1. Виконала студентка магістратури
другого року навчання
Попович Ольга Іванівна
Викадач: к.с.н., ас. Петренко-Лисак А.О.
Індивідуальна науково-дослідна робота
з “Соціології простору”
Київ 2012
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Тараса
Шевченка
Факультет соціології
Кафедра галузевої соціології
2. Тарас Прохасько
НепрОсті
Є місце — є історія (якщо ж снується
історія, значить, мусить бути
відповідне місце). Знайти місце —
започаткувати історію. Придумати
місце — знайти сюжет.
3. План:
Вступ
Містечко Ялівець – головна локація твору
НепрОсті
Війна
Географічний простір
Сни – простір, якого ще нема, або “як би
могло бути”
Фотографія, або те “як було”. Анімаційні
фільми Франциска
Тілесний простір
Домашній простір
5. Ялівець
Місто виступає у творі як певний
конструкт і як константа. Все крутиться
довкола Ялівця. Місто-курорт, яке може
існувати в різних площинах і зникати з
карти. Воно сюрреалістичне і сміливе,
де можуть втілитися бажання у
архітектурні форми.
«Це місце вигадав Франциск. …через кілька
днів той побачив місце, де почувся на місці
— сродно і щасливо. Через рік Франциск
вернувся туди і почав будувати містечко.
А ще через п'ять років Ялівець був
найхимернішим і досить модним курортом
Центральної Європи»
• Помістивши свій Ялівець в українських
Карпатах та вписавши його в центрально-
східноєвропейську історію першої половини
ХХ ст., це курортне карпатське містечко
постійно опиняється “в центрі європейської
історії”, бо як сказав один із персонажів, “ у
цих краях історія у різних формах сама
приходить на наші подвір´я”.
6. Франциск «…захотів жити у Ялівці, бо сподівався, що там не буде ніяких
вражень, не відбуватиметься жодних історій. Він хотів, щоб довкола не
ставалося нічого, за чим не встигаєш. Нічого, що треба би було
запам'ятовувати. Був ще дуже молодий. Не знав, що так не буває…».
Якщо місця справді є найсправжнішими сюжетами, то кульмінацією Ялівця як
міста були, безумовно, часи, коли міським архітектором стала Анна —
донька Франциска.
Дітям мультиплікаторів, які ні на крок не відходять від тата, стати
архітектором неважко. Особливо у місті, яке придумав тато.
7. • «Можна падати — і під деякими будинками встановили батути, на які зіскакувалося просто з
балконів. Можна висіти — і з двох гір натягнули линви, якими, взявшись за спеціальні держаки
(їх Анна знайшла серед маминих альпіністських причандалів), з'їжджалося аж на центральну
площу, провисівши кілька хвилин над дахами і нижчими деревами. Можна гойдатися — і на
будинках розмістили трапеції, на яких переліталося на протилежний бік вулиці. А ще можна
котитися, підскакувати, повзати, порпатися — це теж було по-різному враховано в
оновленому Ялівці».
• …місто Анна сказала обгородити прозорими зиґзаґуватими гуцульськими огорожами з довгих
смерекових лат — воринням. Входилося до міста справжніми воротами-розлогами,
розсуваючи заворітниці.
Особливої потреби в цьому не було, але Анна хотіла оживити якнайбільше слів, необхідних
тоді, коли такі огорожі є — ґари, заворинє, гужва, бильця, кєчка, спиж.
• Головним мешканцем Ялівця був, звичайно, сам ялівець. Франц розплановував будову міста
так, щоб не знищити жодного куща на всіх трьох сторонах схилу.
• Ялівець став раєм для письменників, журналістів, есеїстів, публіцистів і репортерів.
Приїжджали на джин, приїжджали на Себастяна. Одних він вислуховував, іншим оповідав
8. НепрОсті
• Непрості можуть впливати на предметну реальність: від
моменту коли вони збираються під вікнами хати
новонародженого і “придумують йому байку як земляні
боги”, і аж до смерті людини.
•Бай, як сказано в романі, є оповіддю про світ та особу , а з
іншого боку, і сам є цим світом; він є розповіддю про дію,
водночас тотожний цій дії.
9. • Неодмінно слід згадати про Анну. Чи,
точніше, Анн, адже ім´я тут позначає не
так конкретну жінку, як таку собі майже
універсальну жіночу сутність, що може
переходити по генетичній ліній.
• Для чоловіків, які населяють твори
Прохаська, Анна – байдуже яка, - втілює
ідею найвищої єдності чоловічого й
жіночого начал. Це та жінка, яка
досконало заповнює собою всі лакуни в
спільному просторі, що потребують
заповнення; самодостатня і сильна, вона
при цьому вміє дарувати чоловікові
відчуття власної винятковості. Бар´єром
не стає навіть кровна спорідненість
Анни-молодшої з її батьком Себастяном:
бо ж любов нівелює тут соціальні, як і
будь-які інші умовності.
10. Війна
«Є речі, важливіші від долі.
Виявляється — війна, а значить і смерть»
• Відбулася трансформація простору у намаганні уникнути війни, але головні
герої все життя перебувають ніби у стані “підвищеної бойової готовності”,
намагаючись спочатку сховатися, втекти від непростих. Але втечі не
відбувається, бо “тікати нікуди”. Згодом Анна сама стає непростою, а Себастян
– баїльником (збирає сюжети, історії життя для непростих).
•Себастян був на війні в Африці, Анна пішла на війну снайпером, і народила
там Анну. Так чи інакше, війна постає тлом
• «Війна забрала: Франциска, мачете, Анну.
Війна дала: химерні обліпихові ліси навколо Ялівця, Анну, кілька російських
патронів, похоронну знимку Франциска й один рисунок Перфецького.
