой вариант автономности регионов. Чтобы это могло
стать нашей украинской версией (а не чьей-то калькой) не Новороссии, но
Восточного региона.
К сожалению, нам придется выбирать между вариантом перманентно-
го конфликта и вариантом новой формы государственности…
Упрощенческие
подходы приводят к
тому, что мы в
этой информацион-
ной войне уже нача-
ли проигрывать
системно.
Непонимание
законов этой
социально-куль-
турной войны
привело к
неутешительным
результатам.
Мирный план
Петра Порошенко
даже в случае его
полной реализа-
ции – это лишь
создание
предпосылок для
дальнейшего раз-
вития. А вот
вопрос выбора
пути остается
открытым.
Нужно думать и
искать свой вари-
ант автономнос-
ти регионов.
Чтобы это могло
стать нашей
украинской верси-
ей (а не чьей-то
калькой) не Ново-
россии, но Восточ-
ного региона.
Ризики та Виклики, аналітичний бюлетень №5 ЦДАКР
Ризики та Виклики, аналітичний бюлетень №5 ЦДАКР
Ризики та Виклики, аналітичний бюлетень №5 ЦДАКР
Ризики та Виклики, аналітичний бюлетень №5 ЦДАКР
Ризики та Виклики, аналітичний бюлетень №5 ЦДАКР
Ризики та Виклики, аналітичний бюлетень №5 ЦДАКР
Ризики та Виклики, аналітичний бюлетень №5 ЦДАКР
Ризики та Виклики, аналітичний бюлетень №5 ЦДАКР
Ризики та Виклики, аналітичний бюлетень №5 ЦДАКР
Ризики та Виклики, аналітичний бюлетень №5 ЦДАКР
Ризики та Виклики, аналітичний бюлетень №5 ЦДАКР
Ризики та Виклики, аналітичний бюлетень №5 ЦДАКР
Ризики та Виклики, аналітичний бюлетень №5 ЦДАКР
Ризики та Виклики, аналітичний бюлетень №5 ЦДАКР
Ризики та Виклики, аналітичний бюлетень №5 ЦДАКР
Ризики та Виклики, аналітичний бюлетень №5 ЦДАКР
Ризики та Виклики, аналітичний бюлетень №5 ЦДАКР
Ризики та Виклики, аналітичний бюлетень №5 ЦДАКР
Ризики та Виклики, аналітичний бюлетень №5 ЦДАКР
Ризики та Виклики, аналітичний бюлетень №5 ЦДАКР
Ризики та Виклики, аналітичний бюлетень №5 ЦДАКР
Ризики та Виклики, аналітичний бюлетень №5 ЦДАКР
Ризики та Виклики, аналітичний бюлетень №5 ЦДАКР
Ризики та Виклики, аналітичний бюлетень №5 ЦДАКР
Ризики та Виклики, аналітичний бюлетень №5 ЦДАКР
Ризики та Виклики, аналітичний бюлетень №5 ЦДАКР
Ризики та Виклики, аналітичний бюлетень №5 ЦДАКР
Ризики та Виклики, аналітичний бюлетень №5 ЦДАКР
Ризики та Виклики, аналітичний бюлетень №5 ЦДАКР
Ризики та Виклики, аналітичний бюлетень №5 ЦДАКР
Ризики та Виклики, аналітичний бюлетень №5 ЦДАКР
Ризики та Виклики, аналітичний бюлетень №5 ЦДАКР

Mais conteúdo relacionado

Mais procurados

Newsletter 15 11-2016(60-21)
Newsletter 15 11-2016(60-21)Newsletter 15 11-2016(60-21)
Newsletter 15 11-2016(60-21)cacds_ukraine
 
Newsletter 31 05-2017(73-10)
Newsletter 31 05-2017(73-10)Newsletter 31 05-2017(73-10)
Newsletter 31 05-2017(73-10)cacds_ukraine
 
Newsletter 30 06-2017(75-12)
Newsletter 30 06-2017(75-12)Newsletter 30 06-2017(75-12)
Newsletter 30 06-2017(75-12)cacds_ukraine
 
Newsletter 01 08-2016(53-14) (1)
Newsletter 01 08-2016(53-14) (1)Newsletter 01 08-2016(53-14) (1)
Newsletter 01 08-2016(53-14) (1)cacds_ukraine
 
Newsletter 15 07-2016(52-13) (1)
Newsletter 15 07-2016(52-13) (1)Newsletter 15 07-2016(52-13) (1)
Newsletter 15 07-2016(52-13) (1)cacds_ukraine
 
Newsletter 16 01-2017(64-1)
Newsletter 16 01-2017(64-1)Newsletter 16 01-2017(64-1)
Newsletter 16 01-2017(64-1)cacds_ukraine
 
Newsletter 15 05-2015(25-9)
Newsletter 15 05-2015(25-9)Newsletter 15 05-2015(25-9)
Newsletter 15 05-2015(25-9)CACDS2
 
Newsletter 1 07-2016(51-12)
Newsletter 1 07-2016(51-12)Newsletter 1 07-2016(51-12)
Newsletter 1 07-2016(51-12)cacds_ukraine
 
Бюлетень ЦДАКР "Виклики і Ризики" №6
Бюлетень ЦДАКР "Виклики і Ризики" №6Бюлетень ЦДАКР "Виклики і Ризики" №6
Бюлетень ЦДАКР "Виклики і Ризики" №6cacds_ukraine
 
Newsletter 30 05-2018(97-10)
Newsletter 30 05-2018(97-10)Newsletter 30 05-2018(97-10)
Newsletter 30 05-2018(97-10)cacds_ukraine
 
Newsletter 15 08-2016(54-15)
Newsletter 15 08-2016(54-15)Newsletter 15 08-2016(54-15)
Newsletter 15 08-2016(54-15)cacds_ukraine
 
бюлетень 9 72
бюлетень 9 72бюлетень 9 72
бюлетень 9 72cacds_ukraine
 
Newsletter 30 12-2016(63-24)
Newsletter 30 12-2016(63-24)Newsletter 30 12-2016(63-24)
Newsletter 30 12-2016(63-24)cacds_ukraine
 
buletin cacds 6 (22)
buletin cacds 6 (22)buletin cacds 6 (22)
buletin cacds 6 (22)cacds_ukraine
 
Newsletter 14 04-2017(70-7) (2)
Newsletter 14 04-2017(70-7) (2)Newsletter 14 04-2017(70-7) (2)
Newsletter 14 04-2017(70-7) (2)cacds_ukraine
 

Mais procurados (19)

Buletin 7(23)
Buletin 7(23)Buletin 7(23)
Buletin 7(23)
 
Newsletter 15 11-2016(60-21)
Newsletter 15 11-2016(60-21)Newsletter 15 11-2016(60-21)
Newsletter 15 11-2016(60-21)
 
Newsletter 31 05-2017(73-10)
Newsletter 31 05-2017(73-10)Newsletter 31 05-2017(73-10)
Newsletter 31 05-2017(73-10)
 
Newsletter 30 06-2017(75-12)
Newsletter 30 06-2017(75-12)Newsletter 30 06-2017(75-12)
Newsletter 30 06-2017(75-12)
 
Newsletter 01 08-2016(53-14) (1)
Newsletter 01 08-2016(53-14) (1)Newsletter 01 08-2016(53-14) (1)
Newsletter 01 08-2016(53-14) (1)
 
Newsletter 15 07-2016(52-13) (1)
Newsletter 15 07-2016(52-13) (1)Newsletter 15 07-2016(52-13) (1)
Newsletter 15 07-2016(52-13) (1)
 
Newsletter 16 01-2017(64-1)
Newsletter 16 01-2017(64-1)Newsletter 16 01-2017(64-1)
Newsletter 16 01-2017(64-1)
 
Bulletin 16
Bulletin 16Bulletin 16
Bulletin 16
 
Newsletter 15 05-2015(25-9)
Newsletter 15 05-2015(25-9)Newsletter 15 05-2015(25-9)
Newsletter 15 05-2015(25-9)
 
Newsletter 1 07-2016(51-12)
Newsletter 1 07-2016(51-12)Newsletter 1 07-2016(51-12)
Newsletter 1 07-2016(51-12)
 
Бюлетень ЦДАКР "Виклики і Ризики" №6
Бюлетень ЦДАКР "Виклики і Ризики" №6Бюлетень ЦДАКР "Виклики і Ризики" №6
Бюлетень ЦДАКР "Виклики і Ризики" №6
 
bulletin cacds
bulletin cacdsbulletin cacds
bulletin cacds
 
Newsletter 30 05-2018(97-10)
Newsletter 30 05-2018(97-10)Newsletter 30 05-2018(97-10)
Newsletter 30 05-2018(97-10)
 
Newsletter 15 08-2016(54-15)
Newsletter 15 08-2016(54-15)Newsletter 15 08-2016(54-15)
Newsletter 15 08-2016(54-15)
 
бюлетень 9 72
бюлетень 9 72бюлетень 9 72
бюлетень 9 72
 
Newsletter 30 12-2016(63-24)
Newsletter 30 12-2016(63-24)Newsletter 30 12-2016(63-24)
Newsletter 30 12-2016(63-24)
 
buleten #8
buleten #8buleten #8
buleten #8
 
buletin cacds 6 (22)
buletin cacds 6 (22)buletin cacds 6 (22)
buletin cacds 6 (22)
 
Newsletter 14 04-2017(70-7) (2)
Newsletter 14 04-2017(70-7) (2)Newsletter 14 04-2017(70-7) (2)
Newsletter 14 04-2017(70-7) (2)
 

Destaque

City Challenge Week Presentation
City Challenge Week PresentationCity Challenge Week Presentation
City Challenge Week PresentationHenry Lin
 
BIRO JASA CONSULTING PT.JEKLINDO PERSADA (CEPAT, MURAH DAN TERJAMIN) O8526224...
BIRO JASA CONSULTING PT.JEKLINDO PERSADA (CEPAT, MURAH DAN TERJAMIN) O8526224...BIRO JASA CONSULTING PT.JEKLINDO PERSADA (CEPAT, MURAH DAN TERJAMIN) O8526224...
BIRO JASA CONSULTING PT.JEKLINDO PERSADA (CEPAT, MURAH DAN TERJAMIN) O8526224...PT.Jeklindo Persada Consulting 085262245981
 
BIRO JASA CONSULTING PT.JEKLINDO PERSADA (CEPAT, MURAH DAN TERJAMIN) O8526224...
BIRO JASA CONSULTING PT.JEKLINDO PERSADA (CEPAT, MURAH DAN TERJAMIN) O8526224...BIRO JASA CONSULTING PT.JEKLINDO PERSADA (CEPAT, MURAH DAN TERJAMIN) O8526224...
BIRO JASA CONSULTING PT.JEKLINDO PERSADA (CEPAT, MURAH DAN TERJAMIN) O8526224...PT.Jeklindo Persada Consulting 085262245981
 
