O slideshow foi denunciado.
Utilizamos seu perfil e dados de atividades no LinkedIn para personalizar e exibir anúncios mais relevantes. Altere suas preferências de anúncios quando desejar.

Огляд гірських районів світу

8.669 visualizações

Publicada em

Огляд гірських районів світу

Publicada em: Esportes
  • Всё хуйня, скачать нельзя. Нахуй создавать эту поеботу?
       Responder 
    Tem certeza que deseja  Sim  Não
    Insira sua mensagem aqui

Огляд гірських районів світу

  1. 1. Гірський клуб “ЕКСТРЕМ”, м. Львів Курс лекцій “Школа альпінізму” (Початкова підготовка - 1) (Підготовлено на основі книжки “Школа альпінізму” під редакцією П. П. Захарова) Лекція №2 Огляд гірських районів світу
  2. 2. Європа• Альпи• Норвегія, Стіна Тролей• Гренландія• Хібіни• Татри• Карпати (українські, румунські)• Крим• Кавказ
  3. 3. Альпи (фр. Alpes, нім. Alpen, італ. Alpi, словен. Alpe)Найбільш висока гірська система Західної Європи.Займає частину Франції, Італії, Швейцарії, Німеччини, Австрії, Ліхтенштейну, Словенії.Альпи діляться на Західні та Східні. Кордон між ними проходить по долині річки Рейн на сході Швейцарії.Слід зауважити, що у Франції замість єдиних Західних Альп прийнято виділяти Західні і Центральні. В такій моделі, кордони між трьома частинами Альп практично співпадають з державними: Західні Альпи розташовані головним чином у Франції, Центральні — в Швейцарії, і Східні — в Австрії.Західні Альпи - масив Монблану, Пті-дрю, Гран Жорас.Південні Альпи – Доломіти.
  4. 4. Монбла́н(фр. Mont Blanc, італ. Monte Bianco, букв. «біла гора») , 4 810 м.кристалічний масив, є найвищою горою в Альпах, належить Західним Альпам, знаходиться на кордоні Франції і ІталіїСама висока гора у Західній Європі. Площа зледеніння більше 200 км². Найбільший льодовик Мер-де-Глас. Довжина 12 км.Перша згадка про сходження на Монблан, Жаком Бальматом и доктором Мішелем Паккаром, датована 8 серпня 1786 року. Це сходження пройшло за ініціативи Ораса Бенедикта Соссюра, що оголосив премію тому, хто розвідає шлях підйому на Монблан.Це сходження прийнято рахувати початком історії альпінізму. Першою жінкою, що піднялась на вершину Монблану у 1808 році, стала Марія Парадіс (Marie Paradis), народжена у Шамоні.Масив Монблану популярний серед альпіністів и туристів, а також відомий як гірськолижний курорт. Для альпіністів район Монблану має особливе значення. Якраз ці місця рахуються місцем зародження альпінізму.Ну і самі сходження на вершини називають альпінізмом.
  5. 5. Панорама масиву Монблану
  6. 6. Монблан 4810 м
  7. 7. Пті Дрю (Petit Dru, Aiguille du Dru), 3754 м.вершина в гірському масиві Монблану у французьких Альпах.Піки Дрю розташовані на схід від села Les Praz в долині Шамоні.Дві вершини знаходяться у західному гребені піка Верт (Aiguille Verte).Пті-Дрю відомий як один із найкрасивіших і найтяжчих піків у Альпах.У Пті Дрю дві вершини: Пті Дрю и Гранд Дрю.
  8. 8. Пті Дрю 3754 м
  9. 9. Гранд-Жорас (фр. Grandes Jorasses), 4208 мвершина в масиві Монблану і розташована на кордоні Італії и Франції.Північна стіна вершини Гранд-Жорас є одною із найскладніших стін у Альпах.Вершина являє собою шість піків, що знаходяться в гребені довжиною біля одного кілометра.
  10. 10. Гранд-Жорас 4208 м
  11. 11. Матерхорн (Matterhorn) (Монте Червино, італ.), 4478 м.гірська вершина в Альпах на італо-швейцарському кордоні, у серці Валійських Альп.Височить над швейцарським селом Цермат (Zermatt) і італійським селом Breuil-Cervinia.Назва гори походить від німецьких слів matte — поле и horn — пік.Вона, поряд з північними стінами Гран Жораса і Ейгера, належить до найскладніших альпійських комбінованих стін.
  12. 12. Матерхорн 4478 м
  13. 13. Ейгер 4158 мвершина в Швейцарських Альпах.Перші спогади про Ейгер датуються тринадцятим століттям, але походження його назви до цих пір невідомо.Перше сходження на Ейгер було зроблено швейцарськими гідами Christian Almer и Peter Bohren, а також ірландцем Charles Barrington 11 серпня 1858 року.Маршрут пройшов по Західному схилу гори. Але відомим Ейгер зробила його велична Північна стіна.Перепад висот на ній складає 1800 метрів.Вона була пройдена тільки 24 липня 1938 року німецько- австрійською командою в складі: Андрел Хекмаєр, Людвіг Форг, Генріх Харрер и Фрітц Кашпарек.
  14. 14. Ейгер 4158 м
  15. 15. Мармолада (Мarmolada, Marmoleda, Marmolata)масив в Альпах (Італія).Найвища точка Доломітових Альп.Максимальна висота 3343 метрів.Мармолада складається з 5 вершин.Мармолада — єдиний масив в Доломітах, на північних схилах якого залишився великий льодовик.
  16. 16. Мармолада 3343 м
  17. 17. Норвегія, Стіна Тролей (норв. Trollveggen, Trollwall)частина гірського масиву Trolltindene у Норвегії в долині Romsdal, недалеко від містечка Andelsnes.Маючи протяжність 1100 метрів, є одною з самих великих вертикальних скельних стін у Європі.В самих крутих місцях вершина нависає над основою майже на 50 метрів.
