Застосування ацетилсаліцилової кислоти для профілактики серцево-судинних ускладнень

1. Застосування
ацетилсаліцилової кислоти
для профілактики
серцево-судинних ускладнень
М.І. Лутай, д-р мед. наук, професор
А.Ф. Лисенко, канд. мед. наук
ННЦ «Інститут кардіології ім. академіка М.Д. Стражеска» НАМН України
Київ • 2015

3. Застосування ацетилсаліцилової кислоти для профілактики серцево-судинних ускладнень
1
А
теротромбоз на фоні атеросклеротичного уражен-
ня судинної стінки — провідна причина кардіо-
васкулярних ускладнень (інфаркту міокарда (ІМ) /
ішемічного інсульту), що призводять до інвалідності та
смерті сучасної людини. Патогенетично обґрунтованим і
найдієвішим методом профілактики і лікування таких за-
хворювань є використання препаратів, що чинять анти-
тромбоцитарну дію. Базовим засобом для антитромботич-
ної терапії (АТТ) протягом останніх ~50 років залишається
ацетилсаліцилова кислота (АСК). Відкриття на початку
70-х рр. минулого століття антиагрегантних властивостей
АСК принесло Нобелівську премію його автору, профе-
сору Лондонського Королівського коледжу Дж. Вейну, а
препарат, що спочатку використовувався як жарознижу-
ючий і протизапальний засіб, став золотим стандартом
АТТ. За рахунок оптимального співвідношення ефектив-
ності, безпеки та цінової доступності АСК — один з най-
більш затребуваних препаратів у практичній кардіології,
попри появи в останнє десятиліття нових лікарських за-
собів з антитромбоцитарними властивостями.
За механізмом дії АСК є блокатором циклооксигенази
(ЦОГ) — ключового ферменту, що регулює утворення ці-
лої низки простагландинів і тромбоксану шляхом мета-
болізму арахідонової кислоти. Антитромботичну актив-
ність АСК пояснюють блокадою тромбоцитарної ЦОГ-1.
Системне пригнічення ізоферменту ЦОГ-2 забезпечує
протизапальні властивості препарату. Для блокади ЦОГ-
1 необхідні нижчі дози АСК порівняно із ЦОГ-2. Вважа-
ється, що малі дози АСК (75–325 мг/добу) справляють
антиагрегантну дію, середні (до 2000 мг/добу) — зне-
болювальну та жарознижувальну. Використання висо-
ких доз препарату (до 4000–6000 мг/добу) пов’язують з
протизапальним ефектом.
АСК спричиняє необоротну інактивацію ЦОГ протягом
повного життєвого циклу тромбоцита (7–10 днів), оскіль-
ки тромбоцити є без’ядерними клітинними елементами і
не здатні повторно синтезувати вказаний фермент. Прак-
тичним результатом блокади ЦОГ-1 є зниження продукції
тромбоксану А2 (ТХА2) — біологічно активної речовини,
що стимулює вазоспастичні реакції, активацію та агрегацію
тромбоцитів. Крім безпосередньої антитромботичної дії,
пригнічення синтезу тромбоксану А2 сприятливо впливає
на стан атеросклеротичних бляшок. Зокрема, відомо, що
ТХА2-опосередкована активація тромбоцитів супроводжу-
ється виділенням тромбоцитарного фактора росту, відпо-
відального за збільшення розмірів бляшки, і відповідних
прозапальних субстанцій, що підвищують її вразливість, а
отже і ризик ушкодження. Серед додаткових властивостей
АСК — протизапальний та антиоксидантний ефекти:
• блокада вивільнення молекул адгезії (ICAM-1);
• попередження перекисного окислення білків і ліпідів
(утворення малонового діальдегіду/окислення холес-
терину ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) і синтез
антитіл до окислених ліпопротеїнових часток).

4. М.І. Лутай, А.Ф. Лисенко, ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України
2
саліцилової кислоти цей показник варіює від 2–3 годин
при прийомі низьких доз до 12–15 годин при викорис-
танні високих. Саліцилова кислота та її метаболіти виво-
дяться переважно нирками. Низькі дози забезпечують
максимальну антитромбоцитарну активність протягом
24–48 годин після одноразового прийому препарату.
Відновлення функції тромбоцитів розпочинається через
3–4 дні після відміни АСК і завершується до 7–10 діб, що
відповідає середній тривалості життя тромбоцита.
Серед побічних реакцій АСК, що мають найважливіше
практичне значення, — гастропатії й екстракраніальні
кровотечі.Слідзазначити,щоризикгеморагій(упершучер-
гу, із ШКТ) не є особливістю дії АСК і збільшується при при-
значеннібудь-якихантитромбоцитарнихпрепаратів.Пуско-
вим механізмом кровотеч на фоні прийому АСК уважають
порушення процесів відновлення слизової оболонки ШКТ,
що мають виражений дозозалежний характер. Низькі і се-
реднідозиАСК(30–81і100–200мг/добу)провокуютьвеликі
кровотечі із ШКТ в 1 і 1,5% випадків, відповідно. Збільшен-
ня дози препарату до 283–1300 мг/добу супроводжується
істотним зростанням цього показника — до понад 5%. Тому
сучасна концепція використання низьких доз АСК має вирі-
шальне значення для безпеки терапії.
