Znanstvena misel journal №71 2022

1. №71/2022
Znanstvena misel journal
The journal is registered and published in Slovenia.
ISSN 3124-1123
VOL.1
The frequency of publication – 12 times per year.
Journal is published in Slovenian, English, Polish, Russian, Ukrainian.
The format of the journal is A4, coated paper, matte laminated cover.
All articles are reviewed
Edition of journal does not carry responsibility for the materials published in a journal.
Sending the article to the editorial the author confirms it’s uniqueness and takes full responsibility for
possible consequences for breaking copyright laws
Free access to the electronic version of journal
Chief Editor – Christoph Machek
The executive secretary - Damian Gerbec
Dragan Tsallaev — PhD, senior researcher, professor
Dorothea Sabash — PhD, senior researcher
Vatsdav Blažek — candidate of philological sciences
Philip Matoušek — doctor of pedagogical sciences, professor
Alicja Antczak — Doctor of Physical and Mathematical Sciences, Professor
Katarzyna Brzozowski — PhD, associate professor
Roman Guryev — MD, Professor
Stepan Filippov — Doctor of Social Sciences, Associate Professor
Dmytro Teliga — Senior Lecturer, Department of Humanitarian and Economic Sciences
Anastasia Plahtiy — Doctor of Economics, professor
Znanstvena misel journal
Slovenska cesta 8, 1000 Ljubljana, Slovenia
Email: info@znanstvena-journal.com
Website: www.znanstvena-journal.com

2. CONTENT
ARCHITECTURE
Selkovaya A., Marchenko M.
DESIGN OF SMALL ARCHITECTURAL FORMS AND
THEIR INFLUENCE ON THE VISUAL IMAGE OF
PEDESTRIAN ZONES.....................................................3
HISTORICAL SCIENCES
Dorokhina T.
CHERNIGIV SCHORS CINEMA: HISTORY AND THE
PRESENT......................................................................5
JURISPRUDENCE
Toleubekova B., Khvedelidze T.,
Sailibayeva Zh.
ELECTRONIC INFORMATION AND EDUCATIONAL HEI
ENVIRONMENT: STANDARD REGULATION PROBLEMS
(CASE STUDY OF KazNPU NAMED AFTER ABAY) .......13
MEDICAL SCIENCES
Kostov O.H., Chankova S.
GLYCATED HEMOGLOBIN (HBA1C) AS A MEANS OF
ASSESSING LONG-TERM CONTROL IN TYPE 2
DIABETES MELLITUS..................................................17
Kostov O.H., Chankova S.
CARDIOVASCULAR RISK ASSESSMENT IN PATIENTS
WITH TYPE 1 DIABETES MELLITUS..........................20
PEDAGOGICAL SCIENCES
Zaripov N.
COMPUTER GRAPHICS AS A MEANS OF DEVELOPING
THE CREATIVE POTENTIAL OF STUDENTS .................27
PHYSICS AND MATHEMATICS
Akbarli R.
PROPAGATİON OF WAVES İN A LİQUİD FLOWİNG İN
AN ELASTİC TUBE ......................................................34
Bashlinskaya F.
APPLICATION OF VIRTUAL REALITY TECHNOLOGY IN
EDUCATION. INTRODUCTION OF VIRTUAL REALITY
TECHNOLOGY IN AZERBAIJAN...................................36
Bilyi V., Bilyi O.
DYNAMICS OF LIQUID OUTFLOW FROM CONTAINERS
OF CLASSIC GEOMETRIC SHAPES. PART II .................38
Тaimuratova L., Nesipbaev A.
THE ROLE OF VIRTUAL LABORATORY WORK IN
TEACHING PHYSICS....................................................44
Тaimuratova L., Otarbaev E.
EXPLANATION BY EXPERIMENTS OF THE
PROPAGATION OF THERMAL PHENOMENA..............46
TECHNICAL SCIENCES
Bunyatzada A.
THE ROLE OF INFORMATION TECHNOLOGIES IN THE
DEVELOPMENT OF INTERNATIONAL BUSINESS ........50
Deryaev A.
DETERMINATION OF THE PROPERTIES AND
COMPOSITION OF OIL, GAS AND CONDENSATE FOR
THE DEVELOPMENT OF WELLS BY DUAL COMPLETION
...................................................................................53

3. Znanstvena misel journal №71/2022 3
ARCHITECTURE
ДИЗАЙН МАЛЫХ АРХИТЕКТУРНЫХ ФОРМ И ИХ ВЛИЯНИЕ НА ВИЗУАЛЬНЫЙ ОБРАЗ
ПЕШЕХОДНЫХ ЗОН
Шелковая А.О.
магистрант, 1 курс, кафедры дизайна, компьютерной и технической графики, Кубанского государ-
ственного университета, г. Краснодар
Марченко М.Н.
д-р. пед. наук, профессор, заведующая кафедры дизайна,
компьютерной и технической графики,
Кубанского государственного университета, г. Краснодар
DESIGN OF SMALL ARCHITECTURAL FORMS AND THEIR INFLUENCE ON THE VISUAL
IMAGE OF PEDESTRIAN ZONES
Selkovaya A.
Master's student, Department of Design, Computer and Technical Graphics, Kuban State University, Kras-
nodar
Marchenko M.
Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Head of the Department of Design, Computer and Technical
Graphics,
Kuban State University, Krasnodar
DOI: 10.5281/zenodo.7248009
Аннотация
В статье рассматриваются различные решения в дизайне малых архитектурных форм; анализируются
причины их влияния на визуальное восприятие пешеходных зон, формирование единой городской среды-
комфортной, гармоничной и уникальной.
Abstract
The article discusses various solutions in the design of small architectural forms; analyzes the reasons for
their influence on the visual perception of pedestrian zones, the formation of a unified urban environment-com-
fortable, harmonious and unique.
Ключевые слова: городская среда, дизайн пешеходных зон, дизайн-проектирование, малые архитек-
турные формы, образ города, ландшафтный дизайн.
Keywords: urban environment, pedestrian zone design, design, small architectural forms, city image, land-
scape design.
Визуальный образ городской среды является
совокупностью множества факторов: при проекти-
ровании открытых пространств огромное значение
имеют свет, материалы, озеленение, однако не
стоит забывать, что малые архитектурные формы
так же оказывают сильное влияние на визуальную
составляющую. Так, разрабатывая дизайн-проект
пешеходных зон, специалисту необходимо прора-
ботать не только зонирование по средствам ланд-
шафтного дизайна, но и уделить особое внимание к
разработке таких элементов городской среды как
лавочки, беседки, урны, фонтаны и др. Ведь, визу-
альное восприятие людей часто основывается на
анализе именно малых архитектурных форм; люди,
далекие от сферы дизайн-проектирования форми-
руют свои суждения по удобству, красоте и ориги-
нальности именно этих элементов городской
среды.
На основе данного подхода, можно сформиро-
вать одну из ведущих проблем урбанистического
дизайна - отсутствие целостного подхода к дизайн-
проектированию, искажение визуальной составля-
ющей всего архитектурного ансамбля по средствам
не проработки визуальной составляющей малых ар-
хитектурных форм.
Исходя из этого, основной целью исследова-
ния является формирование комплексного, деталь-
ного подхода к разработке дизайна малых архитек-
турных форм и их органичное внедрение в единый
визуальный образ городской среды.
Малые архитектурные формы (МАФ) – это
вспомогательные сооружения, художественно-де-
коративные элементы или оборудование, которое
обладает простыми функциями и одновременно вы-
ступает важным элементом композиции городской
застройки. [4] По своей сути данные элементы го-
родской среды можно разделить на две группы:
утилитарные и декоративные. Первые отражают в
себе практическую пользу для человека, в то время
как вторые формируют в населении визуальное
восприятие городской среды в целом.
К дизайну малой архитектурной формы важно
подходить не стандартно, удивлять не обычной
формой, многозадачностью, не забывая при этом о
функционале. Самым ярким примером дизайн про-
ектирования в пешеходной среде выступают лавки,
скамьи и прочие объекты для отдыха населения.

