O slideshow foi denunciado.
Utilizamos seu perfil e dados de atividades no LinkedIn para personalizar e exibir anúncios mais relevantes. Altere suas preferências de anúncios quando desejar.
Гірський клуб “ЕКСТРЕМ”, м. Львів Курс лекцій “Школа альпінізму” (Початкова підготовка - 1)  (Підготовлено на основі книжк...
ЦІЛІ, ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ТА ПРІОРИТЕТИ          НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИЦілі першої допомоги.1. Врятувати людині життя.2. Не ...
Загальні правила надання першої допомоги.1. Оцінити ситуацію і визначити:- що сталося?- яка причина того, що сталося?- скі...
4. Надати першу допомогу. У разі потреби залучити до цього оточуючих.(Вам доведеться організувати їх, направивши, наприкла...
Пріоритети першої допомоги.Без їжі людина може прожити до 30 днів, без води до 2 тижнів. Безкисню декілька хвилин.Раніше г...
Перший пріоритет - прохідність дихальних шляхів (ДШ).Самі по собі чисті дихальні шляхи не забезпечують організм киснем.Пот...
Початкова оцінка потерпілого. Безпечне положення.Щоб правильно визначити обсяг необхідної допомоги, потрібно вірнооцінити ...
а) Небезпека:Тут потрібно визначити - чи загрожує що-небудь вам, потерпілому абооточуючим. Якщо є можливість ліквідувати м...
Якщо він не відповів, то ситуація складніша. Потрібно підійти допотерпілого і, скажімо, потрясти за плечі повторюючи питан...
д) Перевіряємо циркуляцію крові.Для цього треба перевірити пульс. Найпростіше це зробити на соннійартерії. Зазвичай ця ман...
Людина, що лежить на боку, ризикує значно менше. Тому необхіднонепритомного укласти в безпечне положення.Підкладіть до спи...
Можливі пошкодження організму        Хвороби                             Травми                          Отруєння         ...
Хвороби1. Гірська хворобаГірська хвороба в різних гірських районах виникає на різній висоті. Цесвідчить про інтегральний в...
Крім того, гірська хвороба розділяється по характеру перебігу нагостру, під гостру та хронічну. Перші дві форми спостеріга...
Люди з надлишковою масою, а також ті хто зловживає спиртниминапоями більше схильні до гірської хвороби. Узимку на рівних в...
Однак у деяких випадках при тривалій дії несприятливих факторіврозвивається слабість, підсилюється головний біль, частішає...
Профілактика гострої гірської хвороби здійснюється правильнимпроведенням активної поступової акліматизації. Важливе значен...
Гарні результати дають комплекси вітамінів (декамевіт, ундевіт), прийомпрепаратів, що зменшують головний біль (анальгін, п...
Хронічна гірська хвороба була описана в 1829 р. відомим перуанськимученим Карлосом Монхе, тому вона називається ще хворобо...
Ускладнення гірської хворобиНабряк легенів. Розвивається зазвичай в недостатньо акліматизованихосіб, які за 1—2 дні піднім...
При набряку легенів показана екстрена евакуація хворого вниз.Потерпілого з піднятою головою укладають у спальний мішок, кі...
Набряк мозку є одним з важких ускладнень гірської хвороби. Набільших висотах (3600-4000 м) він може розвитися протягом дек...
Під час тривалих і складних сходжень нерідко спостерігаютьсязахворювання різних органів.Гострі хірургічні захворювання. До...
Шок травматичний. Шоком називається симптомокомплекс,викликаний різними причинами, основною ознакою якого є раптовенебезпе...
Перша допомога.Лікування шоку повинне бути комплексним, що полягає в усуненні діїагента, що травмує, зупинці кровотечі, ві...
При розвитку термінальних станів, коли різко порушені основні життєвоважливі функції організму й самостійна їхня корекція ...
Найважливішим етапом дихальної реанімації є відновлення прохідностідихальний шляхів, від швидкості якої залежить успіх всі...
Зовнішній масаж серцязвичайно сполучається зіштучною вентиляцієюлегенів.
Зовнішній масаж серця звичайно сполучається зі штучною вентиляцієюлегенів. При цьому бажано, щоб масаж серця проводила одн...
Продовжувати реанімаційні дії потрібно до тих пір, поки:а) вас хтось не змінить;б) не прийде швидка допомога;в) ви не втом...
Гостра серцево-судинна недостатність. Розвивається в умовахвисокогіря в не акліматизованих осіб під впливом гіпоксії, біль...
Пневмонія (запалення легенів) в умовах гір спостерігається нерідко йхарактеризується швидким розвитком.Симптоми. Початок д...
ТравмиКровотеча.Кровотеча - це витікання крові з кровоносної судини в тканини абопорожнини організму або в навколишнє сере...
Кров з артерії яскраво-червона. Оскільки артеріальна кров йде прямо відсерця, вона може пульсувати або бризкати з рани. Ар...
ЗОВНІШНЯ КРОВОТЕЧАЗовнішня кровотеча - це кровотеча з рани або виразки безпосередньона поверхню тіла.Рана це порушення ціл...
3. Колота рана - рана, нанесена гострим предметом з невеликимипоперечними розмірами.Характеризується вузьким і довгим рано...
6. Забита рана - рана від удару тупим предметом з одночасним ударомнавколишніх тканин.Характеризується пошкодженням тканин...
ВНУТРІШНЯ КРОВОТЕЧАПричинами внутрішньої кровотечі можуть бути:- Удар в живіт, грудну клітку або голову;- Перелом кістки;-...
Явна внутрішня кровотеча - кров виливається в органи, що маютьсполучення з зовнішнім середовищем.Вираженим ознакою для роз...
Анальний отвір: свіжа, яскраво-червона - геморой.Темна, погано пахне - пошкоджений нижній відділ кишківника.Уретра: червон...
2. Укрити потерпілого спальним мішком чи чимось іншим, щоб захиститийого від холоду.3. Не дозволяти потерпілому рухатися.4...
Способи зупинки зовнішньої кровотечі.При наданні першої допомоги для зупинки зовнішньої кровотечі взалежності від ступеня ...
1. Якщо є можливість, необхідно надіти одноразові гумові рукавички.2. По можливості використовувати стерильні перевязуваль...
7. Перевязку слід починати з найбільш вузького місця, поступовопереходячи до більш широкого. У цьому випадку повязка краще...
в) Притиснення артеріїПритиснення артерії використовується в тому випадку, коли накладенняповязки не дає результату. У раз...
Для здійснення притиснення стегнової артерії необхідно: - покласти потерпілого на спину із зігнутими в колінах ногами, пок...
Правила накладення джгута.- Джгут накладається вище ушкодження приблизно на 5 см;- Перед тим, як накладати джгут, місце йо...
- Джгут може залишатися на кінцівці не більше 1 години з моменту йогонакладення; якщо за цей час потерпілого не вдалося до...
При кровотечах з судиннижньої кінцівки джгутрекомендується накладатитільки на стегно. Джгутнакладають вище місцякровотечі ...
Зупинка кровотечі за допомогоювалика.При кровотечі з верхньоїчастини плеча і підключичнійобласті, яка може бутисмертельною...
Черепно-мозкова травма. Являє собою механічне ушкодження черепаі його вмісту, виникає в результаті удару, що може привести...
Для переломів основи черепу характерні кровотеча з вух, носа, синці увигляді “окулярів” під очима.
Перша допомога.Допомога при цьому виді травми суворо індивідуальна й залежить відсили травми.При легкому ступені призначаю...
Травма спинномозкова.Спостерігається при падіннях з висоти, обвалах, безпосередньомувпливі на хребетний стовп, різкому йог...
Оскольчатий перелом хребта.
Синім кольоромвідмічено зонипаралічу взалежності від місцяперелому.
Перша допомога.При травмі спинного мозку потерпілому надають горизонтальнеположення, його обережно укладають на тверді нос...
Укладання на носилкипостраждалого з травмоюспинного мозку, фіксаціяголови.
Ушкодження грудної клітки. Такі ушкодження бувають закритими йвідкритими. Вони виникають у результаті безпосереднього впли...
Пневмоторакс буває відкритий і закритий. Закритий пневмоторакспротікає доброякісно й поступово розсмоктується. Відкритийпн...
Проникаюча рана грудної клітки, легеня запала.  1 — запала легеня за рахунок відкритого пневмотораксу; 2 — отвір  рани; 3 ...
Лейкопластирна пов’язка при рані грудної клітки.     Схема герметичної пов’язки при     проникаючій рані грудей:     1 — с...
Іммобілізація постраждалого при                             пораненні грудної клітки.Пов’язки на грудну клітку:а — циркуля...
Варіант пов’язки.
Ушкодження живота виникають у результаті безпосереднього впливупредмету, що приводить до поранення органів черевної порожн...