  18. 18. Стіна Тролей
  19. 19. Гренла́ндіяострів, що омивається Атлантичним і Північним Льодовитим океаном.Є найбільшим островом Землі.Належить Данії.Береги сильно зрізані глибокими і довгими фіордами.Основна проблема – труднодоступність (віддаленість) району і складні кліматичні умови.
  20. 20. ХібіниНайбільший гірський масив на Кольському півострові.Найвища вершина - гора Юдичвумчорр (1200 м).В центрі розташовані плато Кукісвумчорр и Часначорр.Вершини плато подібні, схили круті з окремими льодовиками і сніжниками.Маршрути від самих простих до самих складних.Основна проблема – віддаленість, полярні день-ніч (знаходяться за полярним кругом).
  21. 21. Татри (високі)Герлаховський Штіт (словацьк. Gerlachovský štít, в народі також Герлах або Герлаховка) — сама висока гора Високих Татр. Її висота 2655 м.Вона є самою високою горою сучасної Словаччини.Назва гори походить від містечка Герлахов біля її підніжжя.Штіт по-словацьки означає «пік», «вершина».Другий по величині - Ломницький Штіт, 2632 м.
  22. 22. Панорама високих Татр
  23. 23. Герлаховський Штіт 2655 м
  24. 24. Українські КарпатиНайвища точка Українських Карпат – гора Говерла, 2061 м.Українські Карпати являють собою молоді гірські утворення, які займають площу 37 тис. кв. км.Вони є частиною гірської системи Карпат, що протягнулась у вигляді великої дуги на відстань 1500 км з північного заходу на південний схід, від Братислави у Словаччині до Залізних Воріт у Румунії.Найбільші вершини Румунський Карпат - Пелеага (2509 м), Букура (2436 м), Куштура (2435 м), Груню (2365 м)Південні Карпати розташовані у Румунії між Долиною Прахова і коридором Тіміш-черна: тут знаходяться найвищі вершини в Румунії - Пік Молдовяну в масиві Фегераш - 2544 м, Млістю - 2535 м, Перингу Марі - 2519 м, Пеляга - 2509 м, Ому - 2505 м.
  25. 25. Говерла 2061 м
  26. 26. • Могутні гірські вершини, квітучі полонини, дрімучі вічнозелені ліси, казкові скелі й загадкові печери, неповторні своєю красою гірські озера, численні мінеральні джерела, історичні памятки з сивої давнини - все це Українські Карпати, що розляглися майже стокілометровою смугою більше ніж на 250 км з північного заходу на південний схiд у географічному центрі Європи.• Найвищі Чорногорський (2061 м), Свидовецький (1881 м), Горганський (1818 м), Боржавський (1677 м) масиви ускладнені цирками, карами, льодовиковими озерами й моренними валами - слідами їх древнього зледеніння. Піщано-сланцеві хребти густо порізані глибокими долинами рік Тиси, Дністра, Прута і їх приток. Перепади висот сягають 600 - 1200 м.• Найбільш цікавий для зимового альпінізму хребет Чорногора, що простягається вiд вершини Чорна Гора (Піп Іван) до вершини Говерла. Тут альпіністи зможуть випробувати себе і своє спорядження в умовах сильних морозів, малої видимості, шалених вітрів (20-40 м/с), зледенілих схилів. А для новачків це сувора школа, що дасть їм можливість оцінити свою моральну, технічну та фізичну підготовку, здобути навики у пересуванні по скелях, фірну, снігу, льоду, орієнтуванні в горах, організації біваків.
  27. 27. Петрос 2020 м
  28. 28. Найвищі вершини українських Карпат Назва Висота Де знаходиться Говерла 2061 Чорногора Бребенескул 2032 Чорногора Піп Іван 2022 Чорногора Петрос 2020 Чорногора Гутин Томнатек 2016 Чорногора Ребра 2001 Чорногора Мунчел 1998 ЧорногораПіп Іван Мармароський 1936 Мармароський масив Туркул 1933 Чорногора Брецкул 1911 Чорногора Смотрець 1898 Чорногора Шпиці 1883 Чорногора Близниці 1882 Свидовець Дземброня 1877 Чорногора Петросул 1855 Чорногора Данцір 1856 Чорногора Ненєска (Міка-Маре) 1820 Мармароський масив Сивуля 1818 Горгани Ігровець 1803 Горгани
  29. 29. КримКримські гори вертикальною стіною обриваються в сторону морського берега, а протилежні їм схили пологі (яйла).Самі високі вершини — Роман-Кош (1545 м), Ай-Петрі (1232 м), Чатир- Даг (1527 м), Північна Демерджі (1356 м).Кримські гори тягнуться із заходу на схід від Балаклави до Феодосії, їх можна розділити на декілька скельних зон, популярних серед альпіністів: Кушкая (Батіліман), Форос, Морчека, Ай-Петрі, Судак.В основному стіни складаються з подібного на мармур вапняка, вони монолітні і не дуже вищерблені. Стіни, висотою від 200 до 400 метрів, простягаються вздовж берега від мису Айя до селища Гурзуф. Прекрасні скельні маршрути є і у Східному Криму.Теплий клімат, унікальна природа, хороше сполучення і близькість берега Чорного моря роблять маршрути Криму привабливими для всіх скелелазів і альпіністів. Південна орієнтація маршрутів дозволяє робити сходження протягом всього року.Довжина і технічна складність скельних маршрутів не поступаються самим відомим маршрутам Західної Європи і Північної Америки.Проходження скельних кримських маршрутів вимагає технічної та фізичної підготовки.