4. 4 Znanstvena misel journal №71/2022
Именно в подобных форматах МАФ зачастую отра-
жается оригинальность дизайнерской мысли. Так,
при дизайн-проектировании пешеходных зон, спе-
циалисты часто использует метод модификации
форм-различно искажают, ломают привычную пря-
моугольную конструкцию лавки; на ее место при-
ходят полукруглые, скамьи с встроенными урнами,
встроенными нишами под растения, объемные и
массивные-заполняющие собой всю выделенную
зону открытого пространства; их противоположно-
стью является размещение индивидуальных, оди-
нарных мест, кресел, шезлонгов, которые в виду
своей мобильности позволят компании добавить
недостающее место просто перенеся его для себя-
использование в дизайн-проектировании элементы
трансформации, способствует различному прочте-
нию пространства; Многообразие форм и их соче-
тание между собой позволяет дизайнеру создать яр-
кий живой образ пешеходной зоны, который будет
привлекать к себе окружающих.[2]
Так же по мимо искусственно возводимых
МАФ, дизайнеру следует уделить внимание на ис-
пользование природных ресурсов, создавая с их по-
мощью интересное визуальное прочтение пешеход-
ных форм.
Применение в проектировании различных вод-
ные элементов ландшафтного дизайна, таких как:
водоемы, водопады, каскады, ручьи, фонтаны, те-
кущая вода; способствует созданию умиротворяю-
щей и расслабляющей атмосфере рядом с местами
отдыха; по мимо этого влажная среда, образующа-
яся от данных объектов благотворно влияет на рас-
тительность-что меняет не только визуальный об-
лик, но и микрофлору участка.
Так же к МАФ относятся различные элементы
ландшафтного дизайна. Клумбы, арабески, миксбо-
рдеры, партеры, рабатки, бордюры, боскеты, клас-
сические декоративные цветочные композиции,
выполненные в разных формах, стилях, с различ-
ными элементами наполнений позволят разнообра-
зить визуальный образ пешеходной зоны [5]; При-
меняя дизайнерский подход к озеленению террито-
рии возможно отделить зоны, выделить
центральные объекты- сформировать целостный
рисунок проектируемого пространства. Дополнить
образ так же можно используя в дизайне различные
насыпи и горки из камней.
Ландшафтный дизайн позволяет сочетать ря-
дом друг с другом растения разных видов, что так
что сказывается на образе пешеходных зон, добав-
ляя в них яркие краски.
Ещё одним элементом декоративной формы
МАФ применяемой в разработке дизайн-проекта
пешеходных зон является использование различ-
ных скульптур, фигур и форм. К выбору этого эле-
мента малой архитектурной формы следует отно-
ситься внимательно, так как уместность и её распо-
ложение может повлиять на визуальное восприятие
всего объекта. Интересным дизайн решением в дан-
ном контексте является использование атипичных
материалов: так изготовление привычных гипсо-
вых скульптур в новом материале, к примеру созда-
ние конструкции при помощи стальных прутьев,
проволоки, сформирует новое прочтение привыч-
ных форм, добавит уникальности и лёгкости в про-
ектируемую композицию.
Таким образом, малые архитектурные формы
декоративного характера включают в себя объём-
ный список разных элементов и конструкций. Бла-
годаря использованию в их разработке методов ди-
зайн-проектирования городская среда, пешеходные
зоны, улицы будут наполняться уникальными фор-
мами, сочетающими в себе практичность и эстетич-
ность. Дизайн данных объектов позволяет созда-
вать визуально новое, современное прочтение от-
крытых городских пространств, что в свою очередь
придаёт городу уникальный, яркий визуальный об-
раз, привлекающий к себе его жителей и гостей.
Список литературы
1.Ажгихин С.Г., Пудовкина А.А. В сборнике:
Дизайн и архитектура: синтез теории и практики.
Сборник научных трудов. 2017. С. 408-411. Вос-
приятие перспективы в ландшафтном проектирова-
нии.
2.Ажгихин С.Г. В сборнике: Дизайн и архитек-
тура: синтез теории и практики. Сборник научных
трудов. 2017. С. 391-395. Особенности и принципы
ландшафтного освещения.
3.Белов, М.И. Дизайн пешеходной улицы
(Принципы организации предметно- простран-
ственной среды) автореф. дис. канд. искусствоведе-
ния /М.И. Белов. – М., 2012.
4.Волкова, Т.Ф. Пешеходные улицы городов/
Т.Ф. Волкова. М. Комплексное формирование объ-
ектов и систем архитектурной среды, 2015.-166 с.
5.Серикова Г.А. Современный ландшафтный
дизайн сада. Планы. Обустройство. Виды растений.
Советы. – М.: Книжный клуб "Клуб семейного до-
суга". Белгород,Книжный клуб "Клуб семейного
досуга". Харьков, 2014. – 144 с.

5. Znanstvena misel journal №71/2022 5
HISTORICAL SCIENCES
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ КІНОТЕАТР ІМЕНІ ЩОРСА: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ
Дорохіна Т.
Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка,
доцентка
CHERNIGIV SCHORS CINEMA: HISTORY AND THE PRESENT
Dorokhina T.
National University “Chernihiv Collegium” named after T.G. Shevchenko,
associate professor
DOI: 10.5281/zenodo.7248014
Анотація
До уваги запропоновано історію пам’ятки архітектури місцевого значення – кінотеатру імені Щорса
в м. Чернігові. На долі будівлі залишили свій відбиток усі історичні події, що відбувалися на теренах Ук-
раїни, – від встановлення радянського режиму з його викривленою правдою до трагедії сьогодення – ро-
сійсько-української війни 2022 року. Проблеми під час будівництва, репресія архітектора, присвоєння
імені «героя», страченого владою, руйнування на початку Другої світової війни, пожежа, реорганізації
тощо. Будівлю відновлювали та використовувати залежно від настроїв часу. У 2021 році розпочався ре-
монт приміщень, працювали над розширенням сектору послуг установи. 27 лютого 2022 року під час бо-
мбардування Чернігова росіянами будівля була зруйнована на 70%. На сьогодні підготовлено проєкт від-
новлення чернігівської пам’ятки архітектури першої половини ХХ ст.
Abstract
The history of an architectural monument of local importance is presented to your attention - the Shchors
cinema in Chernihiv. All the historical events that took place on the territory of Ukraine left their mark on the fate
of the building - from the establishment of the Soviet regime with its distorted truth to the tragedy of today - the
Russian-Ukrainian war of 2022. Problems during construction, repression of the architect, naming of a "hero"
executed by the authorities, destruction at the beginning of the Second World War, fire, reorganization, etc. The
building was restored and used depending on the mood of the time. In 2021, the renovation of the premises began,
and they worked on expanding the service sector of the institution. On February 27, 2022, during the bombing of
Chernihiv by the Russians, the building was destroyed by 70%. Today, a project for the restoration of the Chernihiv
architectural monument of the first half of the 20th century has been prepared.
Ключові слова: історія, пам’ятка архітектури, кінотеатр, Щорс, війна, руйнування, відновлення, ре-
організація.
Keywords: history, an architectural monument, cinema, Shchors, war, destruction, restoration, reorganiza-
tion.
Чернігів – одне з найдавніших міст на півночі
України, центр політико-економічного й соціально-
культурного життя українців. Таке або схоже ви-
значення місту надають енциклопедичні видання.
Чернігів знаний завдяки пам’яткам історії та куль-
тури національного й місцевого значення, видат-
ним діячам у багатьох сферах діяльності. 6 березня
2022 року Чернігову присвоєно почесну відзнаку
«Місто-герой України». Історії міста присвячено
багато студій та розвідок науковців, серед яких іс-
торики, мистецтвознавці, археологи: П. І. Смолічев,
Б. О. Рибаков, І. І. Єдомаха, А. А. Карнабіда, Ю. С.
Асєєв, В. М. Тхор, С. А. Леп’явко, А. К. Адруг, О.
Б. Коваленко, В. Я. Руденок та багато інших. Мо-
жна констатувати той факт, що уже на сьогодні до-
слідники різного фаху та різних сфер діяльності в
науковій, документально-публіцистичній, худож-
ній літературі презентували забудову районів міста,
їхнє історико-культурне значення та долю.
Продовжуючи тему вивчення та популяризації
Чернігова, нещодавно в науковому журналі «Сіве-
рянський літопис» ми опублікували статтю, прис-
вячену пам’ятці архітектури місцевого значення –
кінотеатру імені Щорса, у якій простежили історію
його створення, функціонування та сучасні (дово-
єнні) плани використання будівлі [7]. Події,
пов’язані з відкритим воєнним нападом Росії на Ук-
раїну 24 лютого 2022 року, надихнули повернутися
до надзвичайної, певною мірою трагічної долі бу-
динку, який з першої сторінки своєї історії зазнавав
неабияких випробувань та трансформацій. Отже,
мета статті – розповісти, як за 83 роки свого існу-
вання пам’ятка архітектури місцевого значення від-
чула на собі весь перебіг історичних подій і повівів
часу.
Про плани щодо будівництва в Чернігові кіно-
театру йшла мова в місцевій газеті «Більшовик» 8
грудня 1935 року [21, с. 4], а у квітні 1936 року га-
зета опублікувала фотографію майбутньої будівлі
без оголошення прізвища архітектора проєкту [22,
C. 4] (Фото 1). Це вказує на те, що на той час його
автор мав певні проблеми чи то політичного, чи то
кримінального характеру.