Що він робив такого, що можливо робити лише на війні: один раз ходив на
стежу, один день копав шанці, один раз підривав міст.
Зовсім небагато слідів. Війна, властиво, пройшла мимо. То чому завжди війна?»
• Ще восени 1914 року ялівцівці вирішили, що ця війна не для них. Вони —
Центральна Європа і не можуть мати ще більших інтересів…. Тож Лукач
постановив — Ялівець має зникнути. І обсадив його кущами обліпихи, які за
кілька тижнів виросли так … що міста не було видно з жодної гори.
11. Географічний простір
Найближчий простір конструюється і трансформується.
Основні локації – гори і ліс як щось невідокремне.
Він бачив, як тим чи іншим думкам бракує місця в голові і вони розміщуються на
фраґментах краєвиду. Бо досить було подивитися на якусь ділянку, щоб
відчитати осілу там думку. А для того, аби щось згадати, мусив уявно
перейтися знайомими місцями, переглядаючи і визбируючи потрібні спогади
Карпати одночасно були і дуже закритою територією, де зберігалося щось дуже
архаїчне і автентичне, і разом з тим альтернатива полягає в тому, що Карпати
протягом багатьох століть (про що ми рідко думаємо) були надзвичайно
відкритою територією, це був магніт, де відбувалися контакти з іншими
цивілізаціями, іншими культурами. І це є міф Карпат, відкритих для світу.
12. Сни – простір, якого ще нема, або “як би могло бути”
Босх Ієронім. Спокуса святого Антонія
Анна
13. Сни – простір, якого ще нема, або “як би могло бути”
• Анні якось наснився сон. Коли вона описувала його татові, він впізнав у ньому
сюжет картини Босха “Спокуса святого Антонія”. Цікаво, що Анна перенесла себе в
простів картини і “оживила” події, переживаючи і відчуваючи їх ніби насправді.
• Для одної з Анн сни стали способом втечі. Для цього вона навіть використовувала
наркотичні речовини. В якийсь момент життя майже всі герої твору намагаються
втекти. Якщо не в буквальному, то хоча б в переносному значенні. А сам Ялівець
постає місцем, де ховаються від світу.
• “…сни є бездоганним доказом того, що не існує реального і нереального, лише
різні форми реальності, цілком можливо, що саме вони є важливішою формою
нашого реального існування” (Прохасько)
14. Фотографія, або те “як було”.
Анімаційні фільми Франциска
Для ретроспективного розкриття подій автор використовує фотографію як
засіб наочнення і згадування, відтворюючи події, які їй передували і умови,
за яких вона була зроблена.
Фотографії у творі є спонтанними, не постановочними.
Франциск був художником, згодом став знімати анімаційні фільми. Після
того як Анна побачила себе уві сні “в картині” Босха, він зняв фільм про
Непростих. Коли робота була завершена, йому приснились три сни, після
яких Франциск вирішив знищити фільм, та не наважився, заховав його
натомість у лісі під корінням дуба. І знову ліс постає як сакральний простір.
15. Впливи творів мистецтва на життя головних героїв: “Нічна варта”
Рембрандта та “Дніпро під Києвом” Труша, уже згадуваний Босх та ін.
Франциск робив свої фільми, натхненний тим чи іншим твором
мистецтва, і прагнучи вийти за простір рамки, побачити те, що
відбувається поза.
16. Домашній простір
• Дбання про дім робить щоденний пошук їжі
осмисленим. Мати дім — ніби відкладати
рештки харчу або ділитися з кимось їжею
• «Якщо тіло — брама душі, то дім — той
ґанок, на який душі дозволено виходити.
Вона бачила, як для більшості людей дім є
основою біографії і виразним результатом
існування.»
• гуцульська особливість — самому
вибудувати свою хату далеко від інших. На
чистому місці. Коли дім збудований, він стає
мудрішим від усіх пророків і віжлунів — він
завжди скаже, що тобі робити далі.
• Дім дає той дрібний простір, в якому
можна встигнути зробити красу власними
силами.
Початковими умовами краси житла Анна
вважала простір, світло, протяги, переходи між
поділеністю простору.
17. • У творі майже відсутні описи
помешкання головних героїв, натомість
є безліч “варіацій на тему” бару, який
тримав Себастян з Анною.
•Бар “Шо йо то йо” розміщувався в Ялівці
і був місцем, де збиралися всі: цигани,
растамани, наймані вбивці, мадяри,
письменники, художники, втікачі від
влади чи різноманітних переслідувань…
•Потім був пересувний бар-автобус, в
якому жили і працювали персонажі.
Пересувалися карпатськими містами і
селами.
Juniperus squamata Blue Star,
або просто ялівець блакитний.
•Назва закладу, в якому показували
перші анімаційні фільми в Ялівці –
“Yuniperus”.
•За описом подібний на:
18. Тілесний простір
Анна мислила тілом. Кожен рух вона могла відчувати не тільки цілісно, але і як
послідовність напружень і розпружень м'язових волокон, обертання в суглобах,
завмирання і вибухи кровотоку, проникання і вичавлювання струменів повітря.
Тому реченнями її мислення були просторові конструкції. Тож будь-яку
будівлю вона бачила, обминаючи покриття. І, знову ж таки, як простір, у якому
відбуваються переміщення інших рухомих і напіврухомих конструкцій —
пальців, хребтів, черепів, колін, щелеп
Коли Франц вибирав місце, він дбав, щоб там було добре у всіх чотирьох станах —
ходити, стояти, сидіти і лежати, в яких може перебувати людина.
Самоусвідомлення знаходиться у підошвах, а сприйняття себе можна міняти,
стаючи інакше або на щось інше.
Думки — це тільки те, що профільтровується з місцевості крізь тіло і через тіло
витікає
