1. Тема майстер класу: Використання
технології критичного мислення при
вивченні фізики
Мета: ознайомити з технологією критичного мислення та етапами
формування критичного мислення
«Фундаментальна мета сучасної освіти полягає не в
наданні учням інформації, а в тому, щоб розвивати в
них критичний спосіб мислення. Освіта орієнтована на
майбутнє, яке не може бути наперед визначеним».
Д.Дьюї

2. Критичне мислення
- зважений і вдумливий розгляд різних, а часом і протилежних підходів і
розумінь проблеми з метою прийняття обґрунтованих рішень та
формулювання оцінок.
«Складна, пов’язана із вчинками людини діяльність, що захоплює людину
повністю.» Д.Дьюї.
«Процес, за допомогою якого розум опрацьовує інформацію з метою
осягнення або продукування ідей або розв’язання проблеми.» Д.Х.Кларк
та А.У.Бідл.
«Спосіб оцінки автентичності, цінності або точності чогось.» Б.Бейер
«Вміле відповідальне мислення, що дозволяє людині формулювати
надійні вірогідні судження, оскільки воно: а) засновується на певних
критеріях; б) є таким, що самокорегується; в) випливає з конкретного
контексту». М.Ліпман

3. Етапи формування критичного
мислення учнів
– актуалізація знань (виклик), пробудження інтересу до теми,
визначення мети вивчення конкретного матеріалу.
– осмислення нової інформації.
– роздуми або рефлексія, формування власної думки
стосовно навчального матеріалу.
– узагальнення й оцінка інформації (проблеми), визначення
способів її розв’язання, з’ясування власних можливостей.
(М.Векслер, А.В.Тягло, Т.С.Воропай)

4. Перший етап – виклик.
Актуалізація вже наявних знань з теми. Від учителя ця фаза
вимагає чіткої організації процесу відновлення раніше здобутих
знань, необхідних для сприйняття нового матеріалу.
Пробудження пізнавальної діяльності різними способами
(формулюванням гіпотези, організацією роботи школярів у групах
тощо) створюється «інформаційна пустота», яку школярам
хочеться заповнити.
Самостійне визначення учнями напрямків у вивченні нової теми,
визначення тих її аспектів, які хотілося б обговорити (людина
критично мисляча – це людина, яка мислить самостійно).

5. Другий етап – осмислення.
Якщо на першому етапі учень ставив питання «Що це
для мене означає?», «Навіщо це мені потрібно?», то
тепер він має реалізувати цей смисл у певній навчальнопізнавальній діяльності. Вирішуються дві основні задачі:
як організувати активну роботу з новою інформацією?
як співвідноситься новий матеріал з уже відомим і
раніше засвоєним?

6. Третій етап – рефлексія.
«Вбудовування», «уплетення» нового досвіду,
нових знань у систему особистісних смислів. Етап
скерований на те, щоб новий матеріал став для
учня «своїм», тобто повністю засвоєним.

7. Щоб навчитися критично мислити
необхідно розвивати вміння
На думку Кости і його колег (Costa et al., 1985), в
учнів необхідно розвивати 6 видів розумової
діяльності:

8. Щоб навчитися критично мислити
необхідно розвивати вміння
Згадувати: відновлювати в пам'яті факти, уявлення і
поняття.

9. Щоб навчитися критично мислити
необхідно розвивати вміння
Відтворювати: проходити за зразком або
алгоритмом.

10. Щоб навчитися критично мислити
необхідно розвивати вміння
Обгрунтовувати: підводити частковий випадок під
загальний принцип чи поняття.

11. Щоб навчитися критично мислити
необхідно розвивати вміння
Реорганізовувати: перетворювати вихідні умови
задачі в нову проблемну ситуацію, яка дозволяє
знайти оригінальне рішення.

12. Щоб навчитися критично мислити
необхідно розвивати вміння
Співвідносити: зв'язувати знову набуті знання з
засвоєним раніше або з особистим досвідом.

13. Щоб навчитися критично мислити
необхідно розвивати вміння
Рефлексії: досліджувати саму думку і причини її
появи.

14. Поради з розвитку критичного
мислення
Відрізняйте судження, які базуються на логіці, від тих,
що базуються на емоціях і почуттях.
Вчіться бачити позитивні і негативні сторони,
враховуйте всі «за» і «проти».
Сумнівайтесь в тому, що не видається вам цілком
переконливим.
Помічайте невідповідності в тому, що бачите й чуєте.
Зачекайте з висновками і рішеннями, якщо у вас немає
достатньої інформації.

15. Висновок
Суть і мета застосування технології критичного
мислення: освіта не дається вчителем, вона
одержується самим учнем. Для цього вчитель має
вибирати й застосовувати саме ті методи й
прийоми навчання, які сприяють розвиткові
критичного мислення. Найбільш оптимальними для
цього є методи проблемного навчання –
дослідницький, діалогічний, евристичний, методи,
які пробуджують «дослідницький рефлекс», у
процесі застосування яких найчастіше ставляться
запитання «А якби…?» та «А якщо…?»

16. Тема уроку: «Математичний та
пружинний маятники. Період
коливань».
Мета: Встановити фактори, від яких залежить
період коливань математичного та пружинного
маятників.