6. 6 Znanstvena misel journal №71/2022
Фото 1. Цього року в Чернігові будуватимуть кінотеатр на 600 місць. На фото: проект фасаду
кінотеатру, що виходить на вулицю Шевченка [22, с. 4]
Як відомо, 30-ті роки в СРСР характеризува-
лися тотальним терором, який охопив усі верстви
населення. 1936–1938 роки отримали назву в історії
– доба «великого терору» [23]. Жертвою комуністи-
чних репресій став і український радянський архі-
тектор Павло Федорович Савич – автор проєкту но-
вого кінотеатру в Чернігові. П. Ф. Савич народився
в 1897 році в польському місті Давид-Городок (з
1939 року включений до СРСР у складі Білорусії) у
родині купця. Родина Савичів була багатодітною –
6 дітей. У 1913 році Павло Федорович переїхав до
Києва на навчання в художній школі й залишився
на постійне проживання. Вищу освіту отримав у
Київському художньому інституті на архітектур-
ному факультеті, був учнем відомого українського
радянського архітектора і педагога, доктора архіте-
ктури П. Ф. Альошина. Одружений, мав двох до-
ньок – 5 та 16 років (на 1937 рік). Рідні Павла Фе-
доровича свого часу переїхали до Німеччини, він
постійно підтримував з ними зв’язок: листувався,
отримував грошові перекази та посилки [4, арк. 9,
79, 121]. На початку 1930-х років П. Ф. Савич пра-
цював у Першій архітектурній майстерні Архітек-
турної палати України Київської міськради, був
прихильником авангардного напряму в архітектурі
– конструктивізму. Найбільш відомими його робо-
тами є вісім спільних з іншими архітекторами проє-
ктів для Києва: проєкт кінофабрики ВУФКУ, су-
часна кіностудія імені Олександра Довженка
(1925); ресторан «Динамо» (1932–1934); проєкт ре-
конструкції та розширення іподрому (1935) та інші
і два однотипні проєкти кінотеатрів імені Щорса в
містах Чернігові (1939) та Новоград-Волинському
Житомирської області (1939–1941).
4 грудня 1937 року «заседание Тройки при Ки-
евском Облуправлении НКВЛ УССР» звинуватило
П. Ф. Савича в шпіонажі на користь Польщі та про-
ведені антирадянської агітації серед працівників
художньо-архітектурної майстерні при Київському
художньому інституті. Архітектора засудили на 10
років позбавлення волі й направили до Воркутинсь-
кого виправного трудового табору [5, арк. 24]. Уп-
равління Воркутинської ВТТ від 9 січня 1954 року
надіслало начальнику І відділу УМВС Київської
області м. Києва довідку про те, що П. Ф. Савич «из
лагеря освобожден по отбыванию срока 21 ноября
1947 года» [5, арк. 27]. 17 вересня 1955 року «Су-
дебная Коллегия по уголовным делам» прийняла
рішення: «Постановление Тройки при Киевском
областном Управлении НКВД УССР от 4 декабря
1937 года в отношении Савича Павла Федоровича
отменить и дело дальнейшим производством пре-
кратить за отсутствием в его действиях состава пре-
ступления» [4, арк. 125–126]. Для увічнення пам’яті
жертв державного терору радянської доби життє-
вий та творчий шлях П. Ф. Савича заслуговує на
окреме дослідження та висвітлення в українській
історіографії.
Крім приховування прізвища автора проєкту, з
перших «кроків» будівництва виникали проблеми,
які весь час переносили терміни здачі приміщення.
Починаючи з 1936 року, міська влада вимушена
була неодноразово змінювати дату відкриття куль-
турно-просвітницької установи. Перша оголошена
дата припадала на кінець 1936 року. Проте з при-
чини великого на той час обсягу міського будівни-
цтва (багатоповерхова забудова центру міста, фор-
мування Красної площі, зелених масивів – парків,
скверів, робота з комунального устаткування міста
та інше) і нестачі коштів, роботи зі зведення кіноте-
атру йшли дуже повільно, що суттєво затримувало
терміни здачі будівлі. Газета «Більшовик» у жовтні
1938 року на своїх шпальтах подала звіт реалізації
генерального плану «Реконструкції міста Черні-
гова», розробленого в 1935 році архітектором О. М.
Касьяновим, перший етап якого був розрахований

7. Znanstvena misel journal №71/2022 7
на 5–7 років. Так, у Чернігові було введено в екс-
плуатацію ТЕЦ, фабрики з обробки вовни (1936),
побудували стадіон (1936), облаштовували музей в
маєтку М. М. Коцюбинського та парк біля могили
письменника (з листопада 1935), двоповерховий
будинок земської управи з’єднали з триповерхо-
вим, добудувавши йому третій поверх (1935–1937),
тоді ж з’явилась кругла башта – четвертий поверх
над закругленою частиною з боку площі (суч. Чер-
нігівська обласна адміністрація), тривала робота з
каналізаційного забезпечення міста і багато ін-
шого[17]. Здача в експлуатацію приміщення кіноте-
атру суттєво посунулась…
Фото 2. Закінчується будівництво кінотеатру на 500 місць по вул. Шевченка [17, с. 3]
Наступною датою введення в експлуатацію кі-
нотеатру було виголошено початок листопаду 1938
року до 21-ї річниці Жовтневої революції [6]. Од-
нак знову не вдалося «уникнути можливих поми-
лок» [10] (неузгодженість в організації роботи між
установами, випадки певних прорахувань, недбаль-
ство тощо), які завадили здійснити заплановане ві-
дкриття кінотеатру. До них додалися, на думку кер-
маничів міста, «брудні руки шкідників і диверсан-
тів з фашистського троцькістсько-бухарінського і
буржуазно-націоналістичного табору», викриттю
та знищенню яких приділяли велику увагу «славе-
тні органи НКВС під керівництвом Ленінсько-Ста-
лінського ЦК ВКП(б)» [18].
Третьою датою закінчення будівництва кіноте-
атру місцева влада обрала 1 травня 1939 року. У
планах руху першотравневої демонстрації містом
передбачали ходу Красною площею повз будівлю
нового кінотеатру з облаштованими клумбами.
Щоб запобігти зриву терміну здачі, бюро Чернігів-
ського міського КП(б)У прийняло 11 квітня 1939
року окрему постанову «Про хід будівництва но-
вого кінотеатру». Цього разу головною причиною
затягування будівництва вважали міжвідомчі супе-
речки, незлагодженість у роботі. В ухвалі бюро
міськкому першим пунктом було зазначено зо-
бов’язати будтрест і облкінофототрест терміново
врегулювати всі питання й недомовленості, забез-
печити будівництво всіма необхідними матеріа-
лами для вчасного його закінчення, тобто до 1 тра-
вня 1939 року. Наступні пункти ухвали детально
перераховували необхідні заходи та називали прі-
звища відповідальних за їхнє виконання [20, с. 137].
Однак відкриття нового кінотеатру не відбулося в
зазначений термін і прем’єра кінофільму Олексан-
дра Довженка «Щорс», демонстрація якого перед-
бачалась 1 травня у однойменній установі, відбу-
лася в кінотеатрі «Перше держкіно». 5 травня 1939
року газета «Більшовик» розмістила фотознімок кі-
нотеатру з довгоочікуваним підписом [14], проте
усередині новобудови продовжувались роботи з об-
лаштування приміщень (Фото 3).

