Recomendados
Recomendados
Mais conteúdo relacionado
Mais procurados
Mais procurados (20)
Semelhante a Водне середовище.pptx
Semelhante a Водне середовище.pptx (20)
Mais de DenisRishko
Водне середовище.pptx
- 2. Поміркуйте! Риби – група хребетних тварин, що в процесі еволюції сформувалась у в одному середовищі і живе тільки в ньому. У світовій фауні налічується близько 21 000 видів риб, поширених у морських та прісних водоймах, від глибоких океанічних западин до гірських струмків. Чому риби є найчисленнішою й найрізноманітнішою групою хребетних, хоча водне середовище найбільш однорідне й найстабільніше?
- 3. Особливості водного середовища існування ВОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ – це абіотичне середовище існування, основним ресурсом якого є вода. Це те середовище, в якому, найбільш ймовірно, виникло й еволюціонувало життя. Умови існування в межах водного середовища визначаються властивостями води, а лімітуючими ресурсами є кисень, світло і мінеральні речовини.
- 4. Особливості водного середовища існування Вода як середовище існування має високу густину, яка у морської води трохи вища, ніж у прісної води. Густина води залежить від температури, вмісту солей та змінюється з глибиною, що визначає істотні перепади тиску під час занурення. Найбільшою є густина води в океані на великих глибинах.
- 5. Особливості водного середовища існування Висока теплоємність й низька теплопровідність води визначають стабільніший температурний режим, але для різних водойм характерна різноманітність температурних умов. Так, у полярних водах середньорічна температура становить близько +2 °С, на глибинах +4 °С, в екваторіальних водах +26 °С, а в гарячих джерелах +100 °С і більше.
- 6. Особливості водного середовища існування Водне середовище має відносно низький вміст кисню (близько 10 мл/л, що у 21 раз менше, ніж у атмосфері) через слабку розчинність цього газу. У прісній і особливо морській воді значно більшим є вміст СО2 (майже в 150 разів більше, ніж у атмосфері), що позначається на фотосинтезі водоростей і формуванні захисних вапнякових утворів безхребетних.
- 7. Особливості водного середовища існування У воді значно менша кількість світла, ніж у повітрі, що пояснюється відбиттям від поверхні водойм та сильним поглинанням світлових променів у водній товщі. Окрім того, прозорість води залежить від кількості завислих у ній часточок. Через те загальна освітленість водойм швидко зменшується з глибиною, і межа фотосинтезуючої зони є дуже різною у водоймах. Як правило, на глибинах понад 250 м фототрофи існувати вже не можуть.
- 8. Особливості водного середовища існування Важливим чинником водного середовища є сольовий режим. Вміст мінеральних солей у природних водоймах змінюється досить сильно – від 0,01 г/л у водах льодовикових озер до 35 г/л в океані. Найсолоніша вода – у Мертвому морі (230 г/л). За солоністю усі природні води поділяються на прісні (до 1 г/л), солонуваті (1 – 30 г/л), морські (30 – 40 г/л) і пересолені (понад 40 г/л).
- 9. Екологічні групи гідробіонтів Гідробіонти – морські та прісноводні організми, які постійно живуть у водному середовищі. Найпоширенішими представниками середовища є водорості, одноклітинні твариноподібні, кишковопорожнинні, війчасті черви, ракоподібні, молюски, голкошкірі, риби. До гідробіонтів також належать амфібії, які живуть у воді частину свого життєвого циклу. Основними екологічними групами гідробіонтів є нейстон, планктон, нектон та бентос.
- 10. Особливості водного середовища існування Нейстон – сукупність організмів, які живуть на межі водного та повітряного середовищ. Ці ділянки населяють твариноподібні організми, планарії, дрібні молюски, клопи- водомірки, жуки-вертячки, личинки риб, ряска мала, сальвінія плаваюча та ін.
