10 березня 2021 р. в Одеській національній науковій бібліотеці відбулись традиційні Шевченківські читання, присвячені 207-ій річниці від дня народження Т.Г. Шевченка та 180-річчя від часу написання поеми «Гайдамаки». Пропонуємо переглянути електронну версію виставки і запрошуємо усіх охочих ознайомитися з книжковою експозицією, яка діятиме до 25 березня у головному читальному залі ОННБ.

1. Одеська національна наукова бібліотека
«Щоб наша правда не пропала,
Щоб наше слово не вмирало…»
електронна книжково-ілюстративна виставка
до 207-ої річниці від дня народження Тараса
Шевченка та 180-річчя від часу написання
поеми «Гайдамаки»

2. Шевченкове Слово – духовний код нації, воно є шляхом до
самоутвердження і духовного зростання народу, пробуджує почуття
національної гідності та честі, шани й любові до рідної культури, мови,
звичаїв.
До 207-ої річниці від дня народження
Тараса Шевченка та 180-річчя від часу
написання поеми «Гайдамаки» Одеська
національна наукова бібліотека представляє
електрону книжково-ілюстративну виставку
«Щоб наша правда не пропала, Щоб наше
слово не вмирало…», на якій представлено
різноманіття наукових й науково-
популярних досліджень, присвячених життю
та творчості Т.Г. Шевченка, а також сучасні
видання «Гайдамаків» з фонду ОННБ.

3. Тарас Шевченко та його доба : док.-хрестом. висвітлення життя й діяльності
видат. сина України та найближ. у часі спадкоємців і продовжувачів його справи І.
Я. Франка, Лесі Українки, М. П. Драгоманова : у 3 т. / Рем Георгійович Симоненко,
Віктор Анатолійович Берестенко. – Харків : Фоліо, 2013.
У тритомнику «Тарас Шевченко та його доба»
висвітлюється життя й діяльність видатного
Кобзаря.
І том розповідає про становлення й розвиток
шевченкознавства, про дослідження творчої
спадщини митця – поета, художника,
революціонера.
II том присвячений найбурхливішому періоду в
житті Т. Г. Шевченка: навчанню у Петербурзькій
академії художеств, знайомству і спілкуванню з
видатними діячами культури того часу: В.
Жуковським, Ф. Глинкою, Є. Гребінкою, Г. Квіткою-
Основ'яненком та іншими, участі у Кирило-
Мефодіївському товаристві, арешту і засланню.
До ІІІ тому увійшли матеріали, що стосуються останнього
періоду життя й творчості поета – від повернення із заслання
і до самої його смерті у 1861 році.

4. Дзюба І.М. Тарас Шевченко / Іван Михайлович Дзюба. – Київ : ВД
"Альтернативи", 2005.
Пропонована книга є спробою поєднати докладну
розповідь про життєвий шлях Тараса Шевченка з
текстологічним аналізом його поетичних і
прозових творів та коротким оглядом малярської
спадщини.
«Ознакою зрілості національної літератури,
духопідйомності, співмірності з потребами
історичного утвердження суспільства, була її
здатність створити високий поетичний епос…
Чимось співмірним з національним епосом , – але
модифікованим лірико-романтичними інтенціями –
стали «Гайдамаки» Тараса Шевченка». -
Іван Дзюба, український літературознавець,
літературний критик, академік.

5. Жулинський М.Г. Духовний будівничий України : кн.-альбом / Микола
Григорович Жулинський, НАН України. Ін-т літератури ім. Т. Г.
Шевченка; Гол. ред. Ніна Прибєга. – Київ : Мистецтво, 2017.
У книзі зібрані наукові статті, виступи,
інтерв'ю ученого, літературознавця, академіка
НАН України Миколи Жулинського, як
наближують читача до розуміння творчості й
особистості Тараса Шевченка, розкриває його
ціннісні орієнтири, роз'яснює національну
місію, місце в українській та світовій культурі.
«Шевченко – це митець, який відкрив для
української нації цивілізаційний простір у
безкінечність…»
Микола Жулинський – український
літературознавець і політик. Директор Інституту
літератури імені Тараса Шевченка НАН України.

6. Грабович Г. Шевченко, якого не знаємо = The Unknown Shevchenko : (з
проблематики символічної автобіографії та сучасної рецепції поета) /
Григорій Грабович, Гарвард. ун-т. Укр. наук. ін-т, Наук. товариство ім.
Шевченка в Америці, Укр. Вільна Акад. Наук у США; Ред. В. Дивнич; Відп.
за вип. А. Мокроусов. – Вид. 2-е. – Київ. : Критика, 2014.
Книжка присвячена сучасної рецепції Тараса
Шевченка. Автор намагається відповісти на те, що
саме робить Шевченко Шевченком, що визначає його
неповторний стиль, його почерк.
«Питання, порушувані в цій праці, я вважаю
фундаментальними саме тому, що вони стосуються
основних моментів Шевченкового самозображення, його
символічної автобіографії, а в зовнішньому,
соціяльному вимірі – її основного кореляту, тобто
самої рецепції Шевченка. Це є саме те, що робить
Шевченка Шевченком.» –
Григорій Грабович, український і американський
літературознавець, професор кафедри української
літератури Українського наукового інституту
Гарвардського університету. У 2012—2018 роках —
голова Наукового товариства Шевченка у США.

