1. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
88 СТУДЕНТСЬКА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ
«Інноваційні ідеї та креативні проекти в цифровій екосистемі»
Тематична платформа
«Новітні інструменти та технології публічного управління економікою»
17-18 травня 2021 року
РОЗВИТОК ІНСТРУМЕНТІВ
ЕЛЕКТРОННОЇ ВЗАЄМОДІЇ
ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ
Акієв Куртеюп Алім огли
«Управління публічним сектором екноміки», 5 курс
ДВНЗ «Київський національний економічний
університет імені Вадима Гетьмана»
Науковий керівник – к.е.н., доцент кафедри національної економіки
та публічного управління Федірко Н.В.
2. Головним інструментом електронної взаємодії публічної влади
виступає «електронне урядування».
Поняття «електронний уряд» характеризує форму організації
діяльності органів публічної влади, відмінною рисою якої
виступає застосування технологій електронного обміну та
обробки інформації в секторі державного управління.
Використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) -
необхідний елемент ефективного політичного менеджменту в
умовах бурхливого розвитку наукових розробок в цій сфері, що
дозволяють перейти на якісно новий рівень взаємодії уряду і
суспільства, оптимізувати управління інформаційними потоками
всередині державних відомств.
3. • Для аналізу сучасних тенденцій впровадження
інструментів електронного уряду ООН була розроблена
методологія, яка активно застосовується державами для
впорядкування власних зусиль в цій області.
Запропонований Департаментом з економічних і
соціальних питань ООН індекс розвитку електронного
уряду (E-Government Development Index) став одним з
найбільш авторитетних показників ефективності
національної політики в сфері ІКТ.
• Рейтинг розвитку електронного уряду ООН агрегує безліч
показників, об'єднаних в індекси телекомунікаційної
інфраструктури (Telecommunications Infrastructure Index),
людського капіталу (Human Capital Index) і надання
електронних послуг (Online Service Index).
4. • Завдання для розвитку електронного урядування:
• забезпечення суспільству доступу до офіційної інформації та державних послуг в будь-якому місці, в будь-
який час, з використанням будь-якого пристрою;
• сприяння використанню державними органами нових технологій, пристроїв, додатків і відомостей
розумним, надійним і доступним способом;
• стимулювання використання офіційної інформації для підтримки інноваційної діяльності в масштабах
країни і поліпшення якості державних послуг, що надаються суспільству.
Аналізуючи досвід розвинених країн та дослідивши праці таких науковців як: Д. Р.Трутнєв, Є. Г. Д'якова,
А. Д.Трахтенберг, J. E. Fountain, ми виділили основні завдання, принципи для розвитку електронного
уряду та завдання для розвитку порталів електронного уряду.
5. • Чотири принципи побудови сучасної моделі електронного уряду:
• Інформаційно-центричний принцип передбачає перехід від управління і обміну документами до оперування
дискретними даними, які можуть бути помічені, передані, класифіковані та представлені в зручному для користувача
вигляді. Його реалізація досягається за допомогою структурування наявної інформації і подальшого співвіднесення
структурованих даних з підтвердженими метаданими. Інформація стає зручною для обробки та обміну між
державними структурами і суспільством незалежно від використовуваних засобів передачі та отримання цієї
інформації. Як наслідок, підвищується охоплення і якість державних послуг, розширюються можливості і засоби їх
отримання.
• Принцип загальної платформи орієнтований на створення відкритого інформаційного середовища і загальної
технологічної інфраструктури для більш ефективної співпраці його учасників і користувачів електронного уряду,
скорочення бюджетних витрат, застосування єдиних стандартів і забезпечення узгодженості відомств у створенні і
використанні офіційної інформації. Він дозволяє уникнути дублювання даних, знань технологій, інформаційних
систем, підвищує швидкість розробки нових програм та послуг.
• Принцип орієнтації на користувача передбачає, що всі заходи в рамках електронного уряду в кінцевому підсумку
спрямовані на задоволення потреб споживачів послуг. Він має на увазі постійний аналіз потреб громадян і
економічних агентів, формування доступного інформаційного наповнення офіційних ресурсів, розширення каналів
взаємодії з ними, використання простої і зрозумілої мови спілкування з населенням, створення і постійне
застосування інструментів зворотного зв'язку. Всі ці зусилля повинні гарантувати громадянам і приватним компаніям
державних послуг і відомостей від федерального уряду на рівні, конкурентоспроможному в порівнянні з
комерційними сервісами.
• Принцип безпеки та конфіденційності вимагає забезпечення збереження даних і надійності надання електронних
послуг, без відмови від прозорості і підзвітності державних структур. Відкрите інформаційне середовище і нові
технології містять потенційні ризики зловживання приватною інформацією і порушення конфіденційності захищеної
законом таємниці, що підвищує витрати держави на захист персональних даних, забезпечення прав громадян на
приватне життя і перешкоджання доступу до інформації обмеженого використання.
6. • Завдання для розвитку порталів
електронного уряду:
• - надання урядової інформації громадськості, в
тому числі інтерактивних посилань на офіційні
газети, журнали, збірники законодавства,
державні органи та організації;
• - надання державних послуг в електронній
формі, в тому числі заповнення податкових
форм, отримання ліцензій та сертифікатів,
реєстрацію актів цивільного стану, видачу карт
електронної ідентифікації громадян;
• - забезпечення прозорості та відкритості органів
влади;
• - залучення громадян в інформаційне
суспільство та забезпечення оперативного
зворотного зв'язку в процесі державного
управління.
7. Список використаних джерел:
• 1. Трутнєв Д.Р. Вплив міжнародних рейтингів на утримання планів розвитку електронного уряду // Інформаційні
системи для наукових досліджень: Тр. XV Всерос. об'єднаний. конф. «Інтернет і сучасне суспільство». СПб .:
СПб НДУ ІТМО, 2012.
• 2. Д'якова Є.Г. Сфера трансферу. Технології ЕП в національному контексті // Звістки Уральського державного
університету. 2013. № 3. С. 94-101.
• 3. Трахтенберг А.Д. Електронний уряд: стимул для трансформації держави або інституційний міф? // Звістки
Уральського державного університету. 2013. № 3. С. 101-109.
• 4. Fountain J.E. Bureaucratic Reform and E-Government in the United States: An Institutional Perspective // The
Handbook of Internet Politics.University of Massachusetts, 2008. URL: http: //www.umass.edu/ digitalcenter / research /
working_papers / 07_006FountainBureauReform.pdf
• 5. United Nations E-Government Survey 2014: E-Government for the Future We Want. P. 2.
URL:https://publicadministration.un.org/egovkb/Portals/egovkb/Documents/un/2014-Survey/ E-Gov_Complete_Survey-
2014.pdf
• 6. Digital Government Strategy.May 23, 2012. URL: https://obamawhitehouse.archives.gov/sites/
default/files/omb/egov/digital-government/digital-government-strategy.pdf
• 7. T2015 Waseda – IAC International E-government Ranking Survey. URL: http://e-gov.waseda.
ac.jp/pdf/2015_Waseda_IAC_E-Government_Press_Release.pdf
• 8. Open Government Partnership. About OGP. URL: http://www.opengovpartnership.org/about