  30. 30. Фороська стіна
  31. 31. Морчека
  32. 32. Шанкая
  33. 33. КавказКавказ — гірська система між Чорним і Каспійським морями.Простягається більш ніж на 1100 км с північного заходу на південний схід, от району Анапи и Таманського півострова до Апшеронського півострова на побережжі Каспійського моря, поруч з Баку.Найвища вершина - Ельбрус (5642 м).В осьовій частині розташований Головний Кавказький (або Водорозділовий) хребет, на північ від якого простягаються декілька паралельних хребтів (гірських ланцюгів) - Боковий хребет, Скелистий хребет і ін.Кавказ входить в склад Альпійсько-Гімалайського складчастого поясу. Гірський рельєф сильно посічений, тут багато гостроверхих вершин и крутих скельних стін. Такий рельєф (альпійського типу) особливо характерний для східної частини Західного Кавказу і для Центрального Кавказу.По ГКХ проходить державний кордон Російської Федерації з Грузією і Азербайджаном.
  34. 34. Традиційно Кавказ ділиться на 3 частини:• Західний Кавказ (від Чорного моря до Ельбрусу),• Центральний Кавказ (від Ельбрусу до Казбеку) і• Східний Кавказ (від Казбеку до Каспійського моря)В свою чергу, в кожній з частин Кавказу виділяють райони, які володіють цілісністю в плані інфраструктури, під’їздів і підходів. Вони часто називаються по назві головної долини чи вершини (Узункол, Приельбрусся, Домбай, Безенгі).
  35. 35. Західний КавказПочинається як низькогір’я у витоків ріки Дон і поступово здіймається до високогір’я Альпійського масштабу з найвищою вершиною - Домбай- Ульген (4046 м). Масив включає декілька вершин. Клімат в цьому районі тепліше і умови сходжень менш суворі ніж у інших районах Кавказу.• Домбай ("зубр" — карачаївське) — альпіністська, гірськолижна і туристична Мекка Великого Кавказу. Найбільш відому вершини: Домбай-Ульген 4046 м, Алібек - 3592 м, Белалакая - 3861 м.• Узункол - популярний (спортивний) альпіністський район Західного Кавказу. На заході район межує з Домбаєм, на сході з Приельбруссям. Вища точка району - Гвандра (3983 м). Найбільш відомі вершини: Мирди (3433 м), Кірпіч (3800 м), Далар (3979 м), масив Доломіти з вищою точкою Доломіти Північна, (3748 м).
  36. 36. в. Домбай-Ульген
  37. 37. пік Іне (р-н Домбай)
  38. 38. в. Далар (р-н Узункол)
  39. 39. в. Кірпіч (р-н Узункол)
  40. 40. Східний КавказСхідний Кавказ тягнеться від в. Казбек на схід до Апшеронського півострова, приблизно 480 км в довжину, нижче і с меншими перепадами висот ніж Центральний Кавказ. Але, більше 30 його вершин мають висоту більше 4 000 метрів.Казбек (5047 м), один із самих високих і красивих піків на Кавказі, розташований у східній частині центрального Кавказу, на кордоні Грузії і Росії. Грузинська назва Казбеку — Мкінварцвері — дослівно означає «гора с льодовою вершиною». Перше сходження на Казбек було зроблено у 1868 р. Д. Фрешфілдом. Найбільш популярними альпіністськими районами Східного Кавказу є Дігорія і Цей (найвища точка г. Уілпата 4646 м).
  41. 41. в. Казбек, 5047 м
  42. 42. Центральний Кавказ.Самим західним районом Центрального Кавказу є Приельбрусся.Район охоплює верхів’я ріки Баксан з її притоками, територію на північ від Ельбрусу, і західні відроги Ельбрусу.Найвищою вершиною району є розташований від ГКХ на північ у Боковому хребті Ельбрус (5642).Другою вершиною є Ушба (4700), решта гір у районі не досягають 4500 м.Приельбрусся славиться великою кількістю піків с крутими гребнями і скельними стінами.Найскладнішими вершинами району з маршрутами 6 к.с. є:Ушба (4700),Чатин (4411),Шхельда (4368),Тютю (4460)західне плече Ельбрусу с вертикальною північно-західною стіною - Кюкюртлю (4634).Іншими відомими вершинами Приельбрусся є Донгузорун (4454), Накра – (4451), Бжедух (4280), Уллукара (4302), Уллутау-чана (4277), Джайлик (4424).
  43. 43. в. Ельбрус
  44. 44. Панорама Головного Кавказькогохребта
  45. 45. в. Ушба
  46. 46. в. Шхельда (р-н Приельбрусся)
  47. 47. БезенгіЦей район можно рахувати "серцем" Великого Кавказу.В ньому зосереджені найбільші льодовики і найвищі вершини Кавказу.з 7 п’ятитисячників Кавказу 5 вершин зосереджені у районі Безенгі.Це вершини Бокового хребта: Дихтау (5205), Коштантау (5152), Міжиргі (5019)і вершини ГКХ: Шхара (5203) Джангітау (5085).Вершини Гестола, Катинтау, Джангітау і Шхара утворюють Безенгійску стіну.Паралельно Безенгійській стіні північніше і трохи східніше підноситься стіна Бокового хребта, яку часто називають Північним масивом.В нього входять Дихтау (5205), пік Пушкіна (5100), Міжиргі (5019), Крумкол (4676), пік Тихонова (4670) и Коштантау (5152).Ще північніше у водороздільному хребті між Череком Безенгійським і Череком Балкарским розташовані високі вершини Уллуауз (4676) і Думала (4681).
