Технології роботи з дітьми

1. «Технології роботи з дітьми з
особливими потребами»
Лекція № 8. Розлади аутистичного спектру у дітей. Причини та
особливості діагностики.

2. План лекції:
• 1. Поняття про аутизм та історія дослідження.
• 2. Причини дитячого аутизму.
• 3. Особливості діагностики аутизму.

3. 1. Поняття про аутизм та історія дослідження.
• Сьогодні все частіше говорять про те, що аутизм є захворюванням
нашого часу. Однак, якщо ми звернемося до давніх казок і
легенд, то майже у всіх народів ми знайдемо опис «дивних»
людей, які не спілкуються з людьми, нечутливі до болю, але при
цьому вражають оточуючих дивовижними здібностями і часто
оцінюють ситуацію набагато правильніше і чесніше, ніж
«нормальні» співвітчизники ( їх могли також називати
юродивими, до думки яких прислухалися, їх поважали, а часом
боялися).

4. • Порушення, що схожі на аутизм, відомі людині з давніх давен,
однак вперше термін «аутизм» (від грецького autos - сам) був
введений в 1911 році психіатром Єйганом Блейлером, який
займався вивченням шизофренії. Тоді це поняття вживалося не в
тому сенсі, як його вживають у наші дні, а викорстовувалось для
визначення одного з симптомів прогресуючої шизофренії у
дорослих, коли хворий все більше заглиблюється у світ своїх
фантазій і припиняє взаємодіяти з оточуючим світом (явище
аутизації).

5. • Синдром раннього дитячого аутизму в тому значенні, як ми розуміємо
його зараз, був вперше описаний значно пізніше, в 1943 році,
американським психіатром, одним із засновників дитячої психіатрії
Лео Каннером. Каннер виділив особливий клінічний синдром
«екстремальної самотності», який він назвав синдромом раннього
дитячого аутизму і який в подальшому почали називати синдромом
Каннера.
• В дослідженнях 1956 і 1967 років австрійський психіатр Бруно
Беттельхейм видвинув теорію «холодної матері»: ідею про те, що
дитячий аутизм – це порушена адаптивна реакція дитини на
загрожуюче і холодне соціальне оточення. Він проводить аналогію між
дітьми з аутизмом і дітьми, які потрапили в концтабір.

6. • До власне дитячого аутизму належать аутистичний розлад,
інфантильний аутизм, інфантильний психоз, синдром Каннера.
Перші описи цього розладу були зроблені Henry Maudsley (1867).
У 1943 р Leo Kanner у праці «Аутистические розлади афективного
спілкування» дав чіткий опис цього синдрому, назвавши його
«інфантильним аутизмом».
Поширеність
Поширеність дитячого аутизму становить 4-5 випадків на 10000
дітей. Переважають першонароджені хлопчики (в 3-5 разів
частіше, ніж дівчатка). Але у дівчаток аутизм має більш важкий
перебіг, і, як правило, в цих сім'ях вже зустрічалися випадки з
когнітивними порушеннями.

7. • Ідея Беттельхейма також зустрічається у Каннера, він також
зазначав наявність у батьків пацієнтів стертих аутистичних рис
(відчуженість, труднощі у спілкуванні), але Каннер вважав, що ці
риси є свідченням генетичної, спадкової природи аутизму.
Пізніше саме теорія генетичної обумовленості була підтверджена,
а переконливі дані на користь психогенної теорії не були
отримані. Серед дітей, які зазнали жорстокого ставлення, а також,
які були позбавлені турботи, зростання випадків захворюваності
не спостерігається. На жаль і сьогодні деякі спеціалісти
пропонують батькам почуття провини та відповідальність за
проблеми дитини. Ставлення батьків не може викликати у дітей
аутизм.

8. 2. Причини дитячого аутизму
• Причини дитячого аутизму до кінця не відомі.
Існує ряд клінічно і експериментально підтверджених гіпотез про етіопатогенез
розладу:
1) Слабкість інстинктів і афективної сфери;
2) Інформаційна блокада, пов'язана з розладами сприйняття;
3) Порушення переробки слухових вражень, що веде до блокади контактів;
4) Порушення активуючого впливу ретикулярної формації стовбура мозку;
5) Порушення функціонування лобно-лімбічного комплексу, що веде до розладу
мотивації і планування поведінки;
6) Спотворення обміну серотоніну і функціонування серотонінергічних систем
мозку;
7) порушення парного функціонування півкуль головного мозку.
Поряд з цим існують психологічні та психоаналітичні причини розладу. Істотну роль
грають генетичні фактори, так як в сім'ях, які страждають аутизмом, дане
захворювання зустрічається частіше, ніж серед населення в цілому. Аутизм в якійсь
мірі пов'язаний з органічним мозковим розладом (часто в анамнезі відомості про
ускладнення в період внутрішньоутробного розвитку і при пологах).

