SlideShare uma empresa Scribd logo
1 de 40
Презентацію підготувала :
Савицька Андріана Андріївна, 2014 р.


Чисельність і причини її
зміни: Зустрічається дуже
рідко. Відомо лише де-кілька
знахідок в Україні.
Основними факто-рами, що
призводять до зниження
чисель-ності, є значне
скорочення місць, придатних
для гніздування та збору
корму, знищення гнізд цього
виду під час оранки
полів, луків або скошування
рослин та загибель дорос-лих
особин при обробках полів
пестицида-ми.

ДЖМІЛЬ ЧЕРВОНУВАТИЙ
BOMBUS (MEGABOMBUS)
RUDERATUS (FABRICIUS, 1775)







Режим збереження популяції та
заходи з охорони: Охороняється в
Українському
степовому, Опукському, Карадазькому
ПЗ та у ПЗ «Ме-добори». Необхідно
створити заказники і нові заповідники в
інших місцях мешкання виду.
Розмноження та розведення у
спеціально створених умовах: В
умовах неволі розмноження ускладнене
особливостями біології цього виду.
Прове-дені поодинокі успішні
експерименти по за-снуванню гнізд
молодими матками у неволі.
Господарське та комерційне
значення: Запилювач квіткових
рослин, в тому числі
сільськогосподарських, таких як
огірки, гар-бузи та інші бахчеві
культури.




Чисельність і причини її
зміни: Чисельність невідома, за
останні 20 років в Україні достеменно
задокументованих знахідок немає.
Можливі причини зникнення в Україні:
руйнування місць перебування виду
(вирубування природних розріджених
лісів, насадження деревних
монокультур), зміни у структурі
землекористування, рекреаційне
навантаження, застосування пестицидів
тощо.





Режим збереження популяцій
та заходи з охорони: Вид
занесено до Конвенції про
міжнародну торгівлю видами
дикої фауни та флори, які
перебувають під загрозою
зникнення (1973), Червоної
книги МСОП та ін. Вкрай
необхідне створення
ентомологічних заказників чи
мікрозаповідників у місцях
виявлення популяцій виду.
Додаток ІІ Бернської конвенції.
Розмноження та розведення у
спеціально створених
умовах: Відомостей немає.
Господарське та комерційне
значення: У деяких країнах на
чорному ринку ціна 1 особини,
залежно від рідкісності підвиду
та форми, може досягати 5–40
євро.






Причини зміни
чисельност не зясовані
Особливості біології та
наукове
значення: Грабові
діброви, підстилка та
верхні шари ґрунту.







Морфологічні ознаки: Тіло
завдовжки 15–18 мм. Забарвлення
— від світло-жовтого до
коричневого. На метазонітах добре
розвинені три ряда горбочків.
Гоноподії з розвиненим шипом по
передньому краю телоподіта.
Режим збереження популяцій та
заходи з охорони: Збереження
біотопів.
Розмноження та розведення у
спеціально створених
умовах: Відомостей немає.
Господарське та комерційне
значення: Відомостей немає.


Чисельність і причини її
зміни: Низька. З кінця 1970-х рр.
постійно скорочує ареал і
чисельнісь. Фактично зникла в
басейнах річок Пн.
Приазов’я, Сів. Дінця, стала
рідкісною в басейнах Дніпра і Пд.
Бугу і нечисленною в Дністрі.
Зникнення типових біотопів у
результаті зміни
гідрологічного, хімічного, біологі
чного режимів
водойм, спричиненої в першу
чергу випрямленням руслових
ділянок, гідротехнічним
будівництвом, а також







Живиться дрібними
організмами планктону і
бентосу, падаючими у воду
комахами, часто водоростями
й ікрою риб.
Режим збереження
популяцій та заходи з
охорони: Відомостей немає.
Господарське та комерційне
значення: Промислового
значення не має. Об’єкт
аматорського вилову.




Чисельність і причини її
зміни: У деякі роки
місцями, наприклад, у
Луганському
ПЗ, нерідкісний вид, але
загалом зустрічаються
лише поодинокі особини.
Причини зменшення
чисельності: знищення
природних
біотопів, застосування
пестицидів, випалювання
трави.







Режим збереження популяцій
та заходи з охорони: Як
компонент біоценозу пасивно
охороняється у заповідниках
пд. України, зокрема у
Луганському ПЗ. Доцільним є
створення ентомологічних
заказників у місцях постійного
перебування виду.
Розмноження та розведення у
спеціально створених
умовах: Відомостей немає.
Господарське та комерційне
значення: Відомостей немає.






Чисельність і причини її
зміни: У головних біотопах —
приблизно 10–15 особин на 1 м2.
Причини зниження чисельності:
антропогенний тиск на біотопи в
рекреаційних зонах.
Особливості біології та наукове
значення: Мешкає на вапнякових
скелях на безліссі.
Морфологічні ознаки: Черепашка
широко-веретеноподібна, рогового
кольору, з 8–9 обертами та
внутришнім армуванням
останнього оберту, добре помітним
з устя. Висота черепашки — 7,5–
9,5 мм, її ширина — 2,8–3,5 мм.







Режим збереження популяцій
та заходи з
охорони: Збереження біотопів.
Розмноження та розведення
у спеціально створених
умовах: Не здійснювалися.
Господарське та комерційне
значення: Відомостей немає.


Чисельність і причини її
зміни: Невідома. У 1999 р. у
Дунайському заповіднику було
обліковано 330-470 особин. На овах Кременчуцького
водосховища, у Чорноморському
заповіднику, в дельті Дністра
мешкає по 10–50 тварин. У
Донецькій та Луганській областей
чисельність оцінюють у 500–600
особин. Причини змiни
чисельностi: трансформація водноболотних угідь. Суттєво погіршило
ситуацію депресія популяцій
водяної нориці — основної жертви
хижака.







Режим збереження популяцій та
заходи з охорони: Занесено до ІІ
видання ЧКУ, Червоного списку МСОП
і як вид, що підлягає охороні, до
Бернської конвенції. Охороняється на
території державних заповідників
(Дунайський, Луганський, Український
степовий, Чорноморський, Карпатський,
Канівський, Розточчя, Поліський та ін.),
національних парків та інших об`єктів
ПЗФ.
Розмноження та розведення у
спеціально створених умовах: Добре
розмножується, але в Україні не
розводять.
Господарське та комерційне
значення: Був мисливським видом.




Чисельність і причини її зміни: Скрізь
зустрічається рідко, але в окремих біотопах
щільність виду може досягати 3–5 гнізд на
1 га. До зниження чисельності призводить
значне скорочення місць, придатних для
гніздування та збору корму, знищення гнізд
під час оранки полів або скошування
рослин та загибель дорослих особин при 
обробках полів пестицидами. Матки також
гинуть під час спалювання восени сухого
листя та навесні через різні захворювання.


Режим збереження популяції та
заходи з охорони: Охороняється в
заповідниках степової та
лісостепових зон. Необхідно
створити нові заказники і
заповідники в інших місцях
мешкання виду. Для відновлювання
чисельності виду можна
створювати мікрозаказники із
штучними гніздовими
конструкціями для поселення
джмелів.
Режим збереження популяцій та
заходи з охорони: Проводились
поодинокі експерименти по
утриманню гнізд у неволі. Методи
промислового штучного
розведення для цього виду не
розроблені.
Господарське та комерційне
значення: Запилювач багатьох
квіткових рослин, в тому числі
сільськогосподарських, таких як
плодовоягідні культури, конюшина,
люцерна.




Чисельність і причини її
зміни: Загальна чисельність в
Україні становить біля 500–800
пар. У Сх. Поліссі в останні
десятиріччя чисельність виду
зменшилась майже в 3 рази. В
Лісостепу перестав гніздитися ще в
1920-х рр.
Причини зміни
чисельності: вирубування
заплавних лісів, використання
пестицидів
та, можливо, конкуренція за місця
гніздування з більш численною
жовною сивою.







Особливості біології та наукове
значення: Гніздовий, осілий і
кочовий птах. Оселяється в
листяних і мішаних лісах,
переважно річкових долин. У
другій половині квітня утворює
пари і видовбує дупла, переважно
в м’яких породах дерев. Кладки з
2–8 яєць з’являються у другій
половині травня — на початку
червня. Пташенята залишають
гніздо в червні–жовтні. Живиться
переважно мурахами та їхніми
лялечками, може їсти плоди
вишні, черешні, шовковиці.
Режим збереження популяцій
та заходи з охорони: Відомостей
немає.
Господарське та комерційне
значення: Відомостей немає.




Чисельність і причини її
зміни: Європейську гніздову
популяцію оцінено у 8,4–13
тис. пар. Чисельність
української популяції стала
поступово зменшуватися ще у
середині ХХ ст. Станом на
2000 р. вона оцінена в 30–40
пар, але вже в 2004 р. — в
250–300 пар. Це пов’язано з
проведенням детальніших
наукових дослідженнь. На
чисельність виду негативно
впливає знищення старих
ділянок лісу, де птахи
гніздяться; знищення біотопів
полювання, відстріл птахів
для виготовлення опудал.