Певну допомогу в захисті ШКТ можуть надати особ-
ливі лікарські форми АСК, наприклад, таблетки, вкри-
ті спеціальною кишковорозчинною оболонкою. Така
оболонка забезпечує вивільнення активної речовини
Препарат блокує транскрипцію рецептора окислених
ЛПНЩ у тромбоцитах і ендотелії, зв’язує гідроксиль-
ні радикали і стимулює синтез феритину — ферменту,
що депонує вільне цитозольне залізо — основний ка-
талізатор утворення вільних радикалів. Під впливом
АСК спостерігали відновлення ендотеліальної функції,
зменшення адгезії нейтрофілів і моноцитів на активо-
вані клітини ендотелію, антипроліферативний ефект у
культурі судинних гладеньком’язових клітин людини.
Часткова нормалізація ендотеліальної функції на фоні
прийому АСК відмічалася у курців та пацієнтів з гіпер-
холестеринемією. Крім антитромбоцитарних, у АСК є й
певні антикоагулянтні властивості. Зокрема, метаболіт
АСК — саліцилова кислота — може блокувати актива-
цію II, VII, IX і X факторів коагуляції. Під впливом АСК
зростає фібринолітична активність крові.
Фармакологічні властивості: після перорального при-
йому АСК активно абсорбується у шлунку і верхніх від-
ділах тонкого кишечника. При застосуванні звичайних
таблеток АСК максимальна концентрація у плазмі кро-
ві досягається протягом ~30 хвилин. Перший контакт
з тромбоцитами відбувається в портальному кровото-
ку. Проходячи крізь печінку, АСК частково руйнується.
Найважливішим активним метаболітом препарату є
саліцилова кислота. Показники екскреції АСК і її мета-
болітів залежать від прийнятої дози. У середньому, час
напіввиведення власне АСК становить до півгодини, для

5. Застосування ацетилсаліцилової кислоти для профілактики серцево-судинних ускладнень
3
ність оригінальному препарату і містить найбільш опти-
мальну дозу діючої речовини — 100 мг.
Для гастропротекції в деяких випадках можуть застосову-
ватися інгібітори протонної помпи. У літературі є дані про
позитивний досвід спільного застосування АСК з лансопра-
золом і езомепразолом. Так, F. Chan et al. (2005) провели до-
слідження за участі 320 хворих з виразковою кровотечею
в анамнезі. Половина учасників протягом року приймала
клопідогрель + плацебо, решта — аспірин + езомепразол.
У результаті, частота рецидиву кровотечі становила 8,6% у
групі клопідогрелю і лише 0,7% у групі аспірину. Певну ко-
ристь в профілактиці симптомів з боку шлунково-кишково-
го тракту має ерадикація Helicobacter pylori.
Міжнародні та вітчизняні рекомендації розглядають АСК
як обов’язковий компонент вторинної профілактики, за-
сіб, що поліпшує прогноз у пацієнтів, які перенесли атеро-
тромботичні ускладнення (ІМ, інсульт, тромбоз перифе-
ричних артерій), а також в осіб зі встановленим діагнозом
ішемічної хвороби серця (ІХС). АСК показана хворим з
нестабільною стенокардією/гострим коронарним син-
дромом (ГКС) з/без елевації сегмента ST. За відсутності
протипоказань цим пацієнтам препарат призначають при
найпершому зверненні за медичною допомогою, надалі
підтримуюча доза рекомендується довічно. Препарат не-
обхідний для створення «медикаментозного фону» перед
проведенням ендоваскулярних втручань на коронарних,
сонних, ниркових судинах, артеріях нижніх кінцівок.
не в шлунку, а в лужному середовищі кишечника, із чим
пов’язують зменшення місцевої подразнювальної дії пре-
парату і зниження частоти відповідних побічних реакцій з
боку ШКТ. Наприклад, U. Gessner, G. Lata (2003) у 2-річному
дослідженні за участі >1500 пацієнтів показали, що при
переході зі звичайної таблетки АСК на лікарську форму
в кишковорозчинній оболонці частота симптомів із боку
шлунково-кишкового тракту знижується на 58%. Зазначе-
на лікарська форма відрізняється від звичайної деякими
фармакокінетичними параметрами, зокрема, за рахунок
кислотостійкої оболонки абсорбція лікарського засобу
значно сповільнюється, в середньому до 3–6 годин. Слід
зазначити, що кишковорозчинна лікарська форма оригі-
нального аспірину-кардіо є основним препаратом, який
від кінця 90-х років минулого століття застосовувався не
лише у клінічній практиці, а й у великих клінічних дослі-
дженнях. Тобто сучасна доказова база щодо ефективності
і, що не менш важливо, безпеки та переносимості отрима-
на в результаті використання саме цієї лікарської форми
АСК. Враховуючи масове призначення у світовій практиці
не тільки оригінального аспірину, а й генеричних засобів
як економічно більш доступних для більшості пацієнтів,
питання про їх лікарську форму видається важливим для
убезпечення тривалої терапії.