  48. 48. Наступним на схід є район Фитнаргіна. Цей район не має загально прийнятої назви. Район відвідується вкрай рідко через жорсткий режим Кабардино-Балкарського високогірного державного заповідника у верхів’ях ріки Черек Балкарський. Краще попадати в ньогот зі сторони Грузії. Район охоплює місцевість, що прилягає до ГКХ між вершинами Шхара (5203) на заході і Гезетау (4009) на сході.Найвищою вершиною району є розташована у ГКХ Айлама (4546), на яку прокладено декілька маршрутів від 4А до 6А к.с. Другими відомими вершинами є Нуам-Куам (4233), Цурунгал (4249), Біла Незнйомка (4114), Фитнаргін (4123), Пасис-Мта (3805), Гезетау (4009).
  49. 49. в. Айлама
  50. 50. Самі високі вершини Кавказу:1. Ельбрус 5642, Приельбрусся2. Дихтау 5205, Безенгі3. Шхара 5203, Безенгі4. Коштантау 5152, Безенгі5. Джангітау 5085, Безенгі6. Казбек 5034, Східний Кавказ7. Мижиргі 5019, Безенгі8. Катинтау 4979, Безенгі9. Гестола 4860, Безенгі10. Тетнульд 4858, Безенгі11. Ушба 4700, Приельбрусся
  51. 51. УралГори Уралу є умовною межею Європи та Азії. Вони лежать між Східно- Європейською та Західно-Сибірською рівнинами.Довжина Уральського хребта складає близько 2000 кілометрів, шириназмінюється від 40 до 150 км.Найвищою точкою Уралу визнана гора Народна (1895 м.).Інші найвищі вершини: гора Яман-Тау, її висота - 1640 м.; гора Тельпозісна Північному Уралі, її висота - 1617 м.; гора Пайер, висота - 1499м.;Гора Ослянка на Середньому Уралі, висота становить 1119 м .
  52. 52. Азія• Тянь Шань• Паміро-Алай• Памір• Гіндукуш• Тібет• Каракарум• Гімалаї• Алтай• Камчатка• Іранське Нагір’я, Армянське нагір’я, Йорданія, Синай
  53. 53. Тянь Шань• Центральний Тянь Шань• Ала-Арча (Північний Тянь Шань)• Терскей Ала-Тоо (Каракол)
  54. 54. Тянь-Шаньв перекладі з китайскої означає «Небесні гори» - гірська система, розташована в Центральній (Середній) Азії на кордоні між Казахстаном, Узбекистаном, Киргизією і Китаєм.Довжина зі сходу на захід складає біля 2500 км. У Тянь-Шань входять більше тридцяти вершин висотою більше 6000 метрів.Найбільш високі вершини в Центральному Тянь-Шані - пік Перемоги (7439 м), розташований на кордоні Китаю з Киргизією.Недалеко від піка Перемоги знаходиться наступний по висоті — пік Хан-Тенгрі (6995 м).Від Центрального Тянь-Шаня до заходу розходяться три гірські ланцюги, розділені міжгірними котловинами (Іссик-Кульська з озером Іссик-Куль, Наринська, Ат-Башинська) з’єднані на заході Ферганським хребтом.Тянь-Шань має суттєвий льодовий покрів: 7787 льодовиків, загальна площа яких - 7,3 тис. км². Найбільш великий, Південний Інильчек, довжиною 60 кілометрів.
  55. 55. Пік Перемоги (7439 м)Найвища вершина Тянь-Шаню, розташована на кордоні Киргизтану іКитаю на пересіченні хребтів Меридіанального і Кокшаал-Тоо.Довжина масиву між перевалами Чонтерен и Дикий більше 10 км.Відкритий у 1943 році, є самим північним семитисячником планети,результатом чого є самі складні погодні умови на ньому.Масив Перемоги являє собою гребінь, що складається з трьтох вершин:- Західної вершини (пік Важа Пшавела — 6918 м),- Східної вершини (7060 м) і- Головної вершини (7439 м).
  56. 56. Масив піка Перемоги
  57. 57. Хан-Тенгрі (6995 м)в перекладі з монгольского “Володар неба", надзвичайно красива піраміда, прикрита сніжно-льодовим покривалом.На топографічних картах 30-х років висота цієї вершини— 7193 м. Пізніше, за уточненими даними, вона знизилась до 6995 м
  58. 58. п. Хан-Тенгрі
  59. 59. Ала-Арча (долина Ак Сай)Початок освоєння району — більше 40 років назад.У верхів’ях льодовика Ак-Сай розташовані найбільш цікаві стіни Киргизького Ала-Тоо, що утворюють саму високу ділянку Центрального Киргизького хребта, який називається Аксайською півпідковою.Найвища точка - пік Семенова Тяньшанського (4875м).Також відомі вершини: пік Вільної Кореї (4740м); масив Корони (4860 м).Клімат - нестійкий, погода часто змінюється, часті осади.Маршрути - льодові, скельні, багато комбінованих.
  60. 60. Масив Корони
  61. 61. Терcкей Ала-Тоо (Каракол)Відомі вершини: найвища точка - пік Каракольський (5281м), а також пік Джигіт (5170м).
  62. 62. Паміро-Алай• Каравшин• Аксу• Фанські гори
  63. 63. Паміро-Алай — гірська система, проміжна між Паміром и Тянь-Шанем.Вона включає декілька витягнутих в широтному напрямку хребтів, оточуючих з півдня Ферганську долину. Основний — Алайський хребет, який потім розгалужується на Туркестанський, Заравшанський і Гісарський.Гісаро-Алай - гірська система в Паміро-Алаї, відокремлена з півночі від Тянь-Шаня Ферганською долиною, від Памірского нагір’я - рікой Сурхоб і Алайською долиною, від Південно-Західного Паміро-Алая - долиною Кафірнігана, в якій розташоване місто Душанбе.За звичай Гісаро-Алай часто називають Паміро-Алаєм. Система Гісаро- Алаю простягається із заходу на схід на 900 км при ширині біля 150 км в західній частині і до 80 км у східній. Вона проходить по територіям Узбекистану (на заході), Таджикистану (в центрі) і Киргизстану (на сході).В альпіністському середовищі в Гісаро-Алаї виділяють декілька популярних гірських районів, які мають власні назви: Матча (точніше, Матчинський гірський вузол), Каравшин, Аксу, Фани (Фанські гори).
