O slideshow foi denunciado.
Utilizamos seu perfil e dados de atividades no LinkedIn para personalizar e exibir anúncios mais relevantes. Altere suas preferências de anúncios quando desejar.
ФІЗІОЛОГІЯФІЗІОЛОГІЯ
КРОВООБІГУКРОВООБІГУ
Схема серцево-судинної системиСхема серцево-судинної системи
судини голови
судини верхніх
кінцівок
судини нижніх
кінцівок
...
Структурно-функціональна схемаСтруктурно-функціональна схема
Система органів кровообігу
серце
судини
артерії вени капіляри...
Система органів кровообігуСистема органів кровообігу
Серце
Артерії
Капіляри
Вени
Положення серця і легеньПоложення серця і легень
діафрагма
серцева
сумка
аорта
сонна
артерія
щитовидна
залоза
щитовидний
х...
Розміри і фізіологічніРозміри і фізіологічні
властивості серцявластивості серця
 Серце людини має форму конуса, стиснутог...
Будова серцяБудова серця (вид спереду)(вид спереду)
епікард
міокард
правий
шлуночок
лівий
шлуночок
праве
передсердя
ліве
п...
Будова серцяБудова серця
аортаверхня
порожниста
вена
лівий
шлуночокправий
шлуночок
праве
передсердя
ліве
передсердя
легене...
Вена Вена
Артерія Артерія
Праве
передсердя
Ліве
передсердя
Лівий
шлуночок
Правий
шлуночок
ВЛАСТИВОСТІ СЕРЦЯВЛАСТИВОСТІ СЕРЦЯ
 Серцевий м’яз складається із поперечно – смугастоїСерцевий м’яз складається із попере...
СЕРЦЕВИЙ ЦИКЛСЕРЦЕВИЙ ЦИКЛ
У серцевому циклі виділяють три періоди:У серцевому циклі виділяють три періоди:
– Систола пере...
У підперіоді напруги шлуночків виділяють дві фази:У підперіоді напруги шлуночків виділяють дві фази:
- асинхронного скороч...
Серцевий циклСерцевий цикл
3) діастола серця
(триває 0,4 секунди)
2) систола шлуночків
(триває 0,3 секунди)
1) систола пер...
Схема серцевого циклу при частоті
серцебиття 75 поштовхів за хвилину
Систола (площа з крапками) і діастола (біла площа) пе...
ЗБУДЛИВІСТЬ СЕРЦЯЗБУДЛИВІСТЬ СЕРЦЯ
 Якщо серце подразнювати частими електричнимиЯкщо серце подразнювати частими електричн...
Електричний потенціал (а), механічна реакція серцевогоЕлектричний потенціал (а), механічна реакція серцевого
м’яза (б) і з...
ВЛАСТИВОСТІ СЕРЦЯВЛАСТИВОСТІ СЕРЦЯ
 АвтоматіяАвтоматія – це здатність збуджуватись і проявляти– це здатність збуджуватись...
ПРОВІДНПРОВІДН
АА
СИСТЕМАСИСТЕМА
СЕРЦЯСЕРЦЯ
Систолічний та хвилиннийСистолічний та хвилинний
об’єм серцяоб’єм серця
 При кожній систолі, шлуночки серця людини в стан...
Фактори, якіФактори, які
забезпечують рух кровізабезпечують рух крові
в судинах .в судинах .Наука, яка вивчає особливість ...
 В аорті тиск 120 – 150 мм рт.ст.В аорті тиск 120 – 150 мм рт.ст.
 В артеріях 80 – 100 мм рт.ст.В артеріях 80 – 100 мм р...
Швидкість руху кровіШвидкість руху крові
 Розрізняють лінійну і об’ємну швидкість рухуРозрізняють лінійну і об’ємну швидк...
ЛІНІЙНА ШВИДКІСТЬЛІНІЙНА ШВИДКІСТЬ
КРОВОТОКУКРОВОТОКУ
І – аорті; ІІ – артеріях; ІІІ – артеріолах; ІV –
капілярах; V – вена...
Об’ємна швидкістьОб’ємна швидкість
кровотокукровотоку
 Це об’єм крові, що протікає за певний проміжок часуЦе об’єм крові,...
Артеріальний тиск кровіАртеріальний тиск крові
 Це один із найважливіших показниківЦе один із найважливіших показників
ге...
 Під час систолиПід час систоли, тиск в артеріальних судинах, тиск в артеріальних судинах
максимальномаксимально підвищує...
Кров’яний тиск в різнихКров’яний тиск в різних
частинах судинної системичастинах судинної системи
Коливання тиску під
час ...
 У чоловіків систолічний і діастоличний тиск з вікомУ чоловіків систолічний і діастоличний тиск з віком
зростає рівномірн...
ПУЛЬСПУЛЬС
 У людини кількість серцевих скорочень за хвилинуУ людини кількість серцевих скорочень за хвилину
коливається ...
 ПульсПульс – це ритмічні коливання стінок судин,– це ритмічні коливання стінок судин,
викликані підвищенням тиску в них ...
 Підняття хвиліПідняття хвилі –– анакротаанакрота,,
зумовлена розширенням стінокзумовлена розширенням стінок
артерії під ...
