O slideshow foi denunciado.
Utilizamos seu perfil e dados de atividades no LinkedIn para personalizar e exibir anúncios mais relevantes. Altere suas preferências de anúncios quando desejar.

Т.О.Ремех. Компетентнісний підхід у загальній середній освіті: проблеми і перспективи

1.025 visualizações

Publicada em

Т.О.Ремех. Компетентнісний підхід у загальній середній освіті: проблеми і перспективи

Publicada em: Educação
  • Seja o primeiro a comentar

  • Seja a primeira pessoa a gostar disto

Т.О.Ремех. Компетентнісний підхід у загальній середній освіті: проблеми і перспективи

  1. 1. 1 КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД У ЗАГАЛЬНІЙ СЕРЕДНІЙ ОСВІТІ: ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ Тетяна Ремех, кандидат пед. наук Київ 2015
  2. 2. 2 У центрі уваги теоретичні питання •визначення категорії компетентність учня, межі його застосування та структура цього особистісного утворення; •поняття компетентнісний підхід у шкільній освіті, шляхи і умови його реалізації, практика реалізації в різних регіонах України; •система компетентностей, що набуваються в процесі навчання, їхній перелік, зміст, шляхи набуття.
  3. 3. 3 Що таке КОМПЕТЕНТНІСТЬ Компетентність людини — це: • здатність і готовність ефективно будувати власну діяльність та суб'єктно значущу взаємодію із соціальним оточенням; • спеціальним шляхом структурований (організований) набір знань, умінь, навичок і ставлень, що набувається у процесі навчання, й дозволяє людині визначати, тобто ідентифікувати і розв’язувати незалежно від контексту (від ситуації) проблеми, що є характерними для цієї сфери діяльності; • вирішальна умова й показник успішності людини в житті взагалі й у професійній діяльності зокрема; • модель результату освіти.
  4. 4. 4 У чому сутність компетентнісного підходу в освіті Під компетентнісним підходом в освіті розуміється спрямованість навчально- виховного процесу на формування і розвиток компетентностей того, хто навчається – учня чи студента як кінцевий результат освіти Компетентнісний підхід пов’язаний з особистісно орієнтованим і діяльнісним підходами в освіті, оскільки спрямований на особистість учня й може бути реалізований і оцінений тільки у процесі виконання конкретним учнем певного комплексу дій.
  5. 5. 5 Запровадження К-підходу потребує • трансформації змісту освіти: формування його від чітко визначеного бажаного кінцевого результату (очікуваного рівня розвитку компетентностей) шляхом відбору і структурування тої інформації й способів, які можуть забезпечити досягнення цього результату; • внесення суттєвих змін у технологічну (запровадження активного й інтерактивного навчання, індивідуалізації), виховну (посилення зв'язку з життям учнів, потребами суспільства тощо) та управлінську архітектоніку української школи насамперед щодо критеріїв оцінювання ефективності діяльності ЗНЗ і вчителя.
  6. 6. 6 Що складає систему компетентностей у шкільній освіті 1) Ключові або мета-, транс-, над- предметні компетентності - відносяться до спільного (метапредметного) змісту освіти 2) Міжпредметні галузеві – належать до певного кола навчальних предметів 3) Предметні компетенції – конкретні, мають чіткі характеристики і можливість формування в межах одного навчального предмета
  7. 7. 7 Компетентність чи компетенція Компетенція - сукупність взаємопов’язаних якостей особистості (знань, умінь, навичок, способів діяльності), що задаються стосовно певного кола явищ і процесів і є необхідними для того, щоб якісно і продуктивно діяти; Компетентність – це оволодіння людиною відповідною компетенцією, що включає особистісне ставлення до неї і предмета діяльності. Компетенція – задана вимога, норма, а компетентність – набута особистісна якість, що передбачає хоча б мінімальний досвід використання компетенції.
  8. 8. 8 Зміст ключових компетентностей • Навчальна - здатність особистості до інтелектуального розвитку, навчання протягом життя; до самостійної пізнавальної діяльності, заснованої на засвоєнні способів набуття знань із різних джерел інформації; до організації власного навчального процесу, вибору і застосування ефективних стратегій навчання з метою активної участі в житті суспільства. • Культурна – здатність людини обирати шляхи і способи використання вільного часу, що культурно й духовно збагачують особистість; жити та взаємодіяти з іншими в умовах полікультурного суспільства, керуючись національними та загальнолюдськими духовними цінностями.
  9. 9. 9 Зміст ключових компетентностей • Підприємницька - здатність людини ефективно організувати особисту та колективну трудову й підприємницьку діяльність, аналізувати ситуацію на ринку праці, оцінювати власні професійні можливості. • Соціальна - здатність особистості орієнтуватися в нормах й етиці взаємовідносин, взаємодіяти з різними соціальними групами та соціальними інститутами суспільства, вибудовувати ефективні комунікації. • Громадянська – здатність людини активно, відповідально й ефективно реалізовувати громадянські права та обов’язки з метою розвитку демократичного суспільства.
  10. 10. 10 Зміст ключових компетентностей • Здоров’язберігаюча - здатність людини раціонально організувати своє повсякденне життя, включаючи аспекти власного здоров'я, сімейного буття, довкілля тощо. • ІКТ компетентність – здатність людини використовувати ІКТ, розуміння слабких і сильних сторін їх застосування, здатність до критичного судження щодо інформації ЗМІ та реклами
