З’ясували поняття «дезінформація», «пропаганда» та «фейки». Провели методику фактчекінгу. Знайомилися з офіційними джерелами інформації та обговорили безпеку в соціальних мережах.

1. Інформаційна та кібербезпека в
соціальних мережах
Офіційні канали інформації. Фейки і дезінформація.
Катерина Скомаровська

2. Ваша думка?
• Чому важлива інформаційна безпека кожного?

3. Що таке дезінформація?
• Дезінформува́ння або дезінформа́ція (фр. des —
заперечення, фр. information — інформація) —
спосіб психологічного впливу, який полягає в намірі
надання об'єктові такої інформації, яка вводить його в
оману стосовно справжнього стану справ, та
створює викривлену реальність. Поширення
перекручених, не повних або свідомо неправдивих
відомостей для
досягнення пропагандистської, військової (введення
противника в оману), комерційної або іншої мети.

4. Приклад дезінформації:
• Це операція з відбілення росіян у
світовій спільноті.
• Без підтримки керівництва
телеканалу, Овсяннікова не могла
б цього зробити. (охорона,
редактор знаходиться в іншій
кімнаті)
• На Першому російському каналі
немає прямих ефірів.
Маріна Овсянікова нібито
протестує у прямому ефірі

5. Результат дезінформації:
• Тепер Овсяннікова в ефірах
міжнародних ЗМІ розповідає, що
відповідальний за війну Путін, а
всі прості росіяни страждають.
• Спеціалісти створюють легенду,
яка має чіткі кроки: резонансна
поява, клікбейт, максимальне
поширення інформації.
• ціль дезінформації – зміна думки
про простих росіян.

6. Що таке мізінформація?
• Мізінформація – це
помилкове
інформування. Це наслідок
нашого життя в час
тотального потоку інформації
з різних джерел.

7. Приклад мізінформації:
Уявімо, що людина стоїть на зупинці й бачить якийсь
дивний предмет з дротами та коробочкою. В час війни
наша уява може створити найжахливіші картинки в
голові. І людина може подумати, що це вибухівка.
Проте замість того. Аби викликати ДСНС та поліцію,
вона робить пост на своїй сторінці у соцмережі. Це
підхоплюють інші юзери, а в результаті навіть ЗМІ, які
в погоні за скандальним заголовком не перевіряють
інформацію. Пост стає вірусним, паніка. а в результаті
це може виявитися, наприклад, розбитий телефон. Це
і є прикладом мізінформації. Але чому ми кажемо, що
це метод інформаційної боротьби, якщо це
ненавмисно? А тому, що російські спецслужби 24 на 7
моніторять наше інформаційне поле, аби розігнати
зрадоньку.

8. Що таке пропаганда?
Пропаганда – це поширення
політичних, релігійних,
філософських, наукових або інших
поглядів шляхом донесення до
народних мас різних аргументів,
правдивих чи напівправдивих
фактів, чуток або відвертої брехні
з метою маніпуляції громадською
свідомістю.

9. Основні прийоми російської пропаганди
Зловживання свободою слова та
професійними стандартами
журналістики
• Об’єктивності не існує, будь-яка точка
зору, навіть найбільш дика, нічим не
гірша і не краща від іншої
• Журналістики не існує, є тільки
пропаганда
• ставка на захопливу, агресивну історію
• фальсифікація та дезінформація
• звести нанівець критичне мислення
глядача/читача

10. Реакція рф

11. Для росії не існує правил, ані у війні
звичайній, ані у війні інформаційній
https://eadaily.com/ru/news/2022/03/17/v-seti-razvalivaetsya-
feyk-o-russkoy-bombe-sbroshennoy-na-teatr-v-mariupole

12. Особливості сучасної інформаційної війни
Росії проти України
Провідні меседжі із
початком війни:
• «високоточна» російська
зброя – виправдання
нападів на цивільних
• поширення панічних
настроїв
• дискредитація ЗСУ,
української влади
• «українці не хочуть
воювати»
• Захід «зливає» Україну
• прості люди на Заході
проти НАТО

