2. План лекції:
1. Захворювання та смертність новонароджених.
Причини.
2. Медсестринський процес при захворюваннях
новонароджених.
3. Пологові травми, ГХН, ВЧПТ визначення,
класифікація, медсестринський процес,
профілактика.
4. Поняття про природжені вади розвитку, спадкові
захворювання.
6. Схема розвитку гнійно-септичних захворювань
Антенатальні
фактори
Хвороби но-
вонароджених
Внутрішньоутробне
інфікування
Морфологічна і
функціональна
незрілість
органів і тканин.
ДИТИНА
Інтранатальні
фактори
Постнатальні
фактори
Вади розвитку
Фетопатії
Дисбактеріоз
кишок
Зміна
імунологічної
реактивності
Постнатальне
інфікування
ГНІЙНО-СЕПТИЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ
7.
8. Класифікація
В залежності від вхідних воріт:
пупковий, шкірний, легеневий, кишковий, змішаний
За перебігом:
блискавичний, гострий, підгострий, хронічний, рецидивуючий
За характером збудника:
стафілококовий, стрептококовий, протейний, колісепсис
За ступенем тяжкості:
легка, середня, тяжка
За клінічними проявами:
септицемія, септикопіємія, гранульоматозна форма
9.
10. КЛІНІЧНА КАРТИНА
НЕМАЄ ХАРАКТЕРНИХ
СИМПТОМІВ СЕПСИСУ
НОВОНАРОДЖЕНИХ!!!
ВОНИ ВИЗНАЧАЮТЬСЯ
ЕТІОЛОГІЄЮ ЗБУДНИКА,
ТЕРМІНОМ
ІНФІКУВАННЯ ДИТИНИ
ТА ОСОБЛИВОСТЯМИ
ОРГАНІЗМУ
КОНКРЕТНОЇ ДИТИНИ
20. Клінічні
симптоми
Неспецифічні клінічні ознаки сепсису:
порушення загального стану дитини без очевидних причин (дитина виглядає хворою!)
порушення терморегуляції: гіпертермія (> 38º C) чи гіпотермія (< 35,5° C), температурна
нестабільність;
дихальні розлади: тахіпное, диспное, апное, стогін на видиху та інші симптоми;
порушення гемодинаміки: тахікардія, брадикардія, симптом «білої плями» понад 3 сек,
сірий колір шкіри, артеріальна гіпотензія;
неврологічні симптоми: порушення свідомості, пригнічення, м’язова гіпотонія, судоми;
порушення з боку травної системи: відмова від їжі або не засвоєння їжі, зригування,
блювота, здуття живота, діарея, гепатоспленомегалія;
шкіра і м’які тканини: блідість, жовтяниця, геморагічні висипання і (або) екзантема,
пастозність, склерема.
Пізній сепсис характеризується переважно підгострим перебігом, формуванням
вогнищ інфекції, відносно частим розвитком менінгіту, остеомієліту.
21. КЛІНІЧНА КАРТИНА
Шкіра і підшкірна клітковина:
«Брудна дитина»
Мормуровість
Блідість
Жовтяниця
Крововиливи
Петехії
23. КЛІНІЧНА КАРТИНА
Шлунково-кишковий шлях:
не «голодний»
Повільна евакуація їжі з
шлунку, зригування, блювання
Рідкий водянистий стілець,
кров в калових масах
Здутий живіт
Збільшення печінки, селезінки
24. Дихальна недостатність –
тахі-або брадіпноє, ціаноз,
показання до респіраторної
підтримки – ШВЛ
Серцево-судинна
недостатність – тахі- або
брадікардія, порушення ритму,
гіпотензія, збільшення печінки,
показання до гемодинамічної
підтримки
Ниркова недостатність –
олігурія, анурія, набряки
Недостатність системи
гемостазу – схильність до
спонтанної кровотечі, кровотеча
з місць ін’єкцій, тромбози
Недостатність органів
травного каналу – зригування,
блювання, незасвоєння
ентерального харчування,
парез кишечника, кишково-
шлункова кровотеча, кров в
випорожненнях, перфорація
органів травного каналу
25. Збільшення рівня С-реактивного протеїну у сироватці крові (в нормі до другого дня життя – не
менше 1,6 мг/дл, після другого дня 1 мг/дл).
Позитивна гемокультура, виділення однотипних збудників з ліквору, сечі, гною, позитивні
бактеріоскопічні дослідження.
Гематологічні зсуви: анемія, лейкоцитоз, нейтрофільоз, зсув формули вліво, тромбоцитопенія,
підвищення абсолютної кількості паличкоядерних, лейкоцитарний індекс (>0,3);
Загальні симптоми хвороби: інтоксикація, лихоманка або гіпотермія, блідо-сіра шкіра, падіння маси
тіла, розвиток дистрофії, дисфункція травного тракту, розлади гемодинаміки. А також системні
ураження: легень, кишківника, мозкових оболонок, серця, кісток, суглобів, вуха, печінки.
Наявність декількох вогнищ інфекцій з однотипним збудником, що виникають послідовно і мають
гематогенний генез.
26.
27. І етап медсестринського процесу
Медсестринське
обстеження
Скарги матері
озноб, гарячка ;
-відмова від груді;
- зригування;
- блювання;
-загальна слабкість
Анамнестичні
данні
-широка пупкова
ранка;
-пізнє відпадання
пупкового залишку
Об’єктивно
- температура тіла
до 38*С;
- піодермія;
- гепатосплено
мегалія;
28. Існуючі (наявні) проблеми —
це проблеми, які турбують
пацієнта в даний момент.
Приклад - біль, утруднене
дихання, втрата ваги або
поганий апетит.
Потенційні проблеми — ті, які
ще не існують, але можуть
з'явитися з часом. Вони
становлять потенційну
(віддалену) небезпеку для
здоров’я: розвитку ускладнень
тощо.
Першочерговим вважається
вирішення проблем, які
загрожують життю дитини.
Іноді буває неможливо
провести подальшу оцінку
стану пацієнта, поки ці
проблеми не будуть вирішені, і
його стан не стабілізується.
При стабільному стані
пацієнта головні завдання
варто визначати разом із ним,
а при необхідності з його
сім'єю.
Якщо у пацієнта багато
проблем, звичайно не
вдається розв'язати їх усі
відразу.
29. ІІ етап медсестринського процесу
Проблеми пацієнта
Гіпертермія.
Блювання.
Велика втрата маси тіла.
Піодермія.
Нестійкі рідкі випорожнення.
