Навчальний курс: «Молекулярна онкологія, патологія та генетика»
Медична лабораторія CSD спільно з Center for research and education of translational biology and medicine (www.tbm.center ) пропонує безкоштовний курс навчальних лекцій для усіх бажаючих.
Лівшун C.С. - Визначення статусу генів braf та c-kit при меланомі
1. Визначення статусу генів
BRAF та C-KIT при
меланомі
Лівшун Софія
Молекулярний біолог
Відділу молекулярної патології і генетики
Медичної лабораторії CSD
2.
3.
4. Меланома
• Агресивна пухлина, характеризується
найвищим рівнем метастазування
серед усіх видів раку шкіри.
• Виділяють меланоми шкіри, ока та
слизових оболонок, а також пігментні
та безпігментні меланоми.
• Найбільше клінічне значення мутації
генів BRAF і C-KIT мають при
пігментних меланомах шкіри.
7. BRAF
У 2002 році мутація гена BRAF була
асоційована з розвитком раку у людини
Одна з драйверних мутацій у розвитку
меланоми. Також мутації у цьому гені
характерні для інших онкологій (пухлини
мозку, легень, кишки, рак щитовидної залози,
волосато-клітинний лейкоз)
8.
9. Мутації
BRAF
Майже у 50% меланом BRAF є мутованим.
Найчастіше мутації зустрічаються у молодих
пацієнтів.
BRAF-мутована меланома характеризується швидким
проростанням у лімфовузли та агресивним
метастазуванням (особливо в мозок).
Без застосування таргетної терапії пацієнти з BRAF-
мутованою меланомою мають нижчу медіану
виживання, ніж пацієнти без мутацій.
За наявності метастаз статус гена BRAF є ключовим
фактором підбору терапії.
Для метастаз характерний розвиток мутацій de novo,
тому за наявності мутацій у метастазах первинна
пухлина може бути без мутацій (і навпаки).
14. Анти-BRAF
терапія
Найчастіше використовується комбінація
BRAFi+MEKi.
Для даної терапії характерна висока медіана
виживання та низький ризик прогресування
захворювання.
При терапії інгібіторами BRAF пухлина досить
швидко розвиває резистентність.
15.
16. Резистентніст
ь до анти-
BRAF терапії
У середньому резистеність починає розвиватися
після 6-7 місяців терапії.
Механізми, що лежать в основі набутої
резистентності, включають мутації NRAS (17%),
KRAS (2%), поява альтернативних варіантів
сплайсингу BRAF (16%), ампліфікації BRAF (13%),
мутації MEK 1/2 (7%), альтерації у не MAPK-
каскаді (11%), які включають зміни у шляху PI3K-
AKT, також збільшення активності PDGFRβ.