конспект уроку густина

1. Автор уроку: Бурдейна Людмила Володимирівна, учитель фізики
Кінецьпільської ЗОШ І-ІІІ ступенів, спеціаліст вищої категорії
Предмет: фізика
Клас: 7
Тема уроку. Густина речовини.
Мета уроку.
Навчальна: продовжити формувати уявлення про будову речовини; ввести
поняття густини речовини;вчити обчислюватий порівнювати густини різних
речовин, застосовувати теоретичні знання для розв’язування задач,
удосконалювати навички користуватися фізичними приладами для
здійснення досліджень та проведення вимірювань.
Розвивальна: розвивати експериментальні уміння і дослідницькі навички;
розвивати мислення, шляхом удосконалення мислительних операцій аналізу,
синтезу, порівняння.
Виховна: сприятиформуванню політехнічного кругозору; викликати інтерес
школярів до фізики, бажання до самостійного здобуття знань.
Очікуванірезультати: учень (учениця):
знає й розуміє: зміст поняття густини речовини, одиниці вимірювання
фізичної величини, формулу густини;
уміє: застосовувати набуті знання в процесі розв'язування фізичних задач та
виконання експериментальних робіт; користуватися ареометром.
Тип уроку: уроквивчення навчального матеріалу з використанням елементів
ІКТ, технологій групового і проблемного навчання.
Методи та прийоми: дослідницький, пояснювально-ілюстративний,
проблемно-пошуковий, вправа «Колір настрою», проблемні ситуації, робота
в групах, евристична бесіда, демонстрація дослідів, розповідь вчителя,
самооцінювання, бесіда.
Обладнання: комп'ютер, мультимедійний проектор, інтерактивна дошка,
терези, тіла для зважування однаковогооб’єму, виготовленіз різних речовин,
тіла для зважування однакової маси, виготовлені з різних речовин, дерев’яні
бруски, склянки з молоком та розчином солі.

2. Демонстрації: зважування тіл однакового та різного об’єму, дія аерометра
тощо.
Випереджувальне завдання: індивідуальне – підготувати повідомлення
«Рубрика «Цікаві факти».
Місце проведення:кабінет фізики.
Оформлення дошки:
По центру: запис теми уроку.
Зліва: епіграф: « Природа – це книга, яку потрібно прочитати й
правильно зрозуміти» (К. Калдебян )
План уроку
І. Мотиваційний етап.
1. З’ясування емоційного настрою. Вправа «Колір настрою».
2. Актуалізація опорних знань та суб’єктного досвіду учнів.
2.1. Заповнити пропуски у таблиці.
2.2. Евристична бесіда за малюнком.
ІІ. Етап цілевизначення і планування діяльності.
1. Створення проблемної ситуації.
2. Ознайомлення з темою, метою, епіграфом уроку.
3. Узгодження цілей і плану уроку.
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
1. Повторення правил користування фізичними приладами - терезами
2. Демонстрація дослідів та обговорення спостережень.
3. Пояснення навчального матеріалу вчителем (введення поняття фізичної
величини «густина», її одиниць вимірювання, формули для
обчислення).
4. Заповнення таблиці (роботав парах).
5. Ознайомлення з таблицею густин и твердих тіл, рідин і газів.
6. Пояснення учнями проблеми, яка була поставлена на початку уроку.
7. Демонстрація дії аерометра.
8. Розв’язування задач (фронтально).
9. Виконання експериментальних завдань (робота в групах).

3. 10. Повідомлення учня «Цікаві факти».
ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.
1. Бесіда.
2. Самооцінювання.
Хід уроку
І. Мотиваційний етап
1. З’ясування емоційного настрою. Вправа «Колір настрою».
У кожного учня на парті знаходяться клейкі
кольорові смужки. Одну з них відповідно до свого
самопочуття на даний момент вибирає учень і
розміщує її на загальній «Картині настрою». За
запропонованою таблицею (слайд 1) визначають
власні відчуття.
Колір Настрій
Червоний Захоплення
Оранжевий Радість
Жовтий Задоволення
Зелений Спокій
Синій Сум
Фіолетовий Тривога
Чорний Нудьга
2. Актуалізація опорних знань.
2.1. Заповнити пропускиу таблиці (слайд 2).
Назва фізичної
величини
Буквений символ Одиниці вимірювання в СІ
Об’єм ? ?
? m ?
2.2. Евристична бесідаза малюнком на слайді (слайд
3).
Згадаємо внутрішню будову речовини. Як розташовані
молекули в газах, рідинах, твердихтілах?