7. У 2013 році вперше вийшло друком факсимільне видання «Гайдамаків».
Видання у трьох книгах підготувало видавництво «Критика» спільно з Інститутом
джерелознавства НТШ-а за підтримки Наукового товариства ім. Шевченка в
Америці. Факсимільне відтворення «Гайдамаків» дублює першодрук із граничною
точністю: кількість сторінок, їх розмір, ґатунок паперу і, найважливіше, текст.
Зініціювали факсимільне видання Григорій Грабович і Олесь Федорук, які
написали також ґрунтовні студії, що разом із факсиміле становлять своєрідний
триптих.
Олесь Федорук, літературознавець,
текстолог, кандидат філологічних
наук, керівник Центру дослідження
життя і творчості П. Куліша, ст. наук.
спів. відділу рукописних фондів і
текстології Інституту літератури імені
Тараса Шевченка НАН України. Фото книги взято з мережі Інтернет

8. Забужко О.Р. Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу /
Оксана Забужко; Передмова й упоряд. Ростислав Семків. – Вид. 5-е,
перегл. і доп. – Київ : Комора, 2017.
Книга «Шевченків міф України. Спроба філософського
аналізу» вперше вийшла друком 1997 року і справила
ефект бомби в українському літературознавстві.
Авторський метод інтерпретації класичних текстів
скандалізував адептів канону Великого Кобзаря.
Книга викликала жвавий інтерес громадськості,
гучний резонанс і гострі дискусії у наукових колах.
Тепер, із відстані у двадцять років, пропонуємо
читачеві поглянути на цю унікальну працю в
контексті, що вирувала після першої публікації книги.
Цікавим додатком є добірка літературної критики та
публіцистики, що відображає полеміку.
Оксана Забужко – відома українська
письменниця, поетеса, громадська й
культурна діячка.

9. Шевченко Т. Чигиринський Кобзар і Гайдамаки [Текст] / Тарас Шевченко ;
упоряд. С. А. Гальченко ; НАН України, Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка. -
Факсиміл. відтворення вид. 1844 р. - Київ : Кліо, 2014.
«Чигиринський Кобзар і Гайдамаки» – це друга збірка
творів Т.Г. Шевченка, до якої увійшли вісім поезій із
першого «Кобзаря» (1840) та окреме видання поеми
«Гайдамаки» (1841). До цієї збірки Т.Г. Шевченко
повертався після заслання, редагуючи власні тексти з
метою підготовки видання творів у новій редакції під
назвою «Поезія Т. Шевченка. Том 1». Всі авторські
доопрацювання текстів подаються в окремому розділі
після факсимільно відтвореного видання 1844 р.

10. Поема «Гайдамаки» Тараса Шевченка фактично є першим
великим твором геніального Кобзаря і першим
українським історичним романом.
Шевченко Т. Гайдамаки [Текст]
: поема / Тарас Григорович
Шевченко; Передм. Раїса П.
Іванченко. – Вид. переробл. –
Київ : Дніпро, 2015.
Шевченко Т. Гайдамаки
[Текст]: поема / Тарас
Григорович Шевченко; Іл.
Олексій Колесніков; Відп. за
вип. Діана Клочко. – Київ :
Грані-Т, 2007
Шевченко Т. Гайдамаки
[Текст] : поема / Тарас
Григорович Шевченко;
Прим. та комент. Л. В.
Ушкалова; Худож.
оформл. О. Д. Кононученко
– Харків : Фоліо, 2013.–

11. Гайдамаки = The Haydamaks : Соціально-історична поема / Тарас
Шевченко; Іл. Опанас Сластіон; Пер. Ватсон Кірконнелл, Костянтин-Генрі
Андрусишен; Передм. та примітки Надія Павлівна Орлова. – Вишгород :
Приватний видавець Олександр Коваленко; К. : Просвіта, 2001.

12. Тарас Шевченко: текст і контекст. Гайдамаки / Авт. проекту і упоряд.
Василь Іванович Пахаренко; Уклад. Юлія Гончар. – Черкаси : Брама-
Україна, 2011.
Це видання продовжує серію книг під рубрикою
«Тарас Шевченко: текст і контекст», у якій
видаються найвідоміші твори поета і авторитетні
концептуальні літературознавчі праці, їм
присвячені.
Проект готують працівники Черкаського наукового
центру шевченкознавчих досліджень.
У центрі уваги книжки – славетна поема
«Гайдамаки». У виданні докладно представлене
також історичне, наукове, фольклорне і мистецьке
осягнення цього твору.
«За глибиною та широтою осмислення «Гайдамаки» становили цілком нове
явище у творчості Шевченка і в українській літературі загалом. Це був
перший великий твір на історичну тему і перша в нашому письменстві спроба
створення народної героїчної епопеї…» - пише у передмові Василь Пахаренко,
український літературознавець, поет, перекладач, д.ф.н., професор кафедри
української літератури та компаративістики Черкаського національного
університету ім. Б.Хмельницького.