  64. 64. Каравшин.Район географічно знаходиться в Туркестанському хребті, західніше гірського вузла Матча.Найбільш відомі вершини: пік Асан - 4230 м, Жовта Стіна 3800м, пік Слєсова 4240м, Пік 4810. АксуЗнаходиться в Туркестанському хребті, в районі ущелини Ляйляк.Цей район, як і район Каравшина, можно порадити для сходжень альпинистам високого класу.Гори складаються з щільного граніту, а стіни мають перепад висоти до 1500 м.Дві вершини центральні у масиві: Аксу Головна — 5355 м, Аксу Північна — 5217 м. Також відома вершина цього району Пік Блока (5239 м).
  65. 65. Фанські гори (або просто Фани).Здіймаються на заході Паміро-Алаю окремою групою.Перші сходження на п’ятитисячники Фанських гір були зроблені під час невеликих експедицій в кінці 30-х років. Масове освоєння альпіністами Фанських гір почалось в другій половині 60-х років.Найбільш відомі вершини: Парандас (4250 м), Бодхона (5138), Чапдара (5297 м).В районі — маршрути любої складності (більшість маршрутів — скельні).Підходи — короткі, перепади висот на маршрутах — на будь-який смак (є і короткі, і довгі).
  66. 66. Чимтарга
  67. 67. Бодхона
  68. 68. Памір, або Памірське нагір’ясама висока на території колишнього СРСР гірська система (знаходиться головним чином у Таджикистані), розташована на південному-сході Паміро-Алайської гірської області на кордоні з Афганістаном і Китаєм, в межі яких заходить його західна, південна і східна окраїни.Хребти досягають 6000 м і більше.Вища точка Паміру – вершина Конгур (7719м), знаходиться на сході Паміру, на території Китаю.Центральний Памір вражає своїми льодовиками. Площа зледеніння (в кордонах Таджикистану) більше 7500 км².Назви вершин Паміру золотими нитками вплетені в історію альпінізму.1-ша Памірська експедиція експедиція відбулась у 1928 році. В ході цієї экспедиції був вперше відкритий найбільший у Євразії льодовик Федченко (довжина 77 км, пл. біля 650 км²), зроблено перше сходження на пік Леніна (7134), виміряна висота піка Комунизму. У 1933 році Е. Абалаков зробив сходження на вищу точку бувшого СРСР — пік Комунізму (7495).В останні роки альпіністські табори організовуються на Луковій поляні (з півночі від піка Леніна) і на льодовику Москвіна (з півночі від піка Комунізму).
  69. 69. Пік Комунізму (пік Ісмаіла Сомоні) висотний лідер колишнього СРСР (7495 м)Місцеві жителі (киргизи і таджики) називали його «Уз-терг», щоозначає «Запаморочливий». Знаходиться на територіїТаджикистану, розташований в хребті Академії Наук в місцівідгалуження з нього хребта Петра Першого (Північно-ЗахіднийПамір)
  70. 70. пік Комунізму 7495 м
  71. 71. Пік Є. Корженевської (7105 м)Ще одна назва Кух-і-Сантолок — в перекладі з таджикського «Ранковий сніг», розташований у північній частині хребта Академії наук.Був відкритий у 1910 році російським ученим і мандрівникомЛ. Н. Корженевським і названий “пік Євгенії Корженевської” вчесть його дружини.Перша спроба сходження на пік Корженевської була здійснена у 1936році радянськими альпіністами А. Джапарідзе і М. Гусаком. Але на висоті6300 метрів вони вимушені були повернути. І тільки у 1953 році командаальпіністів з Ленінграду (тепер - Санкт Петербург) досягнулавершини по Північному хребту.
  72. 72. пік Є. Корженевської 7105 м
  73. 73. Пік Леніна (7134 м)знаходиться у Заалайському хребті Північний Памір.Цей хребет виситься над Алайською долиною як величезна стіна. Середня висота хребта біля 6000 м над рівнем моря. Це другий по висоті семитисячник пост-радянської частини Паміру після піка Комунізму (7495 м).
  74. 74. пік Леніна 7134 м
  75. 75. Конгур (7719 м)Найвища вершина Паміру — розташована у хребті Конгуртаг (Китай).Його північна стіна підноситься над підніжжям вершини на 4000 метрів, а над долиною Гйоздар’ї - на 5500 метрів.Перше сходження на Конгур здійснила британськая експедиція під керівництвом Кріса Боінгтона в 1981 р.
  76. 76. в. Конгур 7719 м
  77. 77. Музтаг-Атаодна з найвищих (7546 м) і найбільш популярних вершин Паміру. Її назва переводиться з тюркського, як “Батько льодяних гір".Це третя по висоті вершина Паміру після Конгура (7719) і Конгуртюбе (7595).
  78. 78. Музтаг-Ата 7546 м
  79. 79. Гіндукушодна з найвищих гірських систем Азії на стику Паміру, Каракоруму і Гімалаїв, простирається з південного заходу на північний схід по територіям Афганистану, Таджикистану и Пакистану на 700 км.Всього в Гіндукуші нараховується більше 20-ти семитисячників.Вища точка - гора Тиричмир (7690 м), знаходиться в Пакистані.