13. Що таке пропаганда?
• Пропаганда – зіпсоване переконання (Р.
Сміт) або зламана комунікація
• Пропагандистський текст маскується під
відомі нам формати (наприклад,
журналістику, відеозвернення, лист тощо)
• Пропаганда – це завжди підробка, а
підробку у переважній більшості випадків
можна виявити. Просто потрібно знати, де
шукати
• Фейки та дезінформація – інструменти
пропаганди
https://jamboard.google.com/d/13bskHz2YI1Xq8MD2qT6aLEX
8w2rSnGQFRt_iMQiI8Ow/edit?usp=sharing

14. Як розпізнати
дезінформацію,
фейки та пропаганду?
https://eadaily.com/ru/news/2022/03/20/ohota-na-vedm-
utka-i-pirozhki-s-yadom-ukraina-stremitelno-shodit-s-uma

15. Як розпізнати дезінформацію,
фейки та пропаганду?
• «масово підтримують»
На акцию в поддержку России в столице островного государства,
городе Антананариву собрались около 200 человек.
Демонстранты вышли к зданию посольства России в Мадагаскаре
по призыву местных активистов, следящих за событиями вокруг
Украины и согласных с действиями России.

16. Як розпізнати дезінформацію, фейки та
пропаганду?
• Окремі наративи

17. Чи є докази?

18. Хто говорить?

19. Перевіряємо фото і відео,
звертаємо увагу на джерело
Google images

20. А що з відео?

21. А що з відео?
https://twitter.com/maxfras/status/1510958377005953033

22. Критичне споживання інформації
• Нейтральна подача інформації (у нас є змога самостійно
ухвалювати рішення, нас ні до чого не підштовхують)
• Картинка відповідає тексту
• Є посилання на достовірні джерела (посилання, цитати)
• Є докази, докази не підроблені
• Оповідання «простої» людини, яку ви не знаєте, не завжди варте
довіри

23. Чому соцмережі – зручне середовище для
поширення дезінформації?
• Ми звикли довіряти друзям
• У соцмережах ми отримуємо
інформацію від друзів, але
чи перевіряли наші друзі
інформацію?

24. Кібергігієна у соцмережах
https://www.youtube.com/wa
tch?v=P3hxMDPDAQ4

25. Як перевіряти інформацію під час війни
та яку інформацію можна поширювати?
• Чи є джерело?
• Що це за джерело: офіційна
інформація, надійне джерело чи
просто свідок/неназване джерело?
• Неймовірна інформація
• Бачив/казали/припускаю

26. Перевірте себе
http://www.ualocal.media/?p=982

27. Корисні ресурси
Новинна грамотність - https://video.detector.media/special-
projects/novynna-gramotnist-i22
Користування соцмережами під час війни -
https://aboutfakeinfo.com/?fbclid=IwAR2XZ_Sxc7ruSsHFTnWElb-
mEGP8IySS_j8hESEnanIctcuFnhWRCFUPEIE
Слова та війни –
https://internews.ua/project/words-and-wars

28. Фактчек - це
• — це потужний, дієвий
інструмент викриття
політичних маніпуляцій та
фактичних спекуляцій на
болючих соціальних темах,
яскравий засіб демонстрації
реальної компетенції політиків
та чиновників, платформа для
глибоких розслідувань,
підкріплених фактами з
відкритих джерел, що
практично унеможливлює
звинувачення в
заангажованості та
суб’єктивності

29. Методика фактчекінгу
Як і що перевіряти?

30. Як перевірити інформацію?
• Бачив / Розповідали / Припускаю
• Першоджерело – джерело
• Чи є у тексті посилання?
• Автор нейтральний? Яка у нього мета?
• Чи є у тексті позиції “за” та “проти”?