Якісним вітчизняним генериком АСК у кишковорозчин-
ній лікарській формі є «Ацекор кардіо» виробництва
компанії «Мікрохім». Препарат має доведену еквівалент-

6. М.І. Лутай, А.Ф. Лисенко, ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України
4
імовірно знижує ризик виникнення раку товстого ки-
шечника. Застосування АСК після гострого ІМ сприяло
значному поліпшенню показників 10-річної виживано-
сті таких хворих.
Ефективність призначення АСК у пацієнтів зі стабільною
стенокардією продемонструвало шведське досліджен-
ня SAPAT (Swedish Angina Pectoris Trial), в якому брали
участь 94 клініки і понад 2000 хворих. Розвиток ІМ і рап-
това смерть у групі пацієнтів, які приймали АСК у дозі
75 мг, спостерігалися на 34% рідше, ніж у групі плацебо
(р=0,003). R.M. Califf et al. відмітили майже 2-разове зни-
ження ризику смерті (відносний показник ризику дорів-
нює 1,85) у хворих із документованою ІХС у разі регуляр-
ного прийому аспірину.
Можливість попередити розвиток кардіоваскулярних
катастроф за допомогою АСК підтверджують результати
масштабних метааналізів. Один з найбільших у кардіоло-
гії метааналіз Antithrombotic Trialists’ Collaboration (АТС)
2002 р. (287 рандомізованих клінічних досліджень; понад
200 000 пацієнтів-учасників) показав, що тривале засто-
сування АСК сприяє зменшенню частоти всіх серйозних
серцево-судинних ускладнень на 22%, включаючи зни-
ження ризику нефатального ІМ на 34%, нефатального ін-
сульту — на 25% і кардіальної смерті — на 15%. Причому,
користь від прийому препарату значно перевершувала
ризик серйозних побічних реакцій (кровотеч). Основним
антитромбоцитарним засобом, що використовувався у
Протягом останніх ~50 років у рамках доказової меди-
цини накопичено масштабну базу даних, що свідчить
про зниження ризику кардіоваскулярних катастроф у
таких хворих під впливом АСК. Подібні результати впер-
ше було отримано наприкінці 70-х років ХХ століття в
Канадському кооперативному дослідженні професора
Г. Барнета, в ході якого було встановлено, що АСК знижує
ризик транзиторних ішемічних атак (ТІА) та повторного
інсульту на 31% у жінок і на 48% у чоловіків. У подальшо-
му учасниками клінічних досліджень, у яких вивчали те-
рапевтичну ефективність АСК, були пацієнти з різними
кардіоваскулярними захворюваннями, включаючи ГКС,
ІМ, стабільну стенокардію, ішемічний інсульт, перифе-
ричний атеросклероз, а також артеріальну гіпертензію
(АГ) і цукровий діабет (ЦД).
У дослідженняхVAS, RISC і ISIS-2 було відмічено, що прийом
АСК, порівняно з плацебо, сприяє зниженню ризику роз-
витку гострого ІМ і смерті у хворих із ГКС на 41–70%. У до-
слідженні VAS (Veterans Administration Study) взяли участь
1266 пацієнтів-чоловіків із нестабільною стенокардією. Під
впливом АСК у добовій дозі 324 мг у них спостерігалося
зниження частоти нефатального ІМ і смерті на 51%.
Результати дослідження ISIS-2 (Second International
Study of Infarct Survival) з’явилися у 1988 р. Вони про-
демонстрували позитивний вплив аспірину на довго-
строковий прогноз пацієнтів, які перенесли ІМ. Це було
перше дослідження, в якому відмітили, що прийом АСК

7. Застосування ацетилсаліцилової кислоти для профілактики серцево-судинних ускладнень
5
місяців попереджало 33 серцево-судинні події, 12 нефа-
тальних ІМ, 25 нефатальних мозкових інсультів і 14 смер-
тельних результатів.
Метааналіз експертів АТС, опублікований у 2009 р., що
включав дані понад 17 000 пацієнтів із встановленим ді-
агнозом серцево-судинної патології, показав, що засто-
сування АСК, порівняно з плацебо, призводить до досто-
вірного зниження частоти розвитку кардіоваскулярних
ускладнень (6,7 проти 8,2%, відповідно, р<0,0001), вклю-
чаючи інсульти (р=0,002) і коронарні події (р<0,0001). Дані
11 клінічних досліджень за участі 2920 пацієнтів зі стабіль-
ною стенокардією свідчать про зниження на 33% імовір-
ності серйозних судинних ускладнень (ІМ, інсульт, карді-
альна смерть) на фоні прийому АСК порівняно з плацебо і
групою нелікованих хворих (9,9 проти 14,1%; р<0,001).
Особливе значення антитромбоцитарна терапія набуває
в осіб, які перенесли ІМ. Прийом АСК такими пацієнтами
спричиняв зниження кардіальної смертності та повтор-
ного нефатального ІМ, у середньому на 1/3, а частоти не-
фатального інсульту — на 42%. Автори метааналізу АТС
2009 р. розрахували, що призначення АСК дозволяє зни-
зити ступінь кардіоваскулярного ризику на 25–33% у хво-
рих на хронічні форми ІХС та на 29–39% — у випадках ГКС.
