2. ПЛАНПЛАН
1.1. ББіоелектричні явища в збудливих тканинах.іоелектричні явища в збудливих тканинах.
2.2. Форма прояву електричної активності клітини.Форма прояву електричної активності клітини.
Мембранний потенціал.Мембранний потенціал.
3.3. Закони подразнення.Закони подразнення.
4.4. Реобаза і хронаксія.Реобаза і хронаксія.
5.5. Зміни збудливості тканини при проходженні хвиліЗміни збудливості тканини при проходженні хвилі
збудження.збудження.
6.6. Парабіоз.Парабіоз.
7.7. Функціональна лабільність – самостійнеФункціональна лабільність – самостійне
опрацюванняопрацювання
3. Виникнення і поширення збудження пов'язане зі зміноюВиникнення і поширення збудження пов'язане зі зміною
електричного заряду живої тканини, з так званимиелектричного заряду живої тканини, з так званими
ббіоелектричними явищамиіоелектричними явищами
Нервові і м’язові волокна вкриті мембраною (оболонкою, яка виконує функції
перенесення поживних речовин, води й іонів).
6. Усередині клітини, в цитоплазмі, у 30-50 разів більшеУсередині клітини, в цитоплазмі, у 30-50 разів більше
іонів калію, у 8-10 разів менше іонів натрію і в 50 разівіонів калію, у 8-10 разів менше іонів натрію і в 50 разів
менше іонів хлору, ніж на поверхні клітини.менше іонів хлору, ніж на поверхні клітини.
співвідношення
концентрації іонів у
внутрішньоклітинній та
позаклітинній рідині
Проникність мембрани для різних речовин неоднакова.Проникність мембрани для різних речовин неоднакова.
Мембрана володіє вибірковою проникністю для різнихМембрана володіє вибірковою проникністю для різних
іонів.іонів.
Іони калію легко проходять через мембрану, а для іонівІони калію легко проходять через мембрану, а для іонів
натрію в умовах спокою вона майже непроникна.натрію в умовах спокою вона майже непроникна.
7. Коли два іонних розчини розділені мембраною,Коли два іонних розчини розділені мембраною,
що проникна лише для іонів одного заряду, то пощо проникна лише для іонів одного заряду, то по
одну сторону мембрани скупчується шародну сторону мембрани скупчується шар
позитивно заряджених іонів, а по іншу -позитивно заряджених іонів, а по іншу -
негативно заряджених.негативно заряджених.
Таким чином, між зовнішньою поверхнею клітини і їїТаким чином, між зовнішньою поверхнею клітини і її
цитоплазмою у стані спокою створюється різницяцитоплазмою у стані спокою створюється різниця
потенціалів, що називається –потенціалів, що називається – мембранниммембранним
потенціаломпотенціалом, а в умовах спокою - потенціалом, а в умовах спокою - потенціалом
спокою.спокою.
У підтримціУ підтримці потенціалу спокоюпотенціалу спокою головну рольголовну роль
відіграють іони калію.відіграють іони калію.
Потенціал спокою
(іонні канали закриті)
9. Перенесення речовин черезПеренесення речовин через
мембранимембрани
пасивне, без витрати енергії (запасивне, без витрати енергії (за
градієнтом концентрації)градієнтом концентрації)
активне, з витратою енергії, заактивне, з витратою енергії, за
допомогою іонних насосів, важливоюдопомогою іонних насосів, важливою
складовою яких є ферменти клітиннихскладовою яких є ферменти клітинних
мембран – іонофори.мембран – іонофори.
10. Іони К+ в умовах фізіологічного спокоюІони К+ в умовах фізіологічного спокою
переходять з цитоплазми на поверхнюпереходять з цитоплазми на поверхню
мембрани за градієнтом концентрації.мембрани за градієнтом концентрації.
Концентрація іонів К+ в середині клітиниКонцентрація іонів К+ в середині клітини
складає 140 ммольскладає 140 ммоль//л, проти 5 ммольл, проти 5 ммоль//л нал на
його поверхні.його поверхні.
В умовах фізіологічного спокою іоннийВ умовах фізіологічного спокою іонний
насос відкачує з клітини іонинасос відкачує з клітини іони NNаа++,,
одночасно вони дифундують і в серединуодночасно вони дифундують і в середину
клітини. Переносники іонівклітини. Переносники іонів NNаа++
активуються енергією АТФактивуються енергією АТФ..
11. Для клітин, які
проникні тільки
для іонів калію
Для клітин, які
проникні тільки
для іонів натрію
Градієнт
концентрації
Електричні
потенціали
12. Форми прояву електричноїФорми прояву електричної
активностіактивності
При подразненні клітини на поверхніПри подразненні клітини на поверхні
мембрани виникають складні фізико-хімічнімембрани виникають складні фізико-хімічні
зміни: перебудови мікроструктур, зміни обмінузміни: перебудови мікроструктур, зміни обміну
речовин, які приводять до збільшенняречовин, які приводять до збільшення
проникності для іонівпроникності для іонів NNаа++, тобто виникає, тобто виникає
реакція, яка називаєтьсяреакція, яка називається потенціалом дії.потенціалом дії.