13. Кейда Ф.Ф. Відлуння далекої Доби [Текст] : гайдамаччина в
українській літературі / Ф. Ф. Кейда. - К. : Логос, 2000.
У книжці розглядається відображення
однієї з форм державницьких змагань
українського народу в національному
письменстві, здійснюється системний
підхід до осмислення цього
літературного явища, простежується
світоглядна й творча еволюція
багатьох письменників ХІХ-ХХ ст.,
зокрема І.Карпенка-Карого, Р.
Старицького, В. Будзиновського,
М.Левицького, Ю. Мушкетика, М.
Сиротюка та ін.

14. Історія Коліївщини в історичних працях
Таїрова-Яковлева Т.Г. Коліївщина:
великі ілюзії : пер. с рус. / Тетяна
Геннадіївна Таїрова-Яковлева; Пер.
Тетяна Кришталовська; Худож.
оформл. О. Я. Остапов. – Київ :
Вид-во "КЛІО", 2019.
Коліївщина: 1768-1769 роки у
документальній та мемуарній спадщині :
збірка / НАН України. Ін-т історії України.
Ін-т укр. археографії та джерелознавства
ім. М. С. Грушевського, Центр. держ.
історичний архів України, м. Київ; Упоряд.,
передм. та комент. Іван Синяк; За ред.
Валерій Смолій. – Київ : Ін-т історії
України НАНУ , 2019.
Мордовцев Д.Л. Гайдамаччина
: Історична монографія Д.
Мордовцева : пер. с рус. /
Дмитро Лукич Мордовцев;
Пер. Т. О. Абрамова. –
Дніпропетровськ : Січ, 2004.

15. Мірчук П. Коліївщина [Текст] : гайдамацьке повстання 1768 р. / П.
Мірчук ; Наукове товариство імені Шевченка. - Нью Йорк : [б.в.], 1973.
Автор на основі архівних джерел, української й
зарубіжної літератури та опублікованих спогадів
учасників повстання 1768 р. зробив переконливий
висновок, що Коліївщина була запланованим
повстанням з виразною програмою віднови
української гетьмансько-козацької держави на
зразок держави гетьмана Богдана Хмельницького.
У передмові до видання Матвій Стахів, український
правний і суспільно-політичний діяч, говорячи про
значення і провідну ідею книги звертається до
поеми «Гайдамаки» Т. Шевченка і цитує рядки:
«Серце болить, а розказувать треба»…«Нехай бачать
сини і внуки, що їх батьки помилялися!». «З
пізнання минулих помилок, - пише Матвій Стахів –
може вироста світліша майбутність…».
Петро Мірчук (1913-1999) – український політичний
діяч, журналіст, історик.

16. «Поема «Гайдамаки» є один із найсильніших і найбільших творів Тараса
Шевченка. Вчорашній наймит на третім році після звільнення із
кріпацтва, поет у цій поемі несподівано підноситься до найвищої
точки свого бурхливого і неспокійного духа і до вершин мистецьких
досягнень. Недавній кріпак, як метеор, підіймається перед цілий світ і
проголошує те, до чого в той час не насмілювався ніхто».
Леонід Білецький, літературознавець.

17. «Великі думки вимагають і великої піднесеності.
Режисерам і акторам треба намагатись мислити й
діяти так, як Шевченко. Треба бачити все, як бачить
Шевченко, пройнятись його великою внутрішньою
силою мислі й переживань…»
Василь Василько (1893-1972), актор, режисер,
театрознавець.
1920 р. Сцена з вистави
«Гайдамаки», постановка
Л.Курбаса на сцені Театру
ім. Т.Г.Шевченка
«Одним з принципів оформлення «Гайдамаків», на
нашу думку, має бути лаконізм. Скупість і
чіткість засобів виразу, відсутність натуралізму,
етнографізму, милування стариною, чого немає в
поемі Шевченка…»
Лесь Курбас (1887-1937), український актор,
режисер, теоретик театру.

18. «Тарас Шевченко – сучасний, живий і актуальний як ніколи! Країна
спрагло припадає до його творчої спадщини як до життєдайного
джерела, перечитує й переосмислює кожен поетів рядок у пошуках
відповідей на гострі питання сьогодення і, що найголовніше,
знаходить їх.» –
Олександр Реєнт, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент
Національної академії наук України, заступник директора з наукової роботи,
завідувач відділу історії України XIX – початку XX ст. Інституту історії
України НАН України.