2. -2-
Зміст
Загальні положення 3
Мета дослідження 3
Завдання дослідження 3
Цільова група 3
Методика побудови вибірки 3
Метод збору інформації 4
Введення і обробка даних 4
Результати дослідження 5
Коротке резюме 5
Основні результати 6
Харчові продукти 6
Місце проживання 6
Медицина 7
Освіта 7
Інформація 7
Спосіб надання допомоги 8
Переміщення між пунктами 9
Безпека і захист 9
Турбота про одиноких та безпомічних 10
Оцінка поінформованості про психосоціальні послуги 11
Джерела інформації щодо психосоціальних послуг 11
Оцінка результативності психосоціальних послуг 12
Висновки 14
Додатки 15
Додаток 1. Анкета «Оцінка доступності психосоціальнихпослуг» 15
Додаток 2.Бланк «Поінформована згода» 17
3. -3-
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
«Оцінка доступності психосоціальних послуг
для населення Бахмутського району Донецької області»
Дослідження проведено протягом лютого-травня 2017 року фахівцями мобільних
бригад за підтримки міжнародної благодійної організації International Alert.
В результаті здійснено оцінку доступності психосоціальних послуг для жителів
Бахмутського району Донецької області за прийнятими у світі стандартам оцінки у сфері
ментального здоров’я WHO (IASC Reference Group for Mental Health and Psychosocial Support
in Emergency Settings).
У дослідженні використано анкету «Оцінка доступності психосоціальних послуг»
(Додаток 1), розроблену з урахуванням специфіки регіону на основі шкали Humanitarian
Emergency Settings Perceived Needs Scale (HESPER), що рекомендована World Health
Organization (2011), а також рекомендацій щодо проведення етичних досліджень в сфері
психічного здоров'я та психосоціальних питань в умовах надзвичайних ситуацій
(http://www.humanilarianinfo.org/iasc). Анкета складена російською мовою, оскільки вона є
більш вживаною місцевим населенням.
Мета дослідження – провести оцінку доступності психосоціальних послуг для жителів
Бахмутського району. Виявляти прогалини в наявних способах надання підтримки
постраждалому населенню та проводити дії з метою їх усунення. Покращити розуміння того,
як вирішувати виникаючі проблеми та виклики в процесі підтримки населення з питань
ПЗПСП в умовах надзвичайної ситуації.
У рамках дослідження планується вирішити два завдання. По-перше, провести оцінку
доступності психосоціальних послуг для жителів Бахмутського району. По-друге,
представити результати дослідження усім зацікавленим особам та організаціям (місцевим
громадам, державним органам та міжнародним організаціям) задля удосконалення системи
підтримки населення в умовах надзвичайної ситуації.
Завдання дослідження:
–вивчити вітчизняні та міжнародні інструменти оцінки потреб та психосоціальних
послуг для населення в умовах надзвичайної ситуації;
–провести аналіз існуючих досліджень у визначеному регіоні Донецької області,
скласти анкету для оцінювання доступності психосоціальних послуг;
–провести інструктаж осіб, які будуть проводити опитування;
–провести та обробити результати дослідження.
–поширити результати дослідження серед зацікавлених осіб та організацій – місцевих
громад, державних органів та міжнародних організацій.
Цільова група. Жителі Бахмутського району Донецької області віком від 16 років.
Генеральна сукупність вибірки – 1000 осіб. Всього опитано – 337 осіб, мінімальний вік
опитуваних – 16 років, максимальний – 87, середній вік – 43 роки, з них – 245 жінок та 92
чоловіки.
Методика побудови вибірки. За типом побудови вибірка є триступенева,
стратифікована, випадкова. На першому рівні проводився відбір населених пунктів (точок
опитування), на другому – відбір адрес (вихідних точок маршруту), на третьому – відбір
респондентів. Оскільки для генеральної сукупності в 1000 осіб об’єм вибірки з допустимою
похибкою не більше 5% складає 286 осіб, вибірка нашого дослідження у кількості 337 осіб є
достатньою.
