O slideshow foi denunciado.
Utilizamos seu perfil e dados de atividades no LinkedIn para personalizar e exibir anúncios mais relevantes. Altere suas preferências de anúncios quando desejar.

Гдз (відповіді, решебник) українська мова 3 клас захарійчук

288.847 visualizações

Publicada em

ГДЗ (Відповіді, решебник) Українська мова 3 клас Захарійчук

Publicada em: Ciências
  • Seja o primeiro a comentar

Гдз (відповіді, решебник) українська мова 3 клас захарійчук

  1. 1. Кіїаїдїдї-Ї *З . ЄФЗФЗФ 1. 2. 3. 4. 5. б. 7. 9. Мова і мовлення Слово, людьми, робота, місто, село, погоду, турботи. Але діти не могли відповісти ханові. Ніхто з них не вмів розмовляти, 60 їх не навчали жодній із мов. Обов'язковою, сім'я - апостроф вживається, тому що буква я позначає два звуки [йа] в середині складу. Сім'я [с'імйа]: гол. [і а], пр. [с' м й), пр. дзв. [м й], пр. гл. [с']. Хто мови своєї ЦУрається, хай сам себе стидається. Від те- плого слова і лід розмерзається. Слово до слова - зложить- ся мова. Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш. добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш. Рідна, материнська, рідна, материнська. Українська [украйінс'ка]: гол. [у а і а], пр. [к р й в с' к]. пр. дав. [р й я], пр. гл. [к с' к]. Українська мова - ніжна, мила, світанкова, солов'їна, ба вінкова. гх Р_ / '_"`7 ержавна, держави. кран-п, украінська. Використовують, З користуватися. Росія - російська, Білорусь - білоруська, Польща - польська, Німеччина - німецька, Франція - французька, Англія - англійська. Спілкуваэдя. з людьми, свідчить, ставиться. Спілкування [сіґілкуванїа] - 11 б. , 10 зв. ; людьми [л'уд'ми] - б б. , 5 зв. ; свідчить [св'ідчи*т'] - 8 б. , 7 зв. Слова ввічливості - дякую, спасибі, будь ласка, перепро- шую, вибачте, добрий день, на добраніч, до побачення. 12. Черговий день витер дошку в кабінеті. Мені не було важко виконати завдання вчительки. Спортсмен стрибнув на два- надцять сантиметрів вище, ніж минулого разу. Текст 13. 'Гекстом є група 2, оскільки це зв'язка мовлення, де події викладені послідовно. Сині, рясних, м'які, приємні, холодні, сизі. 14. Тема - розповідь про лісове звірятко - білку. Основна думка - білка живе в усіх лісах України і є дуже хазяйно- витою та прудкою твариною. Знаєте, граються, сковзне, ловить, втямиш. 1 б. Варіанти заголовків - де гілка - там білка; осінні клопоти. _ _ _ 031033 _ ___ -'_'_ - ёідка, додуёяди. _ - - - _ - _ _ . _ - _ . .. - - 'ДОДПДОДФМЧДО
  2. 2. Голосні (рос. гласные) звуки утворюються за допомогою голосу. приголосні (рос. согласные) звуки утворюються за допомогою голосу й шуму або тільки шуму (тобто участь у творенні звуків беруть не лише голосові зв'язки, але 1,. й язик, губи та зуби). приголосні звуки, утворені за допомогою голосу й шуму, ї- Г; називаються дзвінкими. ' Приголосні звуки, що вимовляються лише за допомогою шуму, є глухими. В українській мові існують парні й непарні глухі та дзвінкі звуки. ,В Таблицю глухих і дзвінких звуків наведено на першому форзаці підручника. ' В українській мові, на відміну від російської: - звуки [в] та [ф] не становлять пари; -- глухому звуку [к] відповідає дзвінкий [ґ], а глухому [х] - дзвінкий [г]; А А ё - глухі звуки [ч] та [ц] мають дзвінкі парні [дж] та [дз] відповідно. ' 17. Зачин - Сьогодні в Марійки день народження. Вона так його чекала! Серед них була дуже гарна лялька Барбара, або Барбі. Висо- кр, струнка, блакитноока. Вії довгі, чорні, ротик маленький, а губки яскраво-червоні. Золоте волосся кучерями спадає на спину. На голові - маленька блакитна стрічка. Основна думка - Як добре, що є день народження! 18. Горів у траві росистій ліхтарик золотистий. Світив -- івраз потух - перетворився в пух. 19. Ріс у парку кульбабко. Старенький, зовсім сивий. Дітки його вже виросли, зібралися в путь. Війнув вітерець. Розлетілися кульбабкові дітки на пухнастих парашутиках урізнобіч. Насіннячко впало в маленьку тріщинку на асфальті. Присипало його снігом, а під снігом так солодко спати. _ Прогрілася земля, задзвеніли струмочки. З насінинки про- бився паросток. Дуже скоро спалахнула кульбабка жовтим вогником. - Перша кульбабка! Жовтенька, пухнаста! Хай росте! - сказав водій і об'їхав квіточку. Тема - розповідь про насінинку кульбаби, яка стала квіткою. Варіанти заголовків - як насінинка кульбабкою стала; на- родження жовтої квітки. Кінцівка -- останній абзац тексту. _ч. г.-. -.-. »-г. пп . -.-. -.-. жжцьиьцьюьурдгэ
  3. 3. 'ї ІКЧЧЧЧЧЧЧЧХЧЧ Оскільки речення в тексті пов'язані послідовно, відповід- но до розвитку подій, то в будові тексту виділяють зачин, основну частину та кінцівку. " Зачин (рос. зачин) - вступ, початок розповіді (перший абзац), у якому повідомляється про час, місце або героїв, про яких йтиметься. Основна частина (рос. главная часть) - основний зміст розповіді, опис подій, які відбуваються. Кінцівка (рос. заключение) -- фінал розповіді (останній абзац), у якому повідомляється, чим закінчилися події, про які йшлося в тексті, та робиться короткий висновок зі сказаного. о: з: з: и. : І О з: О с: 20. Основна частина -- з першого по четвертий абзац тексту включно. Насіннячко (що зробило? ) впало. Земля (що зробила? ) про- грілася. Кульбабка (що зробила? ) спалахнул . Іменник (рос. ) имя существительное) - це частина мови, яка відповідає на питання хто? що? і називає предмет або особу. На питання хто? відповідають іменники - назви істот (мама, водій, Петрик та ін. ). На питання що? відповідають іменники - назви неістот (сонце, школа, парта та ін. ). ПОЯСНЕННЯ Дієслово (рос. глагол) -- частина мови, яка відповідає на питання що робити? що зробити? що робив? що зробив? що робить? що роблять? що зробить? що буде робити? та називає дію, яку виконує предмет або особа. 21. Тема -- розповідь про дівчинку Юлю, яка хотіла стати художником. Варіанти заголовків - заповітна мрія; Юлинамрія. Але над усе Юля любила малювати. Це вона робила блискуче. У дівчинки була заповітна мрія - стати художником. Не модельєром чи дизайнером, а художником, який створює мультфільми з комп'ютерними витівками. Ніс у ластовинні, оченята карі, кіски стирчать. _ Ластовинні [ластовйн': і]: гол. [а о и і], пр. [л с т в н': ], пр. дзв. [л в н': ], пр. гл. [с т]. У мого друга все обличчя в рудому ластовинні. д-'М-'А 'І й 7 А є П А - _ _ _. _ _ »ЗОЇОЗОЇОЇОЇОЇО
  4. 4. 22. У тексті три частини. Їх об'єднують слова: після уроків; прийшла зима. Мітлою [м'ітл6йу] - 6 б. , 7 зв. Продавець [продавец] -- 9 б. , 8 зв. 23. Художник, модельєр, дизайнер, вчителька, продавець, двірник. _ Художник намалював дуже гарну картину. Сьогодні ми від- відали майстерню відомого художник . Улянка мріє стати модельєром. Модельєр пошив чудову сукню для кіноак- торки. Дизайнер розробив оформлення цієї кімнати. Перед початком ремонту кожному краще запросити дизайнера. Вчителька прочитала цікаве оповідання. Я дуже поважаю свою вчительку Надію Петрівну. У магазині продавець був ввічливим і привітним. Іван подякував продавцеві, який допоміг вибрати красиву куртку. двірник щодня підмітає шкільне подвір'я. Восени двірник згрібає опале листя. 25. Текст 1 - художній, бо в ньому наявні пестливі слова, якими автор передає своє ставлення до персонажа. Текст 2 -- науковий, тому що в ньому коротко і точно подається інформація про ховрахів. ' Залежно від призначення, виокремлюють художні та на- укові тексти. й У художньому тексті багато пестливих слів і слів, вжитих у переносному значенні. З тексту ми можемо визначити, як автор ставиться до своїх героїв та до того, про що розпо- відає. Мета цих текстів -е викликати певні почуття в того, хто їх читає. Вони використовуються в художній літературі. : У науковому тексті немає пестливих слів, часто зустріча- Н; д” ються різні числові дані. Усі відомості подаються коротко , ё й точно; З тексту ми не можемо визначити, як автор ста- виться до того, про що розповідає. Мета таких текстів -- А, повідомити якомога більше достовірної інформації. На- укові тексти використовуються в підручниках (правилах), і енциклопедіях, словниках тощо. 30. Червоне в чорну цяточкусонечко. Світлячки яскраві, не- мов голубі ліхтарики. 32. Оголошення 28 вересня 2014 року о 16 годині в класній кімнаті З-А класу відбудуться батьківські збори. Директор школи . оьоооп-ооцсоос
