кандидат економічних наук, доцент, завідувач науково-дослідної частини Сумського національного аграрного університету Перебудова моделі взаємовідносин у науковому просторі ЗВО на основі стратегічного бачення, системи збалансованих показників та формування наукової екосистеми

1. ПЕРЕБУДОВА МОДЕЛІ ВЗАЄМОВІДНОСИН У
НАУКОВОМУ ПРОСТОРІ ЗВО НА ОСНОВІ
СТРАТЕГІЧНОГО БАЧЕННЯ, СИСТЕМИ
ЗБАЛАНСОВАНИХ ПОКАЗНИКІВ ТА
ФОРМУВАННЯ НАУКОВОЇ ЕКОСИСТЕМИ
LIVE. FIGHT. WIN
Олег Пасько
завідувач науково-дослідної частини,
Сумський національний аграрний університет
(Суми, Україна)
Oleh Pasko
Head of the Research Coordination Office,
Sumy National Agrarian University
(Sumy, Ukraine) o.pasko@snau.edu.ua

2. Стратегічне бачення
20% -Scopus.
НАУКА І ДОСЛІДЖЕННЯ - 30%;
ЦИТУВАННЯ (ВПЛИВ ДОСЛІДЖЕНЬ) - 30%
НАДХОДЖЕННЯ ВІД РЕАЛЬНОГО СЕКТОРУ (ТРАНСФЕР ЗНАНЬ) - 2,5 %
Міжнародна співпраця (за співавторством у Scopus) – 2,5%:
Плюс відбір експертів на основі їх бібліометричних показників у Scopus;
Все побудовано на науково-дослідній роботі

3.  Навіть чудові статті у високоякісних журналах навряд чи будуть прочитані
батьками майбутніх абітурієнтів або представниками місцевої чи національної
влади. Важливим є промоція досягнень та результатів діяльності університету
широкій громадськості. Сьогодні науково-дослідні установи та університети
працюють в умовах глобального ринку. Міжнародні порівняння та глобальні
рейтинги університетів публікуються регулярно з метою інформування
студентів та різних зовнішніх груп.;
 Більшість рейтингів переважно приділяють увагу саме науково-дослідній
складовій діяльності, оскільки, на відміну від викладання і навчання, її можна
точно виміряти. До того ж місія університету - генерування нових знань, а не
тільки і їх поширення, якщо не генерувати, то і поширювати нічого;
 Рейтинги будуть все більше і більше підміняти собою акредитаційну
активність відповідних органів. (Джерело: С.В. Курбатов - усна розмова);

4. Стратегія СНАУ в
частині науково-
дослідної роботи
Стратегічне бачення. Стратегічні цілі визначені Вченою радою.

5. Стратегія СНАУ 2020-2025 у частині наукової роботи

6. Мета: перебудова взаємовідносин у науковому просторі ЗВО
Об’єкти бенчмаркінгу: Європейська хартія дослідників, Snowball Metrics, Uniwersytet Warszawski,
Uniwersytet Jagielloński, KU Leven, Middlesex University
СТРУКТУРА МІКРОПРОЕКТУ:
Переорієнтація діяльності
науково-дослідної
частини із контрольної на
інформаційну, сервісну і
стимулюючу
 запровадження серії матеріалів «RCO інформує»;
 Зростання кількості дотриманих Загальних принципів
та вимог до роботодавців та організацій, що
фінансують дослідників Європейської хартії
дослідників
1
2
Розробка системи
збалансованих
показників
 Показники на вході;
 Показники наукового процесу
 Показники результативності;
3
Формування
наукової
екосистеми
 Створення Фонду сприяння науковим дослідженням (ФСНД)
 Дослідницькі кластери.
 Дослідницькі ланчі (кава-зустрічі, чай) зустрічі
 Групи розвитку
 Розвиток дослідницьких методів і навичок наукового дослідження
 Семінари із розвитку широких академічних навичок

