Молодіжні ради як засіб залучення користувачів до креативної діяльності бібліотеки

1. МОЛОДІЖНІ РАДИ ЯК ЗАСІБ ЗАЛУЧЕННЯ
КОРИСТУВАЧІВ ДО КРЕАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БІБЛІОТЕКИ
(Консультація)
С. Кравченко, завідувач відділом організаційно-
методичної роботи та зв’язків з громадськістю
Рівненської обласної бібліотеки для молоді
Серед багатьох пріоритетних суспільних функцій, які виконує сучасна публічна бібліотека,
надзвичайно важливою вважається її комунікативна функція, що передбачає різні форми
організації спілкування користувачів як між собою, так і з бібліотекарями, авторами, експертами.
Особливо це стосується юнацтва та молоді, як найбільш активного читацького контингенту. Тому
недарма останнім часом в публічних бібліотеках все більшої популярності набувають молодіжні
ради, які починають відігравати ключову роль не тільки в процесі соціалізації молоді, але і в
розвитку самих бібліотек.
До роботи молодіжних рад залучаються учні старших класів загальноосвітніх шкіл, студенти
університетів і коледжів як потенційні учасники багатьох бібліотечних програм та заходів − від
самих буденних (протирання книг) аж до участі в організації молодіжних вечорів, клубів за
інтересами, інших бібліотечних дійств з популяризації читання.
Юнаки та дівчата!
Ви потрібні нам!
Приєднуйтесь до
молодіжної ради
(назва бібліотеки)
Скажіть нам, що
ВИ хочете у ВАШІЙ бібліотеці,
і ми радо ВАМ допоможемо!
Програми діяльності членів молодіжних рад при бібліотеці можуть включати наступне:
- створення фокус-груп з числа постійних відвідувачів для складання перспективних планів
роботи з молоддю (програм літнього читання, соціальних програм для молоді тощо);
- організація читацьких спільнот з числа активних читачів для обговорення прочитаних книг, в
тому числі і на спеціалізованих інтернет-форумах;
- розробка плану діяльності волонтерів;
участь у книжкових шопінгах, бібліотечних флешмобах, творчих акціях книгозбірні;
- організація книжкових базарів, які спонсоруються друзями бібліотеки;
- створення оригінальної упаковки для подарунків та книгоношення для користувачів, які
обслуговуються вдома;
- організація читацького театру, форум-театру, школи ерудитів тощо.
Бібліотечні заходи для молодих користувачів можуть бути дуже різноманітними, як і самі
користувачі. Серед цікавих бібліотечних заходів, до яких можуть залучатися члени молодіжної
ради, можна запропонувати: майстерні краси, класи самооборони, показ мод, комп'ютерний
дизайн, танцювальні класи, класи фітнесу, турніри пародистів, дні ігор, вечори містерій,

2. міжнародні вечори з візитами іноземних студентів, курси нянь, художні майстерні, конкурси
музичних колективів тощо.
Молоді люди можуть брати безпосередню участь в реалізації тієї чи іншої бібліотечної
програми. Презентації бажано супроводжувати фуршетом із запрошенням преси. Когось з
підлітків-учасників бібліотечної програми можна попросити написати репортаж для місцевої
преси або бібліотечного сайту. Ще важливо організувати фоторепортаж з коментарями, що
ілюструють участь підлітків в бібліотечних програмах.
Для того, щоб заходи користувалися успіхом у молодих користувачів, необхідно
дотримуватися деяких правил їх організації. Нижче наводиться список з 5 важливих принципів
успішного програмування (в даному контексті − менеджменту) в публічних бібліотеках, якими має
керуватися персонал бібліотеки:
1. Якщо ніхто з членів бібліотечного персоналу не виявляє ентузіазму щодо організації та
проведення якоїсь конкретної молодіжної програми, не робіть її. Підлітки дуже чутливі до
настрою бібліотекарів і, якщо останнім не цікаво чи нудно, то і молоді учасники
занудьгують. У подібній ситуації буде краще доручити провести запланований захід кому-
небудь з підлітків старшої вікової групи, який тривалий час був членом молодіжної ради при
бібліотеці.
2. Необхідно знайти знакового учасника програми. Наприклад, в бібліотеці активним
учасником шахового клубу є один з охоронців, який добре грає в цю гру. Підлітки, які
ближче познайомляться з ним, стануть сприймати «секюріте» не тільки в якості страхітливої
фігури, але й мудрого наставника.
