О.Ф.Трухан. Використання ІКТ на уроках історії

1. Використання ІКТ
на уроках історії
Трухан О.Ф.,
доцент кафедри
методики суспільно-гуманітарної освіти
та виховання
ІППО Київського університету
імені Бориса Грінченка,
кандидат педагогічних наук

2. Зміст
• Сутність інформаційно-комунікаційних
технологій.
• Роль використання ІКТ у навчально-
виховному процесі.
• Дидактичні особливості організації уроку
історії з використанням інформаційно-
комунікаційних технологій.

3. Зміст
• Можливості використання мультимедійних
презентацій на уроках історії.
• Методичні принципи створення комп'ютерних
тестів з історії.
• Програмово-педагогічні засоби з історії та їх
використання на уроці.
• Місце Інтернет-ресурсів у методичній системі
роботи вчителя історії.
• Персональний веб-сайт як методичний
інструмент у роботі вчителя

4. Сутність інформаційно-
комунікаційних технологій
Сукупність програмного
забезпечення, накопичувальних та
аудіовізуальних систем, які дозволяють
користувачам одержувати доступ до
інформації, зберігати, передавати її, що
розширює знання людей, розвиває їхні
можливості щодо управління технічними
й соціальними процесами.

5. Використання мультимедійних
презентацій на уроках історії
• організаційна презентація
• офіційно-емоційна презентація
• плакати
• подвійна дія
• електронний роздатковий матеріал
• інформаційний ролик

6. Мультимедійні
дидактичні матеріали
• анотовані карти, таблиці та схеми;
• дидактичні тексти для навчання школярів роботи з різними джерелами інформації
(підручником, картами, довідниками, словниками, електронними ресурсами тощо);
• узагальнені плани деяких видів пізнавальної діяльності;
• пам’ятки (інструкції) щодо формування логічних операцій мислення: порівняння,
узагальнення, класифікації, аналізу, синтезу;
• завдання з формування вмінь порівнювати, аналізувати, доводити, встановлювати
причинно-наслідкові зв’язки, узагальнювати;
• завдання різного рівня складності: репродуктивного, перетворюючого, творчого тощо;
• завдання з проблемними питаннями;
• завдання на розвиток уяви і творчості;
• інструктивні картки, що відображають логічну схему вивчення нового матеріалу і
необхідні способи навчальної діяльності;
• картки-консультації, матеріали з пояснювальними малюнками, планом виконання
завдань, із вказівкою типу завдань та ін.;
• алгоритм виконання завдання;
• вказівка на причинно-наслідкові зв’язки, необхідні для виконання завдання;
• моделі та імітація об’єктів, процесів, явищ, що вивчаються або досліджуються;
• тести з можливістю контролю й самоконтролю тощо;
• цифрова відеохрестоматія.

7. Еміграція українців
у наприкінці ХІХ - початку XX ст.
Украї́нська емігра́ція - термін для визначення українського населення,
яке вимушено чи добровільно з економічних, політичних або релігійних причин
переселилося за межі етнічної території в іншу країну на постійне чи тривале проживання.
Явище починається у другій половині-наприкінці XIX століття
і продовжується по нинішній день.
Феномен української еміграції та діаспори як частини світового українства
є унікальним явищем культури й історії України.

8. У 1891–1901 роках зі Східної
Галичини емігрували до Канади
і США 78 тисяч українців.
У 1901–1911 роках виїхало 224
тисяч чоловік. Таким чином, на
початку XX століття лише зі
Східної Галичини емігрувало
понад 302 тисячі українців.
Наприкінці 19 століття
еміграційний синдикат,
створений канадським урядом,
відправив на територію Західної
України понад 6 тисяч
вербувальників. Агент, що
завербував сім'ю до Канади,
отримував від 2 до 5 доларів за
кожного переселенця.
Перша хвиля починається з останньої чверті XIX століття і триває до початку
Першої світової війни. Ця масова трудова еміграція до США розпочалася в 1877
році, до Бразилії — у 1880-ті роки, у Канаду — з 1891 року, до Російського
Сибіру — після революції 1905–1907 рр. Виїздили й до Аргентини, Австралії.
Першу хвилю еміграції спричинили як і аграрна перенаселеність українських
територій, так і утиски: економічні, соціальні, політичні, — і національний гніт з
боку австро-угорської і російської імперій.

9. У 1914 р. чисельність українців у Сполучених Штатах досягла 250-300 тис.
чоловік.

11. Задачі на встановлення віддаленості
події від сьогодення
У 520 до н. е цар Дарій I переніс столицю до
Персеполя. Скільки років тому відбулася ця подія?

