O slideshow foi denunciado.
Utilizamos seu perfil e dados de atividades no LinkedIn para personalizar e exibir anúncios mais relevantes. Altere suas preferências de anúncios quando desejar.

Реформа міліції від Демократичного Альянсу (Текст)

17.374 visualizações

Publicada em

Партія Демократичний Альянс презентує реформу міліції в Україні. Основна ідея реформа полягає у перетворенні мілітаристсько-радянської міліції на сучасну поліцію.
деталі: http://dem-alliance.org/news/demokratichnii-aljans-prezentuje-reformu-milicii.html

Publicada em: Notícias e política
  • Seja o primeiro a comentar

Реформа міліції від Демократичного Альянсу (Текст)

  1. 1. Реформування міліції в Україні Українська міліція потребувала негайної реформи після розпаду Радянського Союзу. Однак, впродовж тривалого часу жодних якісних змін у міліції не відбувалось, а її вигляд все більше не відповідав потребам суспільства. Сьогодні саме міліцію і її діяльність можна назвати одним з ключових факторів суспільних протестів. Ось тільки деякі факти про те, чим є міліція для українців:  Понад 1 мільйон громадян зазнали тиску і свавілля1  115 тисяч скарг були подані на дії міліції2  Міліція посідає 2 місце за рівнем корупції в країні3  4-те місце в світі за кількістю міліції на душу населення4 Найгіршим же показником діяльності української міліції є довіра до неї. За даними Інституту соціології НАН українській міліції у 2013 році повністю довіряли — 0,8%, і частково — 8%. Для прикладу, у Фінляндії довіра складає 94%, у Польщі 54%, а у Грузії після реформи — 87%. Реформа міліції сьогодні вже не тільки об’єктивна потреба, а один з ключових факторів стабілізації та нормалізації ситуації в країні. Тому така реформа повинна виходити в першу чергу з того, що народ є єдиним джерелом влади, а правоохоронні органи у сучасній Україні повинні бути не знаряддям державного контролю над громадянами, а перш за усе - сервісними службами, що допомагають суспільству влаштувати безпечний та законний добробут у власній країні. Основним виконавцем потреб населення у власній безпеці є органи внутрішніх справ, які змінюють мілітаристcько-радянську назву «міліція» на традиційну «поліцію». Оскільки в юридичному аспекті терміни „поліція” і „примус” не співпадають, а лише перетинаються, поліція отримує повноваження, як ознаку народної довіри та державного привілею, застосовувати силу в умовах мирного часу у випадках, коли без заходів законного примусу поліція не в змозі виконати свої завдання – збереження громадського спокою та відчуття особистої безпеки громадян. 1 За даними Харківського інституту соціальних досліджень 2 За даними міжнародної організації Amnesty International 3 Звіт Міністерства юстиції "Про результати проведення заходів щодо попередження і протидії корупції у 2012 році" 4 Співставлення українських даних з дослідженням ООН (http://en.wikipedia.org/wiki/List_of_countries_by_size_of_police_forces) 1
  2. 2. Суспільство очікує, що органи внутрішніх справ будуть покладати в основу своєї стратегії вирішення конкретних проблем населення, встановлення з громадами партнерських відносин на засадах рівноправності, розподілу владних повноважень та спільної участі, швидкого й ефективного реагування, відкритості інформації. Поліція має виступати з ініціативою при вирішенні проблем, які виникають серед місцевого населення шляхом екстенсивного застосування методів відновлювального правосуддя (Restorative Justice) як найбільш ефективного способу попередження злочинів. Співробітники поліції при цьому виконують роль соціальних посередників, основними вміннями яких є вирішення конфліктів та ведення переговорів. Оперативно-розшукова діяльність та технологічна оснащеність залишаються важливими напрямками діяльності поліції, але вони розглядаються лише як засоби, що дозволяють ідентифікувати проблему й отримати необхідну інформацію для її вирішення. Ресурси, які витрачаються поліцією, спрямовуються переважно на довгострокові програми для населення і роботу з молоддю. Уряд, з урахуванням національних потреб та європейського досвіду, запроваджує широкомасштабне реформування МВС України, в основу якого покладаються наступні напрями: 1. Забезпечення верховенства права 2. Деполітизація 3. Демілітаризація 