4. ІІ. Етап цілевизначення і планування діяльності.
1. Створення проблемної ситуації (слайд 4) .
- Як можна визначити масу величезної гранітної
брили або великої кількості нафти якогось
родовища? (Версії учнів)
- Так як жодний із запропонованих способів для
визначення величезних мас не підходить,
спробуємо розв’язати задачу іншим способом.
2. Ознайомлення з темою, метою, епіграфом уроку (слайди 5-6).
3. Визначення очікувань від уроку (слайд 7).
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
1. Повторення правил користування терезами (слайд 8).
2. Демонстрація дослідів та обговорення
спостережень.
− Зважування алюмінієвих циліндрів
однакових об’ємів;
− зважування залізних циліндрів
однакових об’ємів;
− зважування алюмінієвого і залізного циліндрів однакових
об’ємів.

5. Висновки:
− Маси тіл однакові, якщо вони виготовлені з однієї речовин і
мають однакові об’єми.
− Маси тіл різні, якщо вони виготовлені з різних речовин, хоча й
мають однакові об’єми.
3.Пояснення навчального матеріалу (введення фізичної величини,
одиниць вимірювання, формули для обчислення)(слайд 9,10).
Маса, як фізична величина характеризує
тіло. Для того щоб охарактеризувати речовину, з
якого виготовлено тіло, необхідно порівняти
маси тіл за однакових об’ємів. Краще якщо
об’ємибудуть рівні одиниці, наприклад, 1см3 або
1м3. В цьому випадку говорять про фізичну величину, яка характеризує
речовину – густину.
Густина речовини не залежить ні від маси
тіла, ні від його об’єму, а лише визначається їх
відношенням: густина = маса / об’єм Густина – це
фізична величина, яка чисельно дорівнює
відношенню маси однорідного тіла до його об’єму. Густину позначають
грецькою буквою ρ (ро): ρ =m/v
З формули видно що основна одиниця
вимірювання густини [ρ] = кг/м3, якщо масу
речовини вимірювати в грамах, а об’єм в см3, то
[ρ]=г/см3; 1кг/м3=1000г/см3; і навпаки 1 г/см3=0,001
кг/м3. (слайд 11)
(Виводяться формули для визначення маси, об’єму
тіла. Можна порадити для запобігання помилок
користуватися таким зручним засобом, як
«трикутник»: закриваючи позначення шуканої
величини, можна просто прочитати потрібну
формулу.)(слайд 12)

6. 4.Заповнення таблиці (робота в парах) (слайд
13).
5. Ознайомлення з таблицею густин твердихтіл, рідині газів (Слайд 14).
Густини більшості з поширених у природі
речовинвизначені в лабораторних умовах і занесені
до відповідних таблиць.
Розглянемо таблиці густин. Густина речовин,
зазначених в таблицях, обчислена при нормальному атмосферному тиску і
температурі: для газів 0°С; для рідин і твердих тіл 20°С.
Питання до класу:
1. Чому дорівнює густина заліза? Що показує це число?
2. Густина речовини 7000 кг/м3. Яка це речовина?
3. Знайдіть масу 1м3 парафіну.
4. Яка речовина має найбільшу густину?
5. Порівняйте значення густини газів з густиною твердих тіл та рідин.
Поясніть відмінності.
З підвищенням температури густина речовини
зменшується, тому що збільшуються проміжки між
молекулами, значить речовина стає менш щільною.
Щільність – одна з важливих властивостей речовини.
Якщо взяти дві різні речовини однакових об’ємів і з однаковою кількістю
молекул, то щільнішою є та, маса молекули якої більша (слайд15).
Щільність речовини тим більша, чим масивніші її молекули і чим
більша їх кількість в одиниціоб’єму. Мірою щільності речовиниє її густина.
Назва Позначення Одиниці Прилад длявимірювання
Густина  3
кг
м