The 10 Most Ugliest People on the Internet
The 10 Most Ugliest People on the InternetThe 10 Most Ugliest People on the Internet
The 10 Most Ugliest People on the InternetLeatitia Voges
 
Newsletter 01 12-2015(38-22) (1)
Newsletter 01 12-2015(38-22) (1)Newsletter 01 12-2015(38-22) (1)
Newsletter 01 12-2015(38-22) (1)cacds_ukraine
 
33degree Krzysztof Debski - Let's build a solid base for a scale
33degree Krzysztof Debski - Let's build a solid base for a scale33degree Krzysztof Debski - Let's build a solid base for a scale
33degree Krzysztof Debski - Let's build a solid base for a scaleKrzysztof Debski
 
Aracely Salazar: Juego y Aprendo la Tabla del Dos
Aracely Salazar: Juego y Aprendo la Tabla del DosAracely Salazar: Juego y Aprendo la Tabla del Dos
Aracely Salazar: Juego y Aprendo la Tabla del DosAracely Salazar
 
Bulletin cacds 2 (18)
Bulletin cacds 2 (18)Bulletin cacds 2 (18)
Bulletin cacds 2 (18)cacds_ukraine
 
20-year Sustainability Strategy Presentation
20-year Sustainability Strategy Presentation20-year Sustainability Strategy Presentation
20-year Sustainability Strategy PresentationUBC Sustainability
 
PENGURUSAN IZIN DOKUMEN PERUSAHAAN PT. JEKLINDO CONSULTING - 085262245981 ( M...
PENGURUSAN IZIN DOKUMEN PERUSAHAAN PT. JEKLINDO CONSULTING - 085262245981 ( M...PENGURUSAN IZIN DOKUMEN PERUSAHAAN PT. JEKLINDO CONSULTING - 085262245981 ( M...
PENGURUSAN IZIN DOKUMEN PERUSAHAAN PT. JEKLINDO CONSULTING - 085262245981 ( M...PT.Jeklindo Persada Consulting 085262245981
 

Destaque (20)

City Challenge Week Presentation
City Challenge Week PresentationCity Challenge Week Presentation
City Challenge Week Presentation
 
PT.JEKLINDO PERSADA JASA PENGURUSAN IZIN DOKUMEN PERUSAHAAN ( 085262245981)
PT.JEKLINDO PERSADA JASA PENGURUSAN IZIN DOKUMEN PERUSAHAAN ( 085262245981)PT.JEKLINDO PERSADA JASA PENGURUSAN IZIN DOKUMEN PERUSAHAAN ( 085262245981)
PT.JEKLINDO PERSADA JASA PENGURUSAN IZIN DOKUMEN PERUSAHAAN ( 085262245981)
 
BIRO JASA CONSULTING PT.JEKLINDO PERSADA (CEPAT, MURAH DAN TERJAMIN) O8526224...
BIRO JASA CONSULTING PT.JEKLINDO PERSADA (CEPAT, MURAH DAN TERJAMIN) O8526224...BIRO JASA CONSULTING PT.JEKLINDO PERSADA (CEPAT, MURAH DAN TERJAMIN) O8526224...
BIRO JASA CONSULTING PT.JEKLINDO PERSADA (CEPAT, MURAH DAN TERJAMIN) O8526224...
 
BIRO JASA CONSULTING PT.JEKLINDO PERSADA (CEPAT, MURAH DAN TERJAMIN) O8526224...
BIRO JASA CONSULTING PT.JEKLINDO PERSADA (CEPAT, MURAH DAN TERJAMIN) O8526224...BIRO JASA CONSULTING PT.JEKLINDO PERSADA (CEPAT, MURAH DAN TERJAMIN) O8526224...
BIRO JASA CONSULTING PT.JEKLINDO PERSADA (CEPAT, MURAH DAN TERJAMIN) O8526224...
 
ilustración editorial estilo 1
ilustración editorial estilo 1 ilustración editorial estilo 1
ilustración editorial estilo 1
 
The 10 Most Ugliest People on the Internet
The 10 Most Ugliest People on the InternetThe 10 Most Ugliest People on the Internet
The 10 Most Ugliest People on the Internet
 
DHL
DHLDHL
DHL
 
Newsletter 01 12-2015(38-22) (1)
Newsletter 01 12-2015(38-22) (1)Newsletter 01 12-2015(38-22) (1)
Newsletter 01 12-2015(38-22) (1)
 
33degree Krzysztof Debski - Let's build a solid base for a scale
33degree Krzysztof Debski - Let's build a solid base for a scale33degree Krzysztof Debski - Let's build a solid base for a scale
33degree Krzysztof Debski - Let's build a solid base for a scale
 
Aracely Salazar: Juego y Aprendo la Tabla del Dos
Aracely Salazar: Juego y Aprendo la Tabla del DosAracely Salazar: Juego y Aprendo la Tabla del Dos
Aracely Salazar: Juego y Aprendo la Tabla del Dos
 
бюлетень 4
бюлетень 4бюлетень 4
бюлетень 4
 
Bulletin cacds 2 (18)
Bulletin cacds 2 (18)Bulletin cacds 2 (18)
Bulletin cacds 2 (18)
 
Pp
PpPp
Pp
 
JASA CONSULTING
JASA CONSULTING JASA CONSULTING
JASA CONSULTING
 
20-year Sustainability Strategy Presentation
20-year Sustainability Strategy Presentation20-year Sustainability Strategy Presentation
20-year Sustainability Strategy Presentation
 
PERUSAHAAN JASA CONSULTING PT. JEKLINDO PERSADA ( 085262245981 )
PERUSAHAAN JASA CONSULTING PT. JEKLINDO PERSADA ( 085262245981 )PERUSAHAAN JASA CONSULTING PT. JEKLINDO PERSADA ( 085262245981 )
PERUSAHAAN JASA CONSULTING PT. JEKLINDO PERSADA ( 085262245981 )
 
URUS IZIN PERUSAHAAN 085262245981
URUS IZIN PERUSAHAAN 085262245981URUS IZIN PERUSAHAAN 085262245981
URUS IZIN PERUSAHAAN 085262245981
 
URUS IZIN DOKUMEN PERUSAHAAN (085262245981)
URUS IZIN DOKUMEN PERUSAHAAN (085262245981)URUS IZIN DOKUMEN PERUSAHAAN (085262245981)
URUS IZIN DOKUMEN PERUSAHAAN (085262245981)
 
PENGURUSAN IZIN DOKUMEN PERUSAHAAN PT. JEKLINDO CONSULTING - 085262245981 ( M...
PENGURUSAN IZIN DOKUMEN PERUSAHAAN PT. JEKLINDO CONSULTING - 085262245981 ( M...PENGURUSAN IZIN DOKUMEN PERUSAHAAN PT. JEKLINDO CONSULTING - 085262245981 ( M...
PENGURUSAN IZIN DOKUMEN PERUSAHAAN PT. JEKLINDO CONSULTING - 085262245981 ( M...
 
buletin 10 cacds
buletin 10 cacdsbuletin 10 cacds
buletin 10 cacds
 

Semelhante a Ризики та Виклики, аналітичний бюлетень №5 ЦДАКР

buletin cacds 7 (23)
buletin cacds 7 (23)buletin cacds 7 (23)
buletin cacds 7 (23)cacds_ukraine
 
Bulletin cacds (30-14)
Bulletin cacds (30-14)Bulletin cacds (30-14)
Bulletin cacds (30-14)cacds_ukraine
 
Bulletin cacds 10(26)
Bulletin cacds 10(26)Bulletin cacds 10(26)
Bulletin cacds 10(26)cacds_ukraine
 
Newsletter 01 02-2016(41-2) (1)
Newsletter 01 02-2016(41-2) (1)Newsletter 01 02-2016(41-2) (1)
Newsletter 01 02-2016(41-2) (1)cacds_ukraine
 
Newsletter 31 05-2016(49-10)
Newsletter 31 05-2016(49-10)Newsletter 31 05-2016(49-10)
Newsletter 31 05-2016(49-10)cacds_ukraine
 
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 10 (97)
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 10 (97)ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 10 (97)
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 10 (97)cacds-info
 
bulletin cacds 5(21)
bulletin cacds 5(21)bulletin cacds 5(21)
bulletin cacds 5(21)cacds_ukraine
 
Newsletter 15 02 2016(42 3)
Newsletter 15 02 2016(42 3)Newsletter 15 02 2016(42 3)
Newsletter 15 02 2016(42 3)cacds_ukraine
 
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 16 (103)
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 16 (103)ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 16 (103)
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 16 (103)cacds-info
 
Newsletter 31 08-2017(79-16)
Newsletter 31 08-2017(79-16)Newsletter 31 08-2017(79-16)
Newsletter 31 08-2017(79-16)cacds_ukraine
 
Newsletter 01 12-2016(61-22)
Newsletter 01 12-2016(61-22)Newsletter 01 12-2016(61-22)
Newsletter 01 12-2016(61-22)cacds_ukraine
 
Newsletter 01 10-2015(34-18)
Newsletter 01 10-2015(34-18)Newsletter 01 10-2015(34-18)
Newsletter 01 10-2015(34-18)cacds_ukraine
 
Bulletin cacds (32-16)
Bulletin cacds (32-16)Bulletin cacds (32-16)
Bulletin cacds (32-16)cacds_ukraine
 
bulletin cacds 15 09-2015(33-17)
bulletin cacds 15 09-2015(33-17)bulletin cacds 15 09-2015(33-17)
bulletin cacds 15 09-2015(33-17)cacds_ukraine
 
ВИКЛИКИ та РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 1
ВИКЛИКИ та РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 1ВИКЛИКИ та РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 1
ВИКЛИКИ та РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 1Oleksandr Mykhalik
 
ХОВАЮЧИСЬ У ВСІХ НА ОЧАХ. Війна Путіна проти України
ХОВАЮЧИСЬ У ВСІХ НА ОЧАХ. Війна Путіна проти УкраїниХОВАЮЧИСЬ У ВСІХ НА ОЧАХ. Війна Путіна проти України
ХОВАЮЧИСЬ У ВСІХ НА ОЧАХ. Війна Путіна проти УкраїниUkraineUnderAttack
 

Semelhante a Ризики та Виклики, аналітичний бюлетень №5 ЦДАКР (20)

buletin cacds 7 (23)
buletin cacds 7 (23)buletin cacds 7 (23)
buletin cacds 7 (23)
 