13. Спочатку виникаєСпочатку виникає локальний потенціал діїлокальний потенціал дії --
мембрана в місці подразнення деполяризується, ці змінимембрана в місці подразнення деполяризується, ці зміни
обумовлені переміщенням іонів через канали мембрани.обумовлені переміщенням іонів через канали мембрани.
Як тільки локальний потенціал дії досягає певногоЯк тільки локальний потенціал дії досягає певного
критичного рівня деполяризації виникаєкритичного рівня деполяризації виникає власневласне
потенціал діїпотенціал дії.. У виникненні потенціалу дії вирішальнаУ виникненні потенціалу дії вирішальна
роль належить іонамроль належить іонам NNаа+.+.
Іонні канали відкриті.
Всередину надходять
амінокислоти, електроліти
та ін.
Потенціал дії
14. Потенціал дії має таку структуру: короткочаснийПотенціал дії має таку структуру: короткочасний
пік і слідовий позитивний і негативнийпік і слідовий позитивний і негативний
потенціал.потенціал.
Зміна мембранного
потенціалу
Зміна проникності
мембрани для іонів
натрію і калію
Зображення потоку
іонів
15. Перехід іонівПерехід іонів Na+Na+ всередину клітини завсередину клітини за
градієнтом концентрації приводить спочатку доградієнтом концентрації приводить спочатку до
зникнення потенціалу спокою, а потім до інверсіїзникнення потенціалу спокою, а потім до інверсії
– перезарядки мембрани.– перезарядки мембрани.
16. Потік іонів К+ із клітин назовні не може суттєвоПотік іонів К+ із клітин назовні не може суттєво
змінити швидкий процес деполяризації, оскількизмінити швидкий процес деполяризації, оскільки
іониіони Na+Na+ в стані збудження переходять вв стані збудження переходять в
середину клітини у 20 разів швидше, ніж в станісередину клітини у 20 разів швидше, ніж в стані
спокою, а виділення іонів К+ збільшуєтьсяспокою, а виділення іонів К+ збільшується
приблизно у 9 раз.приблизно у 9 раз.
17. Коли мембранний потенціал досягаєКоли мембранний потенціал досягає
величини +40величини +40 мв, настаємв, настає інактиваціяінактивація
натрієвої проникності, тобто поверненнянатрієвої проникності, тобто повернення
її до величини спокою.її до величини спокою.
18. Послідовність явищ у виникненніПослідовність явищ у виникненні
потенціалу діїпотенціалу дії
аа – стан спокою;– стан спокою;
б -деполяризація;б -деполяризація;
в – поширенняв – поширення
потенціалу дії;потенціалу дії;
г – реполяризація;г – реполяризація;
д – дія натрій-д – дія натрій-
калієвого насосакалієвого насоса
19. Закони :Закони :
-Чим більша збудливість тканини, тимЧим більша збудливість тканини, тим
менший поріг подразнення.менший поріг подразнення.
-Чим менша збудливість, тим більший порігЧим менша збудливість, тим більший поріг
подразнення.подразнення.
-Чим більше подразнення, тим більшеЧим більше подразнення, тим більше
збудження і відповідна реакція збудженоїзбудження і відповідна реакція збудженої
тканини.тканини.
20. Закони градієнта подразнення:Закони градієнта подразнення:
- Збудження виникає тільки тоді, коли силаЗбудження виникає тільки тоді, коли сила
подразника швидко зростає або спадаєподразника швидко зростає або спадає;; при дужепри дуже
повільному зростанні сил подразника, подразненняповільному зростанні сил подразника, подразнення
немає, виникає адаптація.немає, виникає адаптація.
- Чим більше зростає сила подразнення, тимЧим більше зростає сила подразнення, тим
більша реакція тканини.більша реакція тканини.
- Чим менше градієнт подразнення, тим збудженняЧим менше градієнт подразнення, тим збудження
зростає повільніше – поріг збудженнязростає повільніше – поріг збудження
підвищується: жива тканина як би протидієпідвищується: жива тканина як би протидіє
зовнішньому подразненню.зовнішньому подразненню.
21. Закони проведенняЗакони проведення
Збудження, що протікає по нервовому чи м’язовомуЗбудження, що протікає по нервовому чи м’язовому
волокні, не переходить на сусідні волокна – це «законволокні, не переходить на сусідні волокна – це «закон
ізольованого проведення».ізольованого проведення».
Збудження, викликане зовнішнім подразненням вЗбудження, викликане зовнішнім подразненням в
будь-якому місці нервового чи м’язового волокна,будь-якому місці нервового чи м’язового волокна,
поширюється від цього місця в обидві сторони. Цепоширюється від цього місця в обидві сторони. Це
явище отримало назву «закону двобічногоявище отримало назву «закону двобічного
розповсюдження збудження».розповсюдження збудження».