Перша ступінь відбору здійснена на основі попередньої стратифікації населених
4. -4-
пунктів Бахмутського району Донецької області, що знаходяться на підконтрольних Україні
територіях. Основними параметрами стратифікації стала кількість населення віком від 16
років – дітей, молоді, жінок, чоловіків, осіб похилого віку.
Із страт другого та третього ступеня проводився випадковий відбір на основі кількості
жителів населених пунктів. Пропорційно кількості жителів при випадковому відборі
(заходити у кожен 10 будинок на першій від в’їзду вулиці), точки опитування та кількість
респондентів будуть такими: с. Опитне – 86 осіб, с. Парасковіївка – 68 осіб, с. Бахмутське –
101 особа, с. Соледар – 82 особи.
Метод збору інформації. Інтерв’ю «віч-на-віч» за місцем перебування респондентів.
Заповнення анкет проходило на слух або самостійно при інтерв’юерові, без представників
державних органів влади.
Безпосередніми виконавцями є співробітники мобільних бригад International Alert.
Перед дослідженням у м. Бахмуті було зроблено 5 пілотних інтерв'ю з місцевими
жителями.
В опитуванні за даним проектом брало участь 3 інтерв’юери. Середнє навантаження на
одного інтерв’юера становило 112 анкет.
Перед початком дослідження з усіма інтерв’юерами проведено 2-х годинне навчання,
де докладно пояснена процедура проведення інтерв’ю з респондентом. Інтерв’юери
отримали докладні інструкції по проекту, проведені тренувальні інтерв’ю в парах.
Опитування проводилось протягом денного робочого часу.
Ризиками дослідження є відмова респондентів від опитування, неправдиві
висловлювання для одержання можливих вигод (див. текст поінформованої згоди, Додаток
2).
Під час навчання інтерв’юерів наголошено на таких змістовних моментах
проведення опитування:
1. Завжди отримувати поінформовану згоду до початку проведення дослідження
(Додаток 2). У разі, якщо респондент відмовляється взяти участь в опитуванні, робиться
помітка та переходять до іншої людини.
2. Працювати із забезпеченням анонімності учасників, їх конфіденційності та права на
особисте життя. Надавати учасникам зрозумілу інформацію про такі права. Як буде
забезпечуватись конфіденційність, в тому числі: процедури збереження анонімності та
розкриття форм з даними, за якими можна ідентифікувати особу.
3. Повідомити про процедури розповсюдження результатів, в тому числі як учасникам
повідомлять про результати дослідження.
4. Знати шляхи перенаправлення опитуваних до відповідних організацій чи установ,
якщо при інтерв’юванні актуалізується певна проблемна ситуація (інтерв’юерам мати із
собою буклети чи контакти таких організацій).
5. У разі потреби володіти навичками надання першої психологічної допомоги
(перевіряється на етапі відбору інтерв’юерів).
Введення і обробка даних. Введення та обробка даних буде проводитись відповідно до
технічних специфікацій проекту. Введення даних дослідження проводиться учасниками
дослідження, що мають відповідну кваліфікацію.
Процедура введення та обробка даних здійснювалась за допомогою програми Microsoft
Excel та статистичного пакету SPSS v.11.0.
5. -5-
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Коротке резюме
Більшість опитаних (92,6%) не вважає, що мають проблеми із харчуванням або
можливістю приготування їжі. Для 6,5% це становить проблему.
Тільки 6,5% опитаних вважають, що мають можливість одержати достатню допомогу у ремонті
будинку в разі його пошкодження. Частина опитуваних (5,6%) не може дати оцінки, оскільки не має
для цього достатньо інформації.
19% опитаних вважають доступною необхідну медичну допомогу. Для 70% опитаних така
допомога оцінюється як недостатня або неможлива.
60% опитаних вважають доступним одержання освітніх послуг – ходити дітям до школи або в
дитячий садок.