Buletin 4 (20)
Buletin 4 (20)Buletin 4 (20)
Buletin 4 (20)
 
Bulletin cacds (30-14)
Bulletin cacds (30-14)Bulletin cacds (30-14)
Bulletin cacds (30-14)
 
Bulletin cacds 10(26)
Bulletin cacds 10(26)Bulletin cacds 10(26)
Bulletin cacds 10(26)
 
Newsletter 01 02-2016(41-2) (1)
Newsletter 01 02-2016(41-2) (1)Newsletter 01 02-2016(41-2) (1)
Newsletter 01 02-2016(41-2) (1)
 
Newsletter 31 05-2016(49-10)
Newsletter 31 05-2016(49-10)Newsletter 31 05-2016(49-10)
Newsletter 31 05-2016(49-10)
 
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 10 (97)
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 10 (97)ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 10 (97)
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 10 (97)
 
bulletin cacds 5(21)
bulletin cacds 5(21)bulletin cacds 5(21)
bulletin cacds 5(21)
 
buletin 01-2015(17)
buletin 01-2015(17)buletin 01-2015(17)
buletin 01-2015(17)
 
Newsletter 15 02 2016(42 3)
Newsletter 15 02 2016(42 3)Newsletter 15 02 2016(42 3)
Newsletter 15 02 2016(42 3)
 
Bulletin 11 (27)
Bulletin 11 (27)Bulletin 11 (27)
Bulletin 11 (27)
 
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 16 (103)
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 16 (103)ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 16 (103)
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 16 (103)
 
Newsletter 31 08-2017(79-16)
Newsletter 31 08-2017(79-16)Newsletter 31 08-2017(79-16)
Newsletter 31 08-2017(79-16)
 
Newsletter 01 12-2016(61-22)
Newsletter 01 12-2016(61-22)Newsletter 01 12-2016(61-22)
Newsletter 01 12-2016(61-22)
 
Newsletter 01 10-2015(34-18)
Newsletter 01 10-2015(34-18)Newsletter 01 10-2015(34-18)
Newsletter 01 10-2015(34-18)
 
Bulletin cacds (32-16)
Bulletin cacds (32-16)Bulletin cacds (32-16)
Bulletin cacds (32-16)
 
bulletin cacds 15 09-2015(33-17)
bulletin cacds 15 09-2015(33-17)bulletin cacds 15 09-2015(33-17)
bulletin cacds 15 09-2015(33-17)
 
123
123123
123
 
ВИКЛИКИ та РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 1
ВИКЛИКИ та РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 1ВИКЛИКИ та РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 1
ВИКЛИКИ та РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 1
 
ХОВАЮЧИСЬ У ВСІХ НА ОЧАХ. Війна Путіна проти України
ХОВАЮЧИСЬ У ВСІХ НА ОЧАХ. Війна Путіна проти УкраїниХОВАЮЧИСЬ У ВСІХ НА ОЧАХ. Війна Путіна проти України
ХОВАЮЧИСЬ У ВСІХ НА ОЧАХ. Війна Путіна проти України
 

Mais de cacds_ukraine

Newsletter 15 06-2018(98-11)
Newsletter 15 06-2018(98-11)Newsletter 15 06-2018(98-11)
Newsletter 15 06-2018(98-11)cacds_ukraine
 
Newsletter 15 05-2018(96-9)
Newsletter 15 05-2018(96-9)Newsletter 15 05-2018(96-9)
Newsletter 15 05-2018(96-9)cacds_ukraine
 
Newsletter 15 05-2018(96-9)
Newsletter 15 05-2018(96-9)Newsletter 15 05-2018(96-9)
Newsletter 15 05-2018(96-9)cacds_ukraine
 
Newsletter 27 04-2018(95-8)
Newsletter 27 04-2018(95-8)Newsletter 27 04-2018(95-8)
Newsletter 27 04-2018(95-8)cacds_ukraine
 
Newsletter 16 04-2018(94-7) (1)
Newsletter 16 04-2018(94-7) (1)Newsletter 16 04-2018(94-7) (1)
Newsletter 16 04-2018(94-7) (1)cacds_ukraine
 
Newsletter 02 04-2018(93-6)
Newsletter 02 04-2018(93-6)Newsletter 02 04-2018(93-6)
Newsletter 02 04-2018(93-6)cacds_ukraine
 
Newsletter 15 03-2018(92-5)
Newsletter 15 03-2018(92-5)Newsletter 15 03-2018(92-5)
Newsletter 15 03-2018(92-5)cacds_ukraine
 
Newsletter 28 02-2018(91-4)
Newsletter 28 02-2018(91-4)Newsletter 28 02-2018(91-4)
Newsletter 28 02-2018(91-4)cacds_ukraine
 
Newsletter 15 02-2018(90-3)
Newsletter 15 02-2018(90-3)Newsletter 15 02-2018(90-3)
Newsletter 15 02-2018(90-3)cacds_ukraine
 
Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)cacds_ukraine
 
Newsletter 15 01-2018(88-1)
Newsletter 15 01-2018(88-1)Newsletter 15 01-2018(88-1)
Newsletter 15 01-2018(88-1)cacds_ukraine
 
Newsletter 28 12-2018(87-24)
Newsletter 28 12-2018(87-24)Newsletter 28 12-2018(87-24)
Newsletter 28 12-2018(87-24)cacds_ukraine
 
Newsletter 15 12-2017(86-23)
Newsletter 15 12-2017(86-23)Newsletter 15 12-2017(86-23)
Newsletter 15 12-2017(86-23)cacds_ukraine
 
Newsletter 01 12-2017(85-22)
Newsletter 01 12-2017(85-22)Newsletter 01 12-2017(85-22)
Newsletter 01 12-2017(85-22)cacds_ukraine
 
Newsletter 15 11-2017(84-21)
Newsletter 15 11-2017(84-21)Newsletter 15 11-2017(84-21)
Newsletter 15 11-2017(84-21)cacds_ukraine
 
Newsletter 31 10-2017(83-20) (1)
Newsletter 31 10-2017(83-20) (1)Newsletter 31 10-2017(83-20) (1)
Newsletter 31 10-2017(83-20) (1)cacds_ukraine
 
Newsletter 16 10-2017(82-19) (1)
Newsletter 16 10-2017(82-19) (1)Newsletter 16 10-2017(82-19) (1)
Newsletter 16 10-2017(82-19) (1)cacds_ukraine
 
Newsletter 29 09-2017(81-18)
Newsletter 29 09-2017(81-18)Newsletter 29 09-2017(81-18)
Newsletter 29 09-2017(81-18)cacds_ukraine
 
Newsletter 14 09-2017(80-17)
Newsletter 14 09-2017(80-17)Newsletter 14 09-2017(80-17)
Newsletter 14 09-2017(80-17)cacds_ukraine
 

Mais de cacds_ukraine (20)

Newsletter 15 06-2018(98-11)
Newsletter 15 06-2018(98-11)Newsletter 15 06-2018(98-11)
Newsletter 15 06-2018(98-11)
 
Newsletter 15 05-2018(96-9)
Newsletter 15 05-2018(96-9)Newsletter 15 05-2018(96-9)
Newsletter 15 05-2018(96-9)
 
Newsletter 15 05-2018(96-9)
Newsletter 15 05-2018(96-9)Newsletter 15 05-2018(96-9)
Newsletter 15 05-2018(96-9)
 
Newsletter 27 04-2018(95-8)
Newsletter 27 04-2018(95-8)Newsletter 27 04-2018(95-8)
Newsletter 27 04-2018(95-8)
 
Newsletter 16 04-2018(94-7) (1)
Newsletter 16 04-2018(94-7) (1)Newsletter 16 04-2018(94-7) (1)
Newsletter 16 04-2018(94-7) (1)
 
Newsletter 02 04-2018(93-6)
Newsletter 02 04-2018(93-6)Newsletter 02 04-2018(93-6)
Newsletter 02 04-2018(93-6)
 
Newsletter 15 03-2018(92-5)
Newsletter 15 03-2018(92-5)Newsletter 15 03-2018(92-5)
Newsletter 15 03-2018(92-5)
 
Uz eng 02
Uz eng 02Uz eng 02
Uz eng 02
 
Newsletter 28 02-2018(91-4)
Newsletter 28 02-2018(91-4)Newsletter 28 02-2018(91-4)
Newsletter 28 02-2018(91-4)
 
Newsletter 15 02-2018(90-3)
Newsletter 15 02-2018(90-3)Newsletter 15 02-2018(90-3)
Newsletter 15 02-2018(90-3)
 
Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)Newsletter 01 02-2018(89-2)
Newsletter 01 02-2018(89-2)
 
Newsletter 15 01-2018(88-1)
Newsletter 15 01-2018(88-1)Newsletter 15 01-2018(88-1)
Newsletter 15 01-2018(88-1)
 
Newsletter 28 12-2018(87-24)
Newsletter 28 12-2018(87-24)Newsletter 28 12-2018(87-24)
Newsletter 28 12-2018(87-24)
 
Newsletter 15 12-2017(86-23)
Newsletter 15 12-2017(86-23)Newsletter 15 12-2017(86-23)
Newsletter 15 12-2017(86-23)
 
Newsletter 01 12-2017(85-22)
Newsletter 01 12-2017(85-22)Newsletter 01 12-2017(85-22)
Newsletter 01 12-2017(85-22)
 
Newsletter 15 11-2017(84-21)
Newsletter 15 11-2017(84-21)Newsletter 15 11-2017(84-21)
Newsletter 15 11-2017(84-21)
 
Newsletter 31 10-2017(83-20) (1)
Newsletter 31 10-2017(83-20) (1)Newsletter 31 10-2017(83-20) (1)
Newsletter 31 10-2017(83-20) (1)
 
Newsletter 16 10-2017(82-19) (1)
Newsletter 16 10-2017(82-19) (1)Newsletter 16 10-2017(82-19) (1)
Newsletter 16 10-2017(82-19) (1)
 
Newsletter 29 09-2017(81-18)
Newsletter 29 09-2017(81-18)Newsletter 29 09-2017(81-18)
Newsletter 29 09-2017(81-18)
 
Newsletter 14 09-2017(80-17)
Newsletter 14 09-2017(80-17)Newsletter 14 09-2017(80-17)
Newsletter 14 09-2017(80-17)
 