  5. 5. Окрім художніх і наукових текстів, розрізняють також ділові тексти. У діловому тексті інформація викладається дуже стисло, називаються час, місце та учасники певних подій. Відсутні будь-які слова в переносному значенні, пестливі або згрубілі слова. Мета цих текстів - повідомити про обставини якоїсь події. Вони використовуються для написання оголошень, наказів, законів тощо. При складанні оголошень слід обов'язково вказати дату, точний час, місце проведення заходу, а також підписати оголошення від імені того, хто проводить захід. ПОЯСНЕННЯ 36. Цілого, пухнастих, маленькі, пухнасті, блискучими, чор- ними, задні, великі, передні, малесенькі, пласкі, гумовими. -'о'а'ц'о'о'ь'Гґїйґдсїї прикметник (рос. имя прилагательное) т частина мови, яка відповідає на запитання який? яки? яке? які? чий? чия? чиє? чиї? та називає ознаку предмета. 39. Вдячний лелека Одного разу Миколка з батьком знайшли в полі лелеку. У нього було поранено крило. Вони взяли птаха додому, перев'язали йому рану. Лелека не пручався. Він подружився зі свійськими птахами. Гуси, кури та півень швидко звикли до нового мешканця. Миколка й батько ловили для лелеки рибу або навіть купували ії. Так бусол перезимував у хатіразом із людьми. Прийшла весна. З вирію повернулися інші лелеки. Микол- чин птах приєднався до них, знайшов собі пару. А потім він повернувся до господарів і почав будувати гніздо на їхній хаті. Незабаром із нього вже визирали маленькі лелечата. Щоб створити текст-розповідь, необхідно дотримуватися певної послідовності дій: - визначити тему твору - обдумати, про що йтиметься у творі-розповіді (що сталося? ), та підібрати заголовок; - визначити основну думку твору - подумати, для чого пишеться цей твір, що саме варто сказати про героїв твору, якими треба їх зобразити; - продумати будову твору (зачин, основна частина, кін- цівка); -- скласти план твору, в якому визначити послідовність по- дій. Не забувати, що кожний пункт плану пишеться з абзацу; - дібрати слова, які допоможуть никнути повторів.
  6. 6. 41. Описи бувають різні: зображати можна людей, тварин, будинки, вулиці, природу, події та явища. 42. птахи щастя _ На малюнку в підручнику зображені лелеки. Ці птахи часто будують гнізда на хатах або спеціально по- ставлених стовпах із колесами нагорі. У них білосніжне оперення, а кінчики крил ч- чорні. Самі крила дуже широкі. Лелеки мають довгу шию, довгі червоні ноги. Це горді й вірні птахи. Вони завжди залишаються вірними своїй парі. Також лелеки дуже працьовиті й турботливі. Вони невтомно будують свої великі гнізда та дбайливо доглядають малих пташенят. „ " Українці люблять лелек і піклуються про них, допомагаючи їм облаштовувати житла. Вважається, що ці птахи приносять ' щастя тим, у кого вони оселилися. 43. Красива та корисна пташка Моєю улюбленою пташкою є ластівка. Це невеличка пташка. Вона має чорне оперення, грудка в неї сніжно-біла, а на маленькій голівці є ніби червона шапочка. Оченята в ластівки круглі та блискучі, дзьобик жовтий. Лапки також жовті. У пташки дуже красивий хвостик, довгий, схожий за формою на Ножиці. Її крильця вигнуті та трохи звужені. Це допомагає їй літати високо і швидко, винищуючи шкідливих комах. У ластівки дуже красивий дзвінкий голос. Її щебетання можна почути влітку в містах і селах. Свої гнізда вона будує під дахом будівель, ліплячи їх до стіни. Українці люблять цю прудку пташку за її красу та користь, яку вона приносить. Також вважається, що ластівки захи- щають оселю від пожеж. Щоб створити текст-опис, необхідно дотримуватися певної. послідовності дій: - визначити тему твору - обдумати, про що йтиметься у творі-описі (яка ця особа? який цей предмет? ), та піді- брати заголовок; - визначити основну думку твору - подумати, для чого пишеться цей твір, що саме варто сказати про зовнішність героїв твору, якими треба їх зобразити. У поданому творі основною думкою є Українці люблять листівку за красу ПОЯСНЕННЯ 3:'Д92'2'; ';'2' впвлфцїв нас: в: д пиф: д ди _ _ _ - ч- ц ц _ ъЧсЇ-ТЄЄіоЇ-до390305703?
  7. 7. ь'с'о'о'о'с'і'4'ь'ь'а'ч'с'0'о'а ПОЯСНЕННЯ ПОЯСНЕННЯ - продумати будову твору (зачин, основна частина, кін- цівка); - *скласти план твору, в якому визначити послідовність опису героя твору. Не забувати, що кожен пункт плану пишеться з абзацу; - дібрати слова, які допоможуть уникнути повторів. На- приклад: ластівки, вона, пташка. 45. Думаю, по-перше, по-друге, я був переконаний. 46. Шанобливе ставлення до води Наші предки дуже шанували воду. По-перше, вважалося великим гріхом кинути в річку сміття або каміння. Вода очищає, дає силу та нове життя. По-друге, вірили, що вода має цілющу силу. Люди брали на світанку води з річки або колодязя, щоб зцілитися від хвороб. Отже, українці здавна шанобливо ставилися до води. 47. Хліб - наша святиня Хліб - це святиня. Його потрібно берегти. Я переконаний, що треба шанувати важку працю багатьох людей. Існує велика кількість професій, пов'язаних із ви- готовленням хліба. Землероби сіють та доглядають урожай, комбайнери збирають його. Потім Мірошники мелють борош- но, а пекарі випікають хліб. Продавці прокидаються дуже рано, щоб на сніданок ми могли придбати свіжу духмяну паляницю. Отже, щоб хліб з'явився на нашому столі, багато людей протягом року мають докладати своїх зусиль. Ось чому його називають святинею. . Щоб створити текст-міркування, необхідно дотримуватися певної послідовності дій: у - обдумати, про що Йтиметься у творі-міркуванні (яку дум- ку будемо доводити? ), та підібрати заголовок. У поданому творі доводиться думка Хліб - це святиня; _ - визначити, які докази буде наведено на підтвердження думки; - продумати будову твору (зачин, основна частина, кін- цівка); - скласти план твору, в якому визначити послідовність викладу думок. Не забувати, що кожен пункт плану пи- шеться з абзацу;
  8. 8. Г -- з'єднувати речення за допомогою спеціальних слів ду- маю, переконаний, тому що, по-перше, по-друге, наприклад, » отже, таким чином. . - дібрати слова, які допоможуть уникнути повторів. На- пиклад: хліб, він, паляниця. ПОЯСНЕННЯ Речення 48. У тексті два речення. За моїм вікном ростуть кедри і смереки. . 49. Хто більше читає, той більше знає. Книжка мовчки все роз- каже. Книжка вчить, як на світі жить. Людина без книжки, як криниця без води. 50. За любов до книжок князя Ярослава назвали Мудрим. При ньому було засновано першу бібліотеку України. Її доля не- відома. Вона зберігалася в Софійському соборі Києва. Де вона зараз, куди зникла та перша бібліотека? (питальне речення) Шукаймо її сліди! (спонукальне речення) і Це текст-розповідь. Велика літера пишеться в іменах, по батькові, прізвищах і прізвиськах людей, а також у назвах країн, місті визначних пам'яток архітектури. 51 . Для чого нам бібліотеки? Я думаю, що бібліотеки потрібні нам для того. " щоб збага- чувати свої знання. По-перше, в них є книги з різних галузей знань. Якщо ви чогось не знаєте, то можна знайти там усю необхідну ін- формацію. По-друге, у книгозбірнях багато художньої літератури. Саме читаючи художні твори, ми Відкриваємо для себе скарбницю духовної мудрості людства. Отже, бібліотеки дійсно допомагають збагачувати наш до- свід та знання. У тексті-міркуванні необхідно довести певну думку, вислов- ленуна початку твору. Важливо також поєднувати речення за допомогою спеціальних слів думаю, переконаний, тому иклад, отже, таким чином. 53. Це питальні речення. Я користуюся абонементом у шкільній бібліотеці. У читаль- ному залі я буваю не рідше разу на місяць. Для читання Ыь'.9.'ь'. '.'.9ь'.9 . '.9.'. %. Ч
  9. 9. я вибираю казки та книги про тварин. У нас удома велика домашня бібліотека. У ній більше ста книжок. Я люблю перечитувати книгу Галини Малик «Пригоди Алі в країни Недоладії» . Мені подобається казковий хлопчик Недоладько з цієї книги. 54. Героїв [ге“р6йів] -е 6 б. , 7 зв. Питальні речення - Кого з героїв засуджує автор? Чи хоті- ли б ви цю книжку знову перечитати? 55. Читайте книжку уважно, не поспішайте. Значення не- знайомих слів шукайте у словниках або запитайте про це в дорослих. Запам'ятайте*прізвище автора книжки та ху- дожника, який намалював ілюстрації до неї. Поміркуйте, що вам сподобалося у вчинках "героїв. Залежно від мети висловлювання речення поділяються на _ розповідні, питальні та спонукальні. Розповідне речення (рос. _ повествовательное предложе- ние) - це речення, у якому про щось розповідається або повідомляється. У кінці розповідного речення ставиться крапка. Наприклад: Клен цілу зиму спав. - Питальне речення (рос. вопросительное предложение) - це речення, у якому висловлене якесь запитання. У кін- ці питального речення ставиться знак питання ? (рос. вопросительный знак). Наприклад: Чи може любити іншу ' мову той, хто не любить власної? Спонукальне речення (рос. побудительное предложение) -- _ це речення, у якому висловлене спонукання до дії (наказ, прохання, заклик тощо). У кінці спонукального речення у ставиться крапка. Наприклад: Погляньте на дошку, діти. Якщо в реченні виражені сильні почуття, то воно вимов- ляється із підвищеною інтонацією і в його кінці ставиться ё знак оклику ! (рос. восклицательный знак). Окличними * можуть бути як розповідні, так і питальні та спонукальні у речення. Наприклад: Ми любимо тебе, наша Батьків- _' '1 щино! (розповідне речення); Хто може не любити рідну ` землю? ! (Питальне речення); Процвітай, будь щасливою! (спонукальне речення). 57. Розповідні окличні речення - Дуже рясно вродила гороби- на! А скільки шишок, жолудів, яблучок-кисличок! Виросло багато грибів! „ Спонукальне окличне речення - Оберігаймо природу! Питальне окличне речення - Ну як не дивуватися мудрій природі? !
