2. Трошки про себе
• Мені 17 років,все своє життя живу у
Одесі, навчалася у 48-ій школі . За усі роки набула
дуже багато знайомих і друзів. На протязі навчання
мала дуже гарні відносини з педагогічним складом і
адміністрацією школи
• Насамперед я своєрідна людина з непростим
характером,у якої в арсеналі є певні стійкі
принципи,які убезпечують від неправильних
вчинків . Так само я маю зошит з улюбленими
висловами, які стимулюють мене на
щось, наприклад: "Немає нічого
неможливого" "краще померти стоячи, ніж жити на
колінах "
3. Мої хобі
• Одним з основних моїх захоплень є далеко не
жіноча розвага – футбол . Ще з самого
дитинства, віку приблизно 7 років, я починала грати
в вуличний футбол з хлопцями з двору.
• З часом я то акцентувала увагу на своє
захоплення, то закидала як говориться: "У довгий
ящик". Через років 8, як зараз пам'ятаю, як після
чергової гри двору на двір до мене підійшла мама
однієї моєї подруги і сказала мені: "чому б нам не
створити нашу команду" продовжуючи: "так знаю
що це лише голий ентузіазм і шансів на успіх замало
, але спроба не тортури ".
5. • На той момент я подумала про себе: "чому б і ні".
Зайшла розмова далі і з часом ми поступово почали
розвивати не тільки на словах а й на діях . Точніше
кажучи почали пошуки дівчат, які хоча б трохи
вміють грати в м`яча ... Грали ми спершу не на
кращих полях і не з дівчатами а з чоловіками можна
казати .. у нас було місце де ми могли
пограти, заплативши, фут-зальне поле на заводі
"Централіт", і протягом якого то часу ми грали там ...
Але пройшов час і завдяки наполегливості мого
нинішнього тренера, саме тієї мами моєї
подруги, ми потрапили на новий стадіон
7. • Починали ми з простих Одеських змагань, з
часом пробувалися на область .... а потім
коли повністю сформували
команду, дозріли, підготувалися (Не буду
розповідати про те як працювали до
останнього поту на тренуваннях) ми
заявилися на змагання всеукраїнського
рівня, взяли на себе відповідальність
захищати честь Одеси на змаганнях такого
рівня.
9. • Перша поїздка була як якийсь ковток
повітря, щось нове, незвідане. Після першого
ж виїзду ми показали відмінні результати і тим
самим зацікавили газету Одеса-Спорт, яка
можна сказати пропіарила нас ... Після піару
газети ,ми зацікавили одного з депутатів,який
пізніше став нашим спонсором,Завдяки
грошовій допомозі ми як би стали твердо на
ногу і малу змогу тренуватися ще більше ніж
раніше і їздити на змагання . Як так правильно
сказати ми твердо стали на ноги і піднялися на
сходинку вище,до кінця сформувалися.
11. • На даний момент ми не мало відома
команда, яка займає призові місця на
Одеських і обласних змаганнях,котра захищає
честь рідного міста на всеукраїнських
змаганнях, на Кубках України.
• Мрії збуваються, вірте в них і не сидіть на
місці, робіть, щось для того щоб допомогти їм
здійсниться! У мене вийшло і я вірю в те що
вийде і у вас)