Рух крові по капілярахРух крові по капілярах
 В капілярах кров віддає кисень, поживні речовини,В капілярах кров віддає ки...
РУХ КРОВІ ПО ВЕНАХРУХ КРОВІ ПО ВЕНАХ
 Вени, на відміну від артерій, мають тонкі стінки із слабоВени, на відміну від артер...
 Механізм функціонуванняМеханізм функціонування дихальногодихального
насосанасоса полягає в тому, що під час вдихуполягає...
 У переміщенні крові має значенняУ переміщенні крові має значення скорочення іскорочення і
розслаблення м’язів та м’язи к...
РУХ КРОВІ ПО ВЕНАХРУХ КРОВІ ПО ВЕНАХ
Робота венозних клапанів
ВЕНОЗНИЙ ПУЛЬС ІВЕНОЗНИЙ ПУЛЬС І
ТИСКТИСК
 У великих венах під час скорочень серця тискУ великих венах під час скорочень ...
КолаКола
кровообігукровообігукапілярна сітка
верхньої частини тіла
аорта
капілярна сітка
легень
капілярна
сітка печінки ка...
Велике коло кровообігуВелике коло кровообігу
Артеріальна
кров
АртеріяВен
а
Усі
органи
П.П.
П.Ш.
Л.П.
Л.Ш.
Мале коло кровообігуМале коло кровообігу
ВенаАртерія
ЛЕГЕНІ
В
Е
Н
О
З
Н
А
кров
А
Р
Т
Е
Р
І
А
Л
Ь
Н
А
кров
серцево судинна
Próximos SlideShares
Carregando em…5
×

серцево судинна

1.181 visualizações

Publicada em

ва

Publicada em: Esportes
  • Seja o primeiro a comentar

серцево судинна

  1. 1. ФІЗІОЛОГІЯФІЗІОЛОГІЯ КРОВООБІГУКРОВООБІГУ
  2. 2. Схема серцево-судинної системиСхема серцево-судинної системи судини голови судини верхніх кінцівок судини нижніх кінцівок серце судини черевної порожнини сонні артерії судини легень
  3. 3. Структурно-функціональна схемаСтруктурно-функціональна схема Система органів кровообігу серце судини артерії вени капіляри З Н А Ч Е Н Н Я Транспортна функція Терморегуляторна функція Захисна функція Гуморальна функція Транспорт крові з поживними речовинами Транспорт О2 до органів, СО2 – до легенів Транспорт продуктів розпаду до органів виділення Перерозподіл тепла в організмі Забезпечується функціями крові Транспорт гормонів та інших БАР
  4. 4. Система органів кровообігуСистема органів кровообігу Серце Артерії Капіляри Вени
  5. 5. Положення серця і легеньПоложення серця і легень діафрагма серцева сумка аорта сонна артерія щитовидна залоза щитовидний хрящ трахея підключична вена плевра верхня порожниста вена легені
  6. 6. Розміри і фізіологічніРозміри і фізіологічні властивості серцявластивості серця  Серце людини має форму конуса, стиснутого уСерце людини має форму конуса, стиснутого у передньо – задньому напрямі. Довжина його 14 – 16передньо – задньому напрямі. Довжина його 14 – 16 см, товщина 12 – 15 см.см, товщина 12 – 15 см.  Особливості роботи серця забезпечуютьсяОсобливості роботи серця забезпечуються специфікою його будови і фізіологічнимиспецифікою його будови і фізіологічними властивостями серцевого м’яза.властивостями серцевого м’яза.  Стінка серця складається з трьох шарів: внутрішньогоСтінка серця складається з трьох шарів: внутрішнього –– ендокардуендокарду (епітеліального і сполучно-тканинного);(епітеліального і сполучно-тканинного); середнього –середнього – міокардуміокарду (м’язового); зовнішнього –(м’язового); зовнішнього – епікардуепікарду, який біля основи серця переходить у, який біля основи серця переходить у серцеву сумку –серцеву сумку – перикардперикард..
  7. 7. Будова серцяБудова серця (вид спереду)(вид спереду) епікард міокард правий шлуночок лівий шлуночок праве передсердя ліве передсердя стулкові клапани отвір верхньої порожнистої вени аорта отвір легеневої вени міжшлуночкова перегородка міжпередсердна перегородка
  8. 8. Будова серцяБудова серця аортаверхня порожниста вена лівий шлуночокправий шлуночок праве передсердя ліве передсердя легенева артерія стулкові клапани півмісяцеві клапани
  9. 9. Вена Вена Артерія Артерія Праве передсердя Ліве передсердя Лівий шлуночок Правий шлуночок
  10. 10. ВЛАСТИВОСТІ СЕРЦЯВЛАСТИВОСТІ СЕРЦЯ  Серцевий м’яз складається із поперечно – смугастоїСерцевий м’яз складається із поперечно – смугастої м ’язової тканини, особливістю якої є те, що її волокнам ’язової тканини, особливістю якої є те, що її волокна зв’язані між собою цитоплазматичними сітками. Цезв’язані між собою цитоплазматичними сітками. Це зумовлює одну із властивостей м’яза –зумовлює одну із властивостей м’яза – скорочення таскорочення та збудження.збудження.  Чудова властивість серцевого м’яза – це нездатністьЧудова властивість серцевого м’яза – це нездатність його тривалий час перебувати у скороченому стані,його тривалий час перебувати у скороченому стані, чим і відрізняється від скелетних м’язів. Серцевийчим і відрізняється від скелетних м’язів. Серцевий м’яз скорочується повільно і працює в режимім’яз скорочується повільно і працює в режимі поодиноких скорочень, а не тетанічних. Скороченняпоодиноких скорочень, а не тетанічних. Скорочення серцевого м’яза відбувається в чіткій послідовності йсерцевого м’яза відбувається в чіткій послідовності й із закономірним ритмом. Скорочення серця –із закономірним ритмом. Скорочення серця – систоласистола.. Розслаблення серця –Розслаблення серця – діастоладіастола..
