Проєкт «ІТ.UA: народжені в Україні». Єгор Анчишкін
Науковий апарат дослідження
1.
2. Наукове дослідження – це процес
пізнання дійсності за допомогою
наукових методів, метою якого є
встановлення закономірностей розвитку
та функціонування досліджуваного
об'єкта, продукування нового знання
про нього в інтересах подальшого
використання у людській діяльності.
3. Науковий апарат дослідження – це
основні положення, які визначають
спрямованість, логіку та умови підготовки і
проведення дослідження.
Науковий апарат включає: актуальність
дослідження, тему, об’єкт, предмет, мету,
гіпотезу, завдання, методологію, методи,
наукову новизну та практичне значення
дослідження.
5. Актуальність дослідження визначається
тим, наскільки його результати будуть сприяти
вирішенню конкретних практичних задач або
усуненню існуючих протиріч у суспільному житті,
виробництві, науці тощо.
Логічним закінченням опису актуальності є
висновок про те, що, незважаючи на наявні праці,
наукові знання в галузі, що розглядається,
недостатні, або вони застаріли, або відсутні. Далі
формулюється проблема та визначається потреба у
дослідженні (описі, розробленні тощо) будь-чого.
6. Проблема – це питання (комплекс питань),
що об’єктивно виникло в ході розвитку пізнання
і потребує вирішення. Вирішення проблеми
викликає значний практичний чи теоретичний
інтерес.
Сутність проблеми складають суперечності
між фактами та їх теоретичним осмисленням,
встановлення факту недостатності інформації
для опису чи пояснення реальності фактів.
7. Тема дослідження – це конкретизація і
вичерпне визначення досліджуваного явища,
сфери, межі досліджень.
Вимоги до теми:
- актуальність;
- відповідність потребам науки і практики;
- недостатній рівень розробленості.
Неправильне формулювання теми
дослідження призводить до некоректного
формулювання наукового апарату, до стихійного
збирання фактів.
8. Мета – кінцевий результат, якого дослідник
намагається досягти в процесі дослідження.
Це може бути опис предмета дослідження,
визначення умов, шляхів і напрямів його змін,
розроблення, створення принципово нової моделі.
Із формулювання мети має бути зрозуміло:
- що досліджується;
- для чого досліджується (суспільне значення);
- яким шляхом досягається результат.
9. Об’єкт дослідження – факти та
явища відповідної галузі теоретичної та
практичної діяльності людини.
Предмет дослідження – важлива
складова об’єкта, яка знаходиться в
безпосередньому взаємозв’язку з
іншими його складовими та розкриває
одну з граней об’єкта.
11. Гіпотеза – наукове припущення, що
висувається для пояснення будь-яких явищ і
вимагає підтвердження чи заперечення.
описоваописова
прогностичнапрогностичнапояснювальнапояснювальна
Види гіпотезВиди гіпотез
12. У пояснювальній гіпотезі дається пояснення
можливих наслідків із певних причин, а також
характеризуються умови, за яких ці наслідки
обов’язково будуть реалізовані. Пояснювальна
гіпотеза будується на припущенні: якщо зробити
щось, то певні зміни відбудуться в об’єкті, що
вивчається.
Наприклад: “Якщо в умовах соціальної
мінливості та невизначеності під час спілкування з
підлітком враховувати особливості системи криз
сучасного молодого покоління та знати шляхи їх
подолання, то можна досягти спрямованого
психологічного впливу на нього”.
13. Описова гіпотеза припускає опис причин і
можливих наслідків явищ, що вивчаються.
Описова гіпотеза може визначатися за схемою:
ефективність вдосконалення того або іншого виду
діяльності може бути підвищена, якщо буде
зроблено заплановане.
Наприклад: “Досягти підвищення навчальної
компетенції дітей індиго можна за умови знання
та врахування у навчально-виховному процесі їх
психологічних і фізіологічних особливостей”.
14. Прогностична гіпотеза робить припущення щодо
можливого позитивного розвитку досліджуваного
процесу або явища, а також щодо труднощів і ризиків,
які можуть виникнути на практиці під час реалізації
провідних ідей дослідження.
