Argumentarium

Проект “Реформи у сфері енергоефективності в Україні”
ВИДАВНИК:
Проект “Реформи у сфері енергоефективності в Україні” виконується Deutsche Gesellschaft für
Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Федерального міністерства економіч-
ного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ).
ЗА ДОРУЧЕННЯМ:
01004, м. Київ, вул. Антоновича (Горького), 16Б
+38 044 594 07 60
+38 044 594 07 64
www.giz.de/ukraine-ua
ЮРИДИЧНА АДРЕСА:
Іма Хренова-Шимкіна, GIZ
Власюк Наталія, GIZ
Каріна Захарова, GIZ
Хайке Херден (Heike Herden), GIZ
РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:
Агентство МЕЙНСТРІМ
ДИЗАЙН:
Олександр Лісніченко
ПЕРЕКЛАД:
Smart Production Company Llc.
ДРУК:
Генрік Улеке
АВТОРИ:
Київ, 2018

Скорочення
Вступ
Стаття 1 - Предмет і сфера застосування
Стаття 2 - Визначення
Стаття 3 - Цілі з енергоефективності
Стаття 4 - Ремонт будівель
Стаття 5 - Показова роль будівель державних органів
Стаття 6 - Здійснення закупівель державними органами
Стаття 7 - Схеми зобов’язань з енергоефективності
Стаття 8 - Енергетичні аудити та системи енергетичного менеджменту
Стаття 9 - Облік
Стаття 10 - Інформація для формування рахунків; та
Стаття 11 - Вартість отримання облікової інформації та інформації для
формування рахунків
Стаття 12 - Інформаціядляспоживачівтапрограмавпровадження;та
Стаття 17 - Інформування та навчання
Стаття 14 - Заохочення ефективності в опаленні та охолодженні
Стаття 15 - Перетворення, передача і розподіл енергії
Стаття 16 - Наявність схем атестації, акредитації та сертифікації
Стаття 18 - Енергетичні послуги
Стаття 19 - Інші заходи на підтримку енергоефективності
Стаття 20 - Національний фонд енергоефективності, фінансування і
технічна підтримка
Список літератури
5
7
9
11
13
15
17
20
22
24
25
27
29
30
32
34
36
38
ЗМІСТ:

3
ВСТУП:
АРГУМЕНТАРІЙ
СТОСУЄТЬСЯ
НАСТУПНИХ СТАТЕЙ
ДИРЕКТИВИ:
АРГУМЕНТАРІЙ НАДАЄ
ТАКУ ІНФОРМАЦІЮ:
Аргументарій містить перелік економічних та соціальних переваг для України за
умови належної імплементації Директиви ЄС 2012/27/EU про енергоефективність
в Україні, прийнятої Енергетичним Співтовариством (EnC). Цей документ призна-
чений для того, щоб надати всім учасникам політичного діалогу щодо реформ у
сфері енергоефективності в Україні змістовну інформацію про положення Дирек-
тиви, результати їхнього застосування та переваги для України.
На прохання проекту «Реформи у сфері енергоефективності в Україні», що вико-
нується Deutsche Gesellscheft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за
дорученням уряду Німеччини, підготовано даний документ.
Ст. 1 Предмет і сфера застосування
Ст. 3 Цілі з енергоефективності
Ст. 4 Ремонт будівель
Ст. 5 Показова роль будівель
державних органів
Ст. 6 Здійснення закупівель
державними органами
Ст. 7 Схеми зобов’язань з
енергоефективності
Ст. 8 Енергетичні аудити та системи
енергетичного менеджменту
Ст. 9 Облік
1.
Основні положення
кожної статті Дирек-
тиви.
2.
Вимоги та перспективи
для України з огляду на
теперішній стан енерго-
ефективності в країні та
прогрес, досягнутий у ре-
формуванні даної сфе-
ри.
3.
Перелік потреб у захо-
дах з ефективної транс-
позиції відповідної стат-
ті Директиви в україн-
ське законодавство,
включаючи рекомен-
довані заходи з по-
літичної підтримки та
очікувані переваги для
України.
4.
Приклади та переваги
впровадження країна-
ми-членами ЄС Дирек-
тиви з урахуванням їх-
нього національного
законодавства.
Ст. 10 Інформація для формування
рахунків
Ст. 11 Вартість отримання облікової
інформації та інформації для
фомування рахунків
Ст. 12 Інформація для споживачів та
програма впровадження
Ст. 14 Заохочення ефективності в
опаленні та охолодженні
Ст. 15 Перетворення, передача і розподіл
енергії
Ст. 16 Наявність схем атестації,
акредитації та сертифікації
Ст. 17 Інформування та навчання
Ст. 20 Національний фонд
енергоефективності, фінансування
і технічна підтримка.

4
Ст. Стаття
млрд. мільярд
BPIE Building Performance Institute Europe
КО Комплексна оцінка
АЕЕ Аналіз економічної ефективності
CHP Комбіноване виробництво тепла та електроенергії
ЦО Центральне опалення
EC Європейська Комісія
ЕЕ Енергоефективність / енергоефективний
EED Європейська директива з енергоефективності
EEOS Схема зобов‘язань з енергоефективності
EEPP Енергоефективні державні закупівлі
EnC Енергетичне співтовариство
EMS Система енергетичного менеджменту
EPBD Європейська директива з енергоефективності в будівлях
EPC Контракт на підвищення енергоефективності
ЕСКО Енергосервісна компанія
ЄС Європейський Союз
Eurostat Офіс статистики Європейського Союзу
GBP Британський фунт стерлінгів
ВВП Валовий внутрішній продукт
GIZ Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH
ГВт-год. Гігават-година
ISO Міжнародна організація зі стандартизації
КВт-год. Кіловат-година
Мінрегіон Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-
комунального господарства України
млн. мільйон
мтне Мільйон тон нафтового еквіваленту
МВТ мегават
МВт-год. Мегават-година
NEEAP Національний план з енергоефективності
PJ Петаджоуль
Держенергоефективності Державне агентство енергоефективності та
енергозбереження України
SEK шведська крона
МСП малі та середні підприємства
ТВт-год. Терават-година
Грн. українська гривня
UK Велика Британія
Укрстат Державна служба статистики України
СКОРОЧЕННЯ:

5
Директива 2012/27/ЄС (EED, далі - Директива) вимагає більш ефективного використання енергії
на всіх етапах енергетичного ланцюга. Вона встановлює обов‘язкові заходи, спрямовані на
досягнення цілей енергоефективності в ЄС на рівні 20% до 2020 року, дозволяючи при цьому
певну гнучкість в її адаптації у національне законодавство. Директива вимагає усунення бар‘єрів,
які заважають успішній її імплементації та перешкоджають більш ефективному використанню
енергії.
Статті Директиви з енергоефективності діють у взаємозв‘язку і дозволяють застосовувати
комплексний підхід, яке показано на схемі нижче.
СХЕМА ДИРЕКТИВИ
2012/27/ЄС (EED)
Ціль
в ЄС до та після
2020 року
(Статті 1 і 3)
Ефективність
постачання
і реагування
на попит
(Статті 14 і 15)
Орієнтовні цілі енергоефективності (Стаття 3)
Стратегії та плани ремонту
національного фонду будівель(Стаття 4)
Фінансування
заходів
(Стаття 20)
Обов’язкові цілі енергозбереження
у кінцевому споживанні (Стаття 7)
Прийнятність заходів і заощаджень
(Стаття 7, Додаток 5)
Ремонт
громадських
будівель
(Стаття 5)
Державні закупівлі
(Стаття 6)
Інформація
для учасників ринку
Вимірювання та
виставлення рахунків
Енергоефективні
послуги
(Стаття 18)
Кваліфікація,
акредитація,
сертифікація
Енергоаудити
та системи
енергетичного
менеджменту
(Стаття 8)
EEOS* та альтернативні заходи (Стаття 7)
Огляд
та
моніторинг
Умовні позачення:
Встановлення цілей
Досягнення цілей
Налагодження зв’язків
Як сторона Угоди про заснування Енергетичного співтовариства, Україна зобов‘язалася
транспонувати Директиву з енергоефективності.
У червні 2017 року було прийнято такі ключові законодавчі акти:
Новий проект Закону про енергоефективність, розроблений за підтримки Секретаріату
Енергетичного співтовариства, наразі проходить процедуру офіційних консультацій.
Закон «Про енергоефективність у будівлях», № 2118-VIII
Закон «Про Фонд енергоефективності», № 2095-VIII
Закон «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», № 2119-VIII
Аргументарій
ПРЕДМЕТ І СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
Стаття 1
*EEOS - схема зобов’язань з ЄС
щодо імплементації Європейської директиви
з енергоефективності в Україні

6
Найважливіші положення Директиви припиняють свою дію в 2020 році, хоча
запровадження ключових елементів, таких як інтелектуальні лічильники та мережі, плани
когенерації та реновації, потребують певного часу. Тому держави-члени ЄС беруть на себе
зобов‘язання з розробки та впровадження програм енергоефективності, пов‘язаних із
положеннями, що діятимуть і після вказаної дати.
НЕОБХІДНІ ЗАХОДИ ТА ПЕРЕВАГИ
ЇХ ВПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ
Прийняття первинного законо-
давства (Закон «Про енергое-
фективність») та відповідних
підзаконних нормативно-
правових актів.
Розробка фінансових та
політичних схем для підтрим-
ки імплементації Директиви з
особливою увагою до буді-
вельного сектору.
Зниження рівня споживання
та витрат на енергію в широко-
му економічному масштабі.
Підвищення енергетичної неза-
лежності та інвестиційної прива-
бливості.
Загальні економічні вигоди:
будівельнагалузьтаенергетичні
послуги, а також створення
робочих місць та соціальне
забезпечення.
ПЕРЕВАГИ ДЛЯ УКРАЇНИ
ПОЛІТИЧНІ ЗАХОДИ
НА ЗАКОНОДАВЧОМУ
РІВНІ
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ
ДОСВІД
За допомогою Директиви з енергоефективності всі держави-члени ЄС змогли зміцнити свою
енергетичну незалежність, створити робочі місця та зменшити рівень енергетичної бідності.
Держави-члени ЄС скоротили обсяги споживання енергії до 27% у 2005-2015 роках. ЄС
наближається до досягнення цілі 20%.
Для успішної імплементації Директиви держави-члени ЄС встановлюють амбітні цілі.
Національний план дій з енергоефективності (NEEAP) Німеччини передбачає,
наприклад, запровадження майже кліматично нейтрального фонду будівель до 2050
року.

7
ВИЗНАЧЕННЯ
Стаття 2
Для цілей цієї директиви застосовуються наступні визначення:
(1) «енергія» - всі форми енергетичних продуктів, паливо, тепло, відновлювана енергія, електроенергія та будь-які
інші форми енергії, визначені у ст. 2(d) Регламенту (EC) № 1099/2008 від 22 жовтня 2008 р. про статистику в галузі
енергетики21;
(2) «первинне енергоспоживання» - валове внутрішнє споживання за винятком споживання не в енергетичних
цілях;
(3) «кінцеве енергоспоживання» - вся енергія, постачена до промисловості, транспорту, домогосподарств, сфери
послуг і сільського господарства. Кінцеве енергоспоживання не включає постачання до сектору перетворення
енергії та до самих енергетичних галузей промисловості;
(4) «енергоефективність» - співвідношення між роботою, послугами, товарами або енергією на виході та енергією
на вході;
(5) «енергозбереження» - обсяг зекономленої енергії, визначений шляхом вимірювання та (або) оцінювання
споживання до та після реалізації заходу з покращення енергоефективності, з одночасним забезпеченням
нормалізації зовнішніх умов, які впливають на споживання енергії;
(6) «покращення енергоефективності» - підвищення ефективності кінцевого енергоспоживання в результаті
технологічних, поведінкових і (або) економічних змін;
(7) «енергетична послуга» - матеріальна вигода, послуга або товар, отримані в результаті комбінації енергії з
енергоефективною технологією та (або) заходом, які можуть включати роботу, обслуговування і управління,
необхідні для постачання послуги, що надається на підставі договору та за звичайних умов довела, що дає
покращення енергоефективності або первинну економію енергії, які можуть бути перевірені та виміряні або піддані
оцінюванню;
(8) «державні органи» - «підрядні органи», визначені у Директиві 2004/18/EC Європейського Парламенту і Ради про
координацію процедур присудження державних підрядів на роботи, державних підрядів на постачання та
державних підрядів на послуги;
(9) «центральний уряд» - усі адміністративні підрозділи, чия компетенція поширюється на всю територію
держави-члена ЄС;
(10) «загальна корисна площа приміщень» - площа приміщень будівлі або частини будівлі, де енергія
використовується для забезпечення належного клімату в приміщеннях;
(11) «система енергетичного менеджменту» - комплекс взаємопов’язаних або взаємодіючих елементів плану, в
якому поставлено мету щодо енергоефективності та визначено стратегію її досягнення;
(12) «європейський стандарт» - стандарт, прийнятий Європейським комітетом стандартизації, Європейським
комітетом стандартизації рішень в електротехніці або Європейським інститутом стандартизації у галузі
телекомунікацій та оприлюднений для загального користування;
(13) «міжнародний стандарт» - стандарт, прийнятий Міжнародною організацією із стандартизації та
оприлюднений для загального користування;
(14) «зобов’язана сторона» - дистриб’ютор енергії або компанія роздрібної торгівлі енергією, зв'язаний (зв'язана)
національними механізмами зобов’язань щодо енергоефективності, згаданими у ст. 7;
(15) «довірена сторона» - юридична особа з повноваженнями, делегованими урядом або іншим державним
органом, на розроблення, управління чи керування схемою фінансування від імені уряду або іншого державного
органу;
(16) «сторона-учасниця» - підприємство або державний орган, який узяв на себе зобов’язання досягти певних цілей
за добровільною угодою або охоплений національним нормативно-політичним інструментом;
(17) «впроваджувальний державний орган» - орган, діяльність якого регулюється публічним правом і який
відповідає за здійснення або моніторинг енергетичного чи вуглецевого оподаткування, фінансових схем та
інструментів, фіскальних стимулів, стандартів і норм, схем енергетичного маркування, навчання і освіти;
(18) «політичний захід» - нормативний, фінансовий, фіскальний, добровільний або інформаційний інструмент,
офіційно створений та впроваджений у державі-члені для забезпечення сприятливої основи, вимоги чи стимулу для
того, щоб учасники ринку надавали та купували енергетичні послуги, а також для вжиття інших заходів із
покращення енергоефективності;
(19) «окрема дія» - дія, що веде до покращень енергоефективності, які можна перевірити, виміряти або оцінити, й
що виконується в результаті політичного заходу;
(20) «дистриб’ютор енергії» - фізична або юридична особа, зокрема оператор розподільної системи, відповідальна
за транспортування енергії з метою її постачання кінцевим споживачам і розподільним станціям, які продають
енергію кінцевим споживачам;