Ушкодження тазу й тазових органів наступають у результатібезпосереднього впливу удару або здавлювання тазу в сагиттальному...
Поза “жаби” при            переломі кісток тазуЕтапи укладання на ношіпостраждалого з переломом тазу.
Переломи кісток кінцівок.Зустрічаються закриті й відкриті переломи. При останніх порушуєтьсяцілість мяких тканин і шкіри. ...
Види переломівЗакритий перелом   Відкритий перелом
При переломах кісток кисті шину накладають від кінців пальців доверхньої третини передпліччя.
При переломі кісток передпліччя - по тильній поверхні зігнутої кінцівки відпальців до нижньої третини плеча, при переломах...
При переломах в області стопи й нижньої третини гомілки шинунакладають на підошовну частину стопи й задню поверхню гомілки...
Переломи ключиці, що займають одне з перших місць по частоті,фіксують за допомогою дротової шини, мякої повязки Дезо, коси...
При відкритих переломах на ушкоджену зону накладають асептичнумарлеву повязку, при кровотечі - кровоспинний джгут. При від...
Вивихи.Зустрічаються значно рідше. Вони звичайно виникають при непрямійтравмі в результаті надмірно різких рухів у суглоба...
Іммобілізація при вивиху плечового суглобу.
Розтяги й розриви звязкового апарату суглобів зустрічаються доситьчасто й виникають у результаті більших навантажень на су...
Сонячний і тепловий удари.Сонячний удар виникає в результаті впливу сонячних променів нанезахищену голову, тепловий — у ре...
Перша допомога при травмах, хворобах
Перша допомога при травмах, хворобах
Перша допомога при травмах, хворобах
Перша допомога при травмах, хворобах
Перша допомога при травмах, хворобах
Перша допомога при травмах, хворобах
Перша допомога при травмах, хворобах
Перша допомога при травмах, хворобах
Перша допомога при травмах, хворобах
Перша допомога при травмах, хворобах
Перша допомога при травмах, хворобах
Перша допомога при травмах, хворобах
Перша допомога при травмах, хворобах
Перша допомога при травмах, хворобах
Перша допомога при травмах, хворобах
Перша допомога при травмах, хворобах
Перша допомога при травмах, хворобах
Перша допомога при травмах, хворобах
Перша допомога при травмах, хворобах
Перша допомога при травмах, хворобах
Перша допомога при травмах, хворобах
Перша допомога при травмах, хворобах
Перша допомога при травмах, хворобах
Перша допомога при травмах, хворобах
Перша допомога при травмах, хворобах
Перша допомога при травмах, хворобах
Перша допомога при травмах, хворобах
Перша допомога при травмах, хворобах
Перша допомога при травмах, хворобах
Перша допомога при травмах, хворобах
Перша допомога при травмах, хворобах
Перша допомога при травмах, хворобах
Перша допомога при травмах, хворобах
Перша допомога при травмах, хворобах
Перша допомога при травмах, хворобах
Перша допомога при травмах, хворобах
Перша допомога при травмах, хворобах
Перша допомога при травмах, хворобах
Перша допомога при травмах, хворобах
Перша допомога при травмах, хворобах
Перша допомога при травмах, хворобах
Перша допомога при травмах, хворобах
Próximos SlideShares
Carregando em…5
×

Перша допомога при травмах, хворобах

7.737 visualizações

Publicada em

Перша допомога при травмах, хворобах

Publicada em: Esportes
  • Seja o primeiro a comentar

Перша допомога при травмах, хворобах

  1. 1. Гірський клуб “ЕКСТРЕМ”, м. Львів Курс лекцій “Школа альпінізму” (Початкова підготовка - 1) (Підготовлено на основі книжки “Школа альпінізму” під редакцією П. П. Захарова) Лекція № 12 Перша допомога при травмах та хворобах в альпінізмі
  2. 2. ЦІЛІ, ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ТА ПРІОРИТЕТИ НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИЦілі першої допомоги.1. Врятувати людині життя.2. Не допустити подальшого погіршення стану.3. Забезпечити можливість подальшого лікування.Перша допомога надається до прибуття кваліфікованої медичноїдопомоги прямо на місці інциденту. Вона складається з дуже простихдій і маніпуляцій. Але негайність першої допомоги часто робитьвирішальний вплив на ситуацію. Вся міць сучасно оснащеної лікарніможе виявитися марною, якщо було упущено час.
  3. 3. Загальні правила надання першої допомоги.1. Оцінити ситуацію і визначити:- що сталося?- яка причина того, що сталося?- скільки постраждалих?- чи є загроза для вас і постраждалих?- чи можна когось залучити для допомоги?- чи слід викликати рятувальний загін?2. Якщо небезпека зберігається, треба її усунути, або з максимальноюобережністю евакуювати потерпілого з небезпечного місця.3. По можливості визначити характер травми або причину раптовоїхвороби. У даному випадку не потрібно точного діагнозу, особливо якщоу вас немає медичної освіти. Важливо визначити загрозливі для життястани - наприклад, кровотеча, шок, відсутність дихання і серцебиття і т.п. Якщо потерпілих кілька, визначити черговість надання допомоги,почавши з того, у кого під загрозою життя.
  4. 4. 4. Надати першу допомогу. У разі потреби залучити до цього оточуючих.(Вам доведеться організувати їх, направивши, наприклад, когось ставитинамет, інших - убезпечити місце події, когось для допомоги в серцево-легеневої реанімації і так далі.)5. Повідомити по рації про нещасний випадок, почати спускпостраждалого з маршруту, викликати при потребі рятувальний загін. Доповідомлення по рації чи виклику рятувального загону визначите длясебе, що ви хочете сказати. Зручніше за все говорити за принципом "що,де, коли". Потрібно точно вказати що сталося, які травми, вашерозташування на маршруті та час, коли відбувся нещасний випадок.6. Записати час та дату події, причини і характер нещасного випадку(хвороби), а також те, що ви зробили, надаючи допомогу. Це стане внагоді тим, хто продовжить лікування.7. До прибуття рятувального загону контролювати стан потерпілого (абопостраждалих), стежачи за диханням і пульсом. Корисно розмовляти зпотерпілим, пояснювати йому свої дії. Це доцільно, навіть якщо ви невпевнені, що вас чують і розуміють.8. Не робіть того, чого не знаєте.
  5. 5. Пріоритети першої допомоги.Без їжі людина може прожити до 30 днів, без води до 2 тижнів. Безкисню декілька хвилин.Раніше гинуть найбільш тонко організовані клітини. Так клітини кориголовного мозку гинуть раніше всіх інших.В залежності від ряду умов - зовнішньої температури, стану організму іт. д. від моменту припинення подачі кисню клітинам кори головногомозку до їх загибелі проходить від 3 до 10 хвилин.Отже, основним завданням першої допомоги є не допустити припиненняподачі кисню.Доставку кисню клітинам організму забезпечують дихальна та серцево-судинна системи.Функціонування цих систем (дихальної та серцево - судинної) життєвоважливо. Тому в першу чергу необхідно подбати про їх безперебійнуроботу.Кисень надходить в організм через дихальні шляхи. Дуже важливо, щобвони були вільні.
  6. 6. Перший пріоритет - прохідність дихальних шляхів (ДШ).Самі по собі чисті дихальні шляхи не забезпечують організм киснем.Потрібно, щоб людина дихала.Тому другий пріоритет - дихання (Д).Однак кисень, який потрапив у легені, марний, якщо не доставляєтьсякровю в тканини.Третій пріоритет - циркуляція крові (ЦК). Все це легко виразитиформулою ДШ - Д - ЦКАнгломовні рятувальники називають цю формулою азбуки порятунку, такяк в англійській транскрипції вона виглядає так: А - В - СА - airway (дихальні шляхи)В - breathing (дихання)С - circulation (циркуляція крові)Також цю формулу називають азбукою реанімації, так як в ходіреанімаційних заходів дотримуються чітко визначеної послідовності дійбезпосередньо повязану з постановкою пріоритетів.Реанімаційні заходи не завжди дають очікуваний результат. До цьоготреба бути готовим.Але абсолютно точно - вони віддаляють загибель кори головного мозку ідозволяють дочекатися прибуття кваліфікованої медичної допомоги, щозначно покращує шанси потерпілого на одужання.
  7. 7. Початкова оцінка потерпілого. Безпечне положення.Щоб правильно визначити обсяг необхідної допомоги, потрібно вірнооцінити стан людини. Початкова оцінка потерпілого включає в себе пятьперевірок. За розгорнутої формулою абетки порятунку англійськірятувальники додають до вже названого раніше ще;D - danger (небезпека)R - reaction (реакція)Повністю формула абетки порятунку виглядає так: D-R-A-B-C. Такимчином, треба перевірити:а) небезпекуб) реакцію постраждалогов) дихальні шляхим) диханняд) циркуляцію крові.
