Патологія ліпідного обміну. Ожиріння. Lipids metabolism disorders.Obesity
•Transferir como PPTX, PDF•
0 gostou•7,454 visualizações
Загальний патогенез порушень ліпідного обміну, ожиріння, регуляція харчової поведінки. General pathogenesis of lipidas metabolism disorders, storage desiases, obesity, feeding regulation
Recomendados
Mais conteúdo relacionado
Mais procurados
Mais procurados (20)
Semelhante a Патологія ліпідного обміну. Ожиріння. Lipids metabolism disorders.Obesity
Semelhante a Патологія ліпідного обміну. Ожиріння. Lipids metabolism disorders.Obesity (20)
Mais de Vasyl Nagibin
Mais de Vasyl Nagibin (9)
Патологія ліпідного обміну. Ожиріння. Lipids metabolism disorders.Obesity
- 1. Патологія ліпідного обміну. Ожиріння Лектор - Василь Нагібін, к.м.н., старший науковий співробітник Інституту фізіології імені О.О.Богомольця
- 2. Жири, або тригліцериди це клас ліпідів, що складаються з залишків гліцеріну та трьох жирних кислот (насичених – тверді жири, а ненасичених – рідкі (олії)) ЛІПІДИ – органічні сполуки, молекули яких є гідрофобними і складаються з спирту та залишків жирних кислот Фосфоліпіди, наприклад, містять залишки інозітолу, серину, холіну чи сфінгозину та фосфорної кислоти
- 3. Функції ліпідів • Основне джерело енергії (1 г – 9 ккал, що в 2,2 раза більше, ніж 1 г вуглеводів) • Структурна функція (віск у бджіл, кутикула листя) – фосфоліпіди, які здатні утворювати бішар, є основою мембран, а отже і клітини, як одиниці живого. • Регуляторна (сигнальні молекули, гормони) • Головне депо енергетичних субстратів (вуглеводи запасають рослини), а також депо джерела води (верблюди, жирнохвості тушканчики) • Підвищення плавучості (деякі водорості, акули), амортизаційна (сивучі), теплоізоляційна (моржі, кити) • Естетична :) – формування фігури у людей
- 4. Джерела ліпідів Ендогенні (утворюються в організмі людини) Екзогенні (з їжею): тваринні та рослинні
- 5. ПОРУШЕННЯ ЛІПІДНОГО ОБМІНУ можливе на різних рівнях: 1. Розщеплення та всмоктування у ШКТ 2. Транспорт та депонування 3. Рецепція клітинами 4. Внутрішньоклітинний синтез та розщеплення ліпідів 5. Виділення
- 6. Особливості перетравлення ліпідів Гідрофобні молекули нерозчинні в воді, а всі ферменти – розчинні. Треба зробити дисперсну систему (емульсію) і найбільшу площу межі розподілу середовищ ліпіди- водний розчин Для цього емульгація жовчними кислотами Додатковими фаторами емульгації є перемішування при перистальтиці, жуванні, тощо.
- 7. Ліпази – ферменти, що розщеплюють ліпіди.
- 8. Anton Gilbert Victor von Ebner Ritter von Rofenstein 1842-1925, австрійський гістолог Слинні залози язика, що знаходяться в задній його частині, поруч з жолобкуватими сосочками
- 9. Ліпази – ферменти, що розщеплюють ліпіди. Крім язикової ліпази є шлункова, майже неактивна у дорослих і головна – панкреатична. •Зменшення розщеплення жирів ліпазою відбувається при екзокринній недостатності підшлункової залози •Orlistat, препарат проти ожиріння, що інгібує ліпазу, зменшуючи перетравлення та всмоктування жирів.
- 10. Коліпаза Коліпаза – білковий кофермент для ліпази, дві молекули якого зв’язуються з ліпазою і стабілізують її в просвіті кишок, захищають від жовчі. Синтезується в підшлунковій в неактивному стані – проколіпаза, яка розщеплюється трипсіном з утворенням ентеростатину – регулятору харчової поведінки. Цей локус асоціюється з підвищеним ризиком обсесивно- компульсивних психичних розладів
- 11. ПОРУШЕННЯ ЛІПІДНОГО ОБМІНУ Зустрічаються при надзвичайно великій кількості різних захворювань та синдромів. Синдром Йохансона—Близзарда Аутосомно-рецесивне захворювання, мутація в убіквітин- лігазі UBR1. Супроводжується нанізмом, порушенням розвитку крил носа та іншими черепно-лицьовими вадами і гіпофункцією підшлункової залози. Зокрема, майже відсутня коліпаза, що проявляється впершу чергу недоперетравленням і мальабсорбцією жирів, а також психічними розладами. Дуже рідкісне захворювання.
- 12. Розщеплення інших ліпідів у ШКТ • Фосфоліпіди - фосфоліпази Phospholipase A1Phospholipase A2 Phospholipase C Phospholipase D Тільки А1 та А2 входять до складу панкреатичного соку. Мутація в гені фосфоліпази А2 6-го типу – дитяча нейроаксональна дистрофія (хвороба Сейтельбергера)
- 13. Розщеплення інших ліпідів у ШКТ • Холестеринові ефіри – холестерил естераза 3-Alkyl-6-Chloro-2-pyrones – інгібітори панкреатичної холестерил естерази, що застосовуються для обмеження утворення і відтак всмоктування холестерину.
