O slideshow foi denunciado.
Utilizamos seu perfil e dados de atividades no LinkedIn para personalizar e exibir anúncios mais relevantes. Altere suas preferências de anúncios quando desejar.

Экономика предприятия Лекция 3

164 visualizações

Publicada em

Publicada em: Economia e finanças
  • Login to see the comments

  • Seja a primeira pessoa a gostar disto

Экономика предприятия Лекция 3

  1. 1. “Економіка підприємства”
  2. 2. Мета: Знайомство з новими поняттями. Вміти розраховувати показники ефективності використання оборотних коштів. Ознайомитись з графіками, приведеними в лекції. Ознайомитись з джерелами фінансування оборотних коштів. Питання, що розглядаються: • Поняття про оборотні кошти і оборотні фонди підприємств, їх склад і структура • Показники ефективності використання оборотних коштів • Нормування оборотних коштів • Основні напрямки прискорення оборотності • Джерела фінансування оборотних коштів
  3. 3. Оборотні фонди – частина засобів виробництва, переважно предмети праці, що беруть участь тільки в одному виробничому циклі, змінюють при цьому свою натуральну форму і повністю переносять свою вартість на продукцію, що випускається. Матеріальний склад оборотних фондів : • виробничі запаси • незавершене виробництво • витрати майбутніх періодів Обігові кошти – кошти підприємства, що функціонують у сфері обігу. До них відносяться: • готова продукція на складах підприємства • продукція, яка відвантажена, і знаходиться в дорозі • грошові кошти і кошти в незакінчених розра Ще один варіант класифікації оборотного капіталу такий: • товарні запаси • дебіторська заборгованість • цінні папери та інші короткострокові фінансові вкладення; • грошові кошти Дебіторська заборгованість – це те, що винні даному підприємству, кредиторська заборгованість – те, що винне підприємство. Дебіторська заборгованість може виникати при продажу товарів у кредит (товарні дебітори) чи при видачі грошових позик чи грошових кредитів (грошові дебітори).
  4. 4. Оборотні кошти підприємства знаходяться в безперервному русі. Три основних показники використання оборотних коштів: • Коефіцієнт оборотності (Коб): (де Ов – об’єм реалізованої продукції в оптових цінах підприємства; Фос – середній залишок оборотних коштів. Фос розраховується по формулі середньої хронологічної. Наприклад, середньорічний залишок оборотних коштів (Фоср) визначається як частка відділення на 12, суми, отриманої від додавання половини залишку на початок року, половини залишку на кінець року і залишків на перше число всіх інших місяців. • Тривалість одного обороту оборотних коштів (Д): (де Т – тривалість планового періоду. Якщо в якості Т прийнятий фінансовий рік, то Т =360 днів, а якщо фінансовий квартал, то Т=90 днів. Підставивши значення Коб в формулу (7.4) одержимо: • Коефіцієнт закріплення (завантаження) оборотних коштів (Кз): (це величина зворотна Коб) Кз показує величину оборотних коштів у гривнях, що приходяться на одну гривню продукції, що випускається.
  5. 5. Нормовані кошти – це ті, ріст яких необхідно обмежити (всі три групи оборотних фондів і перша група обігових коштів. Нормування – це процес встановлення економічно обґрунтованих, мінімально необхідних для нормального функціонування виробництва значень оборотних коштів. Нормування оборотних коштів полягає у розробці й встановленні: • норм запасу всіх оборотних коштів по окремих видах товарно - матеріальних цінностей, виражених у днях; • нормативів оборотних коштів у грошовому обчисленні для кожного елементу оборотних засобів і в цілому. • Норми оборотних коштів визначаються: • тривалістю виробничого циклу; • періодичністю запуску матеріалів у виробництво; • часом підготовки матеріалів для виробничого застосування; • віддаленістю постачальників від споживача; • частотою і комплектністю поставок, розміром поставок, якістю матеріалу й ін. ; • швидкістю перевезень і особливостями роботи транспорту; • формами розрахунків, а також швидкістю документообігу. Найважливішим елементом нормування є нормування виробничих запасів. Першим етапом при цьому є класифікація всіх споживаних матеріалів відповідно до класифікації, прийнятої в матеріально-технічному забезпеченні: по групах, видах, типах і типорозмірах матеріалів. На другому етапі визначається потреба в кожному матеріалі відповідно до виробничої програми і кошторису витрат на виробництво продукції. Потім знаходиться середньорічна витрата по кожному елементу.
  6. 6. При плануванні виробничих запасів розрізняють: поточний, страховий, технологічний (підготовчий) і сезонні запаси. Поточний запас – це запас сировини, матеріалів, комплектуючих, необхідних для нормального ходу виробництва в період між постачаннями. Максимальна величина поточного запасу: Зпм = tn ·d, Де Зпм - запас у момент одержання постачання; tn – період між постачаннями; d – середньодобова витрата відповідних матеріалів; Зміна поточного запасу : Середнє значення поточного запасу : Норматив оборотних коштів, вкладених у виробничі запаси : Норматив оборотних коштів, вкладених у незавершене виробництво : Визначення коефіцієнта готовності при рівномірному наростанні витрат: (графік) Норматив оборотних коштів у вигляді готової продукції на складах
  7. 7. Напрямками використанням оборотних коштів є: • скорочення матеріальних запасів на складах шляхом зниження наднормативних запасів матеріалів, палива, інструменту, за рахунок поліпшення постачання, за рахунок зниження норм витрат матеріалів на одиницю продукції; • зменшення тривалості циклу виробництва основної продукції за рахунок застосування нової техніки і технології, підвищення продуктивності праці, зниження норм витрат ресурсів, зменшення часу перебування в заділах деталей, складальних одиниць; • скорочення залишків нереалізованої продукції за рахунок прискорення реалізації, підвищення ефективності роботи служби маркетингу, удосконалення розрахунків, поліпшення комплектності постачань; • підвищення ритмічності виробництва за рахунок рівномірності випуску і відвантаження продукції, удосконалення планування і організації виробництва; • розвиток концентрації, спеціалізації і кооперування; • удосконалення асортименту продукції і підвищення якості виробів. Вплив використання оборотних коштів на рівень загальної рентабельності: де - доля прибутку (П) в 1 грн обсягу випуску продукції (Ов); FM – фондомісткість продукції; КЗ – коефіцієнт завантаження оборотних коштів.
  8. 8. Оборотні кошти, з погляду джерел фінансування, розділяються на власні і позикові. Крім того підприємства використовують залучені спеціальні кошти. До власних оборотних коштів відносяться: кошти, закріплені засновниками підприємства при його створенні для забезпечення мінімально необхідних для нормального виробництва запасів сировини, матеріалів, палива, інструментів, напівфабрикатів, незавершеного виробництва, готової продукції і витрат майбутніх періодів. Для державних підприємств джерелом формування оборотних коштів можуть бути кошти державного бюджету. Величина визначається відповідними нормативними розрахунками. Збільшення оборотних коштів досягається за рахунок прибутку, кредитів і прирівняних оборотних коштів. До залучених оборотних коштів традиційно відносять кредиторську заборгованість усіх видів, тобто заборгованість постачальникам за одержані, але не оплачені товари. В обороті підприємств можуть також знаходитись кошти цільового фінансування для їх використання по прямому призначенню.

×