7. Переорієнтація діяльності науково-дослідної частини із
контрольної на інформаційну, сервісну і стимулюючу
запровадження серії матеріалів
«RCO інформує»;
1
 Зростання кількості дотриманих
Загальних принципів та вимог до
роботодавців та організацій, що
фінансують дослідників Європейської
хартії дослідників

8. «RCO інформує»
Переорієнтація діяльності науково-дослідної частини із
контрольної на інформаційну, сервісну і стимулюючу
1
https://science.snau.edu.ua/rco-informs/
Створено! Можна знайти у відкритому
доступі за посиланням:

9. Європейська хартія дослідників
 Зростання кількості дотриманих Загальних принципів та вимог до
роботодавців та організацій, що фінансують дослідників
Європейської хартії дослідників
Переорієнтація діяльності науково-дослідної частини із
контрольної на інформаційну, сервісну і стимулюючу
1
 Європейська хартія дослідників:
Вимоги і принципи, що стосуються
дослідників – 12; стосується ЗВО -
19.
• Доступ до консультування із питань кар’єри;
• Співавторство;
• Викладацька діяльність;
• Участь в органах ухвалення рішень;

10. Система збалансованих показників
2
Система збалансованих показників допомагає ПЕРЕВЕСТИ ЦІЛІ СТРАТЕГІЇ у ВИМІРЮВАНІ і
реальні ПОКАЗНИКИ . СБП – УМОЖЛИВЛЮЄ ЕФЕКТИВНУ ІМПЛЕМЕНТАЦІЮ, МОНІТОРИНГ ТА
ВЕРИФІКАЦІЮ ЗАСТОСУВАННЯ СТРАТЕГІЇ.
 Бар’єр візії (vision barrier): тільки 5% працівників розуміють стратегію;
 Бар’єр людей (people barrier): тільки 25% менеджерів розуміють стимули, пов’язані із
реалізацією стратегії;
 Бар’єр менеджменту (management barrier): 85% осіб, що виконують стратегію витрачають
менше, ніж годину у місяць на обговорення стратегії;
 Ресурсний бар’єр (resource barrier): 60% організацій не поєднують бюджет і стратегію (Niven
2002, 9-10)

11. Система збалансованих показників
Показники на вході
Показники
наукового
процесу
Показники результативності діяльності
Наукові
дослідження
1.1 Подано заявок
(аплікацій);
1.2 Отримано грантів;
1.3 Коефіцієнт
успішності;
2.1 Обсяг
надходжень;
2.2 Частка ринку;
ПУБЛІКАЦІЇ І ЦИТУВАННЯ
3.1 Науковий доробок загалом;
3.2 Загальна кількість цитувань;
3.3 Середня кількість цитувань однієї наукової публікації
3.4 H-індекс дисципліни;
3.5. Нормалізований за галузями і усереднений індекс цитування (Field-Weighted Citation
Impact);
3.6. Науковий доробок у джерелах з високим перцентелем – 1%, 10%, 25% Outputs in Top
Percentiles;
СПІВПРАЦЯ
3.8.1 Співпраця (кількість публікацій у співавторстві із авторами із країн ЄС та/або OECD;
3.8.2. Співпраця (кількість публікацій у співавторстві із авторами із України);
3.9. Частка публікацій у співпраці за партнерами
3.10. Вплив публікацій у співпраці Collaboration Impact;
3.11 Нормалізований за галузями і усереднений індекс цитування Collaboration Field-
Weighted Citation Impact
3.12. Публікації у співавторстві із представниками індустрії і бізнесу Academic-Corporate
Collaboration;
3.13. Вплив публікацій у співавторстві із представниками індустрії і бізнесу Academic-
Corporate Collaboration Impact
СУСПІЛЬНИЙ ВПЛИВ
3.14 Альтернативні метрики (altmetrics);
3.15 Взаємодія з громадськістю Public Engagement
3.16 Академічне визнання;
Співпраця із
реальним сектором
економіки
1.4 Академічно-
індустріальний
леверидж
1.5 Консультування
2.3 Обсяг
досліджень за
контрактами
3.17 Інтелектуальна власність - обсяг;
3.18. Інтелектуальна власність – дохід;
3.19 Кількість сталих spin-off компаній;
3.20 Фінансові вигоди, отримані від активних spin-off компаній
2

12. Джерела інформації щодо формування ЗСП
Система збалансованих показників
2
Індикатори мають бути: 1) РЕЛЕВАНТНИМИ; 2) ВИМІРЮВАНИМИ з
найменшими трансакційними витратами.