12. Задачі на встановлення віддаленості
однієї події від іншої
Скільки минуло років від
остаточного звільнення
Вавилону від панування
ассирійців у 626 р. до н. е. та
початку у 264рр. до н. е. -1-шої
Пунічної війни?
На скільки років раніше
відбувся початок правління
царя Хаммурапі, який
перебував при владі з 1792
по 1750 рр. до н. е., від.
повстання рабів під
проводом Спартака 74-71 рр.
до н. е.?

13. Задачі на встановлення дати події,
що відбулася до н.е., за віддаленістю її
від сьогодення (або від певної дати)
Якого року відбулася Марафонська битва - перша
перемога греків над персами, якщо відомо, що 2011
р. у Греції відзначали 2500 років цієї події?

14. Задачі на встановлення та групування дат
на основі наведених подій, явищ, процесів;
співвіднесення дат із явищем
або процесом
За датами встановіть події з історії Другої Пунічної
війни 218, 217, 216, 212, 211, 207, 206, 203, 201 до
н.е.
Розмістіть у хронологічній послідовності події
Греко-перських війн.

15. Задачі на встановлення синхронності
фактів, подій, історичних періодів
Сучасником яких відомих вам історичних діячів був
Александр Македонський?
??
?
???

16. Задачі на встановлення хронологічної
послідовності подій із використанням
уривків з джерел, історичних карт
Назвіть події історії
повстання під проводом
Спартака, які зображені на
карті.
Розташуйте їх у
хронологічній послідовності.

17. Дидактичні ігри з використанням
хронологічного матеріалу
Установіть правильну послідовність
•А неандерталець
•Б «людина розумна»
•В пітекантроп
•Г австралопітек

18. Аналіз історичних подій,
процесів та явищ
• Вкажіть хронологічні рамки, коли відбулися чи проходили події,
процеси чи явища.
• Визначте, де вони проходили (континент, держава, місто);
• Які причини / фактори впливали на їх появу?
• Які причини / фактори впливали на їх перебіг чи тривалість?
• Які соціальні групи були їх учасниками та впливали на їх появу
та перебіг?
• Чи відбувалися суттєві зміни у їх характері впродовж часу?
• Чи був вплив історичних персоналій на їх появу та перебіг?
• Яке значення мали події, процеси чи явища для
розвитку/занепаду регіону, країни чи світу?
• Випадковими чи закономірними були поява і саме такий перебіг
події, процесу чи явища?
• Чи існували альтернативи появи, перебігу події, процесу чи
явища за тих історичних умов?
• Яку позицію зайняли б ви, якби жили в той час?

19. Хронологічна локалізація
історичних подій, процесів та явищ
• Вкажіть хронологічні рамки подій, визначте їх
етапи та послідовність;
• Якому історичному періоду вони відповідають?
• Як ці події, процеси та явища співвідносяться з
характерними рисами історичного періоду?
• Чи були ці події, процеси та явища закономірними
всім країнам/соц. групам відповідного історичного
періоду?

20. Робота з історичними джерелами
І. Письмовими
• Хто автор документа, що ми про нього знаємо чи можемо
сказати (політична позиція, соціальний статус тощо); чи є він
учасником подій? наскільки ми можемо йому довіряти (які
інтереси він має чи представляє)?
• Коли було створено документ, як це випливає з його змісту, яке
значення має час написання; для чого призначено документ?
• Де відбувалися події, про які йдеться в документі, як це
випливає з його змісту, яке це має значення?
• Які факти наведені (відображені) в документі, яку інформацію ми
можемо з нього “витягти”, які висновки зробити?
• Чому і для кого було створено цей документ, як це
відобразилося на його змісті і ступені нашої довіри до нього?
• Про що «мовчить» даний документ, як він співвідноситься з
іншими.

21. ІІ. Візуальними.
• Що зображено (сцена повсякденного життя,
аполітична подія, портрет тощо)?
• Коли відбуваються події, з чого це випливає, наскільки
співвідноситься з підписом до джерела (якщо він є);
коли створено зображення, з якою метою (особливо
для плакатів і карикатур)?
• Де відбуваються події, які характерні ознаки даного
місця, яке це має значення?
• Дайте характеристику зображених осіб: до яких
соціальних груп і типів вони належать, чому саме
такий склад учасників.
• Хто автор зображення, яка його соціальна та
політична позиція, як він ставиться до зображеного; де
й коли надруковано це зображення?
• Чи є це зображення типовим для епохи, чи відображає
воно певну тенденцію, явище і наскільки повно й
об’єктивно?