Незалежність величини імпульсу, який проходить поНезалежність величини імпульсу, який проходить по
волокну, від сили подразнення і підтримання сталостіволокну, від сили подразнення і підтримання сталості
цієї величини по мірі проходження по волокнуцієї величини по мірі проходження по волокну
отримали назвуотримали назву закону «все або нічого».закону «все або нічого».
22. РЕОБАЗАРЕОБАЗА
Мінімальна сила подразника, приМінімальна сила подразника, при
якій виникає збудження отрималаякій виникає збудження отримала
назву – реобази.назву – реобази.
Це найменша сила, чи найменшаЦе найменша сила, чи найменша
напруга, струму, яка необхіднанапруга, струму, яка необхідна
щоб при необмеженому часіщоб при необмеженому часі
впливу викликати реакцію тканин.впливу викликати реакцію тканин.
За величиною реобази можнаЗа величиною реобази можна
говорити про збудливість різнихговорити про збудливість різних
тканин організму. Чим меншетканин організму. Чим менше
реобаза, тим більшереобаза, тим більше збудливазбудлива
тканина.тканина.
23. ХРОНАКСІЯХРОНАКСІЯ
Час, необхідний для того, щоб викликати ефектЧас, необхідний для того, щоб викликати ефект
збудження, отримав назву –збудження, отримав назву – корисного часукорисного часу..
Мінімальний час, протягом якого струм силою в двіМінімальний час, протягом якого струм силою в дві
реобази викликає збудження, був названий Лапікомреобази викликає збудження, був названий Лапіком
хронаксією.хронаксією.
За величиною хронаксії говорять про швидкістьЗа величиною хронаксії говорять про швидкість
виникнення збудження в тканині.виникнення збудження в тканині.
Чим менше хронаксія, тим швидше протікаютьЧим менше хронаксія, тим швидше протікають
підпорогові зміни в тканині, тим швидше виникаєпідпорогові зміни в тканині, тим швидше виникає
хвиля збудження.хвиля збудження.
24. Зміна збудливості тканин приЗміна збудливості тканин при
збудженнізбудженні
Фази:Фази:
АбсолютноїАбсолютної
рефрактерностірефрактерності
ВідносноїВідносної
рефрактерностірефрактерності
Супернормальна, абоСупернормальна, або
екзальтаційнаекзальтаційна
СубнормальнаСубнормальна
25. ПАРАБІОЗПАРАБІОЗ
Стан живої тканини, що характеризується втратоюСтан живої тканини, що характеризується втратою
здатності до проведення збудження, спричиненийздатності до проведення збудження, спричинений
дією подразника.дією подразника.
Фази:Фази:
ПровізорнаПровізорна, або зрівняльна, слабкі і сильні, або зрівняльна, слабкі і сильні
подразнення якоїсь ділянки нерва викликаютьподразнення якоїсь ділянки нерва викликають
однакові м'язові скорочення.однакові м'язові скорочення.
ПарадоксальнаПарадоксальна – коли слабкі подразнення– коли слабкі подразнення
викликають сильнішу реакцію ніж сильні.викликають сильнішу реакцію ніж сильні.
ГальмівнаГальмівна – на слабкі і сильні подразнення тканина– на слабкі і сильні подразнення тканина
не реагує. Якщо на тканину в стані парабіозуне реагує. Якщо на тканину в стані парабіозу
продовжити діяти подразником, вона відмирає.продовжити діяти подразником, вона відмирає.
Editor's Notes
.
Внаслідок цього проникнення іонів натрію в середину волокна припиняється. До цього часу проникність мембрани для калію стає настільки підвищеною, що іони калію починають в помітній кількості покидати волокно, в наслідок цього позитивний заряд на внутрішній поверхні мембрани починає знижуватися. Крім того включається в роботу так званий натрієвий насос, який активно виганяє іони натрію з волокна. Вихід іонів калію й натрію і відображається у вигляді низхідного коліна потенціалу дії.
З моменту виникнення збудження волокно на якийсь час втрачає здатність відповідати новим збудженням на повторне подразнення. Ця фаза зміни збудливих властивостей одержала назву абсолютної рефрактерної фази. У руховому волокні ссавців ця фаза триває 0,5 мсек. Абсолютна рефрактерність змінюється відносною рефрактерною фазою, протягом якої збудливість поступово відновлюється. Подразнення, що подіяло на волокно в цю фазу, уже здатне викликати збудження. Однак через знижену збудливість для цього потрібна більша сила, ніж в умовах спокою. Потенціал дії, який при цьому виникає, має малу величину. Чим пізніше посилається друге подразнення, тим меншою стає його порогова сила тим більше наближається величина потенціалу дії, що виникає, до початкової. В руховому волокні відносна рефрактерна фаза завершується через 3 мсек. від початку збудження.
Після цього збудливість волокна стає більш високою у порівнянні з вихідним рівнем – виникає – супернормальна, або екзальтаційна, фаза. Ця фаза в руховому волокні завершується через 15 мсек. після початку збудження. Підвищена збудливість змінюється зниженою збудливістю, або субнормальною фазою, яка в руховому волокні завершується приблизно через 50 мсек.