2. Тури́зм — це тимчасовий виїзд особи з місця постійного
проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-
ділових чи інших цілях без здійснення оплачуваної
діяльності в місці перебування.
3. Історія туризму:
Всю історію розвитку туризму можна розділити на чотири основні етапи:
Перший — з найдавніших часів до 1841 року — це початковий етап розвитку
туризму.
Другий — з 1841 року до 1914 року — етап становлення організованого туризму.
Третій — з 1914 року до 1945 року — формування індустрії туризму.
Четвертий — з 1945 року до наших днів — етап масового туризму та глобалізації
туристичної індустрії.
4. Характерні риси першого етапу
розвитку туризму:
■ Розвиток торгівлі
■ Розвиток різних релігій
■ Розвиток культури і мистецтва
■ Пізнання людиною природи
■ Збільшення частки вільного часу
5. У стародавньому світі основними
мотивами подорожей були:
■ торгівля;
■ загарбання нових територій;
■ прочанство;
■ пізнавальні потреби;
■ лікування;
■ розваги
6. Період з 1918 до 1929 рр. більшість істориків вважає «золотим десятиліттям»
розвитку краєзнавства та екскурсійної діяльності в Радянському Союзі.
У наступні десять років також швидко розвивалися організаційні форми
туристичної діяльності в СРСР, поширювався самодіяльний туризм.
ВТО - провідна спеціалізована міжнародна міжурядова організація у сфері
подорожей та туризму, що діє під патронатом ООН. 27 вересня 1975 р. було
прийнято статут ВТО.
Згідно зі статутом ВТО, основними цілями є:
■ стимулювання розвитку туризму як засобу росту економічних показників;
■ розвиток туризму як чинника миру та взаємного співробітництва між
країнами;
■ реалізація посередництвом туризму прав людини на відпочинок і свободу
пересування незалежно від раси, статі, мови та релігії;
■ зосередження уваги на країнах, що розвиваються, в сфері туризму;
■ проведення науково-дослідної роботи в сфері туризму.
7. Різновиди туризму:
За географічним принципом:
■ Внутрішній
■ Міжнародний.
За напрямком туристичного
потоку:
■ В'їзний
■ Виїзний.
За метою поїздки:
• Рекреаційно-оздоровчий
• Розважальний туризм
• Подієвий туризм
• Професійно-діловий туризм
• Науково-пізнавальний
(конгресний)
• Спортивний відпочинок
• Шоп-тури
• Пригодницький
(екстремальний)
• Паломницько-релігійний
• Ностальгічний
• Екотуризм
• Екзотичний
• Елітарний
За джерелом фінансування:
• Соціальний
• Комерційний.
За способом пересування:
• Пішохідний
• Авіаційний
• Морський
• Річковий
• Автотуризм
• Залізничний
• Велосипедний
• Лижний
• Гужовий
• Змішаний.
9. Туризм в Україні
Згідно рейтингу Всесвітньої Організації Туризму, Україна займає 8 місце у світі
за кількістю туристичних візитів.
Туризм в Україні може і повинен стати сферою реалізації ринкових
механізмів, джерелом поповнення державного та місцевих бюджетів, засобом
загальнодоступного і повноцінного відпочинку та оздоровлення, а також
ознайомлення з історико-культурною спадщиною та сьогоденням нашого
народу і держави.
Пріоритетним видом туризму для України залишається іноземний (в'їзний)
туризм як вагомий чинник поповнення валютними надходженнями державної
скарбниці та створення додаткових робочих місць.
10. Негативний вплив туризму:
За кордоном про негативний вплив туризму багато пишуть і говорять, і там
навіть створюються «опозиційні» туризму організації. Зокрема, англійська
організація Tourism Concern[6] («Стурбованість туризмом»), заснована в 1989,
співпрацює з урядами і проводить широку роз'яснювальну роботу серед
місцевого населення про зворотний бік «хлібосольного» бізнесу.
Недарма туризм зараховують до індустрії, адже він робить негативний вплив
на довкілля в тій же мірі, що й інші види промисловості. Шум, тверді відходи,
сміття, стічні води, забруднення повітря створюють санітарні проблеми і
впливають на здоров'я місцевого населення.
11. Небезпека туризму:
Головними факторами, що створюють небезпеку від туризму, є:
■ Непорядність турфірм, що організують відпочинок
■ Вулична злочинність, масові заворушення у місці перебування туриста
■ ДТП на дорогах
■ Небезпечні природні фактори у місці перебування туриста (неякісна питна
вода, урагани, землетруси, небезпечні риби у морі тощо)