64,7% опитаних вважають серйозною проблемою те, що не мають доступу до
інформації щодо можливостей одержання допомоги, відчувають інформаційний дефіцит.
33,5% вважають, що мають достатній доступ до відповідної інформації. Порівняння оцінок
доступності інформації окремо за населеними пунктами виявило приблизно однакову
ситуацію. Дещо вищі оцінки за рівнем проблемності у доступі до інформаційних джерел у
жителів с. Парасковіївки (69,1%), найнижчий – у м. Соледарі (61%).
72,4% вважають, що вони потерпають, мають серйозні проблеми через неефективний
розподіл коштів або, в цілому, неефективно (або несправедливо) організовану допомогу.
Можливість переміщення між населеними пунктами на громадському транспорті
мають 84% опитаних.
52,8% не відчувають себе захищеними від ймовірності вчинення фізичного насилля
стосовно них, і не бачать можливості одержати допомогу у захисті та безпеці.
11,9% вважають серйозною проблемою турботу про одиноких та безпомічних (з
особливими потребами) громадян.
Серед видів психосоціальних послуг найбільш відомими є контакти державних служб
та установ з питань здійснення соціальних виплат (77,2%) та медицини (75,1%). Майже
удвічі менше (30,3%) респондентів називають установи, що займаються іншими видами
матеріальної допомоги (не обов’язково фінансової). Проблемним залишається питання
доступності до юридичних (8,3%), психологічних питань (7,4%), та щодо можливостей
пошуку роботи (9,5%). З цих питань більше 90% залишається без належного інформаційного
доступу.
Вивчення джерел одержання інформації щодо можливостей одержання
психосоціальних послуг виявило, що переважно вона передається через міжособистісні
стосунки – через друзів, знайомих, односельців (68%) та сусідів (64,4%). Через візити та
дзвінки державних (соціальних) служб – 53,4%, частка телебачення (та інтернет) – 37,1%.
Найменша частка інформування припадає на роздаткові матеріали (10,4%), діяльність
громадських організацій (8,9%) та волонтерів (8,9%).
Серед опитуваних, які звертались до державних органів, залишились задоволеними
послугами 55%, а частка тих, що не вважає, що одержали допомогу – 33%. Частка осіб, що
звертались і одержали психосоціальну допомогу від громадських організацій (14%) в 4 рази
менша за державні (55%).
Є потреба посилити інформування населення щодо можливостей одержання
психосоціальних послуг. Для цього більш активно використовувати засоби телебачення
(інтернет) та інформаційні матеріали (буклети, інформаційні листи).
6. -6-
ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ
Як зазначено вище, у дослідженні використано анкету «Оцінка доступності
психосоціальних послуг» (Додаток 1), розроблену з урахуванням специфіки регіону на
основі шкали Humanitarian Emergency Settings Perceived Needs Scale (HESPER), що
рекомендована World Health Organization (2011). Анкета містить 9 пунктів, що спрямовані на
розкриття ключових психосоціальних потреб населення та оцінку рівня доступності їх
забезпечення.
Оскільки опитування проводилось російською мовою, оформлення діаграм та графіків
зберігають форму звернень, опис даних представлено українською мовою.
1. Харчові продукти
Як видно з діаграми 1, більшість опитаних (92,6%) не вважає, що мають проблеми із
харчуванням або можливістю приготування їжі. Для 6,5% це становить проблему.
Діаграма 1. Розподіл відповідей щодо проблем із харчуванням та водою
2. Місце проживання
У відповідь на запитання, чи мають можливість опитувані одержати достатню допомогу у
ремонті будинку в разі його пошкодження 87,8% відповіли негативно. Тільки 6,5% опитаних
вважають, що мають таку можливість. Частина опитуваних (5,6%) не може дати оцінки, оскільки не
має для цього достатньо інформації.
Да, 6.5%
Нет, 92.6%
Затрудняюсь ответить, 0.9%
Есть ли у вас серьезные проблемы спитанием и водой? Например,потому
что нетдостаточного количества продуктов или потомучто не получается
приготовить пищу?