Великий огляд 2010 р., що узагальнив результати
12 метааналізів, присвячених АСК, продемонстрував ви-
соку ефективність препарату при проведенні вторинної
профілактики інфарктів та інсультів. При цьому показник
більшості проаналізованих досліджень, був аспірин (АСК).
Найефективнішими дозами АСК, за даними цього ж мета-
аналізу, були визнані 75–150 мг/добу (табл. 1).
У метааналізі S. Jeffrey et al. підсумовано дані 6 рандо-
мізованих досліджень, де у стабільних пацієнтів із сер-
цево-судинною патологією для вторинної профілактики
призначали низькі дози АСК. Серед учасників проаналі-
зованих досліджень (n=9853) були хворі з перенесеним
ІМ, стабільною стенокардією, мозковим інсультом, ТІА в
анамнезі. Терапія АСК супроводжувалася достовірним
зниженням сумарного показника ризику кардіоваску-
лярних ускладнень (нефатальних ІМ та інсультів + сер-
цево-судинної смерті) на 21%. У перерахунку на 1000 па-
цієнтів призначення АСК (75–325 мг/добу) протягом 33
Таблиця 1. Зниження ризику серцево-судинних ускладнень
(ІМ/інсульт/серцево-судинна смерть) у пацієнтів
високого ризику під впливом різних доз АСК
Доза АСК, мг/добу
Кількість
пацієнтів
Відносне зниження ризику
порівняно з контролем, %
500–1000 22451 19
160–325 26513 26
75–150 6776 32
<75 3655 13

8. М.І. Лутай, А.Ф. Лисенко, ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України
6
випадків з використанням елютинг-стентів, при яких
подвійна АТТ повинна тривати не менше 1 року.
• АСК — обов’язкова складова терапії ГКС, включаючи го-
стрий ІМ. Препарат необхідно приймати як у гострій фазі
захворювання, так і в подальшому постінфактному пері-
оді. Таким хворим рекомендована вища початкова доза
лікарського засобу — 325 мг, потім звичайне підтримую-
че дозування 75–150 мг/добу.
• АСК входить до переліку медикаментозних засобів, не-
обхідних пацієнтам, які перенесли АКШ. Препарат, при-
значений за 48 годин до хірургічного втручання, спри-
яв зниженню на 2/3 показника смертності порівняно з
плацебо. АСК — препарат вибору для подальшої тера-
пії після АКШ з метою запобігання тромбозу артеріо-
венозних шунтів.
• Разом з гепарином АСК призначають як премедикацію
перед проведенням коронарної ангіопластики.
• АСК показана хворим із фібриляцією передсердь для
профілактики інсультів у випадках, коли ризик останніх
оцінюється як невисокий або за непереносимості вар-
фарину / непереносимості чи неможливості прийому
нових антикоагулянтів.
Окремо слід зупинитися на призначенні антитромбо-
цитарних препаратів пацієнтам з АГ. Нині низькі дози
АСК (75–100 мг/добу) рекомендовані хворим на АГ, які
перенесли ІМ, інсульт/ТІА або інші тромботичні усклад-
нення, а також у випадках поєднання із ІХС. За «чистої» АГ
NNT (number needed to treat) — кількість хворих, яких
необхідно пролікувати, щоб у одного з них отримати
очікуваний результат, становив 40 пацієнтів для попе-
редження одного ІМ і 208 — для попередження одного
інсульту. Додатково огляд підтвердив імовірну ефек-
тивність застосування АСК для попередження колорек-
тального раку (аденоми), NNT=17 при тривалості терапії
більше 33 місяців.
Нині основними показаннями для призначення АСК є:
• Наявність перенесеної кардіоваскулярної події (ІМ,
ГКС, ТІА, інсульт, тромбоз периферичних артерій). У та-
ких хворих застосування препарату дозволяє знизити
ризик подальших можливих катастроф, як мінімум, на
25%. За статистикою, в середньому, у постінфарктних
пацієнтів — на 25%, після ішемічних інсультів або ТІА —
на 22%, у пацієнтів із периферичним атеросклеро-
зом — на 23%.
• За відсутності протипоказань АСК рекомендована всім
пацієнтам з підтвердженим діагнозом ІХС/стабільної
стенокардії. У таких хворих препарат знижує ризик
кардіоваскулярних ускладнень на 25–30%. Більш зна-
чне зниження ризику після призначення АСК спостері-
гається в осіб з нестабільною стенокардією (46%) і піс-
ля черезшкірних коронарних втручань (53%). Препарат
також є незамінним компонентом подвійної АТТ (АСК
+ клопідогрель) у пацієнтів після ендоваскулярної ре-
васкуляризації міокарда. У першу чергу, це стосується

9. Застосування ацетилсаліцилової кислоти для профілактики серцево-судинних ускладнень
7
філактики кардіоваскулярних подій. Існують дані про
скорочення терміну життя і прискорення обміну тром-
боцитарного пулу при порушеннях вуглеводного обміну,
проте клінічне значення цих особливостей не визначе-
но, і експерти-кардіологи сьогодні не бачать підстав для
перегляду дозового режиму АСК. Хворим на ЦД із супут-
ньою кардіоваскулярною патологією препарат рекомен-
довано у стандартних (низьких) дозах.