  11. 11. СЕРЦЕВИЙ ЦИКЛСЕРЦЕВИЙ ЦИКЛ У серцевому циклі виділяють три періоди:У серцевому циклі виділяють три періоди: – Систола передсердь;Систола передсердь; – Систола шлуночків;Систола шлуночків; – Загальна діастола.Загальна діастола. Серцевий цикл починається спочатку ізСерцевий цикл починається спочатку із систоли правогосистоли правого,, а через 0.01 секундиа через 0.01 секунди лівого передсердялівого передсердя.. Шлуночки в цей часШлуночки в цей час розслаблені, тому венозна кров з правого передсердярозслаблені, тому венозна кров з правого передсердя переходить в правий шлуночок, а артеріальна з лівогопереходить в правий шлуночок, а артеріальна з лівого передсердя в лівий шлуночок.передсердя в лівий шлуночок. Систола шлуночківСистола шлуночків починається з їх деполяризації.починається з їх деполяризації. В структурі скорочення шлуночків виділяють такі періоди:В структурі скорочення шлуночків виділяють такі періоди: – напруги шлуночківнапруги шлуночків – виштовхування крові із шлуночківвиштовхування крові із шлуночків
  12. 12. У підперіоді напруги шлуночків виділяють дві фази:У підперіоді напруги шлуночків виділяють дві фази: - асинхронного скорочення;асинхронного скорочення; - ізометричного скорочення.ізометричного скорочення. В першій фазі відбувається скорочення одних м’язовихВ першій фазі відбувається скорочення одних м’язових волокон і розслаблення інших. Тиск при цьомуволокон і розслаблення інших. Тиск при цьому залишається постійним.залишається постійним. У другій фазі напруги шлуночків ті м’язові волокна, які вжеУ другій фазі напруги шлуночків ті м’язові волокна, які вже скоротилися, розтягують ще не збуджені, що змінюєскоротилися, розтягують ще не збуджені, що змінює форму шлуночка. Тиск залишається сталим.форму шлуночка. Тиск залишається сталим. Початок підперіоду виштовхування супроводжуєтьсяПочаток підперіоду виштовхування супроводжується швидким підвищенням тиску в шлуночках (швидкешвидким підвищенням тиску в шлуночках (швидке виштовхування). В періоді повільного виштовхування -виштовхування). В періоді повільного виштовхування - тиск знижується, але залишається більше ніж в аорті, далітиск знижується, але залишається більше ніж в аорті, далі відбувається вирівнювання тиску у шлуночках і судинах.відбувається вирівнювання тиску у шлуночках і судинах. А потім настає період –А потім настає період – загальна діастолазагальна діастола, яка, яка супроводжується падінням тиску до нуля. Це призводитьсупроводжується падінням тиску до нуля. Це призводить до відкриття клапанів серця, і кров із передсердь зновудо відкриття клапанів серця, і кров із передсердь знову заповнює шлуночки.заповнює шлуночки.
  13. 13. Серцевий циклСерцевий цикл 3) діастола серця (триває 0,4 секунди) 2) систола шлуночків (триває 0,3 секунди) 1) систола передсердь (триває 0,1 секунди) шлуночки наповнюються кров'ю
  14. 14. Схема серцевого циклу при частоті серцебиття 75 поштовхів за хвилину Систола (площа з крапками) і діастола (біла площа) передсердь (А) та шлуночків (Б). 1 – асинхронна фаза скорочення; 2 – ізометричне скорочення; 3 – фаза виштовхування; 4 – протодіастолічний період; 5 – ізометричне розслаблення; 6 – фаза наповнення шлуночків.