Режим збереження популяцій та
заходи з охорони: В Україні під час
гніздування охороняється в
Поліському, Рівненському, Кримському
ПЗ, Карпатському БЗ, НПП
«ДеснянськоСтарогутський». Вид
включено до ЧКУ (1994), CITES
(Додаток ІІ), Боннської (Додаток ІІ) та
Бернської (Додаток ІІ) конвенцій. Для
покращання охорони необхідні:
збалансоване ведення лісового
господарства, створення
мікрозаказників радіусом 0,5 км навколо
гнізд, створення штучних
гніздівель, посилення контролю за
незаконним відстрілом.

Розмноження та розведення у
спеціально створених умовах: Відомі
випадки успішного розмноження у
неволі в Іспанії з 2006 р.

Господарське та комерційне
значення: Відомостей немає.




Чисельність і причини її
зміни: По Україні чисельність
досягає 400–450 пар. У
Волинській обл. 50–60
пар, Рівненській — 60–
70, Львівській — 30–
40, Закарпатській — 30–
40, Івано-Франківській — 30–
40, Чернівецькій — 8–
10, Київській — 25–
30, Чернігівській — 40–
50, Сумській — 10–12.
Чисельність у Європі сягає 7,8–
12 тис. пар з тенденцію до
зростання. При-чини зміни
чисельності: деградація місць
гніз-дування через вирубування
лісів, меліорація лісових угідь у
смузі Лісостепу, фактор
непокою.





Режим збереження популяцій та
заходи з охорони: Занесений у
Додаток ІІ Бернської
конвенції, Додаток ІІ Боннської
конвенції, Додаток угоди
AEWA, до категорії ІІІ Переліку
видів фауни Єв-ропи, що
підлягають особливій охороні
(SPEC), у Додаток ІІ Конвенції
CITES. Охороняється на
заповідних територіях Полісся та
Карпатсько-го р-ну. У місцях
гніздування виду та регуляр-ного
перебування під час міграцій
необхідно створити
природоохоронні об'єкти.
Розмноження та розведення у
спеціально створених
умовах: Розмножується у
зоопарках.
Господарське та комерційне
значення: Відомостей немає.








Чисельність і причини її
зміни: Незначна (поодинокі
особини), подекуди
трапляються частіше.
Причини зміни
чисельності: хімічне та
органічне забруднення
води, гідротехнічне
будівництво, меліорація тощо.
Режим збереження
популяцій та заходи з
охорони: Відомостей немає.
Господарське та комерційне
значення: Відомостей немає.



Особливості біології та наукове
значення: Зустрічається в заплавах
вздовж берегів водотоків. Має
дворічну генерацію. Літ імаго — з
травня до вересня. Самка відкладає
по одному до 300 яєць у тканини
листків і стебел водяних рослин
через надрізи, зроблені яйцекладом.
Личинки розвиваються переважно
у проточній воді; у стоячих і слабко
проточних водоймах зустрічається
рідко.




Чисельність і прічини її
зміни: Щільність популяцій
зазвичай дуже низька —
реєструються поодинокі
знахідки. У При-сивашші та по
р. Сів. Донець — до 0,2–1,0 ос.
на 1 км маршруту (до 5,0
ос./га). У Гірському Криму
щільність популяцій найвища і
місця-ми досягає 0,3–4,0
ос./км, або 0,3–13,3 ос./га.
Причини зміни
чисельності: скорочення площ
біотопів, придатних для
перебування виду, зменшення
кормової бази та знищення змій
людиною.





Режим збереження популяцій та
заходи з охорони: Вид перебуває
під особливою охороною Бернської
конвенції (додаток ІІ). Трапляється
принаймні у 18 ПЗ і НПП України.
Серед насе-лення існує впевненість
щодо надзвичайної отруйності
виду, в результаті чого мідянки
знищуються при будь-якій нагоді.
Тому необ-хідними заходами
охорони є розширення за-повідної
мережі та роз’яснювальна робота з
населенням.
Господарське та комерційне
значення: Незначне внаслідок
низької щільності популяцій.







Чисельність і причини її
зміни: Нечичсленна. Причинами цьго
є порушення типових біотопів у
результаті зміни
гідрологічного, хімічного, біологічног
о режимів водойм, спричиненої
гідротехнічним будівництвом;
забруднення води та надмірний вилов.
Режим збереження популяцій та
заходи з охорони: Відомостей немає.
Господарське та комерційне
значення: Через незначну чисельність
та невеликі розміри промислового
значення не має.

Особливості біології та наукове
значення: Прісноводний жилий вид
гірських та передгірних глибоких
ділянок річок з швидкою течією,
чистою, добре насиченою киснем
водою та з кам’янистим, піщаним
або глинистим дном. Статевозрілим
стає в 2–3 роки. Нереститься в
березні–травні в місцях з
дрібнокам’янистим дном і
залишками торішньої рослинності.
Плодючість до 5 тис. ікринок; ікра
дрібна, клейка. Живиться
придонними організмами, зокрема,
личинками комах, червами, зрідка
ікрою та мальками інших риб.



Чисельність і причини її
зміни: На сх. України зустрічається
частіше за перегузню, в Пн.-Зх.
Причорномор`ї — рідкісний вид, в
Центральній Україні реєструється
спорадично. На заплавних
територіях Середнього Дніпра в
2002–06 рр. обліковано не більш 2
особин на о-в. Щільність населення
виду тут склала лише 1,4–1,7
особин на 100 га. Змiни
чисельностi: в 1930-х рр. заготівля
шкурок в Україні була рівні 120 тис.
на рік, в 1960-х рр. становила 2–3
тис. Зниження чисельності
продовжується і зараз. Причиною
зниження чисельності слід вважати
як безпосереднє винищення, так і
зменшення трофічної бази.





Режим збереження популяцій
та заходи з охорони: Занесений
до Червоного списку МСОП, і
ІІІ додатку до Бернської
конвенції. Спеціально не
охороняється.
Розмноження та розведення у
спеціально створених
умовах: Добре звикає до
неволі, проте в Україні не
розводять.
Господарське та комерційне
значення: Мисливський вид.
Особливості біології та наукове
значення: Осілий вид. Заселяє
біотопи, де поєднуються відкриті
простори з лісовими масивами. На
Поліссі — похідні
березняки, осичники, розладнані корінні
соснові деревостани по окраїнах
боліт, с/г угідь, зрубів тощо. У Карпатах
— на висоті понад 800 м н. р. м. на межі
лісу та субальпійського поясу...
Живиться безхребетними (переважно
пташенята), ягодами
чорниці, журавлини, сережками, бруньк
ами і кінцевими пагонами
берези, вільхи, верби тощо.

Режим збереження популяцій та
заходи з охорони: Накопичено досвід зі
штучного розведення у
Росії, Німеччині, Польщі, Швеції тощо.

Господарське та комерційне
значення: В минулому мисливський
вид, на який заборонене полювання.




Чисельність і причини її
зміни: На початку 1970 рр. в
Україні нараховували близько
66,6 тис., у 1980 р. — 20,8
тис., у 2007 р. — 13,3 тис. ос.
Найбільша чисельність виду у
Житомирській обл. (3426 ос. у
2007 р.). Зниження чисельності
зумовлюють: сукцесійні зміни
біотопів
існування, лісогосподарська
діяльність, деградація болотних
систем, випасання
худоби, браконьєрство, чинник
непокою, особливо у періоди
токування та гніздування.




Чисельність і причини її
зміни: Європейська
популяція налічує 110–220
тис. пар. В Україні
чисельність дуже низька
і, ймовірно, далі знижується.
Орієнтовно гніздиться до 30
пар. У більшості країн
відзначено тенденцію до
зменшення чисельності, що
обумовлено зменшенням
кількості придатних для
гніздування місць, загибеллю
птахів у суворі багатосніжні
зими, збідненням кормової
бази, застосуванням
отрутохімікатів у сільському
господарстві, загибеллю на
дорогах. Режим збереження
популяцій та заходи з
охорони: Даних не достатньо.
Розмножується в зоопарках.
Легко звикає до людини.
Господарське та комерційне
значення: Регуляція
чисельності мишоподібних
гризунів.



Чисельність і причини її
зміни: Європейська
популяція налічує 110–220
тис. пар. В Україні
чисельність дуже низька і,
ймовірно, далі знижується.
Орієнтовно гніздиться до 30
пар. У більшості країн
відзначено тенденцію до
зменшення чисельності, що
обумовлено зменшенням
кількості придатних для
гніздування місць, загибеллю
птахів у суворі багатосніжні
зими, збідненням кормової
бази, застосуванням
отрутохімікатів у сільському
господарстві, загибеллю на
дорогах.
Чисельність і причини її зміни: Загальна
чисельність в Україні орієнтовно становить 4–5
тис. пар і зберігає загальну тенденцію до
зниження. Зараз найбільша щільність
спостерігається в Одеській, Луганській та
Харківській обл. (до 1 тис. пар у кожній). У
Кіровоградській обл. в 2005 р. гніздилося 100–120
пар. Причини зміни чисельності: деградація місць
гніздування, застосування отрутохімікатів, пряме
винищення хижаками, браконьєрство, загибель на
місцях зимівлі.

Режим збереження популяцій та заходи з
охорони: Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення: Може
приносити користь, знищуючи сарану та інших
шкідників сільского господарства під час їх
масового розмноження.