Якщо застосування АСК для вторинної профілактики
у хворих на ЦД 2-го типу не викликає сумнівів, то при-
значення препарату пацієнтам без серцево-судинних
захворювань — питання дискусійне. Клінічні досліджен-
ня свідчать про незначне зниження ризику серцево-су-
динних подій на фоні прийому препарату, в середньому
на ~10%, переважно за рахунок нефатальних ІМ. При
цьому не було виявлено суттєвого впливу АСК на показ-
ники кардіальної смертності та відмічено неоднозна-
чний вплив на ризик ішемічних інсультів. У низці вико-
ристаних для аналізу робіт спостерігалося підвищення
частоти серйозних ШКТ- та інтракраніальних кровотеч.
Однак отримані дані не можуть вважатися остаточни-
ми, і питання про ефективність АСК як засобу первинної
профілактики у хворих на діабет має вирішитися після
завершення кількох спеціально спланованих клінічних
досліджень. Серед них — ASCEND (10 000 хворих на ЦД
за 40 років без кардіологічного захворювання в анамне-
зі), ACCEPT-D (5000 хворих на ЦД за 50 років, які отри-
користь від призначення АСК урівноважується ризиком
виникнення геморагій. Єдиний виняток — це хворі на АГ
з порушеною функцією нирок (швидкість клубочкової
фільтрації <45 мл/хв/1,73 м2
), у яких за результатами до-
слідження НОТ прийом аспірину супроводжувався до-
стовірним зменшенням кількості серйозних серцево-су-
динних ускладнень і показника смертності, а переваги
від застосування препарату переважали ризик побічних
реакцій/кровотеч. Проте рішення щодо призначення
АСК таким пацієнтам приймає лікуючий лікар, врахо-
вуючи індивідуальні особливості кожного конкретного
випадку. Останні Європейські рекомендації з АГ (2013)
також відмічають, що застосування АСК може розгляда-
тися у хворих зі зниженою функцією нирок і за наявно-
сті високого кардіоваскулярного ризику. Обов’язковою
умовою безпечної антитромботичної терапії для всіх па-
цієнтів з АГ (мінімізація ризику геморагічного інсульту) є
досягнення ефективного контролю артеріального тиску
(АТ) перед початком прийому АСК.
ЦД 2-го типу — один з найважливіших факторів ри-
зику кардіоваскулярних ускладнень. Ефективність
АСК у пацієнтів з поєднанням ЦД і серцево-судинних
захворювань атеросклеротичного генезу вважається
доведеною. Перенесений ІМ, інсульт або ТІА, процеду-
ри з реваскуляризації міокарда, стенокардія або захво-
рювання периферичних судин на фоні ЦД припускають
обов’язкове призначення АСК з метою вторинної про-

10. М.І. Лутай, А.Ф. Лисенко, ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України
8
во підвищений. Дослідження BDS (British Doctors’ Study;
n=5139) за участі британських лікарів — одне з перших,
де АСК застосовували як засіб для первинної профілак-
тики кардіоваскулярних катастроф. Слід зазначити, що
дослідження характеризувалося численними недоліками
та порушеннями, наприклад, його учасники часто пере-
ходили з групи активного лікування до групи плацебо, а
препарат призначався в вищій дозі, ніж прийнято сьогод-
ні — 500 мг/добу. Разом із тим, істотної користі від при-
значення АСК протягом дослідження виявлено не було.
У 1989 р. закінчилося дослідження Physicians’Health Study,
у якому брали участь понад 22 000 практично здорових
осіб — практикуючих американських лікарів. Згідно з
представленими даними, щоденне застосування аспіри-
ну в невисокій дозі (325 мг/добу) протягом ~3 років на
44% знижувало ризик першого ІМ (р<0,00001). Причому,
найбільш значущі результати спостерігалися у пацієнтів,
старших за 50 років. Частота розвитку інсульту та показ-
ники смертності в групах, які отримували АСК і плацебо,
не мали достовірних відмінностей.
Суперечливі результати було отримано в дослідженні
WHS (Women’s Health Study, 2005), де аспірин у дозі 100
мг через день протягом 10 років приймали ~40 000 здо-
рових жінок, старших за 45 років. У загальній популяції
за винятком достовірного зниження ризику розвит-
ку ішемічного інсульту (на 24%, р=0,009) статистично
значущих переваг від прийому АСК отримано не було.
мують симвастатин), ARRIVE (12 000 хворих з високим
кардіоваскулярним ризиком). Сьогодні міжнародні ре-
комендації із застосування АСК для первинної профілак-
тики у хворих на ЦД розглядають використання низьких
доз препарату тільки за наявності високого ризику роз-
витку серцево-судинних ускладнень (10-річний ризик
більше 10%). Ця категорія пацієнтів включає чоловіків із
ЦД за 50 років і жінок за 60 років, які мають додатково,
як мінімум, один значно виражений фактор ризику (ку-
ріння, АГ, дисліпідемія, сімейний анамнез раннього роз-
витку серцево-судинного захворювання, альбумінурія).