Ризики та Виклики, аналітичний бюлетень №5 ЦДАКР

  • 1. 30 червня 2014 ВИКЛИКИ та РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 5 Загальні оцінки Основні виклики та ризики другої половини червня 2014 У дзеркалі експертної думки Три измерения «украинского кризиса» Розвідувальне співтовариство України не потребує нових штучних надбудов Експерти про нову газову війну та можливості виходу із енергетичної кризи Аналітичні розробки Як гартувалася Україна: До перипетій ІІІ газової війни між Україною та Росією «Резерв национальной энергобезопасности» Какое энергетическое сырье должна выбрать Украина в качестве «национального резервного топлива»? Возможности по развертыванию дополнительных формирований Вооруженных Сил Украины на базе вооружения, находящегося на хранении ЦЕНТР ДОСЛІДЖЕНЬ АРМІЇ, КОНВЕРСІЇ ТА РОЗЗБРОЄННЯ CENTER FOR ARMY CONVERSION AND DISARMAMENT STUDIES Адреса: вул. Іллінська, 10, офіс 5, Київ, 04070 тел.: +38 (044) 425-42-10, факс +38 (044) 425-16-22 www. cacds.org.ua
  • 2. Безпековий огляд «ВИКЛИКИ та РИЗИКИ» Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР, www.cacds.org.ua ) здійснюється аналітиками ЦДАКР за підтримки банку «Аркада». Для підготовки оглядів залучаються відомі експерти, дипломати, військові фахівці та спеціалісти усіх відомств, що працюють у безпековому середовищі України. Метою публікацій Безпекового огляду «ВИКЛИКИ та РИЗИКИ» є оперативне та аналітичне інформування зацікавлених профільних структур, ЗМІ та громадян, що цікавляться актуальними проблемами безпеки України. Кожний огляд присвячений короткому періоду (1 – 2 тижні), та містить експертні думки, які можуть не збігатися з офіційною позицією української влади. @2014 Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння У разі цитування обов’язкове посилання на ЦДАКР Редакційна колегія: Бадрак В.В. – головний редактор, директор ЦДАКР Копчак В.І. – відповідальний секретар, керівник оборонно-промислових проектів ЦДАКР Члени Редакційної колегії: Бондарчук С.В. – член Експертної Ради у галузі національної безпеки, генеральний директор ДК «Укрспецекспорт» (2005-2010 рр.) Згурець С.Г. – головний редактор журналу «Экспорт оружия и оборонный комплекс Украины», директор інформаційно-консалтингової компанії (ІКК) Defense Express КабаненкоІ.В. – заступникміністраоборони,першийзаступникначальника Генерального штабу ЗСУ (2012 – 2013 рр.), член Експертної Ради у галузі національної безпеки Конопльов С.Л. – директор Гарвардської програми з чорноморської безпеки та програми з безпеки США-Росія і США-Південна Азія, член Експертної Ради у галузі національної безпеки Литвиненко О.В. – заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України (1994 – 1999 рр.) Міхненко А.В. – головний редактор журналу «Ukrainian Defense Review» Паливода К.В. – голова правління банку «Аркада», член Експертної Ради у галузі національної безпеки Поляков Л.І. – голова Експертної Ради ЦДАКР, перший заступник міністра оборони України (2005 – 2007 рр.), заступник міністра оборони України (2014 р.) Рябих В.О. – член Експертної Ради у галузі національної безпеки, директор з розвитку інформаційно-консалтингової компанії (ІКК) Defense Express Щербак Ю.М. – письменник та громадський діяч, Надзвичайний і Повноважний Посол України в США (1994 - 1998 рр.), міністр охорони навколишнього середовища (1991 - 1992)
  • 3. ВИКЛИКИ та РИЗИКИ / 30 червня 2014 3 Загальні оцінки Основні виклики та ризики другої половини червня 2014 Основні виклики та ризики першої половини червня 2014 пов’язані з фактичним провалом мирного плану врегулювання військового про- тистояння на сході України, загостренням ситуації навколо перегово- рів з Росією у галузі постачання енергоносіїв, відсутністю прогресу у воєнно-політичному конфлікті з РФ. Ключовими питаннями залиша- ються можливість розширення зон сепаратизму та терористичних проявів антиукраїнськими угрупованнями, умовність контролю кор- донів, можливість перетворення проблеми міграції у гуманітарну ка- тастрофу. Окремим викликом цього етапу стало гальмування, а у дея- ких випадках, навіть, відсторонення Заходу від розв’язання конфлікту України з Росією. Цілком логічно виглядало використання з боку новообраного пре- зидента України використати шанс мирного врегулювання військово- го протистояння з Росією. Це була реалізація обіцянки та демонстра- ція західному співтовариству кроку назустріч миру. Дехто пов’язує крок президента Порошенка із додатковим страхуванням укладання угоди про Асоціацію з ЄС. Однак, вчинення терористами протягом проголошеного тижневого перемир’я близько шістдесяти нападів на підрозділи України в зоні антитерористичної операції (АТО) та вбив- ство близько двох десятків військових засвідчило небажання прези- дента Росії Володимира Путіна погодитися на припинення війни з Україною. То ж стало зрозуміло, що намір нового глави Української держави вийти на рівень переговорного процесу з Росією був ілюзією. Фактично можна казати, що неможливість втілення переговорного плану пов’язана передусім із небажанням Кремля погодитися на пере- говори та небажання Заходу нести збитки через Україну. Водночас Володимир Путін продовжив обраний курс на знищення України як незалежної європейської держави. Основними кроками Кремля в цей період були такі. По-перше, політична, військова та інформаційна підтримка керо- ваних російськими професійними диверсантами терористичних угру- повань з найманців з Росії та українських сепаратистів. Фактично з по- чатку червня почалось поступове перекидання на територію України важких озброєнь і військової техніки (ОВТ), а тижневе перемир’я до- зволило здійснити певне перегрупування сил та засобів загонів бойо- виків (включно із поповненням них). Відбулося фактичне розмивання поняття «терористичні акти» чи «напади бойовиків» - відсьогодні є усі підстави казати про ведення Росією повномасштабної війни проти України, в якій застосовуються фактично усі засоби та сили (як вій- ськові, так і невійськові). Єдиною причиною відмови від застосування бойової авіації та ракетних ударів є побоювання Путіна щодо масових Ключовими пи- таннями залиша- ються можли- вість розширення зон сепаратизму та терористич- них проявів анти- українськими угрупованнями, умовність контр- олю кордонів, мож- ливість перетво- рення проблеми міграції у гумані- тарну катастро- фу. Окремим ви- кликом цього етапу стало гальмування, а у деяких випадках, навіть, відсторо- нення Заходу від розв’язання кон- флікту України з Росією. Неможливість втілення перего- ворного плану пов’язана переду- сім із небажанням Кремля погодити- ся на переговори та небажання Заходу нести збитки через Україну.
  • 4. ВИКЛИКИ та РИЗИКИ / 30 червня 2014 4 втрат мирного населення, що може змінити настрої у східних регіонах до повного неприйняття Росії та самого Путіна. Водночас, не виключе- но найближчим часом використання терористами авіації - Росія вже перекинула до кордону з Україною ескадрилью винищувачів МіГ-29 та проводить підготовчі польоти. По-друге, Путін намагається підривною роботою проти України розширити зону нестабільності та керованого Кремлем хаосу. Росій- ський президент вдало використовує обережну гру з західними лідера- ми, відвертий тиск на нове керівництво України та розширення спек- тру підривних дій в самій Україні. Для досягнення мети здійснюються постійні спроби диверсій в інших регіонах, напрацьовуються плани спецоперацій проти України, в яких зростає вірогідність людських жертв. Не виключені у майбутньому й більш масштабні диверсії, включно із провокуванням катастроф техногенного характеру із масо- вою загибеллю людей. Цілком очевидно, що й стягування військ до українських кордонів на проведення військових маневрів слугує не тільки засобом залякування української влади та населення східних регіонів, але й напрацюванням майбутніх прикордонних диверсій (їх слід очікувати вже в першій половині липня). По-третє, вкрай небезпечним залишається поступове просування до вищих ешелонів влади України проросійських агентів впливу. Зо- крема, незрозуміле для багатьох спостерігачів введення до переговор- ного процесу посланників Путіна Віктора Медведчука та Олега Царьо- ва є намаганням Кремля максимально паралізувати можливості Києва позбавитися залежності від Москви. Окремо слід наголосити, що під- тримка такого формату переговорів з боку канцлера Німеччини Анге- ли Меркель є м’якою та прихованою формою зради Берліном україн- ських інтересів. Той факт, що Путін проголосив про продовження підтримки так званого «руського мира» в Україні та заява про подаль- ший захист етнічних росіян в Україні і тих українців, хто відчуває свій нерозривний зв’язок з Росією, по суті, є вираженням наміру формува- ти потужні антиукраїнські рухи та лідерів, яких Кремль просуватиме на керівні посади в структури влади України. А у максимально нега- тивній версії цю заяву слід розглядати як готовність Кремля до фак- тичної війни з Україною (вже стало неважливим, здійснюється ця ві- йна відкрито чи має прихований характер). При цьому, заява Путіна в Австрії про те, що відміна постанови Ради Федерації про можливість використання ЗС РФ в Україні означає, що Путін залишає за собою можливість повномасштабної відкритої агресії проти України. Те, що хазяїн Кремля позначив це на території Європи, в країні, яка відмовля- лася від військового опору нацистській Німеччині Гітлера, є символіч- ним та вразливим для позицій самої Європи у переговорному процесі. Водночас Володи- мир Путін продо- вжив обраний курс на знищення Украї- ни як незалежної європейської дер- жави. Відсьогодні є усі підстави казати про ведення Росією повномасштабної війни проти Украї- ни, в якій застосо- вуються фактич- но усі засоби та сили (як військові, так і невійськові). Стягування військ до українських кордонів на прове- дення військових маневрів слугує не тільки засобом залякування укра- їнської влади та населення східних регіонів, але й напрацюванням майбутніх прикор- донних диверсій (їх слід очікувати вже в першій половині липня).