Зміна кольору шкіри
31. Оскільки в пацієнта в більшості випадків є декілька
проблем, пов'язаних із здоров'ям, медсестра не може
приступити до їхнього вирішення одночасно. Тому для
успішної допомоги пацієнтові медична сестра повинна їх
розглядати з врахуванням пріоритетів
Пріоритети класифікуються на первинні, проміжні і
вторинні. Первинний пріоритет мають проблеми, які
вимагають негайного вирішення. Проблеми
пацієнта з проміжним пріоритетом включають
неекстремальні і безпечні для життя потреби
хворого. Проблеми вторинного пріоритету —
потреби пацієнта, які не мають прямого відношення
до захворювання або прогнозу.
32. Наступним завданням другого
етапу є формулювання
медсестринського діагнозу.
«Медсестринський діагноз —
стан здоров я пацієнта
(теперішній або потенційний),
встановлений в результаті
проведення медсестринського
обстеження і який вимагає
втручання з боку медсестри
Існує декілька визначень
медсестринського діагнозу.
Медсестринський діагноз —
це визначення проблеми
пацієнта, формується на
основі зібраних даних і
зроблених висновків.
Медсестринський діагноз,
поставлений кваліфікованою
медсестрою описує існуючу
або потенційну проблему
пацієнта, яку медсестра, в
силу свого розуміння і
досвіду, здатна і
уповноважена вирішити.
Медсестринський діагноз —
це визначення стану пацієнта (
здоров'я або хвороби), який
медсестра здатна і
уповноважена законом
виправити.
33. Основні риси медсестринського діагнозу:
Є визначенням проблеми пацієнта.
Має причетність до стану здоров'я або потенційних проблем зі
здоров'ям.
Висновок, який є результатом визначення ознак і симптомів за-
хворювання згідно з обраною сестринською моделлю.
Ґрунтується на суб'єктивних і об'єктивних даних.
Є відображенням судження медсестри про проблему.
Стисле, чітке означення проблеми.
Належить до функцій, які входять в компетенцію медсестри.
Повинен підтверджуватися пацієнтом.
34. На відміну від лікарського діагнозу, медсестринський діагноз направлений на
виявлення відповідних реакцій організму на захворювання (біль, гіпертермія,
слабкість, занепокоєння і т.п.).
Лікарський діагноз не змінюється, якщо не була допущена лікарська
помилка, а медсестринський діагноз може змінюватися щодня і навіть
протягом дня у міру того, як змінюються реакції організму на хворобу.
Крім цього, медсестринський діагноз може бути однаковим при
різноманітних лікарських діагнозах.
35. Формулювання медсестринського діагнозу
Діагноз складається з двох
частин, з'єднаних словами
"пов'язаний з" або
«внаслідок».
Діагностичне формулювання
починається з визначення
людських реакцій пацієнта
(частина 1) і встановлення
пов'язаних із ними факторів
(частина 2).
Частина 1 — людські
реакції.
В першій частині буде
написано:
"Біль" вказує , що
пацієнт зазнає болю.
Частина 2 — етіологічні
фактори.
Етіологічні фактори (причина) визначаються
в другій частині діагностичного
формулювання. Для запобігання,
зменшення або полегшення реакції
медсестра повинна знати, чим вона
викликана. Етіологічні фактори визначають
фізіологічні, психологічні, соціокультурні,
духовні фактори і фактори довкілля, які
розглядаються як причина реакції пацієнта.
36. ІІІ етап
медсестринськог
о процесу
ВИЗНАЧЕННЯ МЕТИ
МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ДОГЛЯДУ
1. Підготовка пацієнта та взяття
матеріалу для лабораторних
досліджень
2. Догляд та медсестринське
спостереження за пацієнтом
3. Виконання лікарських призначень
4. Навчити матір пацієнта маніпуляціям
по догляду
37. ІV етап
медсестринського
процесу
ПЛАНУВАННЯ ОБСЯГУ МЕДСЕСТРИНСЬКИХ ВТРУЧАНЬ
Взяття крові на стерильність, на загальний аналіз; сечі на загальний
аналіз.
Годувати дитину через зонд ( з визначенням ДКІ та РКІ ).
Здійснювати догляд за шкірою, пупковою ранкою.
Систематичний контроль за температурою тіла, ЧСС, частотою
дихання, АТ, добовим діурезом.
Подача кисню
Виконання лікарських призначень: антибіотикотерапія в/в та в/м,
дезінтоксикаційна терапія в/в крапельно, імунокоригувальна терапія ,
протиалергічні, протизапальні засоби, симптоматична терапія.
38. Основні принципи лікування
Організація раціонального режиму,
догляду і харчування (
госпіталізація у спеціалізовані
відділення, моніторинг життєво
важливих функцій, режим
харчування залежно від важкості
стану, парентеральне харчування,
корекція дисбактеріозу).
Адекватна оксигенація.
Інфузійна терапія, яка передбачає
корекцію гемодинамічних і
метаболічних розладів,
підтримання адекватного АТ,
дезінтоксикацію, відновлення
реологічних властивостей крові .
Антибактеріальна терапія. Імунокоригувальна терапія .
Посиндромна і симптоматична
терапія.
Детоксикація.
Санація первинного і
метастатичних гнійних вогнищ.
39. І. Організація раціонального режиму, догляду, харчування.
1.Лікування проводиться в спеціалізованих відділеннях .
2.Режим, догляд - суворе дотримання санітарно-гігієнічного та повітряного режиму,
профілактика перехресного інфікування, сумісне перебування матері й дитини,
догляд за шкірою, слизовими оболонками, пупковою ранкою.
3.Годування - грудним молоком, донорським або адаптованими сумішами.
Зменшується об'єм їжі, збільшується кількість годувань (на 1-2).
4.Корекція дисбіозу: біфідумбактерин, бактисуптил, симбітер, лізоцим .
40. ІІ. Антибактеріальна терапія
Особливості:
- ранній початок;
кожних 7-10 днів антибіотик змінюють;
- використовують максимальні вікові дози антибіотиків,
бактерицидної дії;
- призначають 2 - 3 антибіотики;
- ІІ курс обов’язковий з врахуванням чутливості до
збудника.
43. ІV. Імунотерапія:
- специфічний
імуноглобулін –
по 100 ОД 1 раз
на добу 7-10 днів;
- гіперімунна
плазма 1 раз в 2-3
дні;
- бактеіофаг; - УФО крові;
V. Специфічна
імунотерапія:
1)Анатоксин (7-10
ін’єкцій);
2)Антифагін (10
ін’єкцій).
VІ.
Оксигенотерапія.
45. ІХ.
Сорбентотерапія:
- ентеросгель ,
- полісорб ;
- карболонг,
карбосфер ;
* між годуваннями
впродовж 5-7 днів.
Х. Посиндромна
терапія
ХІ. Місцеве лікування -
санація вогнищ інфекції
проводиться сумісно з
хірургами, ортопедами,
неврологами та іншими
спеціалістами.