Наприклад: “Використання препарату “ПЖ-8”
сприяє збільшенню врожаю картоплі на 10-13%.
Проте безсистемне його застосування може
призвести до зменшення очікуваного врожаю на
18-22%”.
15. Завдання наукового дослідження –
визначення та послідовне досягнення
проміжних результатів, що дозволяють
досягти мети дослідження.
Кількість завдань дослідження має бути
мінімальною за ознакою їх необхідності й
достатності у рамках конкретного
дослідження (як правило, це 4-5 завдань).
16. 1. Одночасне вивчення кількох частин
предмета, дослідження яких у своїй
сукупності дозволяє пізнати предмет у
цілому, досягти мети дослідження.
Мета Завдання
виконано
17. 2. Поетапне вивчення предмета
дослідження, коли розв’язання кожного
наступного завдання неможливе без
успішного вирішення попереднього.
Мета Завдання
виконано
18. Методологія наукового дослідження –
учіння про методи пізнання та
перетворення наукової теорії і практики,
розповсюдження принципів
світоглядного характеру на духовну та
практичну діяльність людини.
19. Гносеологічний рівень –
опора на загальні закони розвитку суспільства, природи та людського
мислення, учіння про розвиток, основні філософські категорії
Світоглядний рівень –
врахування факторів формування та розвитку суспільства та
особистості, положень про значення системоформування в розвитку
суспільства, про активну творчу діяльність людини
Науково-змістовний рівень –
врахування закономірностей і принципів середовища соціальної
діяльності, точне використання категорій
Логіко-гносеологічний рівень –
формування наукового апарату, виявлення тенденцій і
залежностей, взаємозв’язку з іншими сферами дослідження
Науково-методичний рівень –
вибір методів дослідження, які відповідають
теоретичній концепції
20. Метод дослідження – певний
систематизований комплекс
прийомів, процедур, які
застосовуються дослідником для
досягнення поставленої мети.
21. Теоретичні
- аналіз та синтез;
- дедукція та
індукція;
- метод порівняння
та аналогій;
- систематизація та
класифікація;
- аксіоматичний та
гіпотетичний
метод;
- історичний метод
тощо.
Емпіричні
- спостереження;
- констатуючий та
формуючий
експерименти;
- тестування;
- метод експертних оцінок;
- узагальнення незалежних
характеристик;
- аналіз результатів
діяльності;
- вивчення та узагальнення
практичного досвіду
тощо.
Методи
обробки даних
- кількісні
(статистичні);
- якісні
(диференціація
за групами та
блоками).
22. Новизна дослідження може полягати
у тому, що на його основі можуть бути
встановлені нові закономірності
(наприклад, технічні, психологічні,
педагогічні, історичні, фізичні тощо) та
визначені шляхи їх застосування для
конкретних практичних потреб людини
або суспільства в цілому.
23. Адаптація в нових умовах розробленого,
створеного іншими дослідниками
Раціоналізація, удосконалення розробленого,
створеного іншими дослідниками
Конструювання, створення нового із
декількох раніше створених,
розроблених іншими ідей, методик тощо
Відкриття принципово нового,
ніколи раніше не існуючого
24. Практичне значення характеризує реальні зрушення, що
досягнуті чи можуть бути досягнутими через упровадження в
практику результатів проведеного дослідження.
Виділяють два можливих шляхи такого впровадження:
- безпосередній (отримані результати прямо адресуються
користувачам розробленого продукту);
- опосередкований (результати включаються в теорію і як
складова цієї теорії впливають на практику).
У визначенні практичного значення вказується, де і з якою
метою можна використовувати результати та висновки
дослідження, в якому вигляді вони подані (програми, моделі,
рекомендації…), який ефект очікується від їх упровадження.
25. Чи готові Ви до написанняЧи готові Ви до написання
науково-дослідницької роботи?науково-дослідницької роботи?
Чи готові Ви до написанняЧи готові Ви до написання
науково-дослідницької роботи?науково-дослідницької роботи?
Питання для самоконтролюПитання для самоконтролюПитання для самоконтролюПитання для самоконтролю
Не зовсімНе зовсімНе зовсімНе зовсім Так!Так!Так!Так!