Да, 6.5%
Нет, 87.8%
Затрудняюсь ответить,
5.6%
Есть ли у Вас возможность получить достаточнуюпомощь в ремонте
в случае поврежденногоили разрушенного дома?
7. -7-
Діаграма 2. Оцінка можливості одержати допомогу в ремонті будинку
3. Медицина
Запитання щодо оцінки можливості одержання необхідної медичної допомоги передбачало
диференціацію на чоловічі, жіночі (уточнення на випадок вагітності чи народження дитини) питання,
а також щодо медичної допомоги дітям. Як видно з діаграми 3, тільки 19% опитаних вважають
доступною необхідну медичну допомогу. Для 70% опитаних така допомога оцінюється як недостатня
або неможлива. 11% опитаних не зустрічались із цим питанням і, відповідно, не можуть дати оцінку.
Діаграма 3. Оцінка можливості одержати медичну допомогу
4. Освіта
60% опитаних вважають доступним одержання освітніх послуг – ходити дітям до школи або в
дитячий садок. 18,4 % вважають таку можливість недоступною або недостатньо забезпеченою. Для
20,8% ця проблема наразі не є актуальною.
Діаграма 4. Можливість одержувати освітні послуги
5. Інформація
Звертає на себе увагу, що 64,7% опитаних вважають серйозною проблемою те, що не
мають доступу до інформації щодо можливостей одержання допомоги, відчувають
інформаційний дефіцит. 33,5% вважають, мають достатній доступ до відповідної інформації.
Да, 19.0%
Нет, 70.0%
Затрудняюсь
ответить,
11.0%
Если ли у Вас возможность получить медицинскую
помощь для себя? Для детей? Например, лечение
или лекарства.
Да, 60.8%
Нет, 18.4%
Затрудняюсь
ответить, 20.8%
Есть ли возможность детям ходитьв школу или детский сад?
8. -8-
Діаграма 5. Оцінка проблеми доступності до інформаційних джерел
Порівняння оцінок доступності інформації окремо за населеними пунктами виявило
приблизно однакову ситуацію (див. Діагр. 6). Дещо вищі оцінки за рівнем проблемності у
доступі до інформаційних джерел у жителів Парасковіївки (69,1%), найнижчий – у Соледарі
(61%).
Діагарама 6. Оцінка проблеми доступності до інформаційних джерел в
окремих населених пунктах
6. Спосіб надання допомоги
Як відомо, частина жителів, що постраждали від бойових дій – внутрішньо переміщені
особи та місцеві жителі, висловлюються про те, що допомога, яка виділяється для їх
підтримки розподіляється не ефективно або взагалі до них не доходить. Як виявило наше
опитування, 72,4% вважають, що вони потерпають, мають серйозні проблеми через
неефективний розподіл коштів або, в цілому, неефективно (або несправедливо) організовану
допомогу. Однією із причин цієї ситуації є те, що організації, які спеціалізуються на наданні
допомоги, виконують власні цілі та завдання, які не завжди відповідають нагальним
потребам населення, або без їх урахування. 22,6% опитаних не вважають, що їх стан є
проблемним внаслідок ненадання або несправедливого доступу до допомоги.
Да, 64.7%
Нет, 33.5%
Затрудняюсь ответить,
1.8%
Есть ли у Вас серьезная проблема,потомучто нетдостаточноинформации?
Например,о помощи,которая доступна;или потому,что Вы не знаете,что
происходитв стране.
66.3% 62.8%
69.1%
61.0%
32.7% 34.9% 29.4% 36.6%
0.0%
10.0%
20.0%
30.0%
40.0%
50.0%
60.0%
70.0%
80.0%
Бахмутське Опитне Парасковіївка Соледар
Есть ли у Вас серьезная проблема, потому что нет достаточно
информации? Например, о помощи, которая доступна; или
потому, что Вы не знаете, что происходит в стране
Да Нет Затрудняюсь ответить
9. -9-
Діаграма 7. Оцінка наявності проблем внаслідок нестачі допомоги
7. Переміщення між пунктами
Одним із чинників, що характеризує якість життя за опитувальником Humanitarian
Emergency Settings Perceived Needs Scale (HESPER), є можливість переміщення між
населеними пунктами. За нашими даними, таку можливість нині мають 84% опитаних, 14,8%
– не можуть їздити в інші міста або села на громадському транспорті.