8
(21) «оператор розподільної системи» - «оператор розподільної системи» згідно з визначенням відповідно у
Директиві 2009/72/EC та Директиві 2009/73/EC;
(22) «компанія роздрібної торгівлі енергією» - фізична або юридична особа, яка продає енергію кінцевим
споживачам;
(23) «кінцевий споживач» - фізична або юридична особа, яка купує енергію для власного кінцевого споживання;
(24) «надавач енергетичних послуг» - фізична або юридична особа, яка надає енергетичні послуги або впроваджує
інші заходи з покращення енергоефективності на об’єкті або у приміщенні кінцевого споживача;
(25) «енергетичний аудит» означає систематичну процедуру, що проводиться з метою отримання належних знань
про поточну ситуацію з енергоспоживанням у будівлі чи групі будівель, на промисловому або комерційному об’єкті
чи установці або у приватній чи державній службі шляхом визначення та кількісного опису економічно ефективних
можливостей енергозбереження, а також подання звіту про висновки;
(26) «малі та середні підприємства» або «МСП» - підприємства, визначені у Розділі І Додатку до Рекомендації
Комісії 2003/361/EC від 6 травня 2003 г. щодо визначення мікро-, малих і середніх підприємств23; категорія мікро-,
малих і середніх підприємств складається з підприємств із чисельністю працюючих менше 250 осіб, річним обігом
не більше 50 млн євро та (або) річним балансом не більше 43 млн євро;
(27) «договір про забезпечення енергоефективності» - контрактна угода між бенефіціаром та постачальником
заходу з покращення енергоефективності, що піддається перевірці та контролю впродовж усього терміну дії
договору, де інвестиції у такий захід (робота, постачання або послуга) оплачуються відповідно до погодженого в
договорі рівня покращення енергоефективності або до іншого погодженого критерію забезпечення
енергоефективності, такого як економія фінансових коштів;
(28) «розумна система обліку» або «інтелектуальна система обліку» - електронна система, що може вимірювати
енергоспоживання, надаючи більший обсяг інформації, ніж традиційний лічильник, та передавати й приймати дані
за допомогою певної форми електронного зв'язку;
(29) «оператор системи передачі» - «оператор системи передачі» згідно з визначенням відповідно у Директиві
2009/72/EC та Директиві 2009/73/EC;
(30) «когенерація» - виробництво в одному процесі теплової енергії та електричної і (або) механічної енергії;
(31) «економічно виправданий попит» - попит, що не перевищує потреби у теплі або охолодженні, який в іншому
разі був би задоволений на ринкових умовах іншими процесами енерговиробництва, ніж когенерація;
(32) «корисне тепло» - тепло, вироблене у процесі когенерації для задоволення економічно виправданого попиту
на тепло чи охолодження;
(33) «електроенергія, отримана в процесі когенерації» - електроенергія, вироблена у процесі, пов’язаному з
виробництвом корисного тепла, і розрахована згідно з методом, сформульованим у Додатку І;
(34) «високоефективна когенерація» - когенерація, що відповідає критеріям, зазначеним у Додатку ІІ;
(35) «загальна ефективність» - сукупність річного обсягу виробництва електричної та механічної енергії й виходу
корисного тепла, поділена на кількість палива, використану для процесу когенерації, й валовий обсяг виробництва
електричної та механічної енергії;
(36) «відношення потужності до тепла» - відношення між електроенергією, виробленою в процесі когенерації, та
корисним теплом при роботі у повному режимі когенерації з використанням експлуатаційних показників певної
установки;
(37) «когенераційна установка» - установка, здатна працювати в режимі когенерації;
(38) «дрібномасштабна когенераційна установка» - когенераційна установка з установленою потужністю менше 1
МВт;
(39) «мікро-когенераційна установка» - когенераційна установка з максимальною потужністю менше 50 кВт»;
(40) «щільність забудови» - відношення площі будівлі до площі земельної ділянки на даній території;
(41) «ефективне центральне теплопостачання і охолодження» - система центрального теплопостачання або
охолодження, що використовує мінімум 50% відновлюваної енергії, 50% відпрацьованого тепла, 75% тепла
когенерації або 50% сукупності такої енергії та тепла;
(42) «ефективне теплопостачання і охолодження» - варіант теплопостачання і охолодження, який порівняно з
базовим сценарієм, що відображає звичайний хід діяльності, помітно зменшує обсяг первинної енергії, потрібної
для постачання однієї одиниці переданої енергії у межах відповідної системи в економічно ефективний спосіб, що
підтверджено аналізом витрат і вигід, згаданим у цій Директиві, з урахуванням енергії, потрібної для видобування,
перетворення, транспортування та розподілу;
(43) «ефективне індивідуальне теплопостачання і охолодження» - варіант індивідуального теплопостачання і
охолодження, який порівняно з ефективним центральним теплопостачанням і охолодженням помітно зменшує
обсяг невідновлюваної первинної енергії, потрібної для постачання однієї одиниці переданої енергії у межах
відповідної системи, або потребує такого самого обсягу невідновлюваної первинної енергії, але з меншою вартістю,
з урахуванням енергії, потрібної для видобування, перетворення, транспортування та розподілу;
(44) «істотне оновлення» - оновлювальний ремонт, вартість якого перевищує 50% капітальних витрат на нову
порівнянну установку;
(45) «агрегатор» - надавач послуг на вимогу, який об’єднує декілька короткочасних споживчих навантажень для
продажу або аукціону на організованих енергетичних ринках.

У зв‘язку з цим, і нова національна ціль енергоефективності, і Національний план дій з
енергоефективності мають використовувати скоригований метод розрахунку згідно з
Директивою з енергоефективності, який ґрунтується на розрахунках базової лінії, а не на
історичних даних. При цьому має враховуватися остання динаміка енергоспоживання в
країні.
9
ЦІЛІ З ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ
Стаття 3
Ст. 3 Директиви з енергоефективності стосується цілі економії енергії на рівні 20% до 2020 року,
встановленої ЄС у 2007 році, і зобов‘язує національні уряди встановлювати в межах цієї загальної
цілі власні національні цілі з енергоефективності до 2020 року.
За методологією Директиви ЄС 2006/32/EC, що передувала Директиві з енергоефективності, для
України також було розраховано її ціль енергозбереження на рівні 9% до 2020 року в порівнянні
з базовою лінією 2005-2009 рр.
Коли в 2013 році Україна вперше досягла цілі економії енергії в обсязі 6.5 мтне (9%), це було
пов‘язано з жорстким економічним спадом в країні. Таким чином, економія енергії, досягнута в
Україні у 2013 році, не свідчила про підвищення рівня енергоефективності. З того часу і в обсягах
національного виробництва (ВВП), і в споживанні енергії в країні спостерігався спад.
За стабільних економічних умов скорочення енергоспоживання свідчить про підвищення
рівня енергоефективності:
СХЕМА
РОЗРАХУНКУ РІВНЯ
ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ
Порівняйте зі ст. 2 (4) Визначення Директиви
ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ
Обсяги виробництва товарів, послуг або енергії
Використання енергії
РІВНІ
Прийняття необхідного первин-
ного законодавства (до Закону
«Про енергоефективність») та
відповідних підзаконних норма-
тивно-правових актів (оновленої
національної цілі та Національ-
ного плану з енергоефектив-
ності).
Прийняття та періодичне
оновлення національної довго-
строкової стратегії реновації
будівель.
Щорічна звітність щодо резуль-
татів,досягнутихстосовнонаціо-
нальної цілі з енергоефектив-
ності.
Щорічна звітність та контроль
щодо втілення Національного
плану з енергоефективності.
Втілення передових європейсь-
ких практик в законодавство
України (Європейські директиви
з енергоефективності, енергое-
фективності в будівлях, екологі-
зації та енергетичного марку-
вання).
енергії та викидів вуглекисло-
го газу.