  15. 15. ЗБУДЛИВІСТЬ СЕРЦЯЗБУДЛИВІСТЬ СЕРЦЯ  Якщо серце подразнювати частими електричнимиЯкщо серце подразнювати частими електричними імпульсами, то воно, на відміну від скелетних м’язів, неімпульсами, то воно, на відміну від скелетних м’язів, не приходить в стан тетанусу, а продовжуватиме даватиприходить в стан тетанусу, а продовжуватиме давати окремі більш-менш ритмічні скорочення. Це пояснюєтьсяокремі більш-менш ритмічні скорочення. Це пояснюється тривалоютривалою рефрактерною фазоюрефрактерною фазою..  Рефрактерна фаза – це період незбудливості, тобто станРефрактерна фаза – це період незбудливості, тобто стан живої тканини, коли вона тільки відповіла на подразненняживої тканини, коли вона тільки відповіла на подразнення і на деякий час втрачає здатність вдруге збуджуватисьі на деякий час втрачає здатність вдруге збуджуватись Триває весь період систоли шлуночка і початок діастоли.Триває весь період систоли шлуночка і початок діастоли. Її називаютьЇї називають абсолютна рефрактерна фаза.абсолютна рефрактерна фаза.  В початковому періоді розслаблення збудливістьВ початковому періоді розслаблення збудливість серцевого м ’яза відновлюється, але не досягає вихідноїсерцевого м ’яза відновлюється, але не досягає вихідної величини – цевеличини – це фаза відносної рефрактерностіфаза відносної рефрактерності. Через. Через деякий час вона стає вище початкової – фазадеякий час вона стає вище початкової – фаза супернормальної збудливостісупернормальної збудливості. У фазі відносної. У фазі відносної рефрактерності, серцевий м’яз скорочується на дужерефрактерності, серцевий м’яз скорочується на дуже сильні подразнення, а в супернормальній фазі навіть насильні подразнення, а в супернормальній фазі навіть на підпорогові.підпорогові.
  16. 16. Електричний потенціал (а), механічна реакція серцевогоЕлектричний потенціал (а), механічна реакція серцевого м’яза (б) і зміни її збудливості:м’яза (б) і зміни її збудливості: 1 – період абсолютної рефрактерності; 2 – період відносної1 – період абсолютної рефрактерності; 2 – період відносної рефрактерності; 3 – період супернормальної збудливості; 4 –рефрактерності; 3 – період супернормальної збудливості; 4 – період повного відновлення нормальної збудливостіперіод повного відновлення нормальної збудливості
  17. 17. ВЛАСТИВОСТІ СЕРЦЯВЛАСТИВОСТІ СЕРЦЯ  АвтоматіяАвтоматія – це здатність збуджуватись і проявляти– це здатність збуджуватись і проявляти діяльність незалежно від зовнішнього подразника і впливудіяльність незалежно від зовнішнього подразника і впливу нервової системи.нервової системи.  Провідність.Провідність. Провідна система серця складається ізПровідна система серця складається із видозмінених м’язових волокон з тонкими міофібрилами,видозмінених м’язових волокон з тонкими міофібрилами, багатими на цитоплазму. Розповсюдження збудження побагатими на цитоплазму. Розповсюдження збудження по міокарду здійснюється за допомогою м ’язових волокон -міокарду здійснюється за допомогою м ’язових волокон - Пуркін’є, що проводять імпульси з більшою швидкістю,Пуркін’є, що проводять імпульси з більшою швидкістю, ніж посмуговані м ’язові волокна серця.ніж посмуговані м ’язові волокна серця.  Швидкість поширення імпульсів у різних відділахШвидкість поширення імпульсів у різних відділах провідної системи серця – неоднакова. Особливістюпровідної системи серця – неоднакова. Особливістю провідної системи є те, що її клітини тісно контактуютьпровідної системи є те, що її клітини тісно контактують між волокнами і серцевими міоцитами, завдяки чомуміж волокнами і серцевими міоцитами, завдяки чому міокард функціонує, як єдине ціле. Наявність великоїміокард функціонує, як єдине ціле. Наявність великої кількості контактів підвищує надійність проведеннякількості контактів підвищує надійність проведення збудження в міокарді.збудження в міокарді.
  18. 18. ПРОВІДНПРОВІДН АА СИСТЕМАСИСТЕМА СЕРЦЯСЕРЦЯ
  19. 19. Систолічний та хвилиннийСистолічний та хвилинний об’єм серцяоб’єм серця  При кожній систолі, шлуночки серця людини в стані спокоюПри кожній систолі, шлуночки серця людини в стані спокою виштовхують в кровоносні судини 50 – 75 мл. крові.виштовхують в кровоносні судини 50 – 75 мл. крові.  Кількість крові, яка надходить у судини при кожномуКількість крові, яка надходить у судини при кожному скороченні називається –скороченні називається – систолічним об’ємом.систолічним об’ємом. ВінВін однаковий для правого і лівого шлуночків. При фізичнійоднаковий для правого і лівого шлуночків. При фізичній роботі СО збільшується, досягаючи у тренованих людей 200роботі СО збільшується, досягаючи у тренованих людей 200 мл і більше.мл і більше.  Хвилинний об’ємХвилинний об’єм дорівнює добутку систолічного об’єму надорівнює добутку систолічного об’єму на кількість скорочень серця за 1 хвилину. Це кількість крові, щокількість скорочень серця за 1 хвилину. Це кількість крові, що виштовхується серцем за 1 хвилину. В стані спокою вінвиштовхується серцем за 1 хвилину. В стані спокою він дорівнює 4.5-5 л. З початком фізичної роботи спостерігаєтьсядорівнює 4.5-5 л. З початком фізичної роботи спостерігається збільшення хвилинного об’єму до 8 – 10 л. Призбільшення хвилинного об’єму до 8 – 10 л. При навантаженнях максимальної і субмаксимальної міцності,навантаженнях максимальної і субмаксимальної міцності, хвилинний об’єм серця збільшується за рахунок прискоренняхвилинний об’єм серця збільшується за рахунок прискорення роботи серця. Це погіршує умови його роботи, бо при частихроботи серця. Це погіршує умови його роботи, бо при частих серцевих скороченнях дуже вкорочується діастола і серцесерцевих скороченнях дуже вкорочується діастола і серце мало відпочиває.мало відпочиває.
