2. 1. Яким чином та за рахунок чого можна
зробити енергетику України майже
екологічно дружньою?
2. Як Україні позбутися проблеми
залежності від імпортованих
енергетичних ресурсів та суттєво
зменшити енергоємність ВВП?
3. Який вклад може зробити Україна в
досягнення мети та цілей кліматичної
Паризької угоди?
Проблемні питання:
Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
3. 3
Статус ратифікації та мета Паризької угоди
170 країн із 197 (86%) Сторін РКЗК
ООН ратифікували Паризьку угоду
Паризька угода спрямована на зміцнення
глобального реагування на загрозу зміни
клімату в контексті сталого розвитку та
зусиль з викорінення бідності, у т.ч. шляхом:
а) стримання зростання глобальної середньої температури
значно нижче 2°С понад доіндустріальні рівні і докладання
зусиль з метою обмеження зростання температури до 1,5°С
понад доіндустріальні рівні, визнаючи, що це суттєво знизить
ризики та наслідки зміни клімату;
b) підвищення здатності адаптуватися до несприятливих
наслідків зміни клімату, а також сприяння опірності до зміни
клімату та низьковуглецевому розвитку таким чином, щоб не
ставити під загрозу виробництво продовольства;
с) забезпечення узгодженості фінансових потоків із напрямом
низьковуглецевого та опірного до зміни клімату розвитку.
Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
4. 4
Антропогенні викиди СО2 на глобальному рівні
Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
6. 6
Аномалії середньої за рік температури повітря в Україні
відносно кліматичної норми (базовий період 1961-1990 рр.)
• З початку ХХІ ст. в Україні спостерігається інтенсивне підвищення приземної
температури повітря.
• Норма в 1961-1990 рр. +7,8°С. Середня в 1991-2016 +8,8°С, в 2007-2016 +9,4°С.
Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
7. 7
Економічні, енергетичні та кліматичні показники
України за 1990-2015 рр.
-20%
0%
20%
40%
60%
80%
100%
-250
-50
150
350
550
750
950
1990
1991
1992
1993
1994
1995
1996
1997
1998
1999
2000
2001
2002
2003
2004
2005
2006
2007
2008
2009
2010
2011
2012
2013
2014
2015
Часткавід1990р.
ВикидиПГ,млнтСО2-екв.
Всього (без врахування чистого поглинання в ЗЗЗЛГ)
ЗЗЗЛГ (чисте поглинання)
Частка викидів ПГ (всього) відносно 1990 р. (права шкала)
Частка ВВП відносно 1990 р. (права шкала)
Частка ЗППЕ відносно 1990 р. (права шкала)
Частка викидів ПГ (Енергетика + Промпроцеси) відносно 1990 р. (права шкала)
Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
8. 8
Структура викидів ПГ у 2015 (за секторами МГЕЗК)
65%
17%
14%
4%
Енергетика
Промислові
процеси
Сільське
господарство
Відходи
323,36
млн. т
CO2-екв.
Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
9. 9
Вуглецеємність ВВП за ПКС в цінах 2010 р.
Одиниця виміру: тон СО2 / 1000 дол. США в цінах 2010 року.
Джерело: підготовлено авторами за даними Міжнародного енергетичного агентства,
http://energyatlas.iea.org/?subject=1378539487.
Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
11. 11
Енергетична система в моделі TIMES-Україна
вугілля
лігніт
нафта
газ
видобування
видобування
видобування
видобування
Відновлювальні
ресурси без карбонатів
(ВРбК)
вугілля
нафто-
продукти
сира
нафта
газ
електро-
енергія
Імпорт,фонди
…
Відновлювальні ресурси
з карбонатів (ВРзК)
ВРбК
ВРзК
Вугілля
Нафта
Газ
масла
Масла
Нафто-
продукти
Електро-
енергія
Тепло
Водень
переробка
удосконалена
переробка
вугілля
виробн.
синтет. палива
виробн.
метанолу
виробн.
мет-лу зК
виробн.