22. Пам’ятка для характеристики
історичного діяча
• Встановіть, коли та в якій країні жив
історичний діяч.
• Укажіть історичні умови, на тлі яких він розгортав
свою діяльність.
• Опишіть його зовнішність, характер. Що, на вашу
думку, вплинуло на формування його особистості?
Які його вчинки варто наслідувати, а які ви не
схвалюєте?
• Інтереси якої суспільної верстви він виражав?
• Назвіть основні наслідки його діяльності.
• Дайте оцінку його діяльності. Як ви
ставитеся до засобів, якими він прагнув
досягти мети?

23. Складіть усну розповідь-репортаж
за темою «Повсякденне життя
єгипетського хлібороба»

24. Бесіда за запитаннями
• Що зображено на малюнку?
• Що вам відомо про ці предмети?
• Як їх використовували?
• Спробуйте визначити, з якого матеріалу вони
виготовлені.
• Коли їх винайшли?
• Про що свідчить наявність цих предметів у
трипільців?

25. Завдання для самостійного
виконання вдома
– складіть комікс з 5-7 малюнків за темою: «Моя
прогулянка Афінами, Портом Пірей, Вавилон -
величне місто»;
– доберіть по 2–3 слів – іменників, прикметників,
дієслів, – доречних у розповіді про Спартака,
братів Гракхів, Демосфена;
– складіть короткий репортаж про життя в Ольвії;
– створіть колаж із візуальних джерел
(використовуючи Інтернет-ресурси,)
«Повсякденне життя римлянина…»;
– складіть коротку довідку в стилі Вікіпедії за
темою …

26. Метод «Мікрофон».
• Уявіть, що ви є журналістами і повинні написати
статтю «Житло та побут давніх українців».
Ваше завдання – з’ясувати, на які запитання
хотіли б отримати відповіді ваші читачі, що їх
могло б зацікавити в цій темі?
Наприклад. Відкритий мікрофон.
• Де жили предки українців?
• Якими були основні заняття слов’ян?
• Який одяг носили?
• Як захищались від ворогів?
• Чи існувала релігія у предків українців?

27. Складання таблиці
.
Роки
правління
Прихід
до влади
На які
соціальні
групи
спирався
Заходи
у внутрішній
та зовнішній
політиці
Наслідки
діяльності

28. Робота з документом
Проповідник Сальвіан про втечу римлян до варварів
(Vст.)
Бідні обездолені вдови стинають, сироти без
покровительства, багато з них, навіть високого
походження і гарно освічені, втікають до варварів.
Щоб не загинути під тяжкістю державного тягаря,
вони йдуть шукати у варварів римської людяності,
бо вже не можуть більше терпіти варварської не-
людяності римлян.
1.Про що цей документ?
2.Чим була зумовлена втеча римського
населення до варварів?

29. Реконструкція
Діяльність, спрямована на відновлення
різних аспектів історичних подій, об'єктів
Харченко Олег Ігорович,
учитель історії ліцею № 208
Дніпровського району

30. Внаслідок використання ІКТ
на уроці історії:
• створюються умови для представлення історичних
фактів, подій та явищ у різних інтерпретаціях;
• створюється мережева структура інформації, з
великою інформаційною насиченістю і додатковим
змістовним потенціалом;
• знання формуються завдяки залученню різних форм
сприйняття;
• сприйняття, інтерпретація та засвоєння історичних
знань відбувається не тільки когнітивним способом,
але й споглядальним шляхом;
• можлива віртуальна реконструкція подій, що стимулює
інтелектуальну діяльність учнів;

31. Внаслідок використання ІКТ
на уроці історії:
• збільшується можливість використання наочних матеріалів
на уроці;
• інформація подається в зручній для учнів формі – у вигляді
графіків, таблиць, діаграм;
• використовуються різноманітні аудіовізуальні засоби
(музика, графіка, анімація);
• полегшується процес оволодіння учнями як
репродуктивними уміннями, так і навичками
систематизації, класифікації, аналізу і синтезу інформації;
• дозволяє повною мірою відновити, реконструювати певний
фрагмент історичного процесу. А це, у свою чергу, не дає
можливості відділити випадкове від закономірного,
суб`єктивне від об`єктивного в ході розвитку того
історичного явища, яке вивчається.

32. Внаслідок використання ІКТ
на уроці історії:
• широке спілкування і зближення учасників
телекомунікаційних проектів;
• контакти з іншими культурами;
• використання дослідницьких методів, індивідуальних,
парних, групових, самостійних видів діяльності;
• розвиток гуманітарної освіти;
• використання комп`ютерних ігор на всіх етапах уроку має
поліфункціональний характер: під час розв`язання ігрової
навчальної проблеми не тільки формуються знання, а й
розвиваються різноманітні інтелектуальні якості, мотивація
і воля, стимулюються ініціатива і творче мислення, тобто
відбувається розвиток особистості.