інформаційно-віртуальний стенд «Грек за походженням – патріот України за покликом душі»
1. (7 січня 1853 — 26 березня1909)
з циклу «Видатні українці – ювіляри 2023 року»
2. .
Микола Миколайович Аркас –
надзвичайно багатогранна особистість.
Грек за походженням, він з
дитинства захоплювався Україною і в
подальшому все своє життя присвятив
українській культурі, зробив особистий
внесок в її розвиток як композитор та
історик, поет, етнограф і фольклорист,
педагог і вихователь, засновник і
незмінний керівник Миколаївської
“Просвіти”, громадський діяч і меценат
кінця ХІХ-початку ХХ ст.
Він є автором першої
ілюстрованої україномовної “Історії
України – Русі”, що й до сьогодні має
широку популярність, як і його опера
«Катерина» на текст однойменної
поеми Тараса Григоровича Шевченка.
3. В 1793 році дід М. М. Аркаса - Андреас
Аркас, змушений тікати через політичні
причини з Греції, прибуває з молодою
дружиною і первістком в щойно заснований
Миколаїв.
Дванадцятою дитиною в сім’ї Андреаса і
Ассіміни Аркас став Микола Андрійович Аркас
- батько М. М. Аркаса. Він зробив блискучу
воєнну кар’єру: контр-адмірал, командувач
Чорноморського флоту Росії, військовий
губернатор Миколаєва та Севастополя. Вірно
служив російському імператору Олександру ІІ,
був його близьким другом.
Мати М. М. Аркаса - Софія Петрівна -
походила з давнього козацького роду Богдано-
вичів. Саме вона сформувала стійкий інтерес
сина до української мови, історії, культури. Софія Петрівна
Богданович-Аркас
Микола
Андрійович
Аркас
4. Микола Миколайович Аркас народився 7 січня 1853 року в
місті Миколаєві. Дитячі та юнацькі роки Миколи Аркаса
пройшли на Миколаївщини, де він навчався в Миколаївському
реальному училищі, Вже з дитинства він намагався
підкреслювати, що він справжній українець. Одягався
в український народний одяг. Не зважаючи на роздратування
батька, вперто носив вишиту сорочку та
солом'яний бриль - улітку, смушкову шапку
та свитку - взимку.
Аркас отримав різносторонню освіту.
З 1866 по 1870 рік він навчався в Училищі
правознавства у Петербурзі та приватній
Одеській гімназії Стародубцева. В 1871-1875
роках – на відділенні природничих наук
фізико-математичного факультету Новоро-
сійського університету (тепер Одеський наці-
ональний університет імені І. І. Мечникова). Микола Аркас
в студентські роки
5. .
Під час навчання значний вплив на формування світогляду
Миколи Аркаса мали учителі Одеської гімназії: викладач історії
А. Смоленський та вчитель музики – відомий український
композитор П. Ніщинський, який прищепив
талановитому студенту невичерпну любов
до музики й фольклору, допомагав йому
набувати знань у галузі музичної теорії.
Після завершення навчання, за родинною
традицією Микола Аркас служив з 1875 до
1881 р. у морському відомстві в Миколаєві,
був ад’ютантом командира Чорноморського
флоту. Обіймав високі посади у губернатор-
ському управлінні, був почесним мировим
суддею у м .Херсоні (1886 –1895 роки), мав
цивільний чин дійсного статського радника,
рівний військовому генеральському званню. Помер 26
березня 1909 року від несподіваного серцевого нападу. На
похороні Миколи Аркаса були присутніми близько 10 тисяч осіб.
Ніщинський
Петро Іванович
6. Одружений був з донькою капітана ІІ рангу І. Шишкіна
Ольгою. Незважаючи на те, що Аркас одружився, по суті, за
вказівкою батька, у шлюбі він був щасливим. Ольга Іванівна
стала його вірною дружиною і помічницею в усіх справах сім’ї та
громадської діяльності чоловіка. Вона допомагала Миколі
Миколайовичузбирати українські народні пісні в різних місцях,
навітьнаПолтавщині.
Аркас з любовю і
вдячністю ставився
до дружини. На її
честьвінназвавсвою
крейсерську яхту
«Олеся», дружині
присвятив оперу
«Катерина»: «Любій
незабутній жінці моїй
Лесі» (напис на об-
кладинці видання ).