Особливості біології та наукове
значення: Гніздовий перелітний
птах. Прилітає у кінці квітня — на
початку травня. У лісовій смузі
гнізда влаштовує в дуплах; у
степовій — заселяє нори у схилах
урвищ, нерідко поряд із
бджолоїдкою звичайною.
Гніздиться окремими парами або
колоніями до 5 пар. Кладка у
травні–червні, з 3–6 яєць.
Насиджують самка і самець
протягом 18–19 днів. Має один
гніздовий цикл. Пташенята
вилітають з гнізда у віці 26–28
днів, у липні. Осінній відліт у
серпні–вересні. Живиться
великими комахами та дрібними
хребетними.


Чисельність і причини її
зміни: Можливо, окремі пари
зрідка гніздяться на малих річках
Пн. Приазов`я. Світова популяція
на початку ХХ ст. складала біля 100
тис. ос., зараз скоротилась до 15
тис., але останнім часом
чисельності стабілізувалася і навіть
зростає.

Причини зміни
чисельності: зменшення
площ, придатних для гніздування
через зарегулювання стока
річок, меліоративні
роботи, незаконне
полювання, загибель у сітках при
промисловому вилові риби.


Режим збереження популяцій та
заходи з охорони: Вид занесено до ЧКУ
(1994), Європейського червоного
переліку, у Додаток І Директиви Ради
Європи про охорону диких птахів, у
Додаток І Боннської конвенції, Додаток
II Бернської конвенції, Додаток II
Конвенції CITES і угоди AEWA.
Охороняється разом з ін. водоплавними
птахами у заповідниках, НПП та
заказниках загальнодержавного
значення на Азово-Чорноморському
узбережжі.

Розмноження та розведення у
спеціально створених умовах: Зрідка
розмножується у зоопарках.

Господарське та комерційне
значення: Відомостей немає.




Чисельність та структура
популяцій: Трапляється
поодинці або
невеликими групами.
 Наукове значення:
Циркумбореальний
вид, один з двох
представників роду у
флорі України.

Режим збереження популяцій та
заходи з охорони: Охороняється у
Карпатському та Ужанському
НПП, Карпатському БЗ. Необхідно
контролювати стан популяцій на
вказаних територіях, виявити нові
місцезнаходження виду та
здійснювати заходи, спрямовані на
збереження старих лісових масивів.





Розмноження та розведення у
спеціально створених умовах:
Відомостей немає.
Господарське та комерційне
значення: Відомостей немає.










Наукове значення: Реліктовий вид з
диз’юнктивним ареалом.
Причини зміни чисельності: Освоєння
характерних для виду екотопів — гірських
заболочених вільшняків, надмірна
рекреація, випас, витоптування. Як
декоративна рослина інтенсивно
використовується для виготовлення букетів.
Розмноження та розведення у спеціально
створених умовах: Вирощують у багатьох
ботанічних садах, використовують в
озелененні.
Господарське та комерційне значення:
Декоративне, протиерозійне, ґрунтозахисне,
цінне селекційне.

Режим збереження популяцій та заходи
з охорони: Охороняють в
«Ужанському» НПП, у пам’ятці
природи «Бузок угорський» (Львівська
обл.). Необхідно надати охоронний
статус усім відомим природним
оселищам. Заборонено збирання квітів,
несанкціоноване викопування для
пересаджування, руйнування й
порушення екологічного режиму
локалітетів, зокрема осушення
територій та штучна посадка
декоративних видів, суцільні рубки лісу
в місцях зростання виду.






Чисельність та структура
популяцій: Трапляється
поодинці або
невеликими групами.
Причини зміни
чисельності: Збирання
населенням,
вирубування лісів.





Режим збереження популяцій та заходи з
охорони: Охороняється в Карпатському
БЗ, ПЗ
«Розточчя», Канівському, Кримському та
Ялтинському гірсько-лісовому ПЗ, а також
в НПП «Святі Гори».
Розмноження та розведення у спеціально
створених умовах: Зберігається в колекції
культур шапинкових грибів Інституту
ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН
України.

Господарське та комерційне значення:
Руйнівник деревини. Гриб їстівний у
молодому віці.


Чисельність та структура
популяцій: Трапляється
поодинці.
 Причини зміни
чисельності: Збирання
населенням, вирубування
лісів
 Режим збереження
популяцій та заходи з
охорони: Охороняється в
Карпатському біосферному
та Кримському ПЗ, а також
у НПП «Святі Гори».





Розмноження та розведення у
спеціально створених умовах:
Зберігається в колекції
культур шапинкових грибів
Інституту ботаніки ім. М.Г.
Холодного НАН України.

Господарське та комерційне
значення: Паразит.
Розвивається на корінні дерев
листяних порід, спричиняючи
білу гниль. Гриб їстівний у
молодому віці.
Наукове значення:
Європейськосередземноморський вид на
пн. межі диз’юнктив
Причини зміни чисельності:
Рекреація, випасання, вирубув
ання лісів, викопування бульб
як лікарської
сировини, забудова, розорюва
ння.ного ареалу.
Господарське та комерційне
значення:
Декоративне, лікарське.








Режим збереження популяцій та заходи
з охорони: Занесено до Додатку II
CITES. Охороняється у
Карадазькому, Кримському, Ялтинськом
у гірсько-лісовому, «Мис Мартьян»
ПЗ, у заповідних об'єктах
загальнодержавного та місцевого
значення. Необхідний облік, моніторинг
та охорона
місцезростань, культивування в
ботанічних садах з метою репатріації в
природні місцезростання. Заборонено
заготівлю рослин, порушення умов
місцезростання.

Розмноження та розведення у
спеціально створених умовах:
Культивують в Національному
ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН





Причини зміни
чисельності: Не
досліджені.
Чисельність та
структура популяцій:
Трапляється дуже
рідко, у вигляді
поодиноких або
зібраних у групи по
6–8, рідко 15
плодових тіл.







Режим збереження популяцій та
заходи з охорони: Необхідно
підтримувати в колекціях чистих
культур.
Розмноження та розведення у
спеціально створених умовах:
Відомостей немає.
Господарське та комерційне
значення: Ґрунтотвірне. Належить
до так званих грибівквітів.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесено
до Додатку ІІ CITES. Охороняється у Карпатському та
Дунайському БЗ, Канівському, Поліському, Рівненський,
Ялтинському гірсько-лісовому, Карадазькому, «Медобори »
та «Розточчя» ПЗ, в Карпатському, Шацькому,
«Вижницькому», Ужанському, «Синевир » та «Подільські
Товтри» НПП. Заборонено збирання рослин, порушення
екотопів.



Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:
Вирощують у ботанічних садах: Національному ім. М.М.
Гришка НАН України та Харківського університету.





Господарське та комерційне значення: Декоративне.



Наукове значення: Рідкісна рослина.
Чисельність та структура популяцій: Популяції
чисельні, щільні, віковий спектр повночлений,
правосторонній, частка молодих особин висока.




Причина зміни чисельності: Надмірне осушення
біотопів. Рекреаційне навантаження, знищення при
забудові територій.






Чисельність та структура
популяцій: Трапляється
зрідка, поодинці.
Причини зміни чисельності:
Збирання населенням,
знищення вікових сосен.
Режим збереження популяцій
та заходи з охорони:
Охороняється у Кримському
ПЗ та Карпатському БЗ.
Необхідно підтримувати у
колекціях чистих культур.





Розмноження та розведення у
спеціально створених умовах:
Зберігається в колекції
культур шапинкових грибів
Інституту ботаніки ім. М.Г.
Холодного НАН України.
Господарське та комерційне
значення: Смачний їстівний
гриб; паразит хвойних
дерев, руйнівник залишків
деревини.


Наукове значення: Вид з
диз’юнктивним ареалом, єдиний
дикорослий вид роду Lilium L. в
Україні, який скорочує своє
поширення.

Причини зміни чисельності:
Рекреаційне навантаження, збирання
на букети, викопування цибулин для
пересаджування та як лікарської
сировини. Рослина зникає внаслідок
вирубування лісів, оскільки потребує
часткового затінення.


Режим збереження популяцій та заходи
з охорони: Потребує уваги охорона виду
на Лівобережній Україні. Охороняють в
багатьох природно-заповідних
територіях лісової та лісостепової зони
— Карпатському БЗ, ПЗ
«Розточчя», «Медобори», Рівненському,
ННП Шацькому, «Подільські Товтри», в
багатьох заказниках. Заборонено
зривання та викопування рослин, рубку
лісу.
Розмноження та розведення у
спеціально створених умовах:
Вирощують у багатьох ботанічних
садах.
Господарське та комерційне значення:
Декоративне, лікувальне, медоносне.




Режим збереження популяцій та
заходи з охорони: Слід продовжити
пошуки рослини в урочищі Чорний
Мочар на Закарпатті, з метою
виявлення вцілілих
місцезнаходжень та встановлення
режиму охорони. Потребує
культивування в ботанічних садах і
репатриації в природі. Заборонено
порушення умов
зростання, меліорацію на
прилеглих територіях.

Розмноження та розведення у
спеціально створених умовах:
Вирощують у ботанічному саду ім.
О.В. Фоміна Київського
національного університету ім. Т.
Шевченка.









