2. 2
•Гриби – велика група еукаріотичних організмів, що
нараховує близько 100 тис. видів.
• Усі гриби можна
розподілити на дві
великі групи:
1. еуміцети – справжні
міцеліальні гриби.
2. міксоміцети –
примітивні
(неміцеліальні) форми –
не мають клітинної
стінки; амебоїди –
мешкають у клітині
господаря;
4. 4
Морфологія грибів
• Талом - вегетативне тіло міцеліального гриба
• Міцелій (грибниця) - основа вегетативного
тіла грибів – система тонких розгалужених
ниток (гіф)
• Гіфи – нитки міцелію, які сильно розгалужені,
середній розмір у товщину 5…50 і більше мкм.
5. 5
Міцелій грибів
може бути:
• повітряний (епіфітний) - перебуває на
поверхні субстрату,
• субстратний (ендофітний) –
знаходиться усередині субстрату.
6. 6
Залежно від виду міцелію гриби
бувають:
1. нижчі – з
несептованим
міцелієм або
примітивні;
2. вищі – з септованим
міцелієм;
1
2
8. 8
Клітинна стінка
• Товщина 0,2 мкм.
• Складна структура з декількох шарів, що
побудовані з аморфного матриксу та
мікрофібрил
• Містить до 80...90% азотовмісних та
безазотистих полісахаридів, пов'язаних з
білками, ліпідами, пігментами.
• Аморфний матрикс складається переважно з
глюканів
• Мікрофібрилярні (скелетні) компоненти– з
целюлози (в ооміцетів), хітину (у зигоміцетів,
аскоміцетів, базидіоміцетів і анаморфних
грибів) і з хітину й целюлози (у
гіфохітридіоміцетів). У дріжджів - з глюканів
а – глюкани;
б – глікопротеїнова сітка;
в – білок;
г – мікрофібріли хітину,
занурені у шар білка
9. 9
Ядро
• Клітина грибів містить 1...2 або
більше, до 20...30, ядер,
тобто гриби є мультикаріонами
• Діаметри ядер грибів становлять від
1,7...1,8 до 25 мкм
10. 10
• Спеціалізовані органи розмноження
(спорангіоносії, конідієносії тощо)
• Столони - швидке поширення гриба
по субстрату
• Ризоїди – прикріплення гриба до
субстрату
Видозміни міцелію
11. 11
Видозміни міцелію
• апресорії (присоски) – специфічні
розширення, характерні для
паразитних (хижих) грибів – для
прикріплення до клітини-хазяїна
(жертви)
• гаусторії – гіфи, за допомогою яких
відбувається живлення гриба вмістом
клітини-хазяїна (жертви)
• клейкі петлі (голівки) – гіфи, за
допомогою яких хижі види грибів
полюють на свої жертви
12. 12
• склероції – щільні переплетення
міцелію, що служать для
перечікування несприятливих умов
взимку, під час посухи тощо
• строми – менш щільні сплетення
міцелію, служать для захисту плодових
тіл сумчастих грибів.
• міцеліальні тяжі (анастомози),
різоморфи – виконують провідні
функції
Видозміни міцелію
13. 13
Розмноження грибів
• У грибів розрізняють вегетативне,
безстатеве й статеве розмноження.
• Залежно від способів розмноження гриби
бувають досконалі й недосконалі (не мають
статевого способу розмноження).
15. 15
Безстатеве розмноження
Розмноження безстатевими спорами:
•Ендогенне - спори розвиваються усередині
спеціальних органів спороносіння
•Екзогенне спори (конідії) утворюються на
кінцях особливих виростів міцелію –
конідієносіїв
16. 16
Безстатеве розмноження
Ендогенне спороносіння (у нижчих
грибів):
• рухливими зооспорами
(розвиваються в зооспорангіях),
що мають джгутики і здатні до
самостійного руху у воді
• нерухливими спорангіоспорами -
ендоспорами, які утворюються у
спорангіях
17. 17
• Екзогенне
спороносіння - у
вищіх (сумчастих,
базидіальних,
недосконалих) і
деяких нижчих
грибів:
Безстатеве розмноження
Рис. Екзогенне спороносіння у пеніцилових (а) і аспергілових
(б) грибів:
а – Penicillium: 1 – конідії, 2 – метули, 3 – стеригми, 4 –
гілочки,
5 – конідієносій, 6 – міцелій;
б – Aspergillus: 1 – конідії, 2 – стеригми, 3 – булавовидна
голівка, 4 – конідієносій 5 – міцелій.
а б
2
1
4
3
2
1
4
3
5
6 5
19. 19
Статеве розмноження
• полягає в злитті чоловічих і жіночих статевих клітин –
гамет, у результаті чого виникає зигота.
• ізогамети - морфологічно однакові чоловічі та жіночі
гамети.
• гетерогамети - різні за морфологією гамети.
• Гамети часто утворюються в спеціалізованих
клітинах – гаметангіях (чоловічі гаметангії мають
назву антеридії, а жіночі – оогонії )
Форми статевого розмноження у грибів можна
розділити на три великі групи:
• гаметогамія,
• гаметангіогамія
• соматогамія
21. 21
Фази статевого розмноження
грибів
• Плазмогамія – злиття протопластів. У результаті
утворюється клітина з двома ядрами (дикаріон).
Клітина може перебувати у дикаріотичній фазі
певний час. Ядра діляться синхронно.
• Каріогамія – злиття ядер. Часто відбувається після
формування плодового тіла гриба. Відбувається
подвоєння числа хромосом і наступає диплоїдна
фаза з повним (парним) набором хромосом.
Утворюється диплоїдне ядро зиготи.
• Мейоз, або редукційний поділ ядра – кількість
хромосом зменшується до вихідного (гаплоїдного).