  10. 10. 58. Варіанти заголовків -и імператор і соловейко; соловейко в імператорському палаці. Окличні речення -- У палаці все блищало від чистоти! На стінах і підлозі відбивалися тисячі золотих ліхтарів! Там зі- брався цілий двір! І соловейко защебетав! Він так задушевно щебетав, що імператор не зміг втримати сліз! 60: Яка чудова рання осінь! Що це за стукіт лунає в лісі? Це дятел лікує дерево. Що за шурхіт у кущах? Хто це фиркає? п Іжачок! Він знайшов. яблучко! 61 . Розповідне речення - Молоденька хмаринко, нема в небі хатинки. Питальне речення - 'І`о куди ж ти, хмаринко, пі- деш? Окличне спонукальне речення - Йди до нас у хатинку, молоденька хмаринко! ' 7 Молоденька хмаринко, хмаринко, Молоденька хмаринко. 62. Лети собі, вітре, стороною. Хмаронько-голубонько! І хмарки розливалиоя теплим дощем. 63. Тату, мамо, сестро, брате, тітко, дядьку, дідусю, бабусю, Наталю Григорівно, Маріє Дмитрівно, Василю Івановичу, Борисе Дмитровичу. 64. Мамо, дозволь допомогти тобі. дідусю, ти прийдеш до нас у гості завтра? Маріє Дмитрівно, вибачте за запізнення. Борисе Дмитровичу, дякую за цікаву розповідь! У питальних та спонукальних реченнях часто використо- вують звертання (рос. обращение) - слова, які називають того, до кого звертаються. Звертання відокремлюються комами від інших слів у ре- ченні. Наприклад: Марійка, ти підеш сьогодні до кіноте- атру? Дякую тобі, Петре, за турботу. Я завжди радий допомогти тобі, Сергію. Якщо звертання вимовляється з підвищеною інтонацією, то після ньогоставиться знак оклику. Наприклад: Україно! Ти для мене диво; Я вдячний тобі, рідна земле! Необхідно звернути увагу дитини на закінчення слів- звертань. 65. Це текст-розповідь, оскільки тут розповідається про подію, яка сталася. . (Хто? ) бджілки; (що зробили? ) наносили; (чого? ) меду; (куди? у що? ) у стільники; (які? ) пахучі. 66. (Хто? ) Музикант; (хто? ) він; (хто? ) пташки; (що? ) дерева; (що? ) квіти; (що? ) Вітер. (Хто? ) Музикант (що робив? ) сидів. (Хто? ) він (що робив? ) ПОЯСНЕННЯ 910291010 д. д _ (війні-іс: --. .-_-'. '.. _. . -- -__. _- _ . .. -- _ -- - . ддїдід'о'ц'ьЇо'д'о'аЇо'о`
  11. 11. Є0ЧФЧЧ6ЧЗЗ'ІІЄІА%'& грав. (Хто? ) пташки (що робили? ) прислухалися. (що? ) де- рева (що робили? ) прислухалися. (що? ) квіти (що робили? ) прислухалися. (що? ) Вітер (що зробив? ) приліг. ' 67. Жовтень на барвистому коні їздить. Осінь плаче холодними і сльозами. . ` 68. (що? ) Жовтень (що робить? ) їздить; їздить (на чому? ) на коні; на коні (якому? ) барвистому. У реченні, що складається з двох і більше слів, є головні (рос. главные) та Другорядні (рос. второстепенные) члени речення. До головних членів речення належать підмет і присудок - це слова, що називають того, хто виконує дію в реченні, та називають дію, яка виконується. Підмет (рос. подлежащее) називає того, хто виконує дію, відповідає на питання хто? що? і підкреслюється однією рискою Щ. _ Присудок (рос. сказуемое) називає дію, яка виконується в реченні, відповідає на питання що робив? що зробив? що робить? що роблять? що зробить? що буде робити? і під- креслюється двома рисками . ' Поширеною помилкою дітей є підкреслення однією рискою будь-якого слова в реченні, що називає предмет або особу. Наприклад, часто можна зустріти таке підкреслення: Жов- тень на барвистому коні їздить. Щоб уникнути помилок, слід звернути увагу дитини, що підмет називає лише ту особу або той предмет, які виконують дію в реченні. Якщо дитина відчуває труднощі з визначенням підмета, спробуйте почати із присудка, що підкреслюється подвій- ною рискою. Запитайте: 1. Яка дія виконується в реченні? (присудок) 2. Хто або що її виконує? (підмет) Тоді в реченні Жовтень їздить при- судком очевидно буде їздить (дія), а підметом - жовтень (той, хто виконує цю дію). Усі інші слова в реченні, окрім підмета і присудка, є дру- горядними членами речення та підкреслюються крапками 69_ куди? на що? куди? що? хто? Х Їдїї хто? Х Вийшов «ї» слон на перон. Слон <----> сідає у вагон. що - ь ь - 1 о о І о о в о с ь о о І о: а - | п ь я п с ь н ь ц ь а: де? у чому? що? чого? х хто? Х <_: > о 'їздив сотні міст. Слон и к є а тист. Він що зробив? .. ... ... ... ... ... ... ... .. . ... ... ... ... ч-
  12. 12. у У нашому мовленні слова використовуються , не кожне і міСтЫ - прийшла (куди? ) до міст@. 70 де? яка? як? її х »її Х _ її х п оттало ІШ- Мот добро ок повся- що? що робила? що зробив? коли? куди? що? _ їх гід на побіг що зробив? Захотілося (кому? ) йому; перервав (що? ) ланцюг; ланцюг (який? ) залізний. 71. дякувати (кому? ) товаришеві (за що? ) за допомогу. На- вчатися (чого? ) мови (якої? ) української. Вибачати (кому? ) мені (за що? ) за запізнення. одуоооч й `ЬАО`О о 9. 0000 . вага 72' що? куди? до чого? хто? Х / Жїх _ К* Х да Я -(---г---->- пуочитав ЦІКаВЄ ОПОВІДаІ-ІНЯ. ДО МОГО МІСТа ПЕИ- " що зробив? і) х; _/ _ _, що? . ишла Ж ОСІНЬ. що зробила? яке? якого? окремо, а поєднуються з іншими словами. Словосполучення (рос. словосочетание) - це поєднання двох' або більше слів, які не виражають закінченої думки та пов'язані між собою: - за змістом -- від одного слова до іншого можна поставити запитання: прийшла (куди? ) до міста; - за допомогою закінчень або закінчень і службових слів _ щоб утворити словосполучення, ми змінюємо закінчення деяких слів та можемо з'єднувати їх службовими словами: '5оЖ+чє-: ьмдлыіъв= дєтд в, Отже, у словосполученні ми можемо поставити питання „Їдґ від одного слова до іншого. Слово, від якого ставиться за- „ питання, називається головним і схематично позначається = х. Слово, що відповідає на запитання, є залежним. Підмет і присудок не є" словосполученням. 73. З. ПІколярі пишуть й 74 Ж Д ' х _ х _ - х Першу ручку. У мідному стержні. Тоненька тростина. Тем- якою? ЙЇ Х ною рідиною. звідки? з чбго? Х її Капала зі стержня. Віщі війни»
