08.02.2012, Відбулося експертне обговорення "Україна 2020: чи має безпека гуманітарний вимір?"

1. УІПП
лютий 2012

2. Актуальний контекст
 Події в Україні навколо сайту EX.UA та реакція в
Польщі , Словаччині та інших країнах на закон про
Інтернет-піратство, а також трохи давніша “арабська
весна свідчить про нову соціальну реальність та її
гуманітарний вимір
 Глобальний контекст - тупик в пошуках нової моделі
глобальних відносин, що ще раз підкреслив недавній
Форум у Давосі

3. Глобальні тренди
 Завершення глобалізації привело до кризи економічної
моделі регулювання соціальних відносин і краху
ліберальної ідеї мультикультуралізму
 Одним із популярних сценаріїв майбутнього є сценарій
нових війн за ресурси – за клімат, воду, землю, простір,
а головне за кваліфікованих людей
 Ці війни будуть полягати в захопленні територій, на
яких не потрібне їх населення

4. Глобальні тренди
 Основні загрози будуть сконцентровані в гуманітарній
сфері, сфері захисту фізичного, психічного та
ментального стану населення і спроможності народу до
самовизначення, збереження державності та культури
 Все більше уваги приділяється засобам формування та
знищення людини через новітні технології, освіту,
здоров’я, культуру та головне – через вплив на систему
цінностей

5. Глобальні тренди
 На горизонті – соціальні та технологічні новації, до
появи яких треба бути готовими
 Всі суспільства можна умовно поділити на дві великі
групи – ті, хто це усвідомлює та діє і ті, що пасивно
чекають того, що з ними буде
 Майбутнє є лише у перших - бо в них є бачення

6. Гуманітарний вимір безпеки
 Акцент негативного впливу і військових дій
перенесений безпосередньо на гуманітарне ядро
 Суть сучасної глобальної кризи не в економічній
площині, а в кризі системи цінностей та системи
уявлень про глобальні процеси,тобто криза є
гуманітарною
 Нас очікує боротьба за саме право вижити на своїй
землі. Україна знаходиться в добрих кліматичних та
природних умовах і вона буде об’єктом пильного
інтересу зовнішніх гравців

7. В Україні немає цілісної
гуманітарної політики
 В Україні гуманітарна політика розпорошена на кілька
болючих точок, таких як мова, церква
 Немає цілісного бачення не тільки як будувати
майбутнє, але й стану справ сьогодні
 Держава взагалі не переймається проблемами
гуманітарної безпеки як цілісного явища і не формує
належну гуманітарну політику

8. Баланс та акцент
 Питанням №1 для сфери безпеки України є баланс між
військовою, економічною та гуманітарною безпекою, де
акцент зміщується в сторону гуманітарної безпеки
 Поки жодного акценту не робиться, оскільки
домінують застаріли теорії та погляди про
фундаментальний сенс економічних відносин, тоді як
для змін не вистачає саме гуманітарного підґрунтя

9. Загрози для населення
 Депопуляція – реальне зменшення населення країни
за рахунок високої смертності, низького рівня
народжуваності та значної кількості від’їжджаючих за
кордон
 Деградація – збільшення числа дітей з розумовими
вадами, зростання кількості хворих та людей, що не
мають необхідного рівня письменності; велика частка
алкоголіків та наркоманів; зростає рівень злочинності;
суспільні норми не діють

10. Загрози для держави
 Загроза зовнішнього управління – неспроможність
системи управління до власного бачення подій та
сценаріїв світового розвитку
 Неспроможність до майбутнього – відсутність в
держави достатніх засобів щоб виробляти та захищати
своє майбутнє
 Неспроможність до мобілізації у відповідь на
поточні виклики

11. Загрози для нації, еліти
 Складний шлях до створення політичної нації та
зростання різних форм націоналізму несуть загрозу
розколу нації
 В Україні під елітою стали розуміти багатих та
успішних. Немає тих, хто спроможний відповідати за
рівень суспільного розвитку та створювати майбутнє