4. Децентралізація 5. Оптимізація структури 6. Підзвітність та прозорість в роботі 7. Тісна співпраця з населенням та місцевими громадами 8. Професіоналізація персоналу Основними цілями реформи є: - кардинальна зміна ролі МВС – від монопольного «борця із злочинністю», який думає та вирішує усе без огляду на інтереси громадян – до провідного фахівця у сфері протидії злочинності, який діє виключно у командний спосіб та лише за підтримки більшості населення; - позбавлення МВС небезпечної монополії на ринку охоронних послуг з одночасним запровадженням умов відкритої змагальності та партнерства, що й становить зміст сервісної моделі державних структур; - встановлення більш високого рівня підзвітності МВС населенню на всіх рівнях – від окремих громан та місцевих громад до представницьких органів влади. - Збільшення довіри до міліції та почуття захищеності у населення 2
  3. 3. 1. Забезпечення верховенства права При здійсненні своїх функцій співробітники поліції діють тільки на підставі закону, дотримуються міжнародних норм у галузі прав людини, імплементованих державою у встановленому порядку, а також рішень міжнародних організацій, до виконання яких приєдналася держава. Будь-які накази та інструкції, що обмежують права громадян, визначені законом, не визнаються дійсними та обов’язковими для виконання. Уряд забезпечує широку імплементацію у національне законодавство норм, що містяться у таких програмних документах щодо роботи органів правопорядку, як „Декларація про поліцію” (прийнята у 1979 р. Парламентською Асамблеєю Ради Європи) та „Європейський кодекс поліцейської етики” (прийнятий Комітетом міністрів Ради Європи у 2001 р.), а також у рішеннях Європейського Суду з прав людини. Завдання, функції та повноваження поліції максимально деталізуються та закріплюються у законодавчих актах, що зменшує ризик зловживань та порушень закону. Дії посадових осіб максимально регламентуються у деталізованих нормативно-правових актах, настановах, рекомендаціях, що передбачають усі можливі варіанти поведінки поліції в стандартних та нестандартних ситуаціях. Поліція надає приклад у слідуванні законам, застосування яких вона забезпечує. Тому дії окремого поліцейського, під кутом зору права, оцінюються не лише по тому, що було ним зроблено, але й по тому, як це було зроблено. 2. Деполітизація Усі рішення поліції мають бути вмотивовані законом та підтримані судом, а не диктуватися урядом та побажаннями політичних партій. Рекомендації, ноти підтримки або протесту, декларації та політичні заяви можуть бути прийняті до уваги керівниками поліції при прийнятті управлінських рішень, проте лише як додаткові аргументи (контраргументи) до вимог закону, на підставі яких діє поліція. Політично вмотивовані спроби втручання в діяльність поліції є неприйнятними за будь-яких обставин та підлягають переслідуванню у судовому порядку. Прикладом таких дій можуть бути: примушування поліції виконувати окремі завдання, не передбачені законом та не підкріплені легітимними рішеннями органів державної влади; створення або ліквідація окремих підрозділів поліції відповідно до вподобань політичних лідерів; призначення на керівні посади поліції осіб, від яких очікується політична відданість та групова лояльність до певних політичних партій. Уряд розроблює дієві механізми, що мають забезпечити недоторканість і захист системи органів внутрішніх справ від можливого тиску з боку політичних структур та зробити мінімальним негативний вплив політичних факторів на ефективність роботи поліції. 3
  4. 4. В законі закріплюється заборона на членство у політичних партіях для працівників органів внутрішніх справ та носіння ними політичних значків і символів; заборона на діяльність політичних партій у приміщеннях поліції, на обговорення політичних питань під час службових нарад; обмеження на надання політичним партіям підтримки з боку персоналу поліції. На рівні МВС сфери політичного та фахового керівництва обов’язково розмежовуються з метою забезпечення стабільності професійного складу ОВС. Парламентом на посаду міністра призначається виключно цивільний представник політичних сил, термін перебування якого (якої) на посаді залежить від перебігу політичних обставин. Парламентом на посаду