В осіб більш молодого віку з низьким 10-річним ризиком
розвитку ускладнень (менше 5%) призначення АСК не-
доцільне, оскільки потенційні переваги такої терапії ні-
велюють ризик геморагій. Тому вибір терапії в кожному
конкретному випадку повинен ґрунтуватися на оцінці
індивідуального серцево-судинного ризику (за шкалою
SCORE) з подальшим обов’язковим контролем і перео-
цінкою цього показника.
Доцільність застосування АСК для первинної профі-
лактики серцево-судинних ускладнень у людей без
клінічних проявів кардіологічних захворювань нині
розглядається ще більш неоднозначно. Уже за ре-
зультатами перших клінічних випробувань, присвячених
питанню застосування АСК для первинної профілактики,
стало зрозуміло, що переваги такої терапії часто незначні,
а ризик серйозних побічних реакцій (геморагій) — суттє-

11. Застосування ацетилсаліцилової кислоти для профілактики серцево-судинних ускладнень
9
дартній добовій дозі 100 мг, тривалість спостереження
становила ~8 років. Результати ААА засвідчили, що у
даної категорії осіб аспірин не впливав на ймовірність
розвитку кардіоваскулярних ускладнень (фатальні і не-
фатальні коронарні події, інсульти, потреба в реваскуля-
ризації), проте підвищував ризик серйозних кровотеч.
Частина метааналізу від АТС 2009 р. (6 досліджень,
95 000 пацієнтів), присвячена застосуванню АСК для пер-
винної профілактики кардіоваскулярних ускладнень,
продемонструвала, що препарат попереджав розвиток
ІМ (0,18 проти 0,23%/рік, р<0,0001), включаючи здоро-
вих осіб з початковим невисоким серцево-судинним
ризиком; не впливав на ризик інсультів і смертність і під-
вищував ризик серйозних ШКТ- та інших екстракраніаль-
них кровотеч (0,10 проти 0,07%/рік, р<0,0001).
Схожі результати було отримано в проекті JPPP (Japanese
Primary Prevention Project) — великому дослідженні
2014 р., присвяченому питанню застосування АСК для
первинної профілактики кардіоваскулярних ускладнень
у пацієнтів з факторами ризику атеросклерозу (n=14658).
Слід зазначити, що учасники японського дослідження,
безсумнівно, можуть бути віднесені до категорії високо-
го ризику: ~55% з них були старшими за 70 років, у ~85%
відмічалася АГ, у 34% — ЦД, у 72% — дисліпідемія. 20%
пацієнтів мали 3 і більше факторів ризику. 13% учасни-
ків JPPP курили, 27% мали сімейний анамнез раннього
розвитку серцево-судинної патології. Дослідження було
При цьому частота побічних реакцій (ШКТ-кровотечі та
розвиток пептичних виразок) у групі, де приймали АСК,
була на 40% більше, ніж у групі плацебо. Але в дослі-
дженні WHS була група учасниць, для яких призначення
АСК мало певну користь, — це жінки за 65 років. У них
спостерігалося достовірне зменшення кількості серце-
во-судинних ускладнень, включаючи сумарний показ-
ник — на 26% (р=0,08), ризик ІМ — на 34% (р=0,04) та
інсульту — на 30% (р=0,05).
Метааналіз J.S. Berger et al. (6 клінічних досліджень, по-
над 95 000 учасників), опублікований у 2006 р., виявив
гендерні відмінності в дії АСК. У жінок препарат виявив-
ся ефективнішим щодо зниження ризику інсульту (на
17%, р=0,02), а у чоловіків — ІМ (на 32%, р=0,001). При
цьому сумарний показник кардіоваскулярного ризику
і в тих, і в інших зменшувався приблизно однаково (на
12%, р=0,03; на 14%, р=0,01, відповідно). Прийом пре-
парату не впливав на смертність від серцево-судинних
причин і підвищував ризик геморагічних ускладнень як
у чоловіків, так і у жінок.