8. 8 Znanstvena misel journal №71/2022
Фото 3. Автор Крутерський. Новозбудований кінотеатр у Чернігові, 1939 рік [14]
Відкриття кінотеатру імені Щорса відбулося
10 серпня 1939 року, тоді ж оголосили про присво-
єння йому імені полководця М. О. Щорса. Слушно
приділити увагу виникненню питання про ство-
рення образу «українського Чапаєва», який у 30-х
роках активно використовувала радянська пропага-
нда. Для цього Сталін обрав одного з військових ва-
тажків більшовиків 24-річного командира дивізії
Миколу Щорса (1895–1919). Під час вручення ор-
дена Леніна режисеру О. П. Довженку за фільм
«Аеродром» (1935) вождь привселюдно дав йому
завдання відзняти фільм з однойменною назвою.
Питання – «чому саме Щорс?» має декілька версій
відповіді, проте більшість дослідників підтримує
думки: 1) «герой» був уже мертвий і про нього мо-
жна було вести будь-які «запропоновані зверху»
розмови; 2) він не підпаде під репресії; 3) щоб ук-
раїнці не згадували про Петлюру, Шарого-Богунсь-
кого та інших «поганих українців», треба було за-
пропонувати «хорошого» і якомога ширше популя-
ризувати його серед народу.
Завдання й прізвище героя було почуте усіма
присутнім на урочистому заході. Наслідки не
змусили на себе чекати – м. Сновськ, у якому
народився Микола Олександрович, у 1935 році
було перейменовано в м. Щорс; с. Божедарівка в
Дніпропетровській області у 1939 році – у Щорськ;
с. Білошиці, де загинув Щорс, назвали Щорсівка
(до 2016); іменем Щорса в містах і селах називали
вулиці, парки, проспекти. У 1936 році широкої по-
пулярності набула «Пісня про Щорса» на слова Ми-
хайла Голодного, музика Матвія Блантера. У 1936
році сліпий кобзар Павло Носач написав пісню «Зі-
брав Щорс загін завзятих», а земляк героя Григорій
Верьовка написав твір з уже використаною раніше
назвою – «Пісня про Щорса». Про Щорса писали
вірши, оповідання та ін.
У 1944 році О. П. Довженко у своєму «Щоден-
нику» ділився спогадами про розмови з вождем
щодо зйомки фільму «Щорс»: Сталін бачив фільм
про Щорса як фільм про повстання українського на-
роду, про його переможну боротьбу з українською
контрреволюцією, німецько-польськими окупан-
тами за своє соціальне та національне визволення
[25]. Відзняті сюжети фільму надсилалися Сталіну,
він вносив корективи, редагував тощо. Робота над
фільмом була в розпалі, коли арештували голов-
ного консультанта режисера – заступника Щорса
Івана Дубового (у 1938 році розстріляли). О. П. До-
вженко отримав рекомендацію від співробітника
НКВС вилучити роль І. Дубового зі сценарію. Ми-
тець у своєму «Щоденнику» згадував: «Арешт Ду-
бового. Дзвінок... в справі нової версії смерті Що-
рса. Поїздка в Москву до Сталіна... На «Щорсі» я
заболів грудною жабою. Працювати було вкрай
складно, адже образ героя-полководця ліпився з
нуля» [25]. Хвилювання режисера призвели до ін-
фаркту, що призупинило роботу над фільмом. Вре-
шті замість первісного задуму відтворити історичні
обставини героїчної смерті на полі бою, сценарій
закінчувався словами: «Щорс стояв біля вікна. Він
був прекрасний. Більше ми його не бачили» [26].
Довженко розумів, що він не може сказати усієї
правди, яку він знає. Замість первісного задуму від-
творити історичні обставини героїчної смерті на
полі бою, режисер створив ікону, міф [9].
Про Щорса-героя до моменту виголошення за-
вдання зняти «українського Чапаєва» не знали ні
пересічні громадяни, ні партійний актив. Тіло Що-
рса у 1919 році поховали в Самарі на цвинтарі. У
1935 році розпочали шукати його могилу.... Відшу-
кали тільки у 1949 році. Після ексгумації склали акт
судово-медичної експертизи, де зазначалося:
«Смерть Н А. Щорса последовала от сквозного ог-
нестрельного ранения затылочной и левой поло-
вины черепа... Отверстие в области затылка следует
считать входным, за что говорят овально ровные
края <…> Выстрел был произведен в направлении

9. Znanstvena misel journal №71/2022 9
сзади наперед, снизу вверх и несколько справа
налево, с близкого расстояния, предположительно
5–10 шагов» [13]. Документ було засекречено на ба-
гато років.
Хто ж і за чиїм наказом вистрілив у потилицю
командира дивізії? В одній з перших версій щодо
винного в смерті М. Щорса йшла мова про І. Дубо-
вого, який зізнався в скоєному під час допитів у за-
стінках НКВС. Проаналізувавши спогади учасників
того бою, дослідники дійшли висновку, що най-
краще на роль убивці підходить уповноважений Ре-
ввійськради 12-ї армії Павло Танхіль-Танхілевич,
який прибув з ревізією в дивізію Щорса. Крім того,
дослідники вважають, що причиною вироку стало
розпорядження Л. Д. Троцького про чистку команд-
ного складу з причини, що «в украинских частях
еще слишком много петлюровских, партизанских и
атаманских элементов, таких как Богунский, Ло-
паткин и другие. Ныне приходится применять уже
раскаленное железо» (1919) [13].
Отже, нарешті очільники Чернігова могли зві-
тувати про те, що місто долучилося до популяриза-
ції М. О. Щорса. Довгоочікуване приміщення куль-
турно-просвітницького призначення було багато-
функціональним, воно надавало можливість
місцевим жителям та гостям міста відпочити та ро-
зважитися – кінозала на 565 місць, кімнати відпо-
чинку та ігор, буфет, газетний кіоск, танцювальний
майданчик.
Лише два роки кінотеатр працював на радість
людям. У перші ж місяці Другої світової війни 23–
25 серпня 1941 року Чернігів зазнав масових нальо-
тів німецької авіації. Значна частина Чернігова була
зруйнована. Палав центр міста, гинули люди, руй-
нувалися будівлі… Три доби йшло навмисне зни-
щення міста з його унікальними пам’ятками історії
і культури різних епох [12, с. 8–9, 21–22]. У ці тра-
гічні дні постраждав і кінотеатр імені Щорса (Фото
4).
Фото 4. Руїни кінотеатру № 2 (імені Щорса) [3, арк. 15]
У документі «СПИСОК восстанавливаемых и
запроектированных в Чернигове на 1946–48 г. г.
строительством административных, жилищно-бы-
товых, культурно-просветительных, учебных, ле-
чебных и торговых зданий, об’ем строительства,
его стоимость и сроки окончания работ», у пункті
«Г. Культурно-просветительные» зазначено, що
«по улице Шевченка разрушено здание кинотеатра
более 50 %» [2, арк. 2].
Після звільнення міста від нацистської окупа-
ції (21 вересня 1943 р.). розпочалися ремонтно-від-
новлювальні роботи. «Обласний будівельно-монта-
жний трест – ОБМТ – 313, створений з німецьких
військовополонених, 13 червня 1944 року розпочав
будівельні роботи з відновлення кінотеатру ім. Що-
рса. <…> Незважаючи на те, що роботи тривали, 8
березня 1946 кінотеатр відкрив свої двері для відві-
дувачів» [19, с. 9]. Зрозумілим був той факт, що ма-
теріалів у місті для ремонту будівель не вистачало.
«Постановление № 505 Исполнительного комитета
Черниговского Городского Совета депутатов тру-
дящихся от 4 августа 1945 года» виголошує рі-
шення: «В связи с остановкой работ по покрытию
крыши над зрительным залом кинотеатра им.
Щорса – слуховых окон и вентиляционных труб –
разрешить ОСМЧ 313 снять кровельное железо из
сарая, находящегося угол ул. ул. Куйбышева и Во-
ровского», тобто для закінчення роботи з віднов-
лення кінотеатру використали залізо з іншого при-
міщення, а «крышу вышеуказаного сарая покрыть
толью» [1, арк. 176].
Терміном введення установи в експлуатацію в
попередньозгаданому «СПИСКЕ» було оголошено
1947 рік. Відновлений кінотеатр на певний час став
єдиним центром культурного життя міста. У 1950-
ті роки, окрім показу фільмів, тут проводили кон-
церти духового оркестру, вечірні танці, урочисті за-