керівника поліції призначається високопрофесійний поліцейський фахівець зі стажем служби в поліції не менше 20 років, необхідним рівнем освіти та досвідом управління. Призначення відбувається на строк 4 роки з правом подальшого його продовження. Керівник поліції не складає автоматично повноважень зі зміною уряду або міністра внутрішніх справ. Міністр, як політична особа, позбавлений повноважень щодо оперативного управління поліцією і впливає на її діяльність регуляторними методами, віддаючи розпорядження лише в конкретних ситуаціях і лише через керівника національної поліції. Міністерство при цьому здійснює функцію стратегічного планування, загального контролю та координації, в той час як на поліцію покладаються суто специфічні функції захисту прав громадян та профілактики злочинності. У перспективі поліція повинна стати окремим від МВС центральним органом виконавчої влади разом з прикордонною службою, службою надзвичайних ситуацій, міграційною службою. 3. Демілітаризація Поліція, виконуючи у суспільстві сервісну функцію та сприймаючи громадян як клієнтів та партнерів, докладає зусиль для поступового позбавлення від військової системи стосунків, мілітаризованої ідеології та стереотипів поведінки. В МВС відсутні військові підрозділи. Внутрішні війська виводяться зі складу МВС, у відання Міністерства оборони з Внутрішніх військ передається військова техніка і вся матеріально-технічна база. Уніформа залишається обов’язковим атрибутом лише для тих поліцейських, яким необхідно ідентифікувати себе як представників влади у відносинах з приватними особами у публічних місцях (вулицях, дорогах, парках тощо). Для усіх представників поліції встановлюється нова система спеціальних звань: - молодший інспектор (детектив) поліції; - інспектор (детектив) поліції; - старший інспектор (детектив) поліції. Штатні посади в апараті МВС і національної поліції комплектуються, як правило, цивільними державними службовцями. 4
  5. 5. 4. Децентралізація Для підвищення гнучкості та ефективності захисту прав громадян від кримінальних проявів в кожній громаді органами місцевого самоврядування створюється місцева поліція, яка має подвійне підпорядкування – місцевій громаді та МВС України. Фінансування місцевої поліції здійснюється на кошти місцевої влади, що потребує відповідного перерозподілу видатків державного бюджету. Поліцейські місцевої поліції мають однаковий статус з іншими поліцейськими. Основні процедурні повноваження місцевої поліції: 1) в кримінальному провадженні: затримання підозрюваних осіб і передання їх національній поліції; зберігання слідів кримінального правопорушення до прибуття національної поліції; виконання доручень національної поліції в межах, передбачених КПК; 2) в провадженні щодо адміністративних проступків – вирішення справ про адміністративні проступки, передбачені законом. Керівник місцевої поліції призначається радою громади зі списку кандидатів, які пройшли попередній конкурсний відбір. Атестаційна комісія складається з 5-ох членів: - особи, призначеної керівником національної поліції; - депутата, обраного радою громади; - представника громадської організації, обраного радою громади; - особи, обраної радою адвокатів відповідного регіону; - особи, призначеної відповідним регіональним представником Уповноваженого Верховної Ради України з захисту прав людини. Зазначена Комісія проводить конкурсний відбір інших поліцейських місцевої поліції, яких призначає на посаду керівник місцевої поліції, а також є дисциплінарним органом щодо поліцейських місцевої поліції. При виконанні дисциплінарних повноважень до складу Комісії включається керівник відповідної місцевої поліції, а також поліцейський, обраний зборами поліцейських відповідної місцевої поліції. Ця Комісія також здійснює систематичний контроль за діяльністю відповідної місцевої поліції. Ради двох чи кількох сусідніх громад мають право об’єднувати свої місцеві поліції. Рада громади має можливість не створювати власну місцеву поліцію і укласти адміністративний договір з національною поліцією про виконання нею відповідних повноважень місцевої поліції на певний строк. У випадку необхідності забезпечення публічного порядку на території громади протягом певного часу (день, тиждень, місяць), керівник місцевої поліції має право звернутися до керівників місцевої поліції сусідніх громад про надання 5