Чисельність та структура
популяцій: Популяції
траплялися рідко і були
малочисельними.
Причини зміни чисельності:
Слабка конкурентноздатність
(займає майже незарослі
мулисті субстрати). Потерпає
від різкої зміни гідрологічного
режиму водойм і
боліт, насамперед внаслідок
осушення.
Господарське та комерційне
значення: Ґрунтозакріплююче.




Наукове значення: Вид з
диз’юнктивним ареалом.
Єдиний представник роду
в Україні.
Умови місцезростання:
Старі парки або
лісопаркові зони, на межі
культурної паркової та
природної лісової
рослинності з дуба
пухнастого з домішкою
ялівцю високого та граба
східного.







Режим збереження популяцій
та заходи з охорони:
Охороняється в Ялтинському
гірськолісовому ПЗ, в ПЗ
«Мис Мартьян», а також у
Нікітському ботанічному
саду. Необхідно підтримувати
вид у колекціях чистих
культур.
Розмноження та розведення у
спеціально створених умовах:
Відомостей немає.
Господарське та комерційне
значення: Бере участь у
процесі гумусоутворення.






Наукове значення: Карпатськобалканський
монтанноальпійський вид на
пн.-сх. межі ареалу.
Причини зміни чисельності: Як
декоративна рослина
інтенсивно зривається на
букети, викопується для
продажу та пересадки на
присадибні ділянки. В
околицях міст потерпає від
надмірної рекреації. На межі
ареалу зазнає негативних
впливів у зв’язку з освоєнням
характерних для виду екотопів.



Режим збереження популяцій та заходи
з охорони: Охороняють на території
Карпатського БЗ, «Медобори» та ПЗ
«Ґорґани», Карпатського, «Синевир»,
«Вижницький», «Подільські Товтри»,
«Сколівські Бескиди» НПП та низки
заказників, пам’яток природи і
заповідних урочищ. Заборонено
збирання витоптування, організацію
нових місць рекреації, надмірний випас,
викопування бульбоцибулин.

Розмноження та розведення у
спеціально створених умовах:
Культивують у ботанічних садах.
Господарське та комерційне значення:
Декоративне.
Режим збереження популяцій та
заходи з охорони: Угруповання
занесені до Зеленої книги
України, Охороняють в
Карпатському
БЗ, Кримському, Ялтинському
гірсько-лісовому ПЗ та ряді
заказників, зокрема, «Княж-Двір».
Заборонено порушення місць
зростання, рубки та обрізку
окремих частин дерева, пересадка.

Розмноження та розведення у
спеціально створених умовах:
Культивують досить широко.

Господарське та комерційне
значення: Декоративний (художні
промисли, народні
обряди, вінки), як будівельний
матеріал, для
озеленення, лікарське, фітонцидне
. Отруйна рослина.



Наукове значення:
Рідкісний реліктовий вид
з диз’юнктивним
ареалом.
 Причини зміни
чисельності: Лімітує
комплекс природних
факторів: кліматичні,
едафічні (наявність
карбонатів), ценотичні та
господарська діяльність
(вирубування заради
цінної деревини).

Чисельність та структура
популяцій: Зростає нечисельними
групами та поодиноко.
Переважають дорослі генеративні
та ювенільні особини.

Причини зміни чисельності:
Випасання, витоптування та
збирання кореневищ населенням.




Режим збереження популяцій та
заходи з охорони: Охороняють у
Карпатському БЗ, заказниках
загальнодержавного значення
«Свидовецькому» (Закарпатська
обл.), «Товпишівському» (ІваноФранківська обл.) та на території
пам’ятки природи «Урочище Верхнє
Озерище» (Івано-Франківська обл.).
Заборонено надмірне
випасання, збираня кореневищ та
рослин в цілому, порушення
місцезростань.

Господарське та комерційне
значення: Лікарська, декоративна
рослина.




Наукове значення: Рідкісний диз’юнктивно
поширений пд.середньоєвропейський високогірний
вид на пн.-сх. межі ареалу.
Причини зміни чисельності: Чисельність стабільно
низька. Загрозою для життєздатності популяції є
антропогенні чинники (випасання, збирання
рослин для гербаріїв і колекцій), стохастичні зміни
природних факторів та біологічні особливості виду
внаслідок низької генетичної різноманітності.





Режим збереження популяцій та заходи з
охорони: Популяція розташована за межами
заповідної території. Необхідно долучити
урочище г. Герешаска до Карпатського БЗ.
Заборонено
збирання
рослин
(гербарію), порушення умов місцезростання.
Розмноження та розведення у спеціально
створених умовах: Відомостей немає.
Господарське
та
комерційне
значення:
Ґрунтотвірне, декоративне.


Режим збереження популяцій та
заходи з охорони: Охороняється у
Карпатському БЗ. Доцільно
встановити моніторинг за
популяціями виду. Заборонено
збирання та гербаризація
рослин, порушення умов
місцезростання.

Розмноження та розведення у
спеціально створених умовах:
Відомостей немає.

Господарське та комерційне
значення:
Декоративне, протиерозійне.



Ареал виду та його поширення в
Україні: Європейський
вид, диз’юнктивно поширений у
високогір’ї Карпат, Балкан та
Альп. В Україні — Свидовець
(Драгобрат, Близниця). Адм.
регіон: Зк.

Причини зміни чисельності:
Обмеженість відповідних
субстратів.








Наукове значення: Рідкісний
вид з підземними (гіпогейними)
плодовими тілами.
Причини зміни чисельності:
Збирання населенням та
ущільнення ґрунтів унаслідок
інтенсивних рекреаційних
навантажень.

Умови місцезростання:
Листяні, переважно дубові та
букові ліси; на вапнякових
ґрунтах.
Розмноження та розведення у
спеціально створених умовах:
Відомостей немає.



Режим збереження популяцій та заходи
з охорони: Необхідно створити
ботанічний заказник на порівняно
недавньому місці знаходження виду на
Кримському п-ві. Доцільно спробувати
виділити чисту культуру гриба і
підтримувати вид у відповідних
колекціях.
Господарське та комерційне значення:
Високоякісний їстівний вид, унаслідок
чого був практично знищений ще на
початку XX ст. Зараз в ряді країн,
зокрема у Франції, Іспанії, здійснюється
штучне розведення трюфеля літнього і
деяких інших їстівних видів роду Tuber
на дубових плантаціях, закладених на
вапняковому щебенистому ґрунті в
умовах теплого середземноморського
клімату.






Наукове значення:
Рідкісний монтанний
вид, росте переважно
на гірських вологих
луках або болотах.
Чисельність та
структура популяцій:
Трапляється
поодинці.
Причини зміни
чисельності:
Осушування гірських
перезволожених
територій, добування
торфу на гірських
болотах.

Режим збереження популяцій
та заходи з охорони:
Припинення руйнування
біотопів, пов’язаних з
гірськими вологими луками
та болотами. Необхідно
підтримувати в колекціях
чистих культур.

Розмноження та розведення у
спеціально створених умовах:
Відомостей немає.

Господарське та комерційне
значення: Бере участь у
процесах гумусоутворення.









Природоохоронний статус виду: Вразливий.
Причини зміни чисельності: Антропогенні: меліорація,
забруднення, засолення водойм; природні: евтрофікація водойм.
Господарське та комерційне значення: Декоративне, кормове,
водоохоронне, берегозахисне.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють у
Дунайському БЗ, кількох заказниках загальнодержавного значення.
Потрібне культивування у водоймах ботанічних садів. Заборонено
руйнування прибережних ділянок, штучне регулювання рівня води у
водоймах, її забруднення та викошування травостою в
місцезростаннях виду.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:
Відомостей немає.


Наукове значення: Рідкісна
рослина, представник
монотипного роду на пд.
межі поширення. Індикатор
збереженості боліт.
 Причина зміни
чисельності: Осушення
боліт (меліоративні
заходи), що призводить до
зміни водного режиму.







Режим збереження популяцій
та заходи з охорони: Занесено
до Додатку ІІ CITES.
Охороняється в ПЗ
«Медобори», Черемському і
Рівненському. Необхідно
контролювати стан популяцій.
Заборонено збирання
рослин, гербарію, проведення
меліоративних робіт.
Розмноження та розведення у
спеціально створених умовах:
Відомостей немає.
Господарське та комерційне
значення: Ґрунтоформуюче.