  13. 13. . 7 . . . ?О. О.О. І . . З? ? с @: Ь:Ь: О:Ь'О'4 76. Корінь навчання гіркий, а плід його солодкий. Знання багато місця не займає і в житті допомагає. Однорідні члени речення - це члени речення, які відпо- у відають на одне й те саме питання та відносяться до одного ` й того ж слова в реченні. Наприклад, у реченні Знання багато місця не займає "ї ів житті допомагає слова не займає та допомагає відпо- - відають на питання що робить? та відносяться до слова ї знання: знання (що робить? ) не займає: знання (що ро- бить? ) допомагає. Отже, присудки не займає та допомагає і' є однорідними. - „д Однорідними можуть бути підмети, присудки та Другорядні члени речення. Вони поєднуються в реченні за допомогою інтонації (тоді між ними ставиться кома: Ручка бруднила , рірср, одяг, папір) або за допомогою сполучників і, й, та, " а, але, проте, зате, однак, або, чи. Запитайте в дитини, чому в першому реченні присудки не є однорідними, хоча вони відповідають на одне й те саме и питання є який? (тому що вони відносяться до різних слів у реченні: корінь (є який? ) гіркий; плід (є який? ) солодкий). Слово. Значення слова 77. впали шт. Впали (куди? на що? ) на гречку; гречку (яку? ) білу. Веселі бджоли ергули. Бджоли (які? ) веселі. 78. Слова в переносному значенні: веселі бджоли, золота мла, замовкло поле. 79. Тип тексту - текст-опис (описується місцевість). Варіанти заголовків -- на березі Дніпра; біля Дніпра. Стежка (бо стежечка). Врсоку (бо вйсь). Хвилювашям (по- двоєння букв вживається для позначення м'якого подовже- ного звука [н': ]). Стежка підбігла, охопила очима, золоті острови, ліс не: ступав. 80. Слова у прямому значенні - тепла осінь, яскраве сонце, сильні руки, холодна вода, прудка білка. ъ Слова в переносному значенні - лагідна осінь, веселе сонце, золоті руки, гомінка вода, хазяйновита білка. Надворі лагідна осінь. Світить веселе сонце. В мого дідуся золоті руки. д дд *і': 'Д'СО ццц дд -'-'д дд. д- д ц -дд . ц д он ц ц т ц ц ц а *ЗІДЧЗКХО
  14. 14. Слова можуть вживатися в переносному значенні через схожість якогось предмета, його ознаки або дії з іншим предметом, ознакою або дією. . Наприклад, осінь - не жива істота й не може мати ла- гідний характер, але її називають лагідною, якщо стоїть тепла помірна погода. Сонце також не може бути веселим, але коли воно звеселяє нас своїм сяянням і теплом, ми на- зиваємо його так. Руки в дідуся не зроблені з золота, але його майстерність є такою ж цінною, як золото. п: І 1: ш І 0 с: О і: 82. Гребінь - 2) зубчатий м'ясистий наріст на голові деяких птахів. у Серфінгісти вміють балансувати на гребені хвилі. На краю поля ми побачили великі гребені землі. 83. Варіанти заголовків -- зібрання банкірів; дотепний голова. Голова (керівник) - чоловік веселий і розумний - неви- мушено сипав дотепами та примовками. Голова (орган люд- ського тіла) не на те, щоб тільки шапку носити. Одна голова (розум) и добре, а дві ш краще. 84. Земля (планета) - наш спільний дім. Моряки зійшли' з корабля на землю (берег). У моєї бабусі багато землі (город). В українській мові існують багатозначні слова (рос. многозначные) - слова, які мають одночасно декілька зна- чень. Кілька предметів або осіб отримують однакові назву через свою схожість. Наприклад: ніс - 1) частина обличчя; 2) передня частина корабля (тому що розташований спереду корабля, як ніс у людини знаходиться спереду обличчя). Значення всіх слів можна дізнатися із тлумачного словника. 86. Залітають бурі, замітають травибурі. Однорідні при- судки -- бурі (що роблять? ) залітають, замітають. Бурі - сильні вітри. Бурі - коричнево-червоного кольору. 87. Моя мати, Ш друзів. Лізі орел, літа дозволяють. Мати - іменник, мати -- дієслово. Літа - дієслово, літа - іменник. ж" ї Подругою - ДрЕ. 88. На червоній горобині (дерево з червоними плодами), співи горобині (пташині). Щебетання [шче"бе"тан': а]: гол. [е” е” а а], пр. [ш ч б т н': ], пр. дзв. [б н': ], пр. гл. [ш ч т]. Насіння [нас'ін': а]: гол. [а і а], пр. [н с' н': ], пр. дзв. [н н': ], пр. гл. [с']. ОЇОІОЇОЇОЇОІІЇО - -- -д -'. '. - д- - - _ _ _ д _ _ д -. . _ _ _ _ _ _
  15. 15. 3.Ч'.9РЗ*З'З'З'З'ь'-3'? З'&'Б 89. Мила дівчина допомогла мені знайти книгу - мила посуд. Зелені сади навесні дуже гарні - сади картоплю. Розумні діти вже виконали вправу - діти кудись. В українській мові є слова, які звучать і пишуться однаково, але мають різні значення. Такі слова називаються однозвуч- ними. Щоб визначити значення таких слів, необхідно про- читати словосполучення з ними. Наприклад: ( яка? ) мила дівчина; бабуся (що робила? ) мила; духмяного ( чого? ) мила. ПОЯСНЕННЯ 90. Їхав ш, дрова т. Через став, віз ртар. Дрова ще, замерз 53. Дорога -- шлях, шосе. Став - озеро, водойма. Хата - дім, оселя. 91. Лісовою стежечкою. Ідуть батько й син. Лісовий струмо- т, жебонить у гущавині. Говорить батько. Ти скажеш, здрастуйте. Привіт - так можна вітатися лише з однолітками. 92. Друг - товариш, приятель. Галас - гомін, шум. Облич- чя - лице, вид. Сміх - регіт, реготання. Країна - держава. Алфавіт -- азбука, абетка. Чорногуз - лелека, бусол. Ліни- вий -- ледачий, нероба. Сміливий -- відважний, хоробрнй. 93. Мій товариш - дуже чесна людина. У класі було чутно гомін. До нас прилетів лелека. В українській мові є багато синонімів - слів, схожих між собою за значенням. Їхнє використання допомагає збага- тити наше мовлення, більш точно та образно висловити свою думку. Роль синонімів для виразності мовлення можна простежити у тексті: У лісі я побачив білку. Пухнастий звірок весело стрибав із гілки на гілку. Я помахав їй рукою, але руё красуня не звернула на мене уваги. Щоб не повторювати одне й те саме слово декілька разів, використовують слова, що схожі за значенням (вони підкреслені в тексті). Іще одне важливе значення синонімів - точна передача інформації. Наприклад: Петрик летів на урок. Миколка поплентався додому. Іванко прудко ррмчав до школи. За допомогою синонімів вдалося передати не тільки дію (іти), але й настрій кожної дійової особи. Слова-синоніми можна знайти у словнику синонімів. 94. Основна думка тексту - мудрість завше доброю була. . Мати - мама, ненька. Воздати - повернути, віддати. Зло, добро - антоніми.