9. • До сьогодні ведуться суперечки щодо того, чи є аутизм проблемою
психіатричною чи неврологічною, але вже точно можна стверджувати, що він
не є психологічною проблемою. Якби погане виховання та недостатня
турбота могли викликати аутизм, то випадків цього захворювання було б
набагато більше. І величезна доля з них випала б на прийомних дітей, які
провели перші місяці чи роки життя в дитячих будинках.
• На сьогодні точна причина аутизму не виявлена, але переважає думка про
поєднанні декількох факторів, які базуються на органічній основі. Хоча не
існує однозначних даних, які дозволили б говорити про певну «зону
ураження», яка відповідала б за аутизм, або природу порушення протікання
нейрохімічних процесів, характерних для аутизму, дослідники доходять
спільного висновку, що причини аутизму полягають в особливостях
функціонування мозку. При дослідженні дітей з аутизмом, як правило,
спостерігається розсіяну неврологічну симптоматику, без грубих органічних
порушень мозку.

10. 3. Особливості діагностики аутизму.
• За основу загальносвітової діагностики аутизму прийняті три
ознаки (так звана тріада Лорни Уінг):
• - порушення в сфері соціальної взаємодії;
• - порушення в сфері вербальної і невербальної комунікації і уяви;
• - вкрай обмежений набір видів активності і інтересів, повторювані
форми поведінки.

11. • За основу загальносвітової діагностики аутизму прийняті три
ознаки (так звана тріада Лорни Уінг):
• - порушення в сфері соціальної взаємодії;
• - порушення в сфері вербальної і невербальної комунікації і уяви;
• - вкрай обмежений набір видів активності і інтересів, повторювані
форми поведінки.

12. • Діагноз зазвичай ставиться дітям від трьох до п'яти років, однак
останніми роками спостерігається тенденція до більш ранньої
діагностики, за рахунок того, що батьки стають більш уважними і
раніше звертаються за діагностикою. В деяких західних країнах
діагноз аутизм можуть поставити з великою точністю дітям у віці 1
рік.

13. Згідно МКБ -10 (DSM-IV), для діагностики аутизму
необхідна наявність наступних ознак:
• 1. Порушення в сфері соціальної взаємодії, присутні як мінімум два з
наступних ознак:
• - яскраво виражені проблеми при використанні різних форм
невербальної поведінки: зоровий контакт, міміка, пози, жести, які
слугують для регулювання соціальних взаємодій;
• - нездатність встановлювати стосунки з однолітками, відповідні стадії
розвитку;
• - відсутність спонтанного бажання поділитися своєю радістю,
інтересами або досягненнями з іншими людьми (дитина вказує
пальцем на об'єкт свого інтересу, не приносить і не протягує їх);
• - відсутність помітної соціальної та емоційної взаємності.

14. 2. Порушення в комунікативній сфері, при яких присутні як мінімум 2
з наступних проявів:
• - затримка або повна відсутність розмовної мови (без спроб
компенсувати її відсутність за допомогою альтернативних форм
комунікації, таких як міміка і жести);
• - у осіб з нормальним розвитком мови, яскраво виражені проблеми,
пов'язані зі здатністю починати та підтримувати розмову з іншими
людьми;
• - стереотипний або повторюваний характер використання мови, або
мовленнєва ідіосинкразія;
• - відсутність ігор, які б відрізнялися різноманітністю форм, проявами
спонтанності і участю уяви, а також відсутність ігор, які імітують
соціальні аспекти дійсності і відповідних стадії розвитку.

15. 3. Вкрай обмежені, повторювані і стереотипні форми поведінки,
інтереси та види занять, при яких присутній як мінімум один з
наступних проявів:
• - постійне надання переваги і повна поглинутість одним або
декількома стереотипними і обмеженими інтересами,
патологічними за інтенсивністю і зосередженістю;
• - незмінне наслідування специфічним і нефункціональним
ритуалам, виконання однотипних, рутинних дій;
• - стереотипні і повторювані моторні манеризми (прокручаування
або хлопки руками, пальцями, покачування, кугова ходьба);
• - постійний інтерес до певних деталей або предметів при
недостатньості сприйняття картини в цілому.

16. Особливості постановки діагнозу
• Для постановки діагнозу необхідна наявність як мінімум шести
ознак із розділів 1, 2 і 3, з яких як мінімум два повинні
відноситися до розділу 1, і як мінімум по одному до розділів 2 і 3.
• Аутизм не може бути наслідком розумової відсталості, або
наслідком ДЦП. Аутизм не може бути наслідком синдрома Дауна
або глухоти. Разом з тим, аутистичні риси є майже при будь-якому
порушенні розвитку.
• Аутизм – це особливе, окреме порушення розвитку, яке не може
бути наслідком іншого порушення.

17. Вірш, написаний хлопчиком з аутизмом

18. Література:
• 1. Беттельхейм Б. Пустая крепость: Детский аутизм и рождение Я. – М.:
Академический проект: Традиция, 2004. – 358 с.
• 2. Детская и подростковая психотерапия : учебник для бакалавриата и
магистратуры / под. Ред. Е.В. Филипповой. – М.: Издательство Юрайт,
2017. – 430 с. – Серия : Бакалавр и магистр. Академический курс.
• 3. Керре Н. Особенные дети: Как подарить счпстливую жизнь ребенку с
отклонениями в развитии / Наталья Керре. – М. : Альпина Паблишер,
2018. – 335 с., ил.
• 4. Психология развития. – 9-е изд. – СПб.: Питер, 2018. – 940 с.: ил. –
(Серия «Мастера психологии»).
• 5. Психотерапия: Учебник для вузов. 4- е изд. / под. Ред. Б.Д.
Карвасарского – СПб.: Питер, 2012. – 672 с.: ил.