Mais conteúdo relacionado

Mais procurados

Червона книга України Рослинний світ
Червона книга України Рослинний світЧервона книга України Рослинний світ
Червона книга України Рослинний світ
ZAVERTKIN
 
торгівля дикими тваринами та рослинами
торгівля дикими тваринами та рослинамиторгівля дикими тваринами та рослинами
торгівля дикими тваринами та рослинами
Karyna Sukhovarova
 

Mais procurados (7)

Червона книга України Рослинний світ
Червона книга України Рослинний світЧервона книга України Рослинний світ
Червона книга України Рослинний світ
 
природознавство. 1 клас. рослини червоної книги
природознавство. 1 клас. рослини червоної книгиприродознавство. 1 клас. рослини червоної книги
природознавство. 1 клас. рослини червоної книги
 
Червона книга
Червона книгаЧервона книга
Червона книга
 
Craspedacusta sowerbii – новий вид у фауні річки прут
Craspedacusta sowerbii – новий вид у фауні річки прутCraspedacusta sowerbii – новий вид у фауні річки прут
Craspedacusta sowerbii – новий вид у фауні річки прут
 
Пісочинська ЗОШ І-ІІІ ст. Харківської області
Пісочинська ЗОШ І-ІІІ ст. Харківської області Пісочинська ЗОШ І-ІІІ ст. Харківської області
Пісочинська ЗОШ І-ІІІ ст. Харківської області
 
торгівля дикими тваринами та рослинами
торгівля дикими тваринами та рослинамиторгівля дикими тваринами та рослинами
торгівля дикими тваринами та рослинами
 
Презентація на тему: "Обережно, нітрати!"
Презентація на тему: "Обережно, нітрати!"Презентація на тему: "Обережно, нітрати!"
Презентація на тему: "Обережно, нітрати!"
 

Semelhante a Vörös könyv bemutató

біорізноманіття
біорізноманіттябіорізноманіття
біорізноманіття
kirounb
 
риби червоної книги україни
риби червоної книги українириби червоної книги україни
риби червоної книги україни
Riyigor
 
Pиби червоної книги україни
Pиби червоної книги україниPиби червоної книги україни
Pиби червоної книги україни
Riyigor
 
реферат з біології
реферат з біологіїреферат з біології
реферат з біології
Tanyushka Bora-Bora
 
Roslini zaneseni do_chervonoyi_ta_zelenoyi_knigi
Roslini zaneseni do_chervonoyi_ta_zelenoyi_knigiRoslini zaneseni do_chervonoyi_ta_zelenoyi_knigi
Roslini zaneseni do_chervonoyi_ta_zelenoyi_knigi
Kostiantyn Lazariuk
 
риби червоної книги україни
риби червоної книги українириби червоної книги україни
риби червоної книги україни
Лайт Ягами
 
9 збереження біорізноманіття
9 збереження біорізноманіття9 збереження біорізноманіття
9 збереження біорізноманіття
Nataliya Melnik
 

Semelhante a Vörös könyv bemutató (20)

6355 червона книга. тварини
6355 червона книга. тварини6355 червона книга. тварини
6355 червона книга. тварини
 
Природно-заповідний фонд смт. Стрижавка
Природно-заповідний фонд смт. СтрижавкаПриродно-заповідний фонд смт. Стрижавка
Природно-заповідний фонд смт. Стрижавка
 
18936 prezentaciya-na-temu-roslynnyy-svit-ukrayiny
18936 prezentaciya-na-temu-roslynnyy-svit-ukrayiny18936 prezentaciya-na-temu-roslynnyy-svit-ukrayiny
18936 prezentaciya-na-temu-roslynnyy-svit-ukrayiny
 
Червона книга. Урок природознавства в 2 класі
Червона книга. Урок природознавства в 2 класіЧервона книга. Урок природознавства в 2 класі
Червона книга. Урок природознавства в 2 класі
 
Орхідеї нашого краю
Орхідеї   нашого   краюОрхідеї   нашого   краю
Орхідеї нашого краю
 
рослини червоної книги україни
рослини червоної книги українирослини червоної книги україни
рослини червоної книги україни
 
Червона Книга України (Red Book of Ukraine)
Червона Книга України (Red Book of Ukraine)Червона Книга України (Red Book of Ukraine)
Червона Книга України (Red Book of Ukraine)
 
Zapovidnyky
ZapovidnykyZapovidnyky
Zapovidnyky
 
біорізноманіття
біорізноманіттябіорізноманіття
біорізноманіття
 
риби червоної книги україни
риби червоної книги українириби червоної книги україни
риби червоної книги україни
 
Pиби червоної книги україни
Pиби червоної книги україниPиби червоної книги україни
Pиби червоної книги україни
 
реферат з біології
реферат з біологіїреферат з біології
реферат з біології
 
хищники литвинов
хищники литвиновхищники литвинов
хищники литвинов
 
Roslini zaneseni do_chervonoyi_ta_zelenoyi_knigi
Roslini zaneseni do_chervonoyi_ta_zelenoyi_knigiRoslini zaneseni do_chervonoyi_ta_zelenoyi_knigi
Roslini zaneseni do_chervonoyi_ta_zelenoyi_knigi
 
риби червоної книги україни
риби червоної книги українириби червоної книги україни
риби червоної книги україни
 
9 збереження біорізноманіття
9 збереження біорізноманіття9 збереження біорізноманіття
9 збереження біорізноманіття
 
кільчасті черви
кільчасті червикільчасті черви
кільчасті черви
 
конкурс махаон
конкурс махаонконкурс махаон
конкурс махаон
 
тварини лісу
тварини лісутварини лісу
тварини лісу
 
червона книга
червона книгачервона книга
червона книга
 

Último

Último (10)

Роль українців у перемозі в Другій світовій війні
Роль українців у перемозі в Другій світовій війніРоль українців у перемозі в Другій світовій війні
Роль українців у перемозі в Другій світовій війні
 
Супрун презентація_presentation_for_website.pptx
Супрун презентація_presentation_for_website.pptxСупрун презентація_presentation_for_website.pptx
Супрун презентація_presentation_for_website.pptx
 
Габон
ГабонГабон
Габон
 
Спектроскоп. Спостереження оптичних явищ
Спектроскоп. Спостереження оптичних явищСпектроскоп. Спостереження оптичних явищ
Спектроскоп. Спостереження оптичних явищ
 
Балади про Робіна Гуда. Аналіз образу Робіна Гуда
Балади про Робіна Гуда. Аналіз образу Робіна ГудаБалади про Робіна Гуда. Аналіз образу Робіна Гуда
Балади про Робіна Гуда. Аналіз образу Робіна Гуда
 
Горбонос 2024_presentation_for_website.pptx
Горбонос 2024_presentation_for_website.pptxГорбонос 2024_presentation_for_website.pptx
Горбонос 2024_presentation_for_website.pptx
 
Defectolog_presentation_for_website.pptx
Defectolog_presentation_for_website.pptxDefectolog_presentation_for_website.pptx
Defectolog_presentation_for_website.pptx
 
psychologistpresentation-230215175859-50bdd6ed.ppt
psychologistpresentation-230215175859-50bdd6ed.pptpsychologistpresentation-230215175859-50bdd6ed.ppt
psychologistpresentation-230215175859-50bdd6ed.ppt
 
Супрун презентація_presentation_for_website.pptx
Супрун презентація_presentation_for_website.pptxСупрун презентація_presentation_for_website.pptx
Супрун презентація_presentation_for_website.pptx
 
Відкрита лекція на тему: "Сидерати - як спосіб виживання"
Відкрита лекція на тему: "Сидерати - як спосіб виживання"Відкрита лекція на тему: "Сидерати - як спосіб виживання"
Відкрита лекція на тему: "Сидерати - як спосіб виживання"
 

