2. 2
Забруднення Світового океану нафтою та нафтопродуктами - одна
з глобальних екологічних проблем. Нафта являє собою в’язку
маслянисту рідину, що має темно-коричневий колір та володіє
слабкою флуоресценцією. Нафта складається переважно з
насичених аліфатичних та гідроароматичних вуглеводнів. Основні
компоненти нафти – вуглеводні (до 98 %) – поділяються на чотири
класи:
3. 3
Парафіни (алкани) (до 90 % загального складу) – стійкі
речовини, молекули яких представлені прямим або
розгалуженим ланцюгом атомів вуглецю. Легкі парафіни
володіють максимальною леткістю та розчинністю у воді.
Циклопарафіни (30–60 % загального складу) – насичені
циклічні сполуки з 5–6 атомами вуглeцю в кільці. Крім
циклопентану чи циклогексану, у нафті зустрічаються
біциклічні та поліциклічні сполуки цієї групи. Вони дуже
стійкі та погано піддаються біорозкладанню.
Ароматичні вуглеводні (20–40 % загального складу) –
ненасичені циклічні сполуки ряду бензолу, що містять у
кільці на 6 атомів гідрогену менше, ніж циклопарафіни.
Наявні леткі сполуки з молекулою у вигляді одинарного
кільця (бензол, толуол, ксилол), потім біциклічні (нафталін) і
поліциклічні (пірон).
Олефіни (алкени) (до 10 % загального складу) – ненасичені
нециклічні сполуки з одним або двома атомами водню біля
кожного атома вуглецю в молекулі, що має прямий чи
розгалужений ланцюг.
4. 4
У природних умовах до Світового океану
надходить 0,2–2,0 млн. т нафтопродуктів. Їх
джерела:
надходження з континентів зі стоками
(приблизно 2 млн. т/рік);
надходження з атмосфери (приблизно 0,3
млн. т/рік);
природний виток із надр (приблизно 0,3
млн. т/рік);
буріння на шельфі (приблизно 0,05 млн.
т/рік);
викиди із суден і аварійні викиди.
5. 5
Велику шкоду морським екосистемам
завдають морські перевезення.
Танкерами перевозять щорічно
близько 2 млрд. т нафти та
нафтопродуктів. Найбільші втрати
нафти пов’язані з її
транспортуванням із районів
добування. Аварійні ситуації, скид за
борт танкерами промивних і
баластних вод обумовлюють
наявність постійних полів
забруднення на трасах морських
шляхів. Втрати відбуваються навіть
за безаварійної роботи морського
транспорту. Але під час аварій, коли
може розливатися до 40–50 тис. т
нафти, уражається поверхня площею
близько 100 км2.
6. 6
Несприятливий антропогенний тиск на здоров’я населення -
виявляється в основному в наслідок накопичення шкідливих
забруднюючих речовин у ґрунтах, рослинах і харчових ланцюгах
за тривалий період, що впливає на імунологічну та генетичну
системи людини. Аналогічну дію спричиняє забруднення
поверхневих і підземних вод та вживання питної води, що не
відповідає гігієнічним вимогам.
Оцінка і контроль екологічного стану та аналіз причин, які
викликають небезпечне становище, є важливими для
своєчасного прийняття природоохоронних рішень та розробки
необхідних заходів щодо покращення екологічної ситуації.
7. 7
Небезпечний вплив на довкілля -
виявляється на всіх стадіях освоєння
нафтогазових родовищ: буріння
свердловин, налагодження та
експлуатація родовищ, ліквідація
свердловин і обладнання по закінченні
експлуатації родовищ. На всіх цих стадіях
відбувається Вплив на надра, ґрунтово-
рослинний покрив, атмосферне повітря,
поверхневі та підземні води. У багатьох
випадках виникає зміна ландшафтів і
екосистем, спостерігається негативна дія
на тварин та, нарешті, на здоров'я
людини. Характер та інтенсивність
впливу нафтогазової галузі на всі
компоненти довкілля залежать від
багатьох факторів і визначаються
кількістю та токсичністю забруднюючих
речовин, які надходять у природне
середовище.
8. 8
Під час видобування нафти та газу
основним джерелом забруднення
навколишнього середовища, і головним
чином водного середовища, є високо
мінералізовані стічні води
нафтогазопромислів, які включають
пластові води, що витягаються на
поверхню з нафтою, а також промзливові
стоки з території технологічних установок .
Пластові води складають до 80 – 95 % від
загального об’єму стічних вод. За хімічним
складом пластові води – це високо
мінералізовані розсоли з великим вмістом
хлоридних солей, карбонатів, лужних
металів і бікарбонатів лугів та
лужноземельних металів.