Клінічне дослідження ААА (Aspirin for Asymptomatic
Atherosclerosis) планувалося для вивчення доцільності
застосування АСК для попередження кардіоваскуляр-
них подій у здорових людей з високим ризиком відповід-
них захворювань. Критерієм такого ризику і, відповідно,
вибору учасників дослідження (n=3350), був низький го-
мілково-плечовий індекс (<0,95). АСК призначали в стан-

12. М.І. Лутай, А.Ф. Лисенко, ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України
10
дження зробили висновок, що за впливом на ризик сер-
цево-судинних подій у літніх пацієнтів, жителів Японії,
АСК не має переваг перед плацебо. Незначне зниження
ризику нефатального ІМ і ТІА супроводжувалося досто-
вірним підвищенням частоти екстракраніальних крово-
теч (р=0,004) і численних побічних реакцій з боку ШКТ
(р<0,05). Усі ці факти стали підставою для спільної думки
експертів різних країн світу про те, що в рутинній прак-
тиці АСК не рекомендована для первинної профілактики
серцево-судинних ускладнень, проте може розглядати-
ся в особливих випадках з урахуванням співвідношення
завершено достроково через низьку частоту очікуваних
подій. Прийом АСК порівняно з плацебо супроводжу-
вався незначним, хоча і достовірним зниженням ризику
нефатального ІМ (0,3 проти 0,6%, відповідно, p=0,019) і
ТІА (0,6 проти 0,49%, відповідно, p=0,044), проте не впли-
вав на первинну кінцеву точку (серцево-судинна смерт-
ність + ІМ) і показники кардіальної та загальної смерт-
ності. Серйозні екстракраніальні кровотечі (0,86 проти
0,51%, відповідно, р=0,004), а також побічні реакції у
вигляді симптоматики з боку ШКТ (p<0,005) достовірно
частіше зустрічалися при прийомі АСК. Автори дослі-
Таблиця 2. Користь і ризик антитромбоцитарної терапії у різних категорій пацієнтів
Діагноз
Користь АТТ:
кількість попереджених
СС-ускладнень на 1000 пацієнтів/рік
Ризик АТТ:
кількість гастроінтестинальних кровотеч
на 1000 пацієнтів/рік
Співвідношення
користь/ризик
Чоловіки та жінки з низьким
кардіоваскулярним ризиком
1–2 1–2 1
АГ 1–2 1–2 1
Стабільна ІХС 10 1–2 5–10
Інсульт або ТІА в анамнезі 10 1–2 5–10
ІМ в анамнезі 15 1–2 7,5–15
Нестабільна стенокардія 50 1–2 25–50

13. Застосування ацетилсаліцилової кислоти для профілактики серцево-судинних ускладнень
11
смертністю. Крім того, вивчаються можливості застосу-
вання аспірину для профілактики раку інших локаліза-
цій (грудної залози, простати, стравоходу, шлунка), за-
побігання або уповільнення втрати когнітивної функції
при хворобі Альцгеймера.
На закінчення відмітимо, що в ХХ столітті АСК була лі-
карським засобом, що призначався найбільше у світі.
Препарат є обов’язковим компонентом вторинної про-
філактики ускладнень у пацієнтів з найбільш значущою
нині кардіоваскулярною патологією (ІХС, перенесений
ІМ, ішемічний інсульт/ТІА, інші тромботичні події).
Підвищити безпеку і покращити переносимість АСК
можна, використовуючи особливу фармакологічну
форму препарату — таблетки в кишковорозчинній
оболонці. «Ацекор кардіо» — вітчизняний генерик
АСК виробництва «Мікрохім», еквівалентний ори-
гінальному препарату, що випускається в сучасній
кишковорозчинній лікарській формі.
користі і ризику такого призначення. Співвідношення
користі та ризику антитромбоцитарної терапії в різних
клінічних випадках представлено в табл. 2.
Слід зазначити, що, крім кардіологічних показань, АСК
призначається для зменшення хронічного болю при за-
пальних і дегенеративних артритах, купірує звичайний
головний біль, рекомендована для профілактики і ліку-
вання головного болю судинного походження.
Починаючи від кінця 80-х років ХХ століття з’явилися
дані про несподівані некардіологічні ефекти АСК, зо-
крема, про здатність попереджати виникнення поліпів і
раку товстого кишечника. Р. Rothwell et al. (2010) прове-
ли об’єднаний аналіз досліджень BDAT, ТРП, SALT, UKTIA
і встановили, що тривала (>5 років) терапія аспірином
знижує 20-річний ризик смерті від колоректального
раку на 34% і ризик його розвитку на 25%. Сьогодні АСК
не застосовується в онкології з профілактичною або те-
рапевтичною метою, оскільки наявні дані не були отри-
мані в спеціально спланованих дослідженнях. Не зовсім
зрозуміло, які дози є оптимальними для протиракової
дії і як планувати застосування препарату, враховуючи
віддалені позитивні результати, для яких потрібен його
тривалий (не менше 5 років) постійний прийом. Разом
з тим, подальше вивчення цього питання є дуже важ-
ливим з урахуванням того, що тільки в Європі та США
серед онкологічних захворювань колоректальний
рак посідає перше місце за поширеністю і друге — за

14. М.І. Лутай, А.Ф. Лисенко, ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України
12
10. CaliffR.M.,DeLongE.R.,OstbyeT.etal.Underuseofaspirininareferralpopulationwith
documentedcoronaryarterydisease.AmJCardiol2002;89:653–666.
11. AntitromboticTrialist’Collaboration:Collaborativemeta-analysisofrandomizedtrialsforpre-
ventionofdeath,myocardialinfarctionandstrokeinhighriskpatients.BMJ2002;324:71–86.
12. AntitromboticTrialist’(ATT) Collaboration (Baigent C., Blackwell L., Collins R. et al. Aspirin
in the primary and secondary prevention of vascular disease: collaborative meta-analysis
ofindividualparticipantdatafromrandomizedtrials.Lancet2009;373(9678):1849–1860.
13. ESH/ESCGuidelinesformanagementofarterialhypertension.EurHeartJ2013;34:2159–2219.
14. Buse J.B., Ginsberg H.N., Bark G.L. et al. Primary prevention of cardiovascular disease in
people with diabetes mellitus: a scientific statement from the American Heart Associa-
tionandtheAmericanDiabetesAssociation.Circulation.2007;115:114–126.
15. Aspirin for the prevention of cardiovascular disease: U.S. Preventive ServicesTask Force
RecommendationStatement.AnnalsofInternalMed2009;150(6):396–416.