  80. 80. г. Тиричмир 7690 м
  81. 81. Тибетрайон в центральній Азії, розташований на Тибетському нагір’ї. З 1950 року входить в склад Китаю.Тибетське нагір’я найбільш високе і обширне нагір’я земної кулі займає площу більше 2 миліони квадратних кілометрів.Розташоване на південному заході Китаю, Тибетське нагір’я майже зі всіх сторін обмежене потужніми найвищими хребтами Гімалаїв з півдня, Каракоруму із заходу, Куньлуня з півночі.В Тибеті знаходиться багато вершин цікавих з альпіністської точки зору. Тут є величезна кількість вершин вище 7000 метрів. Недарма Тибет називають Дахом світу.Повністю на території Тибету знаходиться один з восьмитисячників — Шиша-Пангма.Крім того, по кордону Тибету і Непалу вишикувалися ще декілька восьмитисячників— Чо-Ойю, Макалу, Лхоцзе і Еверест.
  82. 82. Каракорум(тюркське "чорна осип") – це гірська система в Центральній Азії, в Індії, Пакистані і Китаї, між Паміром і Куньлунем на півночі, Гімалаями і Гандісишанем на півдні.Довжина біля 800 км, висота до 8611 м (г. Чогорі /K2/). Декілька вершин перевищують 8000 м.Вища точка Чогорі (К2) – 8611м - хребет Балторо.Східніше К2 в єдиному ланцюгу височать найбільші вершини світу:• Броуд Пік (8051)• Гашербрум-2 (8034)• Гашербрум-1 або Хідден Пік (8080).Відомі стіни:• Спантік (7027, хребет Ракапоши)• Огре (7285, район Панмах)• Латок висотою біля 7000 м (район Панмах),• Башти Транго (біля 6300, хребет Балторо-Музтаг)• північна стіна Машербрума (7806, хребет Машербрум)• Шиптон Спайр (5852)
  83. 83. Башти Транго 6286 м
  84. 84. Шиптон Спайр 5852 м
  85. 85. Машербрум 7806 м
  86. 86. ГімалаїНайвища гірська система земної кулі, знаходиться в Азії (Індія, Непал, Китай, Пакистан, Бутан), між Тибетським нагір’ям (на півночі) і Індо-Гангською рівниною (на півдні).Довжина понад 2400 км, ширина до 350 км.Середня висота гребенів біля 6000 м, максимальна висота до 8848 м, г. Еверест (Джомолунгма) вища точка Землі. 11 вершин більше 8 тис. м.Головний Гімалайський хребет. Середня висота — 5500 — 6000 м.Тут знаходяться вісім з десяти гімалайських восьмитисячників.У південному відрогу — Дхаулагірі (8221 м);на сході — масив Анапурна (8091 м, Манаслу (8128 м) і Хімалчулі (7864 м);ще північніше — Шиша Пангма (8013 м); Чо-Ойю (8153 м), і найвища вершина Гімалаїв — Еверест (8848 м), оточений Лходзе (8501 м) і Макалу (8470 м)на південному сході відходить розгалужений відріг з масивом Канченджанга, чотири вершини якого перевищують висоту 8000 м (максимальна висота — 8585 м).Західні Гімалаї - (Нанга Парбат, 8126 м).
  87. 87. Еверест (Джомолунгма, Сагарматха) висота Евересту фіксується на відмітці 8848 метрів над рівнем моря, а висота твердої породи складає 8844 метрівРозташування на кордоні Непалу і Китаю (Гімалаї).Має форму піраміди, південний схил більш крутий.З масиву у всі сторони стікають льодовики, що закінчуються на висоті біля 5 тис. м.На південному схилі і ребрах піраміди сніг і фірн не затримуються, внаслідок чого вони оголені.Перше сходження зроблено 29 травня 1953 року шерпом Тенцінгом Норгеєм і новозеландцем Едмундом Хілларі.«Джомолунгма» — в перекладі з тибетської означає «Божественна (jamma) Мати (ma) Життя (lung) — вітер або життєва сила.Непальське ім’я Джомолунгми «Сагарматха» — означає «Мати Богів».Англійську назву «Еверест» присвоєно в честь сера Джорджа Евереста, керівника геодезичної служби Британської Індії в 1830—1843 рр.
  88. 88. Еверест 8848 м
  89. 89. К2 (Чогорі, Дапсанг, Годуін-Остен) — 8611 мдруга по висоті гірська вершина світу, розташована в Кашмірі, в контрольованих Пакистаном Північних територіях на кордоні з Китаєм і входить в гірський масив Каракорум.Історично склалось так, що найбільш відомою у Європі залишилась технічна назва «К2», як друга вершина Каракоруму.31 липня 1954 року італійські альпіністи Ліно Лачеделлі і Акілле Компаньйоні першими піднялись на вершину К2.Сходження на Чогорі є технічно набагато складнішим, ніж сходження на найвищу вершину планети Еверест.До 15 грудня 2005 року на вершині Чогорі побувало 249 людей, 60 загинули під час спроби сходження. В цей же ж час на Еверест піднялись біля 1500 людей.По небезпеці гора займає друге місце серед восьмитисячників після Анапурни, коефіцієнт смертності складає 25%.
  90. 90. К2(Чогорі) 8611 м
  91. 91. Канченджанга — 8585 мгірський масив розташований в Гімалаях, на кордоні меж Непалом і Індією.Назва «Канченджанга» означає «п’ять скарбів великих снігів», так як масив складається з п’яти вершин, притому висота чотирьох із них перевищує 8000 метрів.В Непалі існує легенда, що Канченджанга — це жінка, і вона вбиває всіх жінок, які пробують піднятись на її вершину. Єдиною жінкою, якій вдалось піднятись на вершину і спуститись вниз, довший час була британська альпіністка Джинетт Харрісон, що піднялась на головну вершину Канчі в 1998 р. Через півтори роки вона загинула під час сходження на Дхаулагірі.
  92. 92. Канченджанга 8585 м
  93. 93. Лхоцзе — 8545 м (в перекладі Південна гора),гірський масив в Гімалаях, знаходиться на китайсько-непальському кордоні, в трьох кілометрах на південь від Евересту. Між ними перемичка — Південне сідло (South Col — 7906 м).