мет-лу бК
нафта
газ
масла
нафто-
продукти
ТЕЦ
ТЕС
Котельні
АЕС
ГЕС
ВЕС
Сонячні
установ.
Геотерм.
установ.
Газифік.
виробн.
водню
Транспортіпостачальнікомпанії
електро-
енергія
(ВРбК)
(ВРзК)
Експорт,фонди
Відновл.
енрегія
Вугілля
Масла
Нафтопр.
Газ
Елект-гія
Тепло
Водень
Прилади
кінцевого
споживання
енергії
сталь
алюміній
скло
аміак
папір
інший попит
ПРОМИСЛОВІСТЬ
Прилади
кінцевого
споживання
енергії
опалення, нагрів води
кондиціювання приміщень
освітлення
водопостачання, локальний транспорт
приготування, зберігання їжі
ЖКГ, КОМЕРЦІЙНИЙ,
БЮДЖЕТНИЙ СЕКТОРИ
інше
прання, сушіння, прасування
Прилади
кінцевого
споживання
енергії
Вантажні перевезення
Пасажирські перевезення
ТРАНСПОРТ
інший попит
Прилади
кінцевого
споживання
енергії
СІЛЬСЬКЕ, ЛІСОВЕ та
РИБНЕ ГОСПОДАРСТВА
Локальний транспорт
Авто-
виробн.
ВИКОПНІ
ЕНЕРГОРЕСУРСИ
ПЕРВИННІ
ЕНЕРГОРЕСУРСИ
ВТОРИННІ
ЕНЕРГОРЕСУРСИ
СЕКТОРАЛЬНІ
ЕНЕРГОРЕСУРСИ ПОПИТИ
уран видобування
яд.паливо
Тваринництво
Інше
Рослинництво
уран
Біокоґе-
нерація
Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
12. 12
Кругообіг потоків в ОМЗР
Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
13. 13
Остання публікація
Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
• Дослідження «Перехід України на
відновлювану енергетику до 2050
року» виконано у 2016-2017 рр. ДУ
«Інститут економіки та прогнозування
НАН України» за підтримки
Представництва Фонду ім. Гайнріха
Бьолля в Україні у співпраці з
організаціями громадянського
суспільства, органами державної
влади, профільними асоціаціями та
незалежними експертами.
• В роботі представлено результати
моделювання базового та
альтернативних сценаріїв розвитку
енергетичного сектору України до
2050 року, а також продемонстровано,
яким чином може бути досягнутий
перехід від викопних видів палива до
відновлюваних джерел енергії, та які
економічні наслідки це матиме.
14. 14
Кінцеве енергетичне споживання (1/3)
0
10
20
30
40
50
60
70
80
90 Статистичнідані
Статистичнідані
Консервативний
Ліберальний
Революційний
Консервативний
Ліберальний
Революційний
Консервативний
Ліберальний
Революційний
Консервативний
Ліберальний
Революційний
2012 2015 2020 2030 2040 2050
млнтн.е.
Вплив заходів з ЕЕ та ВДЕ
Електроенергія з ВДЕ
Теплова енергія з ВДЕ
Сонячна енергія
Біопаливо та відходи
Електроенергія
Теплова енергія
Нафта та нафтопродукти
Газ
Вугілля
Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
15. 15
Кінцеве енергетичне споживання (2/3)
«Енергетичний перехід» згідно з Революційного сценарію вимагає
стрімкої електрифікації населення та економіки (Електрифікація 2.0!).
Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
17. 17
Різниці в інвестиціях
у порівнянні з Консервативним сценарієм
Щорічні витрати на функціонування енергетичної системи за
Революційним сценарієм буде меншим, ніж за Консервативним, на 6%.