46.
47. Ускладнення
Септичний шок
Основні синдроми:
1. Синдром ураження ЦНС
2. Синдром порушення центральної
гемодинаміки
3. Синдром порушення периферичного
кровообігу
4. ДВЗ – синдром
5. Синдром гострої ниркової недостатності
6. Синдром дихальної недостатності
48. V етап
медсестринськог
о процесу
ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ ТА КОРЕКЦІЯ
ДОГЛЯДУ
1. Зникнення інтоксикації, покращання
загального стану
2. Відновлення маси тіла
3. Корекція мед сестринських втручань
можлива при різних ускладненнях: треба
пам’ятати про септичний шок (
ознаками розвитку шоку слід вважати
раптовий швидкий розвиток гіпотензії,
тахі- або брадикардію, задишку, ціаноз,
олігурію).
57. Пітниця
З’являється у разі перегрівання
дитини, характеризується
появою червоних вузликів
розміром до 2 мм на поверхні
тулуба, кінцівок, шиї, лобі (при
гіперфункції потових залоз)
60. Попрілості
Ступені
1 – почервоніння шкіри без
порушення її цілісності
2 – різке почервоніння з
роз’їданням поверхневого шару
шкіри (ерозії)
3 – характерна мокнуча
поверхня шкіри, яка утворилася
в результаті злиття ерозій.
61. Попрілість – порушення цілісності шкіри
Поганий
догляд за
шкірою
Тривале
перебування в
мокрих
пелюшках
Недбале
підмивання
дитини
Як прояв
ексудативно-
катарального
діатезу
62. Лікування:
Ретельний догляд за
шкірою
Широке, вільне
сповивання (не
використовувати
памперси, церату)
Гігієнічні щоденні
ванни з відварами
череди, ромашки, кори
дуба
УФО
І ст. –дитячий крем,
олія ( кремген,
бепантен, десітін та
інш.)
ІІ-ІІІ ст. примочки
0,5%р-н резорцина,
0,25% р-н нітрату
срібла,р-н діамантовий
зелений .
77. Везикулопустульоз
• характеризується появою
дрібних гнійничкових висипань
, розміри яких різні – від
декількох мм до 0,5 см. Ці
елементи розміщуються у
природних складках шкіри, на
тулубі і кінцівках, на шкірі
голови між волоссям.
Загальний стан дитини не
порушується
78.
79. І етап медсестринського процесу
Об’єктивне
обстеження
Медсестринське
обстеження
Анамнестичні
данні
Скарги матері
80. ІІ етап медсестринського процесу
Проблеми
пацієнта
Субфебрильна
температура.
Висипання на
шкірі.
Гіперемія
шкіри.
81. ІІІ етап
медсестринськог
о процесу
ВИЗНАЧЕННЯ МЕТИ
МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ДОГЛЯДУ
1. Підготовка пацієнта та взяття
матеріалу для лабораторних досліджень
2. Догляд та медсестринське
спостереження за пацієнтом
3. Виконання лікарських призначень
4. Навчити матір пацієнта маніпуляціям
по догляду
82. ІV етап
медсестринського
процесу
ПЛАНУВАННЯ ОБСЯГУ
МЕДСЕСТРИНСЬКИХ ВТРУЧАНЬ
Взяття крові на загальний аналіз; сечі на
загальний аналіз.
Годувати дитину за вимогою ( з визначенням
ДКІ та РКІ ).
Здійснювати догляд за шкірою, пупковою
ранкою.
Систематичний контроль за температурою
тіла, ЧСС, частотою дихання.
Виконання лікарських призначень:
симптоматична терапія, місцева терапія.
83. V етап
медсестринськог
о процесу
ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ ТА КОРЕКЦІЯ
ДОГЛЯДУ
1. Покращання загального стану
2. Зникнення висипки
3. Корекція медсестринських втручань
можлива при різних ускладненнях:
треба пам’ятати про тяжкий перебіг
везикулопустульозу
84. Пухирчатка
Виникає на 1-2 тижні життя. Має
вигляд пухирців різної величини
(0,5 - 2 см) з червоною облямівкою,
які наповнені серозно – гнійною
рідиною. Коли вони розкриваються,
оголюється ерозивна поверхня, яка
іноді покрита крапельками крові.
Пухирці з’являються на шиї,
кінцівках. Порушується загальний
стан дитини – підвищується
температура тіла, діти стають
млявими, «стоять в масі», іноді –
диспепсичні розлади.
87. РІЗНОВИДИ
ПУХИРЧАТКИ
Злоякісна форма
захворювання досить важке. Без
кваліфікованої медичної допомоги є ризик
загибелі малюка. Прогноз у хвороби
несприятливий.
Сифілітична форма
Причиною є вади внутрішньоутробного
розвитку. Від хворої матері плоду через
плаценту передається вроджений сифіліс.
88. Пізніше на ураженій шкірі (в шкірних складочках, волосистої
зоні голови, спинці немовляти) з’являються множинні мляві
однокамерні пухирці, наповнені жовтуватою рідиною.
Вони нагадують висип при вітряній віспі, але не мають
червоного обідка.
Пухирі також з’являються на слизовій ротової порожнини.
Крім того, пухирчатка новонароджених викликає
почервоніння шкіри.
Такі хворобливі симптоми доставляють дитині занепокоєння.
89.
90. Через деякий час тонка оболонка гнійних
пухирців лопається, і бактеріальне вміст
переноситься на ділянки здорової шкіри.
Генералізований процес розвивається за
кількох годин.
Не виключено шлях поширення інфекції через
кров, внаслідок чого на різних ділянках шкіри
малюка з’являються нові патологічні елементи.
Коли зрілі бульбашки лопаються, ерозивні
поверхні розкриваються.
91. І етап медсестринського процесу
Медсестринське
обстеження
Скарги матері
озноб, гарячка ;
-відмова від груді;
- зригування;
- блювання;
-загальна слабкість
Анамнестичні
данні
-широка пупкова
ранка;
-пізнє відпадання
пупкового залишку
Об’єктивно
- температура тіла
до 38*С;
- піодермія;
- гепатосплено
мегалія;
92. ІІ етап медсестринського процесу
Проблеми пацієнта
Гіпертермія.
Пухирі на шкірі.
Велика втрата маси тіла.
Піодермія.
Відмова від груді матері
93. ІІІ етап
медсестринськог
о процесу
ВИЗНАЧЕННЯ МЕТИ
МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ДОГЛЯДУ
1. Підготовка пацієнта та взяття
матеріалу для лабораторних
досліджень
2. Догляд та медсестринське
спостереження за пацієнтом
3. Виконання лікарських призначень
4. Навчити матір пацієнта маніпуляціям
по догляду
94. ІV етап
медсестринського
процесу
Виконання лікарських призначень: антибіотикотерапія в/в та в/м, дезінтоксикаційна
терапія в/в крапельно, імунокоригувальна терапія , протиалергічні, протизапальні
засоби, симптоматична терапія, місцева терапія.