10. 10 Znanstvena misel journal №71/2022
ходи, конференції тощо, кінотеатр надовго став мі-
сцем побачень і зустрічей [11]. У 1949 році на дру-
гому поверсі відкрили круглу залу. «Новий 1950-й
рік (у подальшому кожний новий рік) молодь міста
зустрічала в кінотеатрі. У центрі фойє яскравими
вогнями сяяла ялинка, був великий концерт, костю-
мований бал, різні ігри. Популярність закладу де-
далі зростала. У 1952 році у дворі кінотеатру почав
працювати літній кіномайданчик на 513 місць» [19,
с. 9–10]. У 1958 році у кінотеатрі з’явилося широ-
коформатне кіно. До 1959 року кінотеатр залиша-
вся єдиним приміщенням, яке уміщувало кілька со-
тень глядачів [16, с. 3].
У 1962 році за проектом архітектора Василя
Антоновича Карнабеда будівлю було реконструйо-
вано: вздовж вул. Магістратської (у минулому –
Куйбишева) добудували ще одну залу, яка вміщу-
вала 610 глядачів. Драпірування стін, завіси над пі-
вовальним екраном виготовили з тканини черво-
ного кольору, звідси назва – «Червона зала»; відре-
монтували і пофарбували в блакитний колір
«стару» залу, яка отримала назву – «Блакитна» на
544 місця. Отже, кінотеатр залишався найбільшим
та найвідвідуванішім культурним осередком міста:
дві великі кінозали «Червона» – на 610 та «Блаки-
тна» – на 544 місць, кругла зала на 150 місць, літня
зала у дворі на 440 глядачів.
У повоєнні роки й до 1971 року (відкриття ін-
шого кінотеатру – «Жовтень», вул. Гагаріна, Поду-
сівка) кінотеатр імені Щорса був єдиним великим
кінотеатром Чернігова. У листопаді 1960 року від-
крили кінотеатр (352 місця) імені Довженка на
П’яти кутах (нині там розташовано Ляльковий те-
атр). Наприкінці 1980-х років у кінотеатрі імені
Щорса продовжували функціонувати три кінозали
для глядачів, будівля була місцем проведення кон-
цертів духового оркестру, вечірніх танців та інших
міських культурно-просвітницьких та розважаль-
них заходів. У 1988 році кінотеатр перейменували
у виробниче об’єднання і прокат кіновідеофільмів.
У лютому 1993 року з кінотеатром трапилася
біда – у «Блакитній» залі сталася пожежа, яка приз-
вела до суттєвого пошкодження всієї будівлі. Вре-
шті комісія, яка обстежувала приміщення, дійшла
висновку, що воно не придатне до використання.
1995 року будівля знову була реконструйована. З
того ж року установу було перейменовано на Чер-
нігівське державне підприємство «Чернігівкіно»,
яке з 2005 року стало комунальним підприємством
«Чернігівкіно» Чернігівської обласної ради.
Рішенням виконкому Чернігівської обласної
ради народних депутатів від 09.02.1996 № 91 буді-
влі колишнього кінотеатру надано статус пам’ятки
архітектури місцевого значення з охоронним № 76-
Чг. У 2014 році кінотеатр святкував своє 75-ти
річчя, залишаючись на той час, єдиною в місті уста-
новою комунального підприємства «Чернігівкіно».
У кінотеатрі продовжували працювати три зали, у
яких демонстрували різного жанру кінофільми, кі-
нострічки з кінофонду КП «Чернігівкіно» (ретропо-
кази), проводили фестивалі, конференції, виставки,
зібрання тощо.
На весні 2015 року Чернігівська обласна рада
винесла на обговорення питання перейменування
кінотеатру, проте бурхливі дискусії завадили дійти
єдиної думки та прийняти рішення.
У 2016 році «Чернігівкіно» було ліквідовано, а
приміщення перейшло в підпорядкування комуна-
льного закладу «Обласний методичний центр нав-
чальних закладів культури і мистецтв» Чернігівсь-
кої обласної ради й отримало назву – «Кіно-культу-
рний мистецький центр з національно-
патріотичного виховання дітей та молоді». У 2017
році установа отримала назву КП «Обласний моло-
діжний центр». 28 березня 2018 року Чернігівська
обласна рада прийняла рішення «Про реорганіза-
цію комунального підприємства «Обласний моло-
діжний центр» Чернігівської обласної ради шляхом
перетворення в комунальну установу «Чернігівсь-
кий обласний молодіжний центр» Чернігівської об-
ласної ради.
З початку грудня 2021 року на базі обласного
молодіжного центру розпочалися ремонтні роботи.
Директорка установи Ірина Сімонова розповіла, що
в планах було створення Хабу соціального партнер-
ства підприємництва та інституційного розвитку.
Проєкт мав бути реалізований у межах програми
Президента Володимира Зеленського «Велике буді-
вництво» коштом Державного фонду регіонального
розвитку за співфінансування з місцевого бюджету.
Усередині будівлю молодіжного центру планували
повністю перебудувати та осучаснити, зовні ж
пам’ятка архітектури не повинна була змінитися –
реконструюють фасад та покрівлю. Масштабний
проєкт розраховували реалізувати протягом 2021–
2023 років.
24 лютого 2022 року Росія здійснила відкритий
воєнний напад на Україну. Увечері 27 лютого, орі-
єнтовно о 17:40, внаслідок ракетного удару Черні-
гівський обласний молодіжний центр було вщент
зруйновано (Фото 5, 6).

11. Znanstvena misel journal №71/2022 11
Фото 5. Фотофіксація пошкоджень. Фото надано директоркою «Чернігівського обласного
молодіжного центру» Чернігівської обласної ради Іриною Сімоновою
За результатами проведення обстеження буді-
влі (Акт від 15 серпня 2022 року) технічним експе-
ртом А. С. Скепським встановлено, що основні бу-
дівельні конструкції пошкоджені, їх технічний стан
характеризується переважно категоріями 3 – не
придатний до нормальної експлуатації та катего-
рією 4 – аварійний. Висновок виголошує, що об’єкт
пошкоджений на 70%, не придатний для безпечної
експлуатації до виконання відновлювальних робіт
шляхом капітального ремонту [8, с. 11–16].
Фото 6. Фотофіксація пошкоджень. Фото надані директоркою «Чернігівського обласного молодіжного
центру» Чернігівської обласної ради Іриною Сімоновою
Такими є сторінки історії пам’ятки архітектури
місцевого значення – колишнього кінотеатру імені
Щорса. За 83 роки свого існування будівля неодно-
разово переживала руйнування, перебудови, ремо-
нти, змінювала своє призначення та назву, проте
завжди залишалася затребуваною й популярною се-