  8. 8. а) Небезпека:Тут потрібно визначити - чи загрожує що-небудь вам, потерпілому абооточуючим. Якщо є можливість ліквідувати можливу загрозу -наприклад, відсунути камінь, що лежить на потерпілому, то можнаусунути небезпеку. Якщо це вам не під силу, наприклад, усунутиймовірність повторного каменепаду в кулуарі, потрібно з максимальноюобережністю перемістити потерпілого у безпечне місце.Зовсім необовязково ризикувати. Особливо, якщо крім вас надаватидопомогу більше нікому. Безпека має бути забезпечена. Взагалінамагайтеся побачити ситуацію в цілому. Небезпека може бутибагатоликою.б) Оцінити реакцію потерпілого:Робиться для вирішення питань: чи потрібна взагалі допомога інаскільки важка ситуація.Запитуємо голосно: "Що з тобою? Ти мене чуєш?"Якщо він відповів і допомога потрібна - надайте її.
  9. 9. Якщо він не відповів, то ситуація складніша. Потрібно підійти допотерпілого і, скажімо, потрясти за плечі повторюючи питання.Якщо реакції на дотик немає, залишається перевірити больовучутливість, ущипнувши за мочку вуха або тильну сторону кисті руки.Відсутність реакції на біль означає відсутність свідомості.в) Перевіряємо дихальні шляхи:Слухаємо дихання і одночасно, поклавши долоню однієї руки на лобпотерпілого, два пальці іншої руки йому під підборіддя, запрокидуємойого голову назад.Це відкриває дихальні шляхи, піднімаючи язик.г) Перевіряємо дихання:Притримуючи голову потерпілого в цьому положенні, нахиляємося так,щоб бачити рухи грудної клітки, чути дихання і відчувати видих ніжноюшкірою скроні і щоки.Тривалість перевірки 10 секунд. Цього часу достатньо, щобпереконатися - дихає людина чи ні. (Простіше піднести до носапотерпілого тильну сторону долоні. Шкіра ніжна і навіть легке диханнявідчутне.)
  10. 10. д) Перевіряємо циркуляцію крові.Для цього треба перевірити пульс. Найпростіше це зробити на соннійартерії. Зазвичай ця маніпуляція не представляє великої праці.Прикладати потрібно два пальці. Великий палець не використовується,так як можна відчути свій пульс.Тривалість перевірки не менше 10 секунд. Після перевірки пульсубажано перевірити, чи немає кровотечі, для чого рукою проводитезнизу по контуру тіла.Якщо кровотеча є - уточніть джерело.Безпечне положення.Для людини, що знаходиться без свідомості, найнебезпечнішеположення - на спині. Вона може загинути через те, що мязи неконтролюються, тому язик западає і перекриває дихальні шляхи.Різні предмети, що знаходяться в ротовій порожнині (жуйка, зубніпротези, зламані зуби, їжа, сніг) також можуть перекрити дихальнішляхи.
  11. 11. Людина, що лежить на боку, ризикує значно менше. Тому необхіднонепритомного укласти в безпечне положення.Підкладіть до спини постраждалого рюкзак або що-небудь інше, щобзапобігти несвідомому перевороту його на спину.Безпечне положення не можна застосовувати тільки при важких травмах- наприклад, переломі стегна і т. п.У більшості ситуацій воно надійно захистить потерпілого.
  12. 12. Можливі пошкодження організму Хвороби Травми Отруєння - кровотеча - черепно-мозкова травма - спинномозкова травма- гірська хвороба - ушкодження грудної клітки- набряк легенів - травма живота- набряк мозку - травми тазу і тазових органів - через рот (харчові)- гострі хірургічні захворювання - переломи кісток кінцівок - через дихальні шляхи- шок травматичний - вивихи - через шкіру та слизові- гостра серцево-судинна - розтяги і розриви - в кров (укуси змій, комах) недостатність - сонячний і тепловий удари- пневмонія (запалення легенів) - опіки - відмороження - ураження блискавкою - сніжна сліпота
  13. 13. Хвороби1. Гірська хворобаГірська хвороба в різних гірських районах виникає на різній висоті. Цесвідчить про інтегральний вплив на організм людини гірськокліматичнихфакторів. Так, прояву гірської хвороби в Альпах наступають на висотіблизько 2500 м, на Кавказі - 3000 м, Тянь-Шаневі - 3500 м, у Гімалаях -4500 м.Гірська хвороба виникає при розладі пристосувальних механізмівгомеостазу, зриві адаптації. Описано багато клінічних форм гірськоїхвороби залежно від переваги порушень тієї або іншої функціональноїсистеми організму.Розрізняють:- серцеву форму (серцево-судинна недостатність),- легеневу форму (недостатність дихальної системи),- змішану форму, церебральну (превалюють зміни з боку головногомозку),- шлунково-кишкову форму.
  14. 14. Крім того, гірська хвороба розділяється по характеру перебігу нагостру, під гостру та хронічну. Перші дві форми спостерігаються восіб, що піднялися в гори в процесі високогірної акліматизації, третя -хронічна - характерна для жителів гірської місцевості.Гостра форма гірської хвороби виникає при швидкому переміщенні(протягом декількох годин) не акліматизованих людей у високогіря,звичайно на висоту більше 3500 м. Клінічні симптоми її розвиваютьсястрімко.При під гострій формі гірської хвороби вони розвиваються не такшвидко й зберігаються довше (до 10 днів).Клінічні прояви обох форм гірської хвороби в загальному збігаються.Відзначаються також широкі індивідуальні розходження в прояві різнихсимптомів гострої (під гострої) гірської хвороби, їхня більша виразністьу ранковий час. Для під гострої форми гірської хвороби найбільшхарактерне порушення нічного сну різного ступеня виразності.
  15. 15. Люди з надлишковою масою, а також ті хто зловживає спиртниминапоями більше схильні до гірської хвороби. Узимку на рівних висотахзахворюваність частіше, чим улітку, тому що дія несприятливихгірськокліматичних факторів більш виражена.Моментами, що провокують гірську хворобу, є психоемоційні напруги,надмірні фізичні навантаження, неякісне й нераціональне харчування,порушення водно-сольового режиму, неадекватне екіпірування, хронічнізахворювання та інші фактори.По виразності симптомів, важкості протікання гостра (підгостра) гірськахвороба розділяється на легкий, середній і важкий ступінь.Легка (схована) ступінь виникає частіше в нетренованих людей. У станіспокою або при незначних фізичних навантаженнях вони не відчуваютьдискомфорту, але раптове навантаження або вплив іншихнесприятливих факторів провокує окремі симптоми гірської хвороби -головний біль, запаморочення, задишку, слабість. Ці симптоми черезкілька годин можуть пройти.
  16. 16. Однак у деяких випадках при тривалій дії несприятливих факторіврозвивається слабість, підсилюється головний біль, частішає пульс,зявляється запаморочення, задишка, пітливість шкіри, ціаноз.Знижується апетит до повної відрази до їжі. У багатьох відзначаєтьсяейфорія, що змінюється потім депресією. Це вже середній ступіньгострої (під гострої) гірської хвороби. Клінічні прояви в ряду хворихпротягом 3-4 днів слабшають, в інших - підсилюються.Важкий ступінь гірської хвороби виникає частіше на висотах, щоперевищують 5000 м, і проявляється слабістю, різкою задишкою,тахікардією, сонливістю, відзначається здуття живота, нудота, блювота.Спостерігаються іноді зорові й слухові галюцинації, затьмареннясвідомості. Зменшується виділення сечі, зявляється озноб, сухийкашель. Для важкого ступеня гострої гірської хвороби характернікровотечі з носа, з під повік, вух, кровохаркання. На цьому тлірозвиваються іноді гостра серцева й дихальна недостатність.При легкому ступені (іноді й при середньому) раціональне лікуванняпротягом декількох днів приведе до одужання й у подальшому можнапродовжувати сходження. Важкий ступінь гострої гірської хворобивимагає вживання термінових заходів і спуск вниз.
  17. 17. Профілактика гострої гірської хвороби здійснюється правильнимпроведенням активної поступової акліматизації. Важливе значеннямають також і раціональний відбір людей, їх фізична й психологічнапідготовка, фармакологічна профілактика. Остання полягає в прийомікомплексу вітамінів, особливо аскорбінової кислоти до 1,5 г у добу.При легкому ступені гірської хвороби рекомендується зменшитинавантаження, переглянути режим праці й відпочинку, частіше питисолодкий чай з лимоном, підкислену воду, ефективна також сумішСиротиніну (0,5 г аскорбінової кислоти, 0,5 г лимонної кислоти і 5 гглюкози).Спати рекомендується з піднятою головою. При порушенні роботисердця позитивно діє прийом настойки конвалії з валеріаною (20- 30крапель на прийом), у важких випадках - терапія киснем (ще кращекарбоген), спуск вниз.