3. Важливо долучити до роботи бібліотек вчителів місцевих шкіл. Саме вони надихають своїх
учнів на участь в багатьох молодіжних бібліотечних програмах, а іноді і надають допомогу в
їх організації.
4. Корисно співпрацювати з місцевими школами в питаннях організації ознайомлювальних
екскурсій по бібліотеках. Наприклад, вчителі можуть привести своїх учнів до бібліотеки для
знайомства з інформаційними ресурсами, які допоможуть підліткам краще підготуватися до
занять за навчальною програмою, конкретно – до участі у відзначенні тої чи іншої історичної
дати.
5. При виборі бібліотечних програм важливо прислухатися до думки членів молодіжних рад.
Необхідно не тільки їх схвалення, але реальна участь членів молодіжних рад в організації та
проведенні конкретних програм в якості волонтерів.
Внести свій посильний вклад у справу розширення творчого потенціалу і привабливості
бібліотеки може кожен член молодіжної ради, якщо він:
- надаватиме допомогу у створенні веб-сторінки молодіжної ради;
- братиме участь у створенні інформаційних матеріалів для підлітків про бібліотеку та її
послуги;
- створюватиме постери, відеоролики, буктрейлери, слайдшоу, презентації тощо;
- допомагатиме проводити обговорення книг, в тому числі через створені групи за
інтересами на сторінках спеціалізованих соціальних мереж, які займаються просуванням
книги та читання;
- писатиме статті, коментарі, замітки, відгуки для бібліотечної стінгазети, в місцеві ЗМІ;
- писатиме пости на блогах та аккаунтах бібліотеки;
- пропонуватиме книги для поповнення бібліотечного фонду;
- надаватиме допомогу в плануванні та реалізації бібліотечних програм та заходів;
- братиме участь у фандрайзинговій та маркетинговій діяльності бібліотеки.

3. Доволі часто членів молодіжної ради запрошують попрацювати в якості своєрідних
екскурсоводів, чи висловлюючись по-сучасному − бібліотечних гідів, попередньо отримавши
відповідну підготовку від бібліотекарів. Зазвичай кожен волонтер має відпрацювати в цій якості
певний, довільно визначений термін, наприклад, від 2 до 4 годин на місяць протягом року. Таким
чином бібліотека демонструє свою доброзичливість по відношенню до всіх користувачів, а також
збільшує кількість підлітків, яким приємно бути обслуженими своїми однолітками
ШЛЯХИ ЗАЛУЧЕННЯ ВІДВІДУВАЧІВ
БІБЛІОТЕКИ ДО РОБОТИ МОЛОДІЖНОЇ РАДИ
 підійдіть до підлітка і запитайте його ім'я, номер телефону, адресу
електронної пошти;
 скажіть йому, що ви відповідаєте за роботу молодіжної ради при
бібліотеці і запропонуйте долучитися до її діяльності;
 вручіть відвідувачу рекламний буклет про послуги, ресурси та сервіси,
які надає бібліотека, і запитайте чи зацікав він його;
 розмістіть оголошення про діяльність молодіжної ради в різних місцях
бібліотеки (біля телефону, комп’ютерів відкритого доступу, полиць з
молодіжною літературою та періодикою, поруч з джерелом води
(кулером), біля туалетів, апаратів ксерокопіювання тощо);
 інформуйте запрошену на заходи молодь про вільний запис нових членів
в молодіжну раду бібліотеки;
 організуйте підписні листи для бажаючих вступити до молодіжної ради;
 включіть збори членів молодіжної ради в календар бібліотечних заходів;
 організуйте виставку, де будуть представлені матеріали, що
відображають діяльність молодіжної ради;
 рекламуйте молодіжну раду на екранах комп'ютерів за допомогою
заставок (скрінсейверів);
 демонструйте презентації, відеоролики, слайд-шоу про діяльність
молодіжної ради та її роботу на екранах мультимедійних пристроїв
(телевізорів, медіа-програвачів, проекторів);
 розміщуйте рекламу про роботу молодіжної ради на сайті бібліотеки і
особливо − в соціальних мережах на сторінках (акаунтах) книгозбірні;
 запрошуйте в молодіжні ради активних користувачів бібліотеки,
наприклад, учасників програм читання, кращих читачів року, переможців
бібліотечних конкурсів тощо.