  16. 16. 95. Багатий -- бідний. Гірко -- солодко. Правда - кривда. Віддам - заберу. П . Зійшлися - розійшлися. Заговорили - замовкли. Зна- йдеш - загубиш. 96. Праця людину годує, а Ет марнує. Хто влітку буде співа- ти, той узимку буде танцювати. Де багато крику, там мало роботи. ' В українській мові є слова, які мають протилежні значен- ня, - антоніми. Приміром, білий - чорний, зима - літо. Їх можна знайти у словнику антонімів. Антоніми не обов'язково виступають парами. Наприклад, до слова насуплений словами, протилежними за значенням, будуть приязний і привітний. Одночасно обидва ці слова будуть антонімами також до слова хм ий. 98. Тримати язик за зубами - зберігати таємницю. 99. Брати ноги на плечі - утікати. Ловити ґав -- ледарювати. Водити за носа - обдурювати. Клювати носом - дрімати. Дерти носа вгору -- зазнаватися. Цокотіти зубами - змерз- нути. Зарубати на носі м запам'ятати. 101. У Світланки секретів кури не клюють (багато). Гарних оцінок у Данила як кіт наплакав (мало). Після прочитаної книги у Дмитра прокинулася душа (з'явилося натхнення та піднесення). ПОЯСНЕННЯ В українській мові багато фразеологізмів - стійких нероз- кладних сполучень слів, які можна замінити одним словом- синонімом. Особливістю фразеологізмів є те, що слова в ньо- му втрачають своє первинне значення. Наприклад, вирази кіт наплакав (мало), кури не клюють (багато), ловити ґав (ледарювати) не означають якихось дій із цими тваринами. Вживання фразеологізмів робить наше мовлення більш багатим і образним. Їх настільки багато в українській мові, що серед них є синоніми та антоніми (див. стор. 48 підручника). Дізнатися їхнє значення можна у словнику фразеологізмів. 102. Прийшла. Теплі. Ясне, важкі. Гучний, яскрава. Полив, сильний. Варіанти заголовків - осінній дощ; осіння гроза. 1 03. об ий день! Ольго Іванівно, щось я захворі Біль у су- глобах, нежить, пришвидшений пуль , різкий біль у право- му вусі. .. Ольго Іванівно -- на початку речення. Хлопче - в середині речення. ' ПОЯСНЕННЯ
  17. 17. Го 'о'ґь'о'о'о'о'0'с'о'о'0'Ес Будова слова 106. (що? ) книжкЕЬ (що? ) книжкЫ, (чого? ) книжк, (чим? ) книжк@. 107. Варіанти заголовків - ображені парти; нічна розмова. Партй, партЕ@, ЦартЕ, партЕ, парт@[, партЫ. 108. Книжк@, книжкй, книжк@, книжокш, книжк@, книжк@. - У другому класі дитина дізналася, що в українській мові є короткі слова, які не відповідають на жодне питання і слугують для поєднання інших слів у реченні: Такі слова називаються службовими. Службові слова, що не відповідають на питання й допо- , магають визначити місцезнаходження одних предметів відносно до інших, називаються прийменниками. Наприклад: кіт під столом (розташування кота відносно стола), ручка на парті (розташування ручки відносно пар- ти), стрибнув через тин (розташування відносно тину). 109. Від, між, на, на, від, під, в, з. Світл, бесід, плямй, школяр@. Слово має свою будову, яка позначається відповідними позначками. Змінна частина слова в його кінці називається закінченням і позначається Щоб визначити закінчення, слід поста- вити до слова кілька запитань: хто? (що? який? ), кого? (чого? якого? ), кому (ч0му? якому? ). ким? (чим? яким? ). Запропонуйте дитині порівняти слова бесіда, бесіди, бесіді, бесідою і взяти у квадратик букви, якими вони відрізняють- ся. Це і буде закінчення. У деяких формах слів його немає (нульове закінчення, порожній П), але при змінюванні сло- ва воно з'являється. Порівняйте: лісШ, лісЫ, ліс@, у лісЕ. Прийменники і закінчення слугують для зв'язку слів у сло- восполученні та реченні. 110. Город. , капу, ка тол, помідорй, пет шк . 1 1 1 . Мор _ моряк. , морськ. МорськЕ, мо ськї, морськЕЫ, морськ| @. 1 1 2. Прибережні] дИкБЇЇ ёаїкй, нерозлш З, 7 /7 ні собакЫ. _ Х* ЖЖ ч / -х 115. ЄМЛІ -- землянка, земляний. Люди - людськии, люди- на, людяний. її Виділені слова -- синоніми. Вони схожі за значенням, але пишуться по-різному.
  18. 18. ї4__"х_ 1 16. Йгреїа, (Ешдрва, беівняк, жены збій, бондарівна, її бондарня, бондарювати. . , 1 17. Бабку (страва з локшини, сиру, рису та ін. ); бгвка (хижа комаха з довгим тонким тілом і двома парами великих про- і зорих крил); бабок (гриб-підберезник). Це однозвучні слова, бо вони звучать однаково, але мають зовсім різне значення. Частина слова без закінчення називається основою і позна- чається . До складу основи входять префікс __` (рос. ,і приставка), корінь Ш та-оуфікс А . і В українській мові є слова, що відносяться до одного й того ж предмета. Наприклад, до слова ліс відносяться і слова лісник (людина, що доглядає за лісом), лісовий (той, що в лісі), пролісок (той, що росте в лісі) тощо. Такі слова, об'єднані спільним значенням, називаються споріднени- ми (рос. родственными) або ж спільнокореневими (рос. однокоренными). Корінь - це спільна частина споріднених слів. Щоб ви- значити корінь слова, слід написати кілька СІВЕЇІЩНИХ » слів і знайти в них спільну частину. Наприклад: ліс, лісник, /"`Х 'ї' Щ ліёовий, пролісок -- корінь ліс. корені: вода, водій. Слова з однозвучними коренями є різ- нокореневими, хоча їхній корінь і звучить однаково. КХ ИЖ „ 118. Сад: - садити, садочок, садовии. йівка - казати казко- одій - Її ї, д „ водити, приводити, водіиськии. потрапити в казковий світ. У мого брата є водійське по- свідчення. цтв@, будинков , будиночок , будівельн , будовЫ, будк@ - це спільнокореневі слова. 2. Будинок , спору - кореневі. 4. Будинок будинкЫ, будинкЕьЕ, будинкёмщ- це Мій дядько - будівельник. На екскурсії ми побачили ве- личну споруду. Будильник дзвонить рівно о сьомій ранку. Необх1д%зве/ рдути увагу дитини, що бувають однозвучні її / "'Х ГК / ї 5131, казкар. Баха - водний, наводнювати, водиця. Я допомагаю батькові доглядати за садочком. Оленка мріє 119. 1. БудинокП, будівлЫ, будівельникШ, будува@, будівни- це синоніми. 3. БудинокВ будильник] І- ці слова не спільно- різні форми одного слова. Хлопці сховалися за будинком. ї. /"Х ї. ИЖ ї' / ЩХ і д ОНІ -дрньущзори ЫДІЩОТИ - кут; пиррри ЩРІГ, солити -р сіль; возити - віз; печі - піч; речі - річ; лебеді - / "'ТХ її Х? ? її, /Т / Ж / Ж лебідь; папери -- папір; летіти - літак; мести - мітла. „. 'д'. '.*. '.? ..'. д0.9.0.9.: дчдо_о_ододо_одододо
  19. 19. 121. Розстрлили (постіль), стрлі (стіл), приніс (нести), дрму " (дім), редина (рід). гї/ х ГЖ/ х Х-'ї/ х Смачн, казков , дружні. 1 22. Зайчик і кролик Надвррі був сніг і мороз. Зайчик сидів у теплій хаті й ди- вився у вікно. Раптом у двері постукали. На поррзі стояв змерзлий кррлик. Його нірку замело снігом, і він залишився без дрмівки. Зайчик запросив кррлика до хати. Він посадив товариша за стіл і пригрстив морквою й капустою. - Кррлик із задоволен- ням грівся коло прчі. Він довго дякував своєму приятелеві за порятунок. ' Тепер зима була йому не страшна, бо поруч із ним був справжній друг. * У корені деяких спільнокореневих слів можуть чергуватися (змінюватися) ГОЛОСНІ звуки е та о - з і (надвррі - дврр, х": КА печі - піч). / Ї/Т/ 'Ж до о і 123. Двррі . . двір» дрму - дім. Він - ріки, 65%: - бив. ї`х_ Гї її / ”__ї_ / "'_`$ 124. ДЕ; - дРУзі - дружити; папуга - папузі - папуж- її ; ""'ї. її Їд-ї _ ї. і. ка; пиріг - у пирозі - пиріжки; тривога м у тривозі - ї _ . , ї- Ж *й їгї; Щ тривожнии; Черемха - черемсі и Черемшина; перемога - ї перемозі - переможець. Уболівальники раділи з перрмоги улюбленої команди. Вірний друг не покине в біді. Мишко дав правильну відповідь на запитання. На книжковій полиці стоять підручники. Родина приїхала до берега річкр. 125. капелюсі, сережкою, у вусі, на зеленій, стрісі. їх*- " их - 126. Восени часто буває тепло. Сільські краєвидр дуже мальов- "' її ' Х' ничі. На дорозі ми побачили ЯЩЩ. Ця книжка виявилася цікавою. Над яблуками літали мушки. У лісі діти зустріли ї"”_"* "- Х Х діда в кожурі. На плурі були подряпини. У коренях деяких спільнокореневих слів можуть чергу- ватися: і Хї г* ЖЖ / "Ж -- голосні звуки е та о - з і (восени -- осінь, село - сільські); - приголосні ЗВУЩ [х . /7 . к із ч, ц (руд-га - Руїна. руці). . гї Г? їїї. г із ж, з (дорога - доріэрка, ДОРОЗІ). . , їЩх їі-ї ї. х із ш, с (кожур - кожущок, у кожурі).