-30
-25
-20
-15
-10
-5
0
5
10
15
20
2020 2025 2030 2035 2040 2045 2050
Революційний сценарій
млрдЄвро
Субсидії ("зелений" тариф)
Капітальні інвестиції в проміжні
технології
Експлуатаційні витрати (технології
кінцевого енергоспоживання)
Витрати на транспортування,
постачання та проміжні технології
Капітальні інвестиції в технології
кінцевого енергоспоживання
Експлуатаційні витрати (технології
виробництва е/е та тепла)
Капітальні інвестиції в технології
виробництва е/е та тепла
Вартість палива
Всього
Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
18. 18
Виробництво електроенергії
45%
40%
9%
6%
0,1%
0,1% 0,2% 2%
5%
3%
0,2%
45%26%
10%
0,2%
9%
АЕС (існуючі)
АЕС (нові)
ТЕС (існуючі)
ТЕС (існуючі модерн.)
ТЕС (нові вугільні)
ТЕС (нові газові)
ТЕЦ і блок-станції
ГЕС та ГАЕС (великі)
ГЕС (малі)
ВЕС (наземні)
СЕС (наземні)
СЕС (дахові)
Геотермальні ЕС
Біо ТЕЦ/ТЕС
199
млрд кВт∙год
366
млрд кВт∙год
2012 2050
Революційний сценарій
Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Основну роль в електрогенерації відіграватимуть
вітрові та сонячні електростанції. На їх сумарну частку
припадатиме більше 80% згенерованої електроенергії.
19. 19
Виробництво теплової енергії
0,1%
5%
0,1%
94%
1%
73%
9%
1,7%
16%
Біомаса та
відходи
"Чисте"
утилізоване
тепло (ЧУТ)*
Вугілля
Електроенергія
Газ
Нафтопродукти
13,7
млн т н.е.
13,9
млн т н.е.
2012 2050
Революційний сценарій
Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
У структурі загального виробництва теплової енергії, що
постачається централізовано для опалення та потреб
промисловості, тепло, отримане з біомаси та відходів може
зайняти близько 73%.
20. 20
Загальне постачання первинної енергії (ЗППЕ)
2% 2%
7%
14%
23% 30%
40%
49%
76%
-10%
10%
30%
50%
70%
90%
-20
0
20
40
60
80
100
120
140
160
180
2012 2015 2020 2025 2030 2035 2040 2045 2050
Мільйонтонннафтовогоеквіваленту
Вплив заходів з ЕЕ
Біопаливо та відходи
Сонячна енергія
Вітрова енергія
Гідроелектроенергія
Електроенергія
Атомна енергія
Нафта та
нафтопродукти
Газ
Вугілля
Частка ВДЕ (в т.ч.
великі ГЕС та ГАЕС)
-41%
-57%
Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
21. 21
Загальне постачання первинної енергії (ЗППЕ)
Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
-6% -1% 0%
50%
39% 2%
56%
62%
98%
-20%
0%
20%
40%
60%
80%
100%
2012 2015 2020 2025 2030 2035 2040 2045 2050
Революційний сценарій
Виробництво
Імпорт
Експорт
Після переходу на ВДЕ проблема залежності від імпортованих
енергетичних ресурсів вирішиться сама собою, однак, необхідно
не допустити проблеми залежності від імпортованих технологій.
22. 1.86
4.12
3.11
1.47
2.33
1.11
1.23 1.25 1.24 1.27 1.30 1.29 1.26
0
0.5
1
1.5
2
2.5
3
3.5
4
4.5
2015 2015 2015 2012 2014 2015 2020 2025 2030 2035 2040 2045 2050
Світ ОЄСР ЄС-28 Україна: Революційний сценарій
тн.е./людину
0.13
0.11
0.09
0.33 0.31
0.29
0.29
0.21
0.16
0.13
0.11
0.09
0.07
0
0.05
0.1
0.15
0.2
0.25
0.3
0.35
2015 2015 2015 2012 2014 2015 2020 2025 2030 2035 2040 2045 2050
Світ ОЄСР ЄС-28 Україна: Революційний сценарій
тн.е./$10002010ВВП(ПКС)
22
Прогнозна енергоємність ВВП України
• Первинна енергоємність ВВП
України може сягнути
поточного рівня енергоємності
ВВП країн ОЕСР в 2040 р., а ЄС-
28 в 2045 р.