Діаграма 8. Оцінка можливості переміщуватися між населеними пунктами на
громадському транспорті
8. Безпека і захист
Неодноразово можна знайти інформацію про те, що в районах, близьких до лінії
розмежування, посилюються ризики здійснення насильницьких дій стосовно найбільш
незахищених верств населення – дітей, жінок, літніх людей. Як виявило наше опитування
(див. Діаграму 8), дійсно, 52,8% опитаних не відчувають себе захищеними від ймовірності
вчинення фізичного насилля стосовно них, і не бачать можливості одержати допомогу у
захисті та безпеці. 16% вбачать таку можливість, а 25,8% не можуть дати ніякої оцінки з
цього питання. Останнє може свідчити також про те, що опитувані не мають доступу до
інформації з приводу того, які можливості допомоги вони в дійсності можуть використати
для свого захисту та безпеки в разі скоєння щодо них фізичного насилля.
Да, 72.4%
Нет, 22.6%
Затрудняюсь ответить,
5.0%
Есть ли у вас серьезные проблемы из-за недостаточной помощи?
Например, потому что у Вас нет справедливого доступа к
помощи, или потому, что организации по оказанию помощи
работают самостоятельно, без учета того, что Вам надо?
Да, 84.0%
Нет, 14.8% Затрудняюсь ответить, 1.2%
Если ли у Вас возможность ездить в другое село или город на
общественном транспорте?
10. -10-
Діаграма 9. Оцінка можливості одержати допомогу у захисті та безпеці
9. Турбота про одиноких та безпомічних
До найбільш вразливих категорій населення, що потерпають від нестачі в
несприятливих умовах справедливо відносять одиноких та безпомічних (з особливими
потребами) громадян, які не здатні самостійно про себе потурбуватися на належному рівні.
Наше опитування показало, що 23,1% осіб не оцінюють, що це є проблемою для їх місця
проживання, а 11,9% вважають це серйозною проблемою.
Про той факт, що ця проблема може бути прихована, свідчить частка у 65% опитаних
із результатом «важко відповісти». Люди можуть мало комунікувати у межах свого
населеного пункту один із одним, і, відповідно, не знати про існуючі проблеми в інших.
Особливістю ситуації із одинокими та безпомічними є те, що вони, як правило, мало
виходять з дому та мають обмежені можливості, щоб самостійно заявити про свої потреби.
Можливо, виявлені 11,9% якраз і належать до цієї категорії або є краще поінформованими
щодо поширення цієї проблеми.
Діаграма 10. Оцінка проблем щодо турботи про одиноких та безпомічних
Да, 16.0%
Нет, 58.2%
Затрудняюсь
ответить, 25.8%
Если ли у вас возможность получать помощьв защите и безопасности,
в том числе для защиты женщин и детейот физического насилия?
Да, 11.9%
Нет, 23.1%
Затрудняюсь
ответить, 65.0%
Есть ли серьезная проблема в вашем селе, потому что не хватает
ухода за одинокими людьми? Например, уход за вдовами или
пожилыми людьми, или теми, кто имеет физическое или
психическое заболевание, или инвалидность?
11. -11-
Оцінка поінформованості про державні служби
Оскільки однією з цілей дослідження є оцінка доступності психосоціальних послуг для
населення, важливо вивчити оцінку доступності, в першу чергу, державних служб та
установ. Як видно з діаграми 10, для більшості опитаних є відомими контакти державних
служб та установ з питань здійснення соціальних виплат (77,2%) та медицини (75,1%).
Майже удвічі менше (30,3%) респондентів називають установи, що займаються іншими
видами матеріальної допомоги (не обов’язково фінансової).