12. 12 Znanstvena misel journal №71/2022
ред місцевого населення. Немає сумніву – усе від-
новимо, відбудуємо, а Росія має відповісти за свої
злочини!
Список літератури
1. Державний архів Чернігівської області
(ДАЧО) ФР – 90. Оп. 3. Спр. 19. 431 арк. Постанов-
ления исполкома Черниговского городского Совета
депутатов трудящихся 2.06.1945–12.12.1945.
2. ДАЧО. ФП – 616. Оп. 1. Спр. 1559. 202 арк.
Отчеты, справки и информация о работе комму-
нальных предприятий, о благоустройстве города и
о выполнении производственных планов.
3. ДАЧО. ФР – 1376. Оп. 8. Спр. 8. 31 арк. Го-
родская комиссия по установлению злодеяний
немецко-фашистских захватчиков. Чернигов. Кол-
лекция «Черниговщина в годы Великой Отече-
ственной войны 1941–1945 года».
4. ЦДАГО України. Ф – 263. Оп. 1. Спр. 16585.
Т. 1. 128 арк. Следственное дело по обвинению Са-
вича П. Ф.
5. ЦДАГО України. Ф – 263. Оп. 1. Спр. 16585.
Т. 2. 44 арк. Материалы по заявлению о снятии су-
димости с Савича П. Ф.
6. Гурарій А. Зробимо своє місто ще красиві-
шим // Газета «Більшовик». 16 жовтня 1938 рік.
№238. (1740). С. 3.
7. Дорохіна Т., Косаченко В. Доля пам’ятки ар-
хітектури місцевого значення: кінотеатр імені Що-
рса в Чернігові // Сіверянський літопис: науковий
журнал. 2021. №5 (161). С. 51–57.
8. Експертний звіт за результатами обстежень
№ ТО 15/ 08. Обстеження технічного стану будівлі,
гаражу та майстерні КУ «Чернігівський обласний
молодіжний центр» Чернігівської обласної ради,
що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Магі-
стратська, 3. 15 серпня 2022. м. Чернігів. – 57 с.
9. Зінченко О. Щорс. Таємниці смерті та поча-
ток міфу // Історична правда. Спецпроект. Україн-
ська революція 1917–1921. 30 серпня 1919 рік.
URL:
https://www.istpravda.com.ua/articles/2019/08/30/156
168/
10. Касьнов О. М. Будувати за єдиним планом
// Газета «Більшовик». 16 жовтня 1938 рік. № 238
(1740). С. 3.
11. Кінотеатри Чернігова, 23 вересня 2021 р.
URL: https://www.wiki.uk-ua.nina.az/.
12. Кузнецов Г. А. Край непокоренный. Черни-
говщина 1941–1945 гг. Чернигов : РИК «Деснянс-
кая правда», 1995. – 253 с.
13. Лук’яненко Оксана. Микола Щорс: між мі-
фом і реальністю // Голос України: газета Верхов-
ної Ради України. 5 березня 2020. URL:
http://www.golos.com.ua/article/328543
14. Новозбудований кінотеатр в Чернігові //
Газета «Більшовик». 5 травня 1939 рік. № 101
(1902) С. 4.
15. Оголошення (реклама) // Газета «Більшо-
вик». 24 квітня 1939 рік. № 94 (1295). С. 4.
16. Паспорт пам’ятки архітектури місцевого
значення. Кінотеатр ім. Щорса. Чернігів : Майсте-
рня архітектора Травки В. А. 2020. – 25 с.
17. Проект генерального плану реконструкції
міста Чернігова // Газета «Більшовик». 16 жовтня
1938 рік. № 238 (1740). С. 1, 3.
18. Реконструкція міста Чернігова // Газета
«Більшовик». 16 жовтня 1938 рік. № 238 (1740). С.
1.
19. Реставрація пам’ятки архітектури місце-
вого значення будівлі «Кінотеатр ім. Щорса» з при-
стосування під Хаб соціального партнерства та ін-
ституційного розвитку КУ «Чернігівський облас-
ний молодіжний центр» Чернігівської обласної
ради. Короткі історичні відомості / Головний архі-
тектор проекту В. М. Ухань, Директор ТОВ «СІТІ-
ПРОЕКТ» І. В. Глузд. Чернігів, 2021. – 27 с.
20. Сергеєва С. Історія кінотеатру імені Щорса
у Чернігові (до 75-річчя з дня заснування) // Скарб-
ниця української культури: Науковий часопис чер-
нігівського історичного музею імені В. В. Тарнов-
ського. 2014. Вип. 16. С. 136–147.
21. У Чернігові // Газета «Більшовик». 8 грудня
1935 р. № 280 (880). С. 4.
22. Фотографія проекту фасаду кінотеатра в
Чернігові // Газета «Більшовик». 9 квітня 1936 р. №
82 (982), С. 4.
23. Чернигов. Кинотеатр им. Щорса (1939,
арх.-худ. П. Ф. Савич) / Развитие строительной
науки и техники в Украинской СССР в трех томах:
Строительная наука и техника в Украинской СССР
1917–1941 гг. Т. 2. Наукова думка, 1990. С. 46.
24. Шаповал Ю. Україна в добу «Великого те-
рору» 1936–1938 роки. К. : Либідь, 2009. – 541 с.
25. Щоденник (1941–1956) – збірка формату
справжнього щоденника з особистими спогадами і
записами Олександра Довженка, записаними в хро-
нологічному порядку та послідовності, часів Другої
світової війни. URL:
https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=872
26. Щорс (фільм). URL:
https://uk.wikipedia.org/wiki/

13. Znanstvena misel journal №71/2022 13
JURISPRUDENCE
ЭЛЕКТРОННАЯ ИНФОРМАЦИОННО-ОБРАЗОВАТЕЛЬНАЯ СРЕДА ВУЗА: ПРОБЛЕМЫ
НОРМАТИВНОГО ПРАВОВОГО РЕГУЛИРОВАНИЯ (НА ПРИМЕРЕ КазНПУ ИМЕНИ АБАЯ)
Толеубекова Б.Х.,
Хведелидзе Т.Б.,
Сайлибаева Ж.Ю.
Институт истории и права,
Казахский национальный педагогический университет имени Абая
ELECTRONIC INFORMATION AND EDUCATIONAL HEI ENVIRONMENT: STANDARD
REGULATION PROBLEMS (CASE STUDY OF KazNPU NAMED AFTER ABAY)
Toleubekova B.,
Khvedelidze T.,
Sailibayeva Zh.
Institute of History and Law,
Kazakh National Pedagogical University named after Abai
DOI: 10.5281/zenodo.7248018
Аннотация
Электронная информационно-образовательная среда – новелла, включенная в сферу высшего образо-
вания в результате внедрения информационно-коммуникационных технологий. Эти технологии внедрены
по направлениям: управление и контроль образовательными процессами; осуществление образовательной
функции; методологическое обеспечение; разработка образовательных программ и др. В современных
условиях темпы и объемы охвата информационно-коммуникационными технологиями или цифровиза-
цией сфер жизни и деятельности современного вуза оцениваются как ненормируемая эскалация, способная
привести к необратимым последствиям. Необратимыми последствиями могут быть: формирование новых
зон коррупционных рисков, снижение качества высшего образования, обесценивание морально-этических
норм, потеря навыков внутренней и внешней коммуникации. Это означает, что политики отраслевого ми-
нистерства и каждого вуза в исследуемой области носят аморфный характер, определяются вне правового
поля. Правовое поле означает, что в его пределах должны указываться дозволения, запреты и ограничения,
необходимые для эффективной цифровизации высшего образования. Необходим единый стандартизиро-
ванный документ, в котором были бы закреплены общеобязательные параметры, структура и содержание
электронной информационно-образовательной среды вуза.
Abstract
The electronic information and educational environment is a novelty included in the sphere of higher educa-
tion as a result of the introduction of information and communication technologies. These technologies are imple-
mented in the following areas: management and control of educational processes; implementation of the educa-
tional function; methodological support; development of educational programs, etc. In modern conditions the rate
and volume of coverage by information and communication technologies or digitalization of spheres of life and
activity of a modern university is estimated as an irreversible escalation, which can lead to irreversible conse-
quences. The irreversible consequences can be: the formation of new corruption risk zones, the decline in the
quality of higher education, the devaluation of moral and ethical standards, the loss of internal and external com-
munication skills. This means that the policies of the line ministry and each higher education institution in the area
under study are amorphous and are determined outside the legal field. The legal field means that within it the
permissions, prohibitions and restrictions necessary for effective digitalization of higher education should be spec-
ified. There is a need for a single standardized document that would enshrine the generally binding parameters,
structure and content of the electronic information and educational environment of higher education institutions.
Ключевые слова: электронная информационно-образовательная среда, информационно-коммуника-
ционные технологии, цифровизация в сфере высшего образования; дистанционные образовательные тех-
нологии.
Keywords: electronic information and educational environment, information and communication technolo-
gies, digitalization in higher education; distance learning technologies.
Статья подготовлена при финансовой поддержке НАО «КазНПУ им. Абая» в рамках грантового
проекта на тему: «Методы выявления зон коррупционных рисков в условиях цифровизации форм контроля
и управления учебным процессом в вузах» (2022 г.).