10
Згідно з розрахунками базової лінії, зробленими в 2007 році, ЄС рухається за планом: у 2015 році
енергоспоживання 28 держав-членів ЄС лише на 3% відставало від цілі 2020 року. Сукупне
первинне енергоспоживання зменшилося на 11%, тоді як реальний ВВП зріс на 10%. Без ініціатив
енергоефективності кінцеве енергоспоживання зросло б на 37 мтне.
ДОСВІД
Джерело: Eurostat
В Угорщині Національний план дій з енергоефективності визначає:
I. горизонтальні заходи;
II. енергоефективні заходи в будівлях;
III. заходи в державних установах;
IV. заходи в промисловості та транспорті;
V. заходи в системах опалення та охолодження;
VI. заходи у сферах збереження енергії, транспорту, розподілу енергії та попиту на енергію з метою
досягнення національної цілі економії кінцевої енергії в обсязі 1.7 мтне за 2012-2020 рр. Приблизно 1.0
мтне сукупної очікуваної економії буде досягнуто в житловому секторі.
У Чеській Республіці Національним планом дій з енергоефективності 2014 року встановлено національну
орієнтовну ціль скорочення кінцевого енергоспоживання до 1.1 мтне (головним чином завдяки схемам
зобов‘язання постачальників).
Австрія зобов‘язалася скоротити кінцеве енергоспоживання на 22% (7.4 мтне) до 2020 року. Більше ніж 50%
скорочення (3.8 мтне) відбудеться внаслідок застосування схем зобов‘язання постачальників (ст. 7,
Директиви). Австрійське енергетичне агентство здійснює моніторинг досягнення цілі та впровадження
Національного плану дій з енергоефективності.
Загальні економічні вигоди від
досягнутого енергозбереження
набагато більші, ніж просто
економія енергії. На діаграмі про-
демонстровано результати оцінки,
проведеної в Румунії, яка свідчить
про те, що сукупний показник
отриманої економії в 4.6 разів
вищий за суму зекономлених
витрат на енергію.
Цілі ЄС щодо економії первинної енергії та фактична динаміка, мтне
Оцінка сукупних вигод від ремонту будівель
1 900
1 853
1 483
Ціль на 2020 рік
Різниця,
що залишається -
47 мтне
Досягнуте скорочення
183 мтне
ФАКТИЧНА ДИНАМІКА
Зниження
на 20% = 370 мтне
1 800
1 700
1 600
1 500
1 400
2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020
Базові прогнози, зроблені у 2007 році
(якщо не буде впроваджено додаткову політику щодо
енергоефективності)
ЕКОНОМІЯ ЕНЕРГІЇ
1,0 євро
4,6 євро ЕЛЕМЕНТИ:
Екологічні вигоди0.1
Економічні вигоди1.0
Соціальні вигоди (для здоров'я)1.0
Вигоди енергетичної системи1.5
Економія витрат на електроенергію1.0
СУКУПНИЙ ПОКАЗНИК
ОТРИМАНОЇ ЕКОНОМІЇ

11
РЕМОНТ БУДІВЕЛЬ
Стаття 4
Статистичний огляд будівель
Ст. 4 Директиви вимагає розробки національної довгострокової стратегії реновації комерційних,
громадських та житлових будівель.
Стратегія має включати:
Довгострокова стратегія реновації фонду будівель в Україні мала бути оприлюднена до 30
березня 2017 року і надалі оновлюватися раз на три роки у межах Національного плану дій з
енергоефективності.
Економічно обгрунтовані заходи з ремонту та політику (поетапної) глибокої реновації
Дорожню карту залучення інвестицій в енергоефективність
Підтверджений розрахунок потенційного енергозбереження
1919-45до 1919
4,8%
11,5%
23,5%
21,6%
14,4%
9,2%
4,2%
10,2%
1946-60 1961-70 1971-80 1981-90 1991-00 2001-14
Вік житлових будинків в Україні
(станом на 01/2015)
Джерело: Eurostat
Імплементація ст. 4 Директиви може скоротити
енергоспоживання енергії в будівлях в Україні
щонайменше на 10 мтне/рік (4.5 млрд. євро в
грошовому вимірі).
Майже 70% будівель в Україні, збудованих у
1946-1990 рр., мають низькі характеристики
енергоефективності.
Загалом на будівлі припадає сьогодні 53%
енергоспоживання в Україні.
Реновація фонду будівель за високими стандартами енергоефективності – одна з найбільш
важливих стратегічних інвестицій, які Україна може здійснити.
Сукупний суспільний ефект може в п‘ять разів перевищити показник економії витрат на енергію.
РІВНІ
ного законодавства (Закон «Про
енергоефективність»).
Прийняття та періодичне
оновлення національної страте-
гії реновації будівельного фонду.
Розробка плану дій щодо
впровадження стратегії.
Контроль і забезпечення вико-
нання плану дій.
Зниження рівня споживання та
витрат на енергію в житловому
фонді (з загальним потенціалом
10 мтне або 4,5 млрд євро).
Залучення інвестицій, еконо-
мічні переваги для будівельної
галузі та галузі енергетичних
послуг.