  6. 6. допомоги на платній основі або до керівництва національної поліції. Місцева поліція розпочинає роботу законом лише після проведення реформи адміністративно-територіального устрою України. 5. Оптимізація структури Сучасна злочинність за масштабами, динамікою та ресурсно-експертним потенціалом випереджає можливості сучасних правоохоронних систем. Як соціальне явище, злочинність може бути стримана лише спільною взаємодією інститутів громадського суспільства, де МВС відіграє роль провідного, але не монопольного гравця. Саме тому ефективність запобігання злочинності вбачається сьогодні у передачі частини превентивних повноважень МВС іншим державним структурам з одночасним спрощенням структури та сфери повноважень поліції. Фактично станом на 21.11.2013 р. в МВС нараховувалося 171 тис. посад рядового та начальницького складу. 5 Разом із 27 210 військовослужбовцями внутрішніх військ це склало 198 210 осіб, які носять форму та мають спеціальні або військові звання. Проте й така кількість у 1,5 рази перевищує середній європейський показник (300 поліцейських) та є майже вдвічі більшою, ніж це передбачають рекомендації ООН – 222 поліцейських на 100 тис. населення. Усього ж у 2013 р. ОВС України нараховували 261 тис. осіб, включаючи персонал внутрішніх військ, курсантів та цивільних службовців. При 21 млн. 840 тис. осіб економічно активного населення це означає, що кожний 83 працюючий громадянин сьогодні отримує зарплату від МВС України. Якщо приводити кількість поліції до європейських показників, то можна казати про номінальну необхідність її скорочення до 114 тис.осіб, тобто на 57 тис.посад. Оптимізація буде здійснюватись через структурне скорочення посад та загальну переатестацію службового складу. Переатестація здійснюватиметься вже згаданою вище атестаційною комісією. Сучасна структура органів внутрішніх справ з приблизною чисельністю їх підрозділів виглядає наступним чином 6 (зазначена кількість часто стосується лише атестованого складу, без врахування цивільного персоналу.): 1. Керівництво: Начальники та заступники обласних управлінь, начальники галузевих служб, начальники райвідділів – 2600 осіб. 2. Департамент забезпечення діяльності Міністра, стратегічного аналізу та прогнозування - 50 осіб. 3. Радники МВС – 30-40 осіб. 4. Департамент внутрішньої безпеки – 600-700 осіб. Кримінальна міліція 5. Головне управління по боротьбі з організованою злочинністю - 5500 осіб. 5 «МВС стане відомством європейського зразка» // http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/printable_article?art_id=246863148 6 http://mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/publish/article/524421 6
  7. 7. 6. Департамент карного розшуку – 14000 осіб. 7. Департамент Державної служби боротьби з економічною злочинністю – 5800 осіб. 8. Департамент оперативної служби - 380 осіб. 9. Департамент оперативно-технічних заходів - 290 осіб. 10. Департамент боротьби зі злочинами, повязаними з торгівлею людьми 600 осіб. 11. Управління боротьби з незаконним обігом наркотиків - 2800 осіб. 12. Управління боротьби з кіберзлочинністю - 250 осіб. 13. Управління кримінальної міліції у справах дітей - 3600 осіб. 14. Робочий апарат Укрбюро Інтерполу – 45-50 осіб. Міліція громадської безпеки 15. Департамент громадської безпеки: 74000 осіб. Підрозділи охорони громадського порядку (в т.ч. патрільна служба) – 56000 осіб. Судова міліція («Грифон») – 3500 осіб. «Беркут» - 3700 осіб. Дільничні інспектора міліції – 18000 осіб. 16. Департамент Державної автомобільної інспекції - 22000 осіб. 17. Відділ ветеринарної міліції 18. Головне слідче управління – 12000-14000 осіб. 19. Департамент транспортної міліції 20. Головний штаб (зі штабами та черговими частинами) - 12600 осіб. 21. Департамент інформаційно-аналітичного забезпечення – 1200-1300 осіб. 22. Департамент кадрового забезпечення - 3000 осіб. 23. Департамент фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку – 250300 осіб. 24. Департамент матеріального забезпечення - 5500 осіб. 25. Департамент внутрішнього аудиту 26. Департамент режимно-секретного та документального забезпечення 