  • 5. ВИКЛИКИ та РИЗИКИ / 30 червня 2014 5 По-четверте, перенесення штампів щодо України та українського керівництва на офіційний рівень у риторику президента та прем’єр- міністра РФ, реалізація цих штампів на території Європи (зокрема, заяви Путіна у Відні про озброєний та небезпечний «Правий сектор») означає передусім зневажливе ставлення російського лідера до Євро- пи. «Ми в прямому сенсі для бойових дій, слава Богу, збройні сили не використовували. Більше того, ми навіть не перевищили чисельність ЗС РФ, передбачену міжнародними договорами», - цю заяву Путіна Києву слід розглядати не тільки як знущання над Європою (хоча і це в ній проглядається), але й як намір продовжувати грати неприховану лицемірну гру, тобто діяти щодо України на свій розсуд. Новим викликом часу стала фактична зрада України деякими кра- їнами Європи. Після Франції, яка запросила Путіна у Нормандію на святкування 70-річчяя висадки військ союзників, Австрія визначила за можливе прийняти російського експортера тероризму у своїй сто- лиці. Після цього, а також після неочікуваних заяв німецького канцле- ра Ангели Меркель, стало зрозуміло, що Європа ще більше наблизила- ся до готовності відмовитися від України. На цьому тлі стала майже логічною позиція США – Вашингтон проголосив про готовність секто- ральних санкцій (обмеження на постачання устаткування для нафто- видобутку та у сфері інформаційних технологій), проте, не бажає за- стосовувати їх без Європи. Висновок відомий: ізоляції Путіна не відбулося, санкції не спра- цювали. Далі заяв Європа не пішла. Чи є це досягненням російської дипломатії або прорахунками української, чи це просто свідома пози- ція Європи, - до кінця незрозуміло. Однак цілком зрозуміло, що на цьому етапі зусилля київської дипломатії виявилися недостатніми. На цьому тлі укладання угоди про Асоціацію з ЄС фактично нівелюється. До того ж, проголошення Віднем про приєднання до «Південного по- току» загострило й енергетичну проблему України – принаймні, наве- ло туману на майбутнє. В таких умовах цілком очевидна необхідність уточнення подаль- шої стратегії боротьби з Росією. На тлі відмови Заходу від допомоги Україні потрібна мобілізація внутрішніх ресурсів. Передусім, активі- зація АТО з поєднанням силових та несилових компонентів (попере- дній випуск бюлетеня детально надавав про це інформацію, в тому числі, розробки заступника міністра оборони адмірала Ігоря Кабанен- ка) та роботи на дипломатично-економічному фронті з країнами Єв- ропи. Слід пам’ятати (хоча ця теза була оприлюднена у попередньому випуску бюлетеня, її варто повторити ще раз): без успіху суто у вій- ськовій площині Україна не зможе вести переговори з Кремлем на рів- них! І, скоріш за все, взагалі не зможе вести переговори – Путін сприй- має лише мову сили (ще одне повторення пройденого). Незрозуміле для багатьох спосте- рігачів введення до переговорного процесу посланни- ків Путіна Вікто- ра Медведчука та Олега Царьова є намаганням Крем- ля максимально паралізувати можливості Києва позбавитися за- лежності від Мо- скви. Без успіху суто у військовій площині Україна не зможе вести переговори з Кремлем на рівних!
  • 6. ВИКЛИКИ та РИЗИКИ / 30 червня 2014 6 Усі застереження у військовій площині, що було висловлено екс- пертами одразу після вступу у посаду нового президента, залиша- ються актуальними. Передача керівництва АТО від СБУ до Генераль- ного штабу ЗСУ. Проведення масштабної військової операції з блокуванням кордонів та готовністю відповісти на прикордонні провокації, що ретельно готуються. Потрібне термінове посилення усій системи розвідки України – від агентурної до суто технічної. Необхідне невідкладне формування бойових мобільних загонів спе- ціального призначення – для проведення локальних (точечних) опе- рацій з ліквідації груп терористів (зниження ватажків, російських диверсантів і т.п.). Враховуючи зростання загрози подальшого теро- ристичного проникнення, варто більш ретельно готувати «другу лі- нію оборони» - на кордонах усіх східних та південних областей Укра- їни. У цьому контексті варто не забувати, що загони терористів на 80% складаються з українців – переважно тих, хто не здатен себе ре- алізувати в інших умовах. Отже, таких людей чимало й в інших регі- онах країни, а справа не є наслідком суто особливого менталітету Донбасу. Абсолютно не використаний потенціал роботи з населенням схід- них регіонів – їх відверте неприйняття путінського плану облаштуван- ня Донбасу може суттєво вплинути на баланс сил. Про наявність важ- ливого невикористаного нюансу зазначив командир батальйону «Донбас», якого ми знаємо як Семена Семенченка. Зазначивши про відсутність шансів на мирне врегулювання ситуації без здачі націо- нальних інтересів України (zn.ua, 28.06.14), він висловив думку, що у процесі конфлікту деякі соціальні групи на Донбасі створили свій ва- ріант нової еліти, яка виступає проти негативних процесів в суспіль- стві. Отже, цю еліту варто підтримувати з центру, оскільки здійснення повної заміни місцевої еліти стає найважливішою запорукою майбут- нього розвитку регіонів. Також залишаються невикористаними можливості інформаційної кампанії в регіоні – передусім, внаслідок втрати цілісного національ- ного інформаційного поля. Потрібно разом з АТО терміново формува- ти соціальну політику центру щодо палаючих регіонів. Втім, загальні настрої українського народу мають у цій війні глобальне значення, так само, як настрої більшості населення в регіонах, що перетворилися на гарячі точки. Хоча на Донбасі місцеве населення почало розчаровува- тися в сепаратистах і російських найманцях, ще далеко до цілеспрямо- ваної політики центру стосовно східних регіонів. Слід відзначити, що за цей період часу практично нічого не було зроблено у напрямку сти- мулювання мотивації учасників АТО. Йдеться про запровадження мо- тиваційних пакетів, в яких центральне місце посідає адекватне матері-
  • 7. ВИКЛИКИ та РИЗИКИ / 30 червня 2014 7 альне забезпечення, страхування, відповідні нагороди та компенсації у разі різних випадків. Серед іншого, цей фактор шкодить новій владі, оскільки негативно впливає на уявлення народу України на удоскона- лення владою системи організації військового опору агресору. З іншо- го боку, аналіз поточної ситуації свідчить, що Путіну вдалося припи- нити початок істерії в рядах бойовиків – передусім, за рахунок використаного етапу перемир’я та насичення загонів новими ОВТ. Особливості інформаційних операцій проти України полягають у подальшому розвитку пропаганди на території Росії. Наслідком цього можна вважати оприлюднені дані соціологічного опитування: біль- шість росіян - 64% - переконані, що Росія повинна надати військово- технічну підтримку бойовикам на сході України. Слід відзначити по- дальші акценти Путіна та лідерів громадської думки Росії – до цієї ж технології відноситься й влаштована останніми днями неформальна зустріч російського президента з діячами культури країни. Готовність населення РФ долучатися до антиукраїнської політики є одним з осно- вних ризиків для закріплення національної ідеї всередині України - поруч з тривалим мовчанням західних країн та проблемами оператив- ного формування адекватно забезпечених бойових підрозділів для АТО. Настрої та морально-бойовий дух українських учасників АТО за- лишається високим. Хоча на цьому тлі лунають невдоволення керівни- цтвом АТО, називаються імена генералів, які не приймали своєчасних рішень. Дісталося й новому президентові. Зокрема, у приватних роз- мовах військові НГУ за ЗСУ зазначали про очікування від Президента України введення воєнного стану в Луганській та Донецькій областях. А також про необхідність більш чітких наказів керівництва АТО. Пи- тання повноважень та секторів відповідальності залишається невирі- шеною проблемою. Зокрема, батальйони територіальної оборони час- то діють на свій розсуд. Саме внаслідок нечіткого керівництва, як зазначають спостерігачі, батальйон «Донбас» потрапив свого часу у за- сідку, а штаб АТО не поспішав надавати йому підтримку. Важливо зазначити, що протягом часу з моменту інавгурації Пе- тра Порошенка до 30 червня характеризуються певними втратами з боку нової влади. Фахівці вважають, що іміджу новообраного Прези- дента України шкодять дві складові. Перша пов’язана із уповільнен- ням прийняття рішень (хоча фахівці визнають: рішення ретельно про- працьовані). Друга – із втратою уваги до люстрації та окремих епізодів роботи судової системи. Зокрема, найбільше зашкодила Петру Поро- шенку поява на переговорах щодо долі Донбасу людей, що були про- голошені українською владою у розшук – Олега Царьова та лідерів те- рористичних організацій регіону. А також доволі сумнівного Віктора
  • 8. ВИКЛИКИ та РИЗИКИ / 30 червня 2014 8 Медведчука, який у суспільстві асоціюється із Путіним та готовністю до запровадження елементів антиукраїнської політики. Цей факт під- силили інші, а саме: протягом двох тижнів після вступу Порошенка у діяльність на посаді глави держави відбулося два звільнення вбивць (Лозинського та Тарана), що вкрай негативно було сприйнято громад- ськістю. Виявилось, що ці (та такі ж резонансні) випадки громадська думка пов’язує із діяльністю Президента та його адміністрації. ЦДАКР протягом другої половини червня досліджував питання ставлення до окремих фахівців сектору безпеки. Варто сказати декіль- ка слів щодо іміджу певних осіб, які беруть участь у керівництві АТО. Переважна більшість фахівців з питань безпеки (серед них й ті, що бе- руть участь у бойових діях), які зверталися до ЦДАКР протягом черв- ня ц.р., зазначали таке. Василь Крутов. Має місце нейтрально-негативне відношення. Ніх- то не піддає сумніву його професіоналізм, особисту хоробрість та ком- петентність як організатора антитерористичних заходів, однак зрос- тає переконання у неможливості для СБУ здійснювати загальне керівництво АТО. Валентин Наливайченко. Його компетентність не викликає пи- тань. Однак спеціалісти вважають керівника СБУ «фахівцем мирного часу» і все більше намагаються досягти рішення щодо суттєвих змін у способі керівництва АТО. Михайло Коваль. Відбувається поступове зростання довіри до в.о. міністра оборони, зростання позитиву його особистого сприйняття серед фахівців та й у суспільстві в цілому. При цьому частину позитив- ного іміджу генерал перебирає від Генерального штабу, який фактично залишається структурою без особистостей, що легко упізнаються сус- пільством. З іншого боку, на адресу Генерального штабу лунало чима- ло звинувачень у наявності в його структурі зрадників, або фахівців, що сприяють діям терористичних організацій та сепаратистських ру- хів на Сході країни. Зберігається рівне, скоріше нейтральне відношення до секретаря РНБОУ Андрія Парубія. Але така ситуація радше пов’язана із тим, що секретар РНБОУ прямо не долучений до керівництва АТО чи перего- ворного процесу та став менше з’являтися в ефірі із гучними сумнів- ними заявами. Арсен Аваков. Відзначається негативне відношення до його не- контрольованих висловів на ФБ. Окремі з них шкодять здійсненню операцій АТО. Хоча в цілому експерти відзначають послідовність та впевненість самого міністра. Микола Литвин. Поширюється вкрай негативне ставлення до ке- рівника ДПСУ внаслідок втрат на кордоні та проблематичності з боку
