1. Впровадження ТРВЗ
(теорії розв’язання винахідницьких завдань)
в освітньо-виховний процес
дошкільного навчального
закладу як засіб формування
креативності дошкільника
АВТОР:
Качура О.С., завідувач ДНЗ № 280

2. «…не хочеш залежати від вітру –
будуй пароплав
і не вір, що крім парусників нічого не
може бути,
хоча навкруги тільки парусники і
сам флот ототожнюється з ними.»
Г.С.Альтшулер

3. Навіщо ТРВЗ прийшла у дитячий
садок?
 Дослідження педагогів і психологів показали, що розвиток творчої
уяви дитини, її фантазії досягає свого піку у віці 3 - 6 років. Навіть
молодші школярі вже настільки пригноблені стереотипами мислення (у
ТРВЗ це називається психологічною інерцією), що їх практично
неможливо навчити грамотно творчо мислити.
 Дошкільне дитинство – це саме той вік, коли дитина відкриває для себе
світ, коли відбуваються значні зміни у всіх сферах її психіки
(когнітивній, емоційній, вольовій) і які проявляються у різноманітних
видах її діяльності: комунікативній, пізнавальній, перетворюючій.
 Це вік, коли проявляється здатність до творчого розв’язання
проблем, які виникають у тій чи іншій життєвій ситуації дитини (тобто
саме креативність). Уміле та доцільне використання прийомів та
методів ТРВЗ успішно допомагає розвивати у дошкільників
винахідницьку кмітливість, творчу уяву, діалектичне мислення.

4. Мета ТРВЗ
не просто розвивати фантазію дітей, а навчити
їх мислити системно, з розумінням процесів, що
відбуваються, дати в руки вихователям
інструмент конкретного практичного
виховання у дітей якостей творчої
особистості, здатної розуміти єдність та
протиріччя оточуючого світу, розв’язувати свої
маленькі проблеми.

5. Головні принципи ТРВЗ:
розв'язання суперечностей;
системний підхід (вміння бачити навколишній
світ у взаємозв'язку всіх його елементів);
вміння віднайти необхідний у даній ситуації
резерв.
Спираючись на ці закономірності, ми здатні вирішувати
завдання, які постають перед нами в житті.

6. Дидактичні можливості ТРВЗ:
 рішення творчих завдань будь-якої складності та
спрямованості;
 розв’язання наукових та дослідницьких завдань;
 систематизація знань у будь-яких галузях
діяльності;
 розвиток творчої уяви та мислення;
 розвиток якостей творчої особистості та
формування ключових компетецій:
когнитивої, креативної, комунікативної, світоглядно
ї;
 розвиток творчих колективів.

7. ТРВЗ
включає в
себе:
Великий Механізми придушення
інформаційний психологічної
фонд - інерції, яка
концентрований перешкоджає пошуку
досвід вирішення рішень (неординарні
проблем. рішення важко
знаходити без подолання
наших стійких уявлень і
стереотипів)

8. ТРВЗ у дитячому садку має кілька
напрямків
Естетична діяльність
Образотворче мистецтво
Вигадування казок
Розв'язання казкових
завдань

9. Етапи впровадження ТРВЗ в
освітньо-виховний процес
І. Оволодіння
принципами ТРВЗ
ІІ. Навчання
ІV. Розв'язання
винахідницькій
життєвих ситуацій
діяльності.
ІІІ. Придумування казок та
розв'язання казкових
завдань

10. Елементи ТРВЗ:
Метод
Суперечності фокальних
об’єктів
Елементи ТРВЗ
Мозковий штурм Аналогії

11. Важливим складовим ТРВЗ є
елемент "суперечність", який
використовують у дидактичних
іграх типу “ Навпаки “, “ Добре-
погано“.

12. Метод фокальних об'єктів полягає у перенесенні властивостей одного
предмета на інший
За допомогою МФО розв'язуються такі завдання:
- Придумати щось нове, видозмінюючи або поліпшуючи реальний об'єкт.
- Познайомити дітей з чимось новим або закріпити раніше отримані
знання, розглядаючи предмет з незвичного боку.
- Скласти розповідь чи казку про об'єкт, який розглядається.
Проаналізувати художній твір або картину.

13. Зазначений метод можна використовувати
під час таких видів роботи:
Розглянути всі словосполучення: знайти для них реальний
аналог у природі, придумати фантастичний об'єкт.
Пригадати, у яких творах художньої літератури зустрічаються
аналогічні предмети.
Обрати одне із словосполучень і скласти про нього описову
розповідь.
Складаючи розповідь про об'єкт у фокусі, використати дібрані
визначення.

14. Найбільш відомим методом, який
дає змогу зняти психологічну
інерцію й отримати максимальну
кількість нових ідей у мінімальний
термін, є «мозковий штурм» -
колективний пошук нетрадиційних
шляхів розв'язання проблеми.