13. Формування наукової екосистеми
Створення Фонду сприяння науковим дослідженням (ФСНД): Науковці можуть
подавати заявку на фінансування (до 8000 грн.) на розвиток впливу, невеликі
дослідницькі проекти, трансфер знань.
Дослідницькі кластери. Підтримка створення нових та підтримка існуючих
дослідницьких груп, для сприяння у подачі заявок на гранти, створення
дослідницьких мереж, обміну впливом.
Групи розвитку: регулярні (раз на місяць) зустрічі у групах із 5-8 науковців. Ці
зустрічі передбачається будуть багатоцільові та гнучкі за форматом. Надаються
відгуки і пропозиції щодо проектів один одного, наукові дослідження кожного із
вчених. Такі зустрічі також це зустріч з новими колегами, звернення з порадами та
проведення позапланових дискусій на будь-які академічні та наукові теми. Кожна
зустріч підтримується інформаційною системою і ресурсами, пов’язаними із темою
обговорення.
Розвиток дослідницьких методів і навичок наукового дослідження: тренінгові
курси щодо методів дослідження, які організовуються одним із дослідницьких
кластерів.
Семінари із розвитку широких академічних навичок, наприклад, networking,
публікація наукового дослідження в наукових журналах.
3

14. Конкурс на найкращу наукову
розробку

15. Дослідницькі кластери та групи розвитку формування
за публікаціями
за нормалізованим цитуванням

16. Дослідницькі кластери та групи розвитку
Вперше подано 8 проектів
ERASMUS+ і один HORIZON 2020
в т.ч. в галузях не достатньо
активних у цьому відношенні до
цього, зокрема, біолого-
технологічний факультет.
Міжфакультетська навчально-
наукова лабораторія електронної
мікроскопії
1. Розробка методики фіксації біологічних тканин, культур мікроорганізмів та
клітин крові для дослідження методом растрової електронної мікроскопії
(Івченко В.Д.)
2 Вивчення особливостей формування будівельної кераміки з високими
експлуатаційними властивостями» (0118U100073) (Срібняк Н.О.)
3. Дослідження морфометричних особливостей будови та елементного складу
волосу тварин з використанням растрової електронної мікроскопії (0118 U
006178) (Піхтірьова А.В.)
4. Дослідження цитогістологічних структур стебел льону довгунця
(Верещагін І.В.)
5. Дослідження покривних тканин бульб картоплі (Кожушко Н.С.)
6. Дослідження мікроструктури гемолімфи бджіл (Кистерна Л.С., Кісіль Д.О.)
7.Дослідження мікроструктури шкаралупи курей кросу Брама (Чех О.О.)
8. Дослідження соматичних клітин в молоці корів, хворих на мастит
(Улько Л.Г., Улько Є.В.)

17. СТРУКТУРА МІКРОПРОЕКТУ:
Переорієнтація діяльності
науково-дослідної
частини із контрольної на
інформаційну, сервісну і
стимулюючу
 запровадження серії матеріалів «RCO
інформує»;
 Зростання кількості дотриманих
Загальних принципів та вимог до
роботодавців та організацій, що
фінансують дослідників
Європейської хартії дослідників
1
2
Розробка
системи
збалансованих
показників
 Показники на вході;
 Показники наукового
процесу
 Показники результативності;
3
Формування
наукової
екосистеми
 Створення Фонду сприяння науковим дослідження (ФСНД)
 Дослідницькі кластери та групи розвитку
 Розвиток дослідницьких методів і навичок наукового
дослідження
 Семінари із розвитку широких академічних навичок
ВИКОНАНО
ВИКОНАНО
Розробка та
тестування
Застосування
2020-2021
н.р.
ВИКОНАНО
Започаткування
і старт
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