- 14. Всмоктування жирів ВЛАСНЕ ВСМОКТУВАННЯ: Всмоктуються спирти (гліцерол, холестерол, тощо), та вільні жирні кислоти Переважно пасивне проходження мембрани клітин Але є й транспортери РЕСИНТЕЗ ліпідів та утворення ліпопротеїнів
- 15. СD36 – різновид scavenger-рецептору, що є транслоказою жирних кислот (FAT). Присутній на макрофагах і може відповідати за стерильне запалення На тромбоцитах він забезпечує тромбоутворення, але є переважно у японців (Нака-група крові) Мутація веде до пурпури, імунодефіцитів
- 16. Scavenger receptor class B member 1 (SRB1) є рецептором до ліпопротеїдів високої щільності Підсилює захоплення холестеролових ефірів клітинами (переважно печінка, та наднирники (синтез стероїдів)) Рецептор для вірусу гепатиту С Фактор зворотнього транспорту холестерину
- 17. Niemann-Pick C1-Like 1 є трансмембранним білком з холестерин- чутливим доменом. Після зв’язування він інтерналізується та йде до ретикулуму Його мутація – це хвороба Німана-Піка типу С Езетіміб – інгібітор цього білка, що знижує всмоктування холестерину в кишках.
- 19. Апопротеїни • Транспортують ліпіди • Виконують функцію лігандів для рецепторів • Коферменти Всього описано декілька сотен поліморфізмів генів апопротеїнів
- 20. Апопротеїн В48 та В100 • Гіпобеталіпопротеїнемії – Стан, за якого виявляється низька концентрація ЛП високої щільності в крові - мутації гену АпоВ • Абеталіпопротеїнемії – мутації гену MTTP
- 21. Microsomal triglyceride transfer protein, що складається з двох субодиниць (інша - Protein disulfide isomerase) забезпечує зборку ліпопротеїнів на стадії початкового хіломікрону (кон’югація ефірів холестерину та тригліцеридів з АпоВ48) Його мутація призводить бо абеталіпопротеїнемії
- 22. Апопротеїн А1 • АпоА1-Мілано – дуже рідкісна мутація, яка веде до високої стійкості до атеросклерозу Дефекти АпоА1: варіація промотору (G/A) веде до відкладання амілоїду Схильність до раннього початку хворобиАльцгей мера
- 23. Дефект Апопротеїну А1 • Гіпоальфаліпопротеїнемії: • Стан, за якого виявляється низька концентрація ЛП високої щільності в крові. • ІНШІ ПРИЧИНИ: • Дефект ATP-binding cassette transporter ABCA1 (Хвороба Танжера) – забезпечує вихід вільного холестерину з клітини з потраплянням його до АпоА та АпоЕ Дефект лецитин-холестерол ацилтрансферази, яка синтезує ефіри холестерину та жирних кислот знову (реакція зворотня до холестерил естерази).
- 24. ATP-binding cassette transporter ABCA1 (Дефект - Хвороба Танжера) – забезпечує вихід вільного холестерину з клітини з потраплянням його до АпоА та АпоЕ. Відповідно супроводжується гіпоальфаліпопротеїїн- емією
- 27. РЕЦЕПТОРИ ЖИРНИХ КИСЛОТ 1. Мембранні рецептори, з’єднані з G-білком: • Рецептори простагландинів (EP1, EP2, EP3 та ін.) • Рецептори лейкотриєнів (BTL1, BTL2 та ін.) 2. Ядерні рецептори: • Рецептори, що активують проліферацію пероксисом (PPAR) • Рецептори вільних жирових кислот (FFAR) • Ванілоїдні рецептори (TRPV) • Канабіодні рецептори
- 28. РРАR – рецептори, що активуються пероксисомними проліфераторами
- 29. РРАR – рецептори, що активуються пероксисомними проліфераторами Це рецептори до вільних жирних кислот (альфа) та продуктів їх метаболізму – простагландини, лейкотрієни (гама) Потребують взаємодії з ретиноїдним рецептором Х Це транскрипційні фактори з групи таких, що містять домен “цинковий палець”
- 30. α-рецептори, що активують проліферацію пероксисом (PPАRα)
- 31. γ-рецептори, що активують проліферацію пероксисом (PPАRγ)
- 32. PPARα PPARβ/δ PPARγ Роль в організмі Центральний регулятор метаболізму жирних кислот Проліферація, репарація, диференціація багатьох клітин Ключовий регулятор адипогенезу, депонування жирів та чутливості до інсуліну. Гени-мішені регулюють β-окиснення жирних кислот, запальну відповідь Поділ та диференціацію клітин Адипогенез, чутливість до інсуліну, запальну відповідь Ендогенні ліганди Жирні кислоти (насичені та ненасичені) простагландини Жирні кислоти Жирні кислоти (переважно ненасичені), простагландини
- 34. РРАR – рецептори, що активуються пероксисомними проліфераторами Один з поліморфізмів веде до того, що замість коактиватора залучається корепресор і ті самі гени-мішені не зчитуються, а репресуються.