14. 14 Znanstvena misel journal №71/2022
Внедрение и повсеместное применение инфор-
мационно-коммуникационных технологий (далее-
ИКТ) или цифровизация в сфере высшего образова-
ния получили наибольшее развитие в Казахстане за
последние 7-10 лет. Серьезным импульсом для фор-
сирования цифровизации всех уровней и ступеней
образования, включая высшее, явились мероприя-
тия, связанные с объявлением карантина ввиду
угрозы неконтролируемого распространения ви-
руса COVID-19. Учебный процесс вне каникуляр-
ного времени приостанавливать нельзя. Единствен-
ным способом обеспечения его непрерывности яви-
лась глубокая цифровизация, получившая название
«дистанционные образовательные технологии»
(ДОТ). ДОТ нельзя отождествлять с заочной фор-
мой образования, от которой Казахстан отказался
ввиду его низкой эффективности.
В октябре 2021 года в Казахстане была утвер-
ждена очередная «Концепция правовой политики
Республики Казахстан до 2030 года» (далее – Кон-
цепция) [1]. В этом акте указывается, что в области
вузовского образования произошел значительный
рост коррупционных правонарушений. Практиче-
ски параллельно (с небольшим временным разры-
вом) в отчетных материалах о результатах выпол-
нения государственной программы «Цифровой Ка-
захстан – 2020» отмечается, что цифровизация
вузовского образования в Казахстане достигла
уровня, значительно превосходящего соответству-
ющие показатели в странах ближнего зарубежья
[2]. Об определенной взаимной обусловленности
процессов формирования новых зон рисков и про-
цессов интенсификации цифровизации в области
вузовского образования отмечается в работах ка-
захстанских и российских исследователей [3; 4].
Система внутренних документов, регламенти-
рующих порядок и основания применения цифро-
вых технологий в образовательном процессе в ву-
зовской системе, определена приказами Министер-
ства образования и науки Республики Казахстан
(далее – МОН РК). Данное министерство в августе-
сентябре 2022 года распалось на два новых ведом-
ства – Министерство просвещения РК и Министер-
ство науки и высшего образования РК. Наряду с
этим, документация, имеющая отношение к вузов-
ской цифровизации, к настоящему моменту не
утратила своей актуальности. Таким образом, за
одну из основ внутренней документации вузов при-
няты Правила организации учебного процесса по
дистанционным образовательным технологиям,
утвержденные приказом МОН РК от 20 марта 2015
года № 137 [5].
Независимо от того, что по состоянию на сего-
дняшний день в Республике Казахстан в системе
высшего и послевузовского образования отменен
набор по ДОТ на 2022/2023 учебный год, в целях
завершения обучения ранее зачисленными студен-
тами правила применения дистанционных техноло-
гий в вузовской системе сохраняют свою актуаль-
ность. Актуальность этих внутренних документов
подтверждается тем обстоятельством, что, начиная
с 2015 года и по настоящее время, ДОТ применя-
ется в 71 вузе из 130 функционирующих в Казах-
стане организаций высшего и послевузовского об-
разования. Применительно к Казахскому нацио-
нальному педагогическому университету имени
Абая (далее – КазНПУ им. Абая) по состоянию на
1-ое сентября 2022 году в соответствии с Планом
мероприятий по внедрению дистанционных техно-
логий в учебный процесс бакалавриата, магистра-
туры и докторантуры (утвержден в 2019 г.) явля-
ются действующими следующие акты внутреннего
вузовского оборота:
- Положение о центре повышения квалифика-
ции и дистанционного образования (2018 г.);
- Правила организации учебного процесса по
ДОТ (2019 г.);
- Инструкция для преподавателей по размеще-
нию ЭУМКД (электронных учебно-методических
комплексов дисциплины) на портале (2019 г.);
- Инструкция для студентов по работе с порта-
лом (2019 г.);
- Инструкция для студентов по работе с порта-
лом (видео) (2019 г.);
- Инструкция для настройки оценок (2019 г.);
- Инструкция для тестирования (2019 г.);
- Инструкция по созданию Ви-Конф-Связи
(2019 г.);
- Видео инструкция для прохождения теста в
системе универ (2019 г.);
- Видео инструкция для преподавателя по ис-
пользованию системы дистанционного обучения
(2019 г.);
- Видео инструкция для студента по использо-
ванию системы дистанционного обучения (2019 г.);
- Видео инструкция по добавлению лекций и
заданий 2019 г.) [5].
В приведенном перечне отсутствует один до-
кумент общего характера, задачей которого явля-
ется регламентация параметров, определяющих
сущность электронной информационно-образова-
тельной среды, в которой должны работать профес-
сорско-преподавательский состав и научные под-
разделения, обучаться будущие школьные педа-
гоги.
Специфика в каждом случае применения при-
веденных выше инструкций состоит в том, что от
пользователя требуются достаточные навыки обра-
щения с цифровыми технологиями. Так, например,
Инструкция для преподавателей по размещению
ЭУМКД на портале (2019 г.) предполагает знание
преподавателем содержания MOODLE (от Modular
Object-Oriented Learning Environment – модульная
объектно-ориентированная динамическая обучаю-
щая среда) как свободной системы управления обу-
чением, ориентированной прежде всего на органи-
зацию взаимодействия между преподавателем и
студентами. Универсальность MOODLE состоит в
том, что эта система эффективно может приме-
няться как для ДОТ, также и традиционных дистан-
ционных курсов и поддержки очного обучения.
По мере освоения дистанционных технологий
акты внутреннего оборота в КазНПУ им. Абая по-
лучили свое дальнейшее развитие и стали приме-
няться не только в рамках обучения лиц, целевым