  • 9. ВИКЛИКИ та РИЗИКИ / 30 червня 2014 9 керівництва АТО щодо координації дій прикордонників та інших під- розділів АТО. На тлі розгорнутої війни з’явилися ризики в інших сферах. Зо- крема, питання газової війни (воно досліджено детальніше у блоках нижче), питання військово-технічного співробітництва (ВТС) з РФ та ризики рейдерського захоплення ключових підприємств оборонної га- лузі (та взагалі високотехнологічних виробництв). Зокрема, згідно з підрахунками ЦДАКР, втрати України від призупинення військово- технічного співробітництва з РФ не перевищать 250 (фактичних) – 300 (потенційних) млн дол. на рік. А в разі формування реалістичного дер- жавного оборонного замовлення, цілком можливо здійснити компен- сацію підприємствам за рахунок закупівель в інтересах національного війська. Владі варто проголосити, що нині йдеться не про відмову ро- сійським замовникам, а про замороження поставок внаслідок військо- вої агресії Росії. В цей час Україна повинна розірвати військово-техніч- не співробітництво з Росією, інакше українці не матимуть морального прав вимагати від інших держав припинення поставок зброї в РФ. Слід розуміти, що практично всі спільні проекти важливі саме для оборон- ної сфери Росії, і немає жодного проекту в інтересах ЗСУ. Надалі, після припинення збройової боротьби та підживлення російською стороною терористів можливе відновлення кооперації в межах ВТС в інтересах третіх країн та проектів подвійного призначення. За даними ЦДАКР, якщо в 2008 році на Росію припадало 24% всього українського експорту в галузі озброєнь, то до початку 2014 року її частка скоротилася до 15%. Більше того, Києву слід враховувати подальшу воєнно-технічну полі- тику Москви, яка спрямована на повне імпортозаміщення до 2016 року. То ж вкрай важливо першими здійснити кроки на диверсифікацію по- стачань. За будь-яких умов Україна має відмовитися від проектів, що пов’язані із озброєнням російської армії. Та вимагати такої ж самої ре- акції від партнерів в Європі. Можна додати, що для України доцільно припинити обслуговування МБР РФ та поновити спроби переговорів з США щодо більшого залучення національної ракетно-космічної галузі до проектів США, включно із військовими (можна нагадати, що до 2007 року виконувалися контракти з вивчення можливостей України щодо забезпечення проекту НПРО США). Що стосується літакобудування, то Україні варто шукати альтер- нативних партнерів для проектів Ан-70 та виробництва модернізова- них версій Ан-124. Відомо, що американська сторона могла б виступи- ти партнером, оскільки випуск ВТЛ С-17 припинено, а Росія має обмежені можливості щодо випуску Ан-124 (незважаючи на наявність стапелів на ульяновському підприємстві «Авіастар», в Росії немає сер- йозної конструкторської школи військово-транспортних літаків).
  • 10. ВИКЛИКИ та РИЗИКИ / 30 червня 2014 10 В цьому контексті слід максимально використати можливості ВТС України з США. Наприкінці червня США надали декілька сигналів щодо можливості розширення військово-технічного співробітництва з Україною, включно з сприянням в компенсації втрат українського оборонно-промислового комплексу у зв’язку зі згортанням Києвом українсько-російської співпраці в цій галузі. Зокрема, попередні пере- мовини із заступником помічника держсекретаря США з питань регі- ональної безпеки і оборони Грегорі Кознером з представниками про- фільних структур і відомств у Києві можна вважати вдалим початком процесу. Для української влади вкрай важливим стане не стільки отри- мання компенсації, скільки розміщення на національних оборонних підприємствах різноманітних замовлень західних партнерів. У подаль- шому Україні варто спрямувати зусилля на входження у міжнародні (мультинаціональні) групи з розробок та виробництва нових систем ОВТ з відповідними закупівлями нових систем та технологій. Це є фактично єдиним шляхом досягнення адекватного рівня стримування російської агресії у майбутньому. Що стосується можливостей рейдерського захоплення оборонних та високотехнологічних потужностей України, варто зазначити про намагання низки бізнесово-промислових угруповань скористатися увагою уряду до військових дій та здійснити такі кроки. В цей час пе- редусім йдеться про літакобудівний комплекс. Зокрема, відомо, що такі спроби ведуться стосовно ДП «Антонов». Йдеться про зусилля, спрямовані на дроблення виробництв (як колись це було здійснено щодо підприємства-гіганта СРСР ВО «Хартрон»). Так, серед іншого, з’явилася інформація про намагання виокремити у самостійні сегмен- ти-підприємства (тобто, розчленити існуючий в цей час державний концерн): • Транспортний підрозділ «Авіалінії Антонова», що здійснює ван- тажні перевезення; • Підрозділ з пасажирських перевезень; • Аеропорт «Гостоміль»; • Конструкторське бюро «Антонова»; • Підприємство з виробництва літаків (колишній авіаційний завод «Авіант»). Слід наголосити, що це питання досконало не опрацьовано, і це може суттєво зруйнувати наявну систему. Немає впевненості, що на- мір відсторонити від управління комплексом президента – генераль- ного конструктора Дмитра Ківу є вдалим способом вирішення пробле- ми розвитку національного літакобудування. Деякі експерти та політики вже відзначили, що на сьогодні в Україні відсутні фахівці, які за рівнем кваліфікації як конструктора, так і у сфері знань Європей-
  • 11. ВИКЛИКИ та РИЗИКИ / 30 червня 2014 11 ських авіаційних стандартів, могли би повноцінно замінити Дмитра Ківу. Крім того, на самому ДП «Антонов» вказують, що поспішні рі- шення уряду можуть вдарити по конструкторській системі у літакобу- дуванні. Так, йдеться про те, що будуть свідомо зруйновані традиції школи літакобудування: попередник Дмитра Ківи Петро Балабуєв 13 років працював першим заступником генерального конструктора Оле- га Антонова, а Дмитро Ківа, у свою чергу, 14 років перебував на посаді першого заступника генерального конструктора Петра Балабуєва. Щодо нинішнього першого заступника, то, як зазначають фахівці ДП «Антонов», 47-річний Григорій Рудюк лише 3,5 роки на посаді. Це, як вказують експерти з питань літакобудування, є недостатнім для того, щоб вдало очолити школу. Крім того, як стало відомо, група, яка на- магається заволодіти підприємством, просуває до топ-менеджменту Сергія Меренкова, який ніколи не працював на керівних посадах в ДП «Антонов» (тоді АНТК імені Антонова) та був головним конструкто- ром літака Ан-140. Свого часу, як вказують джерела на підприємстві, його було звільнено за ведення несанкціонованих переговорів з пред- ставниками Іранської компанії HESA. Варто також додати, що Міно- борони та Держадміністрація Києва не погодили звільнення Дмитра Ківи. Таким чином, питання зміни керівництва підприємства та про- сування сумнівних ідей здається неопрацьованим та певною мірою упередженим. Уряд не має чіткої стратегії розвитку літакобудування, комплекс залишається не акціонованим. За таких умов будь-які рішен- ня, прийняті в стані фактичного військового протистояння з Росією, можуть призвести до непередбачуваних негативних наслідків. Фахівці наголошують, що ДП «Антонов» може стати першим серед низки стратегічно важливих науково-промислових об’єктів, які Украї- на ризикує втратити.
  • 12. ВИКЛИКИ та РИЗИКИ / 30 червня 2014 12 У дзеркалі експертної думки Три измерения «украинского кризиса» Андрей Ермолаев, директор Института стратегических исследований «Новая Украина»: Нынешний «украинский кризис» имеет минимум три измерения. Первое измерение, на котором я регулярно акцентирую внимание, и которое в силу специфики нашей информационной пропагандистской машины обходится стороной, состоит в продолжающемся величайшем конфликте между ведущими политэкономическими группами. Одна из них была, по сути, олицетворением и распределителем старого режима и костяк которой сбежал за пределы страны. Эта группа пыталась и пытается активно финансировать реванш. Вторая группа узурпировала власть, поль- зуясь результатами протестного движения Майдана. Она использовала этот конфликт для укрепления своей власти, не обращая порой внимания на линейку рисков, которые возникали уже внутри страны. Именно этот конфликт послужил почвой и дал возможность Российской Федерации в лице Кремля непосредственно включиться в наш внутриполитический гражданский процесс. Поэтому, главная, на мой взгляд, ошибка при анали- зе нынешних процессов состоит в том, что часто все сводится только к проблеме украино-российских взаимоотношений. Конечно, есть все осно- вания считать и утверждать, что Россия активно, планово и целенаправ- ленно играет на поражение Украины, на ее дробление, на поражение укра- инского проекта как такового. Свидетельством тому есть и переход Крыма в состав Российской Федерации, и текущая поддержка сепаратистов. Но повторюсь, все это стало возможным только потому, что возникла «плодо- родная» почва, которая и была активно использована. В этой ситуации сейчас – и я это уже утверждаю категорически – в са- мом составе нынешней украинской власти есть, как минимум, три пози- ции. Здесь есть свои «ястребы», есть свои «голуби» плюс есть, условно го- воря, свои «компрадоры». Ястребы – это сторонники использования конфликта с Россией для решения своих задач по сохранению власти лю- бой ценой, в том числе, и за счет переформатирования страны. Именно поэтому так странно в свое время выглядела антитеррористическая опера- ция. Именно поэтому многие действия власти выглядели либо как не завершенные, либо как провокационные. Я уже не говорю о решениях, которые привели фактически к необратимой милитаризации общества, к появлению парамилитарных формирований, которые на сегодня прочно заняли свою нишу, в том числе, и в политике. «Голуби» – это те политические силы, которые пытались, в том числе, будучи представлены во власти, перевести конфликт в мирное русло, со- хранив в стране стабильность. И то, что эта «позиция голубей» отвечала ожиданиям общества, свидетельствуют в том числе и итоги президентских Главная, на мой взгляд, ошибка при анализе нынешних процессов состоит в том, что часто все сводится толь- ко к проблеме украино-россий- ских взаимоотно- шений.