Родина Аркасів – Микола Миколайович,
Оксана, Петро, Ольга Іванівна, Микола.
Кінець 1880-х рр.
7. Творчі діяння М. М. Аркаса – це насамперед три великі
справи: опера “Катерина”, книга “Історія України-Русі” і
Товариство “Просвіта” в Миколаєві.
.
Серед композиторських творів Миколи
Аркаса - записи й обробки українських
народних пісень (80), романси та дуети.
Найзначнішим твором, який приніс йому
визнання, стала опера «Катерина»(1891),
написана за власним лібретона сюжет
поеми його улюбленого поета Тараса
Григоровича Шевченка.
Цей твір започаткував оперну Шевчен-
кіану і став першою українською
ліричною народно-побутовою оперою.
Але шлях опери до глядачів був довгим.
Перше видання рукопису
опери «Катерина».
Зверху на обкладинці -
присвята дружині.
8. .
Майже шість років цензурні відомства Москви й Києва не
пропускали оперу, аж поки в 1897 р. Аркас не зміг-таки видати
її своїм коштом. Твір почали публічно виконувати в Миколаєві, і
він удостоївся багатьох схвальних відгуків глядачів.
Уже в 1899 році зусиллями українських акторів на чолі з
Марком Кропивницьким “Катерину” поставили в московському
театрі “Акваріум, і вона одержала найвищу оцінку московських
глядачів. А навесні 1900 р. трупа Кропив-
ницького прибула до Миколаєва і поста-
вила оперу в місцевому театрі у присут-
ності її автора. Успіх був незвичайний.
Після цієї прем’єри, незважаючи
на всі негаразди (губернатор погрожував
«зняти» мундир з Аркаса), опера швидко
увійшла до репертуару всіх українських
труп, а потім і театрів. Згодом оперу
Виконували в театрах Миколаєва, Києва,
Львова, Варшави,Кракова, Вільнюса.
Марко Кропивницький,
“батько” українського
професійного театра
9. За своїми художніми якостями опера «Катерина» - це
безприкладний зразок унікального аматорського мистецтва.
Опера відзначається граничною емоційністю, виразністю,
стрункістю побудови, ясністю й логічністю
розвитку драматургії. А ще чарує вона
великим мелодійним багатством, що
ґрунтується на використанні інтонацій
народних пісень, пісень - романсів,
побутово-танцювальних творів.
«Катерина» безсмертна своїм
змістом, своїм лаконізмом ... Перед
автором треба зняти шапку і вкло-
нитись. Думка висловлена високопое-
тичноі дуже доступно. В цьому велич
і Шевченка, і Аркаса» ( І. С. Козловський)
Опера М. Аркаса «Катерина» гідно
посіла своє місце в класичному репер-
туарі українського мистецтва.
Афіша опери «Катерина»
Одеського нац. акад.
театру опери та балету
18 березня 2021
10. На початку XX ст. Микола Аркас захопився історією України.
Поштовхом для написання популярного і достовірного
підручника з історії України стало прохання трирічного сина
розповісти про козаків та Україну.
З 1902 року Аркас починає фундаментальне вивчення
історії країни і збір матеріалів (було зібрано
історичну бібліотеку із100томів).
У 1908 році його праця «Історія
України - Русі» ( з 210 малюнками і
портретами та 9 картами), написана «куле-
шівкою», була опублікована в Петербурзі
товариством "Общественная Польза",
тиражем 7000 примірників власним коштом
автора. У передмові автор писав:
«Розпочинаючи «Історію України-Русі»,
я не мав на мислі написати науковий
твір, я хотів ясно розповісти землякам
Обкладинка
факсимільного
видання "Історії
України-Русі»,1990 р.
11. моїм те, що робилося у нас в Україні од найдавніших часів аж до
останніх».
Написана в популярному стилі, у супроводі численних
ілюстрацій, книга Аркаса стала справді “загальнонародним
підручником”– на відміну від праці Михайла Грушевського, яка
написана чисто науковою, академічною мовою, складною для
сприйняття непідготовленим читачем.
Серед читачів «Історія України-Русі»
мала великий успіх, незважаючи на дорі-
кання науковців за похибки в схемах карт,
популяризаторський стиль викладення.