12. Загрози для соціуму та економіки
 Основна небезпека для існування українського соціуму
– це втрата зв’язків між його складовими:
 в Україні зростає кількість самотніх людей, які не мають
підтримки
 між суспільними групами зростає непорозуміння
 зростає розрив між багатими та бідними
 Спроби модернізації економіки вже наштовхуються на
відсутність необхідних кадрів
 Нові професії потребують освічених та психічно
здорових людей
 Падіння рівня кваліфікації робітників, що призводить
до зростання числа техногенних катастроф

13.  Зростає відсоток розлучень та сімей з одним з батьків.
Економічний стан більшості молодих сімей не дозволяє
мати і виховувати двох та більше дітей. Алкоголізм та
наркоманія руйнує сім’ї
 Відсутність світогляду, національної ідеї в умовах
сильного впливу ЗМІ, в тому числі іноземних, робить
більшість населення легким об’єктом маніпулювання .
Споживча ідеологія породжує крайній егоїзм, зневагу
до цінностей, відсутність уваги до суспільства та
людських страждань
Загрози для сім’ї та людини

14. Причини занепаду гуманітарної сфери
 Зневага та нерозуміння значення гуманітарної сфери
 Інтелект та високопрофесійні кадри залишаються
незатребуваними в системі управління та економіці
країни
 Системи охорони здоров’я та освіти розглядаються як
галузі, а не як інфраструктури суспільного розвитку
 Вигода як основний мотив прийняття рішень
 Глобалізація діє як поштовх для посилення зовнішніх
загроз для гуманітарної безпеки

15. Порушення зв’язності суспільства
 Баланс між альтернативами “втримання зв’язності –
втрата зв’язності” явно порушений на користь втрати. Є
декілька позитивних тенденцій, але їх замало для
утримання цілого. Але навіть одна-дві сильні тенденції
можуть дати позитивний ефект. Наприклад, участь
багатьох в виробленні суспільного сенсу та віра в нього
 Спроби відновити зв'язність за рахунок
адміністративних дій тільки погіршують ситуацію

16. Відсутність бачення
 Загрози не стають пріоритетами діяльності уряду,
який латає дірки і не має спроможності до нових
завдань. Український бюджет це явно демонструє
 Баланс “Бачення перспектив – короткозорість”
зміщений в бік домінування короткозорості

17. Втрата потенціалу
 Баланс “Покращення людського потенціалу – втрата
потенціалу” – зміщений в бік його втрати
 Майже ніхто не хоче змін, і тим паче платити за них
зусиллями та обмеженнями. Мобілізувати людей на
концентровані зусилля заради суспільства або
майбутнього майже неможливо
 Це може призвести до кумулятивного ефекту або
руйнування суспільства або початку його відродження

18. Чого чекати до 2020 року без змін у
гуманітарній політиці
 Зневіри населення у майбутньому, спустошення багатьох
територій, неспроможності влади до мобілізації населення на
зміни
 Скорочення населення та “погану” міграцію з одного боку та
приїзд на ключові посади освічених іноземців, які працювати “на
Україну” не будуть
 Реального зовнішнього управління за рахунок того, що ми не
маємо власних проектів майбутнього та кадрів, спроможних на їх
побудову
 Реального переходу України у власність міжнародної групи
олігархів
 Повну маргіналізацію української культури

19. Більш м’який сценарій виглядає так:
 Все майже без змін, бо світу не до нас
 Процеси різкої диференціації суспільства зупиняться,
бо влада та бізнес зрозуміють загрозу для себе і почнуть
діяти адекватно. Але без реформування системи
управління принципових змін досягти не вдасться

20. Дуже оптимістичний сценарій:
 Влада або громадянське суспільство знайдуть сили на
зміни в формах управління. Прийнятий та буде
реалізовуватися інноваційний шлях розвитку. Це
викличе попит на якісні кадри і розум. Розпочнеться
процес сходження до інноваційного розвинутого світу
 Що треба зробити щоб реалізувати оптимістичний
сценарій через перехід на інноваційний шлях
розвитку?

21. Дякую за увагу!