Технологія групової творчої справи в навчанні історії в школі

1. Технологія групової творчої справи в навчанні історії в школі
План
1. Навчання історії в школі як творча справа
2. Специфіка технології групової творчої справи
3. Мета групової творчої справи у вивченні історії
4. Етапи технології групової творчої справи
1. Навчання історії в школі як творча справа
На сьогоднішній день все більше вчителів починають усвідомлювати
необхідність докорінної перебудови всієї системи викладання історії в
школі, яка перетворюється на творчість, співробітництво з учнями,
реалізацію їхнього особистісного потенціалу. Все більшого поширення
набувають такі форми і методи викладання, які збуджують творчість учнів,
створюють атмосферу розкутості, емоційного піднесення, залучають
інтереси і захоплення учнів до навчального процесу. У практиці навчання
почали з`являтися театралізовані вистави, рольові ігри, різноманітні
турніри, змагання, багатопланові дискусії. Через свою незвичність вони
отримали назву нестандартні або нетрадиційні уроки.
Підготовка нетрадиційних уроків вимагає серйозних коректив у підготовці
вчителя до уроків, в оволодінні інноваційними технологіями викладання.
Під технологією навчання в дидактиці розуміється система дій учасників
навчального процесу, спрямованих на досягнення чітко визначеної мети
шляхом послідовного та неухильного виконання навчальних дій в умовах
оперативного зворотного зв`язку.
В основі технології групової творчої справи у навчанні історії в школі
лежить популярна ідея ленінградського педагога І.Іванова про визначальну
роль колективної творчої справи. Зазначений підхід був розроблений у
дидактиці і отримав назву технологія групової творчої справи у навчанні
історії.
2. Специфіка технології групової творчої справи
Специфіка застосування зазначеної технології полягає у тому, що вона
використовується не на загально дидактичному рівні або на рівні методики
окремого навчального предмету, а як технологія окремого виду діяльності,
а саме – творчої діяльності учнів. Тому домінуючою метою у ній є
розвиток або вивільнення творчих здібностей учнів.
Робота за технологією групової творчої справи потребує великих затрат
часу і неабияких організаторських здібностей вчителя, тому її
використовують кілька разів на чверть або півріччя паралельно з іншими
технологіями, спрямованими на засвоєння учнями знань, формування
умінь і навичок учнів.

2. Технологія групової справи, на відміну від інших технологій (у яких
діяльність учнів ґрунтується на мотивах, пов`язаних зі змістом і процесом
навчання та соціальними мотивами обов`язку), базується більше на
особистісних мотивах – прагненні до самоствердження та самовизначення.
Через це в технології групової творчої справи відкидається примус та
відкрите нав`язування вчителем своєї думки. За учнями завжди
зберігається право вибору виду діяльності при її підготовці.
Робота за технологією групової творчої справи починається з діагностики
потенційних можливостей учнів класу, тобто виявлення дітей здатних до
відповідної творчої роботи і схильних до цього, визначення кола інтересів
учнів, наявності згуртованих учнівських груп. На основі результатів
діагностики, вчитель визначає такі види групової творчої справи, які під
силу виконати учням даного класу.
З цією метою починається копітка робота вчителя для непрямого введення
учнів у технологію групової творчої справи, спрямована на пробудження в
них інтересу до такої діяльності. Найкращий спосіб дати уявлення про
групову творчу справу – запросити учнів на урок, підготовлений за цією
технологією, а потім у загальних рисах розповісти про основні етапи
уроку.
Наступний крок – дати учням можливість поміркувати над тим, як групову
творчу справу вони бажали б здійснити, запропонувати перелік тем, які
мають вивчатися найближчим часом. Практика свідчить, що доцільніше
уводити учнів у технологію групової творчої справи наприкінці чверті, з
тим, щоб за канікули вони змогли самовизначитись. Як засвідчує практика
учні не в змозі запропонувати по справжньому дієву форму роботи. Тому
вислухавши пропозиції учнів вчитель повинен їх творчо синтезувати і
запропонувати власну форму проведення, враховуючи безумовно все цінне
з учнівських пропозицій. Остаточне рішення про конкретну групову
творчу справу відразу не приймається. Учням треба дати можливість
подумати над новим варіантом. На наступному уроці вчитель і учні
приходять до остаточного варіанту.
Як приклад можна привести групову творчу справу – кінофестиваль на
тему “Роки застою” (1964-1985) при вивченні теми “СРСР. Відновлені та
незалежні держави” (11 клас).
Аргументація вибору:
- можливість виявити у школярів не тільки навчальні творчі здібності, а й
літературні, музичні, образотворчі та інші;
- наявність в класі учнів, які схильні і бажають виконувати творчі
завдання;
- наявність літератури, наочного матеріалу і технічних засобів для
підготовки і проведення групової творчої справи.