  18. 18. Гарні результати дають комплекси вітамінів (декамевіт, ундевіт), прийомпрепаратів, що зменшують головний біль (анальгін, піранал по 0,25-0,5 гна прийом), що заспокоюють і снодійних (седуксен, мепробамат), післязастосування останніх можуть спостерігатися індивідуальні реакції увигляді сонливості, зниження уваги; сечогінні препарати (фуросемид по40 мг 2 рази в день протягом 2- 3-х днів) у сполученні із препаратамикалію. Залежно від показань використовуються також симптоматичнізасоби (кофеїн, кордіамін, коразол).При безсонні - ноксирон по 0,25 г на прийом.При порушеннях функцій системи травлення (запорі) рекомендуєтьсяпроносне - порошок або таблетки ревеню по 0,5-2 г на прийом,препарати жостеру, касторове масло.Особливо варто бути обережним при призначенні психостимулюючихзасобів (фенаміну, мериділу), які лише мобілізують резервивиснаженого організму й не усувають потреби в нормальномувідпочинку й відновленні сил.
  19. 19. Хронічна гірська хвороба була описана в 1829 р. відомим перуанськимученим Карлосом Монхе, тому вона називається ще хворобою Монхе.Хронічна гірська хвороба зустрічається значно рідше, нею занедужуєневелика частина людей, що проживають на висотах понад 3500-4000 м.Для неї характерне зниження фізичної й розумової працездатності,причому переважають зміни з боку центральної нервової системи. Хворістають дратівливими, у них слабшає память, воля, можуть бутигалюцинації. Механізм розвитку хвороби Монхе дотепер остаточно незясований. Однак можна сказати, що внаслідок наростання гіпоксемії(насичення киснем крові) відбувається збільшення обсягу циркулюючоїкрові, її обсягу в легенях, відзначається збільшення розмірів правоїполовини серця, печінки. Грудна клітка набуває бочкоподібної форми,часто можна спостерігати стовщення пальців рук (“барабанні палички”),виражений ціаноз. Хворі хронічною гірською хворобою нерідкоскаржаться на кашель, кровохаркання, задишку, біль у правомупідреберї, виникають кровотечі в харчовому каналі. Важливоюдіагностичною ознакою хвороби Монхе є майже повне її зникнення післяспуска в рівнинну місцевість. При виражених проявах хронічної гірськоїхвороби застосовуються такі ж міри й лікувальні препарати, як і пригострій гірській хворобі.
  20. 20. Ускладнення гірської хворобиНабряк легенів. Розвивається зазвичай в недостатньо акліматизованихосіб, які за 1—2 дні піднімаються в гори (вище 3500 м) і випробовуютьважкі фізичні навантаження. Уже через кілька годин у них можутьзявитися симптоми гострого набряку легенів. Найчастіше набряк легеніврозвивається на 3 - 4-й день. Його розвитку сприяють захворюванняорганів дихання й кровообігу. Симптоми набряку легенів: погіршеннязагального стану, сухий кашель, відчуття першіння в горлі. Зявляютьсяскарги на біль і тиск в області грудини, наростає задишка. Хворийвтрачає апетит, відзначаються нудота, блювота. У легенях достатоквологих хрипів, пінясто-кровянисте мокротиння. На тлі глухості тонівсерця, прискореного серцебиття розвивається гостра дихальнанедостатність. Температура тіла звичайно нормальна або злегкапідвищена. Набряк легенів в умовах високогіря розвивається швидко іякщо не прийняти термінових заходів, хворий гине. Варто особливопідкреслити важливість надання першої допомоги, що в умовахвисокогіря часто має вирішальне значення. Насамперед необхіднообігріти хворого будь-якими доступними засобами, надати йомуположення з піднятою головою, дати болезаспокійливі засоби іпідкислений напій. По можливості дати кисень, полівітамінну суміш,очистити порожнину рота.
  21. 21. При набряку легенів показана екстрена евакуація хворого вниз.Потерпілого з піднятою головою укладають у спальний мішок, кінцівкиобкладають грілками. У важких випадках важливо прагнути донайшвидшого надання кваліфікованої медичної допомоги,використовуючи для цього авіатранспорт. Надаючи першу допомогухворому на набряк легенів, так само як і при гострій гірській хворобі, крімперерахованих вище заходів, окрім спуску вниз, продовжують даватикисень, серцеві, дихальні та діуретичні засоби через рот (фуросемід,еуфілін у табл.), транквілізатори (заспокійливі), легкі снодіючі засоби(седуксен, мепробамат, ноксирон). При наданні лікарської допомогиразом з перерахованими вище заходами роблять аспірацію рідини здихальних шляхів, застосовують сечогінні засоби - фуросемід (лазикс) -2 мл 1% розчину, еуфілін - 10 мл 2,4% розчину, серцеві глікозіди(строфантин - 0,3-0,5 мл, корглікон - 1 мл) в 20 мл 20% розчину глюкозивнутрішньовенно, піногасники: етиловий спирт (разом з киснем - череззволожувач), кровопускання – 300 - 400 мл.
  22. 22. Набряк мозку є одним з важких ускладнень гірської хвороби. Набільших висотах (3600-4000 м) він може розвитися протягом декількохгодин. Механізм розвитку набряку мозку в цей час ще недостатнє ясний,однак варто виділити ряд сприятливих моментів: збільшення мозковогокровообігу в умовах гіпоксії (навіть у нормі на мозковий кровообігдоводиться до 15% хвилинного обсягу кровообігу), порушенняпроникності судинних стінок клітинних мембран.Симптоми. Набряк мозку проявляється сильним головним болем,нудотою, блювотою, розладом координації рухів, психічним і руховимнеспокоєм, що потім переміняється гнобленням і адинамією. Приподразненні оболонок мозку можуть спостерігатися патологічнірефлекси. Надалі відзначаються слухові й зорові галюцинації,порушення й втрата свідомості, гіпоксична кома.Перша допомога: потерпілого з піднятою головою укладають у спальниймішок, зігрівають, дають кисень, терміново транспортують вниз.
  23. 23. Під час тривалих і складних сходжень нерідко спостерігаютьсязахворювання різних органів.Гострі хірургічні захворювання. До гострих хірургічних захворюваньвідносять гострий апендицит, гострий холецистит, гострий панкреатит,перфоративна виразка шлунка й дванадцятипалої кишки, защемленагрижа, сечекам’яна хвороба, абсцеси й флегмони мяких тканин і ін.Симптомом є біль різного характеру, локалізації, інтенсивності. Можутьспостерігатися нудота, блювота.Перша допомога. Після встановлення діагнозу необхідно вжити заходівдо термінової евакуації в хірургічне відділення. На всіх етапах евакуаціїведеться симптоматичне лікування. Спосіб транспортування залежитьвід стану хворого, характеру гірського рельєфу, часу доби, можливостейрятувального загону. До місця спуску хворого необхідно забезпечититранспорт для екстреної доставки його в хірургічне відділення. Під частранспортування хворому при вираженому болючому синдромі й точновстановленому діагнозі показане введення наркотичних засобів.
  24. 24. Шок травматичний. Шоком називається симптомокомплекс,викликаний різними причинами, основною ознакою якого є раптовенебезпечне скорочення тканинного кровообігу. Виникає після травми йхарактеризується важким загальним станом, різким зниженням функційнервової, серцево-судинної й дихальної систем. Основними факторами,що викликають шок, є біль, втрата крові; супутніми - переохолодження,високогірна гіпоксія. Виникаючі порушення звязані не тільки із втратоюкрові, але й з перерозподілом її в організмі. У результаті компенсаторної“централізації кровообігу” знижується периферичний кровообіг, щоприводить до зменшення кровопостачання й кисневому голодуваннювеликих тканинних областей. Виснаження компенсаторних реакційсупроводжується порушенням мозкового й коронарного кровообігу,падінням центральної й периферичної гемодинаміки, тобто виникаєбезпосередня загроза для життя.Симптоми шоку визначаються погіршенням тканинного кровообігу,блідістю шкіри, зниженням температури дистальних частин тіла. Зіницірозширені. Пульс на периферичних артеріях що не прощупується єслабо пальпуємим. Свідомість затьмарена внаслідок порушеннякровопостачання головного мозку. Подих поверхневий, артеріальнийтиск низький (60-50 мм рт. ст.).