- 35. https://petition.president.gov.ua/petition/18178 Петиція Президенту України за номером 18178 Закон України «Про наукову та науково-технічну діяльність» 26.11.2015 Стаття 30 проекту “Бюджету 2016” Стратегії сталого розвитку “Україна- 2020” Ліквідація науки в Україні “Про стан та законодавче забезпечення розвитку науки та науково- технічної сфери держави”
- 36. Варіанти подальшого метаболізму ліпідів • Бета-окиснення • Ресинтез та депонування • Уторення біологічно активних молекул
- 37. Хвороби накопичення ліпідів – спадкові, як правило аутосомно-рецесивні ферментопатії Лізосомні (більшість), та не лізосомні Сфінголіпідози (більше 20-ти синдромів) Інші (Хвороби Вольмана та Шиндлера)
- 38. ОЖИРІННЯ – захворювання, що характеризується збільшенням маси тіла більше, ніж на 20-30% за рахунок жирової тканини
- 39. ІНДЕКС МАСИ ТІЛА – величина, що дозволяє оцінити ступінь відповідності маси людини та її зросту, й непрямо оцінити, чи є маса недостатньою, нормальною чи надмірною Індекс маси тіла обраховується за формулою: , де: •m — маса тіла в кілограмах •h — зріст в метрах, і вимірюється в кг/м² Класифікація маси тіла у дорослих і частота виникнення хронічних неінфекційних захворювань Класифікація ІМТ, кг/м2 Ймовірність розвитку захворювань Серцево-судинних Бронхо-легеневих Ендокринних Недостатня маса менше 18,5 Низька Збільшена Низька Норма 18,5—24,9 Низька Низька Низька Надлишкова маса більше 25,0 Передожиріння (гладкість) 25,0—29,9 Середня Низька Низька Ожиріння I ступеня 30,0—34,9 Збільшена Низька Середня Ожиріння II ступеня 35,0—39,9 Значно збільшена Можливо, збільшена Збільшена Ожиріння III ступеня більше 40,0 Істотно збільшена Збільшена Значно або істотно збільшена
- 40. Індекс маси тіла та ризик померти протягом 10 років у чоловіків та жінок, що ніколи не палили
- 41. КЛАСИФІКАЦІЯ ОЖИРІННЯ ПЕРВИННЕ ВТОРИННЕ - центральнеМОНОГЕННЕ (<2 % хворих) ПОЛІГЕННЕ (аліментарно- конституційне) (>98 % хворих) - ендокринне - інші види ГІПЕРТРОФІЧНЕ ГІПЕРПЛАСТИЧНЕ
- 42. ЖИРОВА ТКАНИНА ЯК ЕНДОКРИННИЙ ОРГАН
- 43. ЛЕПТИН – гормон, що секретується “ситими” жировими клітинами та пригнічує центр голоду
- 44. ЛЕПТИН – гормон, що секретується “ситими” жировими клітинами та пригнічує центр голоду
- 45. ЛЕПТИН – гормон, що секретується “ситими” жировими клітинами та пригнічує центр голоду
- 47. ГРЕЛІН – гормон, що секретується “голодним” шлунком та стимулює центр голоду
- 50. ПЕРВИННЕ ОЖИРІННЯ МОНОГЕННЕ ПОЛІГЕННЕ (аліментарно-конституційне) Мутації в генах: - лептину; - рецептору лептину; - ПОМК; - прогормон конвертази 1; - меланокортинового рецептору 4-го типу та ін. Сукупність алельних варіантів багатьох генів
- 51. ЛЕПТИНОРЕЗИСТЕНТНІСТЬ – ГОЛОВНИЙ МЕХАНІЗМ НЕНАЖЕРЛИВОСТІ
- 53. ОЖИРІННЯ ЯК ПОЛІГЕННЕ ЗАХВОРЮВАННЯ PPAR- Leptin receptor Pro-opiomelanocortin Ghrelin Glucocorticoid receptor GNAS1 CEBP-B Cocaine- and amphetamine- regulated transcript Adrenergic β- 2 receptor Cholecystokinin A receptor Melanocortin 4 receptor Neuropeptide Y5 receptor ASIP NPPB
- 54. Лептин ELISA Kit, Human enzyme-linked immunosorbent assay
- 55. Баріатрія – галузь медицини, що попереджує та лікує ожиріння (від грецького бар – вага, тиск) • Фізичні вправи • Дієта • Різні ліки • Баріатрічна хірургія – різні операції по зменшенню розмірів шлунку чи кишки Не тільки обмеження зон всмоктування, а й різні метаболічні Наслідки, в тому числі й в регуляції харчової поведінки
- 57. 46 видів маслин 10 симфоній Малера Ставлення до їжі та поводження з їжею – це надбання культури. (П.Вайль)