Vörös könyv bemutató

  • 1. Презентацію підготувала : Савицька Андріана Андріївна, 2014 р.
  • 2.  Чисельність і причини її зміни: Зустрічається дуже рідко. Відомо лише де-кілька знахідок в Україні. Основними факто-рами, що призводять до зниження чисель-ності, є значне скорочення місць, придатних для гніздування та збору корму, знищення гнізд цього виду під час оранки полів, луків або скошування рослин та загибель дорос-лих особин при обробках полів пестицида-ми. ДЖМІЛЬ ЧЕРВОНУВАТИЙ BOMBUS (MEGABOMBUS) RUDERATUS (FABRICIUS, 1775)    Режим збереження популяції та заходи з охорони: Охороняється в Українському степовому, Опукському, Карадазькому ПЗ та у ПЗ «Ме-добори». Необхідно створити заказники і нові заповідники в інших місцях мешкання виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: В умовах неволі розмноження ускладнене особливостями біології цього виду. Прове-дені поодинокі успішні експерименти по за-снуванню гнізд молодими матками у неволі. Господарське та комерційне значення: Запилювач квіткових рослин, в тому числі сільськогосподарських, таких як огірки, гар-бузи та інші бахчеві культури.
  • 3.   Чисельність і причини її зміни: Чисельність невідома, за останні 20 років в Україні достеменно задокументованих знахідок немає. Можливі причини зникнення в Україні: руйнування місць перебування виду (вирубування природних розріджених лісів, насадження деревних монокультур), зміни у структурі землекористування, рекреаційне навантаження, застосування пестицидів тощо.   Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Вид занесено до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, які перебувають під загрозою зникнення (1973), Червоної книги МСОП та ін. Вкрай необхідне створення ентомологічних заказників чи мікрозаповідників у місцях виявлення популяцій виду. Додаток ІІ Бернської конвенції. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: У деяких країнах на чорному ринку ціна 1 особини, залежно від рідкісності підвиду та форми, може досягати 5–40 євро.
  • 4.    Причини зміни чисельност не зясовані Особливості біології та наукове значення: Грабові діброви, підстилка та верхні шари ґрунту.    Морфологічні ознаки: Тіло завдовжки 15–18 мм. Забарвлення — від світло-жовтого до коричневого. На метазонітах добре розвинені три ряда горбочків. Гоноподії з розвиненим шипом по передньому краю телоподіта. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Збереження біотопів. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.
  • 5.  Чисельність і причини її зміни: Низька. З кінця 1970-х рр. постійно скорочує ареал і чисельнісь. Фактично зникла в басейнах річок Пн. Приазов’я, Сів. Дінця, стала рідкісною в басейнах Дніпра і Пд. Бугу і нечисленною в Дністрі. Зникнення типових біотопів у результаті зміни гідрологічного, хімічного, біологі чного режимів водойм, спричиненої в першу чергу випрямленням руслових ділянок, гідротехнічним будівництвом, а також    Живиться дрібними організмами планктону і бентосу, падаючими у воду комахами, часто водоростями й ікрою риб. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: Промислового значення не має. Об’єкт аматорського вилову.
  • 6.   Чисельність і причини її зміни: У деякі роки місцями, наприклад, у Луганському ПЗ, нерідкісний вид, але загалом зустрічаються лише поодинокі особини. Причини зменшення чисельності: знищення природних біотопів, застосування пестицидів, випалювання трави.    Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Як компонент біоценозу пасивно охороняється у заповідниках пд. України, зокрема у Луганському ПЗ. Доцільним є створення ентомологічних заказників у місцях постійного перебування виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.
  • 7.    Чисельність і причини її зміни: У головних біотопах — приблизно 10–15 особин на 1 м2. Причини зниження чисельності: антропогенний тиск на біотопи в рекреаційних зонах. Особливості біології та наукове значення: Мешкає на вапнякових скелях на безліссі. Морфологічні ознаки: Черепашка широко-веретеноподібна, рогового кольору, з 8–9 обертами та внутришнім армуванням останнього оберту, добре помітним з устя. Висота черепашки — 7,5– 9,5 мм, її ширина — 2,8–3,5 мм.    Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Збереження біотопів. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Не здійснювалися. Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.
  • 8.  Чисельність і причини її зміни: Невідома. У 1999 р. у Дунайському заповіднику було обліковано 330-470 особин. На овах Кременчуцького водосховища, у Чорноморському заповіднику, в дельті Дністра мешкає по 10–50 тварин. У Донецькій та Луганській областей чисельність оцінюють у 500–600 особин. Причини змiни чисельностi: трансформація водноболотних угідь. Суттєво погіршило ситуацію депресія популяцій водяної нориці — основної жертви хижака.    Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесено до ІІ видання ЧКУ, Червоного списку МСОП і як вид, що підлягає охороні, до Бернської конвенції. Охороняється на території державних заповідників (Дунайський, Луганський, Український степовий, Чорноморський, Карпатський, Канівський, Розточчя, Поліський та ін.), національних парків та інших об`єктів ПЗФ. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Добре розмножується, але в Україні не розводять. Господарське та комерційне значення: Був мисливським видом.
  • 9.   Чисельність і причини її зміни: Скрізь зустрічається рідко, але в окремих біотопах щільність виду може досягати 3–5 гнізд на 1 га. До зниження чисельності призводить значне скорочення місць, придатних для гніздування та збору корму, знищення гнізд під час оранки полів або скошування рослин та загибель дорослих особин при  обробках полів пестицидами. Матки також гинуть під час спалювання восени сухого листя та навесні через різні захворювання.  Режим збереження популяції та заходи з охорони: Охороняється в заповідниках степової та лісостепових зон. Необхідно створити нові заказники і заповідники в інших місцях мешкання виду. Для відновлювання чисельності виду можна створювати мікрозаказники із штучними гніздовими конструкціями для поселення джмелів. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Проводились поодинокі експерименти по утриманню гнізд у неволі. Методи промислового штучного розведення для цього виду не розроблені. Господарське та комерційне значення: Запилювач багатьох квіткових рослин, в тому числі сільськогосподарських, таких як плодовоягідні культури, конюшина, люцерна.
  • 10.   Чисельність і причини її зміни: Загальна чисельність в Україні становить біля 500–800 пар. У Сх. Поліссі в останні десятиріччя чисельність виду зменшилась майже в 3 рази. В Лісостепу перестав гніздитися ще в 1920-х рр. Причини зміни чисельності: вирубування заплавних лісів, використання пестицидів та, можливо, конкуренція за місця гніздування з більш численною жовною сивою.    Особливості біології та наукове значення: Гніздовий, осілий і кочовий птах. Оселяється в листяних і мішаних лісах, переважно річкових долин. У другій половині квітня утворює пари і видовбує дупла, переважно в м’яких породах дерев. Кладки з 2–8 яєць з’являються у другій половині травня — на початку червня. Пташенята залишають гніздо в червні–жовтні. Живиться переважно мурахами та їхніми лялечками, може їсти плоди вишні, черешні, шовковиці. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.
  • 11.   Чисельність і причини її зміни: Європейську гніздову популяцію оцінено у 8,4–13 тис. пар. Чисельність української популяції стала поступово зменшуватися ще у середині ХХ ст. Станом на 2000 р. вона оцінена в 30–40 пар, але вже в 2004 р. — в 250–300 пар. Це пов’язано з проведенням детальніших наукових дослідженнь. На чисельність виду негативно впливає знищення старих ділянок лісу, де птахи гніздяться; знищення біотопів полювання, відстріл птахів для виготовлення опудал. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: В Україні під час гніздування охороняється в Поліському, Рівненському, Кримському ПЗ, Карпатському БЗ, НПП «ДеснянськоСтарогутський». Вид включено до ЧКУ (1994), CITES (Додаток ІІ), Боннської (Додаток ІІ) та Бернської (Додаток ІІ) конвенцій. Для покращання охорони необхідні: збалансоване ведення лісового господарства, створення мікрозаказників радіусом 0,5 км навколо гнізд, створення штучних гніздівель, посилення контролю за незаконним відстрілом.  Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомі випадки успішного розмноження у неволі в Іспанії з 2006 р.  Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.
  • 12.   Чисельність і причини її зміни: По Україні чисельність досягає 400–450 пар. У Волинській обл. 50–60 пар, Рівненській — 60– 70, Львівській — 30– 40, Закарпатській — 30– 40, Івано-Франківській — 30– 40, Чернівецькій — 8– 10, Київській — 25– 30, Чернігівській — 40– 50, Сумській — 10–12. Чисельність у Європі сягає 7,8– 12 тис. пар з тенденцію до зростання. При-чини зміни чисельності: деградація місць гніз-дування через вирубування лісів, меліорація лісових угідь у смузі Лісостепу, фактор непокою.   Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений у Додаток ІІ Бернської конвенції, Додаток ІІ Боннської конвенції, Додаток угоди AEWA, до категорії ІІІ Переліку видів фауни Єв-ропи, що підлягають особливій охороні (SPEC), у Додаток ІІ Конвенції CITES. Охороняється на заповідних територіях Полісся та Карпатсько-го р-ну. У місцях гніздування виду та регуляр-ного перебування під час міграцій необхідно створити природоохоронні об'єкти. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Розмножується у зоопарках. Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.
  • 13.     Чисельність і причини її зміни: Незначна (поодинокі особини), подекуди трапляються частіше. Причини зміни чисельності: хімічне та органічне забруднення води, гідротехнічне будівництво, меліорація тощо. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.  Особливості біології та наукове значення: Зустрічається в заплавах вздовж берегів водотоків. Має дворічну генерацію. Літ імаго — з травня до вересня. Самка відкладає по одному до 300 яєць у тканини листків і стебел водяних рослин через надрізи, зроблені яйцекладом. Личинки розвиваються переважно у проточній воді; у стоячих і слабко проточних водоймах зустрічається рідко.