16. ClelandJ.Isaspirinusefulinprimaryprevention?EuropHeartJ2013;34:3412–3418.
17. FinalreportontheaspirincomponentoftheongoingPhysicians’HealthStudy.SteeringCom-
mitteeofthePhysicians’HealthStudyResearchGroup.NEnglJMed1989;321(3):129–135.
18. RidkerP.M.,CookN.R.,LeeI.M.etal.Arandomizedtrialoflow-doseaspirinintheprimary
preventionofcardiovasculardiseaseinwomen.NEnglJMed2005;352(13):1293–1304.
19. Berger J.S., Roncaglioni M.C., Avanzini F. et al. Aspirin for the primary prevention of
cardiovascular events in women and men: a sex-specific meta-analysis of randomized
controlledtrials.JAMA2006;295(3):306–313.
20. FowkesF.G.,PriceJ.F.,StewartM.C.etal.AspirinforAsymptomaticAtherosclerosisTrial-
ists. Aspirin for prevention of cardiovascular events in a general population screened for
alowanklebrachialindex:arandomizedcontrolledtrial.JAMA.2010;303(9):841–848.
21. www.сardiosource.org
22. RothwellP.M.,FowkesF.G.,BelchJ.F.etal.Effectofdailyaspirinonlong-termriskofdeathdue
tocancer:analysisofindividualpatientdatafromrandomisedtrials.Lancet.2011;377:31–41.
ЛІТЕРАТУРА
1. VerstuyftC.,SimonT.,KimR.B.Personalizedmedicineandantiplatelettherapy:readyfor
primetime?HeartJ2009;30:1943–1963.
2. Patrono C., Andreotti F., Arnesen H. et al. Antiplatelet agents for the treatment and pre-
ventionofatherothrombosis.EuropHeartJ2011;32:2922–2932.
3. Dammann G. Gastroduodenal tolerability profile of low-dose, enteric-coated ASA. Gas-
troenterolInt1998;11:205-216.
4. Gessner U., Lata G. Assesment of the tolerability of aspirin protect 100 by a 2-year post
marketing surveileillance, multicentre, non-blinded, non-controlled surveillance study.
Dataonfile.BayerAG.
5. Bhatt D., Scheiman J., Abraham N. et al. ACCF/ACG/ AHA 2008 expert consensus doc-
ument on reducing the gastrointestinal risks of antiplatelet therapy and NSAID use: a
report of American College of Cardiology FoundationTask Force on Clinical Expert Con-
sensusDocuments.JAmCollCardiol2008;52:1502–1507.
6. Lewis H.D., Davis J.W., Archibald D.G. et al. Protective effects of aspirin against acute
myocardialinfarctionanddeathinmenwithunstableangina.ResultsofaVeteransAd-
ministrationCooperativeStudy.NEnglJMed.1983;309:396–403.
7. ISIS-2(SecondInternationalStudyoflnfarctSurvival)CollaborativeGroup(1988),«Ran-
domisedTrial of Intravenous Streptokinase, Oral Aspirin, Both, or Neither Among 17187
CasesofSuspectedAcuteMyocardialInfarction:ISIS-2»,TheLancet1988;332: 349–360.
8. Jackson E., Sivasubramia R. Fetal Changes over the time in the use of aspirin in patients
hospitalized with acute myocardial infarction (1975 to1997): A population — based
perspective.Am.J.Cardiol.2002;144:259–268.
9. Juul-Muller S., Edvardsson N., Jahnmatz B. et al. Double-blind trial of aspirin in primary
prevention of myocardial infarction in patients with stable chronic angina pectoris.The
SwedishAnginaPectorisAspirinTrial(SAPAT)Group.Lancet1992;340:1421–1425.

16. * Sanum cor (лат.) — здорове серце.
Показання: для зниження ризику смерті у па-
цієнтів з підозрою на гострий інфаркт міокарда
та у пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда;
транзиторних ішемічних атак (ТІА) та інсульту
у пацієнтів з ТІА; захворюванності і смерті при
стабільній та нестабільній стенокардії.
Спосіб вживання: Ацекор Кардіо призначають
дорослим та дітям старше 16 років. Препарат
приймають внутрішньо до їди, не розжовуючи,
запивають достатньою кількістю рідини.
Форма випуску: таблетки кишковорозчинні по
100 мг № 50.
Діючі речовини: 1 таблетка містить: кислоти
ацетилсаліцилової 100 мг. Допоміжні речовини:
крохмаль картопляний, тальк, кислота лимонна,
триетилцитрат, метакрилатний сополімер.
Назваімісцезнаходженнявиробника:ТОВНВФ«Мі-
крохім».Україна,93009,м. Рубіжне,вул. Леніна,33.
Р.п.МОЗУкраїни:№UA/9628/01/01.
Представлена інформація є науково-технічною,
не несе рекламного характеру, призначена для
професійноїдіяльностімедичних,фармацевтичних
працівників та для поширення на спеціалізованих
семінарах, конференціях, симпозіумах з медичної
тематики. Ця інформація не повинна використо-
вуватись для самостійної діагностики та лікування
інеможеслужитизаміноюлікарськоїконсультації.