Реформування системи соціального захисту населення в Україні в умоваї європейської інтеграції
1. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
Наукове студентське товариство КНЕУ
83 студентська наукова конференція
«Інноваційний ресурс соціально-економічного прогресу України»
Тематична платформа «Державна політика інноваційного розвитку»
25-27 квітня 2016 року
РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ
СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ
НАСЕЛЕННЯ В УКРАЇНІ
В УМОВАХ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ
ІНТЕГРАЦІЇ
ФОМКІНА Валерія Ігорівна
студентка IV курсу факультету економіки та управління
ДВНЗ «Київський національний економічний
університет імені Вадима Гетьмана»
valeri_fomkina@mail.ru
Науковий керівник: к.е.н., доцент кафедри макроекономіки
та державного управління ДВНЗ «Київський національний
економічний
університет імені Вадима Гетьмана» ФЕДІРКО Наталія
Вікторівна
2. Мета:
обґрунтування заходів реформування системи соціального захисту в
Україні з метою її адаптації до стандартів Європейського Союзу.
Актуальність:
низький рівень життя населення та високий рівень бідності;
низький рівень соціальних виплат;
затяжна фінансово-економічна криза в Україні;
неефективність державного управління в системі соціального
захисту;
потреба адаптації системи соціального захисту України до вимог та
стандартів ЄС.
3. Державні видатки на соціальний захист
в ЄС та Україні у 2008-2014 рр.
Рік
ЄС Україна
% до ВВП
% до
загальних
видатків
бюджету
% до ВВП
% до
загальних
видатків
Бюджету
2008 25 95,98 5,5 23,1
2009 27,6 95,85 5,9 23,2
2010 27,5 96,08 6,6 21,9
2011 27,2 96,2 4,9 18,2
2012 27,6 96,15 5,4 24,1
5. Населення, що отримує виплати соціального
захисту в Україні та окремих країнах ЄС
(на поч. 2015 р.), у % до загальної кількості населення
35%
31%
70%
26%
28%
Україна
Німеччина
Франція
Польща
Хорватія
6. Кількість отримувачів та середні розміри основних
видів соціальних виплат в Україні у 2008-2014 рр.
Види допомог
Отримувачі,
тис осіб
Середні розміри
виплат, грн.
2008 2014 2008 2014
Допомоги:
малозабезпеченим сім’ям 196,6 564,1 448 2145,3
при народженні дитини (одноразова) 515,3 500,7 12240 41280
по догляду за дитиною до 3-х років 585,6 749,5 145,4 -
на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування 110,1 81,9 501,4 2142,4
інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам 1223,7 1765,1 726 1135,3
на випадок безробіття 652,1 858,7 450 1092
з тимчасової втрати працездатності (денна) 298,5 259,7 73,5 162,1
від нещасного випадку на виробництві та професійного
захворювання
249,8 242,6 747,8 1493,4
Пенсії:
за віком 10,42 9,42 1028 1959,9
інші 2,4 613,45 613,875 1632,025
7. Відповідність законодавства у сфері соціального
захисту населення України та ЄС
Нормативно-правові акти ЄС Рівень інтегрованості Україною
Єдиний європейський акт (1986)
Хартія Співтовариства про основні
соціальні права працівників (1989)
Більшість прав прописані.
Угода про соціальну політику та
Протокол (додаток до Маастрихтського
договору) (1992)
Соціальна політика реалізується через
постанови Міністерства соціальної політики
України. Розміри державних гарантій
встановлює КМУ.
Біла книга про зростання,
конкурентоспроможність і зайнятість
(1993)
Нормативно-правові акти Державної служби
зайнятості України.
Зелена книга "Європейська соціальна
політика, роздуми для Союзу"(1993)
Відсутні нормативно-правові акти.
"Європейська соціальна політика: шлях
для Союзу. Біла книга" (1994)
Частково гарантуються Конституцією України.
Лісабонський договір (2007) Деякі цілі визначаються державними
стратегіями.
8. Досвід реформування системи соціального
захисту Хорватії
• деінституціоналізація категорії «вразливих дітей та
дорослих» шляхом збільшення середовища
сімейного типу за межами інституцій і удосконалення
стандартів догляду для цих груп;
• централізація урядового порталу соціальної політики
у Міністерство соціального захисту та молоді з метою
поліпшення адміністративної координації;
• запровадження трирівневої пенсійної системи;
• скасування пільгових пенсій державним службовцям
та членам парламенту.
9. Висновки та пропозиції
• Проблеми соціальної захищеності населення в Україні :
– високий рівнем бідності населення, низьким рівнем виплат, військові події,
проблемою адресності виплат, недостатністю державного фінансування.
• Проблеми державного управління системою соціального захисту
України:
– низькі державні соціальні стандарти, незавершеність попередніх реформ,
недостатнє залучення приватних коштів, бюджетний дефіцит, потреба
адаптації національної системи до вимог ЄС.
• З метою покращення ситуації пропонуємо:
– консолідацію громадського управління матеріальними допомогами в єдине
вікно; пропорційне збільшення соціальних виплат населенню до рівня
прожиткового мінімуму та їх узгодження з динамікою середньої заробітної
плати в країні; надання універсальної сімейної допомоги, на одержання якої
мають право всі працюючі особи, які мають дітей, не залежно від рівня їх
доходу; введення в дію другого та третього рівнів пенсійної системи;
раціоналізацію переліку пільгових пенсій та їх подальше зменшення.