- 11. Особливості водного середовища існування Планктон – сукупність організмів, які дрейфують у товщі води та не можуть активно протистояти течіям. Головними умовами існування організмів цієї групи є достатня кількість світла і наявність у воді мінеральних речовин – нітратів й особливо фосфатів. Найпоширеніші групи планктону – бактеріофаги, бактерії, археї, одноклітинні водорості, медузи, дрібні ракоподібні, молюски, личинки риб.
- 12. Особливості водного середовища існування Нектон – сукупність активно плаваючих організмів, які мешкають у водній товщі, можуть активно протидіяти течії та переміщуватись на значні відстані. Нектонними організмами є кальмари, риби, морські змії, черепахи, пінгвіни, китоподібні, ластоногі та ін.
- 13. Особливості водного середовища існування Бентос – це рослинні й тваринні організми, що живуть на ґрунті та в ґрунті морських й прісних водойм. До бентосу належать червоні й бурі водорості, кишковопорожнинні (корали, актинії), голкошкірі (морські їжаки та зірки), молюски (устриці, мідії, гребінці), ракоподібні (лангусти, краби).
- 14. Пристосування гідробіонтів до водного середовища Нейстонні організми живуть над поверхневою плівкою, прикріплюються до неї знизу або живуть у воді на глибині до кількох сантиметрів. Прикладом організмів, які живуть над поверхневою плівкою,є клопи-водомірки. Нижня частина тіла і кінчики кінцівок вкриті хітиновими волосками й воскоподібною речовиною, завдяки чому водомірки не тонуть й ковзають по воді.
- 15. Пристосування гідробіонтів до водного середовища Планктонні організми трапляються на будь-якій глибині, але найчисленнішою є група фітопланктону, представники якої заселяють добре освітлені шари води. Щоб зависати у воді, фітопланктонні організми збільшують свою поверхню порівняно з масою. Їхнє тіло має дрібні розміри, численні вирости, жирові включення. Прикладом адаптацій великих планктонних організмів (ціанея арктична, реброплав венерин пояс) є відсутність важких скелетних утворів, підвищений (до 99 %) вміст води, напівпрозорість тіла.
- 16. Пристосування гідробіонтів до водного середовища Нектонні організми здатні до активного переміщення у воді, а деколи навіть переміщення у повітрі на десятки метрів (летючі риби). Прикладами адаптацій нектонних організмів є плавці, ласти, сильні м’язи для швидкого руху, обтічна форма тіла, слизовий шар та особлива будова покривів для зменшення опору води, розвинуті органи дихання для швидкого газообміну й тривалого занурення та ін.
- 17. Пристосування гідробіонтів до водного середовища Бентосні організми можуть жити на поверхні (епібентос) або всередині (ендобентос) ґрунту, водойм, вони утворюють фітобентос й зообентос. У складі бентосу є прикріплені й неприкріплені види. Для утримання на поверхні ґрунту бентосні організми збільшили свою масу завдяки зовнішньому скелету (тридакни, устриці, мідії, беззубки) і розвинули різні органи прикріплення (ризоїди чи підошва водоростей, основа тіла губок. У багатьох малорухливих донних мешканців сплощена форма тіла (камбала, скати), є додаткові органи дихання (покриви у в’юнів), розвинута біолюмінесценція (глибоководні вудильники).
- 18. Самостійна робота з ілюстрацією. Адаптованість гідробіонтів Визначте та назвіть окремі морфологічні, фізіологічні та етологічні адаптації карася звичайного (Carassius carassius) до середовища існування. Розпізнайте та вкажіть приналежність виду до певної екологічної групи гідробіонтів.
- 19. Домашнє завдання § 9; стор. 33 виконати завдання Біологія + Екологія. Ряска мала (Lemna minor) – один з найпоширеніших видів вищої водної рослинності прісноводних екосистем усіх континентів, крім Антарктиди. Рослина невибаглива до умов зростання, швидко розмножується як у забрудненій воді, так і в чистих водоймах із стоячою водою. Визначте екологічну групу та адаптації, що забезпечують високий ступінь адаптованості ряски малої до водного середовища існування.