  • 13. ВИКЛИКИ та РИЗИКИ / 30 червня 2014 13 выборов. Все политические лидеры, которые в той или иной форме пропа- гандировали реванш или чью-то победу – решение проблемы через кон- фликт – потерпели поражение. И победа Петра Порошенко - это не столько победа какой-то его уникальной программы, сколько победа позиции, ко- торая оказалась более приемлемой обществу… Трагизм состоит в том, что позиция «голубей» – это позиция конгломерации групп, партий и персон, которые не консолидированы и не в состоянии проводить системную по- литику. Второе измерение. Ключевая проблема состоит в том, что сам по себе конфликт в Украине проходит на фоне глубочайшего кризиса государ- ственности. Именно поэтому в такой жестокой форме происходит переза- грузка всех ключевых институтов государственности - от армии до госу- дарственной системы. Соответственно, именно сейчас имело бы смысл в качестве превентивной меры использовать инструмент реформ - консти- туционной, экономической и так далее. Но здесь мы столкнулись с пробле- мой отсутствия единого центра реформ, грубо говоря, центра принятия решений. Поэтому, ситуация с точки зрения государственного управления фактически выходит из-под контроля, приобретая стихийный характер. Другой важный момент второго измерения состоит в том, что наличие трех упомянутых компонентов в системе власти, включая и преступный, попросту блокирует необходимые тактические перемены. Для того чтобы иметь возможность государственной власти в лице Кабинета Министров, Верховного Совета, Президента говорить со всеми и предлагать те или иные форматы переговоров либо компромисса, необходимо обладать высокой степенью морального признания и так называемой социальной легитимности. Не будут протестующие или избиратели на местах в разных регионах принимать состав власти, которая в их глазах выглядит спорной или является результатом какого-то сговора. Не понимать это невозможно. И люди, которые сейчас при власти, это понимают. Но не могут найти компромисс. Поэтому все разговоры о необходимости нового политичес- кого разговора, технического правительства в переходный период до пар- ламентских выборов попросту уходят в песок. Вот эта несбалансирован- ность власти в условиях кризиса государственности является дополнительным фактором стихийной перезагрузки самой государствен- ности и создает почву для самых разнообразных новых государственечес- ких процессов. Если два-три месяца назад заявки о появлении разнообразных республик выглядели, как провокации или спецоперации, то по состоянию на сейчас эти процессы уже обрастают политическими формами, получают, пусть и небольшую, но социальную поддержку, поли- тически программируются и так далее. И ситуация в Крыму, и последую- щее развитие ситуаций в Донецкой и Луганской областях показывают, что этот процесс начинает постепенно приобретать черты полулегитимного Трагизм состоит в том, что пози- ция «голубей» – это позиция кон- гломерации групп, партий и персон, которые не консолидированы и не в состоянии проводить сис- темную политику. Если два-три месяца назад заявки о появлении разнообразных республик выглядели, как провокации или спецоперации, то по состоянию на сейчас эти процессы уже обрастают поли- тическими форма- ми, получают, пусть и неболь- шую, но социаль- ную поддержку, политически программируются и так далее.
  • 14. ВИКЛИКИ та РИЗИКИ / 30 червня 2014 14 характера. Пускай здесь и есть пока приставка «полу» – не считаться с этим невозможно. Это означает, что формальные меры, связанные, например, с наведением порядка, с преодолением угрозы терроризма или с «космети- ческими» реформами и полномочиями, будут уже недостаточны… И третье измерение – это геополитический уровень проблемы. В кон- фликт жестко вошла Россия, которая преследует свои цели. Они заключа- ются в ослаблении и подрыве украинской государственности, недопуще- нии укрепления Евросоюза, решении своих внутренних проблем, связанных с доказательством эффективности российской модели государ- ственности. Эти цели и возможные победы, на мой взгляд, для России выглядят тактическими. А вот потери, которые несет и понесет Россия, куда более существенные и более стратегического характера. Попросту го- воря, из этого конфликта и украинская, и российская сторона – обе выйдут не просто с нулевым результатом, а с конкретным минусом. За счет этого конфликта уже происходит глобальная перегруппировка сил. Причем, гео- политическая и геоэкономическая. В частности, происходит необратимый на данном этапе разрыв между Евросоюзом и Россией. Россия вынуждено идет на сближение с Китаем, для которого она является не просто страте- гическим партнером, но и перспективным жизненным пространством. Се- годня фактически уже происходит сдерживание модернизационных про- цессов и в России, и в Украине. Потому что резко уменьшается инвестиционный потенциал для модернизации, происходит милитариза- ция общества. Этот конфликт также является серьезным аргументом для новойгонкивооружений,вчемзаинтересованыопределенныевлиятельные круги ведущих стран мира. Естественно, сегодня это удовлетворяет консервативные силы самой России в части ВПК, армии и так далее. Поэтому на эти процессы стоит смотреть шире, как это ни цинично звучит - с прагматичной точки зрения. Ибо этот конфликт действительно являет- ся выгодным предлогом и способом глобальных изменений. К указанному факторному ряду добавлю укрепление популярности идей формирования экономического и политического общества в сближении Евросоюза и Соединенных Штатов. Все это является элементами глобальной трансфор- мации. Поэтому, для того чтобы обрести субъектность в сложившейся ситуа- ции, нам нужно четко понимать, по каким правилам этот конфликт живет и развивается. Что касается возможных выходов из ситуации, во-первых, нам необ- ходимо научиться формировать опережающие варианты решения насущ- ного вопроса. В том числе, опережая те повстанческие и государствообра- зующие процессы, которые происходят сегодня на Востоке страны. Во-вторых, необходимо правильное контрпропагандистское исполь- зование тех инструментов, которые сейчас распространены на Востоке. Формальные меры, связанные, напри- мер, с наведением порядка, с преод- олением угрозы терроризма или с «косметическими» реформами и по- лномочиями, будут уже недостаточны… Из этого конфлик- та и украинская, и российская сторо- на – обе выйдут не просто с нулевым результатом, а с конкретным мину- сом.
  • 15. ВИКЛИКИ та РИЗИКИ / 30 червня 2014 15 Например, сейчас муссируется новороссийский проект. Почему даже не рассматривается вариант того, чтобы конвертировать идею Новороссии в антироссийский проект? А ведь возможности для этого есть. Например, трансформировать ее в проект формирования истинно русского национа- листического движения, критикующего положение дел в самой России. Это как один из частных возможных случаев. Но это задача сильной влас- ти, которая умеет возникающие риски превращать в новое оружие. Третий момент: сейчас принципиально важна вместе с планом мирно- го урегулирования собственного вооруженного конфликта (а мирное уре- гулирование вооруженного конфликта – это всего лишь предпосылка для каких-то действий, а не решение проблемы) разработка комплексного ан- тикризисного плана, плана посткризисного развития. Посткризисного – это не означает «после кризиса». Посткризисное развитие означает приме- нение мер, которые сами по себе преодолевают кризисы. Здесь же опять несколько направлений. Первое направление – социогуманитарное. Мы имеем дело с регионом, где проживает более восьми миллионов населения. Там представлены все целевые группы, особенно на территориях, контролируемых украинской властью. Эти регионы должны получить це- левую социальную помощь, поддержку, реабилитацию. Речь идет о людях, которые сейчас не получают пенсию и требуют гарантий, связанных с личным обеспечением, медикаментами и так далее. Отдельный блок во- просов – это малообеспеченные семьи, дети; вопросы следующего учебно- го года, организация вывоза этих групп для временного проживания в регионы вне конфликта… Для этого надо формировать условия активного межрегионального сотрудничества, чтобы это выглядело как националь- ная политика поддержки населения. Формировать, в конце концов, военизированные подразделения, которые бы занимались поддержкой функционирующей инфраструктуры. Потому что уже остро стоят проблемы питьевой воды, отопления и так далее, работы таких социальных учреждений, как больницы, поликлиники, скорая помощь… К этому плану должны быть привлечены все без исключения центральные органы власти, каждый из которых должен стать частью плана антикризисного развития регионов. Даже в условиях, когда идет конфликт. Потому как для живущих там наших соотечественников вопрос поведения власти, акцентов, которые ею делаются, существует только в двух измерениях. Либо это подтвержде- ние, что они еще живут в этом государстве и находятся под его защитой, опекой и прочее, либо они это воспринимают как политику, которую счи- тают оккупационной, где в фокусе только заботы об армии, территории, безопасности, и так далее. Именно в этом вопросе центральная власть Ки- ева сегодня «вдрызг» проигрывает поведению сепаратистских образова- ний и главного их союзника – российской власти, которые сейчас делают акцент на гуманитарной помощи, на разработке планов развития новых Почему даже не рассматривается вариант того, чтобы конверти- ровать идею Ново- россии в антирос- сийский проект? А ведь возможности для этого есть. Например, транс- формировать ее в проект формиро- вания истинно русского национа- листического движения, крити- кующего положе- ние дел в самой России. Надо формиро- вать условия активного межре- гионального со- трудничества, чтобы это выглядело как национальная политика по- ддержки населения.
  • 16. ВИКЛИКИ та РИЗИКИ / 30 червня 2014 16ВИКЛИКИ та РИЗИКИ/24 квітня 2014 республик, которые уже опубликованы. Пускай это сегодня только слова и бумага, которые, скорее всего, не будут подкреплены делом. Сегодня важен фактор восприятия. Следующий отдельный блок вопросов – это разработка плана экономической реабилитации кризисного на сегодня региона. Одной из главных проблем, с которой сталкивается этот регион, является утечка и без того немногочисленного активного бизнес класса. Малого, среднего бизнеса, который обеспечивает жизнь внутреннего рынка. В этой связи сразу же обостряется угроза резкой авторитаризации жизни. Зависимость сотен тысяч людей от административной власти или от еще функциониру- ющей промышленности может привести к тому, что будет формироваться сильный социальный спрос на жесткий милитарный стиль управления, на административно-командные способы управления. Поэтому создание условий для малого и среднего бизнеса, гарантий стимулирования его работы, кредитования, общественной поддержки, спецстрахования и так далее мы и выносим в отдельный блок вопросов. Также одним из главных направлений приложения усилий является формирование эшелона комплементарной Киеву восточной элиты. Сегод- ня модно проводить различные исторические параллели. Так вот, одной из особенностей конфликта на Донбассе, если его сравнивать очень условно и в кавычках, например, с «гражданской войной» в США или сегодняшней в Сирии, является то, что на стороне сепаратистов нет ярко выраженной влиятельной политической гуманитарной элиты. Прежде всего, потому что сами по себе сепаратистские движения на старте финансировались сбежавшей частью старого режима, которая была вне границы. (В продо- лжение грубых аналогий – представьте себе на минуту, что вся аристокра- тия Юга США взяла и сбежала в Британию…) Представители сбежавшего режима финансировали только вооруженные отряды. И это во многом способствовало тому, что все заявленные прожекты отделения, самостоя- тельности не получали поддержки населения - население попросту не по- нимало почему из-за этих авантюристов нужно куда-то отделяться. Также нужно помнить и учитывать, что на начальном этапе идеология пророссийскости не имела широкой базы поддержки, потому что мы име- ем дело скорее с травмированным советским массовым сознанием, чем с сознанием русским как таковым. Кстати, обратите внимание, что даже рос- сийское руководство в последнее время все чаще говорит не о «соотече- ственниках», но русских, русскоязычных и украинцах, которые «тяготеют к России». Даже в Кремле увидели фундаментальные ошибки, связанные со спецификой этого региона. Это сложнейшая задача на самом деле. Потому как на сегодня очень ограничен круг персоналий, которые могли бы уча- ствовать в формировании местной государственной власти, будучи одно- временно комплементарной Киеву и уважаемой на местах. Но это задача, которую нужно решить в кротчайшие сроки. Для живущих там наших соотече- ственников вопрос поведения власти, акцентов, которые ею делаются, существует толь- ко в двух измерени- ях. Либо это под- тверждение, что они еще живут в этом государстве и находятся под его защитой, опекой и прочее, либо они это воспринимают как политику, которую считают оккупационной, где в фокусе только заботы об армии, территории, без- опасности, и так далее. Зависимость сотен тысяч людей от административной власти или от еще функционирующей промышленности может привести к тому, что будет формироваться сильный социальный спрос на жесткий милитарный стиль управления, на административно- командные способы управления.