3. Суть групової творчої справи:
Учні класу створюють три творчі об`єднання “кінематографістів”.
Користуючись визначеним вчителем мінімум джерел і додаткової
літератури, вони складають сценарії документальних фільмів про епоху
застою. Вчитель перевіряє готові сценарії і вносить до них відповідні
правки. Після цього учні “беруться за створення фільму”. Під “фільмом”
мається на увазі ілюстративний матеріал, що змінюється на класній дошці
у відповідній послідовності. Він супроводжується дикторським текстом та
музичним оформленням. Ці “фільми” дивиться і аналізує журі (група учнів
і вчитель). Після обговорення “фільмів” члени журі висловлюють свої
думки, виставляють оцінки.
3. Мета групової творчої справи у вивченні історії
Розвивальна:
- виявити літературні, музичні, художні здібності учнів;
- розвивати уміння учнів працювати з усіма доступними джерелами знань,
самостійно відшукувати історичну інформацію за темою, порівнювати,
аналізувати і критично оцінювати історичні факти і діяльність історичних
осіб, спираючись на отримані знання, на основі альтернативних поглядів
на проблеми;
- аргументовано, на основі історичних фактів, обстоювати власні погляди
на проблеми, бути толерантними до протилежних думок, визначати
помилки та прояви упередженості в міркуваннях, критично ставитися до
тенденційної інформації;
- підсилювати наукову інформацію музичними та художніми засобами
Навчальна:
- розкрити характерні риси розвитку того чи іншого суспільства,
особливості розвитку країн у різні періоди.
Технологія творчої справи спрямована на розвиток творчих здібностей
учнів та можливості, які дає для цього обрана форма організації. Тому
акцент мети може бути зроблений на розв`язанні різних видів творчих
завдань і відповідно на розвиток різних видів творчих здібностей.
4. Етапи технології групової творчої справи
Організація і проведення уроків з використанням технології групової
творчої справи має ряд етапів.
Перший етап – пошуковий. Він триває щонайменше 3-4 дні, коли вчитель
у загальних рисах знайомить учнів з темою, над якою вони повинні
працювати при підготовці групової творчої справи, а також звертає увагу
на її основні моменти.

4. Наступним етапом є спільний перегляд наявної в школі літератури,
ілюстративного матеріалу і технічних засобів. Разом з учнями вчитель
визначає групи пошуку необхідної літератури і забезпечення групової
творчої справи. Він також постійно контролює діяльність кожної групи.
Далі йде етап – навчальний. На цьому етапі учні визначаються з тим, хто
до якого творчого об`єднання входить, хто його очолить. Кого учні
делегують у склад журі.
На цьому ж етапі кожна група отримує пізнавальне завдання:
1. На основі аналізу визначених джерел написати сценарій на 8-10 хвилин
“фільму”, де відобразити такі основні моменти: Усунення від влади
М.С.Хрущова. “Косигінська” реформа і її результати. Падіння темпів
економічного розвитку. Суспільно-політичне життя. Дисидентський рух.
Зовнішня політика.
2. Звернути увагу на роль, які відгрівала особа Л.Брежнева у процесах, які
відбувалися в країні. Поміркувати над проблемою відповідальності особи
за справи, які вона чинить.
Третій етап – планування і виконання завдання. Учні розподіляють між
собою ролі в межах групи. Після визначення жанру фільму та його фабули
кожен пише окрему частину сценарію відповідно до завдання. Потім учні
збираються разом , читають частини, які відразу ж коригують. Остаточним
доведенням сценарію займаються 1-2 учні. Тим часом “технік” – учень,
який відповідає за технічне забезпечення, із діафільмів робить слайди,
готує колажі для проекції на екран. “Звуковий оператор” шукає потрібні
музичні твори. Коли сценарій готовий за роботу беруться диктори й
актори, які репетирують ролі. “Звуковий оператор” працює над тим, щоб
окремі музичні фрагменти поєднати у цілісну фонограму фільму, записати
звукові цитати.
Для того, щоб фестиваль зацікавив усіх учнів вчителю слід подбати про те,
щоб фільми були різні за жанром.
Четвертий етап – проведення фестивалю. Фестиваль повинні вести
спеціально підготовлені ведучі. Сценарій його нескладний. Ведучі уводять
учасників у суть теми і пізнавального завдання, дають слово
представникам творчих об`єднань, які пояснюють свій вибір жанру,
матеріалів і демонструють зроблене. Поки до презентації готується
наступне творче об`єднання, попереднє відповідає на запитання до фільму.
П`ятий етап – аналітичний. Це самоаналіз діяльності творчих об`єднань та
колективна оцінка. Його доцільно проводити на початку наступного уроку,
тому що одразу учні ще перебувають емоційно насиченого заходу і не
здатні повною мірою проаналізувати свою роботу.
Наведена технологія групової творчої справи є прикладом гнучкої
технології. Це означає, що вона може бути відтворена вчителем в основних

5. рисах, але має бути пристосована до конкретного учнівського колективу,
особистісних якостей і уподобань вчителя.
Література:
1. Баханов К.О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії
в школі. – Запоріжжя, 2000.
2. Баханов К.О. В пошуках інноваційних технологій викладання історії //
Історія в школах України. – 1996. - №1. – С.20-25.
3. Баханов К.О. Інтерактивне навчання // Історія в школах України. – 1998.
– №2. – С.31-25.
4. Баханов К.О. Технологія повного засвоєння навчального матеріалу //
сторія в школах України. – 2001. - №2. – С.20-26
5. Падалка О.С. та ін. Педагогічні технології. – К., 1995.
6. Лазукова Н.Н. Использование технологического подхода в обучении
истории // Преподавание истории и обществоведения в школе. – 2001. -№1.
С.59-68.
7. Щуркова Н.Е. Педагогическая технология. – М., 1992.

6. рисах, але має бути пристосована до конкретного учнівського колективу,
особистісних якостей і уподобань вчителя.
Література:
1. Баханов К.О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії
в школі. – Запоріжжя, 2000.
2. Баханов К.О. В пошуках інноваційних технологій викладання історії //
Історія в школах України. – 1996. - №1. – С.20-25.
3. Баханов К.О. Інтерактивне навчання // Історія в школах України. – 1998.
– №2. – С.31-25.
4. Баханов К.О. Технологія повного засвоєння навчального матеріалу //
сторія в школах України. – 2001. - №2. – С.20-26
5. Падалка О.С. та ін. Педагогічні технології. – К., 1995.
6. Лазукова Н.Н. Использование технологического подхода в обучении
истории // Преподавание истории и обществоведения в школе. – 2001. -№1.
С.59-68.
7. Щуркова Н.Е. Педагогическая технология. – М., 1992.