Проблемним залишається питання доступності до юридичних (8,3%), психологічних
питань (7,4%), та щодо можливостей пошуку роботи (9,5%). З цих питань більше 90%
залишається без належного інформаційного доступу.
Діаграма 11. Оцінка інформаційної доступності до видів послуг з боку держави
Джерела інформації про доступні психосоціальні послуги
Вивчення джерел одержання інформації щодо можливостей одержання
психосоціальних послуг виявило, що переважно вона передається через міжособистісні
стосунки – через друзів, знайомих, односельців (68%) та сусідів (64,4%). Через візити та
дзвінки державних (соціальних) служб – 53,4%, частка телебачення (та інтернет) – 37,1%.
Найменша частка інформування припадає на роздаткові матеріали (10,4%), діяльність
громадських організацій (8,9%) та волонтерів (8,9%).
30.3%
77.2%
75.1%
8.3%
7.4%
9.5%
материальные
социальные (выплаты, льготы)
медицинские
юридические
психологические
работа
Известны ли Вам государственные службы или специалисты, к
которым можно обратиться в случае возникновения вопросов:
12. -12-
Діаграма 12. Джерела інформації про доступні психосоціальні послуги
Оцінка результативності психосоціальних послуг.
Здійснена спроба оцінити дієвість оголошуваної психосоціальної допомоги виявила, що
серед опитуваних, які звертались до державних органів, залишились задоволеними
послугами 55%, а частка тих, що не вважає, що одержали допомогу – 33% (див. Діаграма 13).
Як видно з діаграми 14, частка осіб, що звертались і одержали психосоціальну
допомогу від громадських організацій (14%) в 4 рази менша за державні (55%), натомість
відсоток тих, хто звертався і не одержав очікуваної допомоги – 43%, що на 10% вище за
відповідний показник для державних структур. 43% відповідей «важко відповісти» може
свідчити про те, що цей відсоток опитуваних не звертався за допомогою до громадських
організацій, або представники громадських організацій не ідентифікуються з їх
роботодавцями, оскільки безпосередні виконавці можуть також поєднувати роботу у
державних органах.
Порівняння оцінок одержаних послуг від державних та громадських організацій окремо за
населеними пунктами представлено на діаграмах 15 та 16. Як видно, найвищий рівень допомоги з
боку державних органів з точки зору опитаних виявляється у Соледарі (63,4%), найнижчий – у
43.0%
64.4%
68.0%
53.4%
8.9%
8.9%
37.1%
10.4%
членысемьи
соседи
друзья, знакомые,односельчане
государственные (социальные)службы(их…
общественные (международные)…
волонтёры
телевидение
информационные материалы(буклеты,…
Если известны госслужбы, то откуда Вы о них узнали:
Да
55%
Нет
33%
Затрудняюсь
ответить
12%
Получали ли Вы помощь,
если обращались
к государственным службам:
Діаграма 14. Одержання послуг
від громадських організацій
Діаграма 13. Одержання послуг
від державних організацій
Да
14%
Нет
43%
Затрудняюсь
ответить
43%
Получали ли Вы помощь,
если обращались
к общественным организациям:
13. -13-
Парасковіївці (48,5%). Жителі с. Парасковіївки також одержують найменше (порівняно з іншими
населеними пунктами) допомоги з боку громадських організації (4,4%).
Діаграма 15. Оцінка одержанняпослуг від державнихорганізацій окремоза населенимипунктами
Діаграма 16. Оцінка одержання послуг від громадських організацій
окремо за населеними пунктами
54.5 53.5
48.5
63.4
31.7 33.7
45.6
22
0.0
10.0
20.0
30.0
40.0
50.0
60.0
70.0
Бахмутське Опитне Парасковіївка Соледар
Получали ли Вы помощь, если обращались:
к государственным службам, %
Да Нет Затрудняюсь ответить
15.8 18.6
4.4
13.4
41.6
46.5 50
34.1
0
10
20
30
40
50
60
Бахмутське Опитне Парасковіївка Соледар
Получали ли Вы помощь, если обращались
к общественным организациям, %
Да Нет Затрудняюсь ответить
14. -14-
ВИСНОВКИ
Більшість опитаних (92,6%) не вважає, що мають проблеми із харчуванням або
можливістю приготування їжі. Для 6,5% це становить проблему.
