1. КУЗНЕЦОВСЬК 2014

2. Перша психологічна допомога – це комплекс поєднання
загальнолюдської підтримки та практичної допомоги особам, в
кризових ситуаціях:
- ненав'язливе надання практичної допомоги та підтримки
- оцінка реальних потреб та проблем
- надання допомоги в задоволенні насущних потреб ( вода, їжа,
інформація тощо)
- вміння вислуховувати людей, не змушуючи їх розмовляти
- вміння втішити та допомогти людині заспокоїтися
- надання допомоги в отриманні інформації, встановлення зв'язку з
відповідними службами та структурами соціальної допомоги
- захист від наступної можливої травми чи загрози

3. Перша психологічна допомога це:
- НЕ та допомога, яку можуть надавати лише
спеціалісти
- НЕ професійна консультація
- ППД НЕ припускає детальне обговорення подій, котрі
визвали стан дистресу
- це НЕ прохання до потерпілого проаналізувати, що з
ним відбулося та встановлення хронології та сутті
проблеми.

4. ППД можна надавати в будь-якому
достатньо безпечному місці або в місцях надання
допомоги потерпілим.
В ідеалі це місце де можна порозмовляти
без перешкод зі сторони навколишніх.

5. Етичні правила:
1) необхідно:
- бути чесним та достойним довіри
- поважати право інших самим приймати рішення
- усвідомити та відкинути власні упередження та стереотипи
- чітко дати зрозуміти постраждалим, що навіть якщо вони
відмовляться від допомоги зараз, то можуть звернутися за
нею в майбутньому
- дотримуватися конфіденційності та не допускати
необґрунтованого поширення отриманої від людини
особистої інформації
- вести себе з урахуванням особливостей культури, віку та
статі постраждалих

6. 2) не можна
- давати обманливі обіцянки або повідомляти не достовірну
інформацію
- зловживати своїм становищем
- перебільшувати свої знання та навички
- нав'язувати свою допомогу, вести себе настирливо
- змушувати людей розказувати про те, що з ними відбулося
- поширювати інформацію особистого характеру
- давати оцінки вчинкам та переживанням людей

7. 3) зберегти себе:
- відповідальне надання допомоги також означає турботу
про особисте здоров'я та благополуччя
- дзеркальний негативний вплив на спеціаліста
- необхідна особиста впевненість в фізичній та емоційній
здатності допомогти іншим
- берегти себе, щоб краще турбуватися про інших
(командна робота)

8. Вимоги при наданні ППД
- знайти безпечне місце для розмови
- бути поряд, але зберігати достатню дистанцію
- бути терплячим та спокійним
- використовувати прості терміни
- виражати співпереживання та емпатію
- дати можливість помовчати
- конфінденційність

9. Заборони в ППД
- не можна змушувати людину розповідати про те, що з
нею відбулося
- не поспішати
- не давати оцінок як діям так і емоціям
- не говорити про власні труднощі, як приклад
- не залишайте людину віри в власні сили і в здатність
самій потурбуватися про себе
- не використовуйте заперечувальні епітети

10. Оперативні принципи ППД
1.Слухати
2.Бачити
3.Направляти

11. Можливі реакції на стресові ситуації:
- фізичні симптоми (головна біль, різка слабкість, втрата
апетиту, різноманітні больові відчуття)
- плач, печаль, скорбота
- тривога, страх
- напруга та нервовість
- нав'язливі неспокійні думки
- роздратування та злість
- відчуття вини, сором
- втрата орієнтування, відчуття нереальності,
дезорієнтація
- замкнутість, відсутність реакції на інших, відмова до
розмови
- нездатність потурбуватися про себе або своїх близьких

12. Перша психологічна допомога
Апатія
Ознаки: (байдуже ставлення до навколишніх,
загальмованість, повільна мова)
Перша допомога: Розмова. (Як звати? Як себе
почуваєш? Хочеш їсти? тощо). Доставити до
безпечного місця і дати відпочити, або залучити в
спільну діяльність

13. Ступор
Ознаки: різке зниження або відсутність довільних
рухів та мови, відсутність реакції на зовнішні
подразники, стан повної нерухомості
Перша допомога:
- зігніть постраждалому пальці на руках і прижміть до
основи долоні. Великі пальці мають бути виставлені на
зовні
- долоню вільної руки покладіть на груди
постраждалому. Налаштуйте своє дихання під ритм
його дихання. Людина в ступорі може чути та бачити.
А тому говоріть тихо, повільно та чітко, те що може
визвати сильні емоції. Необхідно добитися реакції
постраждалого.

14. Рухові розлади
Ознаки: різкі рухи, безцільні дії, ненормальна гучна мова
або підвищена мовленнєва активність, відсутність реакції
на навколишніх.
Перша допомога: використовуйте прийом «захоплення»:
знаходячись позаду постраждалого, прижміть його до себе
та перехиліть на себе. Ізолюйте постраждалого.
Розмовляйте спокійним голосом про відчуття, які він
відчуває. Не сперечайтесь, не задавайте запитань, в
розмові уникайте фраз з часткою «не». Зазвичай такий
розлад триває не довго і може змінитися плачем,
агресивною поведінкою та нервовим тремтінням

15. Агресія
Ознаки: роздратування, незадоволення, гнів, нанесення
ударів руками навколишнім, підвищення кров'яного тиску,
м'язове напруження.
Перша допомога: зведіть до мінімуму по можливості
присутність інших навколишніх. Дайте можливість
випустити енергію (виговоритися або ж побити подушку).
Дайте роботу з фізичним навантаженням. Демонструйте
доброзичливість, не звинувачуйте, не висловлюйте думки
щодо будь-яких дій постраждалого.

16. Страх
Ознаки: м'язове напруження, сильне серцебиття,
пришвидшене дихання, зниження контролю власної
поведінки.
Перша допомога: покладіть руку постраждалому собі на
зап'ястя щоб постраждалий відчув ваш спокійний пульс.
Дихайте глибоко та рівно. Стимулюйте дихати разом а
вашому ритмі. Зробіть масаж напружених м'язів.

17. *
Завершення надання допомоги
- повідомте, що ви закінчуєте і маєте іти, якщо
хтось буде продовжувати працювати, намагайтеся
познайомити і з наступниками
- якщо ви направили до інших служб, поясніть що
необхідно чекати надалі
- не залежно від того який був досвід спілкування,
спробуйте попрощатися на позитивній ноті

18. В презентації використані матеріали з тренінгу «Надання
першої допомоги внутрішнім переселенцям та
населенню, що перебуває в зоні АТО» від 28.08.2014