15. Znanstvena misel journal №71/2022 15
порядком принятых на обучение по ДОТ, но и для
контингента, изначально принятого для обучения
по классической очной форме. Так, в 2020 году
были разработаны и введены в документооборот
следующие инструкции второго поколения:
- Инструкция по проведению защиты диплом-
ных работ и магистерских диссертаций с примене-
нием дистанционных технологий;
- Инструкция выставления оценок по дисци-
плине на основе текущих оценок;
- Инструкция по организации тестирования с
применением дистанционных технологий при про-
ведении промежуточной аттестации;
- Инструкция по созданию тестовых заданий;
- Инструкция для проктора при проведении
промежуточной аттестации в форме тестирования,
с применением дистанционных технологий.
В завершение процесса создания документаци-
онного комплекса 15 апреля 2022 года ректором
Университета были утверждены Должностные ин-
струкции сотрудников Центра тестирования НАО
«Казахский национальный педагогический универ-
ситет имени Абая».
На наш взгляд, пробелом в общеуниверситет-
ской политике цифровизации является отсутствие
единого документа, определяющего содержание,
место и значение электронной информационно-об-
разовательной среды в педагогическом универси-
тете.
Таким образом, внутренняя регламентация
цифровизации образовательной сферы Универси-
тета как процесс может быть представлена в виде
следующих трех этапов. Первый этап – общее
включение цифровых технологий в управление и
контроль за учебным процессом (первичный опыт
применения тестовой формы промежуточной атте-
стации; введение электронных журналов посещае-
мости обучаемыми занятий; применение электрон-
ной системы еженедельного накопления оценок;
включение в электронную систему учебных и
учебно-методических материалов - тезисов лекций,
силлабусов, календарного плана, заданий по семи-
нарским и лабораторным видам занятий, списков
рекомендуемой и дополнительной литературы и
т.п.). Второй этап – переход на дистанционную
форму управления, контроля и обучения в вузе по-
средством полного перехода на ДОТ. Особенности
данного этапа связаны с тем, что ДОТ – это очное
обучение, осуществляемое в форме онлайн. Весь
образовательный процесс организован и проходит
целиком и полностью на коммуникациях через ин-
тернет. Третий этап – возвращение к традиционной
очной форме обучения с сохранением отдельных
технологий из системы ДОТ, позволяющих достичь
высокий уровень знаний у обучаемых. Эту форму в
вузовском обиходе называют иногда смешанной
формой (это демонстрируют сами названия ин-
струкций, в названиях которых присутствует указа-
ние наподобие «с применением дистанционных
технологий».
Применение ДОТ основано на определенной
избирательности специальностей, где обучение на
указанных технологиях ограничено или невоз-
можно. Так, применение ДОТ запрещается выпуск-
никам школ, но можно выпускникам колледжей и
средних специальных учебных заведений. Запре-
щается прием на обучение по ДОТ по специально-
стям:
- хореография;
- инструментальное исполнение;
- авиатехника и технологии;
- строительство;
- морская техника и технология;
- здравоохранение;
- военное дело;
- ветеринария на базе высшего образования.
При смешанной форме образовательного про-
цесса по указанным выше специальностям приме-
нение дистанционных технологий не должно пре-
вышать 30 академических кредитов при нормативе
60 академических кредитов. В круг дисциплин, к
которым применимы дистанционные технологии,
могут быть включены общеобразовательные пред-
меты как обязательного, так и выборного компо-
нентов. Наряду с этим, обязательные дисциплины
составляют более половины академических креди-
тов. В целях соблюдения необходимого баланса в
данной части дистанционные технологии применя-
ются в пределах отдельных видов занятий обяза-
тельного компонента.
Основные преимущества обучения по системе
ДОТ состоят в следующем:
- просто и удобно выстраивать индивидуаль-
ные учебные графики;
- данная технология доступна в любой точке
земного шара, где есть выход в интернет;
- достигается хорошая экономия во времени и
финансовых возможностях обучаемого.
Основные недостатки обучения по системе
ДОТ:
- сведение к минимуму контактов с преподава-
телями, другими студентами;
- постоянная потребность в компьютере и вы-
сококлассном интернет-соединении;
- необходимость личного присутствия на экза-
менах (применение face-control для идентифика-
ции);
- как правило, приемлемость для лиц, облада-
ющих высокой степенью дисциплинированности,
способных к жесткому самоконтролю.
С учетом того, что педагогические специаль-
ности ориентированы на работу с ученическим кон-
тингентом, обладающим особенностями психоло-
гического, соматического, физиологического, педа-
гогического, интеллектуального характера,
обусловленных возрастными изменениями уча-
щихся, представляется, что подготовка специали-
стов-педагогов также должна быть ограничена в
той части, которая связана с применением ДОТ.
Ежедневное общение с учащимися, постоянное
наблюдение за их развитием в процессе обучения и
воспитания, демонстрация должного поведения на
личном примере учителя, возможность на уровне
индивидуальных контактов применить корректиру-
ющие методики – все это в комплексе возможно в

16. 16 Znanstvena misel journal №71/2022
условиях традиционного очного обучения. Наряду
с этим, формирование необходимых навыков у бу-
дущего школьного педагога также требует получе-
ния высшего педагогического образования в усло-
виях дозированного применения дистанционных
технологий.
Исходя из изложенного, полагаем, что необхо-
дим документ для внутреннего применения в вузе,
которое условно можно назвать: Положение об
электронной информационно-образовательной
среде. В педагогическом вузе такое Положение
должно предварять разработку всех последующих
документов, тем фиксировать признание первично-
сти общего документа об ЭИОС и производности
всех последующих документов. Соответствующий
опыт имеется в Санкт-Петербургском государ-
ственном университете промышленных техноло-
гий и дизайна [7].
Предлагаемый документ должен иметь при-
мерно следующую структуру:
- Общие положения;
- Правовая основа;
- Тезаурус;
- Принципы и гарантии формирования и разви-
тия ЭИОС;
- Цели и задачи ЭИОС;
- Пользователи ЭИОС, их права и обязанности;
- Структура ЭИОС;
- Ответственность пользователей ЭИОС;
- Заключительные положения.
Основные выводы:
1. Электронная информационно-образователь-
ная среда высшего учебного заведения не должна
формироваться спонтанно, хаотично, подвергаться
влиянию внешних факторов, влекущих негативные
последствия. Негативные последствия могут выра-
жаться в угрозах формирования зон рисков, вклю-
чая коррупционные.
2. В основе политики вуза в области цифрови-
зации должен находиться документ, определяю-
щий: основные принципы и направления, охваты-
ваемые ИКТ; объекты и процессы, подлежащие
обязательной цифровизации; пределы, запреты и
ограничения цифровизации; субъекты, осуществ-
ляющие цифровизацию; пользователи ИКТ; виды и
меры ответственности лиц, нарушающих условия и
правила цифровизации, а также порядок пользова-
ния ИКТ.
3. Полагать целесообразным включение педа-
гогических специальностей в вузовском и послеву-
зовском образовании в разряд специальностей, по
которым запрещено применение ДОТ либо преду-
сматриваются ограничения. Использование ИКТ в
процессе подготовки специалистов-педагогов выс-
шей квалификации предлагается ограничить путем
установления максимального объема, не превыша-
ющего тридцати академических кредитов.
Cписок литературы
1. Концепция правовой политики Республики
Казахстан до 2030 года. – Утверждена Указом Пре-
зидента Республики Казахстан от 15.10.2021 г. №
674// Электронный ресурс. Режим доступа: //
https://adilet.zan.kz/rus/docs/U12100000674 (дата об-
ращения: 08.10.2022 г.).
2. Информационный Казахстан – 2020: Госу-
дарственная программа. – Утверждена Указом Пре-
зидента Республики Казахстан от 08.01.2013 г. №
464 //https://adilet.zan.kz/rus/docs/P1700000827.
Утратила силу постановлением Правительства Рес-
публики Казахстан от 05.05.2018 г. № 681. (дата об-
ращения: 08.10.2022 г.).
3. Хведелидзе Т. Б., Толеубекова Б. Х., Сайли-
баева Ж. Ю. Зоны рисков, формирующихся в обра-
зовательной среде (на примере высшего педагоги-
ческого образования)/Т. Б. Хведелидзе, Б. Х. Толе-
убекова, Ж. Ю. Сайлибаева. – Текст
непосредственный//Путь науки. – 2022. - №10
(104).
4. Ивлиев П. В., Кондрашов С. В. Современные
угрозы личности в информационном простран-
стве/П. В. Ивлиев, С. В. Кондрашов. – Текст непо-
средственный//Евразийский юридический журнал.
- 2022. - № 3 (166). – С. 71-730.
5. Правила организации учебного процесса по
дистанционным образовательным технологиям. –
Утверждены приказом Министра образования и
науки Республики Казахстан от 20 марта 2015 года
№ 137. С изменениями и дополнениями по состоя-
нию на 01.09.2022 г. //https://adilet/zan/kz/rus/doks/
(дата обращения: 08.10.2022 г.).
6. Электронный ресурс: //kaznpu.kz/kz (дата об-
ращения: 08.10.2022 г.).
7. Электронный ресурс:
//https://sutd.ru/uplofd/iblock/854/Polozhenie_el_sred
a.pdf (дата обращения: 09.10.2022 г.).