  • 14.   Чисельність і прічини її зміни: Щільність популяцій зазвичай дуже низька — реєструються поодинокі знахідки. У При-сивашші та по р. Сів. Донець — до 0,2–1,0 ос. на 1 км маршруту (до 5,0 ос./га). У Гірському Криму щільність популяцій найвища і місця-ми досягає 0,3–4,0 ос./км, або 0,3–13,3 ос./га. Причини зміни чисельності: скорочення площ біотопів, придатних для перебування виду, зменшення кормової бази та знищення змій людиною.   Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Вид перебуває під особливою охороною Бернської конвенції (додаток ІІ). Трапляється принаймні у 18 ПЗ і НПП України. Серед насе-лення існує впевненість щодо надзвичайної отруйності виду, в результаті чого мідянки знищуються при будь-якій нагоді. Тому необ-хідними заходами охорони є розширення за-повідної мережі та роз’яснювальна робота з населенням. Господарське та комерційне значення: Незначне внаслідок низької щільності популяцій.
  • 15.     Чисельність і причини її зміни: Нечичсленна. Причинами цьго є порушення типових біотопів у результаті зміни гідрологічного, хімічного, біологічног о режимів водойм, спричиненої гідротехнічним будівництвом; забруднення води та надмірний вилов. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: Через незначну чисельність та невеликі розміри промислового значення не має. Особливості біології та наукове значення: Прісноводний жилий вид гірських та передгірних глибоких ділянок річок з швидкою течією, чистою, добре насиченою киснем водою та з кам’янистим, піщаним або глинистим дном. Статевозрілим стає в 2–3 роки. Нереститься в березні–травні в місцях з дрібнокам’янистим дном і залишками торішньої рослинності. Плодючість до 5 тис. ікринок; ікра дрібна, клейка. Живиться придонними організмами, зокрема, личинками комах, червами, зрідка ікрою та мальками інших риб.
  • 16.   Чисельність і причини її зміни: На сх. України зустрічається частіше за перегузню, в Пн.-Зх. Причорномор`ї — рідкісний вид, в Центральній Україні реєструється спорадично. На заплавних територіях Середнього Дніпра в 2002–06 рр. обліковано не більш 2 особин на о-в. Щільність населення виду тут склала лише 1,4–1,7 особин на 100 га. Змiни чисельностi: в 1930-х рр. заготівля шкурок в Україні була рівні 120 тис. на рік, в 1960-х рр. становила 2–3 тис. Зниження чисельності продовжується і зараз. Причиною зниження чисельності слід вважати як безпосереднє винищення, так і зменшення трофічної бази.   Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Червоного списку МСОП, і ІІІ додатку до Бернської конвенції. Спеціально не охороняється. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Добре звикає до неволі, проте в Україні не розводять. Господарське та комерційне значення: Мисливський вид.
  • 17. Особливості біології та наукове значення: Осілий вид. Заселяє біотопи, де поєднуються відкриті простори з лісовими масивами. На Поліссі — похідні березняки, осичники, розладнані корінні соснові деревостани по окраїнах боліт, с/г угідь, зрубів тощо. У Карпатах — на висоті понад 800 м н. р. м. на межі лісу та субальпійського поясу... Живиться безхребетними (переважно пташенята), ягодами чорниці, журавлини, сережками, бруньк ами і кінцевими пагонами берези, вільхи, верби тощо.  Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Накопичено досвід зі штучного розведення у Росії, Німеччині, Польщі, Швеції тощо.  Господарське та комерційне значення: В минулому мисливський вид, на який заборонене полювання.   Чисельність і причини її зміни: На початку 1970 рр. в Україні нараховували близько 66,6 тис., у 1980 р. — 20,8 тис., у 2007 р. — 13,3 тис. ос. Найбільша чисельність виду у Житомирській обл. (3426 ос. у 2007 р.). Зниження чисельності зумовлюють: сукцесійні зміни біотопів існування, лісогосподарська діяльність, деградація болотних систем, випасання худоби, браконьєрство, чинник непокою, особливо у періоди токування та гніздування.
  • 18.   Чисельність і причини її зміни: Європейська популяція налічує 110–220 тис. пар. В Україні чисельність дуже низька і, ймовірно, далі знижується. Орієнтовно гніздиться до 30 пар. У більшості країн відзначено тенденцію до зменшення чисельності, що обумовлено зменшенням кількості придатних для гніздування місць, загибеллю птахів у суворі багатосніжні зими, збідненням кормової бази, застосуванням отрутохімікатів у сільському господарстві, загибеллю на дорогах. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Даних не достатньо. Розмножується в зоопарках. Легко звикає до людини. Господарське та комерційне значення: Регуляція чисельності мишоподібних гризунів.  Чисельність і причини її зміни: Європейська популяція налічує 110–220 тис. пар. В Україні чисельність дуже низька і, ймовірно, далі знижується. Орієнтовно гніздиться до 30 пар. У більшості країн відзначено тенденцію до зменшення чисельності, що обумовлено зменшенням кількості придатних для гніздування місць, загибеллю птахів у суворі багатосніжні зими, збідненням кормової бази, застосуванням отрутохімікатів у сільському господарстві, загибеллю на дорогах.
  • 19. Чисельність і причини її зміни: Загальна чисельність в Україні орієнтовно становить 4–5 тис. пар і зберігає загальну тенденцію до зниження. Зараз найбільша щільність спостерігається в Одеській, Луганській та Харківській обл. (до 1 тис. пар у кожній). У Кіровоградській обл. в 2005 р. гніздилося 100–120 пар. Причини зміни чисельності: деградація місць гніздування, застосування отрутохімікатів, пряме винищення хижаками, браконьєрство, загибель на місцях зимівлі.  Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Відомостей немає.  Господарське та комерційне значення: Може приносити користь, знищуючи сарану та інших шкідників сільского господарства під час їх масового розмноження.   Особливості біології та наукове значення: Гніздовий перелітний птах. Прилітає у кінці квітня — на початку травня. У лісовій смузі гнізда влаштовує в дуплах; у степовій — заселяє нори у схилах урвищ, нерідко поряд із бджолоїдкою звичайною. Гніздиться окремими парами або колоніями до 5 пар. Кладка у травні–червні, з 3–6 яєць. Насиджують самка і самець протягом 18–19 днів. Має один гніздовий цикл. Пташенята вилітають з гнізда у віці 26–28 днів, у липні. Осінній відліт у серпні–вересні. Живиться великими комахами та дрібними хребетними.
  • 20.  Чисельність і причини її зміни: Можливо, окремі пари зрідка гніздяться на малих річках Пн. Приазов`я. Світова популяція на початку ХХ ст. складала біля 100 тис. ос., зараз скоротилась до 15 тис., але останнім часом чисельності стабілізувалася і навіть зростає.  Причини зміни чисельності: зменшення площ, придатних для гніздування через зарегулювання стока річок, меліоративні роботи, незаконне полювання, загибель у сітках при промисловому вилові риби.  Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Вид занесено до ЧКУ (1994), Європейського червоного переліку, у Додаток І Директиви Ради Європи про охорону диких птахів, у Додаток І Боннської конвенції, Додаток II Бернської конвенції, Додаток II Конвенції CITES і угоди AEWA. Охороняється разом з ін. водоплавними птахами у заповідниках, НПП та заказниках загальнодержавного значення на Азово-Чорноморському узбережжі.  Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Зрідка розмножується у зоопарках.  Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.
  • 21.   Чисельність та структура популяцій: Трапляється поодинці або невеликими групами.  Наукове значення: Циркумбореальний вид, один з двох представників роду у флорі України. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у Карпатському та Ужанському НПП, Карпатському БЗ. Необхідно контролювати стан популяцій на вказаних територіях, виявити нові місцезнаходження виду та здійснювати заходи, спрямовані на збереження старих лісових масивів.   Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.
  • 22.      Наукове значення: Реліктовий вид з диз’юнктивним ареалом. Причини зміни чисельності: Освоєння характерних для виду екотопів — гірських заболочених вільшняків, надмірна рекреація, випас, витоптування. Як декоративна рослина інтенсивно використовується для виготовлення букетів. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у багатьох ботанічних садах, використовують в озелененні. Господарське та комерційне значення: Декоративне, протиерозійне, ґрунтозахисне, цінне селекційне. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють в «Ужанському» НПП, у пам’ятці природи «Бузок угорський» (Львівська обл.). Необхідно надати охоронний статус усім відомим природним оселищам. Заборонено збирання квітів, несанкціоноване викопування для пересаджування, руйнування й порушення екологічного режиму локалітетів, зокрема осушення територій та штучна посадка декоративних видів, суцільні рубки лісу в місцях зростання виду.
  • 23.    Чисельність та структура популяцій: Трапляється поодинці або невеликими групами. Причини зміни чисельності: Збирання населенням, вирубування лісів.   Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється в Карпатському БЗ, ПЗ «Розточчя», Канівському, Кримському та Ялтинському гірсько-лісовому ПЗ, а також в НПП «Святі Гори». Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Зберігається в колекції культур шапинкових грибів Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України. Господарське та комерційне значення: Руйнівник деревини. Гриб їстівний у молодому віці.
  • 24.  Чисельність та структура популяцій: Трапляється поодинці.  Причини зміни чисельності: Збирання населенням, вирубування лісів  Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється в Карпатському біосферному та Кримському ПЗ, а також у НПП «Святі Гори».   Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Зберігається в колекції культур шапинкових грибів Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України. Господарське та комерційне значення: Паразит. Розвивається на корінні дерев листяних порід, спричиняючи білу гниль. Гриб їстівний у молодому віці.
  • 25. Наукове значення: Європейськосередземноморський вид на пн. межі диз’юнктив Причини зміни чисельності: Рекреація, випасання, вирубув ання лісів, викопування бульб як лікарської сировини, забудова, розорюва ння.ного ареалу. Господарське та комерційне значення: Декоративне, лікарське.     Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесено до Додатку II CITES. Охороняється у Карадазькому, Кримському, Ялтинськом у гірсько-лісовому, «Мис Мартьян» ПЗ, у заповідних об'єктах загальнодержавного та місцевого значення. Необхідний облік, моніторинг та охорона місцезростань, культивування в ботанічних садах з метою репатріації в природні місцезростання. Заборонено заготівлю рослин, порушення умов місцезростання. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Культивують в Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН 