  94. 94. Лходзе 8545 м
  95. 95. Макалу (кит. «Чорний велетень») — 8515 мзнаходиться в 22 км на південний схід від гори Джомолунгма на кордоні Китаю і Непалу.Перший раз була підкорена 15 травня 1955 р. Жаном Кузі і Ліонелем Терраєм — учасниками французької експедиції під керівництвом Жана Франко.
  96. 96. Макалу 8515 м
  97. 97. Дхаулагірі (санскр. «Біла гора») — 8172 ммасив розташований на південному відрозі головного Гімалайського хребта.Вперше нога людини ступила на вершину в 1960 році. Чо-Ойю — 8158 мвходить в склад масиву Евересту (Гімалаї).Гора вперше була підкорена з північного заходу австрійською експедицією 19 жовтня 1954 р. в складі Йозефа Йохлера, Херберта Тіхі і шерпи Пасанг Дава Лами. Манаслу — 8153 мзнаходиться в Непалі, перший раз була підкорена японською експедицією 9 травня 1956 року.
  98. 98. Дхаулагірі 8172 м
  99. 99. Чо-Ойю 8158 м
  100. 100. Манаслу 8153 м
  101. 101. Нанга Парбат(санскр. «Гола гора»), також Діамір (санскр. «Король гір») — 8125 м.Район Нанга Парбат — це північно західне закінчення Західних Гімалаїв.Непальська стіна Нанга Парбата є самою високою стіною в світі (її висота складає 4,5 км).Перше успішне сходження зробив Герман Буль 3 липня 1953 року.
  102. 102. Нанга Парбат 8125 м
  103. 103. Анапурна — 8072 мГірський масив довжиною 55 км у Головному Гімалайському хребті, західна частина НепалуНайвища точка — Анапурна I (8072 м) — перший «восьмитисячник», що підкорився людині.Французькі альпіністи Моріс Эрцог та Луї Лашеналь піднялись на нього 3 червня 1950 року.При цьому, станом на 2008 р. вона залишається самим «пустинним» з них — з 154 сходженнями на вершину.Вершина вкрай небезпечна, при сходженні або спуску загинуло багато альпіністів. Серед восьмитисячників є самою небезпечною горою, коефіцієнт смертності рівний 40 %.Крім того, дослідниками ставиться під сумнів сам факт успішного сходження на Аннапурну I в 1950 р.
  104. 104. Анапурна   8072 м
  105. 105. Гашербрум I або Хідден-пік (англ. «скритий пік») (К5) — 8068 мПівденний схід хребта Каракорум.Назва «Хідден-пік» дана одним з перших дослідників Каракоруму У. М. Конвеєм.Підставою для такої назви стало те, що з верхів’я льодовика Балторо, звідки підходять шляхи до цієї ділянки хребта Каракорум, цю вершину не видно, так як вона закрита потужніми відрогами.Перше в історії сходження на вершину здійснили 5 липня 1958 р. учасники американської експедиції Петер Шенінг и Ендрю Кауфман. Броуд-пік (також K3) — 8047 мвходить в масив Гашербрум (Карокорум), знаходиться у 8 кілометрах від К2.В перекладі назва означає Широкий пік.
  106. 106. Гашербрум I (Хідден-пік) 8068 м
  107. 107. Броуд-пік  8047 м
  108. 108. Гашербрум II — 8035 мвершина розташована поруч з Хідден-піком.Знаходиться в хребті Каракорум, в багатовершинному масиві Гашербрум, що простягається на південний схід від Броуд-піка.Гашербрум в перекладі з балті означє «Блискуча стіна» і пояснюється тим, що при сонячному освітленні засніжена західна стіна цієї вершини, повернена в сторону льодовика Балторо, дійсно блищить і іскриться.1956 рік, 7 липня — перше сходження здійснили альпіністи Фріц Моравек, Ганс Вілленпарт, Зепп Ларх (Австрія).
  109. 109. Гашербрум II 8035 м
  110. 110. Шиша-Пангма (тибетське — "гора, під якою добрі пасовища") Госаінтан (санскрит "св’яте місце"), "пік XIV" на індійських топографічних картах.Одна з найвищих вершин світу, займає чотирнадцяте місце серед восьмитисячників.Має два піка: Головний — 8027 м і Центральний — 8008 м.Знаходиться на півдні центрального Тібету, в декількох кілометрах від кордону з Непалом.Це єдиний восьмитисячник, який знаходиться всередині (а не на кордоні) території Китаю.Першосходження на вершину відбулось 2 травня 1964 року китайскою експедицією. Це був останній підкорений восьмитисячник.
  111. 111. Шиша-Пангма 8027
  112. 112. КамчаткаКамчатка - це півострів на північному сході Азії, в Російській Федерації. Омивається Тихим океаном, Охотським і Беринговою морями. Витягнутий на 1200 км. 370 тис. км2.Пересічений в центральній частині хребтами Серединним і Східним, між ними Центральнокамчатська низовина з р. Камчатка.На Камчатці понад 160 вулканів (28 діючих). Найбільша висота 4750 м - Ключевська Сопка. Гарячі мінеральні джерела і гейзери. Клімат переважно помірний мусонний.
  113. 113. Вулкани Ключевська сопка 4750 м (зліва) та вулкан Камінь 4570 м (справа)
  114. 114. Вулкан Крестовський 4030 м
  115. 115. Південна АмерикаЧилійсько-Аргентинські Анди - сама висока частина Анд, що складається з одного вузького гірського ланцюга з самими високими вершинами Анд - Аконкагуа (6962 м) і Мерседаріо (6770 м).Тут же ж розташовані діючі вулкани : Тупунгато (6800 м) і Майло (5323 м). Вище 4000 м гори покриті снігом і льодом.На території Південної Америки багато діючих вулканів (Катмай, Сен-Мігель, Льяйма і інші) і висока тектонічна активність.В силу значної протяжності Анд окремі їхні ландшафтні частини значно відрізняються один від другого. По характеру рельефу і іншим природним відмінностям, як правило, виділяють три основних регіони — Північні, Центральні і Південні Анди.