12
СХЕМИ ФІНАНСУВАННЯ
ІНФОРМАЦІЙНІ КАМПАНІЇ
ПРИКЛАДИ
ВПРОВАДЖЕННЯ
Програма Better Energy Homes в Ірландії пропонує гранти власникам будівель, побудованих до 2006 року.
За 2011-2016 рр. в Ірландії було вкладено 400 млн євро в підтримку енергетичної модернізації 200 тисяч
будинків, що в результаті дало сукупну економію витрат на енергію на суму 1 млрд євро.
Данський ресурс SparEnergi.dk пропонує посібник про найбільш економічно обгрунтовані заходи з
енергозбереження для 15 найбільш типових серій будівель. На вебсайті фіксується по 500 відвідувань
щомісяця.
Схема фінансування реновації у Франції - Energies Posit’if пропонує пакет послуг для багатоквартирних
будинків. У 2013-2017 рр. програма надала підтримку більше ніж 5 800 власникам будівель, що в
середньому забезпечило економію енергії в 47% та загальне скорочення викидів CO2 на 4,560 т на рік. За
допомогою програми вдалося зберегти та створити 75 тисяч робочих місць на місцевому рівні на ринку
енергетичної реновації.
Починаючи з 2016 року, кампанія Makes It Efficient у Німеччині надає інформацію про потенціал
енергоефективності та джерела фінансування в секторі будівель.
ДОСВІД
Як розробити успішну стратегію реновації?
Визначення основних зацікавлених осібЕтап 1
Визначення джерел інформації
Характеристика будівельного фондуЕтап 2
Економічна оцінка потенціалу реновації
Визначення енергетичних та
неенергетичних переваг
Кількісна оцінка енергетичних та
неенергетичних переваг
Публікації фінальної стратегіїЕтап 5
Початок процесу впровадження політик
Встановлення процедур контролю та оцінки
Перегляд та оновлення стратегії кожних
3 роки
Комплексна оцінка перешкодЕтап 3
Оцінка спектру політичних заходів
Розробка цілісного пакету політик
Розробка проекту стратегії реноваціїЕтап 4
Проведення консультацій щодо проекту
стратегії
Ефективна стратегія ремонту будівель вимагає
глибокого вивчення стану існуючого фонду
будівель. Держави-члени ЄС застосовують
спеціальні програмні заходи для впровадження
стратегії з реновації будівель. Їх загальна кількість
- 449, з яких:
- 43% фіскальні
- 25% регуляторні
- 13% інформаційні кампанії
Дорожня карта ЄС з переходу до конкурентної
низьковуглецевоїекономікив2050роціпередба-
чає скорочення на 90% викидів парникових газів
у будівлях у порівнянні з рівнем 1990-х років.
Для того, щоб досягти цього скорочення, майбут-
ні національні стратегії реновації в державах-чле-
нах ЄС спрямовуються на:
Збільшення обсягів щорічної реновації на
2.5-3.0%(порівнянозпоточнимрівнемЄС1.0%).
Збільшення глибини реновації з метою досягнення в середньомуне менше ніж 60% економії
енергії (наразі 20-30%).
У 2012 році в Данії було визначено пакет заходів, включаючи реновацію будівель, який наблизить країну до
кінцевої мети – відмовитися від використання викопного палива до 2050 року.
Німецьким Національним планом дій з енергоефективності передбачається зробити фонд будівель до
2050 року майже нейтральним з точки зору впливу на клімат.
Україна зобов’язалася проводити реновацію 1% загальної площі будівель центральних органів влади на рік.
Франція спрямовує свої зусилля на скорочення викидів CO2
в будівлях на 50% до 2020 року.
У Великій Британії до бази даних будівель включають дані про типи споруд, їхній вік, статус власності, енер-
гетичні характеристики, потребу в енергії та енергопостачання.

Виконання цього зобов‘язання означає для України скорочення витрат на енергію на
30 млн грн на рік (за цінами 2017 року). Впродовж 7 років це дасть понад 1 млрд грн.
У 2017 році в Україні було затверджено План дій із запровадження систем енергетичного
менеджменту в бюджетних установах, включаючи будівлі центральних органів влади
(урядовий наказ №732).
13
ПОКАЗОВА РОЛЬ БУДІВЕЛЬ ДЕРЖАВНИХ
ОРГАНІВ
Стаття 5
Ст. 5 Директиви вимагає проведення реновації будівель центральних органів влади, які не
відповідають мінімальним вимогам енергоефективності.
Відповідно до ст. 5 Директиви з енергоефективності Україна зобов‘язалася проводити реновацію
1% загальної площі будівель центральних органів влади на рік (традиційний підхід). Будівлі до
250 м² опалюваної площі не враховуються. Будівлі з найвищим енергоспоживанням (КВт-год/м²
на рік) є пріоритетними. Як варіант, дозволяються альтернативні заходи, якщо вони призводять
щонайменше до тих же результатів енергозбереження (альтернативний підхід).
У 2016 році Україна витратила 6.2 млрд. грн. (200 млн. євро) на оплату енергії в будівлях
центральних органів влади. Реновація будівель центральних органів влади може дати 50% або
більше економії енергії, про що свідчить, наприклад, енергоаудит, проведений у будівлі
Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України
(Держенергоефективності) в Києві.
Офіційна інвентаризація будівель центральних органів влади в Україні ще не проводилася. Тим
не менше, Держенергоефективності володіє даними стосовно будівель регіональних і місцевих
органів влади у стандартному форматі Excel. У переліку 11 тисяч будівель.
Джерело: CES clean energy solutions: Walk-through analyses and energy audits in buildings; energy audit report

14
Сімнадцять держав-членів ЄС обрали альтернативний підхід. Одинадцять інших держав-членів
ЄС використовують традиційний підхід. Альтернативний підхід передбачає більший ступінь
гнучкості та дозволяє поєднувати різні заходи з енергоефективності в будівлях центральних
органів влади.
Визначення та моніторинг економії енергії простіше здійснювати за традиційним підходом,
особливо за наявності даних інвентаризації будівель центральних органів влади. Інвентаризацію
будівель центральних органів влади проведено у 18 державах-членах ЄС.
Належна інвентаризація дозволяє розрахувати 1% площі будівель, що підпадають під дію ст. 5, та
економію енергії внаслідок їхньої реновації на рівні мінімальних енергоефективності стандартів.
Ця інформація також важлива для планування та моніторингу енергоефективності заходів
відповідно до альтернативного підходу.

ЗДІЙСНЕННЯ ЗАКУПІВЕЛЬ ДЕРЖАВНИМИ
ОРГАНАМИ
Стаття 6
Ст. 6 Директиви вимагає проведення енергоефективних державних закупівель (EEДЗ). Це
означає, що органи влади повинні закуповувати високоенергоефективні товари, послуги та
будівлі, з урахуванням економічної ефективності, доцільності, технічної відповідності, сталості та
достатнього рівня конкуренції, за виключенням контрактів у сфері оборони. Ст. 6 Директиви
стосується державних закупівель вартістю понад встановлені порогові значення і дозволяє
залишити поза сферою застосування контракти у сфері оборони. Придбані товари повинні мати
найвищий клас енергоефективності.
EEДЗ також означає врахування енергоефективності вдосконалень в інвестиціях, витратах з
обслуговування та інших витратах на енергію у зв‘язку з використанням обладнання та
енергетичних послуг. Вимоги EEДЗ також застосовуються до проектування, спорудження та
управління будівлями, а також закупівель енергоспоживаючого обладнання та прямих
закупівель енергії.
15

16
Визначення вартості
впродовж життєвого циклу
Заходи з популяризації
поміж організацій
Використання
критеріїв
у процесі проведення
тендеру
Встановлення
мінімальних
стандартів
Передові
практики
Практика енерноефективних закупівель Бюджет України для здійснення державних
закупівель оцінюється в 250 млрд грн на рік.
Українське законодавство у сфері державних
закупівель застосовується до контрактів із придбання
товарів та послуг на суму понад 200 000 грн і робіт на
суму понад 1.5 млн грн. Ціна закупівлі є основним
критерієм відбору (щонайменше 70% ваги). При
цьому не існує загальної методики визначення
вартості впродовж життєвого циклу. Використання
системи електронних закупівель ПРОЗОРРО є
обов‘язковим.
РІВНІ
енергоефективність») та відпо-
відних підзаконних актів.
Прийняття відповідних попра-
вок до Закону “Про державні
закупівлі”тарозробкачіткихвка-
зівок для забезпечення можли-
вості прийняття рішень щодо
енергоефективних закупівель
державними органами.
Сприяння та впровадження
енергетичного менеджменту
для кожної будівлі ЦОВ.
Виділення центральними орга-
нами влади коштів у спосіб, що
використовується для інших
закупівель.
Сприяння укладанню контрактів
на енергетичні послуги та за-
ходи з підвищення енерго-
ефективності.
Зниження рівня споживання та
фіскальних витрат державного
бюджету.
Заохочення підвищення рівня
енергоефективності в громадсь-
ких будівлях.
Економічні переваги та розви-
ток ринку енергоефективних
заходів та енергетичних послуг.
Джерело: GFA based on Evaluation of Articles 6 and 7 of the EE
Directive, EU Commission staff working document, Brussels, 2016
Транспозиція ст. 6 в
національне законодавство
держав-членів ЄС
Пряма транспозиція
Транспозиція через національне
законодавство
ДОСВІД