  • 17. ВИКЛИКИ та РИЗИКИ / 30 червня 2014 17 А тот путь, который избран сейчас, мне кажется, ошибочен. Сегодня либо делается попытка заигрывания с олигархами, которые являются хозя- евами региона и будут делать все, чтобы сохранить всю свою собствен- ность и влияние любой ценой, либо идет вовлечение фигур, которые зависимы от российской власти. Все это может привести к обратному эффекту. Такие шаги власти считаю неправильными. Также при решении восточного конфликта не учитывается культурная и духовная составляющие. Так объективно сложилось, что в последнее время мы наблюдаем сильную политизацию подавляющего большинства наших соотечественников. Люди привыкли ориентироваться преимуще- ственно на политиков, представителей власти. В действительности же об- разами национального единства должны стать это наука, культура, искус- ство, образование. К сожалению, у Киева не хватило мозгов сформировать, если хотите, круг представителей региона Донбасс, представляющих разные сферы жизни, которые являются сторонниками и у которых есть конкретные аргументы решения проблемы восточного конфликта в пользу Украины. Поэтому со временем люди вольно или невольно ориентируются либо на местных сепаратистов, либо на политиков, которые являются выходцами из этого региона и представлены в парламенте. Этим людям просто не дали других «реперных точек». Следующее важнейшее направление – это работа с местными гуманитарными элитами, которые оказались во временной изоляции. Ведь и Луганск, и Донецк, и города в соседних регионах, которые не охвачены кон- фликтами, но где тоже веет сепаратистское дыхание – все это университет- ские центры. Это центры, где тысячи студентов, где очень сильный научно- преподавательский состав, который давно оказался вне дискуссии о стране, о приоритетах ее развития, о приоритетах регионального развития и так да- лее. От голоса и позиции этих людей, их влияния на жителей региона, на средства массовой информации во многом и зависит то, что называется общественным мнением. Работу с этой средой, разработку этого мощного «гуманитарного пласта» в свете формирования решений восточного вопро- са я вообще считаю одной из ключевых. Но, к сожалению, силами только экспертных групп, общественных организаций этого не поднять при всем желании. Это все-таки задача общегосударственного масштаба. Мы со своей стороны запланировали целую программу под названием «Восточный диа- лог». Просто в силу событий, которые там развернулись (мы просто не успе- ваем за динамикой развития событий), программа пока не реализуется. Но я уверен, что где-то с июля-августа мы этот проект начнем разворачивать. Я надеюсь, что нас тут поддержит и Академия наук, и наши коллеги по научно- экспертному цеху. Но, повторюсь, я удивлен и возмущен тем, что это важ- нейшее направление, от которого зависит успех и убедительность всех идео- логических проектов на Востоке Украины, вообще игнорируется властью. Идеология пророс- сийскости не имела широкой базы поддержки, потому что мы имеем дело скорее с травмированным советским массовым сознани- ем, чем с сознанием русским как таковым. У Киева не хвати- ло мозгов сформи- ровать, если хоти- те, круг предста- вителей региона Донбасс, представ- ляющих разные сферы жизни, которые являют- ся сторонниками и у которых есть конкретные аргументы реше- ния проблемы восточного кон- фликта в пользу Украины.
  • 18. ВИКЛИКИ та РИЗИКИ / 30 червня 2014 18 И последний момент, опять же ключевой, – это информационная вой- на. Все без исключения наши коллеги, эксперты, журналисты жалуются на то, что Украина проигрывает информационную войну. И более того, счита- ется, что мы ее не ведем. Так вот, я хочу разочаровать всех: мы информаци- онную войну ведем, просто делаем это глупо и бездарно, зачем-то теми же «кремлевскими» инструментами. Российская пропагандистская машина просто работает длительное время и более хорошо отлажена. Плюс с точки зрения применяемых инструментов, украинский ответ – а) неадекватен, б) приводит, как правило, к обратному эффекту. Я привожу всегда очень про- стой пример. Российская пропагандистская машина включилась на полную в момент разворачивания Майдана. Это сработало в том числе и потому, что все предыдущие попытки использовать эту машину, например, для пропаганды федеральной идеи, или для пропаганды неуспешности укра- инских реформ, или даже для дискредитации нашей европейской интегра- ции, – все они были вообще неуспешны и бесполезны. Эта пропагандист- ская махина вообще не имела эффекта в аккурат до осени 2013-го года. Она начала работать на этапе, когда в Украине началось движение на Май- дане. Разрозненность посылов, стихийность этого без сомнения искренне- го движения позволило российской пропагандистской машине сформиро- ватьупрощенныйсмысловойиоценочныйряд,которыйлегкоиэффективно начал работать на дискредитацию всего происходящего в Украине. На всех уровнях пошла социально-культурная агрессия. Но наш ответ оказался почему-то линейным. На обвинения в том, что Майдан был фашистским (а он фашистским не был - это действительно на- глое вранье), начали применяться тезисы о «колорадах» и так далее. Это, как ни крути, выглядело определенным оскорблением в глазах людей, сим- патизирующих России или действительно толерантно относящихся к со- ветскому прошлому. На информационную кампанию, что в Киеве власть захватили бандеровцы (опять же полная ерунда), в ответ идут активные информационные атаки в адрес России как новой «империи зла», обвине- ния в терроризме в адрес всех возникших парамилитарных объединений и групп в восточных областях. Все эти упрощенческие подходы приводят к тому, что мы в этой информационной войне уже начали проигрывать сис- темно. Потому как мы оказались втянуты в войну с внешним врагом, но при этом внутри теряем своих реальных и потенциальных симпатизирую- щих. Непонимание законов этой социально-культурной войны (война идет в первую очередь внутри, а уже потом с внешним врагом) привело к неутешительным результатам. Сегодня, к сожалению, наши соотечествен- ники в Донецкой, Луганской областях независимо от гражданской позиции до сих пор крайне критично относятся к происходящему в стране в целом и к политике Киева в частности. Даже те, кто уже разочаровался в поведе- Мы информацион- ную войну ведем, просто делаем это глупо и бездарно, зачем-то теми же «кремлевскими» инструментами. Это центры, где тысячи студен- тов, где очень сильный научно- преподаватель- ский состав, который давно оказался вне дис- куссии о стране, о приоритетах ее развития, о при- оритетах регио- нального развития и так далее. Разрозненность посылов, стихий- ность этого без сомнения искренне- го движения позво- лило российской пропагандистской машине сформиро- вать упрощенный смысловой и оценочный ряд, который легко и эффективно начал работать на дискредитацию всего происходяще- го в Украине.
  • 19. ВИКЛИКИ та РИЗИКИ / 30 червня 2014 19 нии сепаратистских лидеров, даже те, кто, сходив на референдум 12 мая, уже передумали поддерживать эти республики, тем не менее, и близко не стали толерантны к Киеву. Это говорит о том, что Киев как государствен- ная власть оказался пока несостоятельным в борьбе за сознание и настро- ение соотечественников. И эту ситуацию надо менять радикально. Конеч- но же, это задача комплексная. Она предполагает и изменение подходов со стороны власти, со стороны тех кругов, которые поддерживают ее инфор- мационную политику, и со стороны гражданского общества, экспертной среды. Но проблема состоит в том, что уровень упрощенства уже достиг таких масштабов, что нужно готовиться еще к очень длительной инерции от всего этого. Приведу еще один пример, казалось бы, без слабых мест. Я всерьез считаю преступной кампанейщину вокруг вооружения наших солдат с по- мощью добровольных взносов и сбрасывания денег на обмундирования и другое оборудование. Во-первых, потому что это - стимулирование тенево- го рынка. Во-вторых, это полный примитивизм понимания того, как вооб- ще надо подходить к формированию национальной армии. И в-третьих, это разворачивание ненужной истерики и психоза на бытовом уровне, ког- да и так тысячи семей готовы направить своих мужей, сыновей на фронт. Это кампания только в глазах недалеких людей выглядит патриотичной. На самом же деле, это квасной патриотизм, который на корню убивает по- нимание, какой должна быть армия, какой должна быть ответственность чиновников за принятие оборонного бюджета, ответственность за серти- фикацию военной продукцию, подготовку инструкторов и так далее. Сегоднянадоговоритьпростыевещи,связанныеиснашимнеразумным поведением в информационной войне, и с нашей самодискредитацией как государства, когда мы говорим об организации, например, антитеррорис- тической операции. Нужно кардинально и комплексно менять все подходы. Так, мирная инициатива Президента была ожидаема как обществом, так и международным сообществом. Несомненно, она требует поддержки. Но также нужно просто понимать, что мирный план Петра Порошенко даже в случае его полной реализации - это лишь создание предпосылок для даль- нейшего развития. А вот вопрос выбора пути остается открытым. И тут я не исключаю того, что упрощенный вариант, который когда-то казался простым выходом из ситуации - реформа самоуправления (которую почему-то все назвали децентрализацией) уже будет недостаточным. Нуж- но думать и искать свой вариант автономности регионов. Чтобы это могло стать нашей украинской версией (а не чьей-то калькой) не Новороссии, но Восточного региона. К сожалению, нам придется выбирать между вариантом перманентно- го конфликта и вариантом новой формы государственности… Упрощенческие подходы приводят к тому, что мы в этой информацион- ной войне уже нача- ли проигрывать системно. Непонимание законов этой социально-куль- турной войны привело к неутешительным результатам. Мирный план Петра Порошенко даже в случае его полной реализа- ции – это лишь создание предпосылок для дальнейшего раз- вития. А вот вопрос выбора пути остается открытым. Нужно думать и искать свой вари- ант автономнос- ти регионов. Чтобы это могло стать нашей украинской верси- ей (а не чьей-то калькой) не Ново- россии, но Восточ- ного региона.