«Галичина бідна, книжок мало,
Але Вашу книжку цілували… Та сам
той факт, що книжка Ваша так
скоро, майже нечувано скоро …
розійшлася – хіба се не свідчить, що
Ваша книга сподобалась, що вона
потрібна» (Г. Хоткевич) Гнат Хоткевич,
письменник, історик
12. Високу оцінку історичній праці М. Аркаса дав видатний
громадський і культурний діяч того часу Євген Чекаленко:
«Ваша книжечка після Кобзаря найкорисніша. Вона
читається з великим інтересом, будить любов до свого
краю, до його минулого і пробуджує надії набудуще».
Історичний спадок М. Аркаса повністю витримав перевірку
часом і досі викликає і буде викликати величезний, сталий
науковий і читацький інтерес, залишиться надовго, а той
назавжди затребуваним і повчальним.
Сучасні видання «Історії України-Русі» М. Аркаса
13. В 1907 р. Микола Аркас заснував у м. Миколаєві культурно-
просвітнє товариство «Просвіта» і в останні два роки життя
діяльність з організації роботи «Просвіти» стала його
найулюбленішою справою.
Під його керівництвом миколаївська «Просвіта» розгорнула
активну громадсько-культурну діяльність.Мала власну книгарню,
книгозбірню, читальню, аматорську вокальну трупу, хор і
драматичний гурток. В приміщенні «Просвіти» проводили
літературно-музичні вечори, читали лекції з історії та культури
України та показували вистави українських драматургів.
Миколаївська «Просвіта» активно
виступала за впровадження укра-
їнської мови як мови викладання
предметів у школі.На кошти Аркаса
була збудована й утримувалась у
с.Христофорівка школа з україн-
ською мовою навчання, подібна
школа існувала і в с. Богданівка.
Будинок Миколаївської
«Просвіти» у 1920 році
14. Миколаївська «Просвіта» разом з Київською і Одеською була
за результатами діяльності одною з кращих вУкраїні.. Слід заува-
жити, як меценат Микола Аркас значною мірою покривав фінан-
сові потреби «Просвіти», допомагав газеті «Рада», надіслав гро-
ші М. С. Грушевському на будівництво студентсько гуртожитку
у Львові, виділяв кошти Лесі Українці та Гнату Хоткевичу на
видавничу діяльність.
М. М. Аркас серед самодіяльних акторів «Просвіти»
м. Миколаєва. Фото 1900- років
15. Пам’ятний знак
27 жовтня 1992 року на місці
Аркасівського будинку по вулиці
Адміральській встановлено пам'ятний
знак — мідну стіну з барельєфом Миколи
Аркаса. Автори монументу Василь
Федорчук, Олексій Бондаренко.
Меморіальна дошка
У жовтні 2002 року на скромному
двоповерховому будиночку, за адресою
вулиця Нікольська, 13, в якому народився
Микола Миколайович Аркас, до 150-річчя
з дня його народження урочисто відкрито
меморіальну дошку з полірованого граніту.
Автор: скульптор Юрій Макушин.
16. Обласна літературно-мистецька премія
імені Миколи Аркаса
18 квітня 1996 року розпорядженням
Облдержадміністрації засновано обласну
літературно-мистецьку премію ім. Миколи
Аркаса. Премія присуджується за високі
заслуги у розвитку та збереженні української
національної культури один раз на два роки,
доднянародження Миколи Аркаса. Лауреатам
премії вручається диплом, медаль із
зображенням Миколи Аркаса.
Поштовамарка«МиколаАркас(1853-1909)»
21 лютого 2003 року випущено поштову
марку України «Микола Аркас (1853-1909)»
№498, номінал 45 коп., тираж 300 000 екз.,
дизайн Наталії Михайличенко.
.
Медаль лауреата
премії імені
Миколи Аркаса
17. Перша українська гімназія імені Миколи Аркаса
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого
2003 року Першій українській гімназії присвоєно ім’я Миколи
Аркаса. В гімназії встановлено скульптуру Миколи Аркаса
(автор: скульптор В. Макушин), в 1999 році відкрито музейну
експозицію про життя і творчість М. М. Аркаса.
Аркасівський сквер у Миколаєві.
Далі – Перша українська гімназія імені Миколи Аркаса
18. Аркасівські читання
Щорічно у січні проводяться
Аркасівські читання у Першій украін-
ській гімназії імені Миколи Аркаса.