Систематичний контроль за температурою тіла, ЧСС, частотою дихання, АТ, добовим
діурезом.
Здійснювати догляд за шкірою, пупковою ранкою.
Годувати дитину через зонд ( з визначенням ДКІ та РКІ ).
Взяття крові на стерильність, на загальний аналіз; сечі на загальний аналіз, вміст
пухирців на м/о, чутливість до антибіотиків.
ПЛАНУВАННЯ ОБСЯГУ МЕДСЕСТРИНСЬКИХ ВТРУЧАНЬ
95. У важких випадках — при приєднанні вторинної інфекції — до терапії додають глюкокортикоїдні гормони.
Ротову порожнину обробляють протигрибковими і ранозагоювальні препаратами. Призначаються
антибактеріальні препарати, до яких чутливий стафілокок, препарати для корекції дисбіозу кишечника,
для відновлення водно-електролітного балансу, вітамінотерапія.
Для обробки шкіри використовуються розчин йоду, метиленовий синій, діамантовий зелений. Проводяться
щоденні ванночки з відваром ромашки, чистотілу, кори дуба.
Гарний догляд за дитиною, ретельне дотримання правил гігієни.
96. V етап
медсестринського
процесу
ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ ТА КОРЕКЦІЯ
ДОГЛЯДУ
1. Зникнення інтоксикації, покращення
загального стану
2. Відновлення маси тіла
3. Корекція мед сестринських втручань
можлива при різних ускладненнях:
треба пам’ятати про сепсис,
септичний шок ( ознаками
розвитку шоку слід вважати раптовий
швидкий розвиток гіпотензії, тахі- або
брадикардію, задишку, ціаноз, олігурію).
97.
98. Захворювання
пупка у
новонароджених
Найчастішою причиною гнійно – запальних
захворювань стають дефекти догляду та стафілококова
інфекція.
Збудником хвороби може бути стафілокок, кишкова
паличка, протей, клебсієла, синьо-гнійна паличка.
Джерелом інфекційного процесу є гострі та хронічні
вогнища запалення, латентні інфекції у матері,
інфіковані пологові шляхи, предмети догляду за
новонародженим.
Велике значення мають порушення епідемічного
режиму медперсоналом
Патологічний процес при захворюваннях пупка має
локалізовану форму, але у новонароджених частіше
виникає генералізація інфекційного процесу
104. Низька маса при народженні (< 2500 г)
Катетеризація пупкової вени
Пологи в асептичних умовах
Тривалий безводний період
Морфологічні зміни пупкового комплексу, що
підтримують омфаліт:
Неповна сечова або жовчна нориця
106. Катаральний
омфаліт,
«мокнучий» пупок.
- легке почервоніння (гіперемія) шкіри
пупкового кільця;
- світле слизувате необільне
відокремлюване;
- температура тіла не підвищена;
- самопочуття не страждає;
- періодично утворюється світла
скоринка, під якою розташовуються
грануляції (свіжа сполучна тканина);
- в аналізі крові немає ніяких змін.
Ця стадія розвитку омфаліту добре
піддається місцевої терапії.
107.
108. Гнійний
омфаліт
посилення почервоніння пупкового кільця;
відокремлюване стає мутним, жовто-зеленим, можуть з'явитися домішки
крові;
скоринка стає темною і щільною;
спостерігається поява неприємного запаху;
стан не погіршується , але може з'явитися неспокій у дитини;
температура тіла може підвищуватися до 37,5°С;
в аналізах крові може бути незначний лейкоцитоз (збільшення показника
рівня лейкоцитів).
109. Флегмонозна
форма
• Характеризується поширенням
запального процесу навколо пупка і на
прилеглій до нього тканині. Шкіра навколо
пупка є гіперемованою і набряклою. Якщо
натиснути на прилеглу до пупка ділянку,
то з пупкової ранки виступає гній.
110. Флегмонозний омфаліт
- вихід гіперемії за межі пупкового кільця;
- тканини навколо пупка набряклі, підняті, гарячі на дотик;
- при запаленні лімфатичних судин по їх ходу на шкірі визначаються червоні
смуги;
- венозний малюнок на животі стає більш виражений;
- пальпація області пупка болюча;
- на дні пупкової ранки визначаються виразки ;
- виділення рясне гнійне, темно-коричневого кольору;
- температура тіла стає вище 38°С;
- виражені симптоми інтоксикації ;
- немовлята стають примхливими, неспокійними чи млявими, погано сплять,
відмовляються від грудей, втрачають вагу, з'являються зригування і рідкий
стілець;
- шкірні покриви стають блідими з землистим відтінком;
- в аналізах крові виражений лейкоцитоз, нейтрофільоз , зсув формули крові
вліво , підвищення ШОЕ;
111. Виникає у недоношених дітей і різко
ослаблених дітей.
-запалення йде вглиб тканин;
-шкіра у великому вогнищі запалення стає
багряно-синюшного, різко набряклою і
починає відшаровуватися пластами;
-підлеглі тканини (м'язи, фасції, очеревина)
починають відторгатися, утворюються
глибокі рани, в які може виходити кишечник;
-стан різко порушений, до коми;
-температура тіла вище 39°С;
- в аналізах різко виражена запальна
реакція.
112. • Гангренозна форма –
характеризується
гангренозним розпадом меж
пупкової ранки
• Фунгус – характеризується
розростанням грибоподібної
грануляційної тканини на
поверхні пупкової ранки, що
погано загоюється
113.
114. шкірний свищ;
- перитоніт
(запалення
очеревини);
- абсцеси
(скупчення гною)
різної локалізації;
- пневмонія
(запальний процес
в легенях);
- менінгоенцефаліт
(запалення м'яких
оболонок і
речовини мозку);
- остеомієліт
(запалення у
трубчастих кістках
кісткового мозку);
- ентероколіт
(запалення
кишечника);
- сепсис при
попаданні інфекції
в кров'яне русло.
115. І етап медсестринського процесу
Об’єктивне
обстеження
Медсестринське
обстеження
Анамнестичні
данні
Скарги матері
116. ІІ етап медсестринського процесу
Проблеми
пацієнта
Гіпертермія.
Виділення з
пупкової
ранки.
Млявість.
Широка
пупкова
ранка.
