Літературна світлиця до 75-річчя Василя Скуратівського

3. Український народознавець, письменник, видавець.
Народився Василь Тимофійович 25 жовтня 1939 року
на хуторі Великий Ліс Коростенського району на
Житомирщині.
Батько Василя Тиміш Якович та мати Мотря Антонівна
були селянами.
Батько був знаним на селі столяром, виготовляв діжки,
скрині, ліжка, вулики, тощо.
У родині було п’ятеро дітей, однак вижило двоє:
старша сестра Ольга та найменший син Василь.
Василь з дитинства любив читати. У 13 років написав
першого вірша.
В районній газеті друкувались вірші, байки,
замальовки, дописи молодого Василя Скуратівського.
Після закінчення школи навчався у Київському
державному університеті ім. Т. Г. Шевченка, на
факультеті журналістики.

4. Наприкінці своєї 21-ї (останньої)
книги “Я сам про себе розкажу ”
Скуратівський згадував:
“В забутому людьми й
Богом хуторі зберігалися
майже всі форми
традиційної культури.
Вони власне і зародили в
мені незрадливу любов
до звичаїв, традицій та
обрядів, яким я не зрадив
упродовж свого життя ”.

5. Василь Скуратівський був гідним своєї долі.
Пройшов сотні верст від хати до хати, щоб записати
духовний дивосвіт нашого народу.
Завідував відділом етнографії журналу “Народна
творчість та етнографія”.
Двадцять років проводив на громадських засадах
фольклорно-етнографічну експедицію “Чумацькими
шляхами”.
Було зібрано унікальні матеріали про нашу
національну культуру.
„Народна творчість та етнографія” впродовж
десятиліть був і залишається одним із найкращих
українських часописів.

6. В 1994 році Василь Скуратівський заснував
часопис “Берегиня”, де він друкує багато
своїх матеріалів, а також залучає до друку
багатьох талановитих дослідників, як
досвідчених так і молодих.
«Духовність завше була
незапрограмованою,
вона жила своїм
життям і я намагався
відтворити дух епохи, в
якій живу».
В. Скуратівський

7. Василь Скуратівський попри нелегкі часи і
умови, в яких йому випало бувати, встиг
реалізувати себе в багатьох справах та
ролях: вчений, організатор і невтомний
збирач народних скарбів з культури, побуту
нашого народу, популяризатор українства,
автор 20 книг-досліджень з фольклору та
етнографії, засновник і редактор часопису
«Берегиня», наставник багатьох етнографів
в Україні, автор понад 500 публікацій в
періодичних виданнях, упорядник багатьох
збірників.
Я щасливий, що прилучився до
вічного джерела духовності.
В. Скуратівський

8. Уперше Василь Скуратівський заявив про
себе як письменник у 1987 році книгою
«Берегиня».
Саме в цей час у школах та вищих
навчальних закладах України започатковується
новий предмет — народознавство, який
репрезентує народні традиції, звичаї, обряди,
вірування, мораль і філософію. І першим
підручником з цього предмета стає книга
Василя Тимофійовича Скуратівського
«Берегиня».
«Берегиня» - результат тривалих пошуків
дослідника про матеріальну і духовну культуру
українського народу.
«Берегиня» стала нашим неоціненним
скарбом, що утверджує національні ідеали і
моральність, відтворюючи красу взаємних
людських відносин, веде нас до наших
Книга була присвячена автором оберегів – давніх і добрих символів.
своїй матері – Мотрі Антонівні.

9. Книги Василя Скуратівського – своєрідна
енциклопедія українського народознавства.
Вони увібрали в себе багатющий досвід
людського буття, спостережень за
природними і суспільними явищами.
Розповідають про народні звичаї і традиції,
релігійні свята.
 Автор наводить численні приказки і
прислів’я про погоду, походження назв
місяців, днів тижня, про те, коли краще
розпочинати і завершувати ту чи іншу роботу,
як у мирі і злагоді жити з навколишнім світом.

