Малі тіла сонячної системи. Астероїд, метеорит

1. Підготувала
студентка групи 4ФМ
фізико-математичного факультету
Пащенко Карина

2. 1. Астероїд
2. Метеори та
метеорити
3. Комети

3. Малі тіла - малі планети
або астероїди, комети,
метеорні тіла або
метеороїди і
міжпланетний пил.
Астероїди або малі
планети, здебільшого
обертаються між
орбітами Марса і Юпітера
й невидимі неозброєним
оком. Першу малу планету
відкрито в 1801 р
Джузеппою Піацці і за
традицією її назвали
одним з імен греко-
римської міфології —

4. Астероїд (мала планета)-
невелике небесне тіло
діаметром від 50 до
544км,що складається із
скельних порід або заліза
та нікелю,а також має
орбіту навколо Сонця.

5. С-типу
S-типу
Початково виділяли три класи:
-астероїди C-типу — темні, багаті на вуглець, вони
становлять 75% усіх відомих астероїдів;
-астероїди S-типу — кам'янисті, багаті на кремній,
становлять 17% всіх астероїдів;
-до астероїдів U-типу (від англ. Unknow) належать усі
інші, що не потрапляють до перших двох категорій.

6. Астероїдам
присвоюють
порядковий номер
та назву, яку
пропонує автор
відкриття.

7. У наш час відомо понад 15 000
астероїдів, але вчені вважають,
що в Сонячній системі їх сотні
тисяч. Протягом мільярдів років
астероїди час від часу
стикаються один з одним.
Сумарна маса астероїдів
оцінюється лише як 0,1 маси
Землі.
Найяскравіший астероїд —
Веста не буває яскравішим від 6-ї
зоряної величини. Найбільший
астероїд — Церера, діаметр
якого близько 800 км

8. Діаметр найменших відомих
астероїдів становить кілька
десятків метрів. Звичайно,
астероїди не мають атмосфери. На
небі малі планети схожі на зорі,
тому їх назвали астероїдами, що в
перекладі з давньогрецької означає
«зореподібні». Для них характерне
петлеподібне переміщення на фоні
зоряного неба. Орбіти деяких
астероїдів мають незвичайно великі
ексцентриситети. Внаслідок цього в
перигелії астероїди підходять до
Сонця ближче, ніж Марс і Земля, а
Ікар — ближче, ніж Меркурій.

9. При зустрічі Землі з астероїдом
діаметром 1 км виділяється
енергія еквівалентна вибухові
мільйонів атомних бомб. Крім
того, викид пилу в атмосферу
призведе до утворення суцільної
хмарності, тому Земля буде
отримувати менше сонячної
енергії, що призведе до зниження
температури та новому
льодовиковому періоду.
Тому створений Фонд “
Космічна варта” , який шукає
небезпечні астероїди і комети
та обчислює їх орбіти.

10. Метеор « падаюча зірка» - це явище в
атмосфері Землі , що виникає при
вторгненні в неї метеорного тіла ,
частинок колишньої комети , з
космічною швидкістю. Ці частинки
малі настільки , що руйнуються під
впливом тертя , не досягаючи
поверхні Землі. Ми ж це можемо
спостерігати як короткочасно
світиться смужку світла на тлі
зоряного неба.
Метеорит - це залишки метеорного
тіла , що потрапили на поверхню
планети.

12. Деякі дуже великі
метеорити при
великій швидкості
падіння вибухають
і утворюють
метеоритні
кратери, які
нагадують місячні.
Найбільший з
виявлених кратерів
знаходиться в
Арізоні (США).
Його діаметр 1,2
км, а глибина 200
м.

13. 30 червня 1908 р у Сибірі упав
Тунгузький метеорит. Політ його
супроводжувався звуковими і світловими
ефектами і закінчився вибухом,
потужність якого оцінюється в 40-50
мегатонн, що відповідає енергії
найпотужнішою (з підірваних) водневої
бомби. Вибуховою хвилею в радіусі 40
кілометрів був повалений ліс, знищені
звірі, постраждали люди. Через потужну
світловий спалаху і потоку розжарених
газів виникла лісова пожежа, довершили
спустошення району.
Але головна таємниця заключається в
тому, що на місці падіння метеорита

15. Вважається, що комети походять із Хмари
Оорта, розташованої на великій відстані від
Сонця; вона складається із «частинок», що
залишилось після конденсації сонячної
туманності. розташованої на великій відстані
від Сонця; вона складається із «частинок», що
залишилось після конденсації сонячної
туманності.

16. Комета Галлея є самою популярною з комет.
Англійський астроном Э. Галлей обчислюючи
елементи орбіт 24 найбільш яскравих комет, виявив
подібність орбіт комет 1531, 1607 і 1682 років. Тому
Галлей прийшов до висновку, що це та сама комета, і
пророчив її чергову появу наприкінці 1758 року. Комета
була виявлена в грудні 1758 року, а 13 березня 1759
року вона пройшла перигелій. З того часу комета і
називається ім’ям Галлея.
Комету Галлея можна побачити один раз протягом
життя. Комета Галлея з’являється на земному
небокраї через 76 років.
Особливість комети Галлея — її рух відбувається
в напрямку, протилежному руху Землі. Інакше кажучи,
комета Галлея і Земля рухаються по своїх орбітах
назустріч.

17. Ядро комети з якого утворюється
хвіст, складається в з каменю,
криги і пилу . Діаметр, яких може
бути кілька десятків кілометрів .
Лід у ядрах випаровується у тих
комет, які часто підлітають до
Сонця. І від комети залишаються
тверді силікатні пилинки, які
перетворюються у метеоритні
потоки. Якщо Земля перетинає
орбіту такого метеорного дощу,
то спостерігається метеоритний
дощ.

18. http://ru.osvita.ua/vnz/reports/astronom/22798
http://pidruchnyk.com.ua/442-astronomya-prishlyak-
11-klas.html

19. Дякую за увагу.