Тільки 6,5% опитаних вважають, що мають можливість одержати достатню допомогу у ремонті
будинку в разі його пошкодження. Частина опитуваних (5,6%) не може дати оцінки, оскільки не має
для цього достатньо інформації.
19% опитаних вважають доступною необхідну медичну допомогу. Для 70% опитаних така
допомога оцінюється як недостатня або неможлива.
60% опитаних вважають доступним одержання освітніх послуг – ходити дітям до школи або в
дитячий садок.
64,7% опитаних вважають серйозною проблемою те, що не мають доступу до
інформації щодо можливостей одержання допомоги, відчувають інформаційний дефіцит.
33,5% вважають, що мають достатній доступ до відповідної інформації. Порівняння оцінок
доступності інформації окремо за населеними пунктами виявило приблизно однакову
ситуацію. Дещо вищі оцінки за рівнем проблемності у доступі до інформаційних джерел у
жителів с.Парасковіївки (69,1%), найнижчий – у м. Соледарі (61%).
72,4% вважають, що вони потерпають, мають серйозні проблеми через неефективний
розподіл коштів або, в цілому, неефективно (або несправедливо) організовану допомогу.
Можливість переміщення між населеними пунктами на громадському транспорті
мають 84% опитаних.
52,8% не відчувають себе захищеними від ймовірності вчинення фізичного насилля
стосовно них, і не бачать можливості одержати допомогу у захисті та безпеці.
11,9% вважають серйозною проблемою турботу про одиноких та безпомічних (з
особливими потребами) громадян.
Серед видів психосоціальних послуг найбільш відомими є контакти державних служб
та установ з питань здійснення соціальних виплат (77,2%) та медицини (75,1%). Майже
удвічі менше (30,3%) респондентів називають установи, що займаються іншими видами
матеріальної допомоги (не обов’язково фінансової). Проблемним залишається питання
доступності до юридичних (8,3%), психологічних питань (7,4%), та щодо можливостей
пошуку роботи (9,5%). З цих питань більше 90% залишається без належного інформаційного
доступу.
Вивчення джерел одержання інформації щодо можливостей одержання
психосоціальних послуг виявило, що переважно вона передається через міжособистісні
стосунки – через друзів, знайомих, односельців (68%) та сусідів (64,4%). Через візити та
дзвінки державних (соціальних) служб – 53,4%, частка телебачення (та інтернет) – 37,1%.
Найменша частка інформування припадає на роздаткові матеріали (10,4%), діяльність
громадських організацій (8,9%) та волонтерів (8,9%).
Серед опитуваних, які звертались до державних органів, залишились задоволеними
послугами 55%, а частка тих, що не вважає, що одержали допомогу – 33%. Частка осіб, що
звертались і одержали психосоціальну допомогу від громадських організацій (14%) в 4 рази
менша за державні (55%). Найвищий рівень допомоги з боку державних органів з точки зору
опитаних виявляється у Соледарі (63,4%), найнижчий – у Парасковіївці (48,5%). Жителі
Парасковіївки також одержують найменше (порівняно з іншими населеними пунктами)
допомоги з боку громадських організації (4,4%).
Є потреба посилити інформування населення щодо можливостей одержання
психосоціальних послуг. Для цього активніше використовувати засоби телебачення
(інтернет) та інформаційні матеріали (буклети, інформаційні листи).
15. -15-
Додаток 1
Анкета оценки доступности психосоциальных услуг
Дата: Шифр Номер:
Населенный пункт: Пол: Возраст:
Я спрошу Вас о проблемах, которые Вы можете испытывать. Мы заинтересованы в
том, чтобы выяснить, что Вы думаете – насколько лично для Вас это является
серьезным.
