2.  Ікона— (образ,
зображення) —
живописне,
мозаїчне або
рельєфне
зображення Ісуса
Христа,
Богородиці,
святих і подій
Святого Письма.

3.  За переданням, першу
ікону написав євангелист
Лука. Після гострих
суспільних суперечок
стосовно ікон у Римській
імперії (іконоборство),
дозвіл на використання
ікон у церковному і
суспільному житті був
офіційно прийнятий в 787
р. на VII Вселенському
соборі в Нікеї.

4. Ікони виконували
спеціальною технікою
за традиційними
приписами: липову,
дубову або кипарисову
дошку закріпляли
тонким полотном і
покривали кількома
шарами левкасу
(алебастр з клеєм),
шліфували і за певним
порядком виконували
малюнок, золочення,
розпис яєчною
темперою, а в кінці
покривали покостом
(оліфою).

6.  Ікони поділяють за
місцем призначення
— церковні, дорожні
і домашні.
 Ікони класифікують
за розміром. Одним
із поширених
розмірів ікон в
Україні є «локтівка»:
300 х 400 мм.
 Ікони також
класифікують за
числом персонажів,
технікою виконання
та іншими
критеріями.

8.  Українці завжди мали у
своїй хаті образи.
Помешкань, де б не було
святих зображень, у
давнину, мабуть, не
існувало. Ікони були
прикрашені
найгарнішими
рушниками, що свідчить
про особливо
шанобливе ставлення до
них господарів.

10.  У період формування
християнського
мистецтва у Візантії
цим словом
позначалось будь-яке
зображення
Спасителя,
Богоматері, святого,
ангела чи події у
священній історії,
незалежно від того,
було це зображення
скульптурним,
живописним,
мозаїчним чи якою
технікою виконано.