Для переходу на блог натисніть це посилання http://lyhtej.blogspot.com/

2. Зміст
Актуальність проблем.
Шляхи розвитку нетрадиційних і відновлюваних
джерел енергії в Україні.
Значення хімії у розв’язанні сировинної та
енергетичної проблем.
Вирішення проблем

3. Енергетична і сировинна кризи 1970-х — початку 1980-х рр.
 завдали відчутний удар системі існуючих
тоді міжнародних зв'язків і спричинили
важкі наслідки в багатьох країнах.
 Кризи дали імпульс розвитку
енергозберігаючих і матеріалозберігаючих
технологій, посиленню режиму економії
сировини, прискоренню структурної
перебудови економіки. Підвищена увага
стала приділятися використанню
альтернативних матеріалів і джерел
енергії. Під впливом кризи
інтенсифікувалися великомасштабні
геологорозвідувальні роботи.

4. ЕНЕРГІЯ СОНЦЯ
 Останнім часом інтерес до проблеми
використання сонячної енергії різко
зріс, і хоча це джерело також
відноситься до поновлюваних, увагу,
що приділяється йому в усьому світі,
змушує нас розглянути його
можливості окремо.
 Потенційні можливості енергетики,
заснованої на використанні
безпосередньо сонячного
випромінювання, надзвичайно
великі.
 Зауважимо, що використання всього
лише 0.0125% цієї кількості енергії
Сонця могло б забезпечити всі
сьогоднішні потреби світової
енергетики, а використання 0.5% -
повністю покрити потреби на
перспективу.

5. ЕНЕРГІЯ СВІТОВОГО ОКЕАНУ
 Відомо, що запаси енергії у Світовому
океані колосальні. Так, теплова
(внутрішня) енергія, що відповідає
перегріву поверхневих вод океану в
порівнянні з донними, скажімо, на 20
градусів, має величину порядку 10 Дж.
Кінетична енергія океанських течій
оцінюється величиною порядку 10 Дж.
Проте поки що люди вміють утилізувати
лише нікчемні частки цієї енергії, та й то
ціною великих і повільно окупаються
капіталовкладень, так що така енергетика
досі здавалася малоперспективною.
Найбільш очевидним способом
використання океанської енергії
представляється споруда приливних
електростанцій (ВЕЗ). З 1967 р. в гирлі
річки РАНС у Франції на припливах
висотою до 13 метрів працює ПЕС
потужністю 240 тис. кВт з річною віддачею
540 тис. кВтг.

6. ЕНЕРГІЯ РІК
 Багато тисячоліть, вірно, служить
людині енергія, укладена в поточній
воді. Запаси її на Землі колосальні.
Недарма деякі вчені вважають, що нашу
планету правильніше було б називати
не Земля, а Вода - адже близько трьох
чвертей поверхні планети покрито
водою. Величезним акумулятором
енергії служить Світовий океан, що
поглинає велику її частину, що
поступає від Сонця.
Тут плещуть хвилі, відбуваються
припливи і відливи, виникають могутні
океанські течії. Народжуються могутні
річки, що несуть величезні маси води в
моря і океани. Зрозуміло, що людство у
пошуках енергії не могло пройти мимо
таких гігантських її запасів. Раніше
всього люди навчилися
використовувати енергію річок.

7. Атомна енергія
 Відкриття випромінювання урану
згодом стало ключем до
енергетичних скарбницями природи.
 Головним, відразу ж зацікавило
дослідників, було питання: звідки
береться енергія променів, що
випускаються ураном, і чому уран
завжди трішки тепліше
навколишнього середовища? Під
сумнів ставився або закон
збереження енергії, або
затверджений століттями принцип
незмінності атомів? Величезна
наукова сміливість була потрібна від
вчених, які переступили кордону
звичного, відмовилися від усталених
уявлень.
 Такими сміливцями виявилися
молоді вчені Ернест Резерфорд і
Фредерік
Содді.

8. Значення хімії у розв’язанні сировинної та енергетичної
проблем.
 Отже, розвиток техніки
неможливий без винайдення
нових матеріалів, що мають
комплекс спеціальних
властивостей, особливо
високу механічну міцність і
значну стійкість до високих
температур при можливо
невеликій густині. Потреба в
таких матеріалах не
обмежується авіа - і
ракетобудуванням; усе ширше
їх застосовують у
найрізноманітніших галузях
народного господарства.

9. Отже, розв'язанню паливно-сировинної проблеми
сприятиме вжиття таких заходів:
• впровадження нових технологій виробництва — енерго- і
ресурсозберігаючих;
• використання нетрадиційних джерел сировини й енергії;
• раціональне розміщення виробництва та його структурна
перебудова;
• всебічне використання країнами досягнень науки і широке
поширення інновацій.

10. Дякую за увагу