• Наведені показники первинної
енергоємності свідчать про те,
що проблема їх значної
відсталості від економічно
розвинених країн лежить не
тільки в енергетичній площині,
а також і в економічній.
• Окрім необхідності здійснення
«енергетичного переходу»,
необхідно здійснити
«економічний перехід», що
сприятиме «озелененню»
енергетики та підвищуватиме
добробут населення України.
Первинна енергоємність ВВП
Первинна енергоємність на людину
Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
23. 23
Викиди парникових газів
Перехід на ВДЕ дозволить суттєво скоротити викиди
парникових газів до 2050 р., до 10% від рівня 1990 р.
43%
31%
35%
31%
28% 28%
25%
22%
10%
0%
10%
20%
30%
40%
50%
60%
0
100
200
300
400
500
600
2012 2015 2020 2025 2030 2035 2040 2045 2050
Революційний сценарій
МільйонтоннСО2-екв.
Вплив заходів з ЕЕ та ВДЕ
Транспорт
Сектор постачання
Населення
Промисловість
Сектор вир.-ва е/е та
тепла
Сектор послуг
Сільське господарство
% від 1990 року
-55% -86%
Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
24. 24
Вплив реалізації сценаріїв розвитку енергетичного сектору
на зростання ВВП та доходи домогосподарств
•Революційний сценарій загалом
характеризується позитивними
макроекономічними наслідками,
що повною мірою проявляється у
середньо- та довгостроковій
перспективі.
•У 2030 р. додатковий
(кумулятивний) приріст ВВП
становить 4-6%, у 2050 – 12-15%.
0
2
4
6
8
10
12
14
16
18
2018 2019 2020 2025 2030 2035 2040 2045 2050
%
Зміна обсягів ВВП,
% до Консервативного сценарію
Революційний сценарій
У середньостроковій перспективі (2020-2025 рр.) додатковий
приріст агрегованих доходів домогосподарств може досягти
4-6% з подальшим збільшенням до 11-15% у 2050 р.
Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
26. 26
Аспірантура в ІЕП НАНУ
Один із важливих напрямів у роботі Інституту – підготовка
наукових кадрів через аспірантуру та докторантуру.
Навчання здійснюється відповідно до освітньо-наукових
програм за спеціальностями:
051 – «Економіка»
та
072 – «Фінанси, банківська справа та страхування».
За майже двадцятилітній період в аспірантурі (докторантурі)
Інституту пройшли підготовку 191 аспірант та 23 докторанти.
Завдяки розвинутій співпраці Інституту з іноземними
партнерами, аспіранти мають змогу проходи навчання
(стажування) за кордоном.
Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
27. 27
Напрями наукової діяльності
Сектору прогнозування розвитку ПЕК
Інтеграція енергетичних ринків
(уніфікація моделей організації та регулювання енергетичних ринків; міжнародна
торгівля, конвергенція ринкової кон’юнктури та структурні трансформації
енергетичних ринків; наддержавне регулювання та національна політика
розвитку інтегрованих енергетичних ринків; ціноутворення на ринках
енергетичних ресурсів та соціальна підтримка побутових споживачів).
Низьковуглецевий розвиток економіки
(трансформація енергосистеми в напрямку декарбонізації та економічного
зростання на принципах декаплінгу; економічна політика підвищення
енергоефективності та розвитку відновлюваних джерел енергії; стале
використання земельних, водних та енергетичних ресурсів, стратегія
низьковуглецевого розвитку України).
Економіко-математичне моделювання розвитку енергетики
(прогнозування, оцінювання та аналіз сценаріїв розвитку енергетичного сектору
та ринків енергоресурсів; моделювання і прогнозування енергетичного балансу
та динаміки викидів ПГ; інформаційно-аналітичне супроводження стратегічного
управління та планування енергетики, розробки стратегій, планів тощо).
Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Протягом останніх докризових років Україна могла похвалитися рекордними темпами зростання ВВП серед країн Європи. Одними із основних факторів економічного зростання в Україні були доступність відносно дешевих енергетичних ресурсів з Росії і сприятлива кон’юнктура на світових ринках продукції металургії та хімії.