Адаптація та інтеграція дітей ВПО.

1. Умови успішної адаптації та
інтеграції дітей
із сімей внутрішньо переміщених осіб
до навчального закладу
Лигомина Тетяна Анатоліївна
психолог НМЦ практичної психології
і соціальної роботи
ІППО КУ імені Бориса Грінченка

2. Prezentacii.com
Адаптація – це динамічний процес пристосування індивіда до
умов нового середовища, при послідовному досягненні
результатів: в суспільстві, колективі, сім’ї стосовно себе.
На основі аналізу психолого-педагогічної літератури та
емпіричних даних виокремили чинники успішності адаптації
дітей ВПО:

3. Cоціальний та економічний статус батьків.
Важливою умовою ефективності адаптаційного процесу
дітей тимчасово переміщених осіб є максимальне задоволення
актуальних потреб, серед яких найбільшого значення набувають
матеріальне благополуччя, сприятливі умови проживання,
соціальна захищеність.
Діти ВПО із сімей з високим матеріальним станом зазвичай
переживають зміну місця проживання одноразово, а їх житлово-
побутові умови залишаються на задовільному рівні. Діти ВПО із
малозабезпечених сімей вимушені проживати короткостроково або
довгостроково на території тимчасових таборів, де їх житлово-
побутові умови знижується, що ускладнює процес адаптації.

4. Вікові особливості.
Для дітей віком від 5 до 12 років характерні труднощі в
навчанні, засвоєнні окремих предметів, невротичні реакції у формі
фобій, порушення сну і апетиту, порушення поведінки у формі
агресивності, реакцій протесту, ускладненість контактів з місцевим
населенням, погане знання норм і правил місцевого населення,
недостатня сформованість соціально-комунікативних навичок.
Для дітей віком від 13 до 16 років характерні низька
соціальна активність, страх перед майбутнім, відсутність або
нереалістичність професійної орієнтації, недостатність
комунікативних навичок для адекватних контактів з місцевим
населенням, відчуття своєрідності свого становища, положення своєї
сім’ї і близьких як жертв соціальної несправедливості, як
постраждалої сторони.

5. Ставлення місцевого населення (мігрантофобія)
Ставлення населення регіону, що приймає мігрантів,
має часову динаміку, яка проявляється на початку у формі
співчуття та надання допомоги, а в кінці у байдужості та
негативізмі стосовно до них.

6. На основі аналізу літератури нами були визначені основні шляхи
адаптації дітей ВПО: через родину та через навчальний заклад.
Дитячо-батьківські стосунки в ситуації міграції
змінюються в бік зниження підтримки, зростання нерозуміння та
конфліктів. Це обумовлено тим, що діти, у силу вікових
особливостей, швидше та легше адаптуються до нової ситуації, ніж
батьки. Батькам стає складніше знайти спільну мову з дітьми, які
набагато швидше приймають існуючі в новій культурі норми та
цінності. Батьки відстають від дітей, стають незатребуваними і
компенсують це владою над дітьми, починають чіплятися по
дрібницях.

7. Основні критерії визначення успішності адаптації дитини до
навчального закладу, які можуть бути застосовані з урахуванням
певних особливостей і до адаптації дітей ВПО:
Когнітивний компонент адаптації до навчально-виховного
процесу полягає в ознайомленні дітей (юнаків) та їх батьків з
особливостями організації навчально-виховного процесу,
специфікою та особливостями діяльності навчального закладу
(режим, графік занять, критерії оцінювання тощо).

8. Поведінковий компонент відображає, наскільки дитина
(юнак) дотримується вимог, які висуває до нього навчальний
заклад. Адаптація до навчально-виховного процесу в поведінковій
сфері відображає соціальну поведінку (дотримання правил
поведінки в навчальному закладі, відповідність
загальноприйнятим нормам тощо)
Емоційний компонент адаптації до навчального закладу
полягає в загальному емоційному стані дитини під час
перебування у цьому закладі.

9. Соціально-психологічний компонент полягає в
характеристиці місця особистості в системі офіційних та неофіційних
відносин, її «позиція». У неформальних міжособистісних відносинах
позиція традиційно визначається за двома основними параметрами:
соціометричним статусом та емоційною експансивністю.
Емоційна експансивність – показник соціально-психологічних
властивостей суб’єкта комунікацій у групі.
Цей показник фіксує емоційно-психологічне ставлення особистості до
групи, її роль у спілкуванні з іншими.

10. Навчальний компонент полягає в успішності дитини
(учня/студента) у навчальній діяльності. Слабке володіння
розмовною українською мовою створює процес навчання скрутним і
таким, коли учень або слабо засвоює матеріал, або ця ситуація успіху
дається йому неймовірними зусиллями.
Для покращення ставлення вимушеного мігранта до шкільного
навчання необхідно створити для дитини ситуацію успіху.
Лише уважне ставлення до проблеми адаптації дітей та підлітків,
організація їх своєчасної підтримки й допомоги з боку дорослих
сприятимуть розвитку адаптаційного потенціалу молоді, їх
комунікативної компетентності та здатності розуміти й приймати
«інакшого», «несхожого».

11. Успішність інтеграційного процесу залежить від
поінформованості та адекватного ставлення до нього багатьох його
учасників: дітей із сімей внутрішньо переміщених осіб, їхніх батьків
та педагогів, а також усіх інших дітей у
школі, батьківської та педагогічної громадськості.
Дослідження показали, що сьогодні різні категорії дорослих і
дітей є вкрай не достатньо поінформованими і не готовими до
виконання своєї ролі в ній. Тому потрібні різні форми, насамперед,
просвітницької роботи, яка великою мірою покладається на
практичних психологів та соціальних педагогів.

12. До приходу у загальноосвітню школу дітей-
переселенців потрібно готувати і батьків дітей. Часто вони
побоюються зниження уваги педагога до їхніх дітей і як
наслідок – неповну реалізацію їхнього потенціалу навчання і
розвитку.
Необхідно долати й упередження, які не мають нічого
спільного з дійсністю, і зумовлені браком елементарних знань
про дітей – вимушених переселенців та їхні можливості. Отже,
поряд із загальною просвітницькою роботою серед батьків
психологові доведеться брати участь у розв’язанні конфліктів,
консультувати окремих батьків.

13. До роботи з дітьми-мігрантами особливо необхідно
долучати вчителя-логопеда, який допоможе із постановкою
вимови та навичкам спілкування. Додатковими фахівцями
можуть виступити вчителі іноземної мови, культурологи та
інші. До закладу також можна запрошувати фахівців із
ПМПК та ін.
Працівникам психологічної служби розуміти, що
робота повинна проводитися з усіма учасниками навчально-
виховного процесу і тривати не лише адаптаційний період, а
й з метою профілактики негативних явищ в учнівському
середовищі здійснюватися регулярно.

14. Prezentacii.com
Змінити позицію новоприбулого в системі неформальних
відносин класний керівник, учитель-предметник, а також інші
педагогічні працівники можуть шляхом залучення вимушених
мігрантів до групової навчальної діяльності.
Специфічним для групової діяльності є міжособистісні
відносини, які утворюються в процесі діяльності на принципах
рівності учасників.

15. Соціально-психологічною адаптованістю називається
стан взаємин особистості й соціального оточення, коли
особистість без тривалих зовнішніх і внутрішніх конфліктів
продуктивно включається в провідну діяльність, задовольняє
основні соціогенні потреби, іде назустріч рольовим
очікуванням, які пред’являє до неї соціум, переживає стан
самоствердження і свободи вираження творчих здібностей.