  20. 20. Фактори, якіФактори, які забезпечують рух кровізабезпечують рух крові в судинах .в судинах .Наука, яка вивчає особливість руху крові по судинамНаука, яка вивчає особливість руху крові по судинам називається –називається – гемодинаміка.гемодинаміка. Швидкість, з якою рухається рідина по трубках залежить відШвидкість, з якою рухається рідина по трубках залежить від двох основних факторів:двох основних факторів: – Від різниці тиску рідини на початку і в кінці трубки. (ТискВід різниці тиску рідини на початку і в кінці трубки. (Тиск – це величина, яка дорівнює відношенню сили, що діє– це величина, яка дорівнює відношенню сили, що діє перпендикулярно площі поверхні (р= Р/ S , де р – тиск; Р –перпендикулярно площі поверхні (р= Р/ S , де р – тиск; Р – сила; S – площа). Кров у судинах зазнає тиску, якийсила; S – площа). Кров у судинах зазнає тиску, який залежить від сили, з якою кров викидається призалежить від сили, з якою кров викидається при скороченні.скороченні. – Від опору при терті в кровоносних судинах. Різниця тискуВід опору при терті в кровоносних судинах. Різниця тиску сприяє руху рідини, і чим вона більша, тим інтенсивнішесприяє руху рідини, і чим вона більша, тим інтенсивніше рух.рух.
  21. 21.  В аорті тиск 120 – 150 мм рт.ст.В аорті тиск 120 – 150 мм рт.ст.  В артеріях 80 – 100 мм рт.ст.В артеріях 80 – 100 мм рт.ст.  В кінці великого кола кровообігу в полихВ кінці великого кола кровообігу в полих венах 2 – 5 мм рт.ст. Під час вдиху може бутивенах 2 – 5 мм рт.ст. Під час вдиху може бути навіть негативним – 2 - (-4).навіть негативним – 2 - (-4).  Ця різниця забезпечує швидкий рух крові поЦя різниця забезпечує швидкий рух крові по судинам. Опір, який зменшує швидкість рухусудинам. Опір, який зменшує швидкість руху крові залежить від таких факторів:крові залежить від таких факторів: - довжини судин і радіусу (чим більша довжина і- довжини судин і радіусу (чим більша довжина і менше радіус, тим більший опір);менше радіус, тим більший опір); - від в’язкості крові; вона в 5 разів більша від- від в’язкості крові; вона в 5 разів більша від в’язкості води;в’язкості води; - від тертя часток крові об стінки судин і між- від тертя часток крові об стінки судин і між собою.собою.
  22. 22. Швидкість руху кровіШвидкість руху крові  Розрізняють лінійну і об’ємну швидкість рухуРозрізняють лінійну і об’ємну швидкість руху крові.крові.  Лінійна швидкістьЛінійна швидкість залежить від швидкості узалежить від швидкості у даній частині серцево – судинної системи і відданій частині серцево – судинної системи і від сумарного діаметру судин. Чим більшийсумарного діаметру судин. Чим більший сумарний діаметр, тим повільніше рухаєтьсясумарний діаметр, тим повільніше рухається кров. Діаметр аорти у 500 разів менше закров. Діаметр аорти у 500 разів менше за загальний діаметр капілярів. Тому швидкістьзагальний діаметр капілярів. Тому швидкість руху крові в аорті під час систоли 500 – 600руху крові в аорті під час систоли 500 – 600 мм/с, а в капілярах 0.5 мм/с.мм/с, а в капілярах 0.5 мм/с.
  23. 23. ЛІНІЙНА ШВИДКІСТЬЛІНІЙНА ШВИДКІСТЬ КРОВОТОКУКРОВОТОКУ І – аорті; ІІ – артеріях; ІІІ – артеріолах; ІV – капілярах; V – венах.
  24. 24. Об’ємна швидкістьОб’ємна швидкість кровотокукровотоку  Це об’єм крові, що протікає за певний проміжок часуЦе об’єм крові, що протікає за певний проміжок часу через судину або групу паралельних судин.через судину або групу паралельних судин.  Через аорту, легеневі артерії, полі вени і капіляри заЧерез аорту, легеневі артерії, полі вени і капіляри за 1 хв. проходить однаковий об’єм крові. Тому до серця1 хв. проходить однаковий об’єм крові. Тому до серця завжди повертається така ж кількість крові, яка булазавжди повертається така ж кількість крові, яка була виштовхнута під час систоли.виштовхнута під час систоли.  Об’ємна швидкість окремого органу можеОб’ємна швидкість окремого органу може змінюватись і залежить від роботи органу і величинизмінюватись і залежить від роботи органу і величини його судинної сітки. В працюючому органі можейого судинної сітки. В працюючому органі може збільшуватися просвіт судин, а разом з тим і об’ємназбільшуватися просвіт судин, а разом з тим і об’ємна швидкість руху крові.швидкість руху крові.