Пупкова ранка
довго не
загоюється
117. ІІІ етап
медсестринськог
о процесу
ВИЗНАЧЕННЯ МЕТИ
МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ДОГЛЯДУ
1. Підготовка пацієнта та взяття матеріалу
для лабораторних досліджень
2. Догляд та медсестринське спостереження
за пацієнтом
3. Виконання лікарських призначень
4. Навчити матір пацієнта маніпуляціям по
догляду
118. ІV етап
медсестринського
процесу
Виконання лікарських призначень: антибіотикотерапія в/м, дезінтоксикаційна
терапія , імунокоригувальна терапія , протиалергічні, симптоматична терапія,
місцева терапія.
Систематичний контроль за температурою тіла, ЧСС, частотою дихання, АТ, добовим
діурезом.
Здійснювати догляд за шкірою, пупковою ранкою.
Годувати дитину в залежності від стану ( з визначенням ДКІ та РКІ ).
Взяття крові на стерильність, на загальний аналіз; сечі на загальний аналіз, вміст
пупкової ранки на м/о, чутливість до антибіотиків.
ПЛАНУВАННЯ ОБСЯГУ МЕДСЕСТРИНСЬКИХ ВТРУЧАНЬ
119. Лікування
Визначення збудника і спектру його чутливості до наявних антибактеріальних
препаратів. Для цього обов'язково виконується посів виділень із пупка.
При катаральному та гнійному омфаліті лікування можна проводити вдома, за
умови гарного самопочуття хворого. При інших формах обов'язкова
госпіталізація в педіатричне або хірургічне відділення.
- для новонароджених щоденні гігієнічні купання у ванні з додаванням настою
ромашки, календули, череди або чистотілу;
- місцева терапія омфаліту проводиться антисептичними розчинами тричі на
добу спочатку 3% пероксидом водню, потім 5% розчином йоду або 2%
діамантовим зеленим.
- накладання мазей з Бацитроцином або Мупироцином (Бактробан),
Левомеколь, Вишневського;
120. Лікування
антибактеріальна терапія засобами широкого спектру дії. Оксацилін спільно з
Гентаміцином, захищені клавуланом амінопеніциліни, цефалоспорини;
- імунотерапія при стафілококової інфекції притивостафилококковим
імуноглобуліном;
- інфузійно-трансфузійна терапія при необхідності, по важкості стану
парентеральне харчування;
- вітамінотерапія, зокрема вітаміни А, С і групи В;
- При некротичному омфаліті проводиться очищення рани від некротізірованих
тканин;
- фізіотерапія ( УФО, електрофорез з антибактеріальними препаратами).
121. V етап медсестринського процесу
ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ ТА
КОРЕКЦІЯ ДОГЛЯДУ
Зникнення інтоксикації, покращання
загального стану
Відновлення апетиту
Корекція мед сестринських втручань
можлива при різних ускладненнях:
треба пам’ятати про сепсис.
122.
123. ретельний гігієнічний догляд за шкірою, особливо навколо пупка;
обробку пуповинного залишку вести «сухим» способом, при відсутності показань до
обробки антисептичними засобами;
з народження встановити контакт «шкіра-до-шкіри» з матір'ю, для заселення шкіри та
пуповинного залишку сапрофітної флорою шкіри матері, початок грудного вигодовування
в перші хвилини життя, спільне перебування з матір’ю;
дотримання протиепідемічних норм і правил медичним персоналом;
- забезпечення належного догляду за шкірою малюка в домашніх умовах (купання,
підмивання, своєчасна зміна підгузника, профілактика попрілостей, контроль стану шкіри
навколо пупка, повітряні ванни, чиста білизна);
127. Етіологія
Несумісність за системою АВО:
-Мати 0(І) – дитина А(ІІ), В(ІІІ)
-Мати А(ІІ) – дитина В (ІІІ)
-Мати В(ІІІ) – дитина А(ІІ)
Несумісність за системою Rh –
фактор:
-Мати Rh(-) – дитина Rh (+)
Несумісність за рідкісними
антигенами:
Kidd, Kell, Duffy, Luteran.
128. ФОРМИ ГХН
• Внутрішньоутробна загибель
плода
• Набрякова форма
• Жовтянична форма
• Анемічна форма
ПАТОГЕНЕЗ
Патологічний гемоліз
еритроцитів (макрофаги
печінки, селезінки, лімфатичних
вузлів, кісткового мозку)
Недостатність ферментативної
системи печінки
129. Клініка
набрякової
форми
В анамнезі –викидні, мертвонародження, попередні
вагітності – недоношеність, діти з ГХН, тяжкі
гестози, прееклампсія
Пренатально – збільшення плаценти, поза «Будди»
Клінічно: блідість, набряк статевих органів, обличчя,
кінцівок, передньої черевної стінки, анасарка, СДР,
геморагічний синдром, серцево – легенева
недостатність
Лабораторно: гіпопротеїнемія, анемія,
тромбоцитопенія
130. Клініка жовтяничної форми
Рання поява
жовтяниці
Інтенсивність
зростає в перші 3-4
доби життя
Етапність появи
жовтяниці – голова,
тулуб, кінцівки,
долоні, підошви
(тяжкий перебіг)
Збільшення печінки,
селезінки –
гепатолієнальний
синдром
Ознаки білірубінової
інтоксикації
Лабораторно:
анемія з
ретикулоцитозом,
еритробластозом
131. Клініка анемічної форми
Блідість щкіри,
слизових
Жовтяниця
помірна,
субіктеричність
склер
Помірне
збільшення
печінки,
селезінки
Неврологічний
статус без
порушень
Анемія з
ретикулоцитозом
Доброякісний
перебіг
132. ГХН виникає, коли білірубін
(некон’югована
гіпербілірубінемія)
накопичується в крові.
Білірубін надходить з
еритроцитів, які розпадаються і
виводяться печінкою.
Види жовтяниці:
🔸рання – з’являється до 36
годин життя дитини, ознака
органічної патології
🔸фізіологічна – наявна у 80%
новонароджених, з'являється
на 3-4 добу, загальний білірубін
не вище 205 ммоль/л.
🔸пролонгована (затяжна) –
після 14 дня життя у
доношених дітей та після 21
дня життя у недоношених
дітей.
🔸пізня – після 7 дня життя
новонародженого, вимагає
ретельного обстеження.
🗣 Патологічна жовтяниця
проявляється через кілька
годин після народження.
Кількість білірубіну в крові
перевищує 256 ммоль/л.
133. Необхідна допомога
лікаря якщо:
🔺забарвлення шкіри
дитини стає жовтим
🔺з‘являється спочатку
на обличчі, а потім
переміщується до
грудей, живота, рук та
ніг
🔺інтенсивність
забарвлення шкіри
збільшується
🔺дитина капризна,
погано спить
🔺дитина
відмовляється від
годування
🔺склера, слизові
оболонки мають жовте
забарвлення.