27. Управління зв’язків із громадськістю 28. Департамент юридичного забезпечення 29. Управління міжнародних зв’язків 30. Управління медичного забезпечення та реабілітації 31. Управління взаємодії з центральними органами виконавчої влади та органами військового управління Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр (експертно-криміналістичні відділи) – 3700-4000 осіб. Державний науково-дослідний інститут, вузи МВС - 10000 осіб. Державна міграційна служба України – 1800-2000 осіб. Головне управління внутрішніх військ (внутрішні війська) - 27200 осіб. Департамент Державної служби охорони (функціонує при Міністерстві) 20600 осіб. З урахуванням партнерських засад соціальної відповідальності та обов’язків 7
  8. 8. у сфері запобігання злочинності Уряд України в ході реформування МВС вживає наступних заходів: - ліквідовує управління по боротьбі з незаконним обігом наркотиків з переданням персоналу до Державної служби з контролю за наркотиками; - ліквідовує Управління кримінальної міліції у справах дітей з переданням персоналу до органів і служб у справах дітей (близько 3 000 осіб); - організовує процес приватизації Державної служби охорони (близько 20600 осіб); - ліквідовує ветеринарну міліцію, оскільки аналогічні функцію виконуються ветеринарною і фітосанітарною службою; змінює підпорядкування експертно-криміналістичної служби (Міністерству юстиції) з метою забезпечення об’єктивності проведення експертиз. (3700-4000 осіб) Таким чином, чисельність поліції значно скорочується з одночасним перерозподілом функцій запобігання злочинності серед інших органів державної влади. Національна поліція повинна складатися з двох основних підрозділів: адміністративної поліції і кримінальної поліції. Адміністративна поліція має у своєму складі: - службу патрулювання, яка виконуватиме нинішні повноваження ДАІ - на ділянках обласних, територіальних, регіональних, національних і міжнародних автомобільних доріг, які знаходяться в межах відповідного регіону; - підрозділ оперативного реагування (реорганізований підрозділ «Беркут»). Кримінальна поліція об’єднає нинішні слідчі підрозділи, оперативні підрозділи, управління по боротьбі з організованою злочинністю, службу боротьби з економічною злочинністю. В загальному вигляді структура поліції може виглядати наступним чином: Місцева поліція: 1) служба дільничних інспекторів; 2) служба патрулювання; Національна поліція: 1) Адміністративна поліція: - Служба патрулювання; - Спецпідрозділ надзвичайних подій; 2) Кримінальна поліція: - Слідчі підрозділи; - Підрозділи оперативно-розшукової роботи. Замість існуючих «Беркуту», «Сокола», «Грифона», «Скорпіона», «Омеги», «Титана» створюється один універсальний спеціально-озброєний підрозділ, з розрахунку 40-60 працівників на область, тобто 1500 осіб загалом. Функції такого спецпідрозділу можуть включати: дії в умовах ризику для життя та здоров’я громадян (захоплення заручників, збройні напади, загроза тероризму), стримування особливо небезпечних проявів масових заворушень, захист VIP, надання допомоги при арешті та обшуку, надання додаткової безпеки на 8
  9. 9. спеціальних заходах. Здійснюється оптимізація фінансування МВС з урахуванням витрат на потреби правоохоронних органів зарубіжних країн: Держава Видатки держбюджету Чисельність Витрати на поліції поліцію всього 295 000 15,9 млрд. грн. 243 900 24,2 млрд. євро 14 547 1,3 млрд. євро 166 000 12,6 млрд. фунтів Україна (2012) 391,8 млрд. грн. Франція (2011) 1 228,5 млрд. євро Ірландія (2011) 78,3 млрд. євро Велика Британія 978,5 млрд. фунтів (2011) Нова Зеландія 75,31 млрд. дол. 11 000 1,5 млрд. дол. (2008) Примітка: курс обміну валюти станом на 12 червня 2012 р. У % до Витрати на бюджету 1 працівника (дол. США*) 4,08 6 638 1,97 124 987 1,66 112 583 1,28 118 119 1,99 135 448 6. Підзвітність та прозорість в роботі Уряд забезпечує законодавче закріплення форм державного, громадського та відомчого контролю над діями поліції в якості механізмів її підзвітності громадянському суспільству. МВС гарантує готовність та відкритість самої поліції до здійснення таких форм контролю. Для усіх форм громадського контролю забезпечується безперешкодне відвідування підрозділів поліції з метою перевірки умов тримання затриманих та