7. Отже, густина речовинизалежить від маси молекули речовини, їх кількості в
одиниці об’єму, тому густину речовини можна визначити за формулою:
Густина = маса молекули х кількість молекул в одиниці об’єму
ρ = m0∙n .
Щоб знайти число молекул у одиниці об’єму ( концентрацію молекул),
треба кількість молекул (N) поділили на об’єм (V),який вони займають: n =
N/V, якщо цей вираз підставити у формулу ρ=m0 n то дістанемо ρ=m0N/V.
ρ=m/v – це формула одного з найпоширеніших способів визначення густини
речовини, з якої виготовлене тіло.
6. Обговорення відповіді на проблемне запитання (слайд16 ).
7. Демонстрація дії аерометра (слайд17 ).
8. Формування умінь розв’язувати задачі (фронтальна робота).
Задача 1. Яка маса 2 л меду.
Задача 2. Шматок металу масою 461,5 г має об’єм 65 см³. Який це метал?
9. Робота в групах. Виконання експериментальних завдань.
Продумати необхідне обладнання, скласти план дослідження,
провести експеримент, зробити обчислення.
І – ІІІ групи. Визначити назву деревини, з якої виготовлено брусок.
ІІ- IV групи. Визначити густину невідомої рідини (береться молоко,
розчин солі).
10. Повідомлення «Рубрика «Цікаві факти» (Додаток 1).
ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.
1. Бесіда.
− На які питання «Чому?» у природі сьогодні на уроці відповіла фізика?
− Чому ця тема важлива?
− Що найбільше сподобалось на уроці? Що б змінили?

8. 2. Самооцінювання.
Оцініть власну діяльність на уроці. Для цього на берегах зошита зробіть
позначку, що відповідає вашій оцінці (слайд 18):
 працював відмінно
 працював добре
 міг би краще
 не задоволений своєю
працею
 я творив
Домашнє завдання (слайд 19)
Обов’язкове:
1. Опрацювати матеріал підручника
2. Виконати вправи
За бажанням: визначити густину власного тіла.

9. Додаток 1
Рубрика «Цікаві факти»
Факт перший «Найцінніша рідина, або аномалії води»
Вода — дивовижна рідина. У неї є аномалії (відхилення).
Для води ніби закони не писані. У природі та у дослідах вона веде себе не
завжди так, як інші речовини. Але, саме завдяки цьому, існує життя на Землі.
При нагріванні речовини розширюються, а при охолодженні —
стискаються. Але у води свої особливості. Вода стискається при
охолодженні, але при температурі 4 градусів за шкалою Цельсія така вода
взимку у водоймах опускається на дно і перебуває там до потепління. А
більш холодні прошарки води лягають поверх води, тому що їхня густина і
вага менші. Ось чомуна дні річки чи озера взимку порівняно тепло. Це рятує
життя всім мешканцям водойм, що зимують там.
Факт другий «Чому плаває чи тоне яйце?» (демонструється вказане
явище).
Свіжість курячих яєць можна перевірити по їх густині. При довгому
збереженні частина рідини випаровується через пори в яєчній шкаралупі і
замінюється повітрям. При тому ж об’ємі його густина зменшується і воно
стає легшим. Свіже яйце тоне у воді, а не свіже спливає.

10. Додаток2
Опорний конспект учня
Тема. Густина речовини
Густина — фізична величина, що дорівнює відношенню маси тіла до його
об’єму.
Формула:
m
V
 
Фізичний смисл — густина чисельно дорівнює масі речовини в одиниці
об’єму.
Одиниця:   3
кг
м
  або   3
г
см
  .
3 3 3
1000
1000 1000 1
1000000
кг г г
м см см
  
m V  ;
m
V