🔆 У більшості діток
жовтяниця – це
нормальне явище, яке
не несе загрозу для
життя!
134.
135.
136. І етап медсестринського процесу
Медсестринське
обстеження
Скарги матері
-відмова від груді
матері;
-загальна слабкість;
-жовтяниця
Анамнестичні
данні
- повторна
вагітність;
-Rh – кров матері і
Rh + кров плода
Об’єктивно
- адинамія;
- слабкість
смоктання ;
- жовтяниця
- шкіри
138. ІІІ етап медсестринського процесу
ВИЗНАЧЕННЯ МЕТИ
МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ДОГЛЯДУ
Підготовка пацієнта та взяття матеріалу
для лабораторних досліджень
Догляд та медсестринське спостереження
за пацієнтом
Виконання лікарських призначень
139. ПЛАНУВАННЯ ОБСЯГУ
МЕДСЕСТРИНСЬКИХ
ВТРУЧАНЬ
Взяття крові на загальний
аналіз, на резус – фактор, на
визначення рівня білірубіну ;
сечі на загальний аналіз.
Годувати дитину ( з
визначенням ДКІ та РКІ)
грудним молоком або АМС.
Здійснювати догляд за
пупковою ранкою.
Систематичний контроль за
кольором шкіри, ЧСС, рівнем
гемоглобіну, білірубіну.
Виконання лікарських
призначень: (ОЗПК) замінне
переливання крові,
дезінтоксикаційна терапія в/в
крапельно, імунокоригувальна
терапія , жовчогінні препарати,
симптоматична терапія.
141. Лікування
Консервативне:
1. Фототерапія світлом , тривалість 72-96 год. по 8
год.з перервою 2-3 години. Обов’язкова умова –
захист очей та статевих органів, забезпечення
додаткового об’єму рідини (10-15 мл/кг/доба).
Тривалість фототерапії визначається її ефективністю
та рівнем білірубіну в сироватці крові. Ступінь
забарвлення шкіри не відповідає рівню білірубіну в
сироватці крові під час проведення фототерапії та 24
г. після її завершення.
Моніторинг під час фототерапії:
оцінка клінічного стану дитини 3
р/добу (вимірювання T тіла кожні
3 год., контроль ваги тіла);
повторне визначення загального
білірубіну сироватки крові через
4-6 год. після початку фототерапії.
142. Лікування
Консервативне:
2. Інфузійна терапія: перша доба - 5% розчин
глюкози 50 мл/кг з введенням діуретиків (еуфілін –
0,1 мл/кг), потім додають по 20 мл/кг щоденно до
150 мл/кг/добу.
3. Адсорбенти білірубіну з кишечника та
холекінетики (очисна клізма в перші 2 год. після
народження, 5% розчин сульфата магнія,
холестирамін);
4. Активатори функції глюкоранілтрансферази
(фенобарбітал, клофібрат).
143. V етап медсестринського процесу
ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ ТА
КОРЕКЦІЯ ДОГЛЯДУ
Зникнення інтоксикації,
покращання загального
стану
Зникнення анемії,
підвищення гемоглобіну.
Корекція медсестринських
втручань можлива при
ускладненнях ( під час ЗПК).
144. НАКАЗ № 255 ВІД
27.04.2006
1. « Жовтяниця новонароджених»
2. Клінічний протокол надання
неонатологічної допомоги дітям
145. Асфіксія
новонароджених
це окрема нозологічна форма,
яку характеризують лабораторні
ознаки шкідливої дії гіпоксії на
організм плода до або під час
пологів (значний метаболічний
або змішаний ацидоз у крові з
артерії пуповини), а також
клінічні симптоми
кардіореспіраторної і
неврологічної депресії
новонародженого з можливим
наступним розвитком
енцефалопатії і поліорганної
146. Асфіксія новонародженого
-це синдром, що характеризується відсутністю дихання або
окремими нерегулярними і неефективними дихальними рухами
при наявності серцевої діяльності.
Асфіксія - критичний стан новонародженого, обумовлений
зниженням кількості кисню в крові плоду.
147. Допологові чинники ризику, пов’язані з
потребою реанімації новонароджених
• Передчасний розрив оболонок
плода
• Водянка плода
• Переношена вагітність
• Багатоплідна вагітність
• Невідповідність розмірів плода
терміну вагітності
• Лікування матері з
використанням магнію сульфату,
адреноблокаторів
• Наркоманія у матері
• Аномалії розвитку у плода
• Знижена активність плода
• Відсутність допологового
медичного нагляду
• Вік матері <16 або >35 років
Цукровий діабет у
матері
Артеріальна
гіпертензія вагітних
Хронічна
гіпертонічна
хвороба
Анемія або
ізоімунізація
Смерть плода або
н/нар в анамнезі
Кровотечі у II або III
триместрі
вагітності
Інфекція матері
Серцева, ниркова,
легенева,
неврологічна патологія
або захворювання
щитовидної залози у
матері
Багатоводдя/
Маловоддя
149. Наказ Міністерства охорони
здоров’я України
від 28.03.2014 року № 225
«Початкова, реанімаційна і
післяреанімаційна допомога
новонародженим в Україні»
150. На кожних пологах низького ризику потрібна
присутність принаймні одного медичного працівника
(лікаря, акушерки або медсестри), який зможе
розпочати реанімацію і зможе займатися лише
наданням допомоги новонародженому.
Хтось з медичних працівників повинен мати навики,
потрібні для виконання всіх реанімаційних заходів у
повному обсязі.
Під час більшості пологів низького ризику в
акушерських установах I-II рівня початкову
реанімаційну допомогу доношеним
новонародженим повинні надавати акушерки.
152. Заходи після народження дитини
Усі дії медичного персоналу після народження дитини передбачають
стандартне використання універсальних запобіжних заходів:
миття рук,
використання
стерильних
рукавичок,
чистого захисного
медичного одягу,
обережні
маніпуляції з
гострим медичним
інструментарієм,
використання
спеціальних
контейнерів,
безпечне
видалення та
обробку
забруднених
матеріалів і
білизни,
миття, дезінфекцію
і стерилізацію
використаного
обладнання і
гумових рукавичок,
застосування
одноразового
обладнання і
матеріалів
Реанімаційну допомогу надають усім дітям, народженим живими.
153. Ознаки порушеного стану новонародженого
Ціаноз
Брадикардія
Знижений
артеріальний тиск
Пригнічені дихальні
зусилля
Знижений м’язовий
тонус
154. І етап медсестринського процесу
Медсестринське
обстеження
Скарги матері
- Соматичні
захворювання
матері
Анамнестичні
данні
- гестози;
- патологія плода;
- пологові травми
Об’єктивно
-порушення
дихання;
-гіпо- ,
-арефлексія;
-знижена ЧСС
155. ІІ етап медсестринського процесу
Проблеми пацієнта
Апное.