Двадцять держав-членів ЄС здійснили транспозицію ст. 6 безпосередньо до свого національного
законодавства. Нідерланди і Німеччина застосовують вимоги енергоефективності через інші
існуючі політики та практики. Сімнадцять держав-членів ЄС застосовують порогові показники,
встановлені Директивою ЄС про державні закупівлі 2004/18/EC (162 000 євро та 249 000 євро для
контрактів на закупівлі товарів та послуг; 6 242 000 євро для контрактів на громадські роботи).
Дві держави-члени враховують вимоги енергоефективності у публічних контрактах незалежно
від вартості.
17
РЕГУЛЯТОРНІ АКТИ
ІНСТРУКЦІЇ
ФІНАНСУВАННЯ
ПРИКЛАДИ
Федеральний акт про закупівлі (ст. 80a) та Федеральний акт про енергоефективність (ст. 16) Австрії
забезпечують приділення більшої уваги до питань енергоефективності у процесі придбання або оренди
нерухомого майна завдяки врахуванню вартості енергоспоживання.
На Кіпрі всіх замовників закупівель у державному секторі було повідомлено про нову систему закупівель з
урахуванням енергоефективності та надано інструкції із застосування відповідної методології. Спеціальна
методологія пов‘язана зі встановленням критеріїв енергоефективності для нових договорів оренди
громадських будівель.
В Ірландії в 2012 році опубліковано План дій стосовно «зелених» державних закупівель. Схема пільг
Accelerated Capital дає можливість та стимулює органи державної влади закуповувати найбільш енерго-
ефективне обладнання.
У Чеській Республіці базові параметри енергоефективності визначаються Правилами застосування еколо-
гічних вимог у процедурах закупівель центральними та місцевими органами державної влади. Для обра-
них груп товарів (напр., меблі та офісне комп’ютерне обладнання) застосовується спеціальна методика
встановлення екологічних вимог та урахування їх у процесі державних закупівель.
У Болгарії прийнято Положення про вимоги енергоефективності до товарів у процедурах державних
закупівель у 2015 році.
У Греції органам влади дозволяється орендувати або купувати лише будівлі класу енергоефективності не
нижче C. Закон «Про державні закупівлі» та Закон «Про енергоефективність будівель».
У Латвії вимагають, щоб урядові структури купували або орендували лише ті будівлі, які відповідають
мінімальним вимогам енергоефективності, що підтверджується сертифікатом.
СХЕМИ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ
З ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ
Стаття 7
Ст. 7 Директиви - основний інструмент досягнення національних цілей з енергоефективності,
встановлених згідно зі ст. 3 Директиви. Вона сприяє запровадженню національної схеми зобов‘язань
з енергоефективності (далі СЗЕ), яка забезпечує досягнення дистриб’юторами та постачальниками
енергіївизначенихцілейнарівнікінцевогоспоживачадо2020року.ДляУкраїнитакуцільвстановлено
на рівні скорочення на 0.7% споживання на рівні кінцевого споживача на рік протягом 2017-2020 рр.
Енергоспоживаннявтранспортітау власномувиробництвіенергіїкінцевимиспоживачамиможебути
звільнене від цього зобов‘язання. Однак, таке звільнення не повинно зменшувати ціль більше ніж на
25%.
Можливі й альтернативні підходи (наприклад: енергетичні мита, фінансові стимули, регуляторні акти
або добровільні угоди, а також стандарти та норми), якщо їх застосування дає принаймні ті ж обсяги
економії енергії.
За допомогою незалежних систем моніторингу має здійснюватися перевірка заходів
енергоефективності, здійснених зобов‘язаними особами. У разі невиконання зобов‘язань
застосовуються штрафи.

Щорічне скорочення на 0.7% енергоспоживання на рівні кінцевого споживача в житловому
секторі України дорівнює 110.000 мтне/рік, що є еквівалентом 43 млн. євро. витрат на
енергію.
Україна ще не застосовує СЗЕ, і не було прийнято рішення щодо їх застосування або
альтернативних підходів (або їх поєднання).
18
Очікуваний ефект СЗЕ на енергоспоживання в житловому секторі України
Природний
газ
Електроенергія Теплова
енергія
Усього
Кінцеве споживання в
житловому секторі
(2016 рік)
Прогнозоване щорічне
скорочення споживання
(0,7% на рік)
Орієнтовне щорічне
скорочення витрат на
енергію
мтне
9,3
мтне
3,1
мтне
3,3
мтне
15,7
мтне
65,0
мтне
21,6
мтне
23,2
мтне
109,8
мтне
23,0
мтне
10,8
мтне
9,0
мтне
42,8
РІВНІ
енергоефективність»).
Впровадження СЗЕ у вторинне
законодавство.
Впровадження альтернативних
підходів у вторинне законодав-
ство.
нання СЗЕ.
нання альтернативних підходів.
Накладання штрафів у разі
невиконання.
щонайменше на 110 000 мтне
на рік.
Зниження рівня витрат на
енергію щонайменше на 1,5
млрд грн на рік.
Зниження викидів вуглекислого
газу.
Економічні вигоди для енерге-
тичних послуг.

19
Лише EEOS
Альтернативні підходи
(в тому числі у поєднанні з СЗЕ)
ДОСВІД
Більшість держав-членів ЄС поєдну-
ють СЗЕ з альтернативними підхода-
ми. Всього у державах-членах ЄС
застосовується 477 програм (в Німеч-
чині застосовується 112).
ШТРАФИ
АЛЬТЕРНАТИВНІ ПІДХОДИ
ВЕРИФІКАЦІЯ
ПРИКЛАДИ
В Австрії схема СЗЕ спрямовується на досягнення сукупної економії в 3.7 мтне у 2015-2020 рр. Великі поста-
чальники енергії зобов‘язані інвестувати щонайменше 0.6 % надходжень з продажу енергії за попередній
рік в заходи з енергоефективності на рівні кінцевого споживача.
В Іспанії зобов‘язані особи роблять щорічний фінансовий внесок до Фонду енергоефективності. Сукупні
річні внески до Фонду склали 103 млн євро в 2014 році та 207 млн євро в 2015-2017 рр.
У Великій Британії постачальники енергії щомісяця звітують і повідомляють незалежний Національний
регуляторний орган про впроваджені заходи. Незалежні треті особи здійснюють моніторинг 5% усіх впро-
ваджених заходів з метою забезпечення дотримання необхідних стандартів.
У Данії зобов‘язані особи щорічно звітують, а раз на два роки надають звіт про зовнішній аудит. Вони
зобов‘язані зберігати дані протягом 5 років для вибіркових перевірок, що проводяться під наглядом Енерге-
тичного агентства Данії.
У Швеції енергетичний збір застосовується до всіх енергоносіїв, що використовуються в двигунах та систе-
мах опалення, за винятком біопалива. Енергетичний збір на електроенергію з приватних домогосподарств
становив 0.292 шведських крон/КВт-год. у 2016 році (приблизно 1 грн/КВт-год.) Сукупні надходження збору
на енергію та викиди вуглецю складають 4% усіх бюджетних надходжень. Адміністративні витрати склада-
ють 0.1% надходжень.
В Хорватії зобов‘язані особи мають сплачувати внесок до Фонду енергоефективності в сумі, еквівалентній
вартості реалізації недосягнутої економії.
У Великій Британії штраф може складати 10% сукупного обороту зобов‘язаної особи.
У Данії всі компанії у сфері розподілу енергії зобов‘язані застосовувати СЗЕ. Річна ціль скорочення енерго-
споживання встановлюється на рівні 0.3 мтне (кінцева енергія) на період 2015-2020 рр.
У разі недосягнення встановленої цілі в Австрії може накладатися штраф до 100 000 євро на кожну зобов‘я-
зану особу. Як варіант, зобов‘язані особи можуть сплачувати 0.20 євро за 1 КВт-год. нереалізованої економії
енергії.