  25. 25. Артеріальний тиск кровіАртеріальний тиск крові  Це один із найважливіших показниківЦе один із найважливіших показників гемодинаміки.гемодинаміки.  В нормальних умовах життєдіяльностіВ нормальних умовах життєдіяльності він обумовлений:він обумовлений: – силою серцевого виштовхуваннясилою серцевого виштовхування – об’ємом кровотокуоб’ємом кровотоку – еластичним опором судинних стінокеластичним опором судинних стінок
  26. 26.  Під час систолиПід час систоли, тиск в артеріальних судинах, тиск в артеріальних судинах максимальномаксимально підвищуєтьсяпідвищується, а, а під час діастоли - падаєпід час діастоли - падає..  Різниця між діастолічним і систолічним тиском 35 – 40 ммРізниця між діастолічним і систолічним тиском 35 – 40 мм рт.ст., називаєтьсярт.ст., називається пульсовим тискомпульсовим тиском..  В нормальних умовах у дорослої людини систолічнийВ нормальних умовах у дорослої людини систолічний тиск дорівнює 110 – 125 мм рт.ст. Протягом доби тисктиск дорівнює 110 – 125 мм рт.ст. Протягом доби тиск може коливатися: вдень систолічний тиск коливається відможе коливатися: вдень систолічний тиск коливається від 60 до 150 мм рт.ст., іноді бувають піки до 240 мм рт.ст., а60 до 150 мм рт.ст., іноді бувають піки до 240 мм рт.ст., а діастоличний від 30 – 100 мм рт.ст., іноді до 200 мм рт.ст.діастоличний від 30 – 100 мм рт.ст., іноді до 200 мм рт.ст. У хворих гіпертонією ці коливання складають від 95 – 310У хворих гіпертонією ці коливання складають від 95 – 310 мм рт.ст (систолічний) і від 55 – 210 мм рт.стмм рт.ст (систолічний) і від 55 – 210 мм рт.ст (діастоличний).(діастоличний).  Енергія безперервного руху крові по артеріямЕнергія безперервного руху крові по артеріям відбивається і на величині так званоговідбивається і на величині так званого середнього тискусереднього тиску (середня між максимальним і мінімальним тиском(середня між максимальним і мінімальним тиском величина).величина).  Артеріальний тиск у дрібних артеріях складає 70-90 ммАртеріальний тиск у дрібних артеріях складає 70-90 мм рт. ст., в артеріолах – 40-60 мм рт. ст., а в капілярах – 20-рт. ст., в артеріолах – 40-60 мм рт. ст., а в капілярах – 20- 40 мм рт. ст.40 мм рт. ст.
  27. 27. Кров’яний тиск в різнихКров’яний тиск в різних частинах судинної системичастинах судинної системи Коливання тиску під час систоли і діастоли заштриховані. 1 – в аорті; 2 – в крупних артеріях; 3 – в дрібних артеріях; 4 – в артеріолах; 5 – в капілярах; 6 – у венулах, 7 – у венах; 8 – у полих венах
  28. 28.  У чоловіків систолічний і діастоличний тиск з вікомУ чоловіків систолічний і діастоличний тиск з віком зростає рівномірно, а у жінок від 20 до 40 р. тискзростає рівномірно, а у жінок від 20 до 40 р. тиск збільшується мало, і він менший, ніж у чоловіків. Після 40збільшується мало, і він менший, ніж у чоловіків. Після 40 років показник тиску швидко зростає і стає вищим, ніж уроків показник тиску швидко зростає і стає вищим, ніж у чоловіків.чоловіків.  Фізична робота також впливає на артеріальний тиск. ПідФізична робота також впливає на артеріальний тиск. Під час м’язової роботи систолічний і середній тискчас м’язової роботи систолічний і середній тиск підвищується, що забезпечує нормальне кровопостачанняпідвищується, що забезпечує нормальне кровопостачання м’язів. На початку роботи тиск швидко піднімається,м’язів. На початку роботи тиск швидко піднімається, потім підтримується на більш низькому рівні йпотім підтримується на більш низькому рівні й повертається до рівня спокою через деякий час післяповертається до рівня спокою через деякий час після закінчення роботи. При великих фізичних навантаженняхзакінчення роботи. При великих фізичних навантаженнях у спортсменів тиск підвищується до 200 – 240 мм рт.ст., ау спортсменів тиск підвищується до 200 – 240 мм рт.ст., а при легкій фізичній роботі діастоличний тиск майже непри легкій фізичній роботі діастоличний тиск майже не змінюється, а при тривалій і важкій знижується, внаслідокзмінюється, а при тривалій і важкій знижується, внаслідок розширення судин скелетних м’язів.розширення судин скелетних м’язів.