Гіпотонія, атонія м’язів.
Знижена ( відсутня) частота
серцевих скорочень.
Гіпорефлексія, арефлексія.
157. 2-157
Перші 30 сек життя
Невідкладна оцінка стану
новонародженого
Негайно після народження дитини
слід задати такі запитання:
Пологи
Вагітність доношена?
Немає залишків меконію?
Дихає або кричить?
М’язовий тонус добрий?
30
СЕКУНД
Приблиз-
ний час
Стандартний
догляд
Теплі пелюшки
Час народження
На живіт матері
Обсушити/
стимулювати
Так
159. Невідкладна оцінка стану новонародженого
Негайно після народження дитини
слід задати такі запитання:
Пологи
Вагітність доношена?
Немає залишків меконію?
Дихає або кричить?
М’язовий тонус добрий?
30
СЕКУНД
Приблиз-
ний час
• покликати на допомогу;
• перетиснути і перерізати
пуповину;
• інформувати матір, що
дитині буде надано
допомогу;
• перенести немовля на
реанімаційний стіл або
іншу відповідну теплу,
чисту і суху поверхню;
• надати початкову
допомогу
ні
160. Недоношену
дитину (< 37
тиж)
• у разі відсутності самостійного дихання
швидко декілька разів «відтискають» кров, що
міститься у пуповині, в напрямку до дитини ;
• за наявності самостійного дихання
перетискання пуповини здійснюють не скоріше,
ніж через 30 - 60 с після народження,
утримуючи дитину протягом цього часу нижче
рівня плаценти .
переносять на реанімаційний стіл або іншу
відповідну теплу і суху поверхню незалежно
від стану після народження, після чого
надають початкову допомогу і повторно
оцінюють стан :
161. 2-161
Початкові кроки - перші 30 сек.
Зігріти
Забезпечити правильне положення;
звільнити дихальні шляхи * (за
потребою – апное та ДР)
Обсушити,
знову надати положення
ОЦІНИТИ СТАН
Дати О2 (за потребою)
* Передбачити потребу інтубувати трахею у цей момент
164. Обсушити, стимулювати дихання,
знову надати положення
Обсушування новонародженого і видалення мокрих пелюшок, щоб запобігти
втратам тепла, і надання голові положення, що забезпечує прохідність
дихальних шляхів
Ретельно
обсушити
Забрати мокру
пелюшку
Знову надати
голові
положення
167. Після надання початкової
допомоги
Другий
сценарій
30-60 сек
життя
тільки ДР – СРАР та / або додатковий кисень (СИПАП –
терапия от английского Continuous Positive Airways Pressure )
(CPAP) – метод создания постоянного положительного
давления в дыхательных путях.
Оцінити :
наявність й адекватність самостійного дихання;
ЧСС (у дитини з адекватним самостійним диханням):
• Перший сценарій 30-60 сек життя
якщо дитина не дихає самостійно або має дихання типу
ґаспінґ, ЧСС не визначають,
негайно розпочинають ШВЛ маскою – використовуємо
повітря для ГВ 32 тиж. І більше
169. Якщо ЧСС ≥ 100 за 1 хв. і наявне адекватне
самостійне дихання:
• поступово припиняти ШВЛ, зменшуючи її тиск і частоту;
• оцінити наявність центрального ціанозу та інших дихальних розладів під
час самостійного дихання: втягнення податливих ділянок грудної клітки,
тахіпное > 60 за 1 хв. Або стогін на видиху;
• за відсутності центрального ціанозу й інших ДР після припинення ШВЛ у
дитини з ТГ > 34 тиж слід викласти її на грудну клітку матері,
забезпечивши контакт шкіра-до-шкіри, накрити теплою пелюшкою і
ковдрою і розпочати спостереження:
170. Якщо ЧСС ≥ 100 за 1 хв. і наявне адекватне самостійне
дихання (2)
Спостереження
− кожні 15 хв. оцінювати адекватність самостійного дихання, ЧСС і
наявність центрального ціанозу;
− кожні 30 хв. контролювати температуру тіла;
− заохочувати матір і допомогти їй розпочати грудне
вигодовування;
− не залишати дитину без медичного нагляду
171.
172. 2. Якщо ЧСС ≥ 100
за 1 хв. і відсутнє
самостійне дихання:
продовжити ШВЛ протягом
наступних 30 секунд і передбачити
потребу інтубувати трахею.
173. призначити СРАР або
вільний потік кисню;
перевести дитину у
відділення інтенсивної
терапії (неонатального
догляду і лікування).
174. Якщо ЧСС <100, але ≥ 60 за 1
хв. незалежно від характеру
дихання
продовжувати ШВЛ;
• додатково оцінити ефективність ШВЛ;
• передбачити потребу інтубувати трахею
175. Якщо ЧСС <
60 за 1 хв.:
негайно розпочати непрямий масаж серця
з частотою 90 компресій за 1 хв.;
продовжувати ШВЛ з частотою 30 за 1 хв.
паралельно з непрямим масажем серця;
передбачити потребу використати 90-100
% кисень;
передбачити потребу інтубувати трахею;
розпочати паліативну допомогу дитині з
терміном гестації менше 25 тиж
176. Під час проведення
ШВЛ перевіряти ЧСС і
наявність
самостійного дихання
приблизно
кожні 30-60 с., поки
ЧСС не перевищить
100 за 1 хв. і не
встановиться
адекватне самостійне
дихання.
177.
178. Основні
принципи
лікування
перинатального
ураження ЦНС
та пологової
травми в
гострий період
Посиндромна
терапія
Терапія лікворно-гіпертензійного синдрому
Діакарб 80-100 мг/кг/добу перорально, підтримуюча доза
30-50 мг/кг/добу
Фуросемид 1 мг/кг/добу внутрішньовенно струминно
Дексаметазон 0,1 мг/кг внутрішньовенно
Ізосорбіт 2 мг/кг внутрішньовенно
Люмбальна пункція
Гемостатична терапія
Плазма свіжозаморожена 10-15 мл/кг внутрішньовенно
крапельно
Вікасол 0,2-0,5 мл внутрішньовенно, внутрішньом’язово
Діцинон 1,0 мл одноразово, далі по 0,5 мл 1 р / добу 5 діб
10% глюконат кальцію 2-3 мл внутрішньовенно
182. ПЛАНУВАННЯ
ОБСЯГУ
МЕДСЕСТРИНСЬКИХ
ВТРУЧАНЬ
Надати правильне
положення дитині,
обсушування ,
зігрівання
Відсмоктування слизу з
дихальних шляхів,
інтубація
Здійснювати ШВЛ,
тактильну стимуляцію,
непрямий масаж серця.