У 2015 році рівень енергоємності ВВП в Україні був у 8 разів вищим, ніж у ЄС.
Українська промисловість споживає 16.4 мтне енергії. Скорочення енергоспоживання на 5% може
зменшити потребу в імпортному газі на 0.9 млрд. кубічних метрів. На сьогодні, більше ніж 50
українських компаній мають системи енергоменеджменту (СЕМ) відповідно до ISO 50001.
20
ЕНЕРГЕТИЧНІ АУДИТИ ТА СИСТЕМИ
ЕНЕРГЕТИЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
Стаття 8
Ст. 8 Директиви вимагає підтримку запровадження якісних економічно обгрунтованих
енергетичних аудитів та систем енергетичного менеджменту на підприємствах.
Великі підприємства повинні проводити обов‘язкові
енергоаудити кожні 4 роки крім випадків, коли вони
впроваджують системи енергетичного менеджменту
(СЕМ) або системи екологічного менеджменту. Малі та
середні підприємства (далі МСП) отримують сприяння
у проведенні добровільних енергоаудитів та впровад-
женні рекомендаційПРОМИСЛОВІ
ПІДПРИЄМСТВА ТРАНСПОРТ
Енергоаудит
(профіль енергоспоживання)
охоплює три сфери
Енергоаудити повинні давати можливість:
Отримувати точні та достовірні дані та встановлювати цілі економії
Визначати найбільш економічно обгрунтовані заходи з енергоефективності
Збирати дані для розробки ефективних державних та/або донорських програм на підтримку задоволен-
ня потреб компаній
Для забезпечення високої якості результатів, енергоаудити повинні:
Проводитися у незалежний спосіб кваліфікованими та досвідченими експертами
Проводитися на основі недискримінаційних критеріїв
Проводитися під наглядом незалежних органів
ЕНЕРГОЄМНІСТЬ
Використання енергії
Обсяги виробництва товарів, послуг або енергії
РІВНІ
Прийняття необхідного пер-
винного законодавства (Закон
«Про енергоефективність») та
відповідних нормативно-пра-
вових підзаконних актів, вклю-
чаючи критерії для здійснення
підприємствами обов’язкових
енергетичних аудитів.
Визначення стандартів енерге-
тичних аудитів та схем сер-
тифікації енергетичних ауди-
торів.
Створення національного ре-
єстру енергетичних аудиторів та
системи збору всіх даних
отриманих з енергетичних
аудитів.
Створення системи підтримки
для сприяння енергетичних
аудитів малих та середніх
підприємств та системи енер-
гетичного менеджменту для
великих підприємств.
енергії та підвищення конку-
рентоспроможності українсь-
ких підприємств.
Економічні переваги та спри-
яння розвитку ринку енерге-
тичних послуг.

Для розрізнення великих підприємств та МСП, більшість держав-членів ЄС застосовують
визначенняМСП,прийнятевЄС:підприємствазкількістюпрацівниківдо250,річнийобігякихне
перевищує 50 млн євро, та/або загальний річний баланс не перевищує 43 млн євро.
21
ДОСВІД
СТАНДАРТИ ЕНЕРГОАУДИТІВ
РЕЄСТРАЦІЯ ТА СЕРТИФІКАЦІЯ ЕНЕРГОАУДИТОРІВ
ШТРАФИ
СТВОРЕННЯ МЕРЕЖІ
ПРИКЛАДИ
В Німеччині застосовуються міжнародні стандарти для обов‘язкових енергоаудитів на великих підприєм-
ствах (DIN EN 16247-1). Також вони можуть прийняти рішення про запровадження системи енергоменед-
жменту ISO 50001. На сьогодні, 5 931 великих компаній запровадили в себе СЕМ. Порівняно з 1 133 таких
підприємств у 2012 році, це свідчить про зростання на 425% за 5 років.
У Німеччині ведеться публічний онлайн-реєстр енергоаудиторів. Аудитор може самостійно у ньому
зареєструватися, якщо має принаймні три роки практичного досвіду та відповідну професійну кваліфіка-
цію. Всі енергоаудитори повинні надати відповідні підтверджуючі документи. На сьогодні в публічному
онлайн-реєстрі зареєстровано 3 602 аудиторів.
На Кіпрі невиконання компанією зобов‘язання з проведення аудиту тягне за собою накладення штрафу до
30 000 євро.
У Хорватії, крім накладення штрафу на компанію, застосовуються також штрафи до 15 000 хорватських кун
(61 500 грн) до керівництва компанії.
На Кіпрі реєстр енергоаудиторів розрізняє їх за категоріями: транспорт, будівлі, промисловість. Енергоау-
дитор має пройти навчальну програму щонайменше в одній з категорій аудиту та скласти іспит, щоб бути
включеним до реєстру.
В Австрії підприємства зобов‘язані подавати звіти за результатами енергоаудитів. Централізована база
даних у режимі онлайн збирає інформацію з усіх наявних енергоаудитів.
У Німеччині МСП, зацікавлені у проведенні енергоаудитів, можуть отримати підтримку через мережі енер-
гоефективності
Болгарія запровадила додатковий критерій, пов‘язаний з енергією, для того, щоб розрізняти великі
компанії та МСП: всі підприємства, що споживають більше ніж 3 000 МВт-год. на рік, підлягають обов’язко-
вим енергоаудитам.
ПРОГРАМА ПІДТРИМКИ В НІМЕЧЧИНІ
MARI:E – MACH'S RICHTIG: ENERGIEEFFIZIENT!
(ДІЙТЕ ПРАВИЛЬНО: БУДЬТЕ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНИМИ!)
Стимулювання енергоефективності
в торгівлі, бізнесі та підприємни-
цтві.
Створення 500 мереж до 2020 року.
Щорічна економія 75 ПДж енергії та
зниження рівня викидів вуглекисло-
го газу на 5 млн тон до 2020 року.
5-15 МСП з конкретного регіону
об’єднуються для створення ме-
режі.
Досвідчений та кваліфікований кон-
сультант проводить нагляд за ді-
яльністю мережі та головує на
круглих столах.
Кожне з підприємств проходить
енергетичний аудит за зниженою
вартістю та визначає індивідуальну
ціль щодо енергозбереження.
Мережа визначає загальну ціль
щодо енергозбереження та працює
над її досягненням.
Кожне підприємство фінансує та
впроваджує енергоефективні захо-
ди відповідно до своєї цілі.
8 МСП об’єдналися у мережу,
загальні річні витрати якої на
енергію складали 2,8 млн євро.
Підприємства здійснили всього 25
енергоефективних заходів у період
з 2013 по 2016 рік.
Ці заходи призвели до економії 1
мільйона кВт (зниження викидів
вуглекислого газу на 250 тон у
порівнянні з рівнем 2015 року).
Підприємства досягли економії 100
000 євро на рік на енергетичні
витрати (річне підвищення рівня
енергоефективності на 3%).
ПРИКЛАД (МІСТО
КАРЛСРУЕ, НІМЕЧЧИНА)
ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ?МЕТА ПРОГРАМИ

Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» набрав чинності в
червні 2017 року. Він вимагає встановлення побудинкових лічильників теплової енергії в усіх
будівлях до 2019 року.
22
ОБЛІК
Стаття 9
Ст. 9 Директиви встановлює вимоги стосовно обліку використання електроенергії, природного
газу, центрального опалення, холодного та гарячого водопостачання як на рівні окремої
квартири, так і будинку. Загально-будинкові лічильники встановлюються на точці вводу до
будинку. Встановлення індивідуальних лічильників є обов‘язковим для новозбудованих та
відремонтованих будинків. В усіх інших будівлях рішення про встановлення індивідуального
лічильника може залежати від технічної доцільності та економічної ефективності.
Для багатоквартирних будинків із підключенням до центрального опалення або спільними
системами опалення має застосовуватися прозорий порядок розподілу вартості
енергоспоживання для опалення та гарячого водопостачання.
Встановлення індивідуальних лічильників може дати 30% економії порівняно з системами без
індивідуальних лічильників.
У майбутньому нова Директива буде регулювати облік електроенергії в межах пакету заходів
«Чиста енергія для всіх європейців», яким передбачається трансформація внутрішнього ринку
електроенергії в ЄС.
За встановлення лічильників несе відповідальність надавач послуг. Власникам будинку дозволяється
купуватитавстановлюватилічильникизавласнийрахунок.Статтею14Законувстановленовід-повідні
штрафи для надавачів послуг.
У серпні 2017 року за даними офіційної статистики лічильники опалення було встановлено у 70%
багатоквартирних будинків в Україні. Спеціальні схеми вери- фікації, передбачені підзаконними
актами, допоможуть перевірити факти встановлення та використання лічильників.
РІВНІ
Прийняття необхідних підзакон-
них актів, що забезпечать
можливість прийняття Закону
«Про комерційний облік».
Розробка методології оцінки
технічної доцільності та еконо-
мічної ефективності окремих
заходів.
Розробка чітких вказівок для
впровадження правил роз-
поділу коштів на енергетичні
витрати.
Розподіл місцевими органами
влади коштів на закупівлю
лічильників на рівні будівель.
Підтримка дослідження техніч-
ної доцільності та економічної
ефективності встановлення окре-
михлічильників.
Комунікація та обізнаність кінце-
вогоспоживачащодопринципів
обліку.
Надання користувачам можли-
вості контролю за їхнім спожи-
ванням та витратами на
енергію.
Надання користувачам прямих
фінансових заохочень до зни-
ження попиту на енергію.
Надання постачальникам пос-
луг можливості збирати інфор-
мацію про втрати енергії та
забезпечення більш ефектив-
ного управління системами з
метою досягнення економії
енергії, зниження рівня вики-
дів вуглекислого газу та покра-
щення безпеки постачання.

23
ДОСВІД
До теперішнього часу 16 із 28 держав-членів ЄС прийняли рішення про масштабне
запровадження інтелектуальних систем обліку з тим, щоб встановити 200 мільйонів
інтелектуальних лічильників електроенергії та 45 мільйонів інтелектуальних лічильників газу в
ЄС до 2020 року. Це передбачає близько 45 млрд євро інвестицій. До 2020 року майже 72%
споживачів у ЄС будуть користуватися інтелектуальними лічильниками електроенергії (40% -
лічильниками газу).
Масштабне запровадження
(щонайменше 80%
користувачів до 2020 року)
АВСТРІЯ
ДАНІЯ
ЕСТОНІЯ
ФІНЛЯНДІЯ
ФРАНЦІЯ
ГРЕЦІЯ
ІРЛАНДІЯ
ІТАЛІЯ
ЛЮКСЕМБУРГ
МАЛЬТА
НІДЕРЛАНДИ
ПОЛЬЩА
РУМУНІЯ
ІСПАНІЯ
ШВЕЦІЯ
ВЕЛИКА БРИТАНІЯ
УСЬОГО
Кількість лічильників
у країні до 2020 року
Очікувана частка
розповсюдження
до 2020 року (%)
Загальна кількість інтелектуальних
лічильників, що будуть встановлені
до 2020 року
5 700 000
3 280 000
709 000
3 300 000
35 000 000
7 000 000
2 200 000
36 700 000
260 000
260 000
7 600 000
16 500 000
9 000 000
27 768 258
5 200 000
31 992 000
192 469 258
5 415 000
3 280 000
709 000
3 300 000
33 250 000
5 600 000
2 200 000
36 333 000
247 000
260 000
7 600 000
13 200 000
7 200 000
27 768 258
5 200 000
31 832 040
183 394 298
95%
100%
100%
100%
95%
80%
100%
99%
95%
100%
100%
80%
80%
100%
100%
99,5%
95,3%
Кількість інтелектуальних лічильників електроенергії в деяких державах-членах ЄС
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ЛІЧИЛЬНИКИ
ПРАВИЛА РОЗПОДІЛУ ВИТРАТ
ПРИКЛАДИ
В Болгарії дослідження серед компаній, що надають послуги з центрального опалення, свідчать про те,
що індивідуальний облік споживання дає економію енергії в межах 15-30% без жодного погіршення
комфорту для користувачів будівель.
В Німеччині в договорі про оренду вказується частка (30-50%) в загальних витратах на опалення та гаряче
водопостачання залежно від житлової площі. Решта витрат визначається за обсягами фактичного спожи-
вання.
В Данії мінімум 40%-60% загальних витрат на опалення має визначатися за показами індивідуальних
лічильників. Для компенсування перетікання тепла між окремими квартирами можуть застосовуватися
коригуючі коефіцієнти.
У Хорватії встановлення інтелектуальних лічильників вимагається в усіх існуючих багатоквартирних
будинках, під‘єднаних до центрального опалення.
На Мальті 92% користувачів вже мають інтелектуальні лічильники. Решта 8% - закриті приміщення або
приміщення з технічними бар‘єрами для встановлення інтелектуальних лічильників.
Джерело: Cost-benefit analyses & state of play of smart metering deployment in the EU, Європейська Комісія

Argumentarium

Recomendados

Recomendados

Mais conteúdo relacionado

Semelhante a Argumentarium

Semelhante a Argumentarium (20)

Mais de EnergyEfficiencyplat

Mais de EnergyEfficiencyplat (20)

Argumentarium