  25. 25. Перша допомога.Лікування шоку повинне бути комплексним, що полягає в усуненні діїагента, що травмує, зупинці кровотечі, відновленні повноцінноїдіяльності органів кровообігу й дихання. У лікувальний комплексвключають переливання плазмозаміщающих розчинів (полиглюкіна,реополиглюкіна, желатиноля до 1 л), для боротьби з ацидозом - натріюгідрокарбонат (300 мол 7,5%), швидке й ефективне знеболюванняанальгетиками, при переломах, великих ушкодженнях - закриття ранасептичними повязками, іммобілізацію, оксигенотерапію, зігріванняхворого. При лікуванні шоку використовують антигістамінні засоби(дипразин, димедрол), кортикостероїдні препарати. У випадку великоїабо триваючої кровотечі показане переливання свіжої крові, їїкомпонентів і плазмозамісних рідин.Всі перераховані заходи варто проводити швидко і якомога раніше.
  26. 26. При розвитку термінальних станів, коли різко порушені основні життєвоважливі функції організму й самостійна їхня корекція організмомнеможлива, проводять реанімаційні заходи.Діагностичними ознаками зупинки серця й дихання, тобто настанняклінічної смерті, є:- відсутність свідомості- відсутність пульсу на сонній або стегновій артеріях- відсутність подиху- розширення зіниць і відсутність їхньої реакції на світло.Серцево-легенева реанімація включає наступні етапи:1. Відновлення прохідності дихальних шляхів;2. Штучну вентиляцію легенів методом активного вдмухування повітря влегені хворого;3. Відновлення кровообігу шляхом зовнішнього масажу серця.Це три найважливіших прийоми серцево-легеневої реанімації, причомувони повинні проводитися досить швидко й ефективно, тому що всьогояких-небудь 3-5 хвилин відокремлюють клінічну смерть (оборотний стан)від біологічної смерті (необоротних ушкоджень центральної нервовоїсистеми й інших органів).
  27. 27. Найважливішим етапом дихальної реанімації є відновлення прохідностідихальний шляхів, від швидкості якої залежить успіх всієї реанімації.Якщо хворий перебуває в несвідомому стані, то необхідно провестинаступні маніпуляції: укласти хворого на тверду поверхню, закинутиголову назад, висунути вперед нижню щелепу (мал.1), очистити рот іглотку від слизу й іншого вмісту (мал. 2) і почати нагнітання повітря влегені методами “рот до рота”, “рот до носа” (мал. 3).
  28. 28. Зовнішній масаж серцязвичайно сполучається зіштучною вентиляцієюлегенів.
  29. 29. Зовнішній масаж серця звичайно сполучається зі штучною вентиляцієюлегенів. При цьому бажано, щоб масаж серця проводила одна людина,штучне дихання - інша. Якщо ж дії проводить одна людина, то черезкожні два нагнітання повітря робиться 15 здавлювань грудини (2:15).Коли в реанімації беруть участь дві людини, то на кожні 5 здавлюваньгрудини доводиться одне нагнітання повітря (1:5).
  30. 30. Продовжувати реанімаційні дії потрібно до тих пір, поки:а) вас хтось не змінить;б) не прийде швидка допомога;в) ви не втомитеся і не зможете продовжувати серцево-легеневуреанімацію;г) ви не помітите поліпшення стану потерпілого (відновлюєтьсянормальний колір його шкірних покривів або він почне ворушитися абостогнати);д) не настане біологічна смерть.Смерть - це необоротне припинення життєдіяльності організму, що єнеминучою заключною стадією його індивідуального стану.Достовірними ознаками смерті є: зниження температури тіла нижче +20 °C, наявність трупних плям (ділянок зазвичай багряно-синюшного, рідшечервоного або коричневого замалювання шкіри там, куди пасивно підсвоєю вагою стікає кров - наприклад якщо мрець лежить на спині, то наспині і будуть плями.) і мязового задубіння (своєрідного ущільнення івкорочення скелетних мязів, що створює перешкоду для пасивних рухіву суглобах).У разі настання біологічної смерті при здавлюванні ока з боків пальцямизіниця змінює свою форму і звужується, нагадуючи "котяче око“.
  31. 31. Гостра серцево-судинна недостатність. Розвивається в умовахвисокогіря в не акліматизованих осіб під впливом гіпоксії, більшихфізичних навантажень. Її виникненню можуть сприяти охолодженняорганізму, гострі респіраторні захворювання, сховані захворюваннясерцево-судинної системи.Симптоми. Різка слабість, біль в області серця, серцебиття, порушенняритму, синюшність акроміальних (кінцевих) частин тіла, задишка.Перша допомога. Необхідно надати хворому напівсидяче положення,зігріти його. Підшкірно ввести кофеїн (1-2 мл), кордіамін (1-2 мл).Необхідне термінове транспортування вниз у напівсидячому положенніабо в положенні лежачи з піднятим головним кінцем носилок.
  32. 32. Пневмонія (запалення легенів) в умовах гір спостерігається нерідко йхарактеризується швидким розвитком.Симптоми. Початок досить гострий з ознобом і підвищеннямтемператури тіла до 38—39° С. Хекання, загальна слабість, біль угрудях, кашель із відділенням слизисто-гнійного мокротиння. Приаускультації виявляються вологі хрипи, при перкусії - іноді притупленнязвуку. Дольова пневмонія від крупозної відрізняється більше поступовимпочатком, відсутністю циклічності в плині, гнійно-слизуватим, а не“іржавим” мокротинням і ін.Перша допомога. Введення сульфаніламідних препаратів, особливоантибіотиків: пеніцилін по 200000 од. 4-6 разів у день зі стрептоміциномпо 500 000 од. 2 рази в день, тетрациклін по 0,3 г 4-5 разів у день,этазол або сульфадимезин по 1 г 6 разів у добу. При стафилококковійпневмонії, стійкої до пеніциліну, застосовуються напівсинтетичніпеніциліни - метицилліни або оксацилліни по 0,5-1 г 4-6 разів у добу. Уцей час рекомендуються й нітрофуранові препарати (фуразолін,фуразолиідон по 0,1 г 4 рази в день). При кашлі - кодеїн, діонін.Транспортування термінове з піднятим головним кінцем носилок.
  33. 33. ТравмиКровотеча.Кровотеча - це витікання крові з кровоносної судини в тканини абопорожнини організму або в навколишнє середовище.Якщо кров витікає в навколишнє середовище, таку кровотечу називаютьзовнішньою.При витіканні крові в тканини або порожнини організму говорять провнутрішню кровотечу.Крім того, в залежності від пошкодженої судини, розрізняютьартеріальну, венозну, капілярну і змішану кровотечі.Знання типів кровотечі необхідно для того, щоб передбачати можливінаслідки.
  34. 34. Кров з артерії яскраво-червона. Оскільки артеріальна кров йде прямо відсерця, вона може пульсувати або бризкати з рани. Артеріальнукровотечу зупинити важко, необхідна термінова допомога.Кров з вени темно-червона і тече повільніше. Крововтрата з вени можебути як незначною, так і дуже серйозною. Оскільки вени розташованіближче до шкіри, венозна кровотеча відбувається частіше.Більшість капілярів розташовані близько до шкіри, тому невеликеушкодження зазвичай викликає кровотечу з капілярів. Кров з капілярівяскраво-червоного кольору, вона сочиться з рани. Змішана кровотеча виникає в тих випадках, коли в рані кровоточать одночасно вени і артерії. Найчастіше така кровотеча спостерігається при глибоких ранах. а) Артеріальна кровотеча б) Венозна кровотеча
  35. 35. ЗОВНІШНЯ КРОВОТЕЧАЗовнішня кровотеча - це кровотеча з рани або виразки безпосередньона поверхню тіла.Рана це порушення цілості шкіри чи слизових оболонок (часто і глибшихтканин і органів), викликане механічним впливом.Величина зовнішньої кровотечі залежить від типу рани, а також місця натілі людини, де відбулося порушення цілості шкіри або слизовихоболонок.Найбільш ймовірні типи ран:1. Різана рана - рана, нанесена ковзаючим рухом тонкого гострогопредмету. (Бритва, ніж наприклад).Характеризується переважанням довжини над глибиною, рівнимипаралельними краями.Може бути серйозна кровотеча.2. Рвана рана - рана, що виникла під впливом перерозтяження тканин.Характеризується неправильною формою країв, відшаруванням абовідривом тканин, значною зоною їх пошкодження. Великий ризик
  36. 36. 3. Колота рана - рана, нанесена гострим предметом з невеликимипоперечними розмірами.Характеризується вузьким і довгим рановим каналом. Підвищений ризикінфекції. Можливі приховані пошкодження органів і глибоких кровоноснихсудин. (Льодоруб, льодобур, скельний гак)4. Рубана рана - рана від удару важким гострим предметом.Характеризується великою глибиною ушкодження. Може бути серйознакровотеча. Можливі переломи. Ризик зараження. (Сокира, звичайно)5. Вогнепальна рана - рана, нанесена стрілецькою зброєю абобоєприпасами вибухової дії (снаряди, міни, бомби, гранати та ін.)Характеризується серйозними внутрішніми ушкодженнями. Можливепопадання сторонніх часток в організм через рану. У місці входу ранабуде невеликою, а в місці виходу, якщо куля пройшла навиліт, рана будевеликий і рваною. (Особливо погано, що навколо ранового каналувелика зона контузії тканин, а в каналі повно всякої погані - шматкиодягу, земля і т. д.)