Систематичний
контроль за кольором
шкіри, ЧСС, частотою
дихання, температурою
тіла.
Виконання лікарських
призначень: корекція
метаболічних
порушень,
протишокова терапія,
симптоматична терапія
( протисудомні ,
сечогінні, відновлення
функції серцево –
судинної та дихальної
систем).
183.
184. Оцінити колір шкіри:
1. Рожевий або локальний ціаноз – спостереження і моніторинг;
2. Синій – дати кисень.
185.
186. Тактильна стимуляція дихання:
- удари по п'ятці;
- подразнення підошви ;
- подразнення шкіри вздовж хребта.
Забороняється !!!
- Зрошувати холодною чи гарячою водою;
- Давати струмінь кисню на обличчя;
- Стискувати грудну клітку;
- Бити по сідницях.
189. V етап медсестринського процесу
ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ ТА
КОРЕКЦІЯ ДОГЛЯДУ
Усунення гіпоксії, покращання
загального стану.
Відновлення або збільшення
ЧСС
Корекція медсестринських
втручань можлива при різних
ускладненнях
( метаболічні порушення,
гіпоксично – ішемічна
енцефалопатія).
192. Основні терміни, параметри, характеристики:
Пологова травма - Об’єднує порушення цілісності тканин та
органів дитини, що виникли під час пологів.
Пологова пухлина - Набряк м’яких тканин провідної ділянки
при народженні голови.
Кефалогематома - Крововилив під окістя будь-якої кістки
черепа.
Нижній дистальний параліч Дежерін-Клюмпке - Ураження
середнього та нижнього пучків плечового сплетіння (С7-Т1).
Тотальний параліч верхньої кінцівки (параліч Керера) -
Тотальний параліч верхньої кінцівки (С5-Т1).
193.
194.
195. Пошкодження кісток:
Кефалогематома- крововилив під окістя будь-якої кістки черепа (в
ділянці 1 чи обох тім’яних кісток, рідше – потиличної).
Спостерігається в 0,2-0,3% новонароджених.
Причина – відшарування окістя при рухах голови по пологовим шляхам,
рідше – тріщини черепа.
Характеризується пружною консистенцією, не переходить на сусідню
кістку, не пульсує, безболісна, при пальпації відчувається флюктуація.
Поверхня шкіри над нею не змінена. В перші дні може збільшуватися.
Через 1-1,5 міс може кальцифікуватися та нагноюватися.
Проводять диференційну діагностику з пологовою пухлиною.
В плані обстеження: рентген черепа, загальний аналіз крові
(тромбоцити), згортання крові.
Лікувальна тактика: спокій, прикладання холоду до голови, діцинон
(вікасол), при розмірах до 6см в діаметрі може самостійно
розсмоктатися, а при більших розмірах – необхідна аспірація на 10-14
день життя в хірургічному стаціонарі чи в дитячому відділені
інституту нейрохірургії.
196.
197. Внутрішньочерепна
пологова травма
ушкодження мозку плода під
час пологів унаслідок
механічних дій (на тлі
внутрішньоутробної гіпоксії
або без неї), які спричинюють
здавлювання або
розтрощення мозку, розрив
тканин і, як правило,
крововилив.
198. Внутрішньочерепна пологова травма
(гіпоксична енцефалопатія)
• Стадія ІІ – збудження:
• Загальне збудження, активні
некоординовані рухи,
гіпертонус, тремор, клонічні
судоми, напруження великого
тім’ячка. Периферичний ціаноз.
Розлади дихання, тахікардія.
Формуються парези і паралічі.
• Стадія ІІІ –повільного
відновлення функції ЦНС,
відставання в фізичному та
психічному розвитку.
Стадія І – загального пригнічення: зниження
м’язового тонусу, відсутність активних рухів,
зниження фізіологічних рефлексів. Ністагм,
косоокість, симптом Грефе. Блідість, ціаноз,
розлади дихання, брадіаритмія, аритмія.
Клінічна картина визначається локалізацією і
розмірами крововиливу
199. І етап медсестринського процесу
Медсестринське
обстеження
Скарги матері
- неспокій;
-зригування
Анамнестичні
данні
-вузький таз у
-матері ;
-тривалі пологи
Об’єктивно
-мозковий крик;
- гіпертонус
м’язів;
-випинання
тім’ячка
201. ІІІ етап
медсестринськог
о процесу
ВИЗНАЧЕННЯ МЕТИ
МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ДОГЛЯДУ
1. Догляд та медсестринське
спостереження за пацієнтом
2. Виконання лікарських призначень
3. Навчити матір пацієнта маніпуляціям по
догляду в відновному періоді.
203. ІV етап
медсестринського
процесу
ПЛАНУВАННЯ ОБСЯГУ МЕДСЕСТРИНСЬКИХ
ВТРУЧАНЬ
Надати дитині правильне положення.
Годувати дитину в залежності від збереження
рефлексів ( ДКІ, РКІ).
Здійснювати догляд під час зригування,
блювання, при судомах.
Систематичний контроль за руховою
активністю, ЧСС, частотою дихання, АТ.
Виконання лікарських призначень:
дезінтоксикаційна терапія в/в крапельно,
дегідратаційна, антигеморагічна терапія,
корекція метаболічних порушень, протисудомні
204.
205. Лікування
гіпоксично –
ішемічної
енцефалопатії
Підтримувати нормальну температуру тіла
(36.0*С-37,0*С) і нормальний вміст глюкози
в крові (>2,5 ммоль/л)
Уникати гіпертермії (>38*С), що може
призвести до більш серйозних уражень
мозку
Регулярно перевіряйте температуру тіла
кожні 15-30 хвилин
Організувати транспортування дитини в
лікарню з відділенням інтенсивної террапії
новонароджених або дітей раннього віку
206. V етап медсестринського процесу
ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ
ТА КОРЕКЦІЯ
ДОГЛЯДУ
Зникнення
неврологічних
синдромів, покращання
загального стану.
Корекція
медсестринських
втручань можлива в
відновному періоді.
207.
208. Шкала NIPS
використовується
для оцінки болю
новонароджених
дітей до 1 року
Включає оцінку з 6 показників :
• вираз обличчя
• плач
• дихання
• руки
• ноги
• стан збудження
• Рівень болю виражений у вигляді суми
балів за кожен з 6 показників. Мінімальна
кількість – 0, максимальна – 7. Сума
балів вище 3 означає про наявність
болю. Іноді низький бал спостерігається
у малюків в дуже важкому стані на тлі
медикаментозної седації.
