Ми пам"ятаємо

3. І скільки минуло-то літ?
Як в мирі живе цілий світ.
69 –та НЕДАЙВОДСЬКА весна настає
Юнь героям дякує за це.

4. Это стихотворение было найдено
под Прагой
у погибшего сержанта Ненашева,
сражавшегося за освобождение
села Недайвода
Мне не снилось ещё от роду
И не думалось никогда,
Что придётся мне драться за воду
И за эту „ Недайвода “.
Правда, в детстве с сестрой приходилось
Мне подраться за кружку воды,
А теперь вот и взрослым случилось
Драться из-за Недайводы.
За Днепром, у Кривого Рога,
Есть село… Почему и когда,
Видно, только известно Богу,
Прозвалось „ Недайвода “.
Посредине села протекает
Небольшая река Ингулец,
Если бы не война, то кто знает,
Может, был бы и сказу конец.
Пусть течёт Ингулец в том граните,
Пусть стояла бы Недайвода,
Никаких бы великих событий
Не случилось здесь никогда.
Разве только ёё же дети,
Недайводские родом, да…

5. Ніхто не забутий, ніщо не забуте!
За Батьківщину в боях вмирали однаково –
Малі і дорослі.
За довгі роки ще не розшукали всіх могил
Солдатських на землі.

6. Ми вдячні Вам герої-ветерани
За мир, за спокій, співи солов'я.
За все: відвагу, мужність і життя,
За світле і прекрасне наше майбуття.

7. Ми вдячні Вам герої-ветерани
За мир, за спокій, співи солов'я.
За все: відвагу, мужність і життя,
За світле і прекрасне наше майбуття.