Доповідь Формування ПІЗНАВАЛЬНИХ Умінь учнів у позакласній роботі. Форми туристично-краєзнавчої роботи

2. «Класний керівник –
це особа, яка за дорученням
народу має повсякденний доступ
до найдорожчого
народного багатства – душі,
розуму,
почуттів дітей, та підлітків.
Перед ним, з одного боку,
моральні цінності, створені,
вистраждані протягом століть,
з другого - багатство народу,
його майбутнє, його надія -
молоде покоління. Класний
керівник творить
найбільше багатство
суспільства -
Людину...»
В. О. Сухомлинський

3. Основними формами туристично-краєзнавчої роботи з учнями є
прогулянки, екскурсії, подорожі та походи, естафети, зльоти,
експедиції.
Прогулянка — найпростіша форма туристично-краєзнавчої
роботи. Прогулянки організовують у ліс, на річку, в гори і т. д.
Вони не потребують особливих витрат і спеціального
туристського спорядження. Прогулянки найчастіше проводять з
учнями молодших класів.
Екскурсія — форма туристично-краєзнавчої роботи, перед якою
ставиться мета закріпити знання, здобуті на уроках. Екскурсії
охоплюють учнів усіх класів, їх проводять протягом навчального
року. Особливе місце вони займають у шкільних програмах з
екології та біології.

4. Екскурсії вимагають від керівників та
екскурсоводів ретельної попередньої
підготовки і вмілого проведення. Вони мають
великі дидактичні переваги над класними
заняттями і відзначаються високою
педагогічною ефективністю. Багаторічний
досвід організації та проведення екскурсій у
школі засвідчує їх величезну роль у
навчальному процесі, особливо при викладанні
екології. На екскурсіях учителі разом із своїми
вихованцями мають справу з такими об'єктами,
явищами і процесами, які наочно можна
показати тільки в натурі. Екскурсії у природу і
на виробництво мають велике значення для
виховання в учнів почуття патріотизму: тут у
всій повноті розкривається чарівність рідного
краю і велич Батьківщини. Отже, екскурсії є
важливою формою ідеологічної роботи серед
шкільної молоді. Нині, коли питання
раціонального природокористування та охорони
природи набули першорядного значення, роль
екскурсій у природу ще більше зростає.

5. Екскурсія, як і урок, має
свою мету, тему, план і
свої методи роботи.
Мета екскурсії
визначається змістом
матеріалу, що
вивчається, а саме:
попереднє накопичення
уявлень; збирання
ілюстративного
матеріалу; закріплення
матеріалу; вироблення
умінь і навичок
самостійної роботи на
місцевості. Основними
методами роботи на
екскурсіях є групові
спостереження; їх
поєднують із
самостійною роботою
учнів.

6. Подорожі (туристські подорожі
можуть не передбачати
тривалих піших переходів на
місцевості; лише цим, на мою
думку, вони відрізняються від
туристських походів) та походи є
тривалішою за часом і
складнішою формою туристсько-
краєзнавчої роботи порівняно з
прогулянками та екскурсіями.
Тривалість їх коливається від 1
до 30 днів. Основна відмінність
туристського походу від
екскурсії полягає в тому, що в
туристському поході
проводяться спостереження
різноманітних об'єктів, явищ і
процесів, які зустрічаються на
маршруті, за наперед складеним
насиченим планом, тоді як
екскурсія передбачає вивчення
точно відібраних об'єктів, явищ і
процесів за спеціальною
програмою

7. Експедиції — найскладніша форма
туристично-краєзнавчої роботи, що
передбачає проведення певних
наукових досліджень. У шкільних
краєзнавчих експедиціях беруть
участь безліч дітей.
Організуючи й проводячи шкільні
краєзнавчі експедиції, вчитель
повинен ставити собі за мету
насамперед прищеплення учням
навичок найпростіших наукових
досліджень та залучення їх до
суспільне корисної праці. Добре
спланована шкільна краєзнавча
експедиція сприяє активному
здобуванню нових, а також
поглибленню вже набутих знань і
застосуванню їх у практичній
діяльності.

8. Тематика шкільних
краєзнавчих експедицій
різноманітна і залежить,
головним чином, від потреб
місцевих наукових і
господарських установ у
матеріалах краєзнавчого
характеру, від зв'язків школи
з організаціями, рівня
наукової підготовки вчителя,
а також підготовки
старшокласників до
краєзнавчих експедиційних
досліджень.
Починаючи з розвідок
краєзнавчого характеру
(вивчення та облік родовищ
корисних копалин і
мінеральних джерел,
виявлення та облік ділянок,
де ростуть лікарські рослини,
ягоди і гриби, виявлення та
облік-забруднених водойм і
колодязів тощо).

9. Набуваючи дедалі глибшого дослідного характеру, шкільні краєзнавчі
експедиції перетворюються на масову форму організації туристично-
краєзнавчої роботи в школах. Вони визначають особливий —
дослідницький зміст дитячого туризму. Отже, подорожі школярів стають
більш цілеспрямованими , а діяльність юних туристів у подорожах
набувала вільного творчого характеру. Перебуваючи в експедиціях,
дослідники стають активними учасниками процесу вирішення деяких
проблем народного господарства.

11. •Вивчення вікових і індивідуальних особливостей учнів, міжособистісних відносин.
•Орієнтація на рівень розвитку, соціальний досвід і потреби окремого учня,
індивідуальне стимулювання.
•Створення ситуації успіху.
•Індивідуальна і колективна робота по залученню учнів в діяльність.
•Створення середовища, що формує терпимість до чужої думки.
•Виховування поваги до прав інших людей, людської гідності.
•Розвиток в кожній дитині самостійності, ініціативності, відповідальності,
творчості.

12. Я використовувую наступні способи взаємодії з класним колективом з формування творчої
активності:
•Організація творчої діяльності дітей в різних напрямах (декоративно-прикладна творчість
(малювання, художня праця); літературна творчість; сценічна творчість (театральна діяльність);
хореографія; музичне (святкові концерти, сольні виступи); спортивне).
•Створення умов для самовираження і самоствердження кожної дитини через залучення до
різних конкурсів, спортивних змагань, реалізації шкільних проектів.
•Організація діяльності вихованців по формуванню відношення до різних сторін дійсності, що
визначає їх поведінку (колективні ігри на формування комунікативних умінь, розвиток
толерантності; моделювання життєвих ситуацій з метою знаходження позитивного виходу у
різних ситуаціях, вирішальна проблеми морального і естетичного виховання).