  • 26.   Причини зміни чисельності: Не досліджені. Чисельність та структура популяцій: Трапляється дуже рідко, у вигляді поодиноких або зібраних у групи по 6–8, рідко 15 плодових тіл.    Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Необхідно підтримувати в колекціях чистих культур. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: Ґрунтотвірне. Належить до так званих грибівквітів.
  • 27. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесено до Додатку ІІ CITES. Охороняється у Карпатському та Дунайському БЗ, Канівському, Поліському, Рівненський, Ялтинському гірсько-лісовому, Карадазькому, «Медобори » та «Розточчя» ПЗ, в Карпатському, Шацькому, «Вижницькому», Ужанському, «Синевир » та «Подільські Товтри» НПП. Заборонено збирання рослин, порушення екотопів.  Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у ботанічних садах: Національному ім. М.М. Гришка НАН України та Харківського університету.   Господарське та комерційне значення: Декоративне.  Наукове значення: Рідкісна рослина. Чисельність та структура популяцій: Популяції чисельні, щільні, віковий спектр повночлений, правосторонній, частка молодих особин висока.   Причина зміни чисельності: Надмірне осушення біотопів. Рекреаційне навантаження, знищення при забудові територій.
  • 28.    Чисельність та структура популяцій: Трапляється зрідка, поодинці. Причини зміни чисельності: Збирання населенням, знищення вікових сосен. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у Кримському ПЗ та Карпатському БЗ. Необхідно підтримувати у колекціях чистих культур.   Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Зберігається в колекції культур шапинкових грибів Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України. Господарське та комерційне значення: Смачний їстівний гриб; паразит хвойних дерев, руйнівник залишків деревини.
  • 29.  Наукове значення: Вид з диз’юнктивним ареалом, єдиний дикорослий вид роду Lilium L. в Україні, який скорочує своє поширення.  Причини зміни чисельності: Рекреаційне навантаження, збирання на букети, викопування цибулин для пересаджування та як лікарської сировини. Рослина зникає внаслідок вирубування лісів, оскільки потребує часткового затінення.  Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Потребує уваги охорона виду на Лівобережній Україні. Охороняють в багатьох природно-заповідних територіях лісової та лісостепової зони — Карпатському БЗ, ПЗ «Розточчя», «Медобори», Рівненському, ННП Шацькому, «Подільські Товтри», в багатьох заказниках. Заборонено зривання та викопування рослин, рубку лісу. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у багатьох ботанічних садах. Господарське та комерційне значення: Декоративне, лікувальне, медоносне.  
  • 30. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Слід продовжити пошуки рослини в урочищі Чорний Мочар на Закарпатті, з метою виявлення вцілілих місцезнаходжень та встановлення режиму охорони. Потребує культивування в ботанічних садах і репатриації в природі. Заборонено порушення умов зростання, меліорацію на прилеглих територіях.  Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у ботанічному саду ім. О.В. Фоміна Київського національного університету ім. Т. Шевченка.     Чисельність та структура популяцій: Популяції траплялися рідко і були малочисельними. Причини зміни чисельності: Слабка конкурентноздатність (займає майже незарослі мулисті субстрати). Потерпає від різкої зміни гідрологічного режиму водойм і боліт, насамперед внаслідок осушення. Господарське та комерційне значення: Ґрунтозакріплююче.
  • 31.   Наукове значення: Вид з диз’юнктивним ареалом. Єдиний представник роду в Україні. Умови місцезростання: Старі парки або лісопаркові зони, на межі культурної паркової та природної лісової рослинності з дуба пухнастого з домішкою ялівцю високого та граба східного.    Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється в Ялтинському гірськолісовому ПЗ, в ПЗ «Мис Мартьян», а також у Нікітському ботанічному саду. Необхідно підтримувати вид у колекціях чистих культур. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: Бере участь у процесі гумусоутворення.
  • 32.    Наукове значення: Карпатськобалканський монтанноальпійський вид на пн.-сх. межі ареалу. Причини зміни чисельності: Як декоративна рослина інтенсивно зривається на букети, викопується для продажу та пересадки на присадибні ділянки. В околицях міст потерпає від надмірної рекреації. На межі ареалу зазнає негативних впливів у зв’язку з освоєнням характерних для виду екотопів.  Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють на території Карпатського БЗ, «Медобори» та ПЗ «Ґорґани», Карпатського, «Синевир», «Вижницький», «Подільські Товтри», «Сколівські Бескиди» НПП та низки заказників, пам’яток природи і заповідних урочищ. Заборонено збирання витоптування, організацію нових місць рекреації, надмірний випас, викопування бульбоцибулин.  Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Культивують у ботанічних садах. Господарське та комерційне значення: Декоративне.
  • 33. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Угруповання занесені до Зеленої книги України, Охороняють в Карпатському БЗ, Кримському, Ялтинському гірсько-лісовому ПЗ та ряді заказників, зокрема, «Княж-Двір». Заборонено порушення місць зростання, рубки та обрізку окремих частин дерева, пересадка.  Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Культивують досить широко.  Господарське та комерційне значення: Декоративний (художні промисли, народні обряди, вінки), як будівельний матеріал, для озеленення, лікарське, фітонцидне . Отруйна рослина.  Наукове значення: Рідкісний реліктовий вид з диз’юнктивним ареалом.  Причини зміни чисельності: Лімітує комплекс природних факторів: кліматичні, едафічні (наявність карбонатів), ценотичні та господарська діяльність (вирубування заради цінної деревини). 
  • 34. Чисельність та структура популяцій: Зростає нечисельними групами та поодиноко. Переважають дорослі генеративні та ювенільні особини.  Причини зміни чисельності: Випасання, витоптування та збирання кореневищ населенням.   Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють у Карпатському БЗ, заказниках загальнодержавного значення «Свидовецькому» (Закарпатська обл.), «Товпишівському» (ІваноФранківська обл.) та на території пам’ятки природи «Урочище Верхнє Озерище» (Івано-Франківська обл.). Заборонено надмірне випасання, збираня кореневищ та рослин в цілому, порушення місцезростань.  Господарське та комерційне значення: Лікарська, декоративна рослина.
  • 35.   Наукове значення: Рідкісний диз’юнктивно поширений пд.середньоєвропейський високогірний вид на пн.-сх. межі ареалу. Причини зміни чисельності: Чисельність стабільно низька. Загрозою для життєздатності популяції є антропогенні чинники (випасання, збирання рослин для гербаріїв і колекцій), стохастичні зміни природних факторів та біологічні особливості виду внаслідок низької генетичної різноманітності.    Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Популяція розташована за межами заповідної території. Необхідно долучити урочище г. Герешаска до Карпатського БЗ. Заборонено збирання рослин (гербарію), порушення умов місцезростання. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: Ґрунтотвірне, декоративне.
  • 36.  Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у Карпатському БЗ. Доцільно встановити моніторинг за популяціями виду. Заборонено збирання та гербаризація рослин, порушення умов місцезростання.  Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.  Господарське та комерційне значення: Декоративне, протиерозійне.  Ареал виду та його поширення в Україні: Європейський вид, диз’юнктивно поширений у високогір’ї Карпат, Балкан та Альп. В Україні — Свидовець (Драгобрат, Близниця). Адм. регіон: Зк.  Причини зміни чисельності: Обмеженість відповідних субстратів.
  • 37.     Наукове значення: Рідкісний вид з підземними (гіпогейними) плодовими тілами. Причини зміни чисельності: Збирання населенням та ущільнення ґрунтів унаслідок інтенсивних рекреаційних навантажень.  Умови місцезростання: Листяні, переважно дубові та букові ліси; на вапнякових ґрунтах. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.  Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Необхідно створити ботанічний заказник на порівняно недавньому місці знаходження виду на Кримському п-ві. Доцільно спробувати виділити чисту культуру гриба і підтримувати вид у відповідних колекціях. Господарське та комерційне значення: Високоякісний їстівний вид, унаслідок чого був практично знищений ще на початку XX ст. Зараз в ряді країн, зокрема у Франції, Іспанії, здійснюється штучне розведення трюфеля літнього і деяких інших їстівних видів роду Tuber на дубових плантаціях, закладених на вапняковому щебенистому ґрунті в умовах теплого середземноморського клімату.
  • 38.    Наукове значення: Рідкісний монтанний вид, росте переважно на гірських вологих луках або болотах. Чисельність та структура популяцій: Трапляється поодинці. Причини зміни чисельності: Осушування гірських перезволожених територій, добування торфу на гірських болотах. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Припинення руйнування біотопів, пов’язаних з гірськими вологими луками та болотами. Необхідно підтримувати в колекціях чистих культур.  Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.  Господарське та комерційне значення: Бере участь у процесах гумусоутворення. 
  • 39.      Природоохоронний статус виду: Вразливий. Причини зміни чисельності: Антропогенні: меліорація, забруднення, засолення водойм; природні: евтрофікація водойм. Господарське та комерційне значення: Декоративне, кормове, водоохоронне, берегозахисне. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють у Дунайському БЗ, кількох заказниках загальнодержавного значення. Потрібне культивування у водоймах ботанічних садів. Заборонено руйнування прибережних ділянок, штучне регулювання рівня води у водоймах, її забруднення та викошування травостою в місцезростаннях виду. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.
  • 40.  Наукове значення: Рідкісна рослина, представник монотипного роду на пд. межі поширення. Індикатор збереженості боліт.  Причина зміни чисельності: Осушення боліт (меліоративні заходи), що призводить до зміни водного режиму.    Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесено до Додатку ІІ CITES. Охороняється в ПЗ «Медобори», Черемському і Рівненському. Необхідно контролювати стан популяцій. Заборонено збирання рослин, гербарію, проведення меліоративних робіт. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає. Господарське та комерційне значення: Ґрунтоформуюче.