  20. 20. г о б ґ г т г 127.. Йлзновии - клзна. зсня на - взсни. еВИй - вуішня. Максим намалював кленовий листок. Весняна земля парує під сонцем. Вишневий_ цвіт облітає в садку. 128. Варіанти заголовків - Зимівля мурашів; мурашина зи- Щля' / Ж ґ-*х Зрмбю - взрмку. Ззмлёю - ззмлі. Тзпло - тзплий. Взсна - взсниі _ 130. Восени опало листя з клзна. Старі люди пам'ятають різні І взсни. У садочку росла зелена візшня. В українській мові в ненаголошеному складі звук е набли- . жується до и (взсняний [ве'сн'анией]; звук и наближується д` до е (взшневий [ви“шнёви*й]). І Щоб перевірити, як написати слово з ненаголошеним го- лосним звуком, слід дібрати до нього перевірці слова, де А є потрібний звук опинився би під наголосом. Перевірними словами є або форма «один - багато» (весна - весни), або споріднене слово (вишневий - вйшня). К* , , Х-'Ж , , и ЖЖ , `. _ / ї , 1 31. Мздова - мзд. Тзплота - тзплии. Врсокі - врсь. Жрта -- жйтній. Схйлйла - схйлений. 132. Стзпй - стзп. Крслота -- крслий. Тзмнота тзмний. Шзрбкий розшзрити. Взрхівка - взрх. Мзжа - обмз: жити. Прсати - пзсар. Тзмніє - тзмно. Грзчаний - грзчка. Плзчз плзчі. Стзжкй - стзжка. Тзплёнько - тзпло. 133. Лзгёнький (лзгко). Жзта (жіітній). Ззрна (ззрна). Ззмлі (підземний). Стзблб (стзбла). Врсоке (вісь). Срніють (сйнь). Чзрвоніє (чзрвень). Вёсзло (весзлий). 134. Цей лимон дуже крслий. Сьогодні уночі тзмно, бо хмари за- крили місяць. Стзжка привела дівчинку до будиночка в лісі. 135. Ззлёним (ззлень). Чзрвбним (чзрвень). Різноколроровим. 136. Вёсзло - весзлий. Сзлом -- сзла. Вршнёвому - вйшня. Ззлзніли - ззлень, зелзний. Врсочіла - вісь. Бёрззі - узберзжжя. Взсняну - взсни. Тип тексту - текст-опис (опис місцевості). Зачин - перший абзац. Кінцівка -- останнє речення. 1 37. Верзсень (перевіряємо написання за орфографічним слов- ником). Взликі (веілетень); Взличала (взлич). Крлимами (кї лим). Стзжини (стзжка). Српоне (взнати). Лрстопад (луістя). 139. Жзвому (жзти). Джерзлі (джерзльце). Криниці. Стзжки (стзжка). Потзплішала (тзплий).
  21. 21. 140. Аррфмётика, бзтбн, взлосрпёд, взрблю'д„ горрзбнт, дзцзід метр, дрсцрпліна, кізпіти, кршёня, кррнйця, мздаль, мзтал, прріг, прззрдёнт, пшзнйця, сзкунда, тррвбга, фёрмзр. 141 . Варіанти заголо`вків - перерва у школі; шкільна перерва. Дрректор. Дзпутат. Коррдор. Учзнь. Прріг. З апзтитом. Абрркоси, апзльсини. Їдальню [йідал'н'у]: гол. [і а у]; пр. [й д л' н']; пр. дзв. [й д л'н']; пр. гл. немає. 142. Будівельники побудували дім з бзтону. У кршені мого друга завжди можна знайти щось цікаве. Фермзр зібрав урожай за допомогою нового комбайна. Не всі ненаголошені е, и можна перевірити, дібравши пе- ревірні слова з наголосом на потрібному звуку. В україн- ській мові існує багато слів, написання яких треба просто запам'ятати. Наприклад, сантзмётр, тзрмбмзтр тощо. Такі слова називаються словниковими. Їхній правопис слід перевіряти за орфографічним словником. 144. Золота мздаль, біла чзрешня, бурий вздмідь, нічна труд вога, чорні чзрзвики, шкільний тзатр. У лісах України живуть бурі ведмеді. Шкільний театр під- готував новорічну виставу. ,_ ' 145. Лзваду, взлосипедом. Чзтвер. Нзділі. Понзділкщдгзрбарій. Лзваду, гзрбарію. 146. Варіанти заголовків - непрочитана книжка; що сказати мамі? Нзділя. Матзматики. Тзлефону. Серзду, чзтвер. П'ятнрцю, інтзрнет-мережі. Тиждзнь. Точив теревені - вів пусті балачки. Не тепер, а в четвер - будь-коли. Мав мороки - мав клопоти. 147. Лзвада (словникове слово). Ззленою (ззлень). Мзтелики (словникове слово). Врднівся (вйдно). Очзрет (словникове слово). ` 148. На ставку шумів очзрет ([ч р т]). Сонце сідало за горрзонт ([г р з н т]). Дідова кррниця ([р н ц']) дуже глибока. Наш колзктив ([к л к т в]) любить відпочивати разом. У машині закінчився бензин ([6 н з н]). 150- Шака Усі приголосні у слові дзвінкі: біля - [б] - [п], [л'] і- [-]; неї - [Н] - Н, [й] - Н; годувала - [Р] - [хі- [д] - [т]- [В] - Н. [Л] - Н; одного - [д] + Ш» [н] - Н, [Г] - [хід
  22. 22. разу - [р] - Н» [31*[О]: без _ [б] - [П]» [З] * [Оіз взяла є* [В] - Н» [я] - [О']» [л] - Н: ЙОГО - [й] - Н» [Р] - [хід за - [з] - [Оіг зябирала - [З] - ІСІ» [б] - ІПІ» [р] - Н» [л] - Н; до - [д] [тіг Вона *- [В] - Н» [Н] - Н: йому - [й] - Н» [М] - Н: дозволяло *- [д] - [т]. [31- [о]» [В] - Н» [л] *- Н» [л] - Н з жили - [ж] - [Ш]» [л] - Н- Усі приголосні у слові глухі: кошику - [к] - [ґ], [ш] - [ж], [К] - [ґіг Кішка *- [К] - [ґі- [Ш] - [ЖЬ [К] - [ґ]- 151 . Мій домашній улюбленець На день народження батьки подарували мені песика породи спанієль. Я назвав його Джек. Це дуже симпатичне створіння! Е завжди весело разом. Щ граємося вдома і зір вулиці. Джек уже; 9315 деякі команди. Кожного днз з поспішаю а школи додому рр свого улюблен- ця. Батько каже, що рр відповідаємо з тих, кого приручили. Я з ним цілком згоден; Якщо голосні звуки утворюються за допомогою голосу, то приголосні звуки утворюються за допомогою голосу та д” шуму, або ж тільки шуму (тобто участь у творенні звуків І беруть не лише голосові зв'язки, але й язик, губи та зуби). Приголосні звуки, утворені за допомогою голосу й шуму, називаються дзвінкими. , _ Приголосні звуки, що вимовляються лише за допомогою ` и шуму, є глухими. В українській мові існують парні й непарні глухі та дзвінкі Ї ' звуки. і В українській мові, на відміну від російської: - звуки [в] та [ф] не становлять пари; у - глухому звуку [к] відповідає дзвінкий [ґ], а глухому : [х] - дзвінкий [г]; КХ А і д - глухі звуки [ч] та [ц] мають дзвінкі парні [дж] та [дз] у відповідно. 152. Гнеться гілля. Грізно, грима, грім, горою, гомін, градобою, гілля, гиля. 153. Бі/ лий грир, пов/ ний віз, пух/ кий сніз, мо/ гут/ ній дуз, со/ лод/ ка гру/ ша, квад/ рат/ ні дуж/ ки, ви/ со/ кий бе/ рез, тріс/ ку/ чий мо/ роз, гір/ ка редр/ ка, смач/ ний о/ біз. 155. Я виконав проззбу свого товариша. Борорзрба козаків із татарами й турками описується в багатьох творах. Ми по- їдемо проводжати тата на ворзал. _-_-_»_. _._„_. _ . ..дд-д _ "о-ЇЇОБ'ь'л`д'д? иїо'а'д'ц'л'д'