  37. 37. 6. Забита рана - рана від удару тупим предметом з одночасним ударомнавколишніх тканин.Характеризується пошкодженням тканин. Можуть бути переломи абовнутрішні ушкодження. Шкіра може лопнути, але зазвичай цього невідбувається. У місці удару утворюється синець, набряк. (Молотком попальцю, каменем по голові).7. Укушена рана - рана, нанесена зубами тварини або людини.Характеризується інфікованістю, нерівними, розчавленими краями.При укусах хворих на сказ тварин можливе зараження людини.(Собаки, щури, лисиці і так далі.)8. Розтрощення рана - рана, при нанесенні якої відбулосярозчавлювання і розрив тканин.Характеризується великою зоною ураження тканин. (Падіння з висоти)При наданні допомоги потерпілому з зовнішньою кровотечеюнеобхідно враховувати наступні пріоритети:- Якщо кровотеча сильна, то пріоритет - зупинка кровотечі;- Якщо кровотеча незначна, то пріоритет - запобігання зараженню.
  38. 38. ВНУТРІШНЯ КРОВОТЕЧАПричинами внутрішньої кровотечі можуть бути:- Удар в живіт, грудну клітку або голову;- Перелом кістки;- Колоті або вогнепальні рани;- Хронічні захворювання.Внутрішня кровотеча може бути прихована і явна.Прихована внутрішня кровотеча - кров виливається в замкнутийпростір (черевна порожнина, плевральна порожнина, головний мозок).Симптоми і ознаки прихованої внутрішньої кровотечі:Реакція - в більшості випадків потерпілий у свідомості, але стан можепогіршуватися дуже швидко, аж до втрати свідомості.Дихальні шляхи - чисті, але при втраті свідомості може бути западанняязика і закриття дихальних шляхів. (Про позу на боці не забули?)Дихання - поверхневе, може припинитися зовсім.Циркуляція крові - пульс прискорений, слабкий, може зупинитися.Інші ознаки; занепокоєння, тривожність, слабкість, бліда і волога
  39. 39. Явна внутрішня кровотеча - кров виливається в органи, що маютьсполучення з зовнішнім середовищем.Вираженим ознакою для розпізнання явної внутрішньої кровотечі можебути кровотеча з природних отворів людського тіла - вух, носа, рота,піхви, анального отвору, уретри.Типи кровотеч з природних отворів тіла.Вухо: свіжа, яскраво-червона - пошкоджені судини вуха.Водяниста - поранення мозку (черепно-мозкова травма).Ніс: свіжа, яскраво-червона - пошкоджені судини носа.Водяниста - перелом кісток черепа (витікає рідина з черепної коробки).Рот: свіжа, яскраво-червона - пошкоджені судини ротової порожнини(язик, губи, порожнина рота).Піниста, яскраво-червона - пошкоджені легені.Блювота з кровю, темна червоно-коричнева - пошкоджений шлунок.Піхва: свіжа, темна - пошкодження матки.
  40. 40. Анальний отвір: свіжа, яскраво-червона - геморой.Темна, погано пахне - пошкоджений нижній відділ кишківника.Уретра: червона, каламутна сеча - пошкоджені нирки, сечовий міхур,статевий член.Перша допомога при внутрішній кровотечі.Як видно із симптомів та ознак внутрішньої кровотечі вони дуже схожі насимптоми і ознаки шоку. Тому і перша допомога в чомусь схожа нанадання допомоги при шоку.1. Надати зручну позу:- рана грудної клітки, пошкодження легенів, шлунка - напівсидячеположення. Зменшує кровотечу.- черевна порожнина, органи тазу - підняті ноги. Дозволяєвикористовувати додатково кров, депоновану в кінцівках.- черепно-мозкова травма - з піднятою головною частиною тіла -зменшує кровотечу.
  41. 41. 2. Укрити потерпілого спальним мішком чи чимось іншим, щоб захиститийого від холоду.3. Не дозволяти потерпілому рухатися.4. Не давати потерпілому пити, їсти, курити.5. Контролювати дихальні шляхи, дихання, циркуляцію крові, бутиготовим у разі потреби приступити до серцево-легеневої реанімації.
  42. 42. Способи зупинки зовнішньої кровотечі.При наданні першої допомоги для зупинки зовнішньої кровотечі взалежності від ступеня ураження можна використовувати кількаспособів: прямий тиск на рану, накладення повязки, притиснення артерії,накладення джгута. Нерідко доводиться використовувати комбінацію цихспособів.а) прямий тиск на рануПрямий тиск на рану дозволяє виграти час, дати можливість кровізгорнутися. Для здійснення прямого тиску необхідно по можливостіпідняти вгору травмовану частину тіла і сильно натиснути на ранупальцями або долонею, причому краще це зробити через стерильнумарлю або шматок чистої тканини. Якщо через деякий час кровотечазменшиться, але не зупиниться, необхідно накласти повязку, що давить.б) накладення повязкиДля накладання повязок зазвичай використовуються бинти.
  43. 43. 1. Якщо є можливість, необхідно надіти одноразові гумові рукавички.2. По можливості використовувати стерильні перевязувальні матеріали.3. Вибрати необхідні розміри перевязувальних матеріалів. Ширинубинта треба підбирати так, щоб вона була рівна або більше діаметруперевязуваної частини тіла. Використання вузького бинта не тількизбільшує час перевязки, але й може призвести до того, що повязкабуде врізатися в тіло.Застосування більш широкого, ніж треба, бинта ускладнює процесбинтування.4. Тримати перевязувальні матеріали за краї, щоб не порушити їхстерильність.5. Перевязуючи постраждалого, слід пояснити йому призначенняповязки, що дозволить контролювати його стан і в якійсь мірі відвернейого від болю.6. Бинтувати необхідно щільно, але не туго. Повязка не повинна бутидуже вільною і зміщуватися по поверхні тіла, але і не повинна бутизанадто тугою, щоб не порушити циркуляцію крові.
  44. 44. 7. Перевязку слід починати з найбільш вузького місця, поступовопереходячи до більш широкого. У цьому випадку повязка кращетримається. Щоб уникнути зсуву повязки перші витки повинні бутинакладені тугіше, ніж наступні. Завязувати кінці бинта слід прямимвузлом. Прямий вузол не розв’язується, тому повязка не слабшає. Крімтого, прямий вузол плоский і тому більш зручний на тілі. Нарешті, вінлегко розвязується, коли це потрібно. 8. Після накладення повязки необхідно перевірити циркуляцію крові.Якщо є необхідність - відновити циркуляцію, послабивши накладенуповязку. Ознаками занадто тугого накладення повязки є: блідий абосиньо-сірий колір шкіри, оніміння забинтованої частини тіла, відсутністьруху в забинтованій частині тіла.9. Якщо після накладання повязки кров продовжує сочитися, потрібнонакласти ще одну повязку (до 3-х), не знімаючи попередню. Якщопопередню повязку зняти, кровотеча посилиться.
  45. 45. в) Притиснення артеріїПритиснення артерії використовується в тому випадку, коли накладенняповязки не дає результату. У разі притиснення артерії повністюперекривається доступ крові в частину тіла, розташовану нижче точкипритиснення. Як тільки кровотеча зупиниться, притиснення артерії слідприпинити.Якщо протягом 10 хвилин після притиснення артерії, кровотеча незупинилася, слід на декілька секунд зупинити притиснення артерії, апотім відновити знову, так як у випадку притиснення довше 10 хвилин єнебезпека розвитку тромбозу в місці притиснення.Відомо, щонайменше, 22 точки притиснення (по 11 на лівій і правійсторонах тіла). Однак на практиці доцільно використати дві з них, точкина стегнової і плечової артеріях.Для здійснення притиснення плечової артерії необхідно:- знайти артерію на внутрішній стороні плеча;- натиснути на артерію над кісткою між мязами плеча.
  46. 46. Для здійснення притиснення стегнової артерії необхідно: - покласти потерпілого на спину із зігнутими в колінах ногами, поклавши під коліна згорнутий одяг, і знайти стегнову артерію в районі паху; - сильно натиснути на артерію великими пальцями.Зупинка артеріальної кровотечіза допомогою рук.Стрілками показано місцязатискання.