Стічні містять нафту у вигляді плівки, гази
(сірководень, вуглекислий газ), окис заліза,
СПАР. а також механічні домішки – частки
піску і глини та інше.
9. Т.Л.І.
Встановлено, що нафта та нафтопродукти ,
навіть у малих кількостях, шкідливі для
гідробіонтів, зокрема для зоопланктонних
організмів. У роботі автори відзначають, що за
концентраціями нафти 15 мл/л веслоногі рачки
гинули вздовж однієї – двох діб, а за
концентрації 2 мл/л – вздовж двох – трьох діб.
Нафта є токсичною для гамарусів.
Концентрація нафти 1,0 мг,л викликала
загибель 100 % гамарусів впродовж 10 діб; за
концентраціями 0,1 та 0,01 мг,л гамаруси
гинули через 20 – 30 діб.
Що стосується водоростей, то різні види
планктонних і бентопланктонних водоростей (в
основному діатомових) були чутливими до
нафтового забруднення в широкому діапазоні
концентрацій: клітини гинули за вмістом нафти
від 1,0 до 104 мл/л. Гас і мазут пригнічували
розмноження водоростей у концентраціях від
0,01 до 10,0 мл/л [10]. На дрібні джгутикові
водорості пригнічувану дію чинила
концентрація солярового масла, мазуту і нафти
0,1 мл/л .
Гамарус
10. 10
Нафта і нафтопродукти чинять токсичну дію також
на риб. Відзначається різна видова чутливість риб
до нафти, відсутність їх зникання до нафтової
отрути; ранні стадії риб є високочутливими до
нафтопродуктів . Дослідження, проведені на деяких
видах риб показали високу чутливість риб до
нафтового забруднення на різних стадіях
онтогенезу, яка може становити 5 -10 мол/л,
наприклад, для ікри камбали, що розвивається. У
той же час спостереженнями встановлено, що
дорослі риби тривалий час залишалися
життєздатними у високих концентраціях нафти.
Сьоголетки кефалі, наприклад, після тривалого
перебування в морській воді, що містила 0,1 мол/л
нафти, нормально розвивалися в чистій морській
воді впродовж ряду місяців.
Крім прямої токсичної дії на риб, нафтопродукти
знищують у водних об'єктах нерестовища і
нагульні угіддя, перешкоджають природній аерації і
порушують процеси самоочищення водного
середовища.
11. 11
Здатність нафтопродуктів до розтікання, прилипання, плівкоутворення
на границях середовищ створює бар'єри для життєво важливих газів і
рідин, які важко перебороти. Плівка нафти заважає віддачі кисню,
продукують водорості до атмосфери. Мули, просочені нафтопродуктами,
служать вторинним джерелом забруднення водойм.
Отже
Забруднення нафтою призводить до значних змін фізико-хімічних
властивостей ґрунту. Так порушення слабких ґрунтових структур і
диспергування ґрунтових часток супроводжуються зниженням
водопроникності ґрунтів. За рахунок забруднення нафтою в ґрунтах різко
зростає відношення між вуглецем і азотом. зменшується вміст рухомих
форм фосфору та калію, внаслідок чого погіршується водний,
повітряний та поживний режими, порушується кореневе живлення
рослин, гальмується їх ріст і увібравшись в глибину, сильно змінює
підземні води та ґрунти, в результаті чого родючий шар землі не
поновлюється впродовж тривалого часу, тому що з нього витискується
кисень, необхідний для життєдіяльності рослин і мікроорганізмів. Ґрунти
взагалі самовідновлюються дуже повільно шляхом біологічного
розкладання нафти та нафтопродуктів.
12. 12
Необхідним заходом, спрямованим на те, щоб запобігти та
своєчасно відвернути небезпечний вплив забруднень відходами
нафтогазової галузі на довкілля, є проведення моніторингу
компонентів оточуючого середовища. Згідно з положенням про
державну систему моніторингу довкілля приорітетами
функціонування системи є захист життєво важливих екологічних
інтересів людини і суспільства, збереження природних
екосистем, відвернення кризових змін екологічного стану
довкілля і запобігання надзвичайним екологічним ситуаціям.
Система моніторингу спрямована на підвищення рівня вивчення
і знань про екологічний стан довкілля, підвищення
оперативності та якості інформаційного обслуговування
користувачів на всіх рівнях та підвищення якості обґрунтування
природоохоронних заходів і ефективності їх здійснення.
Моніторингу підлягають як джерела забруднення навколишнього
середовища, також компоненти довкілля, які потерпають від їх
техногенного тиску. Це стосується і таких джерел забруднення,
якими є відходи нафтогазовидобувних та переробних
підприємств, котрі небезпечно впливають на оточуюче
середовище.