З 2011 року в Миколаївському
державному педагогічному університеті
імені В. О. Сухомлинського проводяться Міжнародні науково-
практичні конференції «Аркасівські читання», присвячені М. М.
Аркасу.
Музей історії села та образотворчого мистецтва
Із 1991 року функціонує Музей
історії села та образотворчого
мистецтва Христофорівка, в якому
створено окремий меморіальний зал,
присвячений М. М. Аркасу.
В експозиції представлені унікальні документи і фотографії
родини Аркасів, родовід, меморіальні речі з родинного маєтку.
19. 1. Дрозд В. Сто літ любові. Портрет української родини на тлі
епохи // Вітчизна. - 2003. - № 7–8. - С. 11–103.
2. Жадько В. О. Грек із душею українця : роман‐пошук / В.
Жадько. - К. : СПД Жадько В. О., 2003. ‐ 348 с. :
3. Жадько В. О. Микола Аркас: роман‐пошук / за ред. В.
П. Андрущенка. ‐ К. : СПД Жадько В. О., 2008. ‐ 622 с.
4. Радіонова Ю. Опера «Катерина» М. М. Аркаса як зразок
аматорського музичного мистецтва // Гуманітарний корпус :
зб. наук. ст. з актуальних проблем філософії, культурології,
психології, педагогіки та історії. – Київ : НПУ імені М. П.
Драгоманова, 2014. - Вип. 2. - С. 94–97.
5. Сарбей В. Микола Аркас і його «Історія України-Русі» //
Український історичний журнал. -1990. - № 7. - С.100–113.
6. Якименко С. І. Педагогічні погляди та громадсько-
просвітницька діяльність М. Аркаса / Якименко С. І., Шарата
Н. Г. - 2-ге вид., допов. та перероб. - Київ : Слово, 2014. -
232 с.
20. .
1. Аркас М. М. Історія України-Русі : з 210 малюнками і
портретами та 9 картами / Микола Аркас. – СПб : Друк.т-ва
"Общественная польза", 1908. – 386 с. Режим доступу :
https://dlib.kiev.ua/items/show/291#?c=0&m=0&s=0&cv=0
2. Аркас М. М. Історія України-Русі : з малюнками / М. Аркас. –
2-ге вид. – Краків : Накладом Ольги Аркасової, 1912. – ХVI,
424 с. : іл. - Режим доступу : https://diasporiana.org.ua/wp-
content/uploads/books/3566/file.pdf (дата звернення
02.01.23).
3. Аркас М. М. Історія України-Pyсі / Вступне слово і комент. В.
Г. Сарбея. - Факс. вид. - К.: Вища шк., 1990.- 456 с.: іл. -
Режим доступу : https://findbook.in.ua/books/istoriia-ukrayini-
pysi-vid-1990 (дата звернення 02.01.23).
4. Мартинюк Ю. А. Спадок М. М. Аркаса як складова
вітчизняної історії та культури : дис. … канд. іст. Наук :
07.00.01 / Мартинюк Юлія Анатоліївна. – Миколаїв, 2020. –
263 с. – Режим доступу :
http://phd.znu.edu.ua/page/dis/01_2020/-dis_Martinyuk.pdf
21. .
5. Побірченко Н. Повернення Миколи Аркаса // Науковий
часопис. -НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 6 : Історичні
науки. - 2012. - Вип. 9. - С. 100-108.
http://www.enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/2361/
Pobirchenko.pdf; 5.
jsessionid=79280E6030D63C1867D57006805B3CB5?sequence
=1 (дата звернення 02.01.23).
6. Шарата Н. Просвітницька діяльність М.М. Аркаса. - Режим
доступу :
https://library.udpu.edu.ua/library_files/psuh_pedagog_probl_silsk
_shkolu/20/visnuk_33.pdf (дата звернення 02.01.23).
7. Шкварець В. П. Микола Миколайович Аркас: життя,
творчість, діяльність : монографія. - Миколаїв – Одеса: Тетра,
2002. - 271 с.: іл. - Режим доступу :
http://www.reglibrary.mk.ua/index.php/149-elektronna-
biblioteka/639-mikola-mikolaovich-arkas-zhittya-tvorchist-
diyalnist-rozdil-1-2?showall=1&limitstart= (дата звернення
02.01.23).