Наразі практикуються дві моделі залучення молоді до діяльності публічних бібліотек:
• короткочасне співробітництво, коли підлітки беруть участь в якомусь конкретному
бібліотечному проекті − наприклад, у створенні бібліотечного клубу, оформленні приміщень
книгозбірні, проведенні конкурсу на створення емблеми бібліотеки тощо (їх участь закінчується із
завершенням проекту). Така модель співпраці характерна для бібліотек Великобританії;
• співпраця на постійній основі (наприклад, молодіжні ради при бібліотеках), яка набула
широкого поширення в США, де в даний час молодіжні ради функціонують практично в усіх
публічних бібліотеках. Однак в рамках цієї моделі співпраця бібліотек з молоддю може носити

4. дещо формальний характер і це залежить від того, наскільки успішно бібліотека організує
змістовну читацьку діяльність.
Перша модель, що передбачає короткочасну співпрацю, – можливо більш оперативна і
практично націлена. Слід зауважити, що на початкових етапах співробітництва бібліотек та молоді
саме такі проекти організувати найпростіше. До того ж вони не вимагають серйозних фінансових
витрат.
Прикладом такого бібліотечного проекту, до якого залучатимуться підлітки, може стати їх
участь в оформленні або реконструкції бібліотечних приміщень. Це, мабуть, один з найбільш
популярних способів залучення молоді до бібліотеки, який може наочно і креативно
продемонструвати підліткову діяльність. Дуже важливо, щоб молодь мала в бібліотеці такий собі
простір (зону), який вони могли б відчути своїм. В ідеалі такий простір повинен бути досить
комфортним, мати сучасний дизайн, кафе або буфет, різноманітні інформаційні ресурси і
технології, куточки для неформального спілкування та високу якість бібліотечного
обслуговування.
У реальному житті виконання таких умов залежить, звичайно, від бюджету бібліотеки.
Якщо бюджет невеликий, є сенс порадитися з підлітками, на що саме його витратити. Іноді
достатньо розмістити сучасні інфографічні постери або автомат з напоями, в крайньому разі −
електричний чайник.
Підліткам можна запропонувати взяти участь в удосконаленні дизайну молодіжних зон
різноманітними способами. Вони можуть, наприклад:
- створити портфоліо дизайну тієї чи іншої молодіжної зони;
- розробити самостійно стиль свого бібліотечного простору;
- висловити свої естетичні уподобання за допомогою звичайного або он-лайнового анкетного
опитування;
- брати участь у створенні художніх інсталяцій у внутрішніх приміщеннях бібліотеки або
декорувати зовнішні стіни в стилі графіті.
Наприклад, у створеній за пропозицією підлітків молодіжній зоні можуть розташовуватися:
настінний плазмовий екран, автомати з напоями, телевізор, встановлені відеоприставки та
аудіоапаратура. У такій молодіжній бібліотечній зоні можна проводити різноманітні тематичні
вечори для підлітків.
Залучення молоді до участі в бібліотечних проектах може відбуватися як в стінах
бібліотеки, так і за її межами. Характерно, що до реалізації цих проектів залучаються не тільки
постійні користувачі бібліотек, а й ті підлітки, які не відвідують бібліотеки, і навіть ті, хто
ставиться до неї негативно. Для залучення таких категорій молоді дуже важливо розвивати
партнерство між бібліотеками та іншими організаціями, що працюють з молоддю − школами,
вищими навчальними закладами, підлітковими клубами, молодіжними центрами, тобто основними
постачальниками нових бібліотечних користувачів. Надзвичайно важливо проводити рекламні
кампанії в навчальних закладах, ЗМІ, у віртуальному просторі через соціальні медіа, на сайті
бібліотеки.
Існують різні методи залучення молоді щодо формування креативних ідей відповідно
тематики бібліотечних проектів. Ці і використання «Скриньки для пропозицій», яка
встановлюється в бібліотеці, куди підліток може опустити свою пропозицію, записану на папері,
про ті програми, які, на його думку, можна реалізувати в бібліотеці. А також використання
бібліотечного сайту, на якому можна відкрити спеціальну сторінку або «вікно», де молодь
висловлюватиме свої рекомендації щодо нових бібліотечних програм.
Важливим, якщо не вирішальним, компонентом залучення підлітків до участі в
бібліотечних проектах є вмотивованість їх участі. Бібліотекарям дуже важливо налагодити

5. систему стимулювання членів молодіжної ради, організувавши серед них справжнє змагання за
право носити попередньо визначений титул найкращого, наприклад, «Першого фаворита»,
«Кращого з кращих» і т. д. Переможець визначається за допомогою підрахунку зароблених ним
балів, що нараховуються за участь у діяльності молодіжної ради при бібліотеці.