заарештованих осіб, а також умов праці працівників поліції. Атрибути усіх нормативних актів МВС (назва, номер, дата видання) оприлюднюються на сайті МВС України. Документи, що не містять грифів «ДСК» чи «Таємно», оприлюднюються повністю. Поліція та її територіальні підрозділи щороку публікують повний звіт за основними напрямками діяльності, включаючи плани та результати роботи поліцейських підрозділів, загальний бюджет, розміри та структуру витрат, характеристику персоналу поліції (за віком, статтю, рівнем освіти та кваліфікації), кадрові зміни, аналіз основних проблем діяльності. Вестибулі та приймальні частини поліції цілодобово доступні для вільного відвідування громадянами та отримання необхідної допомоги. Усі працівники поліції, що носять уніформу, мають на видному місці жетони та розпізнавальні знаки, які забезпечують їх персональну ідентифікацію громадянами. На сайті МВС створюється можливість додавання відео та фотофактів порушень працівників поліції. За кожним доданим фактом проводиться службове розслідування Розгляд скарг на дії поліцейських проводиться уповноваженими представниками поліції та атестаційною комісією, спільно з представниками громад та громадських організацій, з обов’язковим залученням скаржника чи потерпілого. 9
  10. 10. Уряд забезпечує створення технічних умов роботи поліції, що максимально знижують ризик корупційних дій (системи відео-спостереження, загальні офіси з прозорими перегородками, контроль за пересуванням персоналу). 7. Тісна співпраця з населенням та місцевими громадами Тактика діяльності поліції концентрується на довгостроковому обслуговуванні населення у сфері підвищення його безпеки та лише у виключних випадках пов’язана із застосуванням сили та протистоянням населенню. Охорона громадського порядку будується на засадах зв'язку із населенням (community policing), де громадяни зацікавлені у розкритті та профілактиці злочинів, а головною задачею поліції є навчання і консультування громадян, які не бажають стати жертвою злочинних посягань. Пріоритетом в діяльності поліції є не стільки реагування на кримінальні прояви, скільки участь у вирішенні усього комплексу проблем, які маються у населення конкретної місцевості у сфері дотримання закону. Від поліції очікується прояв інтересу не лише до інформації, яка стосується правопорушень, але й до потреб громадян, їх проблем та ускладнень стосунків, які складають підґрунтя для загострення криміногенної ситуації. Поліція проявляє високий рівень толерантності до вразливих груп населення, які потребують на підвищену увагу та додатковий захист своїх прав: представники етнічних меншин, мігранти та шукачі притулку, особи з обмеженими можливостями особи похилого віку та діти тощо. Поліція здійснює постійний моніторинг ситуації щодо потреб цих категорій населення, розроблює відповідні програми або плани заходів щодо надання їм додаткової допомоги, відслідковує їх ефективність та є одним із ініціаторів загальнодержавного процесу соціальної адаптації окремих категорій населення. 8. Професіоналізація персоналу Поліція при формуванні корпоративної ідеології ставить за мету виховання у працівників поліції таких персональних якостей, як повага до особистості іншої людини; доброзичливість; ефективність і професіоналізм; дотримання принципів верховенства права і законності; відповідальність; турбота про людей; чесність у ставленні до себе та інших; самовіддане служіння суспільству. Прийнятий на службу поліцейський проходить у повному обсязі не тільки загальну, професійну та службову підготовку, але й отримує відповідне навчання з соціальних проблем, демократичних свобод та прав людини. МВС запроваджує нові якісні критерії відбору кандидатів на службу, серед яких є: особливості мотивації й самоконтролю; обачність, знання власних переваг і недоліків; здатність розуміти почуття інших і вміння впливати на них; уміння будувати й підтримувати робочі взаємовідносини; впевненість у власних силах, уміння слухати й спілкуватися, здатність брати ініціативу на себе і підтримувати оптимістичний настрій колег; уміння працювати у групі, здатність засвоювати нові знання й уміння. 10