Здесь нет правильных или неправильных ответов. Все ответы будут анонимными,
внесенные под определенным шифром. Прочитайте вопрос и поставьте знак «V», что
соответствует выбранному Вами варианта ответа.
Вопрос Ответ
Да Нет
Не
знаю
1. Продукты, вода
Есть ли у Вас серьезные проблемы с питанием и водой?
Например, потому что нет достаточного количества продуктов
или потому что не получается приготовить пищу?
2. Место проживания
Есть ли у Вас возможность получить достаточную помощь в
ремонте в случае поврежденного или разрушенного дома?
3. Медицинское обслуживание
Для мужчин: если ли у Вас возможность получить
медицинскую помощь для себя? Например, лечение или
лекарства.
Для женщин: если ли у Вас возможность получить
медицинскую помощь для себя? Например, лечение или
лекарства, или медицинскую помощь во время беременности
или родов.
Если ли у вас возможность получить медицинскую помощь для
детей? Например, лечение или лекарства.
4. Образование для ваших детей
Есть ли возможность детям ходить в школу или детский сад?
5. Информация
Есть ли у Вас серьезная проблема, потому что нет достаточно
информации? Например, о помощи, которая доступна; или
потому, что Вы не знаете, что происходит в стране.
6. Способ предоставления помощи
Есть ли у вас серьезные проблемы из-за недостаточной
помощи? Например, потому что у Вас нет справедливого
доступа к помощи, или потому, что организации по оказанию
помощи работают самостоятельно, без учета того, что Вам
16. -16-
надо?
7. Перемещение между пунктами
Если ли у Вас возможность ездить в другое село или город на
общественном транспорте?
8. Безопасность и защита
Если ли у вас возможность получать помощь в защите и
безопасности, в том числе для защиты женщин и детей от
физического насилия?
9. Уход за одинокими людьми
Есть ли серьезная проблема в вашем селе, потому что не
хватает ухода за одинокими людьми? Например, уход за
вдовами или пожилыми людьми, или теми, кто имеет
физическое или психическое заболевание, или инвалидность?
Известны ли Вам государственные службы или специалисты, к которым можно
обратиться в случае возникновения вопросов (если «Да», поставьте знак «V» в
соответствующем квадрате):
материальных;
социальных (выплаты, льготы);
медицинских;
юридических;
психологических;
работы.
Если «Да», то откуда Вы о них узнали (можно выбрать несколько вариантов):
члены семьи;
соседи;
друзья, знакомые, односельчане;
государственные (социальные) службы (их визит, звонок);
общественные (международные) организации;
волонтёры;
телевидение; интернет;
информационные материалы (буклеты, листовки);
другое (что именно) _____________________
Получали ли Вы помощь, если обращались:
к государственным службам:
да
нет
затрудняюсь ответить
к общественным организациям:
да
нет
затрудняюсь ответить.
17. -17-
Спасибо за ответы!
Додаток 2
Информированное согласие
Здравствуйте, меня зовут _____, и я здесь от _____________________. Мы работаем в
Бахмутском районе с целью оказания помощи в течение 6 месяцев. Мы проводим беседы с
местными жителями. Наша цель – узнать, насколько доступными являются (психосоциальные)
услуги для жителей населенных пунктов, чтобы решить, как лучше всего помочь.
Мы не можем сразу же обещать помощь в обмен на это интервью. Мы здесь только для
того, чтобы задать вопросы и узнать о вашем мнении. Вы сами можете решить, принять участие
или нет.Если вы дадите согласие на интервью,я могу заверить вас, что вся информация останется
анонимной, поэтомуникто из посторонних не узнает о том, что вы нам рассказали. Мы не можем
ничем вас вознаградить за участие в интервью, но мы искренне оценили бы затраченное вами
время и ваши ответы. Есть ли у вас вопросы?
Согласны ли вы ответить на несколько вопросов? Да
Нет