  23. 23. Г' В українській мові в середині та кінці слів: У* - дзвінкі звуки вимовляються дзвінко; __і - дзвінкий звук [г] перед ґлухими [к], [т'] вимовляється " її як [х]: легко [лёёкоъ кігті [к'іёт'і]; - глухі звуки перед дзвінкимивимовляютьоя дзвінко, зокрема: ї, - [с'], [т'] перед дзвінким [б] вимовляються як [з'], [д']: прожба [пр69'ба], борошба [бород'ба]; - [к] перед дзвінкими звуками вимовляється як [ґ]: анеж дот [ане"; д6т], вокзал [воузал] Перевіряємо сумнівний приголосний звук, Поставивши його 'і в позицію між голосними: леденький [ле“дён'ки*й], кідоть [к'і5от'], ходити [кодитиеъ боротися [бор6_тиес'а], або ж за Ї орфографічним словником (анекдот, вокзал). м: 156. Ледкого (леденький). Ложка (ложечка), дьодтю (дьодоть). Ледко (легенько), важко (важити). 157. Зудки, солодка, галузка, ліжко, продтдба, загадка, обов'язки, ніжки, діжки, гредти, ріжки, кідка, ридка. 159. У мого кошеняти гострі зудки й кігтики. Кожен школяр повинен знати свої права та обов'язки. У шкільному аква- ріумі живе дуже красива ридка. 160. Прилаёі Жолудь [жолуд] - 6 б. , 5 зв. 161. Еудка, дорождда, сдіжки, скидка, жододшид, Еижкид, діжка, шдидкид, ридка, загадка, дегкид, дадюдки, ёодша, рожідка, пругкид. 162. Дзьоб [д3'6б]: гол. [о], пр. й? б], пр. дзв. [да б], пр. гл. немає. 163. Вдликі (вдлетень), вдликими (вдлетень), крдвими (крдво), кідтями (кідоть). Кіжку (кіжечка), кідтями (кідоть). Кіжка (кіжечка). Кідтями (кідоть). ' 164. ЇІ-Еова - Жїовий, Йник, проёок. гідна - /5 /7 / ї „ 913551, родич, родовии. 165. Грид, грид. Бад, вад. Кід, кід. Важ, важ. Куля, куля. Газ, гад (рос. керосин). Лід, лід. Дужка, дужка. Кадка, кадка. 166. Варіанти заголовків - зимова казка; зимова подорож. Діж/ ка, лед/ ко, швид/ ко, до/ ріж/ ку, шад/ ках, кад/ ку. 1 67. У кабінеті не вистачало вад для квітів. У Федора Івановича багато кід. Вибачте, я переплутав тарілки і взяв ваш хлід. ЇЇ ЗШ, ліс ,
  24. 24. 168. Дай - дажок. Рудами - руїками. Ждття' - ждти. Злдтіти - злёт. Крдлатий п крдла. 169. Тема вірша - розповідь ПРО чергування ПРИГОЛОСНИХ ЗВУЕЗ. /Ж ї* / "Х 7 Г* Випідаєш -- педу. Кодить - кожу. Нодять - ножу. 170. Звертання - Дорога матусю! По/ спі/ ша/ ла, ма/ ту/ сі, сьо/ го/ дні. П'ятнадцяту - апостроф вживається, бо буква я в середині складу позначає два звуки [йа] та твердість попереднього приголосного звука. „ 171. Люба сестричко! Я пішла до бібліотеки. Хочу взяти книгу Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра». Я пам'ятаю твоє прохання й візьму для тебе збірник казок. Буду вдома о п'ятнадцятій годині. Не забудь полити квіти, будь ласка! Цілую. Твоя сестра Оксана. 10 грудня 2014 року Складаючи записку, необхідно починати її зі звертання, потім коротко й точно викласти повідомлення, а в кінці підписати своє ім'я й дату. Слід пам'ятати також про вжи- вання слів ввічливості. 173. Їлітав - літав. Їходив - ходив. Штрудив -- трудив. 174. Писати листа, вписати листа, Їідписати листа, ЇЕ-реписати листа префікси утворюють нове значення слова. 175. Лдгёньке (лдгко), невдлйчке (вдлетень). Йлетів, влетів, облетів, підлетів. __ Їчув - чув. Ївільно - вільно. Їїміряв - міряв. Зробив - робив. Їїбвервувся - вернувся. Йбдав »- дав. 176. Купити - Екупити, Екупити, Ыкупити, перекупити, викупити. Їхати т- дїэїхати, Еіїхати, приїхати, в'їхати, переїхати, Еіїхати. Лити -- долити, залити, Шшлити, злити, перелити, Білити. Гнати - Пггнати, загнати, Ейгнати, Їгнати, перегнати, їхгнати. скупити, префікс - (рос. приставка) -- це частина слова перед коре- нем. Наприклад: Блісся, лід-Злість За допомогою префіксів з-, за-, роз-, без», від, над-, на-, по-, під- та інших утворю- ються нові слова. : ::І розірве. 177. ЇІ-Ббіг, вибігає, пїайшов, Їэховайтесь, 178. „Здачдерти носа - загордитися. Йрубати на носі - запам'ятати. ЇІЇвісити носа - засмутитися. ЇБїхати зай- цем -- безкоштовно. Їґохилити голову - зажуритися. Проїхати [пройіхатие] - 8 б. , 9 зв. '. Ї ь$ь9д К'. О.9.9.9. '. Чь. '..9ъ 'д'
  25. 25. Кожному треба зарубати на "носі, що не можна розмовляти знезнайомими людьми на вулиці. Славко запропонував мені проїхати зайцем у тролейбусі. ` 179. Збирати гриби, рїіказати казку, іїэчитати в книжці, Есадити яблуньку, “полити квіти, написати лист, Бпросити вибачення. 180. Ййди д хати, сонце Єходить, Ебрів у воду, іБйїхав дд міста, вибігти д під'їзду, заскочити дд хвилину. Сходить - заходить, заскочити - вискочити. _Дитина має розрізняти префікси та однозвучні приймен- 5 ники. Слід пам'ятати, що за допомогою префіксів утворю- і? ються нові слова (йти -- зайти, бігти м добігти), а заі ` 'допомогою прийменників - поєднуються слова в реченні д (сонце дд лісом, йду дд школи). 181. Йїхав дд партою, дбїхав Ш парти, 5'їхав д парти. 182. Зачин - перший абзац. Кінцівка - останнє речення. Тдма текстуд- розповідддро зустріч чоловіка і слона. Побачив. Загородила. Нахиляти, нёбік, Егороджувала. ЇЇочклав, дійшов. ЇІБїхав. Вййшов. Їхав да коні. Нд стежці стояв. Тримав дд іклах. Зійшов ж стежки. Щ коні проїхав. Вийшов дд стежку. її, 183. Дббігли ж річки, з-'їхали д гірки, примостили шж вікні, ддвчити др вечора, з-ачшуміло ж тином, ускочити у воду, відплив дід причалу. , 184. Хлопці швидко добігли до річки. Я маю довчити до вечора це правило. Песик устиг ускочити у воду і врятував свого господаря. Великий білий корабель відплив від причалу. 185. Йрадавній - давній. Їїобіля - біля. Йкинув - кинув. Роз/ ки/ нув. Могутній силач, могутній вплив, могутній володар. 186. Воїзбити, ЫБЫязати, рЇЇзкласти, рбднести, рбзробив, рбзмалював. .Ве-Есердечний, їзхмарний, бедкрайній, Йрддісний, б-Еїцрашний, бёсївідщэвідальний. ____` 181ддРод/ та/ нуіддд3ед/ хмар/1диж. 'Бед/ віт/ їно. Бед/ лис/ ту. Род/ гой/ дав. Род/ по/ відь. Род/ пра/ вив, род/ гой/ дав. Нд лісовій галя_вині. З-під землі виглянула. Щ галявині - тихо. Розповідь щ) весну. 9_д радості дд ньому зазеленіли бруньки. 1`88. Сумний - бе5радісний, широкий -- Єдкрайній, тихий - ёшумний, жорстокий м- бЇзЇжальний, лихий - @совісний, дорогий - бедцінний, пустинний - бе-Елюдний, сухий - Їводний.