  116. 116. г. Аконкагуа (6962м)Найвища вершина Америки і Південної півкулі.Гора знаходиться на території Національного Парку Аконкагуа.По сучасним даним її висота складає 6962 метри.Це величезний масив, складений переважно осадовими породами.Довгий час Аконкагуа називали згаслим вулканом, але зараз ця точка зору змінилась.Гора має багато льдовиків, самі великі з них — північно-східний (Польський льодовик) і східний.Сходження на Аконкагуа не представляє технічної складності, на класичному маршруті шлях до висоти майже 7 тисяч метрів проходить практично по тропі.Погода в її районі нестійка і у випадку різкої зміни може створити критичну ситуацію.
  117. 117. г. Аконкагуа 6962 м
  118. 118. ПатагоніяНаціональний парк Торрес-дель-Пайне (ісп. Parque Nacional Torres del Paine) — національний парк в Чілі.Розташований на півдні Чілі.Башти Торрес-дель-Пайне є символами національного парку. Це три голкоподібні гранітні гори висотою від 2600 до 2850 метрів, розташовані в центрі національного парку. Найвищою точкою парку є гора Пайне-Гранде висотою в 3050 м.Також дуже популярні такі вершини Патагонії, як Fitz Roy – 3375 м і Cerro Torre – 3128 м, що знаходяться на кордоні Аргентини з Чілі.Ураганні вітри (що часом досягають 200 км/год), змінна погода і дуже висока вологість (через близькість океану) роблять Патагонію достатньо складним, суворим районом для сходжень.
  119. 119. Торрес-дель-Пайне
  120. 120. Фітц Рой
  121. 121. Сьєрро Торе
  122. 122. Північна Америка• Кордиль́єри• Мак-Кінлі (Деналі)• Скели́сті го́ри• Сьерра-Невада• Йосеміти• Indian Creek
  123. 123. Кордиль́єринайбільша по протяжності гірська система земної кулі, що простягається вздовж західних окраїн Північної та Південної Америки, від 66° пн. ш. (Аляска) до 56° пд. ш. (Вогняна Земля).Вся система Кордильєр ділиться на 2 частини — Кордильєри Північної Америки і Кордильєри Південної Америки, або Анди.Довжина — більше 18 тис. км, ширина — до 1600 км в Північній Америці і до 900 км в Південній. Розташована на території Канади, США, Мексики, держав Центральної Америки, Венесуели, Колумбії, Еквадору, Перу, Болівії, Аргентини і Чілі.
  124. 124. Мак-Кінлі (Деналі)двоголова гора на Алясці, найвища гора Північної Америки. Знаходиться в центрі національного парку Деналі.В період російської колонізації Аляски називалась просто — Велика Гора.Висота 6194 м. Гора Мак-Кінлі входить в систему Аляскінського хребта, який продовжує рости, наслідком чого є щорічні землетруси (більшою частиною досить слабкі).Біля південно-східного краю масиву височать гори Врангеля висотою біля 5000 м, представляють собою величезний вулканічний масив кайнозойського віку. Ці гори майже всі покриті льодовиками и снігами. Трохи південніше піднімаються гори Св. Іллі, найвища точка яких — гора Логан (5951 м).
  125. 125. Мак-Кінлі 6194 м
  126. 126. Скелисті горигірська система в системі Кордильєр Північної Америки, на заході США і Канади.Довжина біля 3200 км. Ширина до 700 км.Водорозділ між басейнами Тихого и Атлантичного океанів.В Скелистих горах беруть початок ріки Міссурі, Колорадо, Ріо-Гранде, Снейк , Арканзас і багато інших.Північні Скелисті гори (на північ від 45° пн.ш.), складені переважно з гранітних порід, висотою до 3954 м (гора Робсон);південні Скелисті гори , або Скелисті гори США складаються з коротких хребтів, складених пісковиками, глинистими сланцями, вапняками, висотою до 4399 м (гора Ельберт — вища точка Скелистих гір).
  127. 127. Сьєрра-Невадагірська система, хребет у західному поясі Кордильєр у Північній Америці, що проходить майже через всю східну частину штату Каліфорнія.Назва хребта має іспанське походження, буквально означає «сніжні гори».Гора Уітні – найбільш висока точка хребта Сьєрра-Невада, розташована у штаті Каліфорнія, США - 4421м.
  128. 128. г. Уітні 4421 м
  129. 129. ЙосемітиНаціональний парк Йосеміти розташований в центральній частині хребта Сьєрра-Невада в американському штаті Каліфорнія. Він знаходиться в 3,5 годинах їзди від Сан-Франциско і приблизно в 6 годинах їзди від Лос-Анджелесу.Майже вся територія парку складена з гранітних порід батоліту Сьєрра- Невади.Вищі точки: Ель-Капітан (англ. El Capitan) висотою 2307 м, Сентинел-Доум (англ. Sentinel Dome) и Халф-Доум (англ. Half Dome) здіймаються на висоту, відповідно, 900 і 1450 м.На території парку клімат середземноморський, тобто більша частина середньорічних опадів приходиться на м’яку зиму, в інший час року клімат відносно сухий (на гаряче літо перепадає менше 3 % опадів у рік).Йосеміти по праву рахуються Меккою скелелазіння не тільки Америки, але і всього світу.
  130. 130. Ель-Капітан
  131. 131. Халф-Доум
  132. 132. Африкаг. Кіліманджаро 5895 м (північно-східна Танзанія)
  133. 133. Антарктида
  134. 134. Австраліяг. Костюшко 2228 м

×