  29. 29. ПУЛЬСПУЛЬС  У людини кількість серцевих скорочень за хвилинуУ людини кількість серцевих скорочень за хвилину коливається в значних межах і залежить від багатьохколивається в значних межах і залежить від багатьох факторів, одним із яких є м’язова роботафакторів, одним із яких є м’язова робота  Збільшення частоти серцевих скорочень називаєтьсяЗбільшення частоти серцевих скорочень називається тахікардієютахікардією, а зменшення -, а зменшення - брадикардієюбрадикардією..  Зменшення ЧСС може спостерігатися під час сну іЗменшення ЧСС може спостерігатися під час сну і кількість серцевих скорочень складає 40 – 60 разів закількість серцевих скорочень складає 40 – 60 разів за хвилину. При цьому тривалість одного серцевого циклухвилину. При цьому тривалість одного серцевого циклу дорівнює 1.5 сек.дорівнює 1.5 сек.  Із зміною ЧСС змінюється і ритм. Ритм визначаєтьсяІз зміною ЧСС змінюється і ритм. Ритм визначається співвідношенням тривалості фаз одного циклу.співвідношенням тривалості фаз одного циклу.
  30. 30.  ПульсПульс – це ритмічні коливання стінок судин,– це ритмічні коливання стінок судин, викликані підвищенням тиску в них в моментвикликані підвищенням тиску в них в момент систоли, що розповсюджується по артеріям.систоли, що розповсюджується по артеріям.  У розповсюдженні пульсової хвилі, великеУ розповсюдженні пульсової хвилі, велике значення має еластичність судин. Вона забезпечуєзначення має еластичність судин. Вона забезпечує розтягування аорти при підвищенні в ній тиску.розтягування аорти при підвищенні в ній тиску. Коливання стінок аорти, що виникло при цьому,Коливання стінок аорти, що виникло при цьому, розповсюджується по всім артеріям до капілярів,розповсюджується по всім артеріям до капілярів, де пульсова хвиля згасає.де пульсова хвиля згасає.  Розповсюдження пульсової хвилі не пов ’язане ізРозповсюдження пульсової хвилі не пов ’язане із швидкістю руху крові, бо швидкість руху крові вшвидкістю руху крові, бо швидкість руху крові в артеріях дорівнює лише 0.3 – 0.5 м за сек., аартеріях дорівнює лише 0.3 – 0.5 м за сек., а швидкість пульсової хвилі в цих же артеріяхшвидкість пульсової хвилі в цих же артеріях дорівнює 7 – 9 м/с.дорівнює 7 – 9 м/с.
  31. 31.  Підняття хвиліПідняття хвилі –– анакротаанакрота,, зумовлена розширенням стінокзумовлена розширенням стінок артерії під час систоли;артерії під час систоли;  СпадСпад –– катакротакатакрота, відповідає, відповідає закінченню систоли і зменшеннюзакінченню систоли і зменшенню тиску в судинах;тиску в судинах;  2 невеликий підйом2 невеликий підйом -- дикротадикрота,, зумовлена тим, що при зниженнізумовлена тим, що при зниженні тиску крові в серці в моменттиску крові в серці в момент діастоли, кров з аортидіастоли, кров з аорти направляється у серце інаправляється у серце і відштовхується від закритихвідштовхується від закритих клапанів. Тиск в аорті в цей часклапанів. Тиск в аорті в цей час підвищується і нова хвиляпідвищується і нова хвиля поширюється по всіх артеріяхпоширюється по всіх артеріях Крива пульсу: 1- анакрота 2- дикрота 3- катакрота Криву пульсу можна записати за допомогою приладуКриву пульсу можна записати за допомогою приладу сфігмографа. В ній розрізняють:сфігмографа. В ній розрізняють:
  32. 32. Рух крові по капілярахРух крові по капілярах  В капілярах кров віддає кисень, поживні речовини,В капілярах кров віддає кисень, поживні речовини, гормони – тканинам, а від них виносять воду та іншігормони – тканинам, а від них виносять воду та інші продукти обміну.продукти обміну.  Завдяки тому, що кров у капілярах знаходиться підЗавдяки тому, що кров у капілярах знаходиться під тиском, в артеріальній частині капіляра, вода і розчинені втиском, в артеріальній частині капіляра, вода і розчинені в ній речовини, фільтруються в міжклітинну рідину.ній речовини, фільтруються в міжклітинну рідину.  У кінці венозних капілярів, де тиск крові зменшується,У кінці венозних капілярів, де тиск крові зменшується, осмотичний тиск білків плазми всмоктує міжклітиннуосмотичний тиск білків плазми всмоктує міжклітинну рідину назад в капіляри.рідину назад в капіляри.  Таким чином, потік води і речовин, розчинених вТаким чином, потік води і речовин, розчинених в тканинній рідині, на початку капіляра йде назовні, а втканинній рідині, на початку капіляра йде назовні, а в кінці – всередину. Стінка капіляра – жива напівпроникнакінці – всередину. Стінка капіляра – жива напівпроникна мембрана. Рух часток через неї здійснюється завдякимембрана. Рух часток через неї здійснюється завдяки дифузії, фільтрації, осмосу.дифузії, фільтрації, осмосу.