  26. 26. В українській мові в кінці префіксів роз-, без- завжди пи- шеться буква з незалежно від того, глухим чи дзвінким є перший звук уЇкорені. Наприклад: Їддолосий, (ЇБЇатній, думати, Їбёёавати. При переносі з рядка в рядок не можна відривати одну букву від префікса: без/ цінний, від/ крити, роз/ чин. Також не можна залишати одну букву кореня в попередньому рядку. Приміром, відк/ рити, ві/ дкрити - неправильні ва іанти переносу. , 189. ЇЗЇэЇЇ/ кри/ лий, Е/ ро/ тий, без/ ру/ кий. жжгї *гр „ ї: ч -ччї_5 „ т-т/ Ж „ 190. ВІЕНЛЬ, беззахиснии, беё/ Йии, беззаконнии, віёёании, віёёих, вій? яка. 191. Тема тексту --- розповідь про красу наддеснянських лук. її гхгї З'Іь'ь'ь'д'ь'а'ь'ь'д'л'д'д'д' Найеснянські [над: е"сн'анс'к'і] - 13 б. , 11 зв. ; війавна [в'ід: авна] - 8 б. , 7 зв. ; віёих [в'ід: и“х] - 6 б. , 5 зв. ; [в'ід: ал'] - 7 б. , 5 зв. ; вііёячує [в'ід': ачуйе"] - 8 б. , 8 зв. ; чгт/ Ж роздуваю [рошувайу] - 8 б. , 8 зв. 1 92- Песик. .шу кав 9.! ?9!?93Ї99д9д. ёРЯ- ёаятхиёча чекає шин відданий Ш шшоже Якщо префікс закінчується на таку саму літеру, з якої по- чинається корінь слова, то виникає подвоєння букв на межі префікса й кореня. Наприклад: їі@ний, Йіырнутися, підійти, ві@ячити, наібніпрянський. При цьому подво- єний приголосний звук, що утворився, може бути м'яким ([п_'ід_: іти*]) або твердим ([бе“з_івучни*'й]). пояснюючи це правило дитині, слід попросити її пригадати, коли ще в українській мові відбувається подвоєння букв (на позначення подовженого м'якого приголосного -- жишпд: [жи*т': а], гіЫя [г'іШа], знашя [зна$а]). ПОЯСНЕННЯ 193. Єдиляютьєя, скинути, Єформувати, Єдекти, Єщиснути, створити, сщихнув, Едитав, Ефотографував, Екиснути. 194. Розвеселий, безперервно, згублений. і Смі/ ють/ оя, ва/ ля/ ться. 195. Слова із префіксом 3-2 Бїо/ си/ ти, Зевс/ ти, Еді/ ша/ ти, Зїис/ ти/ ти, Зде/ ті/ ти, збі/ га/ ти, зда/ ма/ ти. Слова із префіксом З: Евер/ ти, Едо/ ва/ ти, Єшо/ чи/ ти, ЕЕлес/ ти, Єёо/ лих/ нув, Еїлеї/ ти, Едва/ ли/ ти. - - ыдґндц _ _
  27. 27. 'д'о'ь'вїь'дй'о'о'о'д'о'ої'п В українській мові вживається префікс з-, але перед к, "п, т, ф, х натомість вживаємо префікс с-. Запам'ятати ці п'ять букв дуже легко: -з них утворюється ключова фраза кафе «Дщад». Перед кожним із приголосних. звуків цієї ключової фрази пишемо префікс с-. ПОЯСНЕННЯ 197. Префікс із кінцевим приголосним звуком: одємний, Ейъмне, обїзд, відїхали, Їїхати, їїґїхав, Еїхали, розїзд. Префікс із кінцевим голосним звуком: приємний, Шлїзд, ЕЇДаТИ, ЇрБїзд. 198. З'їсти, Еїсти, нїчіґїсти, .Бїсти Їъднати, з'єднати, відъднати, Шґєднати, приєднати, Еєднатиф Слон може з'їсти декілька кілограмів кавунів за один раз. Гусінь встигла об'їсти листя на яблуні. Дружба може щ); єднати людей з усіх куточків світу. : 199. Апостроф після префікса із твердим кінцевим приголо- сним перед я, ю, є, ї: п-Шїхав, їїїдеш, рёїднати. Апостроф в середині складу перед я, ю, є, ї, які позначають два. звуки [йа], [йу], [йе], [йі]: б'ється, з'явилася. 200. ббїжджати, ро-зїдснити, ЇЫЇЗД, Апостроф вживається перед я, ю, є, ї для позначення вимови двох звуків [йа], [йу], [йе], [йі] в середині або кінці складу після твердих б, п, в, м, ф, р. Апостроф також вживається, якщо префікс закінчується на приголосний (3-, роз-, без-, над-, під-, від-, 06- тощо) перед я, ю, є, ї. Наприклад: Эїсти, роїдснити, бедґдзикий, під'їзд, відїднати. її надїхати, Їюрмитиоя. ПОЯСНЕННЯ 202. Зїєд/ на/ ли/ ся, пїят/ на/ дцять, відї/ їзд, при/ їзд, підї/ їхав, зїїзд, обї/ єд/ на/ ти, розї/ єд/ на/ ти, по/ дві/ рїя, по/ їха/ ти, бу/ ряк, зяб/ лик, па/ мїять. у _ 203. З'яв/ ля/ ють/ ся, з'юр/ ми/ ли/ ся, з'єд/ на/ ні, сі/ м'ю, з'ї/ дять. 204. Об'/ єд/ на/ ти/ ся, з'я/ ви/ ться, з'ї/ да/ ли. З'явиться [зйавиецїаг гол. [а и*а], пр. [з й в ц': ], пр. дзв. [з й в], пр. гл. [ц': ]. / Х / Х 206. Мамусю, братика, бабусю, татуся, дідуся. Її 1115.) 207. 1. . Сест ичка, сестронька. Тіточка, тітонька. Дядечко. ч і *її ч і 0 2. Хжїькии, худесенький, худюсінькии. Тихенькии, . „ як . , . /х „ . 2" „ тихесенькии, тихісінькии. Біленькии, білесенькии, . (ж „ . /х „ . ,з „ . .га . , білісінькии. Рідненькии, ріднесенькии, ріднісінькии. і ч і* ч (її д, .її и Молоденькии, молодесенькии молощосінькии, молодісінькии. ' / Х , А ХХ „ А , /Х 208. Вед/ медика, аОЧКІВ, лисеня, вовчика, іжачка, білченя, пиріжки, бджілкам - зменшено-пестливе значення.
  28. 28. Сщіксом А називається частина слова між коренем і за- кінченням. Наприклад: лісЙъЇ, лісйий. Зменшено-пестливі слова - це слова, які використовуються для того, щоб передати лагідне ставлення того, хто говорить, до певної особи, істоти тощо. У таких словах використовують- ся суфікси пестливості: -к-, -икд -ен-, -ят-, -ечкц -очгс-, -еныс-, , -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, 'ЮСЇНЬКн Запропонуйте дитині визначити, які слова в кожній парі и/ А" 44'. "` звучать: більш ласкаво: заєць -- зайчик, очі - Оченята, ХХ . . . ЇХ . ы біла - білісшька, куции - куценькии. " ХХ ХХ з 210. Хлопчик, горобчик - зменшено-пестливе значення. ' ХХ ХХ Товстющий, худющий -- згрубіле значення. ХХ ХХ ХХ 21 1 . Вихриках, котику, зайчику - зменшено-пестливе значення. ХХ ' / Х . . Котище, зайчище - значення зг убілості. 4г', "`ь . 4/, "` 212. Мала - малесенька, малюсінька, манюнька. Сама - ХХ ХХ. ХХ самісінька. Яблуня - яблуньці. Дзьоб - дзьобик. (змен- шено-пестливе значення) _ _ ХХ , ХХ ХХ ХХ 213. Вітер - вітрище, вітрюга; нога - ножище; дуб - дубище; ХХ ХХ ХХ ХХ рука - ручище; вовк -- вовчище, вовчисько, вовцюга. Згрубілого значення словам надають суфікси -ищ-, 'Юигц -ЦСЬКЫ -ак-, ТОЩО. Наприклад: хлопець * ХЛОПЧЦСЬКО, / х , _ / х нога - ножака, хитрун - хитрюга, дід - дідуган. і / х / х , /х 214. Призівазенняірасива, розквіталэх / Х 215. Годдбчик, літечко. Вітрами, холоднющими, дрібненькими. Сніжок. Літо - зима. Холодними - теплими. Біда - щастя. Хо- лод - спека. ХХ ХХ ХХ ХХ А . . 216. ЯбЛЩ, ЯбЛЩКИ, нєгдлечко. Хдтоньці, віночку, господинечка, СОНЄЧКО. ЛИСИЧКОЮ, ВОВЧИКОМ. а Ябл ко аідкатитъся- ` ХХ ХХ / ," 0 217. Біда, горобїиїсу. Холоднющии. Їстоньки. Горобчик. і т І ' . : Суф кси слушю ь длгдззорення нових СЛІВ Наприклад яблуня, яблучко, яблуневий. х-*ХА / ХА „ _, 21 8. Рослина - рослинн , день - денн@, раион - баисЇш/ `@, ` , ХТХА ХХА Х""ХА ОСІНЬ - ОСІННІ, тварина - тваринн@, туман - туманн@, х-*ХА вагон _ вагони . Районний лікар оглянув хворого хлопчика. Туманний ранок зазирає у вікно. -осояооъооооооса

×