ОСНОВНІ СПОНУКАЛЬНІ МОТИВИ
УЧАСТІ МОЛОДІ В БІБЛІОТЕЧНИХ ПРОЕКТАХ
Фінансовий інтерес.
Багато молодіжних організацій, місцевих органів влади, спонсорів бібліотеки
оплачують час, витрачений молодими учасниками бібліотечних проектів на
виконання тих чи інших послуг (як правило, це незначні суми). У ряді
випадків замість грошейвикористовуютьсяваучери, з якими можна відвідати
спортивний магазин, кінотеатр, футбольний матч тощо.
Інтерес до будь-якої діяльності в стінах бібліотеки.
Цей інтерес не пов'язаний з участю підлітків в якомусь проекті. Наприклад,
можливість навчитися користуватися відеокамерою або повчитися у
художника мистецтву створення графіті.
Участь у святковому заході.
Багато молодих людей люблять брати участь в презентаціях, відвідувати
театралізовані вистави або фуршети з музикою.
Нагороди та сертифікати.
Підлітки, зазвичай, люблять визнання і позитивну оцінку їх внеску в той чи
інший бібліотечний проект. Вони можуть бути нагороджені, наприклад,
відзнакою «Волонтер року» або відзначені офіційним листом, що визнає їх
заслуги. Надалі вони включають всі ці відзнаки в своє професійне портфоліо.
Частування.
Якщо у бібліотеки невеликий бюджет, молоді користувачі із задоволенням
їдять піцу, напої, печиво, бісквіти, придбані в супермаркеті.
Вільний доступ до бібліотечних ресурсів.
Якщо бюджет бібліотеки не дозволяє нагородити молодих людей цінними
подарунками за їх участь в тих чи інших програмах, їм пропонують цифрові
диски, «флешки», безкоштовну реєстрацію читацького квитка, безлімітний
доступ до інтернету та багато чого іншого.
СИСТЕМА НАРАХУВАННЯ БАЛІВ
 відвідав захід – отримай 5 балів;
 привів друга в бібліотеку – 10 балів;
 написав коментар, замітку, відгук – 5 балів;
 розмістив інформацію в інтернеті – 10 балів;
 написав статтю в газету – 15 балів;
 створив буктрейлер чи відеоролик – 15 балів;

6.  створив книжковий постер – 10 балів;
 залучив кошти чи матеріали для реалізації програми – 10 балів;
 запропонував ідею в бібліотечну програму чи захід – 5 балів;
 брав участь у програмі Літнього / Зимового читання – 5 балів;
 виконав всі рівні Програми Читання – 5 балів.
Для того, щоб стати членом молодіжної ради підлітку необхідно подати свої дані в підписні
листи для бажаючих вступити до молодіжної ради та відвідати як мінімум одне її заняття при
бібліотеці. А далі починає працювати система нарахування балів за участь в різноманітних
програмах, заходах, акціях бібліотеки.
Учасники молодіжної ради отримують бали за прибирання та декорування приміщень
бібліотеки, за участь у спеціальних проектах або заходах, де може нараховуватися більше очок.
Перед кожним засіданням бібліотечної молодіжної ради бали підраховуються і оновлюються. Дані
з іменами і балами записуються в спеціальний зошит або у звичайний блокнот в алфавітному
порядку і зберігаються цілий рік. Вести такі дані має уповноважена молодіжною радою
незацікавлена людина – активіст бібліотеки чи спеціаліст книгозбірні. Про те, як перевести бали
зароблені членами молодіжної ради у подарунки, призи чи інші матеріальні стимули, визначають
самі члени ради разом з бібліотекарями.
Зрозуміло, що в різних бібліотеках склад молодіжних рад може істотно відрізнятися. Тому
в разі необхідності бажано проводити «мозкову атаку» з метою визначення основних напрямів
діяльності молодіжних рад.
Використання різних методів залучення молоді до участі в бібліотечній діяльності є, на
думку фахівців, одним з основних критеріїв у переліку необхідних навичок і умінь бібліотекаря.
І тут бібліотекарю дуже важливо уникнути формального ставлення до такої співпраці, бо
інтереси та уподобання сучасної молоді в сфері бібліотечного обслуговування формують не
бібліотекарі, як би вони цього не хотіли і не намагалися зробити, а реалії сьогоднішнього життя.
Залучення юнаків та дівчат до бібліотечного життя через роботу молодіжних рад формує
творчі, організаційні та комунікативні навички в молодіжному середовищі, стимулює потреби
молоді до активної участі у взаємодії з соціумом.