  11. 11. На службу до поліції приймаються особи, які відповідають таким мінімальним вимогам: - громадянин України; - досяг 18 (або 20) років; - володіє державною мовою; - придатний до служби за станом здоров’я; - отримав середню освіту в загальноосвітньому закладі ІІІ-ІV ступеня; - пройшов 3-місячну (для осіб з вищою освітою) або 9-місячну (для осіб з середньою освітою) підготовку в одній з поліцейських шкіл. Процедура відбору поліцейських може включати перевірку кандидатів на поліграфі. Кандидати на керівні посади регіонального рівня проходять двоступеневу процедуру конкурсного відбору, що містить оцінку загальної компетенції та компетенції у спеціальних галузях. У рамках загальної компетенції оцінюються такі якості, як знання професійних і етичних стандартів; комунікативні навички, особиста мотивація, уміння приймати необхідні рішення, творчий підхід та сприйнятливість до інновацій. Серед спеціальних якостей оцінюються лідерські якості кандидата, його вміння управляти персоналом і піклуватися про професійне зростання підлеглих, навички планування щоденної діяльності, елементи стратегічного мислення, толерантність до впровадження гендерної та етнічнозбалансованої кадрової політики. До складу кадрових та екзаменаційних комісій, що оцінюють кандидатів на посади керівників регіонального рівня, в обов’язковому порядку входять представники місцевої громади, неурядових організацій, органів місцевого самоврядування. Кожен поліцейський підлягає періодичній перевірці Інспекцією особового складу (підрозділ при Міністрі внутрішніх справ) на предмет дотримання правил доброчесності і професійної непідкупності. Існуючі університети внутрішніх справ, їх філіали та відділення перепрофільовуються на відкриті навчальні заклади загальноосвітнього зразка і підпорядковуються Міністерству освіти. Для початкової підготовки персоналу створюються 4 поліцейські школи та Поліцейська академія, в якій проходять підвищення кваліфікації поліцейські, які претендують на зайняття управлінських посад. В системі МВС працює науково-дослідний інститут. Забезпечення поліцейського Мінімальна заробітна плата в поліції встановлюється на рівні 800 у.о. Соціальні привілеї працівників зазнають суттєвого перегляду. За працівниками поліції в якості заходів соціального захисту закріплюється право на отримання пенсії на 5 років раніше, ніж це встановлено для основного населення України; право на отримання безвідсоткового кредиту на житло за умови вислуги не менше 10 років; 45% погашення плати за навчання дітей на контрактній формі навчання у вищих навчальних закладах. Будь-які інші привілеї скасовуються. 11
  12. 12. Індикатори ефективності Базовими індикаторами ефективності діяльності поліції є: зменшення кількості скарг на дії поліції, зростання довіри, оцінка незалежних громадських об’єднань, кількість заходів із запобігання правопорушенням. Ефективність роботи поліцейських підрозділів вимірюється в ході національного соціологічного опитування за системою нових критеріїв, серед яких найбільш суттєвими є: якість реагування на повідомлення населення, якість стосунків громадян з працівниками поліції, активність поліцейського персоналу у вирішенні поточних проблем мешканців району, різноманітність заходів з метою зміцнення правопорядку, інтенсивність робочих зв’язків із органами самоврядування, державної влади, засобами масової інформації. Алгоритм здійснення реформи І.Підготовча стадія Створення декількох експертних комісій з визначення ролі, функції та пріоритетних напрямків роботи МВС в сучасному суспільстві. (1 місяць) Проголошення реформування МВС з розподілом розробки напрямків реформи за окремими комісіями, утвореними на базі поєднання наукового, громадського та відомчо-експертного потенціалу. (3 місяці) Розробка змін та доповнень до бюджету України, законів та нормативно-правових актів України. (1 місяць) Громадське обговорення проекту Закону України «Про поліцію» з одночасною експертизою з боку міжнародних організацій. (3 місяці) Ухвалення нового Закону України «Про поліцію». IІ. Здійснення реформи Формування атестаційних комісій у кожній адміністративній одиниці (2 місяці) Здійснення атестації працівників внутрішніх органів (6 місяців) Оптимізація штату (6 місяців) Створення місцевої поліції, після проведення адміністративно-територіальної реформи (1 рік) 12

×