15. Наступний елемент – аналогії.
Пропонуємо використання прямих
аналогій, коли об'єкт порівнюється з
аналогічним об'єктом з іншої галузі, при
цьому виявляється їхня схожість з
погляду певних властивостей або
відношень.

16. Розрізняють такі види прямої аналогії:
o Аналогія за формою.
o Компонентна аналогія.
o Функціональна аналогія.
o Аналогія за кольором.
o Аналогія за ситуацією та станом явищ та
предметів.
o Аналогія за властивостями.

17. • Прямі аналогії (наприклад, годинник -
сонце, квітка, диск телефону).
• Фантастичні аналогії (розв'язання певного
завдання, вихід із складної ситуації через
перенесення дії в казку, тобто яким чином
вирішили б цю проблему казкові персонажі).
• Символічна аналогія включає
узагальнений, абстрактний, словесний або
графічний образ об’єкта. Вона може бути
словесною та графічною.
• Графічна аналогія – це вміння позначати
якимось одним символом реальний образ чи
кілька образів, виділивши в них загальну ознаку.

18. Особиста аналогія (емпатія).
• В основі цього найсильнішого виду аналогії
лежить принцип ототожнення себе з
об'єктом, що розглядається.
• Головний принцип емпатії – увійти в роль
кого-небудь або чого-небудь. Навчитися
ставити себе на місце іншого, відчути його
настрій, почуття, турботи допоможуть
спеціальні вправи.

19. Базова програма розвитку дитини
дошкільного віку “ Я у Світі ”

20. Базова програма розвитку
дошкільника «Я у Світі» вперше
в освітньому просторі України
заявила креативність як одну з
пріоритетних ліній розвитку
дошкільника.

21. Аспекти застосування
поняття «креативність»

22. Базова якість особистості
Розвиток креативності як здатності до
творчості набуває сьогодні такої значущості
тому, що вона є базовою якістю особистості.
Творча активність дошкільника має два тісно
пов’язані між собою, проте не тотожні
джерела – навчально-виховні впливи
дорослих, що оточують дитину, та особистий
досвід самої дитини, який включає досвід її
індивідуальної взаємодії зі світом та
результати попереднього навчання і виховання.

23. Розрізнення понять
«творчість» та «креативність».
• Характеризуючи активність дошкільника в усіх видах діяльності
(ігровій, навчальній, предметно-практичній, спілкуванні) та формах
активності
(фізична, соціальна, моральна, емоційна, художня, мовленнєва, пізнав
альна), слід їх розглядати як творчі.
Не тільки що (тобто кінцевий результат), але й як (процес розв’язання
завдання).
• Творчість
Особливий вид активності нерегламентованого, перетворювального
характеру. Творчість – це активність дитини, спрямована на створення
нового продукту в нерегламентованій ситуації.
• Креативність
Загальна здібність дитини до творчості. Одна з базових якостей
особистості. Комплекс інтелектуальних та особистісних якостей, що
сприяє становленню і прояву творчості.

24. Входження поняття «креативність»
в активний словник
вихователя, оперування
ним, вживання при складанні
планів та проведенні виховних
заходів.

25. Розширення простору використання
понять «творчість» та «креативність»
Розширення простору використання понять
«творчість» та «креативність», не обмежуючись
лише художньою діяльністю.
ТРВЗ як універсальний інструментарій
використовується на усіх заняттях. Це дозволяє
формувати єдину гармонійну, науково
обґрунтовану модель світу у свідомості
дитини, здійснити евристичне навчання.
Створюється ситуація успіху, відбувається
взаємообмін результатами, рішення однієї
дитини активізує думку іншого, розширює
діапазон уяви, стимулює його розвиток.

26. Забезпечення розвивального середовища для
прояву дитиною творчості.
• «Створення в умовах дошкільного
навчального закладу розвивального життєвого
простору, сприятливого для виховання у
дошкільника творчого ставлення до
життя, вміння самостійно висувати
елементарні гіпотези, генерувати оригінальні
ідеї, нешаблонно розв’язувати
проблеми, проявляти самобутність та
раціоналізаторство».

27. Використання ТРВЗ в освітньо-
виховному процесі
• Оптимальною формою оволодіння дітьми
методиками творчості є система творчих
завдань, які даються дітям через
ігри, алгоритми на заняттях та протягом
дня. Необхідною умовою є практичне
втілення творчої думки: у
малюнках, творах, казках, піснях, загадках,
виробах, рухах.

28. Алгоритм розв’язання
винахідницьких завдань
Опанування алгоритму сприяє тому, що розв’язання
будь-яких завдань відбувається за чіткими
логічними етапами:
• коректується початкове формулювання завдання;
• будується модель;
• визначаються ресурси;
• складається ідеальний кінцевий результат (ІКР);
• виявляються та аналізуються фізичні протиріччя;
• добираються до завдання сміливі, зухвалі
перетворення.

29. Дякую за увагу!
Бажаю успіхів!