  47. 47. Правила накладення джгута.- Джгут накладається вище ушкодження приблизно на 5 см;- Перед тим, як накладати джгут, місце його накладення обернутибинтом або чистою тканиною;- В якості джгута використовують або спеціальні гумові кровоспинніджгути, або підручні матеріали, такі як репшнур, пояс, стропа і т. д. Неможна використовувати все, що може врізатися в рану, наприклад,шнурки, мотузки, шпагати і т. д., так як вони можуть пошкодитирозташовані нижче тканини;- Зробивши перший оборот, джгут затягують так, щоб зупинилосякровотеча, але не більше, щоб не викликати ушкодження тканин, апотім, зменшуючи тиск, закріплюють весь джгут на кінцівку;- Якщо використовуються підручні засоби, необхідно, зробивши одиноборот і завязавши на один вузол, помістити зверху який-небудьпредмет (паличку, ручку, ножиці і т. д.), закріпити його ще одним вузломі закрутити до зупинки кровотечі, після чого зафіксувати подвійнимвузлом;
  48. 48. - Джгут може залишатися на кінцівці не більше 1 години з моменту йогонакладення; якщо за цей час потерпілого не вдалося доставити влікувальний заклад, то по закінченні години джгут необхідно послабитина 1-2 хвилини (до почервоніння шкіри), після чого накласти знову, алевже вище попереднього місця;- В місці накладення джгута необхідно помістити записку із зазначеннямчасу і дати його накладання. При кровотечі з судин верхньої кінцівки джгут накладають на плече, верхню або нижню третину. На передпліччя джгут не накладається через глибоке розташування судин.
  49. 49. При кровотечах з судиннижньої кінцівки джгутрекомендується накладатитільки на стегно. Джгутнакладають вище місцякровотечі рівномірно, беззатискання шкіри поверхпрокладки, сила натягувизначається припиненнямкровотечі й зникненнямпульсу на периферичнихартеріях.Накладання джгута за допомогоюременя.
  50. 50. Зупинка кровотечі за допомогоювалика.При кровотечі з верхньоїчастини плеча і підключичнійобласті, яка може бутисмертельною, заводять обидваплеча за спину зі згинанням вліктях, після чого їх зв’язують задопомогою бинта (ременя і т.п.).В цьому випадку здавлюютьсяартерії з обох сторін.
  51. 51. Черепно-мозкова травма. Являє собою механічне ушкодження черепаі його вмісту, виникає в результаті удару, що може привести до струсуабо забою мозку, порушенню цілісності костей черепа, до здавлюваннямозкової речовини.Черепно-мозкові травми підрозділяються на закриті й відкриті. Призакритій травмі ушкоджень костей черепа не відбувається. Відкритачерепно-мозкова травма характеризується ушкодженням мяких тканинголови й костей черепа. Обидва види травм можуть проявлятисяструсом, забитим місцем, здавлюванням мозку або різних їхніхсполучень.Симптоми. У гострому періоді переважають загальмозкові симптоми.Найбільш характерні з них - порушення свідомості, які можуть бути різноїтривалості - від декількох хвилин до доби й більше, порушення памяті наподії, що передували травмі, нудота, блювота, запаморочення. Місцевеушкодження мозку проявляється відповідними осередковимисимптомами, що мають характер випадань памяті. При забитті мозкуможуть спостерігатися розлади чутливості в кінцівках, тулубі,нерівномірна величина зіниць. Для переломів основи черепу характернікровотеча з вух, носа, синці у вигляді “окулярів” під очима. Перебігчерепно-мозкової травми залежить від важкості місцевих ушкодженьмозку, що посилюються стисненням мозку, набряком мозку.
  52. 52. Для переломів основи черепу характерні кровотеча з вух, носа, синці увигляді “окулярів” під очима.
  53. 53. Перша допомога.Допомога при цьому виді травми суворо індивідуальна й залежить відсили травми.При легкому ступені призначають знеболюючі засоби (анальгін,амідопірин - 0,25- 0,5 г на прийом), антигистамінні препарати (димедрол -2 мл, дипразін - 1-2 мл підшкірно), полівітаміни.При відкритому ушкодженні черепа необхідно змазати краї рани 5%спиртовим розчином йоду або зеленкою, накласти асептичну повязку.Для профілактики інфікування рекомендують сульфаніламідніпрепарати, антибіотики.При більш важкій травмі вводять внутрівенно дегидратаційні засоби (20-40 мл 40% р-ну глюкози, 10 мл 25% р-ра магнію сульфату, 10% р-нуальбуміну), симптоматичні засоби.Транспортувати необхідно в положенні лежачи.
  54. 54. Травма спинномозкова.Спостерігається при падіннях з висоти, обвалах, безпосередньомувпливі на хребетний стовп, різкому його згинанні або розгинанні.Розрізняють відкриті й закриті травми. Вони можуть бути ускладненіструсом, забитим місцем і здавлюванням спинного мозку.Симптоми. Клінічна картина залежить від рівня ушкодженняхребетного стовпа (ізольовані ушкодження його рідкі). Для переломухребетного стовпа характерний біль у місці перелому, що підсилюєтьсяпри русі, осьове навантаження (натиснення рукою на голову) викликаєбіль у місці перелому. При переломі хребетного стовпа без ушкодженняспинного мозку важливою діагностичною ознакою є біль по лініїостистих відростків; коли ж відбувається ушкодження і спинного мозку,додаються рухові порушення, зниження або відсутність рефлексів та ін.Для ушкоджень спинного мозку характерні рухові паралічі і розлади всіхвидів чутливості нижче перелому.
  55. 55. Оскольчатий перелом хребта.
  56. 56. Синім кольоромвідмічено зонипаралічу взалежності від місцяперелому.
  57. 57. Перша допомога.При травмі спинного мозку потерпілому надають горизонтальнеположення, його обережно укладають на тверді носилки. Щоб уникнутивторинного зсуву уламків та здавлювання спинного мозку,транспортування роблять при дотриманні всіх правил обережності -тільки в положенні лежачи на спині, повертати хворого забороняються.Застосовують знеболюючі (піранал, анальгін - 0,5 г усередину абоанальгін 2 мл підшкірно), дегидратаційнні (10 мл 25% р-ну магніюсульфату внутрішньом’язево) і інші засоби.У випадках прогресуючого перебігу стиснення спинного мозку,порушення дихання - штучна вентиляція легенів, протишокові заходи(див. “Травматичний шок”).Необхідне екстрене транспортування для проведення оперативноговтручання.
  58. 58. Укладання на носилкипостраждалого з травмоюспинного мозку, фіксаціяголови.
  59. 59. Ушкодження грудної клітки. Такі ушкодження бувають закритими йвідкритими. Вони виникають у результаті безпосереднього впливупредмета, що травмує, або при падінні грудьми на тверду поверхню. Прицьому можуть спостерігатися забиті місця, струси, стиснення грудноїклітки, переломи ребер, грудини.Симптоми. Для забитих місць характерна біль, що підсилюється привдиху. Стиснення грудної клітки в передньо-задньому напрямку або збоків викликає посилення болю (характерно для переломів ребер,грудини). Струс грудної клітки може викликати загальну реакцію зявищами шоку (падіння пульсу, артеріального тиску, порушеннядихання). Крипітація – сніговий хруст при натисненні на шкіру.При обвалах, лавинах може спостерігатися стиснення грудної клітини зрозвитком своєрідного симптомокомплекса, названого травматичноюасфіксією. Голова, обличчя, шия мають синюшно-фіолетовий колір зрізкою нижньою границею (“декольте”). Характерні дрібні крововиливи вслизову оболонку рота, склери, носа, гортані, зниження зору, слуху.Переломи ребер бувають одиничні й множинні, вони можутьсполучатися з переломами грудини, ключиці. Переломи ребер зі зсувамиможуть викликати поранення плеври і легенів з розвиткомпневмотораксу, гемотораксу, підшкірної емфіземи.
  60. 60. Пневмоторакс буває відкритий і закритий. Закритий пневмоторакспротікає доброякісно й поступово розсмоктується. Відкритийпневмоторакс виникає при проникаючих пораненнях грудної клітки йнерідко сполучається з ушкодженням органів грудної клітки.Перша допомога залежить від виду травми і її сили. При забитих місцяхгрудної клітки, переломах ребер накладають фіксуючу повязку (навидиху) за допомогою широкого бинта від нижніх ребер до пахвовоїобласті, призначають анальгетичні засобу (амідопірин, анальгін - 0,25-0,5 г усередину), засобу проти кашлю (кодеїн - 0,15 г усередину). Зонуперелому ребер знеболюють 0,25- 0,5% р-ном новокаїну або спирт-новокаїновим розчином. Знеболююче лікування є ефективноюпрофілактикою легеневих ускладнень. Відкритий пневмотораксперетворюють у закритий за допомогою герметичної повязки,виготовленої з лейкопластиру, клейонки й т.д. При важкій травмі йрозвитку шоку проводять протишокові заходи, при порушенні подиху -штучну вентиляцію легенів.Спосіб транспортування залежить від стану постраждалого, умовмісцевості. У важких випадках необхідне транспортування в екстреномупорядку на носилках з піднятим головним кінцем; при легкій травміхворий може йти сам.