  33. 33. РУХ КРОВІ ПО ВЕНАХРУХ КРОВІ ПО ВЕНАХ  Вени, на відміну від артерій, мають тонкі стінки із слабоВени, на відміну від артерій, мають тонкі стінки із слабо розвиненою м’язовою оболонкою та малою кількістюрозвиненою м’язовою оболонкою та малою кількістю еластичної тканини. Внаслідок цього, вони легкоеластичної тканини. Внаслідок цього, вони легко розтягуються та здавлюються. Завдяки розтягування, врозтягуються та здавлюються. Завдяки розтягування, в них може кров депонуватися, застоюватись.них може кров депонуватися, застоюватись.  По венах кров переміщується до серця завдяки трьомПо венах кров переміщується до серця завдяки трьом головним факторам:головним факторам: – роботі серця, яка підтримує позитивний тиск уроботі серця, яка підтримує позитивний тиск у венозній частині кровоносної системи на рівні 50 ммвенозній частині кровоносної системи на рівні 50 мм рт. ст.рт. ст. – негативного тиску у грудній порожнині (дихальнийнегативного тиску у грудній порожнині (дихальний насос)насос) – скороченню м’язів (м’язовий насос)скороченню м’язів (м’язовий насос)
  34. 34.  Механізм функціонуванняМеханізм функціонування дихальногодихального насосанасоса полягає в тому, що під час вдихуполягає в тому, що під час вдиху в грудній порожнині тиск падає на 5 – 8в грудній порожнині тиск падає на 5 – 8 мм рт.ст. нижче атмосферного, і томумм рт.ст. нижче атмосферного, і тому кров «присмоктується» у порожнистікров «присмоктується» у порожнисті вени.вени.  Крім того, під час видиху діафрагмаКрім того, під час видиху діафрагма опускається, що підвищує тиск уопускається, що підвищує тиск у черевній порожнині і підсилює відтікчеревній порожнині і підсилює відтік крові з черевних вен. Під час систоликрові з черевних вен. Під час систоли допоміжну силу створює також серце.допоміжну силу створює також серце.
  35. 35.  У переміщенні крові має значенняУ переміщенні крові має значення скорочення іскорочення і розслаблення м’язів та м’язи клапаніврозслаблення м’язів та м’язи клапанів..  Клапани є переважно у венах кінцівок. Вони розташованіКлапани є переважно у венах кінцівок. Вони розташовані так, що пропускають кров до серця і запобігають руху утак, що пропускають кров до серця і запобігають руху у зворотньому напрямку.зворотньому напрямку.  Під час м’язової роботи, полегшується рух крові по венах,Під час м’язової роботи, полегшується рух крові по венах, так як, скорочуючись, м’язи тиснуть на податливі стінкитак як, скорочуючись, м’язи тиснуть на податливі стінки вен і вижимають кров у напрямі до серця, авен і вижимають кров у напрямі до серця, а розслаблюючись, засмоктують її з більш дрібних вен.розслаблюючись, засмоктують її з більш дрібних вен.  Таким чином м’язова діяльність – постійна і дуже суттєваТаким чином м’язова діяльність – постійна і дуже суттєва допоміжна сила, яка полегшує рух крові по венах. Придопоміжна сила, яка полегшує рух крові по венах. При малорухливому сидячому способі життя, а також прималорухливому сидячому способі життя, а також при нерухомому положенні тіла під час роботи створюютьсянерухомому положенні тіла під час роботи створюються умови для відтоку венозної крові. І в цих випадках частоумови для відтоку венозної крові. І в цих випадках часто розвивається застій крові, що відображається нарозвивається застій крові, що відображається на загальному стані здоров’я.загальному стані здоров’я.
  36. 36. РУХ КРОВІ ПО ВЕНАХРУХ КРОВІ ПО ВЕНАХ Робота венозних клапанів
  37. 37. ВЕНОЗНИЙ ПУЛЬС ІВЕНОЗНИЙ ПУЛЬС І ТИСКТИСК  У великих венах під час скорочень серця тискУ великих венах під час скорочень серця тиск крові коливається. Це явище називаєтьсякрові коливається. Це явище називається венозним пульсомвенозним пульсом. Коливання обумовлене тим,. Коливання обумовлене тим, що при систолі передсердь кров з вен нещо при систолі передсердь кров з вен не потрапляє у серце, і тиск у них зростає.потрапляє у серце, і тиск у них зростає.  Під час діастоли передсердь, кров’яний тиск уПід час діастоли передсердь, кров’яний тиск у венах швидко знижується, що і є причиноювенах швидко знижується, що і є причиною венозних пульсових хвиль. Час кровообігу, тобтовенозних пульсових хвиль. Час кровообігу, тобто час, необхідний крові для її переміщення почас, необхідний крові для її переміщення по великому і малому колам, дорівнює у людини ввеликому і малому колам, дорівнює у людини в середньому 27 систолам серця, тобто 20 – 23 сек.середньому 27 систолам серця, тобто 20 – 23 сек.
  38. 38. КолаКола кровообігукровообігукапілярна сітка верхньої частини тіла аорта капілярна сітка легень капілярна сітка печінки капілярна сітка шлунка капілярна сітка нижньої частини тіла капіляри кишок праве передсердя ліве передсердя лівий шлуночок нижня порожниста вена правий шлуночок легенева артеріяверхня порожниста вена
  39. 39. Велике коло кровообігуВелике коло кровообігу Артеріальна кров АртеріяВен а Усі органи П.П. П.Ш. Л.П. Л.Ш.
  40. 40. Мале коло кровообігуМале коло кровообігу ВенаАртерія ЛЕГЕНІ В Е Н О З Н А кров А Р Т Е Р І А Л Ь Н А кров

×