31. Першоджерело/джерело

32. Першоджерело/джерело

33. ПРАВДА
• Заяву можна оцінити як правдиву за умови,
що використано фактологічно достовірну
інформацію у правильному контексті
• І ви можете підтвердити це – посиланням на
першоджерело
Першоджерело – newsmaker, «людина»,
що зробила новину

34. Правда?
Перехресна перевірка інформації: два
незалежних джерела, що підтвердили
факт. Ці два джерела отримали
інформацію від першоджерела

35. НЕПРАВДА
• Заяву можна вважати
неправдивою у випадку,
коли її фактологічна
частина не збігається із
загальнодоступними
даними або таке
твердження не
підтверджено жодним
релевантним
загальнодоступним
джерелом.

36. ОМАНЛИВЕ ТВЕРДЖЕННЯ
• Твердження є
оманливим тоді, коли
використані достовірні
факти, але у
неправильному
контексті, або ж із
початкового контексту
навмисно вирвані. До
цієї категорії
відносяться
невідповідні чи
недоречні порівняння

37. НЕМОЖЛИВО ПЕРЕВІРИТИ
• Твердження оцінюємо, як
таке, що неможливо
перевірити, у випадку
відсутності можливості
знайти відповідне джерело,
яке підтверджує його
фактологічну достовірність,
іншими словами, на основі
загальнодоступної
інформації його неможливо
ані підтвердити, ані
заперечити.

38. Сучасні інструменти фактчекінгу
Які ресурси в мережі вам допоможуть?

39. Як перевірити фото?

40. Чи справді це так виглядає?
Google Street View
Google Earth
Термінова заява
керівника МБФ імені Рабі
Нахмана Натана Бен
Нуна - YouTube

41. Перегляд вулиць
https://www.google.com/intl/uk/streetview/explore/

42. Чи всі деталі відповідають дійсності?

43. Які відео поширює користувач?
Хто і як їх коментує?
Яка дата завантаження?
Як кадровано відео?
Чи не «замазано» логотип?
Чи є на відео додаткові деталі: таблички,
вказівники, номери авто?
Запитання до відео

44. Чому фактчекінг важливий?

45. Перевірте себе
https://forms.gle/7Y4voREj4gS4Lmv2A

46. 6 правил інформаційної гігієни

47. Розсилки у соцмережах і месенджерах
про війну часто викликають паніку.
Перш ніж переслати повідомлення,
подумайте, яка вірогідність того, що це
фейк, і якщо у вас виникають сумніви -
не надсилайте.

48. 2. Перевірте джерело

49. 3. Чи може це бути фальшивкою?
Фотографії фейкових повідомлень,
нібито надісланих британським
урядом, які загрожують штрафами за
те, що люди занадто часто виходять з
дому, активно поширювали у
соцмережах.
Вони стверджували, що уряд
відслідковує людей та штрафує тих,
хто виходить з дому.
В одному з них, яке поліція
Манчестера назвала фейком, йшлося:
"Ви оштрафовані на 3550,73 фунтів
стерлінгів за те, що вийшли з дому
без причини".

50. 4. Не певен - не ділися
Не потрібно пересилати
повідомлення своїм друзям і
близьким, якщо у вас є сумніви
щодо їх правдивості. Це радше
створює проблеми, ніж
допомагає вирішувати їх, тому
не варто ділитися інформацією
"просто про всяк випадок".

51. 5. Перевіряйте кожен факт окремо
Поєднання фактів і вигадки - один з
головних принципів пропаганди.
Коли ви отримуєте, наприклад,
список рекомендацій, то легко
прийняти на віру все, якщо ви точно
знаєте, що один з пунктів -
правильний. Але фейком може
виявитися половина або третина
пунктів.

52. 6. Обережно, емоції!
Вірусною стає інформація, яка
викликає у нас емоції, - страх,
занепокоєння, засмучення або
радість.

53. Дякую за увагу!