  61. 61. Проникаюча рана грудної клітки, легеня запала. 1 — запала легеня за рахунок відкритого пневмотораксу; 2 — отвір рани; 3 — плевральна порожнина.
  62. 62. Лейкопластирна пов’язка при рані грудної клітки. Схема герметичної пов’язки при проникаючій рані грудей: 1 — стінка грудної клітки; 2 — герметична пов’язка; 3 — отвір рани.
  63. 63. Іммобілізація постраждалого при пораненні грудної клітки.Пов’язки на грудну клітку:а — циркулярна (спіральна)повязка;б — пов’язка Дезо.
  64. 64. Варіант пов’язки.
  65. 65. Ушкодження живота виникають у результаті безпосереднього впливупредмету, що приводить до поранення органів черевної порожнини, абоудару при падінні з висоти, обвалах. При цьому можуть спостерігатисяушкодження черевної стінки або органів черевної порожнини.Ушкодження пустотілих органів (шлунок, кишки та ін.) веде до розвиткуперфоративного перитоніту, ушкодження паренхіматозних органів(печінка, селезінка) дають картину загрозливої кровотечі. Ушкодженняпустотілих органів зустрічаються рідше, ніж паренхіматозних, причомупереважають ушкодження кишок. Можуть бути відриви, лопання,роздавлювання тканин.Симптоми залежать від травми того або іншого органу й ступеня йогоушкодження. Відзначається розлитий біль у животі з локалізацією в місціушкодженого органа. Пульс прискорений. Нерідко виникає шок. Раннімсимптомом є напруга мязів черевної стінки. Для розриву шлункахарактерне зникнення печіночної тупості. Гикання, блювота, здуттяживота, сухий язик, симптом Щеткіна-Блюмберга по всьому животі -ознаки перитоніту, що розвивається. При внутрішній кровотечі зпаренхіматозних органів розвивається картина геморрагічного шоку.Перша допомога. При явищах шоку - протишокова терапія. Абсолютнийголод. Екстрене транспортування в положенні лежачи в хірургічневідділення (консервативне лікування неефективне).
  66. 66. Ушкодження тазу й тазових органів наступають у результатібезпосереднього впливу удару або здавлювання тазу в сагиттальному іфронтальному напрямках. Зустрічаються як ізольовані ушкодження кістоктазового кільця, так і в комбінації з пораненнями тазових органів (сечовогоміхура, прямої кишки). Переломи кісток тазу можуть бути зі зсувом і безнього.Симптоми. Різкий біль в області перелому, що підсилюється при рухах.Стиск із боків кісток викликає посилення болі в місцях перелому. Приважких ушкодженнях тазу нерідко спостерігаються явища шоку, внутрішнікрововиливи, ушкодження внутрішніх органів.Симптоми ушкодження сечового міхура, прямої кишки. При ушкодженняхсечового міхура - поява крові в сечі, при повному розриві сечового міхурасечовиділення відсутнє. Якщо сеча з місця розриву попадає в черевнупорожнину, спостерігаються симптоми перитоніту. Для ушкодження прямоїкишки характерною ознакою є кровотеча з анального отвору.Перша допомога. Потерпілого укладають на спину, нижню кінцівку, щовідповідає ушкодженій половині тазу, укладають у зігнутому положенні наподушку. При наявності шоку проводять протишокові заходи. У хворого зпереломом кісток тазу треба виключити ушкодження внутрішніх органів.Транспортування в екстреному порядку в положенні лежачи.
  67. 67. Поза “жаби” при переломі кісток тазуЕтапи укладання на ношіпостраждалого з переломом тазу.
  68. 68. Переломи кісток кінцівок.Зустрічаються закриті й відкриті переломи. При останніх порушуєтьсяцілість мяких тканин і шкіри. Переломи можуть бути зі зсувом і без зсувууламків. Виникають вони в результаті прямого удару або при падінні звисоти, обвалах, при надмірному згинанні кінцівок.Симптоми. Виражаються в порушенні функцій ушкодженої кістки, болю,що підсилюється при пальпації і рухах, укороченні й деформації кінцівок,набряках і крововиливах у місці перелому. При множинних переломах іпереломах зі значними зсувами відзначаються ознаки шоку й кровотеча.Перша допомога. Введення знеболюючих засобів-анальгіну, амідопірінуй інших усередину або підшкірно. Іммобілізація транспортною шиною.Для іммобілізації в умовах гір застосовують і підсобні матеріали (палиці,льодоруби та ін.). При їхньому накладенні (у фізіологічно вигідномуположенні) фіксують не тільки місце перелому, але й суглоби,розташовані вище й нижче місця перелому.
  69. 69. Види переломівЗакритий перелом Відкритий перелом
  70. 70. При переломах кісток кисті шину накладають від кінців пальців доверхньої третини передпліччя.
  71. 71. При переломі кісток передпліччя - по тильній поверхні зігнутої кінцівки відпальців до нижньої третини плеча, при переломах плеча - допротилежного надпліччя.
  72. 72. При переломах в області стопи й нижньої третини гомілки шинунакладають на підошовну частину стопи й задню поверхню гомілки відпальців до нижньої третини стегна (у гомілковостопному суглобі ногазігнута під прямим кутом).При переломах верхньої третини гомілки, стегна іммобілізаціюздійснюють за допомогою трьох шин, фіксують гомілковостопний,колінний і тазостегновий суглоби (мал. 7).
  73. 73. Переломи ключиці, що займають одне з перших місць по частоті,фіксують за допомогою дротової шини, мякої повязки Дезо, косинки(мал. 8) або ватно-марлевих кілець, що накладаються на обидва плеча іззахопленням над плечами і стягнутих на рівні лопаток.Обидві кінцівки при цьому відводять назад, розтягуючи і зіставляючиуламки ключиці.
  74. 74. При відкритих переломах на ушкоджену зону накладають асептичнумарлеву повязку, при кровотечі - кровоспинний джгут. При відкритихпереломах необхідно видалити з поверхні рани вільно лежачі сторонніпредмети й обробити рану.З появою ознак шоку проводять протишокову терапію (див.“Травматичний шок”).Транспортування:-при переломах стегна й верхньої третини гомілки - у положенні лежачи- при переломах кісток стопи, плеча, передпліч, ключиці - сидячи йлежачи, залежно від стану потерпілого й умов місцевості.При транспортуванні постраждалого максимально утеплюють.
  75. 75. Вивихи.Зустрічаються значно рідше. Вони звичайно виникають при непрямійтравмі в результаті надмірно різких рухів у суглобах. При цьомувідбувається розриви капсули, звязок, кровоносних судин, інодісухожиль і мязів в області суглоба. Найбільш часті вивихи в плечовому йтазостегновому суглобах.Симптоми. Біль, змушений положення кінцівки, ушкоджений суглобдеформований, рухи в ньому обмежені або зовсім відсутні. Набряк ікрововилив в області суглоба.Перша допомога. Іммобілізація ушкодженої кінцівки, знеболюючі засобиі транспортування залежно від стану в положенні сидячи або лежачи.При наявності досвідченого хірурга або травматолога виробляєтьсяручне вправляння вивихів при локальній анестезії (20-40 мл 0,5-1% р-нуновокаїну в порожнину суглоба).
  76. 76. Іммобілізація при вивиху плечового суглобу.
  77. 77. Розтяги й розриви звязкового апарату суглобів зустрічаються доситьчасто й виникають у результаті більших навантажень на суглоб уфункціонально невигідному положенні; особливо часті вгомілковостопному й колінному суглобах.Симптоми. Різкий біль в області суглоба, що підсилюється при дотику йрухах, крововилив і набряк, різке обмеження рухів.Перша допомога. Фіксація ушкодженого місця марлевим бинтом (мал.9), холод на місце розтягання або розриву. При значних розривахнакладають шину. Усередину призначають анальгін, піранал по 0,25-0,5 г2-3 рази в день.Транспортування можна проводити вположенні сидячи.
  78. 78. Сонячний і тепловий удари.Сонячний удар виникає в результаті впливу сонячних променів нанезахищену голову, тепловий — у результаті перегрівання організму.Симптоми. Загальна слабість, почервоніння особи, головний біль,запаморочення, шум у вухах, частішання пульсу й подиху. У деякихвипадках непритомний стан.Перша допомога. Потерпілого укладають у тінь звільняють від одягу,що стискує, кладуть холодні примочки на голову і сонну артерію. Принепритомності підшкірно вводять 1-2 мл 20% р-ну кофеїну абокордіамін (1-2 мл).Транспортування залежно від стану постраждалого лежачи або сидячи.

×