10. «Пам’ять про своїх пращурів -
не забаганка і не данина моді,
це природна потреба
триматися свого родоводу,
оберігати сімейні реліквії,
традиції та передавати їх у
спадок наступним
поколінням… – говорив
Василь Скуратівський у книзі
«Покуть», яку присвятив
своєму батькові.

11. Найбільше шанували на
Україні калину.
 Не було такої хати, де б вона
не росла.
 Калина біля материнської
хати не тільки окраса, а й
символ нашого духовного світу,
наша спадщина, наша
Берегиня.
Про калину існує безліч
народних пісень.
 Дівчата цвітом калини
прикрашали коси, а калина у
вінку символ вроди дівочої.
 Вишивка дуба з калиною
символізують силу та мужність
чоловіка і красу дівчини.
Є легенда, що калина виросла
з великої любові дівочої.

16. «Хата без рушника – що сім’я без дітей», - говорили в народі.
 Традиційно з рушником вітали появу дитину в родині.
 З ним зустрічали дорогих гостей.
Його дарували старостам і зустрічали молодих після шлюбу.
З ним збирали в дорогу чоловіків та синів, проводжали людину в
останню путь.
Рушник в Україні завжди був символом гостинності, на ньому
підносили давню слов’янську святиню – хліб і сіль.
Він був і є взірцем людської працьовитості.

17. Не сваріться біля чистої криниці,
Хай до неї буде світлою дорога.
Живодайну і святу водицю
Ви сприйміть як подарунок Бога!

18. Усе своє життя
Василь Тимофійович
Скуратівський невтомно
вишукував і зберігав перлини
народної культури. Він не міг
інакше, бо був глибоко
переконаним:
«По тому, як ми будемо
оберігати свої кращі традиції
минулого, наступні покоління не
тільки оцінюватимуть нас, але
й зберігатимуть наші
сьогоднішні набутки, які згодом
також можуть стати
традиціями».

19. Василь Тимофійович
Скуратівський —
лауреат багатьох премій:
•імені Павла Чубинського,
• імені Миколи Островського,
•«Золоте перо»,
•«За сприяння українській
культурі» (Клівленд, США),
•фундації Антоновичів (Нью-Йорк).

20. 16 грудня 2005 року Василь Тимофійович
Скуратівський помер.
Похований в Києві на міському
Берковецькому кладовищі.
В Музеї народної архітектури і побуту в
Києві відкрилася меморіальна кімната
Василя Скуратівського.
У жовтні 2008 року на Житомирщині
Малинській районній бібліотеці присвоєно
ім’я Василя Сухомлинського.
Творчий спадок
Василя Тимофійовича
Скуратівського
залишиться безцінною спадщиною
і для наступних поколінь.

21. Джерела інформації:
•Скуратівський, В.Т. Дідух [Текст] : свята українського народу / В. Скуратівський; худож.
О. М. Коваль. – К. : Освіта, 1995. – 272 с. : іл.
•Скуратівський, В.Т. Місяцелік [Текст] : український народний календар / В. Скуратівський. –
К. : Мистецтво, 1992. – 208 с. : іл.
•Скуратівський, В.Т. Український рік [Текст] : розповіді / В. Скуратівський; худож. Є. В. Попов. –
К. : Веселка, 1996. – 238 с. : іл.
•Скуратівський Василь Тимофійович [Електронний ресурс] : матеріал з Вікіпедії . – Режим
доступу:
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2
%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_
%D0%A2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D1%84%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87,
вільний. – Назва з екрана.
•Скуратівський Василь Тимофійович [Електронний ресурс] : біографія. – Режим доступу :
http://www.lib.zt.ua/node/457, вільний. – Назва з екрана.
Літературну світлицю
“Обереги пам’яті”,
присвячену 75-річчю від дня народження
українського народознавця
Василя Тимофійовича Скуратівського
підготувала бібліотекар ЗОШ № 5 м. Токмака
Симоненко Галина Вікторівна.