  11. 11. 11 Деякі результати досліджень TIMSS • Із математики: 4-й клас Україна з середнім міжнародним балом 469 розміщується на 26 місці; • 8-й клас - з середнім балом 462 - на 25. • Результат України можна порівняти з результатами Румунії (461 бал), Ізраїлю (463 бали), Болгарії (464 бали), Кіпру (461 бал), Норвегії (469 балів). • Із природознавства: 4-й клас - з середнім балом 474 - на 26 місці; • 8-й клас - з середнім балом 485 - на 19. • Результат України можна порівняти з результатами Йорданії (482 бали), Норвегії (487 балів), Вірменії (488 балів).
  12. 12. 12 Узагальнення результатів дозволяє припустити наступне • одна з основних причин невисокого результату – невміння учнів працювати з пропонованою інформацією: зіставляти розрізнені фрагменти, співвідносити спільний вміст з його конкретизацією, цілеспрямовано шукати інформацію тощо • використання сформованих у школярів предметних умінь ускладнено тим, що вирішуючи завдання наші учні некритично відтворюють звичні, стереотипні способи дій. Система навчання, що склалась, навчає учнів застосовувати стандартні способи розв'язання, “впізнаючи” завдання • навчаючись у школі, діти звикають діяти і застосовувати отримані знання в строго визначеному колі ситуацій. Як тільки зміст завдання, форма запитання, чи умови завдання подані у незвичній формі, результати розв'язання різко знижуються.
  13. 13. 13 Ці результати дозволяють припустити • Дефіцит в учнів умінь цілісного, творчого аналізу пропонованої ситуації, висунення гіпотез і їхньої перевірки доповнюють цілісну картину неуспіху українських школярів на фоні їхніх однолітків з інших країн. Фактично всі завдання вимагали перетворення деякої описаної інколи побутовою мовою ситуації в предметну, водночас перевіряючи власну гіпотезу. Цього, як виявилось, наші школярі і не вміють або вміють недостатньо добре • Лише у початковій школі 80% учнів виявили здатність використовувати основні математичні знання у нескладних ситуаціях, інтерпретувати дані, а майже третина з них змогла виконати завдання на застосування набутих теоретичних знань і умінь до реальних ситуацій, характерних для повсякденного життя
  14. 14. 14 Ці результати дозволяють сформулювати деякі положення • Якщо визнати, що міжнародне тестування по своєму дизайну, внутрішній логіці і вмісту завдань орієнтовано на найбільш потрібні сьогодні в світовій практиці уміння і навички (компетентності), то необхідно визнати, що вітчизняна освіта не достатньо орієнтована на цей виклик • Предметна модель української освіти, що склалася сьогодні орієнтована на досягнення інших, ніж в інших країнах, цілей освіти • Маючи достатньо високу предметну підготовку, наші школярі не уміють її використовувати, діючи звичним, стереотипним шляхом, застосовуючи завчені схеми дій некритично. Наші школярі не “технологічні ”, не вільні у вживанні і використанні сформованих у них знань. Кажучи психологічною мовою, вони не стають суб'єктами власних наочних знань і умінь
  15. 15. 15 Провідні зарубіжні фахівці в освіті вкладають в поняття якість освіти або результат освіти інший сенс, ніж вітчизняні В Україні якість освіти досить часто розуміють в термінах одиниць навчального змісту Міжнародне співтовариство доповнює цей (традиційний) зміст новими складовими: уміти працювати з ситуацією і відповідно до неї підбирати необхідні предметні знання, уміння, навички; уміти вирішувати проблемну ситуацію за допомогою залучення додаткової інформації.
  16. 16. 16 Парадокс компетентності полягає в тому, що вона виявляється лише за межами ситуацій, у яких вона отримується учнем і контролюється вчителем • Запитують не в тій формі, як пояснювали • Оцінює не той, хто навчав (незалежність експертизи – оцінки) • Потрібно навчання технологіям роботи з інформацією, а не запам'ятовування самої інформації
  17. 17. 17 Треба розв'язати такі питання: • остаточне визначення переліків компетентностей і компетенцій усіх рівнів; • опис і характеристика взаємозв’язку і взаємозалежності між різними ключовими компетентностями; відображення всього цього у змісті освіти як результату його засвоєння з відповідною трансформацією; • розроблення технологій оцінювання як ключових компетентностей, так і галузевих і предметних компетенцій.
  18. 18. 18 Треба розв'язати такі питання: • Ключові компетентності - складні багаторівневі утворення, це постійно змінні величини, тому вони потребують вимірювання не стільки оволодіння або не володіння, а визначення рівня такого володіння – від базового до високого; • Важливим є розробка багатомірних шкал, відносно яких можуть оцінюватись навчальні матеріали, розроблятись діагностувальні програми, реформуватися система поточної й підсумкової атестації.
  19. 19. 19 Треба розв'язати такі питання: Підставами для конструювання дидактичних і контрольно-вимірювальних матеріалів можуть бути: • Ключові компетентності • Галузеві та предметні компетентності • Специфікації тестів (технології роботи з текстом, інформацією, наприклад: “ грамотність читання ”, математична грамотність тощо)
  20. 20. 20 Головна проблема сьогодні - дати відповідь на запитання: Ми продовжуємо йти “ власним ” шляхом? Або використовуємо для наших потреб конструкцію іноземної гармати? Якої освіти ми дійсно прагнемо?
  21. 21. 21 Дякую за увагу

×