Сидоренко Світлани Миколаївни,
учителя української мови та літератури
навчально-виховного комплексу «Срібненська загальноосвітня школа І-ІІІ
ступенів імені А.Г.Черненка –
дошкільний навчальний заклад»
Покровської районної ради
1. Елементи народознавства
при вивченні фразеології
З досвіду роботи
Сидоренко Світлани Миколаївни,
учителя української мови та літератури
навчально-виховного комплексу
«Срібненська загальноосвітня школа І-ІІІ
ступенів імені А.Г.Черненка –
дошкільний навчальний заклад»
Покровської районної ради
Донецької області
Широким і плідним полем для інтеграції українознавчого компонента в
навчально-виховний процес є українська фразеологія.
А саме:
І. В українській фразеології віддзеркалюються найрізноманітніші
сфери життя народу, його історія, культура, суспільні відносини,
виробнича діяльність, морально – етичні норми, погляди, вірування,
прагнення.
Національний характер українців найповніше відображається саме в
культурі, в інтелекті.
Тому на уроках української мови під час вивчення розділів
«Морфологія», «Синтаксис» використовую фразеологізми як мовний
матеріал.
Розглядаючи фразеологізми як
речення або словосполучення у
певному контексті, приділяю увагу
не тільки їх значенню, а й
походженню, наприклад: «Тягнути
волинку». Волинка – музичний
2. інструмент, її мелодії одноманітні, нудні. Переносно цей фразеологізм
означає повільність у роботі, навмисне затягування справи.
Таким чином, учні довідуються і про музичний інструмент волинку, і про
його спорідненість з певними рисами вдачі та поведінки українців у різних
життєвих ситуаціях.
ТОПТАТИ РЯСТ - У наших
предків був звичай: топтати ряст,
радіти, що прийшла весна і
проминула сувора зима. Бо
перезимувати – означало ще один
рік пережити.
Тому «топтати ряст» означає –
жити, ходити по землі.
Таким чином, учні довідуються про обряди і звичаї українців.
До таких уроків у нагоді стає укладений мною «Етимологічний словник
українських фразеологізмів».
ІІ. Відомо, що для українських письменників жива народна мова та
мудре слово є невичерпним джерелом для творчості. Тому фразеологізми у
курсі української літератури заслуговують особливої уваги. А саме:
- дозволяють простежити засоби мовної виразності у художніх творах;
- сприяють кращому розумінню літературних образів.
Так, з казки І.Франка "Фарбований Лис"фразеологічний словник учнів
5 класу поповнитьсяфразеологізмами: не стало сили; заснув як по купелі; де
не взявся; ні видано, ні чувано; дати драпака; судити поправді; робити
порядки; мов у Бога за дверима; аж око в'януло та інші.
Також пропоную учням такі завдання:
1. Прочитайте те місце в казці, де пояснюється, від чого пішла приповідка
пізнатися, як на фарбованім лисі.
3. 2. Які ви знаєте прислів'я та приказки про лиса? Що означають вислови
старий лис, старого лиса не виведеш з ліса, дивиться лисицею, а думає
вовком? Коли ми говоримо так про людей?
3. Які риси українців уособлює Лис, а які – інші звірі?
Характери та образи головних героїв байок, віршів, ліричних та прозових
творів перегукуються з рисами вдачі народу, ілюструють моральні та
життєві принципи українців.
З діалектними фразеологізмами учні 7 класу ознайомлюються під час
вивчення повісті І.Франка "Захар Беркут":
сікти зубами з зимна (цокотіти зубами від холоду);
трактувати, як пса (цькувати, як собаку);
вбити в тямку (зарубати на носі);
готури голосять у гущавині (на світ благословляється).
Перед прочитанням твору учні отримують завдання виписати діалектні
фразеологізми і знайти їх літературні відповідники. Спостереження над
такими фразеологізмами ілюструють мудрість та образність слова певного
регіону України, дають підґрунтя для дослідницької роботи.
Окрему групу становлять народно-поетичні фразеологізми, які
трапляються у фольклорних жанрах: голову покладати; за рідного брата
пробувати; добре дбати; щастя-долі не мати. Вони відображають емоції та
переживання українського народу. Наприклад, фразеологізм
НА ЯСНІ ЗОРІ, НА ТИХІ ВОДИ –
співали бранці (полонені) на чужині.
Він має неабияке виховне значення,
може бути використаний як тема
твору-роздуму.
Сьогодні цей фразеологізм
означає «повертатися в Україну,
додому, в рідний край».
4. ІІІ. З метою заглиблення в історію , звичаї та традиції українського
народу пропоную учням певні творчі завдання пошукового характеру:
дібрати чи виписати з художніх текстів усталені звороти:
- весільні;
- солдатські;
- наймитські та заробітчанські;
- фразеологізми про українські символи та обереги, свята і традиції
(писанка, калина, рушник, кутя з медом, коржі з маком);
-фразеологізми, пов'язані з давніми українськими ремеслами та
промислами ( рибальством, малярством та кушнірством)
- на основі художньої літератури і власних життєвих спостережень;
Матеріалом можуть слугувати твори І.Нечуя-Левицького, Г.Квітки-
Основ'яненка, Марка Вовчка, М.Коцюбинського, М.Стельмаха, а також усна
народна творчість .Цікавою і плідною стала дослідницька робота учнів за
історичним романом у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай».
Накопичуючи такий матеріал, діти укладають етимологічні словнички.
IV. Наступним етапом буде включення фразеологізмів в активне
мовлення учнів. Використання їх як дидактичного матеріалу сприяє
збагаченню словникового запасу учнів.
На цьому етапі намагаюсь ускладнювати вправи з фразеологічними
одиницями, зокрема:
1.Написати твори за фразеологізмами: сім п'ятниць на тиждень; дати
куті меду; чим багаті, тим і раді; народ скаже - як зав'яже та
ін.(тематика творів: «Гостинність українців», «Святкування Різдва у моїй
родині»,
2.Підготувати історичну довідку за фразеологізмами до булави треба і
голови, то не козак, що не думає отаманом бути та ін. на тему «Символи
гетьманської влади»,«Видатні гетьмани України» та інші).
3.Розповісти про випадок із життя, до якого можна застосувати
фразеологізми: лізти на рожен, лити на свою руку та ін.
5. V. У 10-11 класах під час підготовки до ЗНО теж проводжу роботу з
фразеологізмами. Програма 10 класу передбачає повторення та поглиблення
розділу «Фразеологія». Тут вправи здебільшого тестового характеру:
1. Укажіть рядок фразеологізмів українського походження.
2. Як названі нижче фразеологізми пов'язані зі старою школою,
навчанням: нагодувати березовою кашею, прописати іжицею, виписувати
грамоту, сидіти на азах?
3. Охарактеризуйте національний колорит фразеологізмів:
Бити байдики, теревені правити, довести до ручки, сметаною вареників не
зіпсуєш.
Виконуючи завдання, учні користуються фразеологічними словничками,
які вони постійно поповнювали за роки навчання. Знання з фразеології,
набуті у 5-9 класах, стають учням у нагоді при підготовці і складанні ЗНО.
Отже,вивчення фразеологізмів як мовних знаків національної культури
- це шлях до пізнання менталітету українського народу.